ОВА: за останні дні через російські обстріли прикордоння Харківщини загинули семеро людей
За останні дні через російські обстріли прикордоння Харківщини загинули семеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Якщо аналізувати останній місяць, то у нас було 140 обстрілів, з них 24 – це ракетні обстріли… Населені пункти прикордоння на півночі і на північно-східному напрямку, на Куп’янському, Вовчанському напрямку. За останні дні внаслідок таких обстрілів, на жаль, загинули семеро цивільних людей, більше десяти отримали поранення», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, обстріли Харківщини посилилися – лише за останню добу 24 населені пункти зазнали російських атак.
Генштаб повідомив про 25 бойових зіткнень на чотирьох напрямках на сході України
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що протягом доби відбулося 25 бойових зіткнень на чотирьох напрямках на сході України, де російські військові продовжують зосереджувати основні зусилля. Це Лиманський, Бахмутський, Авдіївський і Мар’їнський напрямки.
В епіцентрі бойових дій залишаються Бахмут та Мар’їнка, кажуть у Генштабі.
«На Лиманському напрямку протягом доби ворог вів наступальні дії в районі Невського Луганської області… На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають важкі бої за Бахмут. До того ж, протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населеного пункту Іванівське… На Авдіївському напрямку протягом доби ворог наступальних дій не проводив… На Мар’їнському напрямку підрозділи сил оборони відбили численні атаки противника в районі Мар’їнки», – йдеться в повідомленні.
ЗРК Patriot зазнав мінімальних пошкоджень, система працює – CNN
Пошкодження системи протиповітряної оборони Patriot після російської ракетної атаки поблизу Києва є мінімальними, повідомили CNN троє офіційних осіб США, причому один чиновник описав це як «незначне» пошкодження.
США відправили інспекторів перевірити систему у вівторок, 16 травня, після того, як українці сказали, що система, схоже, була пошкоджена, сказав один чиновник.
За словами офіційних осіб, сама система все ще працює, і радарний компонент Patriot – один з його найважливіших елементів – не був пошкоджений. Американські офіційні особи не вірять, що Patriot потрібно буде забрати з поля бою для ремонту.
Батарея Patriot має шість основних компонентів – генератори, радар, станцію управління, антени, пускову станцію та ракети-перехоплювачі. Компоненти працюють разом, щоб запустити ракету Patriot і успішно навести її на ціль. Незрозуміло, яка частина Patriot була пошкоджена, чи була вона пошкоджена фактичним ракетним ударом або падінням уламків.
Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат все ж зазначив, що знищити Patriot «одним ударом неможливо». Ігнат пояснив, що Patriot – це дивізіон, який складається з командного пункту, радару, а також самих пускових установок (до восьми одиниць).
У МЗС повідомили про зустріч Кулеби з посланцем Китаю, який прибув до Києва
Міністерство закордонних справ України повідомило про зустріч очільника відомства Дмитра Кулеби і спеціального представника Китаю Лі Хуея, який перебував в Україні.
«Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання взаємодії України та Китаю як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій, а також шляхи припинення російської агресії», – йдеться в повідомленні.
У пресслужбі МЗС уточнили, що Кулеба «детально поінформував» спецпредставника уряду КНР «щодо принципів відновлення стійкого та справедливого миру на основі поваги до суверенітету та територіальної цілісності України».
СБУ: російського командира, який віддав наказ на обстріл житлових кварталів Херсона, встановили
Служба безпеки України заявляє про встановлення особи російського командира, який віддав наказ на обстріл житлових кварталів Херсона.
Як повідомляє пресслужба відомства, ним виявився підполковник Дмитро Жарких – командир 8-го окремого артилерійського полку 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту РФ.
