Сукупні збитки від російської агресії сягають близько 1 трильйона доларів – Устенко
Разом із непрямими збитками, економічні втрати України від російського повномасштабного вторгнення становлять близько 1 трильйона доларів, повідомив радник президента Олег Устенко 24 травня.
За його словами, збитки від першого тижня агресії, що почалася 24 лютого, становили близько 100 мільярдів доларів.
«Після цього вартість знищення зростала, зростала достатньо швидко. Зараз ми говоримо про прямі збитки для наших активів десь на рівні приблизно біля 650 мільярдів доларів. Прямі збитки наших активів. Якщо ви подивитеся цю цифру більш комплексно, можете побачити, що є так звані непрямі збитки, які ми теж отримуємо», – сказав Устенко.
Він пояснив, що йдеться, зокрема, про неотримані інвестиції та втрати внутрішнього валового продукту. Наприклад, цьогоріч Україна, за прогнозами, мала наростити ВВП на 4-4,5%, тобто близько 10 мільярдів доларів.
«По факту ми маємо падіння. Тому з цими непрямими збитками ми можемо говорити, що повна вартість, яка потребує відшкодування, виходить на цифру приблизно біля 1 трильйонів доларів», – уточнив радник президента.
Устенко додав, що першими джерелами відшкодування цих збитків мають бути заморожені активи Центрального банку Російської Федерації на суму близько 350 мільярдів доларів, а також «так звані заарештовані активи російської номенклатури», заарештовані поза межами Росії.
За словами радника президента, під гарантії таких заарештованих активів – близько 150 мільярдів доларів – будуть випущені боргові розписки, які будуть потім розпродані на міжнародному фінансовому ринку.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 18 травня звернувся до урядовців країн «Групи семи» із закликом підготувати законодавчу базу для конфіскації активів Росії на користь України.
У Росії кажуть, що почали війну проти України задля «захисту людей від геноциду»
У Росії стверджують, що розпочали війну проти України задля захисту людей від геноциду.
«Росія була змушена розпочати спеціальну військову операцію (так Москва називає війну проти України – ред.) з метою захисту людей від геноциду, а також демілітаризації та денацифікації України, забезпечення її без'ядерного та нейтрального статусу», – сказав міністр оборони РФ Сергій Шойгу, якого цитує агенція «Інтерфакс-Росія».
Він також заявив, що Захід не взяв до уваги пропозиції Москви щодо регулювання безпеки питань, зокрема щодо нерозширення НАТО на схід.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну про намір приєднатися до НАТО заявили Швеція та Фінляндія. Ці країни вже подали офіційні заявки на вступ до Альянсу.
Верховна Рада 14 квітня визнала Росію державою-терористом, а її політичний режим – неонацистським за «суттю і практикою».
Вже кілька країн – Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Канада – визнали дії російських військ в Україні геноцидом проти українського народу.
Через черговий обстріл заводу «Азот» в Сєвєродонецьку загинули четверо людей – Гайдай
Російські війська вранці знову обстріляли хімічний завод «Азот» у Сєвєродонецьку, загинули четверо людей, повідомляє голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
За його словами, щільність та кількість російських обстрілів зростає щодня.
«Ворог усі сили спрямував на захоплення Сєвєродонецька й Лисичанська. Але за три місяці ледве просунувся. Тому й продовжує обстрілювати міста. Особливо місця скупчення людей. Сьогодні зранку росіяни знов відкрили вогонь по території об’єднання «Азот», де – про це відомо всім – облаштовані декілька бомбосховищ. Як наслідок, загинули чотири людини», – написав він у телеграмі.
Гайдай додає, що ще одна людина була поранена в центрі Сєвєродонецька – пораненого швидко доставили до гуманітарного штабу і почали надавати медичну допомогу, але поранення виявилось несумісним із життям.
Російські військові неодноразово обстрілювали хімічний завод «Азот» у Сєвєродонецьку.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в України.
Рада ЄС схвалила надання 500 млн євро на потреби ЗСУ
Рада ЄС схвалила виділення Україні четвертого траншу допомоги з Європейського фонду миру (EPF) у розмірі 500 млн євро, які дозволять підтримувати спроможність і стійкість Збройних сил України для захисту суверенітету України.
