Лукашенко відвідав Іран в інтересах Москви – Держдепартамент
Візит Олександра Лукашенка до Ірану є «в певному сенсі продовженням поглиблення відносин між Іраном і Росією», заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс 13 березня.
«Це те, за чим ми дуже уважно стежимо. Це двоє птахів, і часто вони злітаються разом», — сказав Прайс на брифінгу в зовнішньополітичному відомстві Сполучених Штатів.
Авторитарний лідер Білорусі, близький соратник президента Росії Володимира Путіна, зустрівся в Тегерані 13 березня з президентом Ібрагімом Раїсі. За повідомленнями білоруських державних ЗМІ, Лукашенко і Раїсі «підписали дорожню карту всебічної співпраці між країнами на 2023–2026 роки».
МЗС вперше запускає відкритий набір кандидатів на посади послів через кадровий голод – Кулеба
Міністерство закордонних справ запустить відкритий прийом заявок на посади послів, повідомив голова відомства Дмитро Кулеба 13 березня.
Він пояснив рішення «проблемою кадрового голоду».
«МЗС постійно шукає нових сильних кандидатів всередині дипломатичної служби та зовні на відповідальні посади. Особливо складно з пошуком кандидатів на посади Послів. Шукаю їх в дипломатичній системі. Шукаю в бізнес-середовищі. Шукаю серед науковців. Але зростають і темпи нашої дипломатичної експансії, зокрема в Африці», – заявив Кулеба на своїй фейсб-сторінці.
Читайте також: «Не там шукає ворога»: МЗС відреагувало на закиди влади Грузії в бік України
Відтак, зазначив він, понад 20 країн досі не мають українських послів. Попри це, голова МЗС висловив впевненість, що в Україні є фахівці, здатні зайняти ці вакансії.
«Проблема лише в тому, що або а) ми їх ще не знайшли, або б) вони самі ще не дізналися про можливість взятися за надскладну, але надзвичайно необхідну, роботу Посла України. Тому ми йдемо на безпрецедентний крок – створюємо відкритий механізм, який дозволяє і дипломатам зсередини системи, і людям зовні запропонувати свою кандидатуру на посаду Посла. Відповідна сторінка вже створена на сайті МЗС у розділі «Вакансії», – повідомив міністр.
Він звернув увагу на те, що, хоча більшість заявників не відповідатиме вимогам, відкритий пошук може дати «можливість для гідних кандидатів спробувати себе там, куди раніше можна було потрапити лише через закриті інституційні механізми».
Читайте також: Кулеба закликав владу Німеччини прискорити постачання снарядів
«Особливий фокус зараз на країнах Африки. Подача в ці країни автоматично підвищує шанси. Крім того, за умови рівних професійних показників, я надаватиму перевагу жінкам. Просто тому, що дипломатія була багато десятиріч несправедлива щодо кар’єрного зростання жінок», – повідомив Кулеба.
Голова МЗС додав, що вже подав на розгляд президента України кандидатури послів у Китаї, Індії та Бразилії.
У лютому Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС почало підготовку дипломатичних кадрів в Африці.
Росія і Китай зблизилися в дезінформації про війну в Україні – високопосадовець Держдепартаменту
Росія та Китай «очевидно» зблизилися в питанні щодо пропаганди та дезінформації про війну в Україні, а Сполучені Штати та Захід у цілому впродовж багатьох років не вкладали достатніх ресурсів у протидію такій дезінформації, заявив 13 березня високопоставлений чиновник Держдепартаменту США.
«Сполучені Штати як країна і Захід як суспільство повільно приймали та усвідомлювали, наскільки Китай і Росія зробили операції в інформаційному просторі невід’ємною частиною своїх національних цілей», – сказав чиновник журналістам.
Високопосадовець сказав, що Китай і Росія «витратили десятки мільярдів доларів» на дезінформацію, і «ми, я вважаю, тільки починаємо боротися як країна і як суспільство».
