Російський авіаудар по Бериславу: з-під завалів дістали тіло 47-річного чоловіка
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що внаслідок вчорашнього російського авіаудару по Бериславу загинула людина.
«Стало відомо про ще одного загиблого через вчорашні російські авіаудари. У Бериславі травми, несумісні з життям, отримав 47-річний місцевий житель. Увечері на будинок, у якому він перебував, окупанти скинули керовану авіабомбу», – написав він у телеграмі.
Раніше правоохоронці повідомляли, що внаслідок російського авіаудару по Бериславському району на Херсонщині загинули двоє людей. За даними слідства, російські війська атакували 23 січня близько 15:10.
Цього ж дня близько 19:30 війська РФ завдали авіаційного удару по місту Берислав. У прокуратурі повідомили, що з-під завалів одного зі зруйнованих житлових будинків вранці 24 січня дістали тіло 47-річного чоловіка.
Канада передасть Україні 10 багатоцільових човнів – міністр оборони
Канада передасть Україні 10 багатоцільових човнів Zodiac Hurricane – про це заявив міністр оборони країни Білл Блер під час 18-ї зустрічі Контактної групи з оборони України 23 січня. Про це повідомляє пресслужба канадського уряду та українське Міністерство оборони.
Уряд Канади оцінює цей пакет допомоги у близько 20 мільйонів доларів.
«Ці багатомоторні надувні човни з жорстким корпусом допомагатимуть Україні в різноманітних морських операціях, в тому числі пошуково-рятувальних роботах, транспортуванні військ і вантажів, спостереженні та розвідці. Кожен човен буде оснащено складним датчиком, навігацією та системою зв’язку», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Пентагон: «пересидіти» боротьбу України з російською агресією – це не варіант
Пакет допомоги також включає в себе навчання операторів за комерційними контрактами та передачу причепів і запасних частин. Канада планує передати човни до кінця весни 2024 року.
Крім того, Блер анонсував, що канадські цивільні інструктори та авіація долучаться до підготовки українських пілотів на F-16, яку здійснюють Данія та Франція. Це навчання має початися в лютому 2024 року і тривати до 2025-го.
Контактна група з питань оборони України виділила загалом понад 80 мільярдів доларів військової допомоги Україні від початку російського вторгнення.
ЄС навряд схвалить конфіскацію активів Банку Росії – Reuters
Європейський союз навряд схвалить конфіскацію заморожених активів російського Центрального банку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопосадовців ЄС. Законність такого кроку обговорюватиметься на лютневому саміті Євросоюзу.
«Конфіскації російських активів не відбудеться. Між країнами-членами ЄС немає згоди з цього питання», – сказав агентству високопосадовець, знайомий із перебігом переговорів. У Євросоюзі викликають сумніви юридичні аспекти подібної конфіскації, а також можливі наслідки для євро.
У цьому питанні потрібно бути дуже обережними, вважає міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель.
«Якщо ми політично вирішимо дати мільярди Україні. А за шість місяців отримаємо судове рішення, в якому буде сказано, що ми не маємо права віддавати їх. Хто тоді платитиме?», – сказав він в інтерв’ю Reuters.
Читайте також: «Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
У ЄС також стурбовані потенційними наслідками конфіскації заморожених російських активів для європейської валюти: інвестори можуть вийти з активів у євро через побоювання, що їхні гроші також можуть бути конфісковані.
Євросоюз, США, Японія та Канада заморозили близько 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку у 2022 році після вторгнення Росії до України. Близько 200 мільярдів із них зберігаються у Європі, переважно у бельгійському розрахунковому центрі Euroclear.
Раніше британська газета Financial Times писала, що західні країни активно вивчають способи конфіскації заморожених російських активів на користь України. Стверджується, що США займають наполегливішу позицію з цього питання. На початку січня адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законопроєкт, який дозволить конфіскувати частину заморожених російських активів на користь України. Вашингтон має намір узгодити цей крок із союзниками щодо «Групи семи».