«Історія завтрашнього дня пишеться сьогодні, на полях битв України…Ця підтримка є лише частиною європейських зусиль, щоб допомогти Україні захистити себе. ЄС та його країни-члени налаштовані продовжувати. Ми робимо це з початку війни і будемо продовжувати до кінця», – сказав верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель, якого цитує пресслужба Ради ЄС.
За його словами, 490 мільйонів євро передбачені на військову техніку, ще 10 мільйонів євро – забезпечення засобами індивідуального захисту, аптечками і паливом.
Загалом ЄС в рамках EPF надав Україні вже допомогу на суму 1,5 мільярда євро – попередні транші були узгоджені 28 лютого, 23 березня та 13 квітня 2022 року.
16 травня голови МЗС країн Євросоюзу узгодили виділення четвертого траншу допомоги у 500 млн євро на озброєння для України.
Представники Фінляндії та Швеції в Анкарі проведуть переговори щодо НАТО – Хаавісто
Представники Фінляндії та Швеції в Анкарі мають зустрітися завтра, 25 травня, з турецькими офіційними особами щодо заявок двох північних країн на членство в НАТО, проти щодо виступає Туреччина. Про це заявив міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто.
«Ми відправляємо наші делегації відвідати Анкару. Це відбудеться завтра, тому діалог триває», – сказав Хаавісто під час дискусії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
«Ми розуміємо, що у Туреччини є свої власні проблеми щодо безпеки... Ми вважаємо, що ці питання можна вирішити. Також можуть бути деякі питання, які не пов’язані безпосередньо з Фінляндією та Швецією, а більше з іншими членами НАТО», – додав він.
Глава НАТО Єнс Столтенберг 24 травня висловив впевненість, що НАТО зможе прийняти Швецію та Фінляндію як членів.
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі він заявив, щонеспровоковане військове вторгнення Росії до України мало негативні наслідки, що призвело до результату, протилежного тому, чого хотів Путін.
«Він хотів менше НАТО на своїх кордонах і розпочав війну. А тепер він отримує більше НАТО на своїх кордонах», – сказав Столтенберг.
Рада ЄС тимчасово звільнила український експорт від мита
Рада ЄС схвалила звільнення українського експорту від сплати ввізного мита протягом року.
Як повідомляє пресслужба Ради ЄС, сьогодні схвалено постанову, яка дозволяє тимчасову лібералізацію торгівлі та інші торгові поступки щодо певних українських товарів.
У ЄС вважають, що ці заходи можуть суттєво підтримати економіку України.
Сьогоднішнє рішення буде діяти протягом одного року та призупинить:
- усі тарифи згідно з Розділом IV Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, які ще не були лібералізовані. Зокрема, це стосується промислової продукції, оподаткування якої підлягало поступовому скасуванню до кінця 2022 року, фруктів і овочів, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарської продукції, що підлягає тарифним квотам
- стягнення антидемпінгових мит на імпорт з України
- застосування загальних правил імпорту щодо українського імпорту
Наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що скасування ЄС усіх мит й квот на український експорт, а також призупинення дії антидемпінгових тарифів допомогло б зберегти економічну активність в Україні, а також стало б антикризовим інструментом для самого ЄС.
26 квітня Велика Британія скасувала всі мита та квоти на українські товари.
Як повідомила пресслужба британського уряду, відтепер всі мита на товари, що імпортуються з України, будуть знижені до нуля, а всі квоти будуть скасовані, відповідно до угоди про вільну торгівлю, це «надасть Україні економічну підтримку у скрутний час».
У Міністерстві закордонних справ відреагували на твердження, що Україна навряд чи скоро отримає статус кандидата на вступ в ЄС, оскільки це несправедливо щодо країн Західних Балкан, які набагато довше чекали на цей статус.
Як зауважує речник українського дипломатичного відомства Олег Ніколенко, несправедливо прив‘язувати надання Україні статусу кандидата в члени ЄС до прогресу в інтеграції Західних Балкан.
