В Офісі президента кажуть, що електрику подали вже в усі області України
Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що електроенергію подали в усі області України.
«Перше що було заживлено – об’єкти критичної інфраструктури. Станом на зараз поступово триває підключення до мережі побутових споживачів», – написав він у телеграмі.
Тимошенко також додав, що в регіонах розгорнули 4 000 «Пунктів незламності» – це спеціально облаштовані місця, де можна підзарядити телефони, зігрітися, випити теплих напоїв.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Лукашенко заявляє про «повне знищення» України в разі продовження опору
Олександр Лукашенко під час саміту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в Єревані, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що Україні «треба зупинитися», бо «далі буде повне знищення України», пише державне агентство БелТА 24 листопада.
Лукашенка запитали, чи обговорювалася на саміті можливість укладення мирного договору з Україною. Він сказав, що під час зустрічі про це йшлося побіжно, бо ситуація в Україні не була головною темою.
«Тяжко, складно, важко, але треба, якщо вони цього хочуть, відновлюватися. Треба зупинитися, треба це припинити. Бо далі буде повне знищення України. Це не те, що Путін говорив якось задовго до операції , що це загрожуватиме втратою державності України. Це буде знищення України. Треба зупинитися», – сказав Лукашенко.
Столиця без світла: як Київ пережив блекаут (фоторепортаж)
23 листопада близько 12:46 на всій території України, окрім окупованого Криму, пролунали сповіщення про повітряну тривогу. Протягом наступних годин із низки українських міст почали надходити повідомлення про влучення російських ракет в об'єкти інфраструктури. Влучання були зафіксовані й у столиці, внаслідок чого Київ увечері занурився у темноту.
Як місто пережило ніч у повній темряві, дивіться у фоторепортажі
Захисники Маріуполя, бійці зі Зміїного і ЧАЕС. Україна повернула з полону 50 військових
Україна повернула з російського полону 50 українських військових, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Це 20 нацгвардійців, 12 хлопців з ВМС, 10 бійців ЗСУ, 6 – ДПСУ, 2 з ТРо. Серед них двоє офіцерів і 48 рядових та сержантів. Важливо, що нам вдалося повернути 19 оборонців Маріуполя, 12 з яких були евакуйовані з «Азовсталі», а також 15 полонених з ЧАЕС та 7 з острова Зміїний», – написав він.
За його словами, серед звільнених з полону є двоє офіцерів і 48 рядових та сержантів.
Про звільнення з полону 50 українців також у телеграмі повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець. За його словами, звільнення українців з російського полону вперше відбувається два дні поспіль.
23 листопада з російського полону до України повернули 36 людей – один цивільний та 35 військових, серед яких є бійці Нацгвардії, яких взяли у полон на Запорізькій АЕС.
Наступний масований ракетний удар російські військові можуть завдати за тиждень – ГУР
Російські військові продовжать завдавати масованих ракетних ударів по Україні, але для підготовки наступного такого обстрілу їм знадобиться близько тижня, заявив 24 листопада в ефірі телемарафону представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Він наголосив, що запаси високоточної зброї у російських військових виснажені, та вони мають ще чимало не високоточних ракет.
«Ми й бачимо, що за точністю вони особливо і не женуться. У багатьох випадках розліт в кілометр – це умовна «норма», і влучання навіть не в об’єкти інфраструктури, а в цивільні будинки, лікарні – це і є ознака косорукості російських ракетників», – зазначив Андрій Юсов та зауважив, що найбільше у росіян залишилось ракет до систем С-300.
«Це означає, що насамперед загроза є для прифронтових міст: Запоріжжя, Харків, Миколаїв, Херсон. На жаль, це ті міста, куди С-300 добивають. Україна працює над захистом цивільної інфраструктури і мирного населення, але розуміємо, що ворог, попри всю свою недолугість є серйозним, озброєним, масовим. Тому, на жаль, ракетний терор ще може тривати», – резюмував представник ГУР МО України.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Генштаб ЗСУ попередив білорусів про імовірну підготовку терактів з боку Росії
Збройні сили України терміново звернулися до народу Білорусі з закликом не допустити втягнення країни у війну, яку Росія веде проти України.
