Вибух у Гвардійському під Сімферополем стався, ймовірно, у казармі – місцеві жителі
Жителі селища Гвардійське Сімферопольського району в окупованому Криму, які мешкають у місцевому авіагарнізоні, розповіли кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що чули щонайменше один сильний вибух 16 серпня, приблизно о шостій годині ранку.
Диму і вогню після того, що сталося, вони самі не бачили. Один зі співрозмовників уточнив, що вибух стався на території військового містечка, ймовірно, у казармі. Чи постраждали при цьому російські військовослужбовці і чи вони перебували там у момент вибуху взагалі, уточнити не вдалося.
На авіабазі в межах селища міського типу Гвардійське, що за 13 кілометрів на північ від Сімферополя, згідно з даними з відкритих джерел, дислокується 37-ий змішаний авіаполк російських Військово-космічних сил у складі двох ескадрилій (12 Су-24М і 12 Су-25СМ).
Раніше, до окупації Криму в 2014 році, у Гвардійському дислокувалася єдина у Криму, за межами Севастополя, авіабаза морської авіації російського Чорноморського флоту. У червні 2014 року вона була переформована назад у два авіаційні полки, яким повернули колишні назви і почесні титули.
З 1 липня 2014 року 43-ій Севастопольський червонопрапорний, ордена Кутузова, окремий морський штурмовий авіаційний полк був перебазований на аеродром у Новофедорівку поблизу Саків. А аеродром у селищі Гвардійське зі складу ВМФ Росії було передано до складу Військово-космічних сил РФ, де і «прописаний» згаданий вище 37-ий авіаполк.
Раніше російське видання «Комерсант» із посиланням на місцевих жителів повідомляло про вибухи на російському військовому аеродромі у селищі Гвардійське Сімферопольського району Криму.
На даний момент офіційного підтвердження від Міноборони Росії про вибухи на аеродромі у селищі Гвардійське немає.
Запорізька ОВА: через масований обстріл Оріхова загинула одна людина, 6 – поранені
Російські військові 16 серпня обстріляли Оріхів у Запорізькій області з реактивних систем залпового вогню, внаслідок чого загинула одна місцева жителька, ще шестеро були поранені, повідомив голова Запорізької ОВА Олександр Старух.
«Масованого обстрілу зазнало місто Оріхів. Ворог гатив із ракетних систем залпового вогню протягом кількох годин», – написав Старух у телеграмі.
За його словами, серед поранених – троє працівників енергокомпанії, що відновлювали мережі.
«Внаслідок ворожої атаки руйнувань зазнали десятки приватних будинків та об’єктів цивільної інфраструктури. Виникли пожежі, що були ліквідовані рятувальники ДСНС», – додав голова ОВА.
За даними ОВА, станом на 5 червня майже 60% території Запорізької області окупували російські війська. Місто Запоріжжя залишається під контролем влади України.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Фінляндія різко скоротить видачу туристичних віз громадянам Росії
Фінляндія заявила, що скоротить кількість виданих російським громадянам туристичних віз на 90 відсотків на тлі зростання невдоволення війною Росії проти України.
Рішення, про яке 16 серпня оголосив міністр закордонних справ Пекка Хаавісто, є останнім із низки кроків країни у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Виступаючи перед журналістами в Гельсінкі, Хаавісто сказав, що з 1 вересня кількість російських туристичних віз буде скорочена до 10 відсотків від поточного обсягу.
Обстріл Нікополя з «Градів»: четверо людей поранені – ОВА
Російські військові 16 серпня обстріляли Нікополь на Дніпропетровщині, внаслідок чого поранені чотири людини, одна з них – шпиталізована, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«Пообіді російська армія знову обстріляла Нікопольський район. Ударили по житлових кварталах Нікополя. У місто прилетіло 20 реактивних снарядів із «Градів» і 10 – зі ствольної артилерії. Попередньо, четверо людей поранені. Один із них ушпиталений», – написав Резніченко у телеграмі.
За його словами, у місті понівечені кілька приватних будинків, ще у кількох сталися пожежі, на місці працюють рятувальники.
Російські військові регулярно обстрілюють Синельниківський, Нікопольський і Криворізький райони Дніпропетровщини.
Росія, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
Нові вибухи в Криму: чи стане це початком деокупації півострова?
- В окупованому Криму знов прогриміли вибухи.
Цього разу – на військовій базі біля Джанкоя. За повідомленнями Міноборони РФ, там сталося детонування боєприпасів внаслідок диверсії. Версію про удар ЗСУ Росія відкидає.
