ОП: Буданов зустрівся із місією МВФ, обговорили структурні реформи
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм, також була присутня заступниця керівника ОП Ірина Мудра.
Як повідомляє Офіс президента, Буданов на зустрічі наголосив, що Україна налаштована продовжувати структурні реформи, які сприятимуть довгостроковій економічній стійкості, повоєнній відбудові та подальшому руху до Євросоюзу.
За твердженням Банкової, Гевін Грей зазначив, що фонд готовий продовжувати системну підтримку України, він також висловив впевненість у досягненні конструктивних рішень, які допоможуть зміцнити економічний потенціал і сприятимуть розвитку України.
Ірина Мудра у свою чергу поінформувала про реалізацію реформ, зокрема у сфері запобігання та протидії корупції. За її словами, для України одним із пріоритетів є виконання зобов’язань, передбачених програмою співпраці з МВФ.
27 травня місія МВФ почала зустрічі в Україні в рамках першого перегляду поточної програми фінансування.
На початку березня Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду за новою чотирирічною програмою в рамках Механізму розширеного фінансування.
У лютому Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів США.
Супутникові знімки підтвердили ураження корвету РФ «Бойкий» і знищення резервуару на нафтовому терміналі
Супутниковий знімок показує, що пожежу на території «Петербурзького нафтового терміналу» в Росії після удару українських дронів вранці 3 червня вдалося загасити. Зі знімка випливає, що повністю знищений один паливний резервуар, ще кілька можуть бути пошкоджені.
Крім того, як пише Російська служба Радіо Свобода, супутниковий знімок підтверджує ураження корвету «Бойкий» ВМС Росії у сухому доці в Кронштадті поблизу Санкт-Петербурга після удару українських дронів у ніч проти 3 червня.
Корвет відомий тим, що супроводжував танкери російського «тіньового флоту». Він перебував у Кронштадті на ремонті.
Це порівняно новий корабель: його взяли на озброєння у 2013 році. У грудні 2025 року він також супроводжував російські торгові судна до Сирії.
На опублікованому раніше сьогодні проєктом Радіо Свобода «Схеми» супутниковому знімку було видно масштабну пожежу на території «Петербурзького нафтового терміналу» і стовп чорного диму.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії, повідомили в Генштабі ЗСУ і Службі безпеки України. Зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, де сьогодні відкрився економічний форум. У Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії, удару зазнав «Кронштадський морський завод».
У командуванні також заявляють, що був уражений корвет «Бойкий». У місті Мічурінськ у Тамбовській області Росії був атакований завод «Прогрес», який, серед іншого, виробляє компоненти для російських ракет.
Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Група країн ЄС хоче посилити обмеження видачі шенгенських віз для росіян
Група міністрів із країн ЄС та держав Шенгенської зони закликала Європейську комісію посилити візові обмеження для громадян Росії та уніфікувати підходи до видачі шенгенських віз. Про це йдеться у листі до високої представниці ЄС Каї Каллас та єврокомісара з питань внутрішніх справ і міграції Магнуса Бруннера, який є у розпорядженні Радіо Свобода.
Документ підписали представники Швеції, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії та Польщі.
Автори листа наголошують, що, попри призупинення угоди про спрощення візового режиму з Росією у 2022 році, держави-члени ЄС досі застосовують різні підходи до видачі віз росіянам.
«Глибоке занепокоєння викликає зростання кількості російських туристів, які насолоджуються відпочинком на європейських пляжах і курортах, тоді як ракети й дрони продовжують бити по цивільних та цивільній інфраструктурі в Україні. Це виглядає ще більш обурливо на тлі того, що тисячі незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей не можуть повернутися до своїх родин», – йдеться у листі.
У документі зазначається, що різні підходи до видачі віз створюють не лише проблему так званого «візового шопінгу», коли росіяни подають документи у країнах із м’якшими правилами, але й ризики для безпеки всієї Шенгенської зони.
«Легкий доступ до Шенгенської зони підвищує потенційні безпекові ризики, зокрема пов’язані з пересуванням сотень тисяч російських військових, які брали участь у війні агресії проти України», – наголошують автори.
