Зеленський обговорив із Мелоні «спільні зусилля» під час головування Італії в G7
Президент України Володимир Зеленський 15 листопада провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, повідомляє офіційний сайт глави української держави.
«Володимир Зеленський висловив сподівання на те, що італійське головування в «Групі семи» наступного року принесе ще більше вагомих результатів. Президент України та премʼєр-міністр Італії скоординували майбутні спільні зусилля в контексті головування Італійської Республіки в G7 і домовилися розпочати роботу над двосторонніми безпековими гарантіями в межах вільнюської Спільної декларації «Великої сімки», – ідеться в повідомленні.
Зеленський і Мелоні також обговорили подальшу безпекову співпрацю, реалізацію восьмого пакета оборонної підтримки, а глава української держави наголосив на необхідності прискорення ухвалення 12-го пакета санкцій ЄС щодо Росії.
Голова уряду Італії Джорджа Мелоні є послідовною в питанні опору російській агресії проти України. У серпні вона визнала, що реакція Заходу на окупацію Криму в 2014 році була помилковою, і цю помилку слід визнати.
«У 2014 році західні країни повністю не зрозуміли масштабу того, що відбувалося, і, можливо, сподівалися, що імперські прагнення Москви цим і обмежаться. Ми помилялися і маємо це визнати», – сказала вона на саміті «Кримської платформи».
За словами Мелоні, сьогодні західні держави стоять пліч-о-пліч з Україною і не втомляться працювати заради закінчення війни та досягнення справедливого миру.
СБУ відкрила провадження щодо Фаріон
Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій колишньої народної депутатки, мовознавиці Ірини Фаріон.
Як пише пресслужба відомства, йдеться про такі статті Кримінального кодексу України:
- ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками);
- ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю);
- ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер);
- ст. 182 (порушення недоторканості приватного життя).
СБУ ініціювала психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон.
За матеріалами слідства, в одному зі своїх інтерв’ю народна депутатка України 7-го скликання зазначила, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців ЗСУ і не може назвати їх українцями. Це викликало хвилю обурення серед українських захисників та в суспільстві загалом.
Крім того, як зауважують у СБУ, у своїх соцмережах вона опублікувала допис зі скріншотом повідомлення від проукраїнського студента з тимчасово окупованого Криму, у якому були вказані персональні дані – це стало підставою його переслідування з боку російських спецслужб.
Фаріон писала в телеграмі, що «ширять чергову провокацію проти мене, начебто через мене затримано якогось студента». «Не ведіться на гебістську тактику ворога. Мене підтримують сотні людей, і я їм за це вдячна. Поза тим, я не можу знати, звідки ці люди», – стверджує ексдепутатка.
14 листопада у Львові кілька десятків студентів вийшли на протест біля головного корпусу університету «Львівська політехніка». Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, вони вимагали звільнення професорки кафедри української мови Ірини Фаріон.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 7 листопада звернувся до правоохоронців, зокрема СБУ, після поширення в медіа відео, у якому транслюються негативні висловлювання та звинувачення стосовно військових, які спілкуються мовами нацменшин.
Він тоді не уточнював, про яке відео йдеться. Проте з контексту можна було припустити, що йдеться про інтерв’ю з колишньою народною депутаткою, членкинею ВО «Свобода» Ірини Фаріон. Серед іншого, ексдепутатка дорікнула військовим полку «Азов», що декотрі з них розмовляють російською мовою, а тому вона не вважає таких захисників українцями, використавши фразу про «зброд». Представники полку у відповідь назвали Фаріон «пособницею російської пропаганди».
Мрочко: через російський обстріл передмістя Херсона пошкоджена школа (відео)
Російські війська обстріляли передмістя Херсона – пошкоджена будівля школи, повідомив начальник місцевої військової адміністрації Херсона Роман Мрочко.
«По обіді російські війська з тимчасово окупованого лівого берега вдарили по передмістю Херсона. Під обстріл потрапила школа », – написав він у телеграмі.