- В Офісі президента України вибухи в Криму називають «демілітаризацією в дії».
За інформацією військових аналітиків, нещодавно Росія стягнула під Джанкой велику кількість техніки, боєприпасів та ППО.
- Видання The New York Times із посиланням на високопоставленого українського чиновника повідомило, що до вибухів біля Джанкоя в окупованому Криму причетний елітний український військовий підрозділ.
- Крім того, 16 серпня, за даними російських ЗМІ, сталися вибухи на російському військовому аеродромі в селищі Гвардійське Сімферопольського району Криму. Офіційно цю інформацію наразі не коментували.
- Російська окупаційна влада Криму оголосила про евакуацію місцевого населення з територій навколо військового об‘єкта, де відбувається детонація боєприпасів.
- Повідомлення про вибухи спричинили паніку. На Керченському мосту зафіксовано рекордний трафік. Утворилися кілометрові затори із автівок у напрямку виїзду в Росію із окупованого півострова.
- Перед цим в окупованому Криму 9 серпня прогриміли вибухи на військовому аеродромі в Новофедорівці, біля міста Саки. Командування Повітряних сил Збройних сил України заявляло, що у Новофедорівці було знищено дев’ять російських літаків. Міністерство оборони Росії тоді заявило про «детонацію кількох авіаційних боєприпасів», тоді як Міноборони України нагадало про правила пожежної безпеки.
- 15 серпня Володимир Зеленський створив Раду з деокупації Криму.
На що вказують вибухи в окупованому із 2014-го року Росіє Криму? Як вони можуть вплинути на поведінку країни-агресора?
Про це та про інші важливі теми у прямому ефірі програми Свобода LIVE на @Радіо Свобода.
ФСБ Росії заявила про підрив ліній електропередач від Курської АЕС
ФСБ Росії порушила кримінальну справу за статтею про тероризм через підрив високовольтних ліній електропередач, які ведуть від Курської атомної електростанції, йдеться у заяві відомства, яку цитує російське державне агентство «РИА Новости».
За повідомленням, диверсія спричинила порушення технологічного процесу роботи станції. Про постраждалих не повідомляють. Радіаційний фон у районі АЕС перебуває в нормі – випливає з відкритих джерел.
Як йдеться в повідомленні, вибухи опор ЛЕП відбувалися 4, 9 та 12 серпня. ФСБ звинуватила в їх організації «українських диверсантів». Курська область Росії межує із територією України. Київ звинувачення наразі не коментував.
Курська АЕС розташована на березі річки Сейм за 40 кілометрів від міста. Вона розпочала роботу в 1976 році. На ній встановлено реактори РБМК-1000, аналогічні тим, що працювали на Чорнобильській станції.
Удар РФ із Білорусі: голова Житомирської ОВА повідомив про відсутність жертв
Голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко повідомив, що ніхто не постраждав внаслідок ракетного удару, якого російські військові завдали 16 серпня з території Білорусі.
«Повідомляємо, що після вибухів у Житомирському районі, які сталися внаслідок запуску ворожих ракет із території Білорусі, на щастя, жертв немає», – написав Бунечко у телеграмі.
Він вкотре закликав жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги і йти в укриття.
Напередодні в Генштабі ЗСУ попередили, що зберігається загроза завдання ракетних й авіаційних ударів з території і повітряного простору Білорусі, де тривають заходи перевірки бойової готовності місцевих збройних сил, які продовжаться орієнтовно до 20 серпня.
Більшість лідерів країн G7 візьмуть участь у саміті «Кримська платформа» – Джеппар
Більшість лідерів країн G7 візьмуть участь у саміті «Кримська платформа», що відбудеться 23 серпня в онлайн-форматі, повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.
За її словами, вже підтвердили участь канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда.
Відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії, перша заступниця міністра закордонних справ України наголосила, що географія учасників саміту «Кримська платформа» розширюється, відповідно до доручення президента України Володимира Зеленського: цього року серед учасників саміту будуть представлені країни Латинської Америки.
Читайте також: «Кримська платформа» дратує Кремль. Україна готує другий саміт
За словами Еміне Джеппар, Міністерство закордонних справ України щодня отримує нові підтвердження щодо участі у саміті від представників іноземних держав.
За підсумками саміту «Кримська платформа» країни-учасники планують ухвалити спільну заяву.
Офіційно лідери G7 ще не повідомляли про свої плани брати участь у «Кримській платформі».