«24 грудня 2022 року окупант віддав наказ на вогневий удар по центральній частині Херсона з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», які базувались на лівому березі р. Дніпро. Тоді рашисти поцілили у житлові будинки, магазини, лікарню та пункт видачі гуманітарної допомоги у центральній частині обласного центру. Унаслідок ворожого обстрілу загинуло 11 мирних жителів, ще 64 – отримали поранення», – повідомляє спецслужба.
За даними слідства, він ще у 2014 році брав активну участь у захоплені Криму, а після початку повномасштабного вторгнення підпорядковані фігуранту підрозділи були задіяні на південному фронті.
Тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності за злочини проти України.
Після деокупації восени минулого року Херсонщина, зокрема обласний центр, практично щоденно зазнають російських обстрілів. Армія РФ все ще перебуває на лівобережжі Херсонщини, звідки завдає ударів по деокупованих територіях півдня України.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Три людини загинули через обстріл селища на Херсонщині – оновлені дані
Троє людей, зокрема дитина, загинули 17 травня внаслідок обстрілу російськими військами селища в Херсонському районі, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 17 травня близько 16:00 окупанти обстріляли селище в Херсонському районі. Один із снарядів поцілив поблизу магазина, де перебували місцеві мешканці. Травми несумісні із життям отримав 5-річний хлопчик і двоє чоловіків», – йдеться в повідомленні.
Ще один чоловік і неповнолітній хлопець зазнали травм різного ступеня тяжкості, додали в прокуратурі.
Мін’юст: учасниками реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, стали 40 країн і ЄС
На сьогодні понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та стали учасниками Реєстру збитків, повідомляє Міністерство юстиції України.
«Завдяки нашим спільним зусиллям ми вже маємо міжнародний Реєстр збитків. Це важливий крок для того, щоб постраждалі отримали справедливу компенсацію. Це – надперемога, велике досягнення! Це – один із перших найвагоміших результатів спільних дій країн Європи, всього демократичного світу у справі притягнення РФ до відповідальності та невідворотності сплати компенсацій», – повідомив міністр юстиції України Денис Малюська.
Комітет міністрів Ради Європи 12 травня вирішив створити Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України та Статут, яким керуватиметься Реєстр.
На саміті Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку 16-17 травня, оголосили про створення міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України.
На саміті президент Франції Емманюель Макрон акликав країни світу долучатися до розробки реєстру. Він буде відкритий для фізичних, юридичних осіб та для уряду України. У реєстрі фіксуватимуться факти про завдані збитки та вимоги про компенсацію.
Світовий банк збільшив оцінку того, скільки Україні необхідно для повоєнного відновлення та реконструкції країни – щонайменше 411 мільярдів доларів, виходячи зі збитків, завданих протягом першого року повномасштабної війни. У вересні 2022 року називалася менша цифра – 349 мільярдами доларів.
«Зернову угоду» продовжили ще на два місяці – Ердоган
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про продовження «зернової угоди» ще на два місяці, повідомляють іноземні ЗМІ.
Як уточнює агенція Reuters, заява Ердогана прозвучала після того, як останнє судно покинуло український порт за чинною угодою, яка дозволяє безпечно експортувати українське зерно через Чорне море і мала закінчитися в четвер.
«Зусиллями Туреччини угоду про Чорноморський зерновий коридор продовжено на два місяці», – сказав він.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. У березні 2023 року МЗС Росії заявило, що Москва повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.
Угода дозволила поновити експорт зерна з українських портів, які були заблоковані через російську агресію. До цього ООН мала побоювання, що блокада експорту призведе до харчової кризи в найбідніших країнах. На початку травня ООН повідомляла, що учасники угоди не змогли домовитися про її подовження.
В ЄС визначили дату наступних виборів до Європарламенту
Вибори до Європейського парламенту пройдуть 6-9 червня 2024 року. Таке рішення схвалили посли ЄС, оголосило Шведське головування в Раді Євросоюзу.
Вибори в 27 державах-членах ЄС, у яких братимуть участь понад 400 мільйонів європейських виборців, визначать склад асамблеї, що налічує приблизно 700 місць, на наступні п’ять років.
