Генштаб ЗСУ: втрати РФ наближаються до мільйона 200 тисяч
Росія за час повномасштабної війни втратила близько 1 199 280 своїх військових, зокрема 1 420 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 23 грудня навів Генштаб ЗСУ.
За даними українського командування, армія РФ також зазнала втрат у військовій техніці:
- танки – 11 446 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 792 (+20)
- артилерійські системи – 35 331 (+23)
- РСЗВ – 1 576 (+1)
- засоби ППО – 1 263
- літаки – 434 (+2 – підтверджено втрати у попередній період)
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 93 166 (+453)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 70 966 (+113)
- спеціальна техніка – 4 029.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Не буває легких цілей»: оператор ЗРК Patriot про бойову роботу і перший збитий «Кинджал»
Зенітні ракетні комплекси Patriot, фактично, єдина в арсеналі Повітряних сил Збройних сил України зброя здатна перехоплювати балістичні ракети. На бойовому чергуванні в Україні вони перебувають з весни 2023 року, тоді ж ЗРК вперше збив російську гіперзвукову ракету «Кинджал». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з оператором Patriot Миколою про протидію та тактику російських ракетних атак, а також дізналися, яким був перший постріл американського комплексу в Україні.
У РФ повідомляють про удар дронів по нафтохімічному заводу в Ставропольському краї
У Росії повідомляють про атаку безпілотників на нафтохімічний завод «Ставролен» у Будьонновську, Ставропольського краю РФ.
Губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров написав у телеграмі, що безпілотники «спробували атакувати об’єкти у Будьонновську». За його словами, виникли пожежі на території промзони. Який саме об’єкт атакований – Володимиров не уточнив.
За даними телеграм-каналу Astra на основі аналізу відео з місця події, під атакою був саме нафтохімічний завод «Ставролен».
У ніч проти 23 грудня жителі Будьонновська повідомляли про вибухи і пожежу.
Про атаку на «Ставролен» також пише український телеграм-канал Exilenova+.
Українські військові поки що удар не коментували.
Цей нафтохімічний заводу вже атакували українські дрони, зокрема в листопаді. Тоді в Генштаб ЗСУ заявили, що завод має повний цикл переробки вуглеводневої сировини і випускає полімери для виробництва композитних матеріалів, корпусних деталей, ущільнень й ізоляції для різного роду техніки армії РФ, і серед іншого виробляє складові частини до БпЛА.
Про атаку на «Ставролен» повідомляли і в жовтні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На Сумщині через масовану атаку РФ є перебої з електропостачанням – влада
Російські війська масовано атакували північ Сумщини безпілотниками в ніч проти 23 грудня, внаслідок чого є перебої з електропостачанням, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Російські безпілотники атакували цивільну інфраструктуру на Шосткинщині. Також є влучання на Конотопщині. Попередньо, люди не постраждали. Є перебої з електропостачанням. Інформація щодо всіх наслідків атак уточнюється», – зазначив він у телеграмі.
На даний час повітряна тривога через російські удари оголошена майже по всій Україні.
Напередодні президент Володимир Зеленський попереджав, що Росія може вдатися до масованих ударів по Україні на Різдвяні свята.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Стефанчук: закон про вибори під час війни буде використаний одноразово
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що закон про вибори під час воєнного стану буде використаний одноразово.
Стефанчук нагадав, що сьогодні він підписав розпорядження щодо створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану, її очолює його перший заступник Олександр Корнієнко. Також до її складу мають увійти представники всіх без винятку фракцій і груп, представники громадянського суспільства та Центральної виборчої комісії.
За його словами, робоча група напрацьовуватиме всі нюанси застосування Виборчого кодексу, які пов’язані з війною, зокрема: питання голосування військовослужбовців та їхнього права обиратися; голосування українців, які наразі перебувають за межами України, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях країни, а також питання присутності на виборах іноземних спостерігачів.
