Харків не так захищений, щоб можна було радити людям повертатися – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський не вважає, що наразі Харків захищений до тої міри, щоб можна було радити місцевим жителям повертатися.
«Що стосується повернення Харків’ян: розумієте, я не вважаю, що наразі Харків так захищений, щоб я міг порадити людям повертатися. Це вибір харків'ян. На сьогодні це так. Якщо ми будемо захищені, а я б навіть не так сказав – коли це станеться, обов’язково будуть харків’янам сигнали від мене і від наших військових передусім», – заявив він на пресконференції у Харкові.
Коментуючи обстріли С-300, Зеленський зауважив, що найголовніше – не лише посилення протиповітряної оборони регіону, а витіснення російських військ на більшу відстань.
«Ми розуміємо, чого не вистачає. Ми розуміємо, що тут треба комплексний захист. Напевно, найголовніше – діяти не тільки посилюючи ППО Харкова і в цілому регіону, а витісняти росіян на більшу відстань. По-іншому захистити Харків буде дуже складно, навіть якщо ми ще посилимось сучасними системами ППО», – додав він.
Харків регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння. Харківщину, за словами місцевої влади, російські війська часто атакують С-300 з території РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Рютте і Зеленський домовилися про прискорення надання Україні F-16
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте і президент України Володимир Зеленський домовилися про прискорення процесу постачання в Україну винищувачів F-16.
«Щодо F-16: ми йдемо за графіком. Це означає, що пізніше цього року вони будуть на українському небі, але ще багато чого потрібно зробити. Одна з речей, щодо якої ми погодилися сьогодні, – це прискорити цей процес у тому сенсі, що нам потрібно переконатися, що не буде жодних перешкод, які зможуть спричинити затримки», – сказав він на спільній з українським президентом Володимиром Зеленським пресконференції.
За словами Рютте, під час переговорів обговорювалися можливості щодо прискорення передачі F-16.
«Тому ми попросимо наші міністерства оборони попрацювати над цим разом із нашими партнерами, такими як Норвегія, Бельгія та іншими країнами, що входять до коаліції F-16. Тому що Україна потребує цієї переваги в повітрі так швидко, як потрібно», – сказав він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц вкотре виступив на захист своєї відмови від постачання Україні ракет Taurus.
Відповідаючи на запитання агенції DPA про це рішення, Шольц сказав, що «це не те, що ми можемо надати в даний час».
«Це рішення, яке я схвалив як канцлер, і я дотримуюсь його», – сказав Шольц, наголосивши, що наразі існує «дуже багато аргументів» проти постачання Україні крилатих ракет дальнього радіусу дії.
Він зазначив, що «не підтримає жодного рішення, яке призведе до того, що німецькі солдати якимось чином будуть залучені до військової операції у зв’язку з жахливою війною Росії проти України».
Шольц вже робив подібні коментарі кілька днів тому, заявляючи, що система озброєнь Taurus є дуже далекобійною і потребує програмування, що, за словами Шольца, може вимагати участі німецьких солдатів.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що Амстердам підтримає чеську ініціативу щодо направлення до України 800 тисяч боєприпасів, виділивши на це 250 мільйонів євро.
«Ми знаємо, що в багатьох країнах є снаряди та системи, які зараз нагально не потрібні, щоб захищати безпосередньо ці держави. Тому ми працюємо з цими країнами, щоб впевнитися, щоб більше систем потрапляли в Україну… Нідерланди допоможуть чеській ініціативі закупити 800 тисяч боєприпасів. І це станеться найближчими тижнями. Я наразі можу сказати, що ми виділимо 250 мільйонів євро», – сказав він на спільній з українським президентом Володимиром Зеленським пресконференції.
Прем’єр-міністр Нідерландів висловив впевненість, що колеги з НАТО приєднаються до цього процесу, і боєприпаси будуть доставлені в Україну так швидко, наскільки це можливо.
Канада заборонила непрямий імпорт російських алмазів масою понад карат – МЗС
Канада запроваджує заборону на ввезення через треті країни російських алмазів і ювелірної продукції масою від одного карата, повідомило Міністерство закордонних справ країни.