Як повідомляє AFP, парламент, що базується в Страсбурзі, також затвердить призначення вищих посадових осіб Брюсселя, включаючи президента Європейської комісії. Чинна президентка Урсула фон дер Ляєн не підтвердила, що балотуватиметься на другий термін.
Останні вибори в Європейському союзі проходили в 2019 році з 23 по 26 травня. Вибори 2024 року стануть першими європейськими виборами без Великої Британії, яка вийшла з ЄС у 2020 році.
Внаслідок артобстрілу знищено фельдшерсько-акушерський пункт на Чернігівщині – ОВА
Російські військові 17 травня атакували Семенівську громаду на Чернігівщині, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні (17 травня – ред.) у Семенівській громаді внаслідок артобстрілу сталася пожежа фельдшерсько-акушерського пункту. Вогнем знищено покрівлю та перекриття по всій площі», – йдеться у заяві.
Очільник ОВА додав, що інформація про постраждалих уточнюється.
«Батько приніс на руках до лікарні». На Херсонщині через російський обстріл загинула дитина – ОП
Через російський обстріл Зеленівки на Херсонщині загинула дитина, ще дві людини поранені, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Росіяни вбили дитину на Херсонщині. Це сталося внаслідок обстрілів у Зеленівці. Батько приніс її до лікарні на руках», – написав він у телеграмі.
За словами Єрмака, також через російський обстріл поранені ще дві людини – всі вони перебували біля магазину.
За даними Офісу генпрокурора, станом на 17 травня через повномасштабну збройну агресії РФ загинула 481 дитина, ще понад 977 отримали поранення.
Читайте також: Через черговий російський обстріл Херсонщини постраждала жінка та троє дітей – ОГП
Після деокупації восени минулого року Херсон практично щоденно зазнає російських обстрілів. Армія РФ все ще перебуває на лівобережжі Херсонщини, звідки завдає ударів по деокупованих територіях півдня України.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Щольц щодо постачання Україні винищувачів: «питання не настільки актуальне»
Влада Німеччини «поки не має намірів» приєднуватися до коаліції щодо постачання винищувачів Україні, зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц, повідомляє Tagesshau.
Відповідаючи на питання журналістів, чи збирається Німеччина брати участь у запланованій міжнародній «авіаційній коаліції», канцлер відповів, що «питання не настільки актуальне».
Шольц наголосив, що Німеччина концентрується на танках, боєприпасах, створенні «діючої системи ремонту» і протиповітряній обороні. Він підкреслив, що ці речі «дуже важливі» для здатності України захистити себе і Німеччина вже взяла на себе «подальші зобов’язання в цих областях».
Парламент Естонії підтримав членство України в НАТО і закликав до «конкретних кроків»
Парламент Естонії ухвалив заяву на підтримку вступу України до НАТО, за це проголосували 92 депутати зі 101.
«Рійгікогу (парламент Естонії – ред.) вважає, що необхідно скористатися можливістю Вільнюського саміту НАТО, щоб сформулювати конкретні та однозначні кроки, необхідні для швидкої інтеграції України в НАТО; надати Україні запрошення приєднатися до Альянсу», – йдеться у заяві.
Естонські законодавці зауважують, що перемога України над Російською Федерацією, яка веде загарбницьку війну, та наступний вступ України до НАТО є «єдиним шляхом до забезпечення заснованого на правилах світового порядку, тривалого миру та безпеки демократичних країн Європи».
Читайте також: Чи потрібен План дій щодо членства на шляху України в НАТО?
Саміт НАТО запланований на 11-12 липня у Вільнюсі. На початку квітня литовський Сейм ухвалив резолюцію щодо основних цілей Литви на цьому саміті. Однією з основних цілей литовської влади, як йдеться у документі, має стати «повна підтримка України практичними заходами, включно з політичною підтримкою НАТО».