За його даними, на сьогодні у Херсонській міській територіальній громаді через російську агресію пошкоджені 106 закладів освіти – дитсадки, школи, коледжі, вищі навчальні заклади.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Окупаційна влада Херсонщини вперше визнала існування українського плацдарму в Кринках
Представники російської влади, яка контролює окуповане лівобережжя Херсонської області, вперше визнали наявність українських підрозділів у селі Кринки на лівому березі Дніпра.
«На всій ділянці лівого берега від залізничного мосту до Кринок перебуває приблизно півтори роти противника, переважно дрібними групами», – написав 15 листопада в телеграмі голова російської окупаційної адміністрації Володимир Сальдо.
Він також стверджує, що «противник заблокований у Кринках, йому влаштоване вогняне пекло: по ньому летять бомби, ракети, боєприпаси важких вогнеметних систем, артилерійські снаряди, безпілотники».
Дотепер про наявність українських сил на лівому березі Дніпра з російської сторони повідомляли лише провоєнні блогери – вони писали про це приблизно з середини жовтня.
Цього тижня тему довелося коментувати речнику Кремля Дмитру Пєскову – після того, як офіційні російські інформагенції поширили нібито повідомлення міністерства оборони РФ про «перегрупування» російських військ на лівому березі Дніпра, а згодом анулювали новину. Пєсков порадив звертатися на цю тему до оборонного відомства.
Також цього тижня про успіхи ЗСУ на Херсонщині заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак. «Попри все, Збройні сили України захопили плацдарм на лівому березі Дніпра», – сказав він, не розкриваючи інших подробиць, у виступі в Інституті Гадсона у Вашингтоні.
За повідомленням американського Інституту вивчення війни (ISW), українські війська досягли «незначного успіху» на лівому березі Херсонської області в ході наземних операцій 12 листопада.
Німецьке видавництво оголосило, що припинить продаж книг про російського президента Володимира Путіна від відомого журналіста після повідомлень ЗМІ про те, що він нібито отримав щонайменше 600 000 євро в офшорних платежах, пов’язаних з російськими джерелами.
Як пише AP, видавець Hoffmann und Campe заявив, що більше не буде продавати дві книги про Путіна німецького журналіста Губерта Зайпеля після повідомлень німецького журналу Der Spiegel і ZDF, зазначивши, що раніше не було відомо про ці звинувачення.
Йдеться про дві книги: «Влада Путіна» 2021 року та «Путін. Внутрішні погляди на владу» 2015 року.
Німецьке громадське телебачення NDR, яке в 2012 році зняло документальний фільм із Зайпелем про Путіна та транслювало його інтерв’ю з російським президентом у минулому, також заявило, що розглядає судовий позов проти репортера.
Der Spiegel і ZDF повідомили, що, зіткнувшись із заявами, Зайпель заперечив, що коли-небудь отримував гроші від третіх сторін за фільми чи телеінтерв’ю.
Водночас, як повідомляє Spiegel, він нібито визнав підтримку щодо книжкових проектів.
У заяві німецького телеканалу NDR йдеться, що «Зайпель зізнався NDR, що отримав гроші від Олексія Мордашова за двома «спонсорськими контрактами» в 2013 і 2018 роках і пояснив, що це було для двох книжкових проектів».
NDR зазначає, що репортер не розголошував ці контракти під час їхньої співпраці, і що «мовник вважає це значним конфліктом інтересів, який ставить під сумнів журналістську незалежність Зайпеля».
Напередодні видання «Важные истории», Paper Trail Media, журнал Der Spiegel та німецький канал ZDF оприлюднили розслідування, у якому йшлося, що німецький журналіст Губерт Зайпель отримав 600 тисяч євро від компаній, пов’язаних з російським мільярдером Олексієм Мордашовим.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, у 2018 році Зайпель підписав спонсорський договір на створення та популяризацію книги про «політичний клімат у Росії». За це він отримав щонайменше 600 тисяч євро. Книга вийшла у 2021 році.
У підготовлених для підписання документах є рукописна позначка, яка вказує на те, що окремі гроші Зайпель у 2013 році міг отримати за підготовку біографії Путіна «Путін. Логіка влади». Журналіст не попереджав про можливий конфлікт інтересів ні читачів, ні видавця.