Останнє обмеження доповнює заборону на російські алмази, оголошену в грудні 2023 року. Цей крок потрібен для «додаткової гарантії того, що алмази, які купує Канада, не підтримують незаконну війну Росії», йдеться в заяві МЗС Канади.
У відомстві додали, що Оттава і далі працюватиме з міжнародними партнерами для застосування нових заходів проти російських алмазів.
«Разом з нашими союзниками та партнерами ми запровадили суворі санкції проти російського режиму, і ми будемо продовжувати це робити, щоб притягнути Путіна та його поплічників до відповідальності», – заявила очільниця МЗС Канади Мелані Жолі.
У відомстві нагадали, що раніше Канада запровадила санкції щодо російської групи алмазодобувних компаній «АЛРОСА».
Поліція: у Костянтинівці через нічний ракетний удар РФ пошкоджені щонайменше 18 цивільних об’єктів
У Костянтинівці через нічний ракетний удар РФ пошкоджені щонайменше 18 цивільних об’єктів, з них 10 – житлові будинки, повідомляє у телеграмі пресслужба національної поліції України.
«Внаслідок атаки руйнувань також зазнали лікарня, два дитячих садки, хлібозавод, дві будівлі промислового підприємства, 10 житлових будинків, з яких 6 багатоквартирних, автомобіль», – йдеться у повідомленні.
За цими даними, одна з ракет також поцілила в адмінбудівлю поліції – це вже 37-й пошкоджений поліцейський відділок Донеччини.
У поліції повідомляють, що 1 березня вночі війська РФ вдарили по місту чотирма ракетами С-300.
Україна і Нідерланди підписали угоду про гарантії безпеки – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте підписали у Харкові двосторонню безпекову угоду, йдеться в повідомленні офіційного сайту Офісу глави держави.
За словами Зеленського, «документ передбачає два мільярди євро військової допомоги від Нідерландів цього року, а також подальшу оборонну допомогу протягом наступних десяти років».
Встигнути до F-16? Росія намагається прорватися на північ від Бахмуту
Армія Росії акумулює потужні сили у напрямку Часового Яру Донецької області, повідомив спікер СУВВ «Хортиця» Ілля Євлаш в ефірі Радіо Свобода вранці 1 березня.
За словами Євлаша, те, що відбувається там, він назвав «одним із потужних ривків» на місто. Ціллю таких атак військ РФ Євлаш назвав прорив до Костянтинівки, а після – Слов'янсько-Краматорської агломерації.
«Ворог не шкодує своїх зусиль, намагається скористатися моментом – досить довгий час використовує тактику «бігти туди, куди ллється», шукає слабкі місця. І за найменшої нагоди десь прорвати оборону посилює свої угруповання та вдається до штурмових дій», – зазначив Євлаш.
Читайте також: Найкоротша історія російсько-української війни
Проте, як повідомив спікер «Хортиці», ЗСУ створили кілька кіл оборони навколо Часового Яру – там є протитанкові та протипіхотні мінні поля, насипи та протитанкові вали. За словами Євлаша, їх почали будувати ще навесні минулого року після окупації Росією сусіднього Бахмута.
І Генштаб, і DeepState повідомляють про постійні атаки армії агресора на Іванівське та Богданівку – це села у напрямку Часового Яру.
У лютому Повітряні сили Збройних сил України збили 13 російських літаків, це «найкращий» результат українських військових із жовтня 2022 року, повідомило Міністерство оборони.
У відомстві уточнили, що Повітряні сили ЗСУ вже знешкодили:
- 10 винищувачів-бомбардувальників Су-34;
- 2 винищувачі Су-35;
- один літак далекого радіолокаційного виявлення й управління А-50.
«Вдячні нашим воїнам за ефективну роботу. І нашим партнерам – за посилення можливостей протиповітряної оборони України», – йдеться у повідомленні.
Раніше, 29 лютого, командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук повідомив, що Українські військові збили три російські винищувачі-бомбардувальники Су-34: на Авдіївському, Маріупольському та східному напрямках.