«Ми повністю підтримуємо європейську інтеграцію країн Західних Балкан, але кожна країна заслуговує на індивідуальний підхід, заснований на її власних чеснотах. Надання статусу кандидата для України та країн Західних Балкан не суперечить одне одному. Навпаки, це має бути комплементарний процес. Інтеграція України та Західних Балкан лише зробить ЄС сильнішим та більш процвітаючим », – написав він на своїй сторінці у фейсбук.
Ніколенко наголошує, що Україна захищає європейські цінності, мир та безпеку Європи ціною життів своїх громадян.
«Ми чуємо багато слів підтримки і захоплення мужністю українців, запевнення в приналежності до однієї європейської сім‘ї. Настав момент істини: ЄС має продемонструвати солідарність з Україною не тільки на словах, але і на ділі. В інтересах Європи шукати рішення, а не відмовки», – наголошує речник МЗС України.
Раніше прем'єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що Україна навряд чи швидко стане кандидатом у члени Європейського Союзу. За його словами, це було б несправедливо щодо країн Західних Балкан, які набагато довше чекали на статус кандидата.
Пам'яті перекладача Дениса Антіпова. «Я відчував, що мій обов’язок – піти і боронити Україну»
У Києві та Хотимирі прощалися із викладачем КНУ, лейтенантом 95 бригади Денисом Антіповим. Вчений, викладач корейської мови, Антіпов певний час жив і стажувався у Південній Кореї. У 2014-м, з початком війни Росії проти України, Антіпов пішов на фронт і керував підрозділом аеророзвідки в одній із бригад Збройних сил України. Після широкомасштабного вторгнення Росії, що почалося 24 лютого 2022 року, Антіпов знову повернувся в ЗСУ. Записував і викладав відео з фронту. Загинув, обороняючи Харківщину. 11 травня поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.
Читайте далі про життєвий шлях оборонця України Дениса Антіпова тут
На зустрічі у форматі «Рамштайн», яка відбулася 23 травня, Україна отримала підтвердження щодо посилення берегової оборони, зокрема йдеться про протикорабельні ракети Harpoon, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.
«З оптимізмом можу повторити оцінку, яку дав інший великий друг України – міністр Ллойд Остін ІІІ: на сьогоднішній зустрічі країни оголосили про нові способи підтримки, які можуть стати game changing (зміна гри – ред.) у цій війні. Розраховую, що на наступній зустрічі у червні зможу доповісти колегам про результати застосування зброї, про яку йшла мова на зустрічі 23 травня. Так, серед іншого, ми вже отримали підтвердження щодо посилення нашої берегової оборони. Зокрема мова йде про пускові установки і протикорабельні ракети Harpoon», – написав він на своїй сторінці в фейсбук.
За словами Резнікова, під час зустрічі також йшлося і «про інші приємні сюрпризи, які посилять потужність української армії, і будуть неприємними для ворога».
Росія готується до довготривалої війни – Міноборони
Росія готується до довготривалої війни, сказав речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник.
«Зараз їхнє завдання – оточити наші війська біля Сєвєродонецька, Лисичанська, блокувати трасу. Це їм може дозволити вийти на адмінмежі Луганської області. Наші військові там тримаються, Генштаб також прораховує всі можливі ризики для того, аби не допустити цього. Загалом дії російської армії свідчать про те, що вони здійснюють підготовку до довготривалої військової операції», – сказав Мотузяник під час національного телемарафону.
За його словами, ситуація на фронті є надзвичайно складною.
«Найгарячіше – на Донецькому операційному районі і Слов'янському напрямку. окупанти фактично цілодобово б'ють артилерією, авіацією, обстрілюють житлові квартали. Також Росія зараз шукає нові рубежі – звідки і куди вона може завдавати ракетних ударів, в тому числі з території Білорусь», – повідомив він.
Олександр Мотузяник заявив, що зараз спостерігається найактивніша фаза повномасштабної військової агресії Росії.
На Донбасі війська РФ наступають у напрямку щонайменше чотирьох населених пунктів – Генштаб ЗСУ
На Донбасі російські війська продовжують активні наступальні дії, зокрема у напрямку Лимана, Сєвєродонецька, Липового та Білогорівки, повідомляє у вечірньому зведенні 24 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними Генштабу, також російські війська завдали авіаційних ударів по об’єктах цивільної інфраструктури в населених пунктах Краматорськ, Лиман та Слов’янськ.