«Спецслужби РФ готують провокації на вашій території, ціллю їх терактів можуть бути об’єкти критичної інфраструктури, зокрема – АЕС «Островець», – ідеться у відео, поширеному Генеральним штабом ЗСУ.
Українські військові просять білорусів вимагати від їхнього керівництва дотримання статті 18 Конституції Республіки Білорусь, відслідковувати дії підозрілих осіб і транспорту біля об’єктів критичної інфраструктури, повідомляти про таке правоохоронців, а якщо не буде реакції з їхнього боку, інформувати світову спільноту всіма доступними способами.
«Ми не збираємося та не плануємо проводити ніяких агресивних дій на території Республіки Білорусь. Це офіційна позиція України. Сьогодні чимало залежить від кожної людини, надіємося на вашу пильність і розуміння ситуації», – ідеться у зверненні.
ГУР 20 листопада повідомило, що російські спецслужби планують провокації на білоруських об’єктах критичної інфраструктури, зокрема на АЕС «Островець». Звинуватити у терактах планують Україну та НАТО, повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міноборони України.
Українська розвідка повідомляє, що розробкою та реалізацією «проєкту» займаються спецслужби РФ. При чому білоруський КДБ (Комітет державної безпеки) був просто «поставлений до відома».
За даними ГУР, підрозділи білоруських КДБ, МВС та прикордонників вже приведені у стан підвищеної бойової готовності. Розробники «проєкту» вважають, що все це має прискорити втягування білоруської армії в війну проти України та створити необхідну для Кремля суспільну думку серед білорусів, кажуть у розвідці.
Наприкінці лютого частина російських військ, які брали участь у повномасштабному вторгненні на територію України, атакувала українські міста з території Білорусі. Також територія цієї країни використовується російським військовим командуванням як плацдарм для ракетних та авіаційних ударів по Україні. При цьому білоруська армія у бойових діях в Україні участі не бере.
Періодично різні джерела повідомляють, що президент РФ Володимир Путін намагається схилити Олександра Лукашенка до прямої участі у війні. Крім того, на даний момент на білоруській території відбувається накопичення російських військ: за різними оцінками, йдеться про 10-15 тисяч військовослужбовців РФ.
Влада України заявляє, що поки не бачить загроз як нового вторгнення російських військових із території Білорусі, так і участі у війні білоруської армії, але при цьому розпочала будівництво на кордоні з Білоруссю залізобетонного паркану з колючим дротом.
«Героїзація насильства». Кому окупанти встановлюють памʼятники в захопленому Мелітополі?
В окупованому Мелітополі встановили два постаменти – службовцям НКВС Павлу Судоплатову та Григорію Бояринову. Появу цих памʼятників окупаційна влада пояснила бажанням «залишити в памʼяті» жителів міста «земляків-героїв». Журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» вирішили розібратися, яку роль ці фігури відіграли в історії, в тому числі Мелітополя, та з’ясували, яка доля чекає на пам’ятники після звільнення міста.
Румунський парламент визнав Голодомор геноцидом українського народу
Депутати обох палат румунського парламенту проголосували на спільному засіданні 23 листопада за декларацію з засудженням навмисного голоду (Голодомору), якому український народ був підданий у 1932–1933 роках. Парламент Румунії 248 голосами «за» (один депутат утримався) проголосував за ухвалення документа, повідомляє румунська служба Радіо Свобода.
Заяву, яку на пленарному засіданні зачитав депутат від групи національних меншин Ніколає Мирослав Петрецький, визнає Голодомор злочином, вчиненим проти українського народу та людства, вказує Agerpres.
У документі висловлюється солідарність з українським народом і віддається данина пам’яті жертвам навмисного голоду. Декларація також засуджує злочинний спосіб, у який румуни з Бессарабії були піддані свідомому голоду, примусовій колективізації в 1946–1947 роках.
Європейська інтеграція, йдеться в документі, базується на примиренні та прийнятті трагічних моментів в історії 20-го століття, для побудови спільного майбутнього, заснованого на спільних цінностях і принципах, і вшанування пам’яті трагедій такого роду. допомагає запобігти подібним подіям у майбутньому.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала його 1932–1933 років геноцидом українського народу. Також Голодомор визнали геноцидом ще понад 17 країн світу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.
