«Ми продовжуємо утримувати плацдарм» – Гуменюк про ситуацію в Кринках
Керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталя Гуменюк заявила, що ЗСУ продовжують утримувати плацдарм у селі Кринки на лівому березі Херсонщини. Про це вона заявила в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live».
«Ми продовжуємо утримувати плацдарм. До речі, він не єдиний, ми працюємо над тим, щоб це були позиції, які будуть надійно закріплені» – сказала Гуменюк.
Вона додала, що за поточну добу ЗСУ зафіксували дві спроби штурму плацдарму військами РФ.
«Фактично у переддень того, як вони заявили про свою перемогу, таких спроб штурмувати було 16. Вони готуються, і створюють відповідний антураж для того, щоб заявити про цю перемогу», – додала Гуменюк.
Раптовість заяв керівництва РФ Гуменюк пояснює наближенням дня виборів президента Росії.
«Це була передчасна, реверансна спроба перед тим, як увійти в найактивнішу фазу підготовки до виборів. Ми попереджали і раніше, що можлива маніпуляція перед тим, як розпочнеться виборча істерія в Росії» – зазначила Гуменюк.
Необхідність утримання українських позицій у Кринках вона пояснила «стратегічною важливістю цього плацдарму для подальшого просування на лівобережжі Херсонщини». Проте Гуменюк зазначила, що «успішність цієї операції в минулому вартувала багатьох ресурсів та життів військовослужбовців».
«Це дуже складна і дуже витратна операція в усіх сенсах. Витратна, в першу чергу, через втрати життів людей. Але ми розуміємо, що в умовах війни є необхідність проводити операції, навіть ті, які можуть бути такими ризикованими, як перейти на інший берег і утримувати там плацдарм», – сказала Гуменюк.
Учора, 20 лютого, міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час зустрічі із президентом РФ Володимиром Путіним звітував про взяття армією РФ села Кринки. Пізніше у Генеральному штабі ЗСУ спростували цю заяву.
Наближаємось до появи трибуналу за злочин агресії – Держдепартамент США
У Державному департаменті очікують більше справ проти російських воєнних злочинців як в американських судах, так і в Міжнародному кримінальному суді. Про це, а також про шанси заарештувати Путіна, створити трибунал для переслідування за злочин агресії, а також про проведені операції з повернення українських дітей, депортованих в Росію, посол з кримінального правосуддя Держдепартаменту США Бет Ван Скаак розповіла в інтервʼю журналісту української служби «Голосу Америки».
Сили РФ скинули авіабомби на центр Оріхова, спалахнула пожежа – влада
Російські військові скинули авіабомби на Оріхів Запорізької області та інші прифронтові громади, зазначив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог продовжує знищувати прифронтові міста і села. О 19.30 завдав двох авiaударів по Оріхову. Влучив у нежитлове примiщення в центрі міста, пiсля чого там сталася пожежа. Пошкодив інші будівлі, розташованi поруч», – написав Федоров.
Крім того, за даними голова ОВА, «близько 6 авiаударiв загарбники завдали в районi Малої Токмачки та Новоданилiвки».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Протягом доби відбулось понад 50 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Українські військові продовжують утримувати позиції на лівобережжі Дніпра, а також відбили атаки сил РФ поблизу Степового на Донеччині, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ 21 лютого.
Відомо, що протягом доби відбулось 51 бойове зіткнення.
«На Куп’янському напрямку ворог здійснив 2 спроби наступу біля Синьківки та Табаївки Харківської області. Завдав авіаційного удару в районі Петропавлівки Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Дворічна, Синьківка, Іванівка, Берестове Харківської області», – кажуть у Генштабі.
За даними військових, на Бахмутському напрямку відбито атаку неподалік Кліщіївки Донецької області, «де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення». Також, за даними ЗСУ, «противник завдав авіаційного удару в районі Нью-Йорка Донецької області».
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 12 атак ворога біля Степового, Ласточкиного, Первомайського, Невельського Донецької області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Новопокровське, Новобахмутівка, Степове, Семенівка, Орлівка, Ласточкине Донецької області. Обстріляв з артилерії та мінометів близько 20 населених пунктів, серед них Бердичі, Семенівка, Сєверне, Нетайлове Донецької області», – кажуть у Генштабі.
Водночас, на Мар’їнському напрямку Сили оборони «продовжують стримувати ворога неподалік Георгіївки, Побєди, Новомихайлівки Донецької області, тут окупанти 10 разів намагалися прорвати оборону наших військ».