Посилаючись на дані «Шенгенського барометра», підписанти вказують, що у 2025 році громадянам Росії видали 477 878 шенгенських віз для туристичних цілей, значна частина з яких була багаторазовими.
Як раніше зазначало видання Euractiv з посиланням на дані «Шенгенського барометра», найбільше віз росіянам видають Франція, Італія та Іспанія, у 2025 році видача віз росіянам зросла на 10,6 % порівняно з 2024 роком.
Як пояснив Радіо Свобода один із європейських дипломатів, обізнаний із ситуацією, зараз у ЄС є лише рекомендації Єврокомісії щодо жорсткішої видачі віз росіянам, але вони не є юридично обов’язковими. Через це країни застосовують дуже різні підходи.
Тож у своєму листі міністри закликають Єврокомісію запровадити законодавчі зміни на рівні ЄС, які дозволили б фактично запроваджувати візові обмеження або навіть візову заборону для громадян країни-агресора.
Автори листа наголошують, що «обмежувальна візова політика щодо громадян Росії є необхідною для захисту безпеки та цілісності Шенгенської зони», а різний підхід може послабити тиск ЄС на Росію.
Генсекретар НАТО звернувся до молодих росіян, яких РФ вербує на війну: «вас обманюють»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг молодих росіян, що вони, ймовірно, загинуть, якщо погодяться на участь у війні Росії проти України. Рютте звернувся до них, виступаючи 3 червня в Києві на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
«Вас обманюють… Вас не навчать. Спорядження, яке вам дадуть, – неякісне. Існує дуже висока ймовірність того, що ви помрете або отримаєте поранення, поки будете там… І є ймовірність, що якщо вас поранять, вас залишать страждати в багнюці й помирати», – сказав Рютте.
Генсекретар наголосив, що Росія зазнає «абсолютно приголомшливих» втрат в Україні, де, за його словами, щомісяця гине понад 30 тисяч російських солдатів. «Це означає втрату за один місяць більшої кількості людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років у 1980-х роках в Афганістані», – сказав Рютте.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Реформа (без) ТЦК: обіцянки та реальність
Влада анонсувала велику реформу армії – серед іншого, у медіа обговорювали і задум реформувати органи ТЦК. Це було пов’язано, у тому числі, із численними скаргами на дії представників ТЦК, конфліктами з військовозобов'язаними та випадками побиттів.
- Як просувається обіцянка змінити методи мобілізації?
Особливо на тлі нових історій з побиттями чоловіків і новими скаргами уповноваженому з прав людини. Обговорюємо нові випадки побиттів та конфліктів.
- Як змінити систему?
- Яка роль поліції?
- Що не так з діями груп оповіщення?
Тим часом Нацполіція звітує про викриття схем уникнення мобілізації.
- Яка роль ТЦК?
- Хто і як допомагає чоловікам втікати з України?
- Якими будуть зміни у мобілізації?
- І чи будуть?
- Реформа армії без реформи ТЦК можлива?
Сергій Рудик, народний депутат, член групи «Партія за майбутнє» зауважив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що роботу з мобілізації у військо варто передати цивільним органам, проте зараз ніхто не хоче брати на себе цю відповідальність:
«Ніхто з цивільних не хоче на себе брати цю відповідальність за мобілізацію. Ніхто. І вішають її систематично на військовослужбовців, а вони, вибачте мені, вимушені бути терпилами. Бо в них нема варіантів. Вони присягу давали на вірність народу України».
Олег Синютка, народний депутат фракції «Європейська солідарність» зазначив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що не варто передавати повноваження із мобілізації іншим органам:
«Якщо в цій дискредитованій структурі ми просто поміняємо людей без системи, нічого не зміниться. Тому що ці нові люди знову попадуть в стару упаковку, яка уже дискредитована, корумпована і від якої шарахаються всі пропонуєте».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
МЗС Британії викликало посла Росії після продовження атак по Україні та удару БпЛА по будинку в Румунії
Міністерство закордонних справ Великої Британії викликало посла Росії після продовження атак по Україні та удару безпілотника по житловому будинку в Румунії.