Кличко: маємо бути готові до «найгіршого сценарію»
Міський голова Києва заявив, що влада складає план дій на випадок «найгіршого сценарію», в разі, якщо через російські удари буде повне руйнування енергозабезпечення й енергетичної інфраструктури.
При цьому в ефірі Радіо Свобода він заявив, що про розвиток такого сценарію наразі «немає сенсу» говорити, «бо до цього ще не дійшло».
«Ми повинні бути готовими до різних, навіть поганих, сценаріїв. Для цього ми маємо мати чіткий алгоритм дій. Кожен із жителів має бути готовим, і тому ми не виключаємо такий сценарій, але робимо все можливе для того, щоб цього не сталося. Ситуація складна, але ми у жодному разі не хочемо сіяти паніку, але маємо бути готові до різного розвитку подій», – сказав мер.
«У випадку… повного руйнування енергозабезпечення і енергетичної інфраструктури ми маємо плани, що треба робити… Закликаю також всіх жителів Києва для себе прорахувати різні сценарії і бути готовими: мати запас технічної води, питної води, продуктів, теплі речі. Якщо у вас є можливість, маєте будинок у передмісті Києва, подумати про тимчасовий переїзд – у випадку розвитку найгіршого сценарію», – наголосив Кличко.
Він також додав, що в разі, якщо не буде опалення, електропостачання і води, влада міста розглядає можливість часткового переїзду людей у передмістя Києва.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН щодо останніх ракетних ударів РФ, на якому запропонував ухвалити резолюцію про «енергетичний терор» РФ та та забрати у неї право вето.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
«Укрзалізниця»: 81 поїзд спізнюється на годину і більше
«Укрзалізниця» повідомила, що через знеструмлення великої частини мережі, із затримками на годину і більше слідує 81 поїзд із 95.
«Станом на 9:00 ранку 95 наших потягів, попри все, продовжують рух. Через знеструмлення великої частини мережі 81 із них має затримку понад годину», – йдеться в повідомленні.
Найбільш «болючі», за даними УЗ:
- №711 Краматорськ-Київ (затримка +12 год. 51 хв.);
- №749 Київ-Ужгород з групою вагонів Київ-Відень +11:08);
- №17 Харків-Ужгород (+11:04);
- №119 Запоріжжя-Львів (+10:58);
- №3 Запоріжжя-Ужгород (+10:17).
«Технічно найскладніші затримки – це Інтерсіті+, опалення яких залежить від електромережі. Екіпіруємо термоковдрами, але все ж – маємо везти пасажирів комфортно й у теплі, тож сьогодні два маршрути – на Краматорськ (712) та на Дніпро (732) – були підхоплені потягами далекого слідування з автономними системами опалення», – йдеться в повідомленні.
В УЗ наголосили, що інформують всіх міжнародних партнерів: вони надають виділені локомотиви, щоб забезпечити стикування.
Крім того, у залізниці додали, що пасажирів, які за форс-мажорних обставин не встигли на свої рейси, з тим же квитком саджають на наступний рейс того ж напрямку.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН щодо останніх ракетних ударів РФ, на якому запропонував ухвалити резолюцію про «енергетичний терор» РФ та та забрати у неї право вето.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
AI: влада Росії переслідує ЗМІ, щоб не допустити протестів
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International засудила репресії російської влади проти незалежних ЗМІ та цивільних активістів, які висвітлюють акції протесту.
Жорстоко припиняючи будь-який протест, хоч яким би мирним він був, а також позбавляючи громадськість інформації про протестні акції та перешкоджаючи їх моніторингу, Кремль намагається викорінити будь-які публічні прояви невдоволення, йдеться в доповіді правозахисників «Тебе все одно затримають», опублікованій 24 листопада.
Автори доповіді зазначають, що, окрім насильства, яке застосовує проти журналістів і незалежних спостерігачів під час протестів поліція, є ще й юридичні обмеження, зокрема, закон, який передбачає до 15 років позбавлення волі за кримінальною статтею про дискредитацію армії.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну проти росіян порушили понад сто кримінальних та близько 4,5 тисячі адміністративних справ за статтями про поширення «недостовірної інформації» про російську армію. Про це заявив голова МВС Росії Володимир Колокольцев.