WSJ опублікувала проєкт мирної угоди між Україною та РФ від квітня 2022 року
Газета The Wall Street Journal опублікувала проєкт мирних угод між Росією та Україною, який обговорювався у квітні 2022 року – після переговорів російської та української делегацій, що відбулися наприкінці березня у Стамбулі.
Документ, який аналізує видання, датований 15 квітня 2022 року, тобто вже після візиту до Києва на той момент прем’єра Великобританії Бориса Джонсона, якого російська влада звинуватила у зриві угод.
Проєкт, зокрема, включав зобов’язання України відмовитися від прагнення вступити до НАТО і зберігати нейтральний статус. При цьому, заборони на вступ України до ЄС документ не містив.
У тексті також йшлося про скорочення української армії до певних розмірів, проте сторони мали різне бачення того, до яких саме. Росія наполягала на її чисельності у 85 тисяч військових, 342 танків, 519 артилерійських гармат. Україна, як стверджується, була згодна на 250 тисяч військовослужбовців, 800 танків та 1900 артилерійських гармат.
Передбачалася також заборона на розміщення в Україні іноземних військових та озброєння, включаючи ракетне.
Читайте також: «Якщо ви виженете Росію з усієї своєї території, вона все одно лишатиметься серйозною загрозою» – Френсіс Фукуяма
Документ передбачав також збереження анексованого Криму під російським контролем без формальної відмови від суверенітету над ним з боку України. Майбутнє частин Донецької та Луганської областей, які перебували під російським контролем до 24 лютого 2022 року, мало бути визначено в ході переговорів президентів двох країн. Про статус інших окупованих Росією територій у документі не йшлося – раніше неодноразово стверджувалося, що передбачалося виведення російських військ звідти та повернення непідконтрольних владі України територій.
Росія висувала ще низку вимог, з якими Україна не була згодна. Йшлося про розширення офіційного використання російської мови в Україні, відмову від розслідувань ймовірних воєнних злочинів в Україні, а також скасування всіх санкцій. Київ також не був згоден з тим, щоб будь-яка з країн-гарантів безпеки України (до яких повинна була увійти і Росія) мала б право вето: у Києві вважали, що це може розв’язати Росії руки для нової агресії в майбутньому.
У Севастополі лунала повітряна тривога – окупанти кажуть про «роботу ППО»
У Севастополі 1 березня лунали вибухи, у місті оголошували повітряну тривогу, а російська влада казала нібито про «роботу систем протиповітряної оборони».
Близько 14.34 російський глава Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що в окупованому РФ місті, оголошено повітряну тривогу. Пізніше він додав, що працює ППО. О 15.32 було оголошено про відбій повітряної тривоги.
Телеграм-канал «Кримский ветер», повідомив про «приліт» по військовій базі у Гвардійському Сімферопольського району, а також про «влучання» в Севастополі та в Сакському районі.
Українська розвідка повідомила про пошкодження російського комплексу «Панцир С-1»
У Бєлгородській області РФ «успішно атакований» російський ракетно-гарматний комплекс «Панцир С-1», повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
У відомстві зазначили, що це трапилося 29 лютого поблизу села Головчино Бєлгородської області, але не уточнили чим був завданий удар по комплексу.
«Після влучання «панцир» виведений з ладу, а його екіпаж поніс санітарні втрати ― поранення зазнали двоє російських окупантів», – йдеться у повідомленні.
Співпраця Росії й Китаю у сфері 5G і супутникового зв’язку становить ризик для України – RUSI
Росія розширює співпрацю з Китаєм у сфері 5G і супутникових технологій, і це може сприяти військовій агресії Москви проти України, попереджає у своїй доповіді Королівський обʼєднаний інститут оборонних досліджень (RUSI), який базується в Лондоні.
У звіті, опублікованому 1 березня, йдеться про те, що хоча інтеграція мереж 5G на полі бою може зіткнутися з внутрішніми перешкодами в Росії, інфраструктура для китайської допомоги російським супутниковим системам вже існує і може «сприяти російським військовим діям в Україні».