Паралельно в ЄС продовжується обговорення питання щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України, пише Bloomberg. А саме коштів, отриманих як прибуток від цих активів після їх заморожування (відсотків за вкладами). За оцінками, зараз йдеться про приблизно 15 мільярдів євро. Єврокомісія пропонувала спрямовувати ці кошти на спеціальний рахунок, а з нього – на підтримку України. Для ухвалення цього рішення потрібна згода Європарламенту та всіх 27 країн ЄС.
Четверо людей загинули на Херсонщині за добу через російські обстріли – ОВА
Протягом попередньої доби російські війська 101 раз обстріляли Херсонську область, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 24 січня.
По області випустили 524 снаряди, з них 26 – по Херсону. За даними Прокудіна, російські військові поцілили, зокрема, в дошкільний навчальний заклад й територію заводу у Бериславі.
«Через російську агресію чотири людини загинули, ще шестеро – дістали поранення», – написав він у своєму телеграмі.
Про обстріли також повідомляли очільники інших областей, без даних про постраждалих. Зокрема, заявляє голова Донеччини Вадим Філашкін, вони пошкодили житлові будинки в кількох громадах.
«З лінії фронту евакуйовано 99 осіб, у тому числі 26 дітей», – заявив Філашкін.
Читайте також: МВС: у Харкові число постраждалих через російський обстріл зросло, серед них є 4-річна дитина
Як заявляє голова Запоріжжя Юрій Малашко, 25 населених пунктів регіону зазнали обстрілів за добу. Нікопольський район Дніпропетровщини зазнав трьох артилерійських обстрілів, пише очільник ОВА Сергій Лисак.
Російський обстріл пошкодив житлові будинки в селі Солончаки на Миколаївщині, заявив голова області Віталій Кім.
Пізно ввечері 23 січня російські війська завдали удару по Харкову, дев’ять людей зазнали поранень.
Вранці 23 січня російські війська також завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
Зросла встановлена кількість дітей, вбитих або поранених через російську агресію – ОГП
Понад 1 732 дитини зазнали поранень або загинули через повномасштабну війну Росії проти України, повідомляє Офіс генерального прокурора з посиланням на ювенальних прокурорів.
«Станом на ранок 24 січня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 521 дитина загинула та понад 1211 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Прокуратура вказує на те, що цифри не остаточні, триває їх уточнення в зоні бойових дій, на окупованих та звільнених територіях.
Зокрема, 8-річна дівчинка загинула внаслідок російського обстрілу Харкова 23 січня. Дев’ять дітей отримали поранення в Харкові, ще шестеро – в Києві.
Читайте також: Ігнат пояснив, як Україні протидіяти російським обстрілам Харкова
23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.
У Пентагоні назвали виклики, з якими може стикнутися Україна через відсутність додаткової допомоги
У Міністерстві оборони США назвали виклики, з якими може стикнутися Україна, якщо найближчим часом не отримає більше військової допомоги.
«Очевидно, що постійний брак фінансування змусив нас призупинити вилучення додаткових одиниць з наших запасів, зважаючи на наслідки для нашої власної військової готовності. І це, звичайно, заважає нам задовольняти найнагальніші потреби України на полі бою, включаючи такі речі, як артилерійські снаряди, протитанкові засоби, перехоплювачі протиповітряної оборони», – розповів на брифінгу речник Міноборони США Пет Райдер.
Крім того, за його словами, без додаткового фінансування США не можемо надавати системи і обладнання для задоволення середньострокових і довгострокових потреб, допомагати підтримувати в робочому стані вже надані системи.
Тому Пентагон продовжить тісно співпрацювати з Конгресом і закликатиме до якнайшвидшого надання додаткового фінансування.
«Те, що Росія продовжує демонструвати намір воювати проти України, окупувати Україну і ліквідувати Україну як країну, підкреслює той факт, що це серйозна загроза безпеці, яка нікуди не дінеться. Отже, чим швидше ми зможемо продовжувати надавати підтримку на тому рівні, на якому ми її надаємо, тим краще не лише для України, але й для міжнародної спільноти», – додав Райдер.