«Підрозділами ракетних військ завдано ударів по 5 районах зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, 2 складах паливно-мастильних матеріалів, 3 пунктах управління, 8 артилерійських засобах та 1 радіолокаційній станції противника», – підсумували в Генштабі.
Іран відправив Росії сотні балістичних ракет – Reuters
Іран надав Росії «велику кількість потужних» балістичних ракет класу «земля-земля», пише Reuters посилаючись на власні джерела в Ірані.
«За словами трьох іранських джерел, Іран надав близько 400 ракет, серед яких багато з сімейства балістичних ракет малої дальності Fateh-110 і Zolfaghar. За словами експертів, Zolfaghar здатна вражати цілі на відстані від 300 до 700 км», – повідомляє інформаційне агенство.
За словами одного з іранських джерел, пише Reuters, поставки начебто розпочалися на початку січня 2024 року після того, як наприкінці минулого року в Тегерані і Москві відбулися зустрічі між іранськими та російськими військовими, на яких було укладено відповідну угоду.
«Іранський військовий чиновник, який, як і інші джерела, попросив не називати його ім’я через чутливість інформації, сказав, що відбулося щонайменше чотири поставки ракет, і найближчими тижнями їх буде ще більше. Він відмовився надати інші подробиці», – додає Reuters.
Джерела також повідомили агентству, що «деякі ракети були відправлені до Росії кораблями через Каспійське море, а інші були перевезені літаком».
На офіційні запити Reuters у військових відомствах Ірану та Росії не відповіли. Радіо Свобода не може незалежно перевірити інформацію щодо надання ракет Іраном Росії.
У січні цього року речник Повітряних сил Юрій Ігнат наголошував, що ймовірна передача Іраном Росії балістичних ракет може стати викликом для протиповітряної оборони України, однак Повітряні сили ЗСУ не мають інформації про їхнє постачання.
Про те, що Іран погодився таємно передати Росії балістичні ракети малого радіусу дії Fateh-110 та Zolfagha повідомляв The Washington Post ще у жовтні 2022 року.
3 лютого, США запровадили санкції проти компаній, які є постачальниками матеріалів і чутливих технологій для програм Ірану з балістичних ракет і безпілотних літальних апаратів (БПЛА), включаючи безпілотники серії Shahed, якими Росія регулярно атакує Україну.
Співпраця Росії та Ірану посилилася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Російська Федерація використовує іранські безпілотники, які застосовувались, зокрема, під час масованих ударів по енергетичній системі українських міст.
Зеленський проведе конференцію військово-політичного керівництва – в ОП розповіли подробиці
Президент Володимир Зеленський у неділю, 25 лютого, планує провести конференцію військово-політичного керівництва, зазначив прессекретар глави держави Сергій Нікіфоров в ефірі телемарафону.
«У нас на 24 лютого буде багато візитів лідерів. Хто саме це буде, сказати не можу, але це будуть не просто символічні візити, а будуть результати», – сказав Нікіфоров.
За його словами, також буде засідання за участі України та «Групи семи».
«І на 25 лютого ми готуємо дещо особливе. Це буде конференція, чесна розмова про наш шлях далі, наш шлях у 2024 році. Будуть всі топ-спікери від влади, військово-політичне керівництво, прем'єр, глава Верховної ради, СБУ, ГУР, Мінстратегпром. Буде перша леді, буде МІУ, Офіс президента і звичайно сам президент», – додав прессекретар президента.
Нікіфоров пояснив, що говорити будуть про різні аспекти, а саме про майбутнє армії, її розвиток, запровадження сучасних технологій, вступ в ЄС та НАТО. Також темами розмови, за словами прессекретаря президента, стануть відновлення ментального здоров’я українців, підтримка бізнесу та всі аспекти життя країни в майбутньому.
«Президент за результатами проведе свою пресконференцію», — пояснив Нікіфоров.
Останній раз Зеленський давав велику пресконференцію 19 грудня. Зустріч із журналістами присвячена підсумкам 2023 року.
Українська сторона поки не заявляє про кількість військовослужбовців, які зникли безвісти під час відступу з Авдіївки, оскільки досі триває верифікація. Про це в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) розповів начальник відділу зв'язків з громадськістю оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Дмитро Лиховій.