Пекін раніше заявив, що він не продає летальної зброї Росії для її війни проти України, але західні уряди неодноразово звинувачували Китай у допомозі в потоці технологій для військових зусиль Росії, незважаючи на санкції Заходу.
У звіті RUSI детально описано, як співпраця між Росією й Китаєм у сфері 5G і супутникових технологій також може допомогти Росії на полі бою в Україні.
«Широке розгортання безпілотників і сучасного телекомунікаційного обладнання є вирішальним на всіх фронтах в Україні, від збору розвідданих до проведення авіаударів», – йдеться у звіті.
«Ці технології вимагають постійного з’єднання і геопросторової підтримки, що робить співпрацю з Китаєм потенційним рішенням для бажання Москви здійснити військовий прорив», – кажуть експерти.
Згідно зі звітом, розвиток мережі 5G набув особливого значення в російсько-китайських стратегічних відносинах в останні роки, що привело до низки угод між китайським технологічним гігантом Huawei і російськими компаніями МТС і «Білайн», проти яких Канада запровадила санкції за зв’язок із військово-промисловим комплексом Росії.
5G – це технологічний стандарт для стільникових мереж, який забезпечує вищу швидкість передачі даних, ніж його попередник 4G. Згідно зі звітом RUSI, 5G «має потенціал змінити поле бою» за рахунок покращеного відстеження військових об’єктів, швидшої передачі й обробки в реальному часі великих наборів даних і покращеного зв’язку.
Це «саме ті функції, які можуть зробити російсько-китайську співпрацю надзвичайно корисною у контексті воєнного часу – і, отже, створити підвищений ризик для України», наголошується у звіті.
Незважаючи на те, що доповідь вказує на «операційні й інституційні обмеження» для інтеграції Росією технології 5G на полі бої, вона має переваги, які роблять її «привабливим пріоритетом» для Москви, заявив Джек Кроуфорд, аналітик RUSI й один з авторів звіту.
Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні Росії проти України, але його критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Розвідка Британії: «ОПК Росії не здатний повністю забезпечити потреби війни у 2024 році»
Оборонно-промисловий комплекс РФ «не здатний повністю забезпечити потреби її війни проти України, але при цьому в змозі забезпечити перевагу над Україною у 2024 році», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії 1 березня.
Зазначається, що оборонна промисловість Росії у 2023 році «істотно наростила виробництво» за рахунок:
- збільшення робочої сили приблизно до 3,5 млн людей;
- збільшення кількості робочих змін;
- розширення існуючих виробничих ліній;
- повернення до експлуатації виробничих потужностей, що простоювали.
Крім того, як зазначається у зведенні розвідки Британії, у 2023 році в РФ зросло виробництво артилерійських боєприпасів.
«Однак виробництво снарядів, ймовірно, досягне піка в наступні 12 місяців з огляду на обмежені потужності. Хоча оборонна промисловість нездатна повною мірою забезпечити потреби російських операцій проти України, вона майже напевно здатна надати матеріальну перевагу над Україною у 2024 році», – стверджує британська розвідка.
Раніше військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець заявив, що російський ОПК здатен виробляти близько 250-300 «нових і ретельно модернізованих» танків на рік. Крім того, за його словами, російські війська також можуть проводити капітальний ремонт близько 250-300 танків, така ж ситуація з бойовими броньованими машинами. Але Машовець заявив, що російський ОПК, однак, не може виробляти достатньо матеріалів для оснащення великих російських резервів, якщо раптом виникне така потреба. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у березні 2023 року заявив, що російський ОПК може виробляти 1500 основних бойових танків у 2023 році, що передбачає середній рівень виробництва 125 танків на місяць.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
На початку грудня 2023 року розвідка Великої Британії повідомила, що Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе.
Президент Володимир Путін 19 грудня заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід. За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО – так Москва називає війну проти України.