Зайпель у Німеччині має славу знавця Росії. Він кілька разів записував інтерв’ю з російським президентом, у тому числі для компанії NRD, що входить до громадської телерадікомпанії ARD, яка фінансується на гроші платників податків.
Отриманий гонорар у розмірі понад 600 тисяч євро є надзвичайно високим для книговидавничого бізнесу у Німеччині.
Російський удар по Селидовому на Донеччині: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару по місту Селидове на Донеччині зросла до двох людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Селидове. Рятувальники деблокували з-під завалів тіло ще однієї особи. Наразі відомого вже про 2 загиблих, ще 3 людини постраждали», – йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося про одну загиблу людину.
У ДСНС додають, що під завалами можуть перебувати ще двоє людей, рятувальні роботи тривають. Раніше у Донецькій ОВА повідомили, що у Селидовому чотири людини вважаються зниклими безвісти.
ОГП: у Греції затримали українця, якого підозрюють у розкраданні коштів Міноборони
У столиці Греції – Афінах – 13 листопада затримали громадянина України, якого підозрюють у незаконному заволодінні бюджетними коштами у розмірі 43 млн гривень.
Як повідомляє Офіс генпрокурора, наразі готуються документи для запиту про видачу затриманого українській стороні для притягнення до кримінальної відповідальності.
6 листопада 2023 року прокурори Офісу генпрокурора направили до компетентних органів Греції запит на затримання та тимчасовий арешт чоловіка, також був запит до Інтерполу. Підозрюваного затримали та Апеляційний суд Афін застосував щодо нього тимчасовий арешт.
За даними слідства, підозрюваний у змові з іншими особами заволодів коштами, які ТОВ отримало як попередплату за договорами, укладеними з Міністерством оборони України на закупівлю товарів військового призначення, ці кошти були перераховані на рахунки фізичних осіб-підприємців за нібито надання робіт та послуг.
В ОГП додають, що це було вчинено з 2 березня по 10 травня 2022 року, в той час підозрюваний перебував на посаді директора компанії.
Читайте також: ОГП знає про 11 ймовірних учасників воєнних злочинів в Україні, які перебувають у країнах-партнерах Києва
12 липня минулого року правоохоронці повідомили чоловіку про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, вчинені у особливо великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України).
Санкції проти РФ: алмази і не тільки. Стали відомі подробиці 12-го пакету
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель анонсував презентацію пропозицій Єврокомісії для 12-го пакету санкцій Раді ЄС на 15 листопада. У розпорядження Радіо Свобода потрапив проєкт документа, який підготували в Єврокомісії.
Згідно з чернеткою, до нового санкційного пакету увійде заборона на імпорт (прямий або непрямий) алмазів із Росії. Стосується це сировини як російського походження (зокрема й тієї, що оброблялася в третіх країнах), так і експортованої з РФ чи тієї, що прямувала транзитом. Обмеження поширюється на готові ювелірні вироби з діамантами.
Заборону впроваджуватимуть поетапно: з січня й до вересня 2024-го, «беручи до уваги необхідність розгортання відповідного механізму відстеження, який уможливить ефективні заходи примусу та мінімізує збої для учасників ринку».
Заборона російських алмазів є частиною зусиль «Групи семи», що працює над міжнародною координацією санкцій щодо російських алмазів. Аби заборона була дієвою й позбавила Росію цього джерела доходів, йдеться в документі Єврокомісії, «необхідно вжити заходів разом з одночасними діями на інших основних ринках алмазів».
Клименко: через російський удар у Запорізькій області загинули двоє співробітників ДСНС
Через російський удар у Запорізькій області загинули двоє співробітників ДСНС, ще троє рятувальників травмовані, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Росіяни вкотре обстріляли цивільну інфраструктуру. Сталося загоряння. Співробітники ДСНС за лічені хвилини вже були на місці події. Тоді окупанти завдали повторного удару. Внаслідок ворожого обстрілу, на жаль, двоє співробітників ДСНС загинули. Нашим героям без зброї тепер назавжди 31 та 34», – написав він у телеграмі.