Сенат Польщі 12 травня ухвалив резолюцію щодо вступу України до НАТО. Польські законодавці вважають, що саміт НАТО у Вільнюсі має стати важливим етапом до повноправного членства України в альянсі, а щодо Києва необхідно застосувати процедури Фінляндії та Швеції.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Це сталося після того, як занепокоєні російським вторгненням в Україну Швеція і Фінляндія подали заявку на членство в НАТО в травні 2022 року. Майже через рік, 4 квітня 2023 року, Фінляндія офіційно стала членом НАТО. Швеція все ще чекає на ратифікацію від Туреччини та Угорщини.
У Міноборони повідомили про просування українських сил на окремих ділянках на Бахмутському напрямку
Українські військові демонструють просування «на окремих ділянках» на Бахмутському напрямку, повідомила 17 травня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
«Звільнені останніми днями у передмісті майже 20 квадратних кілометрів не втратили. Рухаємося далі. На окремих ділянках маємо просування», – написала вона у телеграмі.
За словами Маляр, у самому Бахмуті тривають «запеклі бої», «ворог дещо просувається».
«Люди повертаються з російської «евакуації» на таксі» – голова ВА Токмака
Голова міської військової адміністрації Токмака Запорізької області Олександр Чуб розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що заклики окупантів до так званої евакуації у місті тривають.
«Російські солдати ходять по квартирах і кажуть, що це наказ – виїжджати. Якщо чують, що не хочуть, відповідь: «Вас ніхто не питає, треба збирати речі» – одна-дві сумочки і на Бердянськ», – розповів він.
Однак охочих залишити місто порівняно з минулим тижнем поменшало, зазначив Чуб, а ті, хто раніше виїхав, шукають шляхи для повернення.
«У Токмак приїжджали минулого тижня автобуси, які везли людей до Бердянська, але ці автобуси не були заповнені повністю. Це були переважно колаборанти, які не мали власного авто. Багато з них, побачивши, в яких умовах їх там розселяють, які надають їм там послуги, навіть на таксі поверталися назад до Токмака», – розповів Чуб.
За його даними, у Бердянську, куди пропонують виїжджати жителям Токмака, розселяють не по базах відпочинку, а в спортзалах шкіл та в дитсадках.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може незалежно перевірити озвучені дані.
Минулого тижня очільниця Бердянської міської військової адміністрації Вікторія Галіцина повідомила проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я», що до Бердянська вивозять представників окупаційної влади захоплених міст і сіл Запорізької області, тих, хто з ними співпрацював, а також дітей.
Посилаючись на інформацію від містян, вона також зазначила, що разом із цивільним населенням до міста прибувають і російські військові.
Днями призначена Кремлем «влада» окупованої частини Запорізької області заявила про евакуацію жителів низки населених пунктів, розташованих біля лінії фронту.
Раніше в МАГАТЕ підтвердили початок евакуації жителів Енергодара, окупованого міста на Запоріжжі, де мешкає більша частина персоналу захопленої військами РФ Запорізької АЕС. Український мер міста Дмитро Орлов також заявив, що окупаційна влада закрила паспортні столи і низку адміністративних управлінь в Енергодарі та вивозить документи й обладнання.
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, з окупованої частини Запорізької області російська сторона евакуйовує окупаційну владу, так звану «народну міліцію» та їхні родини.
Шмигаль закликав Раду Європи «зайняти сильну позицію в питанні агресії РФ»
Від початку повномасштабної війни Росії проти України Рада Європи була «лідером у засудженні цієї агресії та відіграє провідну роль у притягненні РФ до відповідальності», зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на саміті Ради Європи у Рейк’явіку, повідомляє «Укрінформ».
«Сьогодні Європа постає перед надзвичайним викликом, пов’язаним із повномасштабною агресією Росії проти України. Ця агресія суперечить усім принципам, за які виступає Рада Європи та які були основою усієї архітектури європейської безпеки. Наша спільна відповідь має бути рішучою. Агресор не має перемогти. Україна має поновити свій суверенітет над всією своєю територією», – наголосив Шмигаль.