Розвідка Британії: «ОПК Росії не здатний повністю забезпечити потреби війни у 2024 році»
Оборонно-промисловий комплекс РФ «не здатний повністю забезпечити потреби її війни проти України, але при цьому в змозі забезпечити перевагу над Україною у 2024 році», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії 1 березня.
Зазначається, що оборонна промисловість Росії у 2023 році «істотно наростила виробництво» за рахунок:
- збільшення робочої сили приблизно до 3,5 млн людей;
- збільшення кількості робочих змін;
- розширення існуючих виробничих ліній;
- повернення до експлуатації виробничих потужностей, що простоювали.
Крім того, як зазначається у зведенні розвідки Британії, у 2023 році в РФ зросло виробництво артилерійських боєприпасів.
«Однак виробництво снарядів, ймовірно, досягне піка в наступні 12 місяців з огляду на обмежені потужності. Хоча оборонна промисловість нездатна повною мірою забезпечити потреби російських операцій проти України, вона майже напевно здатна надати матеріальну перевагу над Україною у 2024 році», – стверджує британська розвідка.
Раніше військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець заявив, що російський ОПК здатен виробляти близько 250-300 «нових і ретельно модернізованих» танків на рік. Крім того, за його словами, російські війська також можуть проводити капітальний ремонт близько 250-300 танків, така ж ситуація з бойовими броньованими машинами. Але Машовець заявив, що російський ОПК, однак, не може виробляти достатньо матеріалів для оснащення великих російських резервів, якщо раптом виникне така потреба. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у березні 2023 року заявив, що російський ОПК може виробляти 1500 основних бойових танків у 2023 році, що передбачає середній рівень виробництва 125 танків на місяць.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
На початку грудня 2023 року розвідка Великої Британії повідомила, що Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе.
Президент Володимир Путін 19 грудня заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід. За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО – так Москва називає війну проти України.
ЗСУ «подекуди відновлюють втрачені позиції» на Авдіївському напрямку – Тарнавський
На Авдіївському напрямку армія Росії нарощує чисельність штурмових груп і має деякі локальні успіхи, однак сили оборони «подекуди відновлюють втрачені позиції», повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Він додав, що на цьому напрямку Росія має «перевагу у боєприпасах» і «кидає в бій нові резерви».
«За минулу добу на Авдіївському напрямку наші захисники й захисниці відбили 25 атак ворога, на Новопавлівському напрямку – 30, на Оріхівському напрямку – одну атаку», – йдеться у повідомленні.
Тарнавський додав, що за минулу добу в операційній зоні ОСУВ «Таврія» армія Росії завдала 36 авіаударів, 1074 обстріли і 118 ударів дронів-камікадзе, відбулося 56 бойових зіткнень.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 29 лютого повідомив про роботу на Авдіївському і Курахівському напрямках, назвавши серед головних задач у цьому районі «утримати займані позиції і відновити положення там, де ми відійшли».
Сирський після перевірки оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» у частинах, які тримають оборону на Авдіївському напрямку, заявив, що «в окремих командирів були виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника». За його словами, це вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках.
У лютому українські військові після понад чотирьох місяців виснажливих боїв залишили місто Авдіївка поблизу Донецька, яке ЗСУ утримували з початку збройного протистояння в 2014 році. Після втрати Авдіївки Сили оборони України також втратили контроль над кількома селами, розташованими на північ і північний захід від Авдіївки.
Розвідка Великої Британії заявила 29 лютог, що територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу.
У Міноборони кажуть, що затвердили план заходів у межах співробітництва Україна-НАТО на 2024 рік
Міністр оборони України Рустем Умєров затвердив план заходів оборонного відомства стосовно реалізації адаптованої Річної національної програми (аРНП) співробітництва з НАТО на 2024 рік, повідомляє пресслужба Міноборони.
Вказано, що програма розроблена на виконання домовленостей за результатами Вільнюського саміту НАТО, а пріоритетом плану стане реформа сектору безпеки й оборони України.
«Міністерство оборони України як координатор сил оборони має забезпечити системні зміни на шляху до вступу в НАТО. Відтак, виконання заходів по аРНП є одним із пріоритетів. Заходи програми враховують рекомендації експертів НАТО», – цитує оборонне відомство Рустема Умєрова.
