Зеленський зважує «за» і «проти» проведення виборів у 2024 році – голова МЗС
Президент України Володимир Зеленський розглядає «за» і «проти» проведення президентських виборів наступної весни, заявив 3 листопада український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Ми не закриваємо цю сторінку. Президент України розглядає і зважує різні «за» і «проти», – цитує заяву Кулеби агентство Reuters.
Голова МЗС додав, що проведення виборів під час війни з Росією спричинить «безпрецедентні» виклики.
Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
У жовтні опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI) показало, що понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Шмигаль: Кабмін передав ЄС план програми Ukraine Facility, що передбачає 50 млрд євро для України
Кабінет міністрів передав Європейській комісії попередній план для програми Ukraine Facility, повідомив 3 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
«Це програма допомоги Україні в розмірі 50 мільярдів євро на наступні чотири роки з акцентом на бюджетну підтримку. Для того, щоб отримувати кошти в межах цієї програми, Україна проведе низку реформ та проектів трансформацій», – заявив він.
За словами голови уряду, напрацювання плану складаються з чотирьох основних блоків:
- макроекономічні сценарії, які включають розбудову якісних інституцій відновлення;
- базові реформи – реформа державного управління, заходи з управління держфінансами, боротьба з корупцією, реформа системи правосуддя
- економічні реформи: покращення бізнес-клімату, управління державними активами, розвиток людського капіталу, регіональну політику;
- ключові сектори економіки, які допоможуть Україні зростати зараз і в майбутньому; «ми говоримо про енергетичний сектор, аграрний сектор, логістику, ІТ, критичні матеріали, переробну промисловість».
Шмигаль звернув увагу на те, що план Ukraine Facility є не загальною економічною стратегією держави, а переліком умов для отримання допомоги від ЄС.
«І друге – сьогоднішні напрацювання ще не є остаточною версією документа. Це попередній план для початку консультацій з нашими європейськими колегами. Робота над ним продовжиться з міжнародними партнерами, громадянським суспільством та українським бізнесом», – додав він.
У жовтні Європейський парламент підтримав пропозицію створити Фонд для відбудови України Ukraine Facility на 50 мільярдів євро в 2024 році.
Уряд дозволив АРМА закупити військові облігації на понад 1,8 мільярда гривень
Кабінет міністрів погодив закупівлі цінних паперів на кошти на рахунках Національного агентства з питань розшуку та менеджменту активів – про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук 3 листопада.
«Погоджено обсяг придбання Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за рахунок коштів, розміщених на рахунках Агентства у національній валюті, облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації» у сумі 1 мільярд 809 мільйонів 952 981,22 гривень», – йдеться в повідомленні.
АРМА регулярно інвестує арештовані кошти у військові облігації, хоча зазвичай закуповує цінні папери на декілька сотень мільйонів гривень за один раз.
У вересні Агентство повідомило про наміри після погодження уряду закупити військові облігації на більше ніж 1,8 мільярда гривень за рахунок коштів, розміщених на рахунках АРМА у «Ощадбанку».
Жителя окупованого Криму засудили до півтора року неволі за повторну «дискредитацію» армії РФ
Призначений Росією міський суд Феодосії в окупованому Криму засудив місцевого жителя Олега Валєєва до півтора року колонії-поселення у справі про повторну «дискредитацію» російської армії (ч. 1 ст. 280.3 КК РФ). Також йому на три роки заборонили адмініструвати сайти, повідомляє сайт суду.
За версією суду, в березні 2023 року Валєєв написав у групі в російській соцмережі «ВКонтакте» та чаті Heil Satana повідомлення, в яких «висміяв сучасне оснащення Збройних сил Російської Федерації військовою технікою» і негативно висловився про участь Росії у війні проти України. Як стверджується, Валєєв визнав свою провину.
Справу про повторну «дискредитацію» щодо Валєєва порушили, оскільки в грудні 2022 року він притягувався до відповідальності за аналогічною адміністративною статтею (ст. 20.3.3 КпАП). Тоді той же суд оштрафував чоловіка на 30 тисяч рублів через повідомлення в публічному телеграм-чаті.