«Останнє жорстоке бомбардування Росією цивільного населення в Україні відбувається після порушення нею повітряного простору НАТО минулого тижня, коли врізався житловий будинок у Румунії. Поранення мирних жителів на території НАТО є неприйнятним і є яскравим нагадуванням про загрозу, яку українські цивільні особи змушені терпіти щодня», – йдеться у заяві відомства.
Британське міністерство засудило «цю серйозну ескалацію».
«Росія продовжує демонструвати відверту зневагу до життя цивільного населення, запускаючи сотні безпілотників і ракет по Україні та погрожуючи її найближчим сусідам», – зауважують британські дипломати.
У заяві додається, що Велика Британія твердо стоїть на боці України, Румунії та всіх наших союзників по НАТО, і «ми будемо захищати кожен сантиметр території НАТО».
Удосвіта 29 травня Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
Президент Румунії Нікушор Дан поклав відповідальність за цей випадок на Росію й заявив про закриття російського генерального консульства в Констанці.
Президент РФ Володимир Путін згодом заявив російським медіа, що дрон нібито міг бути українським. Як передає державне агетство ТАСС із його слів, Моска нібито готова здійснити «об’єктивне розслідування», якщо їй передадуть уламки дрона.
Після цього вночі 2 червня РФ завдала по Україні масованого удару. За даними Повітряних сил, Росія запустила 73 ракети й 656 безпілотників по України протягом ночі, з них 40 ракет і 602 БПЛА вдалося збити. Основним напрямком удару був Київ, також ударів зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина й інші регіони.
За даними президента Володимира Зеленського, через масований удар РФ загинули 22 людини, ще 130 – постраждали.
Міністерство оборони Росії заявило про «масований удар» по нібито підприємствах оборонно-промислового комплексу та об’єктах паливної й транспортної інфраструктури в Україні протягом ночі на 2 червня, додавши, що «всі визначені об’єкти були уражені».
Україна направить експертів із протидії дронам у країни Балтії і Румунію – Зеленський
Україна направить своїх інструкторів із питання протидії безпілотникам у Латвію, Литву, Естонію і Румунію, повідомив 3 червня президент України Володимир Зеленський.
«Ми підготуємо експертів, і є дати, коли наші експерти туди приїжджають, діляться досвідом, так само, як ми діяли на Близькому Сході, допомогти запобігати викликам майбутнім, якщо вони будуть, через дрони, які були зафіксовані на територій відповідних країн», – сказав Зеленський на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Києві.
За словами Зеленського, українські експерти будуть допомагати з «перехоплювачами і знаннями», що стосуються протидії дронам.
29 травня Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
МЗС Румунії назвало цей інцидент «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку Російської Федерації». Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою повідомила, що до МЗС країни викликали російського посла, а президент Румунії скликав засідання Вищої ради національної оборони через інцидент.
У НАТО засудили «безвідповідальність Росії», додавши, що генсекретар альянсу Марк Рютте підтримує зв’язок з румунською владою.
Інцидент стався на тлі загострення ситуації з безпекою в Європі і занепокоєння, що війна Росії проти України може перекинутися на територію ЄС.
Тим часом країни Балтії заявляли, що на їхню територію залітають українські дрони. Українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ цих країн також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.
Війська РФ знову завдали удару по Дніпровському району, є постраждалі – Ганжа
Російські війська знову завдали удару по Дніпровському району, є постраждалі, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, через атаку медичної допомоги потребували шість людей – п’ятеро госпіталізовані, троє з них перебувають у важкому стані.
Попередньо, за даними ОВА, зайнялися склади однієї з торговельних мереж. Місцева влада повідомила про масштабну пожежу через російську атаку на Дніпровський район.
Міський голова Дніпра Борис Філатов уточнив, що війська РФ вдарили по складах торгівельної мережі АТБ.