За добу РФ втратила понад 60 артсистем, 13 танків та 840 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 378 660 своїх військових, за останню добу – 840, повідомив вранці 24 січня у фейсбуці Генштаб ЗСУ.
Також у Генштабі повідомили про такі втрати РФ військової техніки:
- танків – 6227 (+13 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11 579 (+31)
- артилерійських систем – 9008 (+61)
- РСЗВ – 971 (+1)
- засобів ППО – 657 (+2)
- літаків – 331
- вертольотів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6998(+37)
- крилатих ракет – 1842 (+22)
- кораблів/катерів – 23
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12005 (+49)
- спеціальної техніки – 1409 (+7)
«Я не міг сховатись за спинами шістьох дітей» – військовий, який втратив ногу на війні
ЛЬВІВ – 47-річний український військовослужбовець Руслан Марущак 25 лютого 2022 року вже був у військкоматі. Аргументи і пояснення військових комісарів про те, що він – багатодітний батько, не хотів слухати і пішов добровольцем у 114-ту окрему бригаду територіальної оборони (Київська область).
10 жовтня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, був важко поранений. Руслан Марущак втратив ногу, а другу медики відмовились ампутувати. Воїн надалі проходить реабілітацію, але хоче залишитись на службі в ЗСУ. Хоча це залежатиме від висновків військово-лікарської комісії. Чи важко йому буде повернутися у цивільне життя?
Руслан Марущак вправно вдягає протез на ліву ногу, яку втратив повністю на війні. А праву тоді медики врятували і відмовились ампутувати. Хоч, розповідає, нога була дуже травмована.
«Лікарі до останнього відмовлялись ампутувати. Хоч у мене були такі моменти, що просив вже і ту ногу відрізати, бо скільки вже можна було з нею возитись. А лікарі говорили, що треба потерпіти», ‒ говорить Руслан Марущак.
Довгий час нога не загоювалась, не зростались кістки. Воїну провели кілька операцій, поставили спеціальні пластини. Він проходив реабілітацію і за кордоном. Досі військовослужбовець на врятовану ногу одягає ортез для коліна. Але вже ходить за допомогою милиць.
«Нога – у плачевному стані. Я готовий був стати на два протези. Зрозумів, яку працю вклали медики, щоб врятувати мені ногу, і дуже вдячний. Коли бачу хлопців, які без обох ніг, то розумію, що їм важче, ніж мені. Бо я можу спертися і більш функціональний. Тому дуже завдячую лікарям, яким направду на війні дуже важко, тому що кожен день рятують і рятують поранених, повертають їх до життя. Саме медики мене налаштували боротися, бо вважали, що є шанс, що буде все добре, що зможу спиратись на цю ногу», ‒ каже Руслан Марущак.
США: Трамп переміг на праймеріз республіканців у Нью-Гемпширі
Колишній президент США Дональд Трамп переміг на первинних виборах Республіканської партії в штаті Нью-Гемпшир. За попередніми даними, він отримав понад 53 відсотки голосів. Його суперниця по боротьбі за номінацію колишній губернатор Південної Кароліни, експосол США в ООН Ніккі Гейлі – понад 45 відсотків. Очікується, що з підрахунком голосів перевага Трампа дещо збільшиться.
Досить значний розрив між Трампом і Гейлі, на думку аналітиків, підтверджує домінуюче становище Дональда Трампа серед електорату Республіканської партії.
Читайте також: Трамп перемагає на перших кокусах в штаті Айова – ЗМІ
У минулому кандидати, які здобули перемоги в Айові та Нью-Гемпширі, завжди домагалися номінації в президенти від Республіканської партії. Ця поразка послаблює позиції Ніккі Гейлі, чиє відставання від Трампа в Нью-Гемпширі, згідно з опитуваннями перед праймеріз, було зовсім незначним. Поганою новиною для Дональда Трампа стало те, що, як свідчать екзит-поли, 32 відсотки республіканців не готові проголосувати за нього на президентських виборах.
Ніккі Гейлі, яка привітала Дональда Трампа з перемогою, заявила про готовність продовжувати боротьбу за номінацію. «Це перші праймеріз у країні, а не останні. Боротьба незакінчена. Попереду боротьба у десятках штатів», – запевнила вона виборців.