Це другий вирок у справі про повторну «дискредитацію» в Криму за останній тиждень. 30 жовтня Сімферопольський районний суд засудив місцевого жителя Даниїла Серьогіна до року та шести місяців колонії-поселення.
«Україна матиме більше зброї і боєприпасів» – Кулеба після зустрічі з гендиректором Rheinmetall
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що провів у Берліні зустріч із генеральним директором німецького оборонного концерну Rheinmetall AG Арміном Паппергером, на якій ішлося про шляхи подальшого зміцнення альянсу оборонної промисловості Німеччини і України.
«Сфокусована зустріч у Берліні з генеральним директором Rheinmetall AG Арміном Паппергером. Україна матиме більше зброї і боєприпасів, щоб захистити себе, цивільне населення й інфраструктуру від атак Росії. Ми обговорили шляхи подальшого зміцнення альянсу оборонної промисловості Німеччини й України», – написав Кулеба в соцмережі X (раніше відомій як твіттер).
24 жовтня у Берліні у рамках німецько-українського бізнесфоруму Денис Шмигаль і канцлер Німеччини Олаф Шольц провели переговори.
Міненерго: з ремонту вийшов один із блоків ТЕЦ, електроенергії вистачає на потреби споживачів
Міністерство енергетики повідомило про ситуацію в енергосистемі на 3 листопада.
«З планового ремонту вийшов блок однієї з ТЕЦ. Він зміцнив енергосистему на 100 МВт додаткової потужності. Електроенергії, яку виробляють українські електростанції, цілком достатньо для забезпечення потреб споживачів», – йдеться в повідомленні.
Напередодні в першій половині дня в енергосистемі діяли обмеження на виробництва електроенергії з відновлюваних джерел на 408 мегаватт. Також ще один енергоблок на одній із ТЕЦ вивели в короткотерміновий ремонт.
Внаслідок нічної атаки Росії в Харкові 146 побутових споживачів та 13 компаній залишилися без світла. На Вінниччині 1 562 споживачі були знеструмлені через падіння збитого безпілотника, хоча на ранок більшості з них відновили електропостачання.
«У Донецькій області за минулу добу через обстріли було відключено 2 709 абонентів. У Дніпропетровській області через бойові дії було відключено 166 споживачів. Їх усіх уже заживили. Також без світла залишається частина споживачів у Запорізькій, Чернігівській, Херсонській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація», – повідомляє Міненерго про ситуацію в прифронтових областя.
Крім того, у Херсоні через технологічні порушення на лінії знеструмлена Херсонська ТЕЦ.
Росія обстрілювала енергетичну інфраструктуру України протягом осені та зими 2022-2023 року, що призводило до вимкнень електроенергії.
У липні 2023 року Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Нідерланди оголосили про військову допомогу Україні на пів мільярда євро
Нідерланди упродовж наступних восьми місяців, тобто до середини 2024 року, нададуть Україні пакет військової допомоги на 500 мільйонів євро. Про це заявила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен під час дводенного візиту в Україну, повідомило нідерландське видання Het Parool.
«У цьому випадку йдеться про боєприпаси», – розповіла очільниця оборонного відомства.
Кайса Оллонґрен зауважила, що близько 260 мільйонів євро буде витрачено на артилерійські снаряди, ще 240 мільйонів євро – на боєприпаси для танків.
Нідерланди надаватимуть військову допомогу Україні «стільки, скільки це необхідно», додала Оллонґрен.
Під час візиту в Україну міністр оборони Нідерландів відвідала Харків і Київ, вона мала зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
«У російському полоні – і дорослі, і діти»: за що окупанти карають і де утримують жителів Запоріжжя?
Близько 600 цивільних жителів Запорізької області вважаються зниклими безвісти або перебувають у російському полоні, стверджує начальник Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко. За його словами, цивільних полонених тримають в СІЗО або «на підвалах». У полоні перебувають також і діти, але очільник Запорізької ОВА наразі не може підтвердити, де саме їх утримують.