Еміне Джеппар раніше повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що другий саміт «Кримської платформи» планують провести 23 серпня в онлайн-форматі.
На Керченському мосту зафіксували рекорд трафіку після низки вибухів у Криму
Керченським мостом минулої доби в обидва боки проїхали близько 38,3 тисячі автомобілів, що є новим добовим рекордом трафіку, повідомило російське державне агентство «РИА Новости» з посиланням на пресслужбу управління доріг «Тамань».
«Попередній рекорд було зафіксовано 16 серпня 2020 року – 37 тисяч 374 транспортні засоби», – йдеться у повідомленні.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров 16 серпня, коментуючи у фейсбуці ранкові вибухи на складах боєприпасів у Джанкойському районі, зазначив, що «тисячі громадян Росії вже висуваються у бік мосту через Керченську протоку».
За даними представниці президента України в АРК Таміли Ташевої, після ранкових вибухів у Криму «люди ховаються по підвалах, на виїзд із Криму величезні черги».
The New York Times: до вибухів біля Джанкоя причетний «елітний український підрозділ»
Видання The New York Times із посиланням на високопоставленого українського чиновника повідомило, що до вибухів біля Джанкоя в окупованому Криму причетний елітний український військовий підрозділ. Чиновник говорив на умовах анонімності, додає видання.
Міністерство оборони Росії раніше заявило, що причиною вибуху на військовому складі була «диверсія». При цьому в російському міністерстві не уточнили, хто стоїть за організацією диверсії, і чи є підозрювані.
У російському військовому відомстві стверджують, що в результаті було завдано шкоди цивільним об’єктам, у тому числі ЛЕП, електростанції, залізничному полотну, житловим будинкам.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак, ймовірно, коментуючи події в Криму, написав у твітері: «Операція «демілітаризація» в ювелірному стилі ЗСУ триватиме до повної деокупації українських територій. Наші воїни – найкращі спонсори гарного настрою. Крим – це Україна».
Він прямо не уточнив, чи стоять ЗСУ за новими вибухами в Криму. Українські військові вибухи на півострові не коментували.
Вранці 16 серпня сталися вибухи у Джанкойському районі окупованого Криму. Повідомлялося про вибухи на складах боєприпасів, трансформаторній підстанції та пошкодження залізниці. Через вибухи змінили розклад руху поїздів.
Українська артилерія наносить удар на Донбасі – фоторепортаж
Війна на Донбасі сьогодні – це дуель артилерії. У кого її більше, і хто стріляє точніше – у того більші шанси на успіх. Так на Сіверському напрямку неподалік Бахмута, що на Донеччині, українські артилеристи намагаються допомагати піхоті стримувати спроби атакувати позиції ЗСУ. І хоча, російська армія має більше артилерії, ніж Збройні сили України, але українські артилеристі своїми вмілими діями та нестандартними рішеннями продовжують стримувати переважаючі сили супротивника та підтримувати піхоту, кажуть українські військові. Воєнкори Радіо Свобода зафіксували у фотографіях те, як ведуться артдуелі.
Фотографії з передової дивіться тут
Міноборони Росії назвало «диверсією» вибухи на складах боєприпасів під Джанкоєм
Російське Міністерство оборони заявило, що причиною вибухів у Джанкойському районі Криму була «диверсія», повідомила російська державна агенція ТАСС.
«Вранці 16 серпня в результаті диверсії постраждав склад військового призначення в районі населеного пункту Джанкой», – заявили в Міноборони Росії.
У російському військовому відомстві стверджують, що в результаті було завдано шкоди цивільним об’єктам, у тому числі ЛЕП, електростанції, залізничному полотну, житловим будинкам.
При цьому в російському міністерстві не уточнили, хто стоїть за організацією диверсії, і чи є підозрювані.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак, ймовірно, коментуючи події в Криму, написав у твітері: «Операція «демілітаризація» в ювелірному стилі ЗСУ триватиме до повної деокупації українських територій. Наші воїни – найкращі спонсори гарного настрою. Крим – це Україна». Він прямо не уточнив, чи стоять ЗСУ за новими вибухами в Криму.
Українські військові вибухи на півострові не коментували.
Чорноморський флот Росії має «обмежену ефективність» – британська розвідка
Чорноморський флот Росії нині має «обмежену ефективність», а його кораблі продовжують займати оборонну позицію, заявили у Міністерстві оборони Великої Британії з посиланням на розвідку країни.
За цими даними, патрулювання кораблів ЧФ Росії зазвичай обмежується акваторією в межах видимості кримського узбережжя.