Вона розкритикувала Трампа, поклавши на нього провину за поразки кандидатів Республіканської партії на президентських та проміжних виборах після 2018 року і висловила впевненість у тому, що він зазнає поразки у протистоянні з Джо Байденом восени цього року. Трамп на своїй сторінці в соцмережах назвав її заяви «маячнею».
Джо Байден здобув перемогу на первинних виборах у Нью-Гемпширі, незважаючи на те, що його імені не було у виборчих бюлетенях через розбіжності з керівництвом Демократичної партії Нью-Гемпшира щодо умов проведення первинних виборів. Прихильники Байдена скористалися своїм правом вписати в бюлетені ім’я кращого для них кандидата.
Це були другі голосування у багатомісячному процесі праймериз, які завершаться влітку офіційним висуванням кандидатів у президенти від Демократичної та Республіканської партій. Наступні первинні вибори відбудуться у Південній Кароліні та Неваді на початку лютого.
Восени в опитуваннях приблизно три чверті респондентів вважали Байдена надто старим для президентства. Про Трампа таке говорила трохи більш як половина. Противники Трампа вважають його можливе повернення до Білого дому загрозою американській демократії. Байден фокусує кампанію саме на цьому.
Генштаб: ЗСУ відбили атаки РФ на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському та Мар’їнському
Протягом минулої доби відбулося 56 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили російську атаку біля Синьківки, на Лиманському – шість атак в районах Ямполівки, Торського, Білогорівки, Серебрянського лісництва, а на Бахмутському напрямку – три атаки противника неподалік Богданівки, Іванівського та Кліщіївки.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 5 атак ворога в районах Новобахмутівки, Степове, Авдіївки та ще 11 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться у повідомленні.
Також на Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російські сили поблизу Георгіївки та Новомихайлівки Донецької області – тут відбили 16 атак.
На Запорізькому напрямку українські захисники відбили 4 атаки противника південніше Червоного, західніше Вербового та Роботиного.
Сили оборони на Херсонському напрямку продовжують заходи із розширення плацдарму – попри значні втрати, противник продовжує намагатися вибити українські підрозділи із займаних позицій. Протягом минулої доби було 7 безуспішних штурмів позицій українських військ, додають у Генштабі.
У ISW назвали ймовірну мету останнього масованого удару РФ
Під час масованого удару 23 січня війська РФ, ймовірно, мали на меті прорвати українську протиповітряну оборону, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«23 січня російські війська здійснили серію ракетних ударів по Україні, які, ймовірно, мали на меті прорвати українську протиповітряну оборону. Цей масований удар став першим за останні місяці, коли не були задіяні безпілотники Shahed-136/131, які російські війська часто використовували для подолання українських систем протиповітряної оборони», – йдеться у звіті.
В ISW зауважують, що російське джерело опублікувало 23 січня відеозапис, на якому нібито показано, як російська ракета випускає приманки, також подібні кадри з’явилися з російською Х-101 під час російського удару наприкінці грудня 2023 року.
Аналітики припускають, що під час цього масованого удару замість «шахедів» були використані хибні цілі, щоб експериментувати з їхньою ефективністю, а Shahed-136/131 зберегти для інших цілей.
«Українські сили, схоже, нещодавно адаптувалися до нових серій російських ударів, а російські сили, ймовірно, продовжують експериментувати з новими ударними комплексами з різними засобами прориву української ППО і змушують Україну розгортати системи протиповітряної оборони в певних місцях», – зазначається в звіті Інституту вивчення війни.
Читайте також: Через співпрацю з РФ загроза з боку КНДР може зрости – посадовці США
ISW продовжує оцінювати, що Росія, ймовірно, намагається придбати більше балістичних ракет з-за кордону, в тому числі з Ірану і Північної Кореї, оскільки за певних обставин балістичні ракети можуть бути більш успішними для ураження українських цілей.