Якщо людина була якимось чином пов'язана із ЗСУ, то її вивозять до Росії, каже Малашко. Посадовець зазначив, що випадки незаконних затримань або зникнень обов’язково реєструються в органах поліції, беруться на контроль для наступного обміну і повернення додому полонених.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» намагався дізнатися більш докладно про долю полонених жителів Запорізької області: в чому їх звинувачують, чи є способи звільнення цивільних заручників і хто може сприяти цьому процесу?
Нацбанк прогнозує сповільнення інфляції за підсумками 2023 року
Національний банк прогнозує уповільнення інфляції за підсумками цього року та певне її прискорення в 2024-му. Про це йдеться в інфляційному звіті, який регулятор опублікував наприкінці доби 2 листопада.
«За підсумками 2023 року інфляція сповільниться до 5,8% й залишатиметься помірною на прогнозному горизонті, попри певне прискорення в наступному році. Економіка цьогоріч зросте майже на 5%, а в наступному році – ще на 3,6%», – йдеться в звіті.
Нацбанк ґрунтує цей прогноз на припущенні про збереження високих ризиків щонайменше до кінця 2024 року.
Також, за прогнозом, наприкінці року темпи зростання споживчих цін сповільняться до 5,8% з 26,6% у 2022 році.
Пришвидшене зниження інфляції у НБУ пояснюють високими врожаями, нарощуванням виробництва та складнощами з експортом агропродукції.
«Надалі вплив цього чинника поступово вичерпуватиметься, що разом із низькою цьогорічною базою порівняння для вартості продовольства й збереженням тиску на витрати бізнесу з боку зарплат та енергоносіїв призведе до певного прискорення інфляції – до 9,8% за підсумками 2024 року», – додає регулятор.
Він припускає, що в разі зменшення ризиків для безпеки в 2025 році ріст споживчих цін уповільниться до 6%. При цьому тиск на ціни зберігатиметься через диспропорції на ринку праці, збільшення споживчого попиту та зростання адміністративних тарифів.
У квітні НБУ прогнозував, що в 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%.
У жовтні Національний банк заявив про запровадження керованої гнучкості обмінного суду «з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції».
В окупованому Криму заарештували підозрюваного в замаху на Царьова
Київський районний суд окупованого Сімферополя заарештував на два місяці 46-річного жителя Ялти, підозрюваного в замаху на колишнього депутата Верховної Ради Олега Царьова, повідомляють російські інформагенції з посиланням на джерела.
Прізвище підозрюваного в повідомленнях не називається. Йому інкримінують зазіхання на життя державного чи громадського діяча (стаття 277 КК РФ).
Чоловіка затримали 31 жовтня співробітники ФСБ. За версією спецслужб, підозрюваний на квартирі обладнав «схованку із засобами ураження, які надалі застосовувалися під час замаху». У відео із визнанням провини чоловік сказав, що в лютому 2023 року його нібито завербували українські спецслужби для організації замаху на Царьова.
У ФСБ також повідомили, що під час обшуку у підозрюваного знайшли фото Царьова, «схеми підходів до місць його проживання та роботи», саморобний вибуховий пристрій та компоненти для його виготовлення, а також «засоби конспіративного звʼязку з українськими кураторами».
Раніше кілька українських ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили, що замах на проросійського політика Царьова є спецоперацією Служби безпеки України.
Олег Царьов був депутатом Верховної Ради України трьох скликань, в Україні його заочно засуджено до 12 років ув'язнення за сепаратизм та колабораціонізм).
27 жовтня колишній український журналіст, співробітник російського видання «Украина.ру» Олександр Чаленко повідомив, що Царьова знайшли у його будинку з ножовими пораненнями, а представник російської окупаційної адміністрації Запорізької області Володимир Рогов заявив, що в Олега Царьова стріляли.