«На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках окупанти здійснювали удари штурмовою та армійською авіацією. Водночас, противник не припиняє мінометних та артилерійських обстрілів позицій Сил оборони та цивільної інфраструктури в районах населених пунктів Авдіївка, Піски і Мар’їнка», – йдеться у зведенні.
На Сіверському напрямку російські війська завдали авіаційних ударів по об’єктах цивільної та військової інфраструктури у Сумській області, а на Слобожанському напрямку підрозділи противника зосередили основні зусилля на утриманні зайнятих позицій.
«На Харківському та Слов’янському напрямках ворог активних дій не проводив, вів розвідку та проводив заходи по створенню сприятливих умов для відновлення наступу. Здійснив артилерійський обстріл підрозділів Сил оборони в районі населеного пункту Циркуни. Також противник провів розвідку боєм в районі населеного пункту Пасіка, зазнав втрат і відійшов», – додають у штабі.
У Міноборони зазначають, що зараз спостерігається найактивніша фаза повномасштабної військової агресії Росії.
За даними британської розвідки, Росія посилила інтенсивність своїх операцій на Донбасі, намагаючись оточити Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне. Але операція об’єднаних сил України зберігає ефективне командування та контроль над цим фронтом.
Фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW) 15 травня заявили, що російське командування, очевидно, відмовилося від планів великомасштабного оточення українського збройного угруповання в Донецькій області і тепер спрямовує основні зусилля на взяття під контроль Луганської області.
Через російські обстріли минулої доби на Миколаївщині постраждали 15 людей – облрада
За минулу добу внаслідок російських обстрілів постраждало 15 людей, повідомляє у фейсбук пресслужба Миколаївської облради.
«На щастя, дітей серед постраждалих немає. Усі постраждалі доставлені у наші медичні заклади і отримують необхідну допомогу», – йдеться у повідомленні.
За даними облради, загалом станом на 24 травня в миколаївських лікарнях перебувають 162 постраждалих від атак російських військ.
У вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ повідомив, що на Південнобузькому напрямку війська РФ активних бойових дій не проводили – обстрілювали українських військових з мінометів, реактивних систем залпового вогню, ствольної артилерії та вів контрбатарейну боротьбу. Російські війська також завдали авіаційного удару в районі населеного пункту Миколаївка на Миколаївщині.
Харківщину ще не звільнили від російських окупантів, але ЗСУ працюють над цим – Міноборони
Харківська область поки що повністю від російських окупантів не звільнена, але ЗСУ працюють над цим, повідомив речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник.
«На Харківщині наші збройні сили відбили понад 20 населених пунктів. На жаль, повністю Харківська область ще не звільнена, але ми працюємо над цим», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Мотузяник додав, що за три місяці війни українські військові звільнили 1016 населених пунктів від російської окупації.
Напередодні Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що від початку російського вторгнення на Харківщині звільнено 24 населені пункти.
За даними Генштабу, сьогодні на Слобожанському напрямку підрозділи російських військ зосередили основні зусилля на утриманні зайнятих позицій.
Супутникові знімки показали завантаження зерна в порту окупованого Севастополя – фото
Опубліковано супутникові знімки американської компанії Maxar, на яких зафіксовано навантаження зерна в порту окупованого Севастополя 19 і 21 травня 2022 року. Про це 24 травня повідомляє агентство Reuters.
На супутниковому знімку видно балкер, на який завантажують зерно в порту Севастополя, 21 травня 2022 року
За даними CNN, на знімках Maxar видно балкери «Матрос Позынич» і «Матрос Кошка». Повідомляється, що обидва кораблі вже залишили порт Севастополя. Один із балкерів прямує до Бейрута.
Раніше цього місяця «Матрос Позынич» виконав аналогічну місію: завантажив зерно і вийшов із Чорного моря у Середземне. Спочатку він прямував зі своїм вантажем до Єгипту, але йому заборонили заходити в порт Александрія, а потім і до Бейрута (Ліван). Згодом він пришвартувався у Латакії (Сирія).
В останні тижні проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії неодноразово повідомляв, що у Севастополі на завантаженні біля зернового термінала стояли балкери.