Також постраждали четверо цивільних, додав Клименко.
Російський удар по Селидовому на Донеччині: чотири людини зникли безвісти
Після ракетного удару військ РФ по місту Селидове Донецької області чотири людини вважаються зниклими безвісти, повідомляє у телеграмі Донецька обласна військова адміністрація.
Вранці у МВС припускали, що під завалами зруйнованого будинку може бути щонайменше одна людина.
Вночі 15 листопада російські війська завдали ракетного удару по місті Селидове на Донеччині. За даними ОВА, внаслідок удару частково зруйновано чотириповерхівку, яка зазнала прямого влучання, ще 7 багатоповерхівок пошкоджено. Також повністю зруйнований один приватний будинок, ще 16 пошкоджені.
Місцева влада повідомляє, що станом на 12:00 відомо про одну загиблу людину, ще 3 поранених.
Офіс генерального прокурора повідомив, що російські війська завдали чотирьох ракетних ударів по житлових кварталах у місті Селидове, обстріл був здійснений із зенітно-ракетного комплексу С-300.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Києві знесли пам’ятник російському поету Пушкіну
У Києві у середу комунальні служби здійснили демонтаж пам’ятника російському поету Олександру Пушкіну, повідомили у фейсбуці депутат Київради Дмитро Білоцерковець та громадський активіст Олег Слабоспицький.
Згідно з повідомленнями, скульптуру Пушкіна зняли з постаменту з допомогою крану та завантажили у машину. Куди перемістили пам’ятник – наразі невідомо.
Столична влада не анонсувала демонтаж.
«Треба вижити зараз»: як переселенки започатковують бізнес-проєкти
Майстерня з виготовлення фетрових аксесуарів для волосся, б’юті-салон, кондитерська, школа малювання і навіть птахоферма. У Дніпрі жінки-переселенки презентували проєкти власної справи. Хтось планує започаткувати підприємство з «нуля», хтось – відновити бізнес, створений раніше вдома, у містах, які зараз під окупацією. Гранти від Великої Британії на реалізацію задуманого дадуть лише трьом жінкам – чиї проєкти визнають найжиттєздатнішими.
Заявки подали загалом 34 учасниці. Кожна мала п’ять хвилин на презентацію. Сума гранту – невелика, 30 тисяч гривень. Утім, для малого бізнесу, який хочуть розвивати учасниці, і це відчутна підтримка.
Кореспондентка проєкту «Ти як?» поспілкувалася з деякими претендентками й дізналася про пережите ними під час війни, про їхні бізнес-ідеї й маленькі мрії в новому місті.
У Запорізькому районі сили РФ ударили по інфраструктурі – загинув чоловік, семеро поранені
Один чоловік загинув, ще семеро людей зазнали поранень унаслідок удару російських військових по цивільній інфраструктурі, повідомив 15 листопада голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
«З 09:50 до 10:18 російські терористичні війська завдали трьох ракетних ударів по цивільній інфраструктурі одного з населених пунктів Запорізького району. Тип ракет наразі уточнюється», – вказав чиновник.
За його даними, вибуховою хвилею та уламками пошкоджено будинки, два автомобілі та господарчі споруди, які розташовані поруч з місцем ударів.
Наскільки пошкоджена російська логістика на лівобережній Херсонщині? До чого це може призвести? Якою є гуманітарна ситуація в Олешках, Новій Каховці і Скадовську? Чи залишаються там місцеві жителі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Інституті Гадсона 14 листопада у Вашингтоні заявив, що «Сили оборони України захопили плацдарм» на лівому березі Дніпра. За його словами, українські військові пройшли 70% дистанції, контрнаступ продовжується.
- Українські війська перерізали дорогу Олешки – Нова Каховка на лівобережній Херсонщині щонайменше у двох районах, повідомив 9 листопада Інститут вивчення війни. Аналітики зазначили, що ЗСУ встановили безперервний вогневий контроль між Антонівським залізничним мостом на північ від селища Пойма та Антонівським автомобільним мостом. У звіті також сказано, що українські війська встановили контроль над новими позиціями в Кринках. Село розташоване у 30 кілометрах на північний схід від Херсона та у 2-х кілометрах від річки Дніпро.