Міноборони скоротило кількість перевірок, щоб прискорити постачання зброї на фронт
Виробничий цикл для зброї буде скорочений на період воєнного стану, заявило Міністерство оборони 3 листопада.
За повідомленням пресслужби, це має «розв’язати руки» виробникам, які тепер можуть самі визначати, за якими технічними параметрами здавати продукцію. Військові мають погоджувати перелік параметрів, тоді як раніше, пояснюють у відомстві, вони «прописували в технічних умовах значний перелік цих параметрів».
«Ми скасували надмірні випробування зброї, які не пов’язані з підтвердженням її боєздатності, скоротили кількість всіляких перевірок на різних етапах виробництва, залишивши лише найдоцільніші, спрощуємо механізми постачання зброї та техніки у війська», – йдеться в коментарі заступника міністра оборони Івана Гаврилюка.
Міноборони очікує, що ці зміни дозволять військам швидше отримувати нові зразки озброєння та військової техніки.
Читайте також: Столтенберґ назвав помилковим уявлення про «неетичність» виробництва зброї
Наприклад, раніше для забезпечення гарантійного терміну зберігання зброї в 10 років новий зразок мав пройти шестимісячні, а іноді річні кліматичні випробування.
«Ця вимога зараз скасовується. Адже в багатьох випадках виробник чітко розуміє, що немає жодної необхідності зберігати цей зразок протягом 10 років, бо він одразу з конвеєра йде на фронт. Отже, ці показники терміну зберігання ніяк не впливають на якість застосування зразка», – аргументує міністерство.
Відтепер, додає пресслужба, Збройні Сили та Міністерство оборони будуть наполягати на підтвердженні трьох чинників: ефективності зразка техніки, його безпечності для особового складу та надійності в експлуатації.
У жовтні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив про значне зростання виробництва снарядів в Україні, хоча Київ продовжує переважно покладатися на постачання партнерів.
Російська армія атакувала інфраструктурний об’єкт на Одещині і військовий – на Івано-Франківщині
Сили протиповітряної оборони в ході російської атаки вночі збили два дрони Shahed-131/136 в районі Одещини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 3 листопада.
«На жаль, є влучання по технічній території інфраструктурного об’єкта в області. Постраждалих і сильних руйнувань не зафіксовано», – заявив він.
Крім того, російські війська намагалися атакувати дронами-камікадзе військову інфраструктуру в Івано-Франківській області, заявила голова ОВА Світлана Онищук.
«(Російська армія атакувала – ред.) військовий об’єкт і на території Івано-Франківської області», – повідомила вона.
За її словами, відповідні служби прибули на місце, пожежу локалізували.
Російська армія завдала чергової повітряної атаки по Україні вночі проти 3 листопада. За даними Повітряних сил, протиповітряна оборона збила 24 дрони Shahed-131/136 із 40, а також ракету Х-59. Зокрема, щонайменше 10 російських безпілотників вдарили по цивільній інфраструктурі Харкова та передмістя.
Росія, попри докази та свідчення, продовжує заперечувати удари по цивільних об’єкта в Україні.
СБУ заявляє, що в Запоріжжі затримала співробітника ОВА, який працював на ФСБ
Служба безпеки України повідомила 3 листопада, що затримала в Запоріжжі співробітника обласної військової адміністрації (ОВА), який працював на ФСБ Росії.
«Перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу кібербезпеки ОВА, він намагався приховано отримати секретну інформацію про дислокацію ЗСУ та оборонні закупівлі на території регіону», – заявили в СБУ.
Затриманий є жителем Запоріжжя, інженером-радіотехніком за освітою. До обладміністрації він працював на одному з місцевих підприємств, яке здійснює технічне обслуговування військової техніки ЗСУ.
У вересні 2023 року підозрюваний із власної ініціативи запропонував російським військам свою допомогу. Чоловік перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років увʼязнення.
