Історія кримчанина Богдана Кротевича з «Азовсталі», звільненого після російського полону
Богдан Кротевич – кримчанин, який служить Україні у складі полку спецпризначення «Азов». Його ім’я значиться серед 215 українських військовослужбовців, звільнених із російського полону внаслідок обміну 21 вересня. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він захищав Маріуполь, пройшов випробування «Азовсталлю» та разом з іншими «азовцями» чотири місяці утримувався на території, підконтрольній угрупованню «ДНР».
Радіо Свобода отримало нагороду за висвітлення повномасштабного вторгнення Росії
Редакція Радіо Свобода стала фіналістом конкурсу Online Journalism Awards 2022 у категорії Breaking News, Large Newsroom.
Цю нагороду журналісти Радіо Свобода отримали нагороду за висвітлення початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Мені дуже приємно вітати Українську службу, Білоруську службу, Current Time, а також усі команди, які зробили внесок у сміливе та всебічне висвітлення Радіо Свобода перших годин війни в Україні. Саме швидка та інноваційна командна робота, яка є надзвичайно важливою для нашої аудиторії, особливо в Україні, вперше в історії Радіо Свобода була відзначена Online Journalism Award в категорії першою в висвітлення термінових новин у великій редакцій», – заявила віцепрезидент та головний редактор Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
За її словами, ця нагорода є свідченням професіоналізму та відданості кореспондентів Радіо Свобода.
«Нагорода OJA стала ще більш особливою завдяки звільненню одного з наших ув’язнених білоруських колег, Олега Груздзіловича, після дев’яти місяців несправедливого ув’язнення. Сподіваємось незабаром побачити подібний результат для Ігоря Лосика, Олексія Кузнечика та Владислава Єсипенка», – додала Дейзі Сінделар.
Як повідомляється на сайті Online Journalism Awards, перші години війни Росії проти України в лютому 2022 року стали історичним моментом для Радіо Свобода – медіа змогло донести на багатьох платформах термінові новини про війну мільйонам людей в Україні, Росії, Білорусі, Молдові та в інших країнах. Кореспонденти були в різних куточках України та на передовій. З великим особистим ризиком вони вели прямі трансляції, живі блоги усіма мовами регіону, зокрема і англійською. Ключовим чинником успіху екстрених новин Радіо Свобода були українські, російські та білоруські журналісти, які змогли зробити свій внесок у знання місцевості, щоб внести нюанси та контекст в історичний момент.
Online Journalism Awards (OJA) – головна світова нагорода, якою відзначають майстерність та інновації в цифровій журналістиці з 2000 року.
«Просто не віриться. Змучений, схуд, але живий» – мама звільненого з російського полону «Калини»
Звільнення з російського полону заступника командира полку «Азов» Святослава «Калини» Паламара та військової лікарки з «Азовсталі» Мар'яни Мамонової було для їхніх рідних неочікуваним.
«Ми не знали, що з ними, як вони. Практично не мали даних, де вони перебувають. Це було найтяжче для нас, бо були різні версії. Ми всі вірили, що дитина буде вдома, але те, що це станеться саме зараз, це було неочікувано. Це така радість, що передати тяжко. Просто не віриться. Змучений, схуд, але живий і в безпеці. Для мене це найголовніше. Він мені дзвонив, я чула його голос, голос нормальний», – про це у коментарі Радіо Свобода розповіла Лідія Паламар, мати заступника командира полку «Азов» Святослава «Калини» Паламара.
Про подібні емоції зазначили і батьки військового медика з «Азовсталі» Мар'яни Мамонової.
«Це була несподіванка. Середня донька нам зателефонувала і сказала, що Мар'яна вже в дорозі. Потім вже сама вона сьогодні о шостій ранку зателефонувала нам. Сказала, що в неї все добре», – розповіли вони у коментарі Радіо Свобода.
У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.
Вони повернулися: фото українських бійців, які були в російському полоні
215 українських захисників звільнені з російського полону. Серед них – 108 бійців «Азову», а також військовослужбовці НГУ, ВМС України, ЗСУ, ДПСУ, ТрО, НПУ, СБУ, Держмитслужби і ДССТ та двоє цивільних осіб. Радіо Свобода зібрало архівні фото бійців і ті, які були зроблені після їх звільнення.