«У мене є дані, які близькі до конкретних, бо ми маємо з ними справу, але поки що ми їх не називаємо, тому що ще не завершено всю верифікацію. Деякі люди, деякі військовослужбовці виходять на наш бік… дехто, як по окремих позиціях, зокрема, по позиції «Зеніт», там теж триває верифікація і ми не можемо сказати конкретну цифру, щоб не потрапити в полон того, що нас звинуватять у дезінформації. Говорити правду трохи складніше, її треба перевіряти, ніж вкидувати фейки», – каже Лиховій.
Одночасно він додав, що мова не йде про сотні, як раніше повідомляло видання The New York Times, посилаючись на анонімних українських військових.
«Коли New York Times оперує визначенням «сотні», ми кажемо, що рахунок йде не на сотні. У цьому випадку, на жаль, вони підігрують російській пропаганді і не хочуть чути аргументи і не хочуть зважати на ті факти, які їм називають, які їм надають. Вони посилаються на анонімні джерела, які не можуть бути проінформовані у цьому сенсі, і ці джерела так само поширюють російські наративи, що вкинуті, як продовження наступальної операції в Авдіївці», – говорить Лиховій.
Раніше, 20 лютого, видання The New York Times писало, що під час відступу ЗСУ з Авдіївки Донецької області кількасот українських військових могли потрапити в полон. Видання посилається на оцінки самих військових та західних високопосадовців.
У міністерстві оборони Росії про кількість українських солдатів, взятих у полон при відході ЗСУ з Авдіївки, офіційно не повідомляли. Міністерство оборони України також не коментувало повідомлення про число полонених.
У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, «виходячи з оперативної обстановки», що склалася навколо міста та «щоб уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців».
Цього ж дня командувач угрупування ЗСУ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що на завершальному етапі операції, «під тиском переважаючих сил противника», кілька українських військовослужбовців потрапили в полон. Точну кількість полонених він не назвав.
У Міноборони анонсували застосунок для військових «Армія +»
Міністерство оборони України створює застосунок «Армія +» для військових, який дозволить за допомогою смартфону отримувати документи, писати відгуки і навчатися, повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
«Наше рішення – оцифрувати максимально все. Рапорт у декілька кліків, посвідчення захисника, відгук щодо служби, скарги та ідеї, комплексна база знань онлайн, можливість для самоосвіти – все це буде у єдиному місці. У застосунку Армія+», – зазначив міністр.
Як обіцяють у міністерстві, у застосунку «Армія +» будуть доступні:
- електронне посвідчення захисника, яке спрощує доступ до е-послуг та бойових систем;
- комплексна база знань, яка є джерелом достовірної інформації щодо проходження служби;
- форми зворотного зв’язку – для того, щоб держава могла оперативно реагувати на виклики, базуючись на реальних даних;
- навчальні онлайн курси для саморозвитку.
У Міністерстві оборони обіцяють запустити застосунок влітку 2024 року.
Раніше повідомлялося, що на початку другого кварталу 2024 року в Україні планують запустити електронний кабінет військовозобов’язаного.
16 січня 2023 року Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.
У Міноборони анонсували застосунок для військових «Армія +»
Міністерство оборони України створює застосунок «Армія +» для військових, який дозволить за допомогою смартфону отримувати документи, писати відгуки і навчатися, повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
«Наше рішення – оцифрувати максимально все. Рапорт у декілька кліків, посвідчення захисника, відгук щодо служби, скарги та ідеї, комплексна база знань онлайн, можливість для самоосвіти – все це буде у єдиному місці. У застосунку Армія+», – зазначив міністр.
Як обіцяють у міністерстві, у застосунку «Армія +» будуть доступні:
- електронне посвідчення захисника, яке спрощує доступ до е-послуг та бойових систем;
- комплексна база знань, яка є джерелом достовірної інформації щодо проходження служби;
- форми зворотного зв’язку – для того, щоб держава могла оперативно реагувати на виклики, базуючись на реальних даних;
- навчальні онлайн курси для саморозвитку.
У Міністерстві оборони обіцяють запустити застосунок влітку 2024 року.
Раніше повідомлялося, що на початку другого кварталу 2024 року в Україні планують запустити електронний кабінет військовозобов’язаного.
16 січня 2023 року Верховна Рада України 16 січня ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає створення єдиного реєстру військовозобовʼязаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах: Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відомств.
Санкції щодо російської продукції знизили б напругу європейських фермерів – посол України в ЄС
Посол України в ЄС Всеволод Ченцов розповів, що Україна порушує питання про накладення заборони на продаж російської сільськогосподарської продукції на території Євросоюзу.