«Демократія захищається зі зброєю у руках»: історія американського військового, який воює за Україну
Колишній військовослужбовець армії США. Воював в Іраку та Афганістані. Але збройний конфлікт такої інтенсивності, як в Україні, – перший. Райан О’Лірі долучився до українського війська на початку повномасштабного вторгнення. Спочатку були спецоперації під керівництвом Головного управління розвідки, далі підписав контракт із 59-ю окремою мотопіхотною бригадою. Вже рік виконує бойові завдання на Донеччині.
В інтервʼю Радіо Свобода О’Лірі розповів:
- про свій бойовий шлях у гарячих точках світу,
- у яких спецопераціях брав участь в Україні,
- про рівень підготовки українських підрозділів,
- про нестачу важкого озброєння,
- про бажання отримати громадянство України.
Пентагон: «пересидіти» боротьбу України з російською агресією – це не варіант
Міністерство оборони США повідомило про створення нових коаліцій спроможностей в межах Контактної групи з питань оборони України, чиє чергове засідання відбулося 23 січня.
«Ми вже сформували коаліції можливостей, зосереджених на ВПС України, артилерії, морській безпеці, наземній протиповітряній обороні, розмінуванні та інформаційних технологіях. Сьогодні (23.01.2024 – ред.) Німеччина оголосила, що очолить коаліцію бронетехніки, а Латвія – коаліцію безпілотників», – заявила помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Селеста Волландер.
Описуючи роль Сполучених Штатів в існуючих коаліціях, посадовиця Пентагону наголосила, що разом із Данією й Нідерландами країна продовжує виконувати свою роль в авіакоаліції, а також – разом із Францією – посилюють спроможності України, котрі стосуються артилерії та боєприпасів до неї.
МВС: у Харкові число постраждалих через російський обстріл зросло, серед них є 4-річна дитина
Внаслідок ракетного удару РФ по Харкову постраждали 9 людей, серед яких – 4-річна дитина, повідомила в телеграмі пресслужба Міністерства внутрішніх справ.
Раніше повідомлялось про вісьмох постраждалих.
За даними відомства, через російську атаку пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура, наукова установа.
У МВС додають, що обстрілу зазнав Київський район Харкова, також було влучання у Холодногірському районі, за попередніми даними – війська РФ для обстрілу застосували ракети С-300.
Росія вкотре за день вдарила по Харкову, попередньо є три влучання, сім поранених – ОВА
Російські війська втретє за добу завдали ударів по Київському району Харкова, попередньо, є три влучання, повідомив голова обласної військової адміністрації Олеги Синєгубов.
«Є пошкодження цивільної інфраструктури. Екстрені служби виїхали на місця, інформація щодо постраждалих уточнюється», – зауважив він у телеграмі.
Міський голова Харкова Ігор Терехов наголосив, що йдеться про удар по житловій забудові, і повідомив про, за попередніми даними, сімох постраждалих, додавши, що «ця сумна цифра може уточнюватися».
«Жодного військового об’єкту там немає. Виключно житлові будинки, або цивільна інфраструктура, на кшталт магазинів, лікарень, аптек тощо. Агресор вкотре за цей день доводить, що Росія – це держава-терорист і прощення їй бути не може», – написав він у телеграмі.
Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що загалом 18 людей загинули, ще 130 – були поранені внаслідок ранкового удару Росії по Україні. «Ця кількість загиблих може зрости. Зокрема, у Харкові досі триває рятувальна операція – розбирають завали будинку. Звичайна багатоповерхівка, звичайні люди там жили», –додав президент.
В українському Генштабі раніше сьогодні уточнили, що Росія під час свого комбінованого ракетного удару по Україні 23 січня застосувала 44 засоби повітряного нападу, зокрема крилаті, балістичні, авіаційні й зенітні керовані ракети.
«За уточненою інформацією, усього зафіксовано 44 засоби повітряного нападу противника: чотири зенітні керовані ракети С-300/С-400, 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 8 ракет Х-22, 12 балістичних ракет «Іскандер-М», 5 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-31. У результаті бойової роботи силами і засобами протиповітряної оборони знищено: 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 5 балістичних ракет «Іскандер-М», 2 керовані авіаційні ракети Х-59», – йдеться у вечірньому зведенні.