Погоджений план передбачає більше ніж 50 заходів Міноборони в рамках 17 цілей, які мають бути виконані протягом цього року, наголосили у відомстві. Подробиці у відомстві не навели.
Раніше комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО, повідомила пресслужба українського уряду.
У Кабміні зауважили, що головна мета аРНП – підготовка України до членства в Північноатлантичному альянсі шляхом підвищення обороноздатності як майбутнього союзника НАТО.
29 листопада минулого року у Брюсселі пройшло перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. У Меморандумі за підсумками засідання вказано, що Рада НАТО-Україна «вітає представлення Україною адаптованої Річної національної програми на 2024 рік і з нетерпінням очікує на її реалізацію».
За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року лідери держав-членів Альянсу домовилися про відмову від Плану дій щодо членства України в НАТО. Натомість прогрес України у впровадженні реформ, необхідних для членства в НАТО, регулярно відстежуватимуть через прогрес в індикаторах виконання аРНП під час постійних консультацій у межах роботи Ради Україна-НАТО.
Два роки на шляху до ЄС – де зараз Україна?
1 березня 2022 року Євросоюз прийняв заявку України на членство у блоці. Відтоді Україна отримала статус кандидата та політичне рішення про початок переговорів про вступ. Проте фактичний початок переговорів може затягнутися через європейські вибори, зазначають фахівці.
28 лютого 2022 року перед будівлею Європарламенту один за одним знімали прапори країн-членів ЄС та вивішували українські. Тривав 5-й день повномасштабного вторгнення, Україна подала офіційну заявку на членство в ЄС.
Наступного дня, 1 березня, Європарламент проголосував термінову резолюцію – заклик до євроінституцій надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Досі у Брюсселі роками говорили про «втому від розширення», а низка країн по 10 і більше років були у процесі приєднання до Євросоюзу, який ніяк не завершувався.
Проте повномасштабне вторгнення РФ в Україну, кажуть євродепутати, змінило позицію блоку і там вирішили, що час погодитися прийняти нових членів.
Два роки на шляху до ЄС – де зараз Україна?
1 березня 2022 року Євросоюз прийняв заявку України на членство у блоці. Відтоді Україна отримала статус кандидата та політичне рішення про початок переговорів про вступ. Проте фактичний початок переговорів може затягнутися через європейські вибори, зазначають фахівці.
28 лютого 2022 року перед будівлею Європарламенту один за одним знімали прапори країн-членів ЄС та вивішували українські. Тривав 5-й день повномасштабного вторгнення, Україна подала офіційну заявку на членство в ЄС.
Наступного дня, 1 березня, Європарламент проголосував термінову резолюцію – заклик до євроінституцій надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
Досі у Брюсселі роками говорили про «втому від розширення», а низка країн по 10 і більше років були у процесі приєднання до Євросоюзу, який ніяк не завершувався.
Проте повномасштабне вторгнення РФ в Україну, кажуть євродепутати, змінило позицію блоку і там вирішили, що час погодитися прийняти нових членів.
Канада готова відправити військових в Україну для навчання ЗСУ – Міноборони
Канада готова відправити «обмежену кількість» військовослужбовців в Україну, повідомив міністр оборони країни Білл Блер в інтерв’ю Toronto Star.
Він зазначив, що ідея відправки військових обговорювалася на початку цього тижня в Парижі, де він був присутній. Хоча Канада, за словами Блера, «як і багато інших країн НАТО», виступили проти ідеї президента Франції Еммануеля Макрона.
Міністр оборони заявив про «можливу небойову місію» канадських військових – йдеться про відправку обмеженої кількості військовослужбовців для навчання українських захисників на території Україна за умови, що така операція проводитиметься далеко від лінії фронту.
Як зазначається, безпекова угода, підписана минулими вихідними, передбачає, що Канада може проводити навчальну діяльність в Україні, «коли дозволять умови».
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоду про гарантії безпеки також з Італією.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.