Стефанчук зазначив, що щодо кожного питання є аргументи «за» і «проти», які треба пропрацювати, взяти кращий світовий досвід.
«Новий закон буде одноразового використання саме для цих виборів. А я сподіваюсь, ми перейдемо на платформу, яка є передбачена Конституцією, у виборчому кодексі і будемо рухатися цим шляхом», – сказав спікер.
Раніше нардеп Ярослав Железняк від фракції «Голос» поширив у своєму телеграмі фото розпорядження Стефанчука. У документі вказується, що кожна фракція та група має надати інформацію про своїх двох представників до 24 грудня.
У «Європейській Солідарності» вже заявили, що делегують до робочої групи народних депутатів Руслана Князевича і Вікторію Сюмар. Про це у соцмережах повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Інші фракції наразі не оголошували своїх делегатів.
Раніше цього місяця в інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, який виступає з ініціативою мирного врегулювання війни між РФ і Україною, заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти гарантувати безпеку для проведення виборів.
Пізніше Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.
Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.
Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно неправдиво стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.
На пресконференції в Москві 19 грудня Путін заявив, що РФ «готова подумати» над тим, щоб гарантувати безпеку в разі проведення виборів в Україні, зокрема, утриматися від ударів углиб території країни в день голосування. Він зазначив, що для виборів в Україні не припиняти вогонь, оскільки Росія вже проводила не одні вибори без перемир’я під час війни.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
Зеленський доручив впорядкувати дати в календарі – мають бути «справедливими та коректними»
Президент України Володимир Зеленський доручив підготувати пропозиції щодо визначення нових і логічних підходів до святкових та особливих днів державного календаря.
«Бувають погані календарні співпадіння – і війна внесла багато таких змін. Коли дні трагедій припадають на дні професійних свят. Або коли в один день із радянських часів і перших років незалежності – кілька зовсім різних професійних днів. Все це варто впорядкувати», – сказав він у своєму відеозверненні.
Президент додав, що дати в календарі мають бути «справедливими та коректними».
Раніше він попередив, що Росія може вдатися до масованих ударів по Україні на різдвяні свята.
Цього року в Україні Різдво християни святкуватимуть 25 грудня.
Російські дрони знову атакували Одесу, є пошкодження – ОВА
Російські війська сьогодні ввечері знову атакували Одесу ударними БпЛА, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок атаки пошкоджено припортову інфраструктуру та цивільне судно.
Над ліквідацією наслідків працюють відповідні служби. Даних про постраждалих немає.
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину.
Читайте також: ОВА: в Одесі мешканці будинків без світла перекривали дороги. Влада закликала «зберігати витримку»
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: на фронті було майже 200 боїв, чверть з них – на Покровському напрямку
На фронті від початку цієї доби відбулося 190 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найінтенсивніші бої продовжуються на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту, за даними штабу, противник 56 разів атакував у районах населених пунктів Мирноград, Родинське, Покровськ, Рівне, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік Сухецького, Гришиного, Новопідгороднього, Новопавлівки. У деяких локаціях бої тривають дотепер.
Також на сили РФ активні на Костянтинівському напрямку, де сьогодні відбулося 23 бойових зіткнення. Сім боїв досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку російський агресор 12 разів намагався йти вперед на позиції українських військ у районах Солодкого, Варварівки, Гуляйполя та в бік Зеленого, додають у штабі.
Читайте також: Сіверськ «очевидно, повністю окупований», в Серебрянці ситуація «надскладна»
Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському та Краматорському напрямках на даний час боєзіткнень не зафіксовано.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
«Укрзалізниця»: після атаки РФ на Житомирщині триває відновлення, поїзди прямують із затримками
Біля Коростеня на Житомирщині триває відновлення, але постійна активність російських БПЛА створює додаткову перешкоду роботі залізничників, повідомила у телеграмі компанія «Укрзалізниця».