«Я думаю, що про це говорили, але я не думаю, що ми ще залучили до цього ресурси та енергію, які мали б», – сказав чиновник, додавши, що лише в «останні роки ми всі побачили темну сторону комунікаційних революцій у цифрових технологіях».
«Тим часом росіяни та китайці… працюють на темній стороні», — сказав чиновник.
Американський чиновник зазначив, що війна в Україні допомогла пробудити увагу Заходу до цього питання, і додав, що «коли демократії прокинулися, як це було після вторгнення Росії в Україну, демократії показали свою силу».
Росія та ООН домовилися про продовження зернової угоди на 60 днів
Після переговорів у Женеві Росія та ООН домовилися про продовження зернової угоди з Україною на 60 днів.
«Наша російська міжвідомча делегація щойно завершила черговий раунд переговорів з представниками ООН на чолі з генеральним секретарем Конференції ООН із торгівлі та розвитку Ґрінспеном і головою Офісу з координації гуманітарних зусиль Ґріффітсом», — заявив на брифінгу 13 березня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін, повідомляє російська агенція «РИА Новости».
Дипломат наголосив, що Москва погодилася продовжити поточну зернову угоду, яка діє до 18 березня, лише на 60 днів.
«Будь-яка подальша зернова політика залежатиме від фактичного… прогресу в нормалізації нашого сільськогосподарського експорту, включно з банківськими платежами, транспортною логістикою, страхуванням, розморожуванням фінансової діяльності та продовженням поставок аміаку через трубопровід Тольятті – Одеса», – сказав Вершинін.
Вибухотехніки підірвалися на боєприпасі під час розмінування на Херсонщині – ОВА
П’ятеро людей підірвалися на вибухівці в селі Посад-Покровське, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація 13 березня.
За повідомленням, на протитанковій міні підірвався місцевий житель. Він загинув на місці. Ще четверо постраждалих – рятувальники.
«Спеціалісти-вибухотехніки прибули на Херсонщину з Миколаївщини, щоб допомогти колегам. Під час розмінувальних робіт вибухнув боєприпас», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Репортаж із зруйнованого російськими обстрілами Посад-Покровського: люди повертаються відбудувати своє село
Постраждалих рятувальників госпіталізували, всі вони в стані середньої тяжкості.
Компанії ЄС можуть свідомо допомагати Росії обходити санкції – посол України в Євросоюзі
Росія намагається обходити санкції, закуповуючи європейські товари через треті країни. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив посол України в ЄС Всеволод Ченцов.
«Якщо проаналізувати зараз динаміку торгівлі між ЄС і окремими середньоазійськими державами чи то Туреччиною, ми бачимо незрозумілий навіть для фахівців різкий ріст закупівлі того чи іншого обладнання цими країнами. Побутової техніки чи електронного обладнання, яке в тому числі може використовуватися і у військових цілях. Тому ставиться питання про експортний контроль», – зауважив Ченцов.
Дипломат зазначив, що для закриття обхідних торговельних шляхів мають між собою координуватися країни ЄС, «Група Семи» також інші партнери, які могли би обмежувати цей експорт до Росії.
Росія становить «найгострішу загрозу» безпеці Великої Британії – уряд
Росія далі залишається «найгострішою загрозою» безпеці Великої Британії, заявив британський уряд в огляді, опублікованому 13 березня.
У звіті під назвою Integrated Review Refresh 2023 оголошено про збільшення інвестицій в оборону на 5 мільярдів фунтів (це близько 6 мільярдів доларів) упродовж наступних двох років.
«Змінилося те, що наша колективна безпека зараз нерозривно пов’язана з результатом конфлікту в Україні», – йдеться в огляді, який оновлює підхід, оприлюднений у 2021 році.
Стосовно Росії в огляді також говориться, що мета Сполученого Королівства полягатиме в тому, щоб «стримувати та кинути виклик здатності та намірам Росії порушити безпеку Великої Британії, євроатлантичного та ширшого міжнародного порядку».