Крім того, у червні в Росії ухвалили закон про позасудове закриття ЗМІ за поширення інформації, яку влада визнає фейком, дискредитацією армії та закликом до санкцій.
Ці норми фактично подавили право громадян на протести проти дій уряду, вважають правозахисники.
Автори доповіді закликають російську владу змінити закон «Про мітинги», закріпивши в ньому поняття «спостерігач» і розробити рекомендації для поліції щодо роботи з журналістами на протестах.
Правозахисники просять утримуватися від утисків, залякувань, погроз журналістів, не вимагати у них додаткових документів чи відзначальних предметів одягу та утримуватися від конфіскації мобільних телефонів та фотоапаратів.
«Обурлива практика переслідувань учасників мирних протестів, репортерів та осіб, які ведуть моніторинг, має негайно припинитися. Репресивні російські правові норми, що обмежують свободу вираження думок, мають бути скасовані», – йдеться у доповіді Amnesty International.
У Києві без електрики через аварійні відключення залишається чверть житлового фонду – КМВА
У Києві станом на ранок четверга без електропостачання через аварійні відключення залишається чверть житлового фонду, повідомили у Київській міській військовій адміністрації.
«Без електропостачання, в режимі аварійного відключення залишається 25% відсотків житлового фонду міста», – йдеться у повідомленні.
Водночас, за даними КМВА, громадський транспорт працює – як підземний, так і наземний. Замість трамваїв, з метою економії електроенергії на їхні маршрути вийшли автобуси.
«На лівому березі Києва водопостачання відновили. На правому березі подачу води повністю відновлять у першій половині дня», – зазначили у КМВА.
Усі аварійні бригади та комунальні служби міста працюють над ліквідацією наслідків вчорашньої ракетної атаки на столицю, повідомили в адміністрації.
Раніше у КМДА повідомили, що «Київводоканалу» вдалося частково стабілізувати електропостачання на одному з ключових об’єктів, і вода починає подаватись споживачам на правому березі.
Водночас повідомлялося про понижений тиск у Святошинському, Солом’янському, частково Оболонському, Шевченківському та Подільському районах, житлових масивах «Пуща-Водиця», «Виноградар», «Нивки».
23 листопада російські війська випустили по Києву 31 ракету, 22 з них збили українські сили ППО. Загинули три людини, 11 постраждали. У столиці виникли проблеми з електро-, водо- й теплопостачанням.
Росія відкрила реєстри окупованих територій: на посади призначають чиновників із Росії – «Схеми»
Федеральна податкова служба Російської Федерації почала вносити у реєстр юридичних осіб так звані державні та приватні структури, які були зареєстровані на окупованих територіях України за законами РФ. Керівниками новоутворених органів часто призначають чиновників, прокурорів і податківців із російських регіонів. Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Схеми» (Радіо Свобода).
Журналісти встановили, що наприкінці жовтня у російському реєстрі юридичних осіб Федеральної податкової служби з’явилися відомості з окупованих Росією територій: угруповань «ДНР», «ЛНР», частини Запорізької та Херсонської областей.
Журналісти «Схем» відзначають, що на керівні посади окупаційних структур часто призначають російських чиновників.
Наприклад, окупаційне Управління федеральної служби судових приставів Херсонської області очолив росіянин Андрій Олександрович Тагаєв. Одночасно він є керівником Управління федеральної служби судових приставів в Ульяновській області.
Чинного заступника прокурора Кіровської області, старшого радника юстиції Андрія Юрійовича Петрова призначили тимчасовим виконувачем обов’язків так званого прокурора Херсонської області.
Юдін Олександр Вікторович – керівник УФССП Росії у Астраханській області – 28 жовтня 2022 року «очолив» і так зване «УФССП Росії в Донецькій народній республіці».
Так звану прокуратуру угруповання «ЛНР» «очолив» чинний заступник прокурора Республіки Дагестан Глеб Леонідович Михайлов.