Зазначається, що пасажирські поїзди продовжують перенаправляти через Фастів із затримками до 3 годин через видовжений маршрут і необхідність додаткових стиковок.
Цієї ночі альтернативним маршрутом вирушать поїзди:
- №107 Київ – Солотвино,
- №741 Київ – Львів,
- №7 Київ – Чернівці,
- №43/49 Черкаси – Івано-Франківськ,
- №97 Київ – Ковель,
- №29 Київ – Ужгород,
- №707 Київ – Івано-Франківськ,
- №67/19 Київ – Варшава, Холм,
- №51 Київ – Перемишль,
- №15 Харків – Ворохта,
- №91 Київ – Львів,
- №10 Будапешт – Київ,
- №64 Перемишль – Харків,
- №120 Холм – Дніпро,
- №18 Ужгород – Харків,
- №2/124 Ворохта – Харків,
- №16 Ворохта – Харків,
- №750 Ужгород – Київ,
- №029Д Київ – Ужгород,
- №707П Київ – Івано-Франківськ,
- №123Л Івано-Франківськ – Харків.
Удосвіта 22 грудня в «Укрзалізниці» повідомили, що неподалік Коростеня на Житомирщині зійшов із рейок вантажний поїзд, внаслідок цього є травмовані, а також затримується низка поїздів. Попередньо, вантажний поїзд зійшов із рейок через детонацію безпілотника, ймовірно, типу Shahed.
Згодом стало відомо, що на Житомирщині внаслідок російської дронової атаки на об’єкти енергетичної і транспортної інфраструктури області постраждали чотири працівники «Укрзалізниці». У ДСНС повідомили, що на залізничних коліях сталася аварія.
Пісторіус: немає ознак зацікавленості Путіна у припиненні війни проти України
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що немає ознак зацікавленості президента РФ Володимира Путіна у припиненні війни проти України. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Die Zeit.
«Незважаючи на зусилля американців, європейців та українців щодо досягнення перемир’я, з Москви не надходить жодних сигналів про те, що Путін зацікавлений у припиненні війни», – сказав німецький міністр.
Але, за його словами, переговори у Берліні 14-15 грудня щодо завершення війни в Україні були важливими.
«Канцлер Мерц чітко дав зрозуміти, що європейці мають право голосу в переговорах про майбутнє України. Європейські партнери узгодили в Берліні свої позиції з позиціями США та України. Це також було важливо», – сказав Пісторіус.
Російські атаки на Одещину: чи достатньо реагує українська влада на обстріли? Думки одеситів
«Забрали людей». Інцидент у Грабовському на Сумщині. Як таке могло статися?
З села Грабовське на Сумщині російські війська забрали 52 цивільних, серед них є діти, також взяли у полон 13 військових Сил оборони, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Воно (село Грабовське – ред.) і на території України, частково - на території Росії. Там залишалося 52 людини – громадян України, які не евакуювалися… Здивований, що там були діти. Просто здивований, що батьки так відносяться до своїх дітей. Ці 52 людини там жили, і мають якісь діалоги з прикордонниками на території РФ. Думаю, що вони просто не очікували, що російські військові їх заберуть. Що стосується наших військових – 13 наших військових у полоні також», – сказав Зеленський, якого цитує агенція «Інтерфакс-Україна».
Аналітичний проєкт DeepState виклав свою версію подій, звинувативши тих, хто утримував ділянку кордону в селі Грабовське, у «безвідповідальності. ставилися до виконання задач, що призвело до того, що туди зайшли росіяни».
«Група, схожа на особовий склад зі зброєю, яка утримувала там позиції, абсолютно безвідповідально ставилися до виконання задач, а найдивніше, що це ніхто не перевіряв і не контролював. Зокрема, бійці надавали свою табельну зброю місцевим, безпечно поводилися під ворожими дронами та могли під тими ж дронами «накривати поляну». А тепер противник публікує кадри цих всіх подій, де ворог скористався можливістю віджати людей, взявши їх в полон, бо просто можуть легко це зробити», – написав DeepState у своєму телеграмі.