«Це контрастує з підвищеною активністю російських військово-морських сил в інших морях, типовою для цієї пори року», – наголосили у розвідці Британії.
За повідомленням, Чорноморський флот Росії продовжує використовувати крилаті ракети великої дальності для підтримки наземних наступів, але нині «зазнає труднощів зі здійсненням ефективного контролю над морем».
«Він втратив свій флагман, крейсер «Москва», значну частину бойових літаків морської авіації і контроль над островом Зміїний», – зазначили в оборонному відомстві Сполученого Королівства.
«Коммерсант»: у Криму повідомляють про вибухи на російському аеродромі під Сімферополем
На російському військовому аеродромі у селищі Гвардійське Сімферопольського району в окупованому Криму сталися вибухи, повідомило російське видання «Коммерсант» із посиланням на місцевих жителів.
Як повідомляє ЗМІ, над територією аеродрому стоять клуби чорного диму.
«Правоохоронці перевіряють версію з атакою малим безпілотним літальним апаратом на склад боєприпасів. Офіційних коментарів поки що немає», – пише видання.
Радник підконтрольного Росії голови Криму Олег Крючков у своєму телеграм-каналі закликав «почекати офіційної інформації щодо Гвардійського від Міністерства оборони (РФ – ред.) і не поширювати чутки та версії».
Підтвердження інформації ЗМІ з незалежних джерел наразі немає.
Посилення санкцій проти Росії може допомогти зупинити підготовку псевдореферендуму в окупованому Херсоні – про це президент України Володимир Зеленський заявив у інтерв’ю американському виданню The Washington Post, оприлюдненому 16 серпня.
Таким чином він відповів на питання про те, яка допомога західних партнерів наразі потрібна Україні, аби запобігти проведенню «референдуму».
Зеленський вказав на те, що псевдореферендум буде черговим порушенням міжнародно визнаних кордонів України, відтак Захід має підстави закрити свої кордони для російських громадян.
«У цих санкціях немає нічого, що відбирало б майно чи людське життя. Я з самого початку сказав, що вважаю, що найважливіші санкції – це закрити кордони, тому що вони забирають чужу територію. Ну нехай живуть у своєму світі, поки не змінять свою філософію. Тому країни закривають кордони та накладають ембарго на енергетичні ресурси. Моя особиста думка, що все інше слабше», – сказав голова держави.
Він додав, що російські громадяни, незалежно від того, підтримують вони політику Кремля чи ні, відправляють своїх дітей вчитися до західних навчальних закладів.
«Вони кажуть: «о, ми не маємо до цього стосунку, всі люди не можуть нести відповідальність». Можуть. Вони обрали цих людей і тепер не борються з ними, не протистоять їм, не кричать на них. Росіяни, які публічно виступили проти війни – це поодинокі випадки, і ці люди в тюрмах», – аргументував Зеленський.
Ракетний удар у Житомирській області – голова ОВА повідомив про два вибухи
У Житомирській області зафіксовані влучання російських ракет, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко 16 серпня.
«На території Житомирського району підтверджено два вибухи внаслідок ракетного удару. Додаткову інформацію буде надано згодом», – заявив він у своєму Телеграмі.
Згодом Бунечко оприлюднив попередні дані, за якими ракети були випущені з території Білорусі.
У цей час повітряна тривога тривала в північних областях України: Волинській, Рівненській, Житомирській і Київській.
МЗС назвало нікчемним «суд» над полоненими іноземцями, влаштований бойовиками «ДНР»
Міністерство закордонних справ 16 серпня прокоментувало повідомлення про початок «судового процесу» над полоненими іноземцями-військовими ЗСУ. Коментар оприлюднив речник МЗС Олег Ніколенко.
«Фальшивий суд Росії на Донбасі над іноземними військовослужбовцями Збройних Сил України та гуманітарним працівником є нікчемним», – заявив він.
Він назвав процес ще одним доказом грубих порушень правил ведення війни з боку Москви.
«Міжнародне гуманітарне право повинно застосовуватися до всіх військовополонених та затриманих цивільних осіб», – закликав представник дипломатичного відомства.
Напередодні стало відомо, що підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» напередодні висунули «звинувачення» п’ятьом захопленим в Україні іноземцям у найманстві. Зокрема, як заявляють у російських медіа, звинувачення проти трьох чоловіків – шведа Матіаса Густавсона, хорвата Векослава Пребега і британця Джона Гардінга – передбачають покарання у вигляді страти.