За даними ОВА, сьогодні близько 16:00 сили РФ вдарили по Дніпровському району – було відомо про двох постраждалих. 34-річну жінку і 53-річного чоловіка у важкому стані доправили до лікарні.
Внаслідок російської атаки на Дніпро вночі на 2 червня загинули 16 людей, в тому числі діти 3 і 8 років. Сьогодні в місті оголошений день жалоби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Топ запитання було, що каже мама»: повертається з-за кордону, щоб захищати Україну
Після шістнадцяти років життя у Бельгії Христина Лабанда з Тернопільщини вирішила повернутися до України, щоб вступити до лав ЗСУ.
Жінка важить сорок три кілограми, але каже: вага не має значення, коли є рішення. Її батько загинув на Харківському напрямку майже три роки тому. Відтоді питання «чи йти в ЗСУ» для неї стало вирішеним.
Проєкт «Хочу жить» опублікував імена 1059 студентів, завербованих Міноборони РФ
Український державний проєкт «Хочу жить» (для добровільної здачі в полон російських військових) опублікував імена 1059 студентів, яких Міноборони Росії, як стверджується, завербувало на війну проти України. Більше половини з них – це студенти перших і других курсів.
«80% зі списку – хлопці віком від 18 до 21 року. Багато хто з них ще нещодавно готувався до сесії, а тепер готується до відправки в українську кіл-зону», – йдеться у повідомленні.
Незалежного підтвердження цих даних немає.
Про кампанію з вербування студентів на війну в Україні – у війська безпілотних систем – з початку року повідомляють студенти різних вишів і коледжів, їхні батьки й громадські організації.
На початку 2026 року міністр науки і вищої освіти Валерій Фальков повідомив ректорам найбільших російських вишів, що контракт із Міноборони Росії мають укласти не менше ніж 2% студентів, писало Faridaily.
Видання «Гроза» підрахувало, що агітація з метою змусити студентів підписати контракт із російською армією йде майже у 200 вишах і коледжах. Учням, які мають проблеми з успішністю, погрожують відрахуванням і чинять тиск на них з метою укласти контракт, а також обіцяють, що вони служитимуть лише рік у військах БпЛА.
12 травня Російська служба «Бі-Бі-Сі» повідомила про перший відомий випадок загибелі російського студента на війні проти України. За даними видання, 23-річний житель Бурятії Валерій Аверін уклав контракт із Міноборони Росії 3 січня 2026 року, пройшов навчання на оператора БпЛА і загинув 6 квітня в Луганській області, лише через два тижні після закінчення навчання.
Зеленський: шість країн зроблять внески у програму PURL
Президент України Володимир Зеленський заявив, що шість країн мають зробити внески у програму PURL(Prioritized Ukraine Requirements List).
«Зараз в травні внески є, будуть і в червні…Загалом сьогодні є рішення кількох країн. Шість країн підтвердили, що вони зроблять внески у PURL. Дуже дякуємо їм. Не будемо говорити які. Не будемо говорити обсяги. Це не публічна інформація», – сказав Зеленський на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Києві.
За його словами, балістика – це останній аргумент РФ у війні проти України, їй треба знайти «достатню протидію».
«У нас є єдиний інструмент поки що, який працює, – американські системи Patriot. Ми знаходимо кошти, щоб купувати ракети для Patriot через програму PURL», – розповів він.
За даними генсека НАТО, ініціатива PURL забезпечила надходження до України 70 % ракет до Patriot.
У травні командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич запевнив, що США не затримують постачання зброї Україні в межах механізму PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який передбачає закупівлю союзниками американських озброєнь для Києва.
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США й Конгресу, у якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
У листі на п’яти сторінках, переданому до Білого дому і на Капітолійський пагорб 26 травня, Володимир Зеленський заявив, що здатність України захищати цивільне населення нині значною мірою залежить від американських систем Patriot, назвавши балістичні ракети однією з ключових переваг Москви на полі бою, що залишилися.