Росіянина Петра Верзілова, який воює в ЗСУ, заочно засудили в РФ у справі про «фейки»
Басманний районний суд Москви заочно засудив учасника Pussy Riot та колишнього видавця «Медіазони» Петра Верзілова до восьми з половиною років колонії у справі про військові «фейки» (пункт «д» частини 2 статті 207.3 КК). Про це повідомляє кореспондент «Медіазони» із зали суду 3 листопада.
Державний обвинувач Олександр Кієнко просив призначити Верзілову девʼять років колонії загального режиму та заборону писати в інтернеті на чотири роки. Адвокат Леонід Соловйов виступав за виправдання підзахисного.
Приводом для справи стали два твіти та два пости в інстаграмі з розповіддю про вбивства в Бучі у березні 2022 року. За версією силовиків, у публікаціях міститься міркування, «здатне спричинити необґрунтоване наростання соціальної напруженості та завдати шкоди інтересам Російської Федерації». Крім того, силовики вважають, що Верзілов «створив реальну загрозу формування у громадян помилкової думки про цілі та завдання спеціальної військової операції».
У нещодавньому інтервʼю російському журналісту Юрію Дудю Петро Верзілов розповів, що перебуває в лавах Збройних сил України. Після цього для уникнення конфлікту інтересів Верзілов оголосив про припинення співпраці з «Медіазоною».
Кулеба обговорив із Боррелем підготовку України до вступу в Євросоюз
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з Високим представником Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем – про це він повідомив увечері 2 листопада.
За словами Кулеби, розмова стосувалася прогресу України щодо виконання семи рекомендацій ЄС та прийдешнього оцінювання блоком української кандидатури на членство.
Міністр висловив очікування, що оцінка Європейської комісії «буде чесною і стане значним кроком до відкриття переговорів про вступ України до ЄС».
«Ми також зупинилися на майбутніх кроках щодо зміцнення європейської оборонної промисловості та збільшення оборонного виробництва в інтересах європейської безпеки та перемоги України», – заявив Кулеба.
Боррель також повідомив про розмову, зазначивши, що вона стосувалася шляху України до ЄС та майбутнього звіту про розширення блоку.
«ЄС підтримує Україну в той час, як Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільних та інфраструктуру напередодні зими», – зазначив він.
Представник ЄС також додав, що запросив Кулебу на наступне засідання Ради ЄС із закордонних справ.
На початку жовтня у Києві пройшла зустріч міністрів закордонних справ ЄС, яка, за словами Борреля, мала на меті «висловити нашу солідарність і підтримку українському народу».
Мінкульт оновив дані про кількість культурних об’єктів, пошкоджених російською агресією
Від початку повномасштабної російської агресії в Україні пошкоджені 1 711 об’єктів культурної інфраструктури – про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України 3 листопада.
За даними відомства на 25 жовтня, найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.
«Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (49% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків)», – заявляє Мінкульт.
Міністерство наводить дані про види пошкоджених об’єктів:
- клубні заклади – 844
- бібліотеки – 603
- заклади мистецької освіти – 133
- музеї та галереї – 100
- театри, кінотеатри та філармонії – 31
Культурна інфраструктура постраждала в 262 територіальних громадах, що складає 17,8% від усіх громад в Україні.
Мінкульт вказує на те, що з огляду на окупацію частин Луганської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей неможливо облікувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, які постраждали в ході бойових дій та окупації.
У квітні 2023 року Міністерство культури повідомляло про понад 550 пам’яток культури, які пошкодила російська агресія.
Данілов про мобілізацію, анонімів та російську агентуру в псевдорелігійних організаціях
Чи готова Банкова, незважаючи на непопулярність рішення, оголосити більші масштаби мобілізації? Які загрози цієї зими? На ці запитання в етері програми Радіо Свобода «Свобода.Live» відповів секретар РНБО Олексій Данілов. Також він розповів про псевдорелігійні організації на кшталт «АллатРа», які діють на території України в інтересах Росії, наскільки їх багато, за ким уважно стежать правоохоронці і появу яких нових прокремлівських рухів слід очікувати в Україні найближчим часом.