23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.
Фіцо в день ракетної атаки Києва сказав, що «в цьому місті є нормальне життя»
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає життя в столиці України мирним. Про це він заявив 23 січня, відповідаючи на запитання журналістів, чому його візит в Україну 24 січня відбудеться до Ужгорода, а не до Києва.
А на запитання журналістів, чому ця зустріч не відбулася в Києві, Фіцо наполягав, що вона не має нічого спільного з питаннями безпеки, пов’язаними зі вторгненням Росії.
«Навіщо мені їхати до Києва, коли я можу зустрітися з премʼєр-міністром України в Ужгороді? Я не бачу різниці… Ви справді думаєте, що в Києві йде війна? Несерйозно. Тому їдьте туди, і ви побачите, що в цьому місті є нормальне життя, абсолютно нормальне життя», – сказав він.
Фіцо оприлюднив свої твердження у день, коли Київ зазнав чергової ракетної атаки. Внаслідок цієї атаки в столиці понад 20 постраждалих, із них 13 – госпіталізовані, в тому числі троє дітей. Одному 13-річному хлопцю та шістьом дорослим постраждалим медики надали допомогу на місці. Одну жінку реанімували, «вона в тяжкому стані в реанімаційному відділенні, проте жива», відзначив міський голова Києва Віталій Кличко.
Зеленський про ранковий удар РФ: 18 людей загинули, 130 – поранені
18 людей загинули, ще 130 – були поранені внаслідок ранкового удару Росії по Україні, повідомив у вечірньому зверненні 23 січня президент Володимир Зеленський.
«Майже 40 ракет різних типів – черговий комбінований удар, щоб спробувати обійти нашу систему ППО. Значну частину ракет вдалося збити. На жаль, є влучання. Більш ніж 200 різних об’єктів пошкоджені – 139 тільки будинків, звичайних будинків… 130 людей поранені або травмовані. Усім їм надається необхідна допомога. На жаль, 18 людей загинули… Мої співчуття рідним і близьким. І ця кількість загиблих може зрости. Зокрема, у Харкові досі триває рятувальна операція – розбирають завали будинку. Звичайна багатоповерхівка, звичайні люди там жили», – сказав президент.
В українському Генштабі раніше сьогодні уточнили, що Росія під час свого комбінованого ракетного удару по Україні 23 січня застосувала 44 засоби повітряного нападу, зокрема крилаті, балістичні, авіаційні й зенітні керовані ракети.
«За уточненою інформацією, усього зафіксовано 44 засоби повітряного нападу противника: чотири зенітні керовані ракети С-300/С-400, 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 8 ракет Х-22, 12 балістичних ракет «Іскандер-М», 5 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-31. У результаті бойової роботи силами і засобами протиповітряної оборони знищено: 15 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, 5 балістичних ракет «Іскандер-М», 2 керовані авіаційні ракети Х-59», – йдеться у вечірньому зведенні.
23 січня російські війська завдали масованої ракетної атаки по Україні. Зокрема, близько 04:00 і 07:20 російські війська завдали кілька ударів по Київському і Салтівському районах Харкова. За попередніми даними влади, атакували ракетами Х-22. У Київському районі Харкова російські війська вдарили по житловому багатоповерховому будинку – зруйновані під’їзди. Триває розбір завалів. За останніми даними, вісім людей, зокрема одна дитина, загинули, 57 – поранені. Серед поранених, за даними МВС, – шестеро дітей.
Також відомо про руйнування і постраждалих у Києві й області, у Павлограді на Дніпропетровщині.
Попри наявність доказів, Москва стверджує, що ціллю російських ударів є лише військова інфраструктура України.
«Потужна підтримка триватиме». У Міноборони повідомили про підсумки засідання «Рамштайн»
Під час 18-ої зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», що відбулася 23 січня в онлайн-форматі, пролунало «достатньо важливих заяв» від партнерів, щоб сказати, що «потужна підтримка України триватиме», повідомив за підсумками засідання начальник управління преси й інформації Міністерства оборони Ілларіон Павлюк.