Це звернення пролунало в той час, як адміністрація президента США Дональда Трампа продовжує уникати масштабних пакетів прямої військової допомоги Києву, натомість покладаючись на механізм Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), за яким союзники по НАТО закуповують американські системи озброєння для України. Втім, Зеленський попередив, що постачання в межах цієї програми не встигають за потребами фронту.
Українські дрони атакували Санкт-Петербург у день відкриття Міжнародного економічного форуму
Очевидці повідомляють про вибухи в районі міста, що прилягає до морського порту.
Українські дрони атакували Санкт-Петербург у день відкриття Міжнародного економічного форуму. Очевидці повідомляють про вибухи в районі міста, що прилягає до морського порту.
На території нафтового терміналу зафіксовано щонайменше чотири великі пожежі. Губернатор Санкт-Петербурга повідомив про 59 збитих БПЛА. Влада Ленінградської області повідомляє про кількох поранених. Командувач СБС «Мадяр» заявив про ураження ракетного корвета «Бойкий» у Кронштадті.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Сили РФ вдарили по Краматорську, є загиблі та постраждалі – влада
Російські війська завдали двох ударів по Краматорську, повідомив голова міської військової адміністрації Олександр Гончаренко.
За його попередньою інформацією, є постраждалі.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, внаслідок авіаудару по Краматорську є загиблі та поранені цивільні, пошкоджені машини та багатоповерхівки.
Пізніше голова ОВА Вадим Філашкін повідомив, що через цей удар РФ загинули щонайменше 3 людини, ще четверо поранені.
«Сьогодні ввечері місто зазнало двох ударів. Росіяни знову поцілили у житлову забудову. На місці працюють всі відповідальні служби, відбувається пошуково-рятувальна операція. Точну кількість жертв та обсяги завданої шкоди встановлюємо. Терор проти цивільних – єдине, що вміє російська армія.
За все будуть відповідати!», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Макрон прийняв Мадяра: говоритимуть про Україну
Президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Угорщини Петер Мадяр обговорюватимуть Україну під час своєї зустрічі в Парижі 3 червня. Про це французький лідер заявив, приймаючи очільника угорського уряду в Єлисейському палаці.
Макрон відзначив прогрес із розблокуванням 90-мільярдної позики Україні й схваленням 20-го пакету санкцій, що став можливий після зміни влади в Угорщині. Водночас наголосив на необхідності подальшого прогресу щодо підтримки України.
«Ми повинні й надалі посилювати тиск на російську воєнну машину і боротися з обходом санкцій і так званим тіньовим флотом. Ми також обговоримо відновлення нормального процесу переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу відповідно до принципу власних заслуг», – зазначив Макрон.
Петер Мадяр не згадував Україну у вступному слові, яке лідери двох держав виголосили перед початком переговорів.
Наприкінці травня прем’єр-міністр Угорщини розповів про перебіг переговорів на експертному рівні між Україною й Угорщиною про права національних меншин на території України, назвавши їх обнадійливими.
«У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і дуже сподіваємося, що невдовзі зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів», – заявив 29 травня Мадяр у Брюсселі на спільній пресконференції з очільницею Єврокомісії.
Очільник угорського уряду додав, що перелік вимог до України «не є чимось особливим ані в Європі, ані в інших частинах світу» з огляду на те, що угорська меншина в окремих регіонах України становить більшість.
Він також вкотре висловив готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським «десь в Україні, бажано на Закарпатті, де проживає угорська меншина, у населеному пункті з угорським населенням».
Після виборів в Угорщині в квітні Мадяра привітали лідери багатьох країн ЄС і президент України Володимир Зеленський. І в Брюсселі, і в Києві сподіваються, що Мадяр, який називає себе проєвропейським політиком, перегляне політику свого попередника Орбана, і за його правління Угорщина перестане блокувати заходи на підтримку України.
Петер Мадяр раніше заявляв, що обов’язково зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським, зокрема пропонував провести таку зустріч на Закарпатті на початку червня. Український президент також заявив про готовність до зустрічі.