В угрупованні «ДНР» минулого тижня звинуватили Густавсона, Пребега, Гардінга і британців Ендрю Гілла і Ділана Гілі у приєднанні до збройних сил України.
«Сухопутний коридор» для окупованого Криму: чому розрахунки Кремля хибні?
У червні практично одночасно з різницею в один день російський міністр оборони Сергій Шойгу і призначений Росією глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) заявили про відкриття сухопутного коридору до Криму та… його закриття для цивільних цілей. В окупованій Росією частині Херсонської області почали планувати окремий коридор до Криму для вантажних автомобілів, а на захоплених територіях Запорізької області заговорили про сухопутний коридор до Криму з Москви. Усі плани пов’язані з логістикою, де забезпеченню транспортних потоків через Кримський півострів відводиться основна роль.
Крим.Реалії з участю експертів розбиралися у спроможностях заявлених так званих коридорів, можливості їхнього використання у системі російської економіки і в міжнародній торгівлі, а також у логістичних проблемах вирішення проблем Криму воєнним шляхом.
Вантажі морем та рікою. Як Україна в умовах війни частково відновлює цивільне судноплавство?
За два тижні роботи «морського зернового коридору», безпеку якого підтвердили гаранти – ООН та Туреччина, із заблокованих раніше через війну українських чорноморських портів вийшло 16 суден з сільськогосподарською продукцією для дев’яти країн світу. Іще шість суден натомість зайшло до портів «Одеса», «Чорноморськ», «Південний» для завантаження. Такі дані наводить Міністерство інфраструктури України. Зазначається, що до повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося саме морським шляхом – через порти Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю.
Російські війська «не вжили заходів» для безпеки цивільних під час обстрілів Харкова – звіт HRW
Російська армія вдається до невибіркових обстрілів Харкова, наражаючи на небезпеку мирних жителів – таких висновків дійшла організація Human Rights Watch у своєму звіті, оприлюдненому 16 серпня.
Згідно з ним, представники організації кілька разів відвідали Харків та сусіднє місто Дергачі, задокументувавши вісім «неправомірних випадків атак», які призвели до загибелі 12 цивільних і поранень ще 26-ти, а також пошкодили щонайменше п’ять лікарень.
Правозахисники назвали це «лише часткою нападів», про які відомо в області від початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого.
«Наскільки Human Rights Watch змогли визначити, російські війська «не вжили заходів, передбачених законами ведення війни, аби мінімізувати шкоду для цивільних, у ході будь-якої із задокументованих атак, три з яких були здійснені із використанням касетних боєприпасів», – заявляє організація.
Читайте також: Amnesty International хоче незалежної перевірки свого суперечливого звіту щодо України – DW
Пресслужба цитує старшу дослідницю криз і конфліктів Белкіс Вілле, за оцінкою якої російська армія «бомбардувала Харків та прилеглі території, атакуючи щільно населені житлові райони невибірковими видами озброєнь».
«У тих випадках, що ми зафіксували, російські військові, схоже, приділяли мало уваги життям цивільних і законам війни», – сказала вона.
HRW звітує про інспекції на місця восьми обстрілів між 24 травня і 28 червня, з них три в Харкові і п’ять у Дергачах. Правозахисники поговорили з 28 людьми, з них 22 – очевидці інцидентів, медики, представники ДСНС і місцевої прокуратури. Деякі співрозмовники просили не називати їхні прізвища або залишити їх повністю анонімними.
За допомогою цих інтерв’ю HRW зафіксували кілька обстрілів Харкова та області, які мали місце в травні, в ході яких отримували поранення та гинули мирні жителі.
Читайте також: Синєгубов повідомив про один із «наймасованіших» обстрілів Харкова за останній час
«Україна розмістила військові підрозділи в місті Харків, але в семи випадках атак Human Rights Watch не виявила жодних очевидних військових цілей – таких як військові, зброя, бази чи інші позиції – у зоні досяжності ударів. Під час однієї атаки, яка завдала шкоди лікарні, поблизу могла бути невелика присутність українських військових, але спеціальний захист, передбачений медичним закладам за законами війни, означав, що ця атака все ще була незаконною», – зазначають автори звіту.
HRW закликає Росію та Україну долучитися до міжнародної конвенції, яка забороняє використання касетних боєприпасів у населених регіонах. Згідно з позицією організації, «всі країни» мають долучитися до декларації щодо скорочення вибухових озброєнь та «працювати над її втіленням, аби запобігти жертвам серед цивільних».