Село перебуває в сірій зоні. Чи захоче противник його утримувати вже під постійними ураженнями наших дронів – покаже час, додали у DeepState.
Аналітики закликали до проведення аудиту прикордонних ділянок та перевірки утримання позицій.
Заступник начальника Сумської обласної військової адміністрації Володимир Бабич заявив, що обласній владі відомо про фото й відео із прикордонного села Грабовське, які напередодні оприлюднили аналітики проєкту DeepState.
Про це він повідомив в етері Радіо Свобода:
«Ці кадри, які облетіли інтернет, які ви кажете, вони нам відомі стали сьогодні»
Він наголосив, що контроль за позиціями військових у регіоні – не у компетенції Обласної військово-цивільної адміністрації, проте вони перебувають в постійному контакті з військовим командуванням, зокрема з підрозділами 14-го армійського корпусу та бригадою, яка тримає оборону на цій ділянці. Бабич додав, що військові проведуть власні розслідування, після чого буде надано юридичну оцінку їх діям.
21 грудня в ЗСУ підтвердили примусове вивезення російськими військовими близько пів сотні українських цивільних із Грабовського. За повідомленням, переважно це – чоловіки й жінки літнього віку, одній із жінок – 89 років. Військові зазначили, що «внаслідок стрімкого наступу противника підрозділи Сил оборони України відійшли з кількох позицій у районі Грабовського». Водночас угруповання Об’єднаних сил повідомило, що українські військові намагаються вибити російські сили з прикордонного села Грабовське на Сумщині, і там тривають бої. При цьому, за словами військових, «попри окремі повідомлення в медіапросторі, в сусідньому селищі Рясне росіяни наразі відсутні».
Що показового в інциденті у Грабовському? Як так могло статися? Як охороняється найдовший кордон з Росією – на Сумщині?
Про це дивіться у програмі Свобода Live:
Після «людожера» і «підсвинків» Макрон хоче діалогу з Путіним. Чому?
Президент Франції Емманюель Макрон не виключає відновлення політичного діалогу із Володимиром Путіним. Про це він заявив за кілька днів після того, як очільник Росії публічно назвав європейських лідерів «підсвинками», а сам Макрон називав Путіна «людожером».
Радіо Свобода нагадує, з якої точки може стартувати такий діалог і хто в Європі вже порушував «гру в мовчанку» з Путіним.
«Макрон перехопив ініціативу» – пише газета Politico про французького президента. Мовляв, він прагне «знову опинитися в центрі уваги після місяців, протягом яких лідерство у європейській зовнішній політиці фактично перейшло до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца»
Politico зауважує, що саме Емманюель Макрон відіграв ключову роль на саміті європейських лідерів, де було зірвано ідею «репараційного кредиту» з заморожених російських активів – плану, який Мерц публічно підтримував.
Тепер, попри кілька років ізоляції очільника Росії, французький президент заявляє, що хоче відновити з ним діалог.
«Я вважаю, що буде корисно відновити розмови з Володимиром Путіним. Так. У будь-якому разі я бачу, що є люди, які розмовляють із Володимиром Путіним», – заявив Макрон у відповідь на питання журналістів, чи це він став на заваді «репараційній позиці» і чи не вважає відтак, що час знову розмовляти з Кремлем.
«Тож я вважаю, що нам – європейцям і українцям – є сенс знайти рамки, в яких можна відновити цей діалог у належній формі. Інакше ми будемо обговорювати все між собою, тоді як переговорники поодинці вестимуть діалог із росіянами», – додав французький президент.
Повністю читайте тут
Зеленський: Росія може вдатися до масованих ударів по Україні на Різдво
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що Росія може вдатися до масованих ударів по Україні на різдвяні свята.
За його словами, західні партнери висловили ініціативу запровадити «різдвяне перемир’я», проте Росія відмовилася.