«Єдина ціль – терор» – у Харкові прокоментували нічну атаку «шахедів»
Удари, яких російські військові в ніч із 2 на 3 листопада завдали по Харкову і передмістю, мали на меті не ураження військових обʼєктів, а лише залякування мирного населення, повідомив 3 листопада в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) директор департаменту цивільного захисту Харківської ОВА Іван Сокол.
«Єдина ціль – це терор мирного населення. Бо, виїжджаючи на ті місця, куди ворог завдає ударів, очевидно, що там взагалі… жодних військових цілей немає і ніколи не було. Це чистий терор цивільного населення», – сказав Сокол.
Він розповів про обставини, за яких сили РФ атакували обʼєкти на Харківщині.
«Близько 23:40 ворог завдав (удару) не менш ніж трьома ударними безпілотниками типу «шахед» по об’єкту цивільної інфраструктури у передмісті Харкова. Приблизно через пів години після того, як стався відбій повітряної тривоги, працівники Державної служби надзвичайних ситуацій розпочали ліквідацію наслідків цього удару. І ворог завдав повторного удару по зазначеному обʼєкту. На щастя, працівники Державної служби надзвичайних ситуацій, які ліквідовували наслідки, не постраждали», – повідомив Іван Сокол.
Також, за його словами, «через годину, близько 00:40, ворог завдав не менш як чотири удари знову таки ударними безпілотниками типу «шахед» по місту Харкову».
«Від ударів постраждали будівля технікуму, господарські будівлі, постраждали адміністративні будівлі, два гаражі, не менше чотирьох автівок. На даний момент до медиків звернулися вісім осіб із гострою реакцією на стрес. Серед них є двоє дітей. Медичну допомогу надано на місці», – відзначив представник Харківської ОВА.
Російські військові вночі 3 листопада здійснили масовану атаку Харкова й передмістя, повідомила раніше поліція Харківської області.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Прокуратура: ще один поранений внаслідок удару РФ по терміналу «Нової пошти» помер у лікарні
Кількість загиблих внаслідок удару російської армії по терміналу «Нової пошти» на Харківщині зросла, повідомила обласна прокуратура 3 листопада.
«На жаль, сьогодні вранці у лікарні помер 29-річний чоловік, який був поранений 21 жовтня внаслідок ракетного удару окупантів по терміналу «Нової пошти», – йдеться в повідомленні.
Відтак наразі відомо про вісьмох загиблих та 15 поранених внаслідок удару. Слідство у справі триває.
Голова області Олег Синєгубов 30 жовтня повідомив про смерть ще одного пораненого в лікарні.
Увечері 21 жовтня війська РФ завдали ракетного удару по терміналу «Нової пошти» в селі Коротич у Харківському районі. За даними ДСНС, внаслідок удару є значні руйнування будівлі терміналу, пошкоджені 7 вантажних автомобілів та 2 напівпричепи. З місця удару фахівці вилучили уламки ракети С-300. Співробітники терміналу не мали часу на порятунок – між оголошенням повітряної тривоги і влучанням минула менш як хвилина.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна обов’язково відповість на ракетний удар російської армії по терміналу «Нової пошти» під Харковом.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські дрони влучили в об’єкт інфраструктури на Львівщині – голова області
Російські війська атакували Львівську область вночі проти 3 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
За його даними, сили повітряного командування «Захід» знищили 11 безпілотників із 16, які атакували західні регіони.
«На жаль, є п’ять влучень в обʼєкт критичної інфраструктури у нашій області. На щастя, обійшлося без жертв та постраждалих. Була пожежа, її оперативно ліквідували», – заявив Козицький.
Він додав, що сили ППО працювали у «надскладних умовах, коли дрони летіли у кілька хвиль і часто змінювали напрямок руху».
Російська армія завдала чергової повітряної атаки по Україні вночі проти 3 листопада. За даними Повітряних сил, протиповітряна оборона збила 24 дрони Shahed-131/136 із 40, а також ракету Х-59. Зокрема, щонайменше 10 російських безпілотників вдарили по цивільній інфраструктурі Харкова та передмістя.