«У контексті останніх подій ми поставили це питання ще гостріше, що це неприйнятно, коли польські фермери борються з українським продуктом в той час, коли нехай не Польща, але ЄС загалом імпортує значні кількості російської продукції», – зазначив Ченцов під час розмови з українськими ЗМІ у Брюсселі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, у цьому питанні Україна має підтримку на рівні держав членів.
«Я зараз не буду вдаватися в деталі, але, звичайно, це може бути дуже важливим елементом врегулювання проблеми. Якщо закриється російський експорт, відповідно, моментально буде знижене напруження, навантаження на виробників тут в ЄС», – сказав Ченцов.
Раніше увагу на те, що польські фермери не протестують проти російського та білоруського зерна, звернув надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця.
Під час обговорення попередніх санкційних пакетів, на необхідності запровадження зернових санкцій проти Росії наполягав міністр закордонних справ Латвії Крішʼяніс Каріньш.
У ЄС існує домовленість не накладати санкції на російське продовольство, щоб не нашкодити країнами Африки та глобального Півдня. Латвійський міністр наполягав, що «потрібно дозволити лише можливість транзиту російської продукції територією ЄС, а продаж необхідно заборонити».
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов розповів, що після ухвалення 13-го пакету санкцій, стартувала робота над 14-м. Натомість, він зауважив, що прийнятий пакет санкцій є «менш амбіційним», аніж розраховувала Україна, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«13-й пакет зафіксований, але робота над 14-м вже по суті стартувала. Тому ми не розслабляємось. Ми всі наші пропозиції повторно будемо вносити на розгляд наших партнерів», – розповів він журналістам.
Ченцов також назвав новий пакет санкцій «символічним», оскільки він ухвалюється напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, «хоча в ньому не враховані усі побажання України».
«Звичайно, держави-члени та відповідні служби працювали в дуже жорстких часових рамках, тому він (пакет санкцій – ред.), звичайно, є менш амбіційний, ніж ми розраховували. Ми, як завжди, передавали на розгляд всіх причетних гравців, наші побажання, наші списки. Це стосується, власне, по всіх секторах, які в полі зору знаходяться, коли ми говоримо про санкційну тематику», – додав Ченцов
Голова представництва також розповів, що «нові обмеження стосуватимуться тих, хто допомагає РФ уникати санкцій».
«Увага зосереджена на важливих питаннях, таких як російський ВПК. Це компанії та особистості, а також питання логістики. Російські компанії, але не лише російські. Ми ще маємо вивчити фінальний список, але також цього разу мали потрапити компанії третіх країн, які допомагають росіянам обходити санкції. Тому пакет скромний, але символічний», – наголосив посол України при ЄС.
Раніше посли країн-членів Євросоюзу узгодили 13-й санкційний пакет проти Росії, він має бути опублікований в офіційному журналі ЄС орієнтовно у пʼятницю, 23 лютого.
У санкційних списках майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі «компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни», повідомили дипломати у ЄС.
Агентство Reuters також повідомило з посиланням на джерела, що після ухвалення 13-го пакету санкцій Єврокомісія швидко запропонує 14-й набір санкцій, які можуть включати нові заборони на імпорт.
20 лютого Євросоюз продовжив дію санкцій проти Росії, які були розширені після російської анексії українських територій, до 24 лютого 2025 року.
Наразі Євросоюз запровадив дванадцять пакетів санкцій, які обмежують товарообіг із Росією та діяльність російської політичної еліти. У Євросоюзі вважають, що «санкції позбавляють російську армію та її постачальників товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на суверенній території України». Наразі обговорюється 13-й санкційний пакет.
«М’ясні штурми» Авдіївки: сотні полонених?
- Під час відступу ЗСУ з Авдіївки Донецької області близько тисячі військовослужбовців ЗСУ могли потрапити в полон, пише видання The New York Times, посилаючись оцінки самих військових та західних високопосадовців. У ЗСУ це заперечують. Скільки полонених військовослужбовців ЗСУ могли дійсно потрапити в полон? Чи дійсно втрата Авдіївки не має стратегічного військового значення?
- Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відзвітував про взяття села Кринки на Херсонщині. Водночас оперативне командування «Південь» відкидає ці заяви та стверджує, що ЗСУ все ще утримують лівобережний плацдарм. Чому важливо утримати Кринки? Чи готуються війська РФ до наступу на півдні України?
- Очільник ГУР МО Кирило Буданов в інтерв’ю The Wall Street Journal заявив, що Росія не зможе захопити Донецьку та Луганську області у 2024 році. Також аналітики видання прогнозують український контрнаступ у 2025 році за умови, що цього року Україна вестиме успішну оборонну кампанію. Чи мають війська РФ продовжувати наступ після Авдіївки? Чи дійсно варто ЗСУ зосереджуватись на оборонній стратегії?