Вони повернулися: фото українських бійців, які були в російському полоні
У Старобільську окупанти заборонили жителям залишати місто до 27 вересня – Генштаб ЗСУ
У Генеральному штабі ЗСУ заявляють, що російські окупаційні сили активізували роботу щодо підготовки та проведення так званого референдуму.
За даними штабу, на Луганщині у Старобільську окупанти заборонили місцевому населенню залишати місто з 23 по 27 вересня.
«За наявною інформацією, окупанти створюють озброєні групи для обходу помешкань та примусу людей брати участь у так званому референдумі. Проводиться підготовка до зйомок пропагандистськими ЗМІ сюжетів про таку собі «активну участь місцевих жителів у голосуванні», – повідомляє Генштаб у фейсбуці.
На Херсонщині, за даними українського командування, російські окупанти посилюють адміністративно-поліцейський режим, намагаються отримати особисті дані місцевих жителів.
«Активізувалась робота щодо підготовки та проведення так званого референдуму на тимчасово захоплених територіях України. Так, у населених пунктах Херсонської області, представники російської окупаційної влади, під приводом якісного розподілу гуманітарної допомоги, намагаються отримати від місцевих жителів їх особисті дані. Триває формування так званих виборчих комісій», – інформує штаб.
На окупованій частині Запорізької області місцевим жителям за надання паспортних даних та отримання громадянства РФ обіцяють грошову винагороду і побутові прилади, повідомляють у Генштабі.
20 вересня в окупованих районах на сході України та захопленій Херсонській області російськими силами було призначено дати так званих референдумів про приєднання до Росії. Окупаційна влада запланувала їх на 23-27 вересня.
Київ вже заявив, що це голосування не матиме реальних наслідків, а МЗС України закликало міжнародних партнерів засудити намір щодо РФ «фейкових плебісцитів» на окупованих територіях.
Також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що міжнародна спільнота має засудити так звані референдуми на окупованих територіях України. Низка західних лідерів засудили намір Кремля провести так звані референдуми.
У Білому домі заявили, що Росія намагається провести так звані референдуми у відповідь на успішний контрнаступ українських військ, а Вашингтон не визнає результати такого голосування.
Від «візьмемо Київ за 3 дні» до «обережно, повістки»: чому заяви Путіна б'ють по ньому самому?
«Точка зору» Анни Огренчук, президентки Асоціації правників України
«У Міжнародний день миру Путін виступив із промовою, як, по суті, означає визнання Кремлем факту війни, хоч і без офіційного оголошення. Президент Росії заявив про початок часткової мобілізації та про підтримку так званих «референдумів» на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
Як виглядає, це не ескалація збройної агресії, а відверта спроба Кремля «узаконити» свої дії бодай за за російськими законами, оскільки дії РФ давно не мають нічого спільного з верховенством права.
Ці кроки Путіна показують наскільки слабкою та хворою є російська влада, особливо на тлі явних перемог Збройних сил України на фронті та наростання підтримки цивілізованого світу...»
Мобілізація Росії не допоможе, Путін спізнився – Роман Світан
21 вересня у Росії стартувала так звана часткова мобілізація – відповідний указ видав президент Володимир Путін. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу пояснив, що в російську армію планують залучити 300 тисяч резервістів. Строковиків обіцяють на війну не відправляти, а лише людей з бойовим досвідом і військовою спеціальністю. Згодом російські ЗМІ повідомили про ймовірну мобілізацію до мільйона людей, у Кремлі цю інформацію заперечують. Чому Путін все ж таки пішов на мобілізацію і чи має на такі виклики реагувати Україна. На ці запитання в коментарі Радіо Свобода відповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
Казахстан готовий надавати росіянам посвідки на проживання, але на певних умовах – спікер сенату
Казахстан готовий надавати посвідку на проживання росіянам, але на певних умовах. Про це заявив спікер сенату Маулен Ашимбаєв, якого цитує казахська служба Радіо Свобода.
«Якщо громадяни Росії захочуть отримати посвідку на проживання у Казахстані, то вони мають надати пакет документів, який потрібний за законами Казахстану. Серед цього переліку документів є такий пункт: «згода держави, з якої виїжджає людина». У нашому законі чітко вказано такий пункт. Якщо держава не дає дозволу залишити країну, то Казахстан не може дати посвідку на проживання», – пояснив Ашимбаєв.
Спікер також додав, що позиція Казахстану щодо війни Росії проти України не змінилася.