У Москві, Підмосков’ї й Петербурзі почали запроваджувати обмеження на продаж пального – ЗМІ
У Москві й Московській області Росії запровадили обмеження на продаж пального на заправках ОРТК, «Лукойлу» і «Газпрому», пише російське видання видання MSK1.RU.
На АЗС мережі ОРТК від 30 травня продають не більше ніж 60 літрів бензину або 100 літрів дизеля в одні руки. У компанії повідомили, що нові правила запровадили «у зв’язку з поточною ринковою ситуацією».
На заправних станціях «Лукойлу» в Московському регіоні покупцеві відпускають до 100 літрів бензину. У «Газпрому» обмеження становлять «100-150 літрів» на бензин і дизель в одні руки.
Напередодні ввечері, 2 червня, російське видання «Фонтанка» повідомило про «тимчасові труднощі» з постачанням пального до Санкт-Петербурга. Через це деякі заправки у місті встановили ліміт на продаж бензину – від 50 до 95 літрів залежно від мережі АЗС.
Обмеження на продаж пального також запровадили у Бєлгородській та Курській областях Росії, на окупованій РФ території Луганщини і в окупованому Криму.
За даними джерела російського видання «Комерсант» на паливному ринку, «якщо ситуація не налагодиться», до початку серпня подібні проблеми «поширяться на більшу кількість регіонів» Росії.
Повідомлення про проблеми з пальним у РФ і на окупованих територіях з’явилися після того Сили оборони України останніми місяцями суттєво наростили кількість ударів дронами по нафтовій і паливній інфраструктурі Росії у її глибокому тилу.
«Справжній жах для російських військових». Проблеми з бензином в окупації: 20 літрів в одні руки
На тимчасово окупованій частині Луганської області ввели обмеження на продаж пального.
Згідно з повідомленням підконтрольної Кремлю окупаційної адміністрації, тепер в одні руки видають не більше 20 літрів бензину марок АІ-95, АІ-92 та дизпалива. Заборона поширюється, зокрема, і на налив у тару.
Так званий «міністр палива та енергетики» Костянтин Роговенко пояснив ці заходи «підвищеним попитом» і можливим дефіцитом через «проблеми з логістикою».
Паливна криза фіксується і на території тимчасово окупованої Донецької області. Представник окупаційної адміністрації Андрій Чертков заявив, що запаси пального нібито стабільні, однак визнав збої в доставці. За його словами, головна причина – регулярні атаки безпілотників на бензовози.
На АЗС в окупованому Криму вишикувалися черги: там талони на бензин запровадили ще наприкінці травня.
Обмеження на продаж бензину та дизпалива зачепили і області РФ на кордоні з Україною – Бєлгородську та Курську.
Депутат Держдуми РФ і генерал ЗС РФ у відставці Андрій Гурульов у своєму телеграм-каналі назвав те, що відбувається, «справжнім жахом для місцевих жителів та військових». Крім того, у публікації стверджувалося, що восени 2026 року в Росії планується «масштабна мобілізація». Пізніше Гурулєв заявив, що його акаунт нібито зламали.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Повідомлення про проблеми з поставками палива з’являються на тлі нарощування українською армією ударів по логістичних маршрутах між Кримом і Росією. ЗСУ останнім часом розширили кампанію «мідлстрайків»: ударів на глибину 100-150 кілометрів за лінією фронту, внаслідок чого в зоні ураження опинилися траси, ключові для постачання російських військ на окупованій частині України.
Сили оборони України останніми місяцями також суттєво наростили кількість ударів дронами по нафтовій та паливній інфраструктурі Росії у її глибокому тилу. Все це, як вважають експерти, призвело до дефіциту палива на окупованих територіях, передає Російська служба Бі-бі-сі.
Опубліковані перші супутникові знімки пожежі на нафтовому терміналі в Петербурзі після удару ЗСУ
Російська служба Радіо Свобода публікує перший супутниковий знімок пожежі на «Петербурзькому нафтовому терміналі», який вранці 3 червня атакували українські безпілотники.