«Питання не в тому, що вони цього не хочуть. Нам це зрозуміло. Проблемне питання в тому, що коли Росія каже: «Різдвяного перемир'я не буде», я вважаю, що це те, що вони завжди говорять, вони підкреслюють залякування. Я попросив після цих сигналів максимально посилитись нашу розвідку, і зрозуміти – де ми знаходимось», – сказав він на зустрічі з дипломатами.
Зеленський наголосив, що українська сторона розглядає ризик атак саме на Різдво.
«Ми розуміємо, що якраз в ці дні вони можуть, це їхній характер – саме на наше Різдво зробити якийсь масований удар… Сьогодні була Ставка про це, і номер один було питання ППО – захист наших міст, сіл, наших громад, особливо 23-24-25 грудня. На це треба звернути увагу», – додав президент.
Гайваненко: через удари по Нікопольському району постраждали троє людей
Російська армія атакувала Нікопольський район протягом дня 22 грудня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«На Нікопольщині через ворожу атаку постраждали троє людей – 76-річний чоловік та жінки 76 і 69 років. Всі лікуватимуться амбулаторно», – заявив він.
За даними ОВА, ударів FPV-дронами та артилерією зазнавали Нікополь, Марганецька, Покровська та Мирівська громади.
«Пошкоджені інфраструктура, 3 п’ятиповерхівки і 5 приватних будинків, гуртожиток, 6 господарських споруд, ще одна – зруйнована. Зачепило авто, газогін та лінію електропередач», – додав Гайваненко.
Читайте також: Повітряні сили: РФ атакувала Україну десятками дронів, зафіксовано влучання на 12 локаціях
Також він уточнив, що нічний артобстріл Нікополя пошкодив дві багатоповерхівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Україна отримала теплову електростанцію з Литви – транспортування тривало 11 місяців
Європейська комісія передала Україні повний комплект обладнання для теплової електростанції з Литви – про це виконавчий орган ЄС та Міністерство енергетики України повідомили 22 грудня.
Міненерго назвало передачу однієї з найбільших на сьогодні скоординованих логістичних операцій ЄС:
«Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 поставок обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен. Підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування цих компонентів», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: На Львівщині через російський удар виникли пожежі на ТЕС і підстанції – прокуратура
Міністерство уточнює, що надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах України, де енергетичну інфраструктуру суттєво пошкодили російські удари.
Єврокомісія повідомила, що передача ТЕС є частиною комплексної відповіді Євросоюзу на агресію Росії проти України з лютого 2022 року, скоординовану через Механізм цивільного захисту ЄС.
Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лабіб назвала передачу електростанції виявом європейської солідарності в дії.
«Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни», – прокоментувала вона.
РФ взяла у полон 13 українських військових на Сумському напрямку – Зеленський
З села Грабовське на Сумщині російські війська забрали 52 цивільних, серед них є діти, також взяли у полон 13 військових Сил оборони, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Воно (село Грабовське – ред.) і на території України, частково - на території Росії. Там залишалося 52 людини – громадян України, які не евакуювалися… Здивований, що там були діти. Просто здивований, що батьки так відносяться до своїх дітей. Ці 52 людини там жили, і мають якісь діалоги з прикордонниками на території РФ. Думаю, що вони просто не очікували, що рускіє військові їх заберуть. Що стосується наших військових – 13 наших військових у полоні також», – сказав Зеленський, якого цитує агенція «Інтерфакс-Україна».
Зеленський: представлені кілька кандидатур на посаду командувача ПВК «Південь», готується рішення
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представлені кілька кандидатур на посаду командувача ПВК «Південь», готується рішення.
«Окремо і детально обговорили стан ППО, прикриття фронту та наших регіонів, зокрема Одещини, засобами протиповітряної оборони. Вже представлені й кілька кандидатур на посаду командувача ПВК «Південь». Готуємо рішення», – написав він у телеграмі за підсумками засідання Ставки головнокомандувача.