«Це можна вирішити тільки політичним шляхом, шляхом знаходження компромісу, ухвалення взаємоприйнятних рішень», - зазначив він.
Вранці 21 вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії. Згодом міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують призвати 300 тисяч резервістів.
Естонія заявила, що не має наміру надавати притулок громадянам Росії, які прагнуть уникнути мобілізації.
Видавати росіянам гуманітарні візи відмовилася Латвія. Литва розглядатиме заяви «в індивідуальному порядку».
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець має намір порушити перед керівництвом Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) питання щодо відсутності моніторингу організації за умовами тримання українських військовополонених.
«У мене попередньо запланована зустріч із керівництвом Міжнародного комітету Червоного Хреста в Женеві, я туди їду саме щодо цієї ситуації. Якщо ми не побачимо від них якихось дієвих алгоритмів дій щодо РФ, ми повинні про це публічно казати», – сказав Лубінець в ефірі національного телемарафону.
За словами омбудсмена, він має дуже багато запитань до діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста та Організації Об'єднаних Націй.
«Їх мандат має змушувати країну-агресора виконувати Женевські конвенції… Вони були присутні під час виходу з «Азовсталі» наших героїв у Маріуполі й, відповідно до своїх мандатів, брали на себе зобов'язання це перевіряти, за цим стежити, моніторити цю ситуацію. Ми побачили, що цього взагалі не відбувалося... Жоден із військовополонених, яких ми вчора звільнили, не бачив представника МКЧХ. Це порушення. На мій погляд, це невиконання мандата МКЧХ і ми маємо про це публічно говорити», – наголосив Лубінець.
На ці заяви Дмитра Лубінця у Міжнародному комітеті Червоного Хреста ще не реагували. Раніше генеральний директор Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Роберт Мардіні заявляв, що від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну співробітники Червоного Хреста змогли відвідати кілька сотень військовополонених з обох сторін. Завдяки цьому близько 3 тисяч сімей військовополонених отримали новини про своїх утримуваних родичів.
У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.
На Запорізькому напрямку військовий збив російський Мі-8 – Нацгвардія
Український військовий з допомогою зенітно-ракетного комплексу «Ігла» збив російський гелікоптер Мі-8, повідомила у фейсбук пресслужба Нацгвардії.
«Сьогодні, 22 вересня 2022 року військовослужбовцем Національної гвардії України під час нальоту авіації противника на Запорізькому напрямку було збито ворожий гвинтокрил Мі-8 із ПЗРК «Ігла», – йдеться у повідомленні.
За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила 218 гелікоптерів.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
СБУ: угруповання «ДНР» планує залучити неповнолітніх до так званого референдуму
До так званого референдуму на території, яку контролює угруповання «ДНР», планують залучити неповнолітніх віком від 13 до 17 років, повідомляє Служба безпеки України, посилаючись на відповідні перехоплені документи.
«Таким чином, загарбники сподіваються розширити «електоральну базу» підтримки кремлівського проєкту з приєднання частини східної України до складу країни-агресора. За рахунок малолітніх «виборців» окупанти намагаються штучно збільшити катастрофічну нестачу «голосів» для легітимізації фейкового плебісциту», – зазначають у СБУ.
Як додають у спецслужбі, до «виборчих дільниць» неповнолітніх мають супроводжувати батьки, опікуни або представники так званих «дитбудинків».
З огляду на бойові дії, а також російську окупацію Донецької області редакція Радіо Свобода не може оперативно перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
У Службі безпеки України наголошують, що вже ідентифікували усіх організаторів так званого референдуму, а також встановила їх місце перебування та задокументувала злочини.
20 вересня в окупованих районах на сході України та захопленій Херсонській області російськими силами було призначено дати так званих референдумів про приєднання до Росії. Окупаційна влада запланувала їх на 23-27 вересня.
Київ вже заявив, що це голосування не матиме реальних наслідків, а МЗС України закликало міжнародних партнерів засудити намір щодо РФ «фейкових плебісцитів» на окупованих територіях.
Також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вважає, що міжнародна спільнота має засудити так звані референдуми на окупованих територіях України. Низка західних лідерів засудили намір Кремля провести так звані референдуми.
У Білому домі заявили, що Росія намагається провести так звані референдуми у відповідь на успішний контрнаступ українських військ, а Вашингтон не визнає результати такого голосування.