- Президент України Володимир Зеленський вперше з початку повномасштабного вторгнення збирає коаліцію – фракцію «Слуга народу». Ще минулого року депутати просили президента про цю зустріч. Що буде предметом обговорення?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«М’ясні штурми» Авдіївки: сотні полонених?
- Під час відступу ЗСУ з Авдіївки Донецької області близько тисячі військовослужбовців ЗСУ могли потрапити в полон, пише видання The New York Times, посилаючись оцінки самих військових та західних високопосадовців. У ЗСУ це заперечують. Скільки полонених військовослужбовців ЗСУ могли дійсно потрапити в полон? Чи дійсно втрата Авдіївки не має стратегічного військового значення?
- Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відзвітував про взяття села Кринки на Херсонщині. Водночас оперативне командування «Південь» відкидає ці заяви та стверджує, що ЗСУ все ще утримують лівобережний плацдарм. Чому важливо утримати Кринки? Чи готуються війська РФ до наступу на півдні України?
- Очільник ГУР МО Кирило Буданов в інтерв’ю The Wall Street Journal заявив, що Росія не зможе захопити Донецьку та Луганську області у 2024 році. Також аналітики видання прогнозують український контрнаступ у 2025 році за умови, що цього року Україна вестиме успішну оборонну кампанію. Чи мають війська РФ продовжувати наступ після Авдіївки? Чи дійсно варто ЗСУ зосереджуватись на оборонній стратегії?
- Президент України Володимир Зеленський вперше з початку повномасштабного вторгнення збирає коаліцію – фракцію «Слуга народу». Ще минулого року депутати просили президента про цю зустріч. Що буде предметом обговорення?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Розстріл поранених на авдіївському «Зеніті»: що відомо та чи покарають Росію
Російські військові, судячи з сукупності даних із передової, розстріляли шістьох українських бійців, що не змогли вийти з укріпрайону «Зеніт» в Авдіївці. 16 лютого проект DeepState повідомив: попри те, що основні сили ЗСУ залишили позиції на «Зеніті», вийти вдалося не всім. У мережі з'явилось відео дзвінка сестрі одного з військових, який залишився в оточенні: на ньому він говорив, що евакуації з «Зеніту» немає; а згодом російські телеграм-канали розповсюдили відео з тілами вже розстріляних українських бійців.
Після уточнення обставин, за два дні ЗСУ офіційно підтвердили трагедію на «Зеніті». 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка тримала оборону в місті та, зокрема, на цій позиції, повідомила, що військові РФ пообіцяли провести евакуацію поранених українських бійців з подальшим їх обміном, а натомість – розстріляли.
Навіщо армія РФ розстріляла беззбройних поранених, хоча могла потенційно обміняти їх на полонених росіян? Як такі страти впливають на бійців сил оборони України, і що може зробити Україна на міжнародному рівні, щоб покарати Росію? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) шукав відповідь із юристами та військовими.
«Головне – знищити ворога»: танкісти ЗСУ рятують техніку від дронів (відео)
«Танковий екіпаж – єдине ціле. Не навчишся – це твоє життя». Як рятують техніку від російських дронів танкісти 1-ї танкової бригади у Донецькій області – дивіться у відео.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що так звана переговорна рамка про вступ України до ЄС «навряд чи буде готова» до початку виборів у Євросоюзі, що відбудуться у червні 2024 року.
«Ми чудово просуваємось у процесі скринінгу. Це дуже добре. І ми все ще працюємо над переговорними рамками. Я припускаю, що вони не будуть готові до європейських виборів, а після них, тому що, зважаючи на розвиток різних переговорних позицій, це займе час. Але я думаю, що влітку – на початку літа ми будемо готові», – сказала фон дер Ляєн на брифінгу у Брюсселі.
Узгодження переговорних рамок – це один із етапів, необхідний для фактичного початку переговорів про вступ до ЄС. Посол України при ЄС Всеволод Ченцов, коментуючи заяву президентки Єврокомісії, підкреслив, що раніше було узгоджено з Єврокомісією, що переговорні рамки будуть ухвалені в березні.
«Березень був озвучений відносно обох питань і представлення звіту, і підготовки рамки. Тому найближчим часом, я думаю, що Європейська комісія в особі її президента зможе безпосередньо керівництву нашої держави пояснити, як це буде відбуватись. Наразі, станом на сьогодні у нас не було жодних підстав сумніватися в чинності тих умов, які раніше були досягнуті», – сказав посол України при ЄС Ченцов.