Зеленський зазначив, що цими тижнями російська армія відчутно збільшила інтенсивність атак. За його словами, відповідно зросла і кількість російських втрат.
«Будемо й надалі підтримувати саме таку динаміку: якщо росіяни не вкладаються в процес перемовин на сто відсотків серйозно та спрямовують свої ресурси на затягування і розширення війни, ми будемо на це реагувати цілком логічно – нашими діями у відповідь», – додав президент.
Після чергових масованих російських обстрілів Одещини Зеленський 20 грудня анонсував звільнення командувача повітряного командування «Південь» Дмитра Карпенка, «бо треба реагувати вчасно, швидко як би не було важко і треба захищати максимально наших людей, Одесу, й інші наші регіони».
Читайте також: Одеса-Рені. Наслідки російської атаки біля кордону з Молдовою: що відомо
Росія увечері 18 грудня атакувала дронами міст через Дністер біля Маяків, що є ключовим шляхом між Одесою та Молдовою. Пункти пропуску в районі Паланки працюють частково, рух до Одеси перенаправили через інші кордони, що спричинило великі затримки. Трасу Одеса-Рені закрили.
Згодом стало відомо, що на Одещині поновили транспортне сполучення після російського обстрілу на мосту під селом Маяки, воно працює у штатному режимі, повідомив в ефірі телемарафону заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
За словами чиновника, логістичного колапсу не буде – усі вантажі доставляються, банкомати, банки та державні установи працюють. Є деякі незручності, але дуже незначні.
У Литві відбулися затримання у справі про зв’язки з оборонною промисловістю Білорусі та РФ
Співробітники Департаменту державної безпеки Литви та Служби розслідування фінансових злочинів затримали громадян Литви, Росії та Білорусі, підозрюваних у зв’язках із російською та білоруською військовою промисловістю. Про це повідомили литовські медіа, зокрема, Delfi та LRT, 22 грудня.
За даними слідства, через зареєстровані в Литві компанії виготовлялися мікросхеми, чіпи та навігаційне обладнання, деякі з яких могли бути незаконно експортовані до Російської Федерації та Білорусі та використані у військових цілях.
Читайте також: США частково зняли санкції з калійних підприємств Білорусі
Водночас компанії отримали фінансування від Європейського Союзу – понад 447 тисяч євро вже виплачено в рамках проєкту загальною вартістю понад 1 мільйон євро.
Очільник 2-го управління спеціальних розслідувань Служби розслідування фінансових злочинів Даугілас Разаускас заявив, що в ході розслідування перевіряються різні версії, в тому числі що обладнання, вироблене на кошти ЄС, могло бути «незаконно вивезене до республіки Білорусь і Російської Федерації та використане у військовій промисловості цих держав».
У різних містах провели понад 10 обшуків. Шістьох людей затримали, одну заарештували, двох іноземців оголосили в розшук. Діяльність компаній обмежена. Розслідування проводиться спільно з Європейською прокуратурою.
Трегубов: у Куп’янську перебувають близько 100 російських військових
Попри російські заяви про контроль над Куп’янськом, у місті перебувають близько 100 російських загарбників, сказав начальник управління комунікацій Угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов.
«Зараз там близько 100 осіб, понад 100, точно менше 200. Десь так. За активними позивними було десь 40, але це можуть бути застарілі дані – це було 10 днів тому. Активний позивний – це активна рація, тобто одна на кількох людей», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Трегубов також нагадав, що ще 15 листопада російським загарбникам у Куп’янську скидали з дронів прапори РФ, щоб створити картинку для пропагандистів.
«Станом на зараз йдеться скоріше про спроби росіян тиснути і на ті війська, які перебувають східному березі річки Оскіл, а по-друге, тиснути і намагатися деблокувати Куп’янськ. Спроби такі є, але поки що вони безуспішні», – додав Трегубов.