Головним так званим судовим приставом у окупованій частині Запорізької області став Мосєєнков Олександр Володимирович, одночасно він керує Управлінням Федеральної служби судових приставів у Севастополі в окупованому Криму.
Також у російський реєстр внесли відомості про так звані державні структури та їхніх очільників, які до псевдоприєднання до Росії діяли в ОРДЛО. Однак тепер ці структури напряму підконтрольні російським державним органам.
Наприкінці вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ частково окупованих регіонів Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Вже на початку жовтня Федеральна податкова служба Росії повідомила, що відкриває на окупованих територіях свої так звані податкові управління.
Україна, держави Заходу і багато інших країн світу не визнають анексію і, як і раніше, вважають ці терени суверенною територією України.
ОГП: 440 дітей загинули в Україні через агресію Росії від лютого
В Україні 440 дітей загинули, щонайменше 847 – зазнали поранень різного ступеню тяжкості за дев’ять місяців внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії, повідомили в Офісі генерального прокурора.
Напередодні там повідомляли про 438 загиблих і 841 поранену дитину.
В ОГП наголосили, що наведені цифри – не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
«23 листопада внаслідок ракетного обстрілу країною-агресором Києва загинула неповнолітня. Поранення отримала 17-річна дівчина. Стало відомо про смерть 13-річного хлопчика, який отримав тяжкі поранення напередодні у смт. Антонівка Херсонської області через потрапляння ворожого снаряду в автомобіль. 23 листопада внаслідок ракетного обстрілу ворогом Вишгорода Київської області поранено шестеро дітей віком 5 до 16 років», – йдеться в повідомленні.
В ОГП додали, що через бомбардування та обстріли збройними силами РФ пошкоджено 2719 закладів освіти в Україні, з них 332 – зруйновані повністю.
ООН станом на 20 листопада зафіксувала загибель майже 6 600 цивільних через війну Росії в Україні.
Там наголошують, що реальна кількість втрат може бути вищою, адже інформацію з місць бойових дій отримують із затримкою.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН щодо останніх ракетних ударів РФ, на якому запропонував ухвалити резолюцію про «енергетичний терор» РФ та та забрати у неї право вето.
Генштаб: Росія за добу втратила 310 військових в Україні
Росія за добу втратила в Україні 310 своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Найбільші втрати загарбників – на Авдіївському, Бахмутському та Лиманському напрямках, йдеться в повідомленні.
За даними командування, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 85 720 військових.
Серед інших страт, за даними Генштабу, такі:
- танки ‒ 2898 (один за минулу добу)
- бойові броньовані машини ‒ 5837 (+7)
- артилерійські системи – 1889 (+2)
- РСЗВ – 395
- засоби ППО ‒ 209
- літаки – 278
- гелікоптери – 261
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1547 (+10)
- крилаті ракети ‒ 531 (+51)
- кораблі /катери ‒ 16
- автомобільна техніка й автоцистерни – 4400 (+4)
- спеціальна техніка ‒ 161.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Кінець кримської «сакральності»
Точка зору Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) стверджує, що на півострові розпочали зведення фортифікаційних споруд на кордоні… з Херсонською областю – тією самою Херсонською областю, яка, з погляду російського законодавства, є таким самим «суб'єктом федерації», як і сам Крим. Але, здається, навіть сам Аксьонов у це вже не вірить, оскільки запевняє, що окопи та рови на кордонах між двома «суб'єктами федерації» забезпечать кримчанам безпеку...»
Наприкінці вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ частково окупованих регіонів Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Вже на початку жовтня Федеральна податкова служба Росії повідомила, що відкриває на окупованих територіях свої податкові управління. Попри визнання світовою спільнотою таких кроків прямим порушенням міжнародного права та Статуту ООН.
Разом із початком роботи російської податкової на тимчасово непідконтрольних Україні територіях російська влада відкрила доступ до досі закритої інформації. Тепер, щоб встановити осіб, які співпрацюють із окупаційною владою, очолюючи її окремі напрямки, достатньо скористатися реєстром юридичних осіб на офіційному сайті Федеральної податкової служби і отримати довідку.