«Евакуюємо менше, ніж втрачаємо». Гайдай про евакуацію на Луганщині
На Луганщині сьогодні евакуювали лише двох людей в Білогорівці, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
«На жаль, настав час, коли евакуюємо менше, ніж втрачаємо. За 24 травня в нас вже п'ятеро загиблих, в Сєвєродонецьку небезпечно всюди весь день. Тому кожне життя, яке вдалося врятувати від російської смертоносної навали, на вагу золота. Ми боротимемося за кожного жителя області. Допоки залишатиметься можливість евакуювати», – написав він у телеграмі.
Раніше сьогодні Сергій Гайдай повідомив, що через російський обстріл хімічний заводу «Азот» загинули четверо людей, ще одна загинула через отримані поранення в центрі Сєвєродонецька.
Росія забрала з затонулого крейсера «Москва» тіла загиблих і секретне обладнання – розвідка
Російські військові забрали із затонулого крейсера «Москва» тіла загиблих моряків і секретну документацію, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.
Він підтвердив інформацію Міноборони РФ, що крейсер «Москва» затонув, коли його буксирували до окупованого Севастополя.
За словами Скібіцького, Росія проводила рятувальну операцію на крейсері «Москва», що затонув. Представник ГУР стверджує, що вона тривала щонайменше два тижні.
«Робимо їм нерви» – голова Одеської ОВА відреагував на заочний арешт в Росії
Голова Одеської ОВА Максим Марченко відреагував на рішення московського суду про його заочний арешт у Росії.
«Така увага з боку окупантів – це чудова ознака працюємо ефективно і робимо їм нерви. Зрештою, досить ганьбити себе ще більше – ваші дитячі спроби когось налякати викликають сміх, а ваша армія і так достатньо зганьбила себе на весь світ», – сказав Максим Марченко у своєму відеозверненні.
23 травня Басманний суд Москви заочно заарештував колишнього командира українського батальйону «Айдар», очільника Одеської ОВА Максима Марченка. Його звинувачують нібито у застосуванні «заборонених засобів та методів ведення війни».
В ООН підтвердили загибель 3942 цивільних через масштабну війну Росії в Україні
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3942 і поранення 4591 цивільного через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 23 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
Серед загиблих – 258 дітей, серед поранених – 399.
При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі, «оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження».
Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область) і Попасна (Луганська область), «де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб. Вони підлягають подальшій верифікації та не включені до вищенаведеної статистики».
В ООН додали, що більшість зафіксованих втрат серед цивільних були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари.
Тим часом, Агентство ООН у справах біженців 12 травня повідомило, що понад 6 мільйонів людей залишили Україну від початку повномасштабного російського вторгнення.
«Це вимушене перегрупування» – Кириленко про ситуацію з Світлодарськом
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко прокоментував ситуацію з Світлодарськом – «це вимушене перегрупування». Про це він заявив в ефірі проекту Радіо Свобода –«Радіо Донбас.Реалії».
«Це було вимушене перегрупування. Це було зроблено логічно і правильно, для того, щоб зберегти особовий склад», – сказав він.
Павло Кириленко наголошує, що слово «відступ» у цьому контексті використовувати некоректно.
«Правильно сказати перегрупування. Це правильне рішення в цій ситуації. Я розумію, де вони (ЗСУ) по мапі розташовані. Це не був відступ, що їх відкинули. Просто сталося так, що три населені пункти опинилися під контролем російських окупантів…частина окупованої території збільшилася», – заявив голова Донецької ОВА.
Кириленко додав, що під російською окупацією в Світлодарську опинилося понад 10 тисяч людей.
Світлодарськ був оточений з трьох сторін і місто могли повністю оточити.
Вранці 24 травня російські війська зайняли місто Світлодарськ Донецької області. За словами начальника Світлодарської військово-цивільної адміністрації Сергія Гошка, окупанти вивісили на адміністративній будівлі в місті російський триколор.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська продовжують активні наступальні дії у напрямку Лимана, Сєвєродонецька, Липового та Білогорівки.
Фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW) 15 травня заявили, що російське командування, очевидно, відмовилося від планів великомасштабного оточення українського збройного угруповання в Донецькій області і тепер спрямовує основні зусилля на взяття під контроль Луганської області.