Він зауважив, що Рада Європи вже здійснила низку «вирішальних заходів для протидії російській агресії».
«Вона була першою міжнародною організацією, яка виступила за створення широкого міжнародного компенсаційного механізму, а також за створення спеціального міжнародного трибуналу для засудження російських злочинів. Парламентська Асамблея Ради Європи була першою міжнародною структурою, котра закликала країни-члени Ради Європи визнати російський режим терористичним», – розповів Шмигаль.
Прем’єр-міністр України подякував за такі кроки Раді Європи і закликав «продовжити та посилити свою роль лідера у майбутньому, надаючи добрий приклад іншим міжнародним організаціям».
Шмигаль також зауважив, що «створення міжнародного реєстру шкоди, заподіяної Україні російськими загарбниками, є першим кроком до притягнення агресора до відповідальності».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно повідомляла, що на саміті Європейської ради в Ісландії, який розпочнеться 16 травня, буде ухвалене рішення щодо створення міжнародного реєстру збитків, завданих Україні Росією під час війни.
16 травня Рада Європи на саміті в Ісландії, створила міжнародний реєстр збитків, яких Росія завдала Україні з початку повномасштабного військового вторгнення.
Саміт у Рейк’явіку триватиме 16-17 травня 2023 року.
Понад три чверті українських біженців у Чехії не розуміють чеську – уповноважена
Лише близько 20 відсотків українських біженців розуміють чеську мову на базовому рівні. Це є однією із головних причин, чому біженці не можуть знайти висококваліфіковану роботу у Чехії, заявила в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода національна координаторка з питань інтеграції біженців у Чехії Клара Шимачкова Лауренчикова.
«Ми намагаємося знайти спосіб, як покращити умови, де зараз працюють біженці. Йдеться не лише про нострифікації, а також про мовні курси, тому що ми знаємо з даних, які у нас на руках, що лише приблизно 20% українських біженців розуміють чеську мову на якомусь базовому рівні», – сказала уповноважена.
Вона додала, що зараз її команда працює над тим, щоби розробити нові варіанти онлайн-курсів чеської для біженців, а також над тим, щоби мову можна було вчити на вихідних, адже «багато матерів не можуть вчити мову протягом дня, оскільки вони працюють і їм треба дбати про дітей».
За даними Шимачкової Лауренчикової, близько 75 відсотків українських дітей-біженців не розуміють чеської, що також ускладнює пошук місць у школах.
За інформацією Радіо Свобода, українські діти часто не можуть потрапити у чеські школи й садочки і через брак місць у цих установах, передовсім у Празі.
Уповноважена повідомила, що 330 тисяч громадян України перереєструвалися або отримали статус тимчасового захисту в Чехії цього року. При цьому максимум біженців, який можуть одночасно прийняти в Чехії, становить приблизно 500 тисяч.
У Львові до довічного увʼязнення засудили корегувальника вогню РФ – «Судовий репортер»
Залізничний районний суд Львова 16 травня визнав винним у державній зраді й засудив до довічного увʼязнення 47-річного Владислава Козєєва, повідомляє видання «Судовий репортер».
За даними слідства, після повномасштабного вторгнення у травні 2022 року Козєєв надсилав представникам РФ відомості про розташування військових об’єктів та пересування військовослужбовців ЗСУ, а також координати об’єктів критичної інфраструктури на Львівщині, в тому числі пʼяти мостів.
Також він на власний телефон фіксував наслідки ракетних ударів по Львову, загалом йдеться про 25 епізодів передавання інформації, вказано в повідомленні.
Козєєв має українське громадянство, але народився у російському місті Улан-Уде. 20 травня 2022 року його затримали в батьківському домі, з вікон якого він робив деякі фото для росіян, оскільки це неподалік залізничних колій.