Кабмін пропонує Раді збільшити видатки на безпеку й оборону на понад 500 мільярдів гривень
Кабінет міністрів пропонує законопроєкт про збільшення бюджетних видатків на 537 мільярдів гривень, з них більшу частину спрямувати на оборону. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 березня.
«Уряд сьогодні підтримав законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на 537 мільярдів гривень. Понад 518 мільярдів гривень пропонуємо додатково спрямувати на сектор безпеки й оборони та ще на 19 мільярдів збільшити резервний фонд. Це сприятиме посиленню нашої обороноздатності та зупиненню російської агресії», – заявив він.
Читайте також: США та Євросоюз обіцяють непохитну підтримку Україні
За словами голови уряду, за підтримки міжнародних партнерів Україна знайшла додаткові фінансові можливості для підтримки армії.
«У проєкті закону пропонуємо додаткові кошти спрямувати на виплати військовим, закупівлю військової та спеціальної техніки, обладнання тощо. Розраховуємо на підтримку Парламенту», – додав Шмигаль.
3 листопада Верховна рада ухвалила закон про державний бюджет України на 2023 рік. Тоді доходи держбюджету були передбачено у сумі 1,3 трильйона гривень, видатки на рівні 2,6 трильйона гривень.
Донеччина: Сили оборони відбили атаки Росії біля 4 населених пунктів, бої в Бахмуті тривають – штаб
Російські війська продовжують зосереджувати зусилля на наступі на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 13 березня.
Штаб зафіксував 29 авіаційних і шість ракетних ударів російської армії за добу, а також понад 10 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«На Бахмутському напрямку ворог не полишає спроб захопити місто Бахмут. Атаки противника відбито в районах населених пунктів Оріхово-Василівка, Григорівка, Часів Яр, Іванівське, тривають бої у Бахмуті. Ворожих обстрілів зазнали, зокрема, Бондарне, Васюківка, Дубово-Василівка, Бахмут, Іванівське, Біла Гора, Костянтинівка та Залізне Донецької області», – йдеться в зведенні.
Читайте також: «Вагнерівці» наступають з кількох напрямків і намагаються просунутись в центр Бахмута – Сирський
Крім того, командування повідомляє про «безуспішні наступальні дії» російських сил у напрямку Кам’янки, Авдіївки, Сєверного, Первомайського та Мар’їнки. Воно також звітує про 10 ударів української авіації по районах зосередження російського особового складу та військової техніки.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
«Оскар» за «Навального»: чому з України звучать розчаровані голоси
Відзначення нагородою «Оскар» авторів документальної стрічки про російського опозиціонера Олексія Навального викликало активні обговорення ролі опозиції в Росії в умовах російської повномасштабної війни проти України. Про це пише «Голос Америки».
Режисер стрічки Деніел Роер, присвятив нагороду всім політичним в’язням у світі і заявив, що в ці дні Навальний сидить в одиночній камері через «несправедливу агресивну війну Путіна в Україні».
Але в той час, як відзнака стала приводом для нових заяв на підтримку ув’язненого з 2021 року Олексія Навального і вказувань на жорстокість режиму Путіна, лунають також і застереження, зокрема від українських активістів.
Застереження стосуються зокрема того, що нагорода стрічки привертає непропорційно велику увагу до російської опозиції на тлі нездатності, а особливо гострі критики кажуть і про небажання, вчасно виступити проти російського шовінізму й загарбницького імперіалізму.
Стрічка «Навальний» розповідає, як Олексій Навальний після отруєння у Росії у серпні 2020 року лікувався в Німеччині, а потім сам брав участь у розслідуванні замаху на його життя.
Тодішня канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявляла, що її уряд не мав сумнівів у тому, що Навального отруїли бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новичок».