У рамках обміну до України повернулися 118 військових Нацгвардії – спікер
У рамках останнього обміну полоненими до України повернулися 118 військових Національної гвардії, повідомив спікер Нацгвардії Руслан Музичук.
«В рамках обміну до України повернулися 118 військовослужбовців Нацгвардії. Це велика кількість. Це безумовно велика перемога для України», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, зараз одне з найголовніших завдань – надання звільненим з російського полону допомоги від медичної до психологічної.
У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.
За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення РФ загалом відбулося 20 звільнень полонених, за результатами яких вдалося повернути з полону 802 бранців.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.
Росія повернула захисників «Азовсталі», протести проти мобілізації в РФ
- Відбувся один з найбільш масштабних обмінів полоненими з початку повномасштабної війни. Україна повернула 215 людей. Серед них – захисники Маріуполя та іноземні громадяни, які воювали за Україну. За них Київ передав Москві 55 російських військових та Віктора Медведчука. Як відбувався обмін і чому Росія пішла на нього?
- У різних містах Росії пройшли протести проти мобілізації, яку Володимир Путін оголосив 21 вересня. Більш ніж тисяча людей були затримані. Чи розпочнуть росіяни боротьбу з путінським режимом через небажання воювати в Україні?
Про це і не тільки дивіться в програмі «Свобода LIVE» о 18:00 на @Радіо Свобода.
Естонія відмовилася впускати громадян РФ, що втікають від мобілізації
Естонія не має наміру надавати притулок громадянам Росії, які прагнуть уникнути мобілізації.
«Відмова від виконання свого громадянського обов'язку в Росії не є достатньою підставою для надання притулку в іншій країні», – заявив міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу у відповідь на лист Reuters.
Естонське МВС також повідомило, що росіян, які мають посвідку на проживання в Естонії, не пустять назад до країни, якщо вони підуть воювати в Україну.
Раніше видавати росіянам гуманітарні візи відмовилася Латвія. Литва розглядатиме заяви «в індивідуальному порядку».
Глава МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав, що його країна «з міркувань безпеки не видаватиме гуманітарні чи інші типи віз тим громадянам Росії, які ухиляються від мобілізації».
Міністерство закордонних справ Литви повідомило, що заяви про надання притулку «розглядатимуться в загальному порядку, з урахуванням усіх обставин та на індивідуальній основі». Також відомство додало, що Литва «не має мети та можливості видавати візи з гуманітарних міркувань усім росіянам, які за ними звертаються».
У Фінляндії раніше заявили, що відмовлятиме в туристичних візах російським чоловікам, якщо є підстави вважати, що вони не повернуться до Росії. За словами фінського дипломата, якого цитує портал EUobserver, зараз «у країні триває активна політична дискусія щодо доступу російських резервістів до притулку». Також Фінляндія звернулася до Єврокомісії із пропозицією посилити в'їзд росіян до всіх країн Євросоюзу.
Єврокомісія не відповіла на питання EUobserver, чи законно відмовляти у притулку росіянам, які втікають від мобілізації.
У Німеччині парламентські фракції «Зелених» і «Вільної демократичної партії» (входять до правлячої коаліції) закликали уряд країни надати притулок росіянам, які тікають від мобілізації.
Вранці 21 вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії. Згодом міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують призвати 300 тисяч резервістів.
«Здаються цілими підрозділами». Як військові РФ здавалися у полон на Харківщині?
Через стрімкий наступ ЗСУ на Харківщині, який почався 6 вересня, російські окупанти були змушені… тікати.
Американський Інститут вивчення війни у звіті за 10 вересня написав: «Російські війська не ведуть контрольованого відступу, а спішно тікають із південного сходу Харківської області, щоб уникнути оточення навколо Ізюму».
Російська армія відступала так, що залишала по собі не лише військову техніку, а і власних військових. Частина з них була захоплена українськими військовими, частина здалася в полон самостійно.
ЄС відповів на погрози Путіна: більше допомоги Україні і більше санкцій проти Росії
Після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним часткової мобілізації в Росії та озвучених погроз застосування ядерної зброї, Європейський Союз зробив заяву від імені свого найвищого органу – Ради Європейського Союзу. Про що йдеться у відповіді ЄС Кремлю?
Офіс президента: в рамках останнього обміну Київ спочатку мав повернути 50 полонених
В Офісі президента України заявляють, що в рамках останнього обміну полоненими Київ спочатку мав повернути 50 людей.