- Представник окупаційної влади Запорізької області Володимир Рогов в ефірі російського телеканалу «НТВ» визнав, що логістика російської армії на лівобережній Херсонщині ускладнена.
- Наступного дня речниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону заявила, що робота над знищенням російської логістики у регіоні триває. Зрештою, вона буде перерізана, запевнила Гуменюк.
- Тим часом російські ЗМІ зранку 13 листопада повідомили про начебто «перегрупування» російських сил на лівобережній Херсонщині. Але невдовзі заявили, що це повідомлення «анульоване».
- Гуменюк вважає, що у такий спосіб Росія веде гібридну, в тому числі інформаційну війну, сказаласпікерка в ефірі Радіо Свобода. На її думку, тема так званого жесту доброї волі російської армії створюється штучно. Гуменюк також зазначила, що на лівому березі російські військові маневрують силами та засобами. Вони намагаються облаштувати для себе логістику через наближення зимових погодних умов. Ознак створення наступальних угруповань російських сил на Лівобережжі немає, додала речниця.
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук розповів «Новинам Приазов’я», що російські угруповання відчувають серйозну загрозу на лівобережній Херсонщині. І це підтверджується реакціями російських військових блогерів.
«За останній місяць, декілька тижнів наші військові, як мінімум, три плацдарми захопили на лівому березі – це Олешки, два мости, які називають антонівські – це залізничний і автомобільний мости, ще на півночі один. І зараз в районі Кринок утворився такий досить великий плацдарм, який прикривається з правого берега нашою далекобійною артилерією і, дійсно, маємо серйозний успіх. Деякі колеги кажуть, що це навіть сама операція увійде в історію незалежно від її результатів. Зараз українські військові вийшли на трасу Е-58, що йде з Олешок до Кам’янки», – каже експерт.
Якщо ЗСУ досягли перехрестя трас Е-58 і Е-97, це становить досить серйозну загрозу для російських військ, оскільки це вже вихід на дорогу Олешки – Нова Каховка, зауважив Лакійчук...
Війська РФ перетворили місто у смітник, на дахах будинків стоять кулемети – мер Нової Каховки
Український мер нині окупованої Нової Каховки на Херсонщині Володимир Коваленко розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що на території цієї громади, яка перебуває на лінії фронту та постійно обстрілюється, фактично не залишилося російського офіцерського складу.
«У самому місті постійно гримить, постійно обстріли. У зв’язку з цим абсолютна більшість мешканців намагається не перебувати на вулицях, тільки в разі великої необхідності. Щодо дій окупантів, то згідно з тією інформацією, яка в мене є, а вона є майже кожного дня, практично на лінії фронту залишилися рядовий і сержантський склад. Офіцери відійшли в тил», – повідомив він.
За словами Коваленка, до певних вулиць у жителів Нової Каховки взагалі доступ перекритий, у порушників цієї заборони загарбники стріляють без попередження.
«Це паркова територія, там все заміновано, там все в залізобетонних конструкціях, все заросло бур’янами. Місто перетворили в смітник. І повиставляли з других поверхів та на покрівлях житлових будинків міномети чи кулемети», – додав він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Відтоді прилеглі до Дніпра райони Херсонщини стали обʼєктом майже щоденних обстрілів з боку російських військ, які зберігають контроль над лівобережною частиною області, за винятком невеликої території, яку відбили Сили оборони України.
СБУ затримала доцента університету, який коригував удари РФ по Харкову
Служба безпеки повідомила про затримання у Харкові агента російської розвідки, який коригував ракетно-артилерійські удари РФ по військовій та критичній інфраструктурі міста.