Протягом восьми років угруповання «ДНР»/«ЛНР» приховували подібну інформацію. На територіях підконтрольних Росії адміністрацій не існувало подібного відкритого реєстру. Тепер, оскільки Кремль оголосив їх частиною Росії, вони вимушені передавати інформацію про керівників окупаційної влади та бізнесу в податкову, яка цю інформацію поступово вносить до публічного реєстру.
Така ж ситуація і з новоокупованими частинами Херсонщини та Запорізької області. Відомості про органи окупаційної адміністрації та її керівництво так само стають відкритими.
«Схеми» дослідили дані оновленого російського реєстру, щоб розповісти хто ці чиновники, прокурори та податківці, які очолили окупаційні органи під російським прапором. Більшість з них поки що не під санкціями України та Заходу.
Наслідки обстрілів РФ у звільненому Херсоні: фотоісторія однієї сім'ї
Російські війська продовжують обстрілювати нещодавно звільнений Херсон. Фотограф Associated Press зафіксував історію одного хлопчика, якому довелося ампутувати руку після російської атаки.
Війська Росії продовжують обстрілювати звільнений Херсон. Фотограф Associated Press Бернат Арман (Bernat Armangue) зафіксував історію одного хлопчика, якому довелося ампутувати руку після російської атаки.
Наслідки обстрілів РФ у звільненому Херсоні: фотоісторія однієї сім'ї
В уряді Естонії рекомендували знести 244 радянські пам’ятки
Робоча група за радянськими пам’ятками при державній канцелярії Естонії рекомендувала знести або замінити 244 із 322 радянських пам’яток на території країни. З рекомендованих під знесення 56 монументів демонтовано, повідомляє естонська телерадіомовна компаніяERR.
Ще 74 радянські пам’ятки визнали нейтральними. Доля ще чотирьох меморіалів вирішуватиметься під час громадської дискусії.
Наприклад, члени комісії не дійшли однозначного висновку з приводу меморіалу Маар’ямяе в Таллінні, проте вказали, що «пам’ятники підрозділам Червоної армії, які брали участь в обороні Таллінна, можуть бути відокремлені від цілісного трактування комплексу і мають бути видалені». Крім того, влада поки що не визначилася з пам’ятником Бронзовому солдату, який був встановлений на Тинісмяги 1947 року і перенесений на Військовий цвинтар у 2007 році.
Учасники робочої групи порадили зберегти кілька радянських пам’яток, наприклад, меморіал Тахумарді на острові Сааремаа і розташовану поруч братську могилу, де поховано 330 бійців, які загинули в роки Другої світової війни. Пам’ятник Невідомому солдату в Сілламяе 1975 року буде ліквідовано, оскільки влада вважає його «пропагандистським об’єктом, спорудженим з ідеологічною метою».
У серпні влада Естонії демонтувала у прикордонному місті Нарва радянський пам'ятник – танк Т-34, встановлений до 25-річчя від дня перемоги у Великій Вітчизняній війні. Проти перенесення Т-34 виступали деякі жителі та мер Нарви.
«Відбувся блекаут» в енергосистемі. В уряді розповіли, коли стабілізують ситуацію
Енергетичну систему України вдалося об’єднати близько 4:00 24 листопада після блекауту, спричиненого російськими ударами напередодні, повідомив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко.
«Ситуація загалом складна по всій країні. Є області, де збільшили постачання електроенергії. Але треба розуміти, що вчора насправді відбувся блекаут у нашій енергосистемі внаслідок обстрілів. О 4:00 ранку ми змогли об’єднати енергосистему, вона зараз працює як єдина, і на зараз вже заживлені критичні об’єкти інфраструктури по всій країні. І, відповідно, ми будемо збільшувати обсяг генерації протягом дня. Розраховуємо, що до вечора почнуть працювати атомні станції, і це значно скоротить дефіцит», – пояснив міністр.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
За даними командування Повітряних сил, Росія завдала ракетного удару з Ростовської області, району Каспійського моря та з акваторії Чорного моря.
Президент України Володимир Зеленський ініціював екстрене засідання Ради безпеки ООН щодо останніх ракетних ударів РФ, на якому запропонував ухвалити резолюцію про «енергетичний терор» РФ та та забрати у неї право вето.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.