На знімку видно стовп чорного диму.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії, повідомили в Генштабі ЗСУ і Службі безпеки України. Зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, де сьогодні відкривається економічний форум. У Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії, удару зазнав «Кронштадський морський завод».
У командуванні також заявляють, що був уражений корвет «Бойкий». У місті Мічурінськ у Тамбовській області Росії був атакований завод «Прогрес», який, серед іншого, виробляє компоненти для російських ракет.
Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Розвідка Британії пояснила, чому авіабомби, якими РФ атакує Україну, падають у Росії й на окупованій території
Розвідка Великої Британії проаналізувала повідомлення про падіння на території Росії й на окупованих територіях планерних бомб, якими російські військові атакують Україну.
За повідомленням, ці випадки свідчать про постійні помилки Росії у здатності успішно застосовувати свою зброю проти обраних цілей, і такі помилки мають руйнівні й летальні наслідки для російського населення.
У розвідці зазначають, що на даний час російські ВПС здійснюють понад 200 бойових вильотів на день проти України, запускаючи в середньому від 180 до 250 плануючих боєприпасів на день залежно від погодних умов.
«Інциденти, ймовірно, стаються через поєднання неналежних процедур озброєння літаків перед вильотами і поганого виконання екіпажем завдань під час місій. Частота цих випадків, ймовірно, свідчить про певний рівень втоми повітряного й наземного персоналу в російських збройних силах, а також свідчить про недостатню військову підготовку», – йдеться в повідомленні.
За даними незалежного російського ЗМІ Astra, у 2026 році російські війська скинули 25 планерних бомб (тип керованих авіабомб) на території Росії й окупованій території України. У 2025 році, за даними видання, таких випадків було 143, а у 2024 році – 165. А 16 травня 2026 року Росія випадково скинула планерну бомбу на будинок в селі Дубове, що в російській Бєлгородській області, що призвело до загибелі однієї людини.
Армія Росії атакувала житловий будинок у Сумському районі, загинув чоловік
Російські війська вдарили дроном по житловому будинку в Сумському районі, повідомив голова області Олег Григоров 3 червня.
«Ворог атакував Миколаївську сільську громаду. На жаль, внаслідок удару загинув 64-річний чоловік. Він отримав вкрай важкі поранення», – написав Григоров у своєму телеграм-каналі.
Крім того, внаслідок атаки постраждала 84-річна мати загиблого. Їй надають необхідну допомогу.
Протягом попередньої доби, за даними обласної влади, внаслідок російських атак на Сумщину загинув один цивільний, 15 людей постраждали.
Читайте також: Кім повідомив про смерть постраждалого через удар по Миколаєву
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб звітував про ураження корвета в ході удару по російському Кронштадту
Сили оборони в ході атаки на Санкт-Петербург уразили російський корвет проєкту 20380, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними військових, ураження зазнала одна з баз Балтійського флоту Військово-морського флоту РФ у районі Кронштадт.
«За попередньою інформацією, йдеться про корабель «Бойкий». На борту судна підтверджено масштабну пожежу. Результати і масштаби збитків уточнюються», – заявляє Генштаб.
Командування уточнює, що російські корвети проєкту 20380 є багатоцільовими бойовими кораблями ближньої морської зони. Вони призначені для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами та повітряними цілями, а також для завдання ударів по берегових об’єктах.
Раніше про ураження корвета повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, зазначивши, що він є носієм ракетної зброї.
Читайте також: Шлях до окупованого Криму «може перетворитися на дорогу на Москву». Армія РФ готується оборонятися?
Російське командування не повідомляло про ураження корабля. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити наслідки удару.
За даними Генштабу ЗСУ на ранок 3 червня, російська армія втратила 33 кораблі й катери в ході повномасштабної війни проти України.
Раніше стало відомо про ураження Петербурзького нафтового терміналу та низки інших об’єктів у Росії. Президент Зеленський підтвердив удар по терміналу, а також підприємству в Тамбовській області, залученому до виробництва російської зброї та Кронштадтській базі. Удару завдано в день, коли в Санкт-Петербурзі стартує міжнародний економічний форум.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».