Також він наполіг, що «у будь-якому разі темпи просування України до ЄС значно швидші звичайних».
«Ви слідкували, як відбувається, відбувалися попередні хвилі розширення і те, що ми робимо протягом тижнів. Зазвичай воно розтягується на роки. Тому в будь-якому разі я би не драматизувати цю ситуацію», – сказав Ченцов.
У січні віцепрем’єка повідомила, що уряд України домовився з представниками Європейської комісії про початок скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС та визначили графік подальших зустрічей.
Очікується, що Єврокомісія оприлюднить наступну оцінку виконання Україною критеріїв, що супроводжували надання їй статусу кандидата, наприкінці лютого.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Втратили батьків чи незаконно вивезені в дитбудинки: що відомо про 11 дітей, яких повернули Україні?
Ще 11 українських дітей вдалося повернути додому за посередництва Катару. Це – найбільша група дітей, яким вдалося одночасно приїхати в Україну. Найменшим з них, двійнятам, лише два роки, а найстаршому – 16. Двох діток супроводжувала карета швидкої допомоги через стан здоров’я. За даними українських посадовців, декого депортували в Росію, а інших незаконно переміщували тимчасово окупованими українськими територіями.
Російські військові атакували Херсонщину, постраждали люди – влада
Російські військові 21 лютого знову атакували Херсонщину, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними місцевої вади, 21 лютого російська армія вдарила по селу Раківка Бериславського району з безпілотника.
«Постраждали двоє чоловіків, 32 та 56 років, які перебували поблизу місця “прильоту», – зауважили в ОВА.
Представники адміністрації пояснили, що «в обох постраждалих діагностували вибухові травми».
«Лікарі надали їм медичну допомогу. Нині життю потерпілих нічого не загрожує», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські військові атакували Херсонщину, постраждали люди – влада
Російські військові 21 лютого знову атакували Херсонщину, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними місцевої вади, 21 лютого російська армія вдарила по селу Раківка Бериславського району з безпілотника.
«Постраждали двоє чоловіків, 32 та 56 років, які перебували поблизу місця “прильоту», – зауважили в ОВА.
Представники адміністрації пояснили, що «в обох постраждалих діагностували вибухові травми».
«Лікарі надали їм медичну допомогу. Нині життю потерпілих нічого не загрожує», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Посол України при ЄС розповів, як проходять переговори з Польщею за посередництва Єврокомісії
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов розповів про певний прогрес у переговорах з Польщею.
«Платформа (переговори між Україною та Польщею за посередництва Єврокомісії - ред.) не функціонувала, тому що польська сторона, власне, до вчорашнього дня брала паузу щодо своєї участі в цьому інструменті. Вчора вони взяли участь. Була в принципі конструктивна дискусія. Ми домовилися наступне засідання провести буквально через тиждень. Тобто ми цей діалог не перериваємо», – розповів він.
За словами Ченцова, українська сторона навела статистику, показавши, що по суті немає підстав для вжиття «таких просто диких заходів зі боку протестуючих», а більшість тих проблем, про які вони говорять, – «надумані».
Посол України в ЄС нагадав про інструмент, який працює з Румунією і з Болгарією.
«Це система контролю імпорту наших продуктів в ці країни. Я не говорю зараз про транзит. І у нас немає проблем або інцидентів порушення нашими компаніями цього режиму. Як вони працюють – вони роблять заявки Мінекономіки, МінАПК відпрацьовує. Якщо інша сторона не має застережень щодо видачі по суті таких ліцензій чи дозволів на поставку, значить вона дозволяється. Ми запропонували і Польщі, і іншим країнам просто використовувати цей інструмент, який вже довів свою ефективність. І комісія, власне, підтверджує ефективність інструменту», – розповів Всеволод Ченцов.
20 лютого польській протестувальники протягом дня повністю блокували рух вантажного транспорту на шести пунктах пропуску з Україною. У Медиці фермери перекрили залізничну колію і з контейнера висипали кукурудзу, яку везли з України в Німеччину. Генеральна консулка Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич вибачилася перед українцями за ці дії своїх співвітчизників на польсько-українському кордоні.
Станом на 21 лютого, за даними Державної прикордонної служби, триває блокування шести пунктів перетину кордону Польщі з Україною, у чергах стоять близько 2 500 вантажівок.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.