«Це була продуктивна зустріч. Після неї хочеться сказати: «відставити паніку» – всім тим, хто піднімає настрої про втрату підтримки України. Ми почули достатньо важливих заяв від партнерів, важливих зобов’язань, щоб сказати, що потужна підтримка України триватиме й далі, щоб сказати, що наступного року Україна отримає багато важливих видів озброєння, зокрема таких, про які ми не будемо говорити до того, як вони у нас з’являться, але які потрібні Україні, щоб ми вражали ворога, як на лінії зіткнення, так і за лінією зіткнення», – сказав Павлюк на брифінгу в Києві.
За його словами, кілька країн-партнерів говорили про великі пакети фінансової допомоги і про наміри збільшити пакети.
«На порядку денному немає такої опції, що США якимось чином припинять підтримку. І обговорювалися натомість способи в будь-якій ситуації цю підтримку тримати на високому рівні. Дуже важливо, що наші партнери, не тільки Сполучені Штати, говорять про важливість і чіткий намір збільшувати виробництво зброї, збільшувати виробництво боєприпасів і виводити це у 2024 році на новий рівень. Це – ключове. Кілька держав говорили про великі пакети фінансової допомоги і про наміри збільшувати ці пакети», – сказав Павлюк.
Крім того, в Міноборони повідомили, що пролунали зобов’язання щодо надання Україні зброї дальнього ураження. «Окрему увагу приділили deep strike weapon, тобто системам, які дозволяють вражати за лінією зіткнення, і є цілковите розуміння партнерів, що нам ця зброя потрібна. Зобов’язання працювати над тим, щоб Україні надавати більше зброї для подібних ударів абсолютно чітко взяли на себе партнери, про це говорили, окремо приділили цьому увагу», – сказав начальник управління преси й інформації Міноборони.
Щодо протиповітряної оборони Павлюк зазначив, що Україна і партнери «креативні в тому, щоб вирішувати наявні проблеми».
«Крім того, що Україна отримає достатню кількість ракет для наявних систем, партнери, більш ніж одна країна, вже працюють над модернізацією західних ракет під наявні совєцького зразка пускові системи й протиповітряні системи», – сказав він.
Начальник Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України Геннадій Коваленко зауважив, що сьогоднішня зустріч – це можливість для України донести союзникам низку важливих повідомлень, зокрема – поінформувати їх про ситуацію на фронті.
За його словами, у зустрічі взяли участь представники більше ніж 50 країн.
Коваленко також повідомив, що наступний «Рамштайн» пройде напередодні засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони в середині лютого в Брюсселі.
Раніше сьогодні, відкриваючи засідання «Рамштайн», міністр оборони США Ллойд Остін закликав учасників Контактної групи з оборони України продовжувати надавати допомогу Україні, зокрема системи протиповітряної оборони.
Ця заява пролунала на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Ініціатива запровадити інститут множинного громадянства може запобігти втраті для держави мільйонів громадян, вважає президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод. Відповідний законопроєкт напередодні подав до Верховної Ради України президент Володимир Зеленський. В СКУ вітають таке рішення і зазначають, що важливо об’єднати «один 65-мільйонний український народ».
Світовий конгрес українців, заснований у Нью-Йорку 1967 року, налічує понад 200 громадських організацій у 65 державах світу. Як твердить його очільник, нині представники їхнього об’єднання вхожі в кабінети до найвищих посадових осіб держав, де перебувають. Таким чином маючи змогу представляти інтереси України.
В інтерв’ю з Павлом Ґродом проєкт Радіо Свобода «Ти як?» обговорив, які зміни може мати президентська ініціатива. На його переконання, можливість множинного громадянства дозволить українцям по світу здобувати високі політичні посади в іноземних країнах і через них впливати на долю своєї. Таке рішення, твердить, збереже для країни тих громадян, яких 2022 року вигнала велика війна, а й сприятиме поверненню тих, «що навіть не народжені були в Україні». Якщо ж заохочувати «медом, а не патиком».