Владислав Єсипенко. Два роки за «російськими ґратами»: які шанси на звільнення
Рівно два роки тому в анексованому Криму було затримано російськими спецслужбами фрілансера Крим.Реалії, громадянського журналіста Владислава Єсипенка. Його історія стала ілюстрацією політики російської влади щодо викорінення свободи слова та незалежної журналістики на Кримському півострові, заявляють правозахисники. Що сталося за цей час і як рідні та міжнародне співтовариство домагаються звільнення Владислава Єсипенка, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
10 березня 2021 року українець Владислав Єсипенко із Кривого Рогу, позаштатний журналіст Крим.Реалії, який кілька років допомагав редакції висвітлювати ситуацію на півострові, перестав виходити на зв'язок із рідними. Незабаром у ФСБ показали відеокадри із затриманням журналіста, звинувативши його у «зв'язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів».
Майже місяць до Владислава Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. А адвокат за призначенням не помітила на ньому слідів тортур і не відреагувала на заяви про це.
Як тільки незалежним адвокатам вдалося домогтися зустрічі з журналістом, він про все їм розповів. Єсипенко стверджує, що його жорстоко катували електрострумом і били, щоб він обмовив себе. Проте провину журналіст не визнає.
У подкасті Віталій Ковальчук розповів:
- про перший мінометний обстріл і страх;
- про життя звичайного рядового, який раніше, у цивільному житті, ухвалював управлінські рішення;
- про ставлення до слів міністра оборони Олексія Резнікова про «весільні дрони»;
- про роботу дрона з артилерією;
- про ставлення до життя у відносно мирних містах і мобілізацію;
- про те, що цивільні мають робити для адаптації військових.
Подкаст «Свої серед своїх» –це розмови з військовими про їхнє життя до та після повномасштабного вторгнення, побут і мотивацію, волонтерів і цивільних, про ставлення до життя у відносно мирних містах та інтеграцію ветеранів, захват і розчарування під час та після служби.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проекту: uapodcast@rferl.org
Обстріл Донеччини: ще п’ятеро людей поранені в Костянтинівці – Кириленко
Внаслідок обстрілів Авдіївки та Костянтинівки поранені щонайменше семеро людей, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Одна людина загинула, щонайменше двоє поранені внаслідок ракетного обстрілу Авдіївки рашистськими окупантами. Ворог випустив по місту дві ракети – одна з них влучила у будівлю школи, де знаходився гуманітарний пункт», – заявив він.
Читайте також: На Херсонщині війська РФ обстріляли бригаду енергетиків, є поранений – влада
За повідомленням Офісу генерального прокурора, загинула 46-річна жінка.
Крім того, ще п’ятеро мирних жителів отримали поранення внаслідок обстрілу Костянтинівки. За даними Кириленка, російські війська обстріляли місто реактивними системами залпового вогню «Ураган».
Раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що внаслідок російського удару по Авдіївці загинула жінка.
На Харківщині затримали російського військового, він ховався там після контрнаступу ЗСУ – поліція
Російський військовий кілька місяців переховувався в Куп’янському районі, заявляє поліція Харківської області 13 березня.
За даними правоохоронців, 42-річний виходець із Московської області ховався в покинутих будівлях. Чоловіка затримали поліцейські батальйону особливого призначення зведеного загону управління Нацполіції в Луганській області під час патрулювання селища Куп’янськ-Вузловий.
Читайте також: Прифронтовий Куп’янськ: «розстріляна колона дітей, розчленований фермер, партизани і новий наступ РФ»
«При перевірці з’ясувалось, що він є військовослужбовцем 27-ї мотострілецької бригади РФ. Затриманий розказав, що після того, як Збройні сили України звільнили Куп’янщину, він переховувався у покинутих будівлях на території району. Для з’ясування всіх обставин перебування військовослужбовця РФ на території України його доставили до Куп’янського відділу поліції», – йдеться в повідомленні.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області. Тоді ж було, поміж інших, звільнено і Куп’янськ.