«Зловмисником виявився 49-річний доцент одного з харківських університетів, якого російська воєнна розвідка дистанційно завербувала після початку повномасштабного вторгнення. Серед основних завдань ворожого агента була фіксація наслідків ракетних та артилерійських ударів по одному з оборонних підприємств Харківщини, яке багато разів піддавалося обстрілам з боку російсько-окупаційних військ. Також зловмисник відслідковував маршрути переміщення підрозділів ЗСУ та локації логістичних складів, у тому числі з боєприпасами та амуніцією українських воїнів. Ще одним його завданням було відстеження діяльності іноземних волонтерських організацій на території Харкова», – розповіли в СБУ.
Повідомляється, що чоловіка затримали в його помешканні у Харкові та оголосили підозру про державну зраду.
«Наразі він перебуває під вартою. Триває розслідування. Зловмиснику загрожує довічне ув’язнення», – йдеться в повідомленні.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
Сили РФ атакували Селидове з комплексу С-300 – Офіс генпрокурора
Офіс генерального прокурора України заявляє, що російські війська завдали чотирьох ракетних ударів по житлових кварталах у місті Селидове Донецької області вночі 15 листопада. За даними відомства, обстріл був здійснений із зенітно-ракетного комплексу С-300.
У прокуратурі підтвердили загибель 85-річної жінки внаслідок руйнування підʼїзду чотириповерхового житлового будинку. Тілесних ушкоджень зазнали 82-річна жінка та 56-річний чоловік. 50-річна жінка має контузію внаслідок удару по іншому місцю у Селидовому, її госпіталізували.
Досудове розслідування здійснюється за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України), вказали в Офісі генпрокурора.
Низка сіл окупованої лівобережної Херсонщини вже безлюдні – влада
Український мер окупованої Нової Каховки Володимир Коваленко повідомив, що низка населених пунктів цієї громади на лівобережній Херсонщині через війну стали безлюдними. Зокрема у селі Корсунка вже немає місцевих жителів, зараз там велика кількість розбитої російської техніки, повідомив посадовець проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Корсунка вона пуста, після затоплення туди практично ніхто не повернувся», – каже Коваленко.
Спустошені села є і в Олешківській громаді, яка також перебуває в російській окупації.
«Це село Підстепне, Кринки, Нечаєве. Не знаю, скільки людей насправді на сьогодні залишилося в Піщанівці. Немає з ким зв’язатися, людей немає», – повідомила «Новинам Приазовʼя» начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко.
За її даними, загалом до громади належать 13 населених пунктів. Наразі там проходить лінія розмежування між ЗСУ і російською армією. Населені пункти, які розташовані у безпосередній близькості до Дніпра, потерпають найбільше.
«На початок повномасштабного вторгнення Росії Олешківська територіальна громада налічувала майже 40 тисяч населення, на зараз, по дуже умовних підрахунках, там залишилось не більше 9 тисяч. В самих Олешках з 20 тис. населення залишається близько 3 тисяч. По інших деяких населених пунктах жителів можна перерахувати на пальцях однієї або двох рук», – додала вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Відтоді прилеглі до Дніпра райони Херсонщини стали обʼєктом майже щоденних обстрілів з боку російських військ, які зберігають контроль над лівобережною частиною області, за винятком невеликої території, яку відбили Сили оборони України.
Британська розвідка оцінила очікування Кремля від планованої великої пресконференції Путіна
Міністерство оборони Великої Британії у своєму черговому огляді з посиланням на дані розвідки розмірковує, чого очікує Кремль від запланованої до кінця року великої пресконференції президента РФ Володимира Путіна.
«Кремлівські стратеги майже напевно розглядатимуть цю подію як важливу віху в очікуваній кампанії Путіна із забезпечення собі п’ятого президентського терміну на виборах у березні 2024 року. Ймовірно, він висуне свою кандидатуру до кінця 2023 року», – йдеться в огляді.
Британська сторона звертає увагу на те, що Путін провів останнім часом також зустрічі із військовим керівництвом.
«Ймовірно, це пожвавлення його постійних зусиль подати себе «патріотичним» кандидатом перед виборчою кампанією», – коментують у британській розвідці.
9 листопада Кремль оголосив, що президент РФ Володимир Путін проведе традиційну велику пресконференцію і «телефонну лінію» до кінця поточного року. Торік захід скасували. Аналітики припускали, що тоді це сталося через гучні військові невдачі військ РФ на фронті в Україні.