«Ми ні про кого не забудемо і не забуваємо. Кожного дня намагаємося зробити максимум, щоб повернути. Один з інсайдів – коли робився цей обмін, спочатку була можливість повернення 50 людей, а зрештою повернулися 215», – розповів заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко в ефірі національного телемарафону.
За його словами, всі очікували на цей обмін, але «ніхто не вірив до останнього».
«Вчора була дуже складна операція, вона проходила в декількох місцях по всьому світу», – сказав Кирило Тимошенко, додавши, що Київ повернув українських військовополонених «на добрих умовах».
У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.
За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення РФ загалом відбулося 20 звільнень полонених, за результатами яких вдалося повернути з полону 802 бранців.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.
Ізюм став містом «масового терору», загиблих може бути понад тисяча – заступник мера
Ізюм став містом «масового терору», заявив заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін.
«Терор застосовувався до абсолютної кількості населення: когось катували, хтось був під психологічним тиском, когось позбавляли волі... Таких історій тисячі», – зазначив він.
За словами Мацокіна, загиблих внаслідок російської агресії цивільних жителів Ізюма може бути більше тисячі.
«Такі поховання – не в одному місці, а щонайменше у трьох (які треба, щоб дослідили спеціалісти). Там теж можуть бути масові поховання жертв російської окупації. І якщо спочатку ми оцінювали, що жертв серед мирного населення нашої громади – тисяча людей, я боюся, що ця цифра може лише збільшитися», – підсумував Мацокін.
За його словами, також йдеться про близько 90 відсотків руйнувань житлового фонду міста.
«На сьогодні це 90 відсотків повної або часткової руйнації житлового сектору. Люди в центральній частині міста сьогодні не живуть, тому що там неможливо жити, оскільки все зруйновано», – зазначив заступник мера.
Мацокін додав, що системи газо-, електро- та водопостачання у місті зруйновані.
Водночас, за його словами, гуманітарна ситуація в деокупованому Ізюмі наразі нормальна: люди забезпечені гуманітарною допомогою та продуктами харчування.
15 вересня на Харківщині біля звільненого Ізюма виявили масове поховання військових ЗСУ. Як повідомив кореспонденту Радіо Свобода уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко, йдеться про «приблизно 20-25 людей».
Захоронення знайшли поряд із кладовищем, де під час окупації російськими військами міста Ізюм, хоронили людей, які загинули від обстрілів або померли ж природною смертю. За даними обласної влади, масові поховання в Ізюмі загалом налічують більше 450 могил.
Росія продовжує заперечувати причетність своїх військ до злочинів поти цивільних в Україні.
«Точка зору» Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії
Коментатори, які обговорюють тему проведення Володимиром Путіним так званих референдумів на територіях окупованих Росією українських областей, зазвичай згадують про «кримський» сценарій. І справді, з Кримським півостровом відбувалося щось дуже схоже. Російські війська окупували Крим, встановили контроль над територією півострова, провели через Верховну Раду автономії рішення про проголошення Криму «незалежною державою» та влаштували «референдум» про приєднання цієї держави до Росії. Хіба в Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях не відбувається те саме?
Російські ЗМІ повідомили про ймовірну мобілізацію до мільйона людей, Кремль це заперечує
Російські ЗМІ повідомили, що в засекречному пункті указу російського президента Володимира Путіна про мобілізацію йдеться, що в армію можуть бути призвані до мільйона людей. Проте в Кремлі цю інформацію назвали «брехнею».
«Цифру кілька разів виправляли, і в результаті зупинилися на мільйоні», – повідомило «Новій газеті. Європа» джерело в адміністрації президента РФ.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков в коментарі російські агенції «Интерфакс» назвав брехнею твердження про те, що указ про часткову мобілізацію передбачає можливість призову до одного мільйона людей.
Вранці 21 вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію у Росії. Згодом міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що планують призвати 300 тисяч резервістів.
На сайті порталу правової інформації опублікували указ про оголошення в Росії часткової мобілізації. Сьомий пункт цього указу було позначено фразою «для службового користування».
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, що таке рішення ніяк не вплине на готовність України боротися. «Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю – чи добровільно, чи за мобілізацією», – заявив Залужний.
Після оголошення у десятках міст Росії влаштували акції та пікети, поліція затримала понад 1300 людей.