У Центрі стратегічних комунікацій назвали ознаки чергової інформатаки Росії
Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки, створений при Міністерстві культури та інформації, заявляє про чергову інформаційну атаку Росії.
Як повідомляє центр, у соціальній мережі Facebook з анонімних каналів противник поширює рекламу з наміром зневірити українців.
«За наявними даними, кампанія з розповсюдження брехні стартувала 11 березня. Окупанти хочуть підірвати довіру українського суспільства до влади, маніпулюючи нібито програною битвою за Бахмут та тим, що союзники залишать нас з ворогом напризволяще», – йдеться у повідомленні.
У Центрі стратегічних комунікацій та інформбезпеки кажуть, що головними меседжами кампанії є:
- Україна програла битву за Бахмут;
- На Заході не вірять в Україну;
- Командування Силами оборони вже втекло, а «хлопці відбиваються самотужки»;
- США зменшують постачання зброї, бо буцімто впіймали українську владу на крадіжках постачань.
Видання Central Banking визнало Нацбанк України центробанком року
Американське видання Central Banking присудило Національному банку України нагороду «Центральний банк року» – про це повідомило саме медіа та пресслужба НБУ 13 березня.
За висновками редакції, вона вирішила відзначити «надзвичайний успіх українського центробанку у зберіганні стабільності під час екстремального шоку» російського вторгнення.
У статті з нагоди відзнаки Central Banking перераховує виклики, з якими НБУ стикався протягом попереднього року, а також вказує на те, що установа має справу з непевністю, з якою «мало хто наразі стикався».
«(НБУ – ред.) відіграв критичну роль у збереженні фінансової системи в умовах надзвичайної напруги та прямих кібератак іншої держави. Незважаючи на значний тиск, він фінансував національну оборону України, зберігаючи при цьому значну міру макроекономічної стабільності. Працівники НБУ впоралися з вторгненням у свою країну зі стійкістю, командною роботою та винахідливістю», – йдеться в матеріалі.
Читайте також: СБУ підтвердила розгляд звернень білорусів про розблокування рахунків в Україні, але є нюанс
Голова правління Нацбанку Андрій Пишний подякував за нагороду, назвавши її «честю для команди, яка з перших обстрілів моторошного ранку 24 лютого і до сьогодні надійно тримає фінансовий фронт».
У жовтні 2022 року Нацбанк змінив керівника – замість Кирила Шевченка його очолив Андрій Пишний, який раніше очолював Ощадбанк.
До річниці повномасштабного вторгнення Росії 23 лютого Національний банк України випустив пам’ятну банкноту «Пам’ятаємо! Не пробачимо!».
Молдова є об’єктом «гібридної війни, створеної Росією» – міністр оборони
Молдова зараз не стикається з «безпосередньою військовою небезпекою», але є об’єктом «гібридної війни, створеної Росією» у спробі «повалити державну владу», заявив AFP міністр оборони країни Анатолій Носатий.
«Безпосередньої військової небезпеки Молдови зараз немає, але існують інші типи небезпек, які впливають на безпеку країни, – гібридна війна», – сказав Носатий після останньої серії антиурядових протестів, що відбулися 12 березня в Кишиневі.
За його словами, генеруючи «дезінформацію, напругу в нашому суспільстві», Росія намагалася «змінити політичний порядок, дестабілізувати та повалити державну владу».
Влада: через інформацію про диверсантів на Херсонщині змінили комендантську годину
На Херсонщині збільшили тривалість комендантської години, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, з 13 по 17 березня включно комендантська година триватиме з 17:00 до 06:30.
«Надійшла інформація про можливе перебування диверсійних груп у Херсоні диверсійних груп ворога. З метою недопущення жертв серед цивільного населення під час проведення контрдиверсійних заходів відсьогодні в області діятиме нова комендантська година», – заявив він у своєму відеозверненні.
Прокудін закликав тих, кому сьогодні потрібно виїхати за межі області, зробити це негайно, а у подальшому – планувати свій час перебування на території міста та області.