Із чим повернулася делегація Єрмака із США: деталі
Під час робочого візиту до США української делегації перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зустрілися із представниками американської влади, американських експертних кіл і лідерами думок. Які підсумки цих обговорень?
- Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про фінансування, щоб уникнути закриття роботи американського уряду. Документ не передбачає додаткової допомоги для Ізраїлю чи України. Двоетапний план, який пропонується законопроєктом, продовжить фінансування до 19 січня для пріоритетних сфер. Решта буде фінансуватися до 2 лютого.
- США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер. «Ми перебуваємо у критичній точці щодо допомоги Україні. Пентагон публічно заявив, що вони вичерпали десь близько 95% своїх коштів для надання допомоги Україні.
- У Держдепі США вважають, що Палаті представників США потрібно терміново схвалити додаткові запити на фінансування для України та Ізраїлю.
Українська делегації на чолі з першою віцепремʼєркою України та міністеркою економіки Юлією Свириденко та керівником офісу президента Андрій Єрмак здійснили дводенний візит до Вашингтона з метою переконати урядовців та експертну спільноту США надати Україні допомогу, необхідну для продовження відсічі російської широкомасштабної агресії.
Української урядової делегації заявили про свої оптимістичні очікування щодо розв'язання проблеми з наданням Україні військової допомоги, яку все ще не схвалив американський Конгрес, повідомляє українська служба «Голос Америки».
14 листопада українські посадовці зустрічалися з американськими конгресменами та сенаторами, щоб переконати їх якнайшвидше проголосувати за додатковий пакет допомоги для України.
Очільник ОП Андрій Єрмак зазначив, що незважаючи на певні труднощі і тих американських посадовців, які категорично проти підтримки, дружні до України законодавці роблять усе, щоб проголосувати за додаткову допомогу.
«Всі це розуміють, що це дуже важливо, що ця допомога нам вкрай потрібна, щоб продовжувати нашу боротьбу. Ми маємо мотивацію та все для того, щоб отримавши цю допомогу, продовжувати наші зусилля, і наша ціль – перемога. В цьому нас підтримують і в нас вірять. Повертаємось із гарним відчуттям і важливо, щоб кожен такий візит закінчувався результатами для нашої перемоги»
Перша віцепремʼєрка України та міністерка економіки Юлія Свириденко наголосила, що, на її думку, делегації вдалося переконати партнерів допомагати економіці країні. За її словами, вони бачать перспективи для української економіки, вірять у те, що Україна може побудувати сильні інституції та сильну економіку.
«Всі розуміють, що у нас екзистенційна війна. У Росії є варіант не послати армію, партнери можуть допомагати чи не допомагати, а у нас є лише єдиний шлях – воювати. Ми віримо у перемогу. Мені здається, що ми переконали в цьому наших партнерів ще раз», – заявила Свириденко.
Із якими представниками влади зустрічалися
Українські посадовці провели зустрічі із радником з нацбезпеки США Джейком Салліваном, радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Тімоті Барроу, зовнішньополітичним радником канцлера Німеччини Єнсом Пльотнером та радником президента Франції з питань зовнішньої політики Еммануелем Бонном.
Серед іншого сторони обговорювали укладення двосторонніх угод про безпекові гарантії в межах Спільної декларації про підтримку України, ухваленої країнами G7 у Вільнюсі.
Очільник ОП України Андрій Єрмак зустрівся із державним секретарем Ентоні Блінкеном. Як повідомляє Держдеп, «обговорили останні події на полі бою в Україні та підготовку до зими, включно з поточним забезпеченням додаткових засобів ППО та зміцненням критичної інфраструктури України у протистоянні російським ракетним і безпілотним атакам».
Українська делегація обговорила також з американськими колегами укладення двосторонньої угоди між Україною та США про безпекові гарантії на виконання спільної декларації G7 про підтримку України, яку лідери семи країн підписали у Вільнюсі 12 липня. Також розглянули питання санкцій щодо РФ та механізм спрямування заморожених російських активів на відбудову України.