Євросоюз засудив так звані вибори окупантів на захоплених територіях
Євросоюз засуджує проведення так званих виборів окупантів на захоплених територіях України, зазначив спікер ЄС Петер Стано.
«Росія розпочала дострокове голосування на своїх незаконних так званих виборах на тимчасово окупованих територіях України», – йдеться у повідомленні.
За його словами, це «подальше масове порушення міжнародного права та суверенітету України».
«Крим, Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ – це все Україна», – написав Стано.
Він додав, що всі причетні до цього незаконного процесу «будуть притягнуті до відповідальності».
10 вересня у Росії відбудуться вибори різного рівня, включно з довиборами депутатів Держдуми, виборами голів низки регіонів і депутатів законодавчих органів.
Але РФ хоче провести так зване голосування і на окупованих територіях України.
Армія РФ обстріляла тракторну бригаду на Херсонщині, загинув водій
Російські військові 1 вересня атакували тракторну бригаду на Херсонщині, повідомив Офіс генерального прокурора.
У відомстві кажуть, що близько 19:00 російські військові, попередньо з артилерії, обстріляли селище у Білозерській громаді в Херсонській області.
Зазначається, що під обстріл армії РФ потрапила тракторна бригада на території агропідприємства. Травми несумісні із життям отримав водій трактора.
«Його колега важко травмований та доставлений у лікарню. Пошкоджено автотранспорт та спецтехніку», – додали у прокуратурі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Німецька прокуратура: чоловіка розшукують за напад на дітей, які говорили українською
У німецькому Айнбеку невстановлений чоловік напав на групу дітей, які говорили українською – про це йдеться в повідомленні прокуратури Ґеттінґена від 1 вересня, оприлюдненому владою Нижньої Саксонії.
За даними прокуратури, випадок стався ввечері 26 серпня. Чоловік напав на групу дітей, які спілкувалися українською мовою, біля мосту Райнсертумвеґ. Він нібито вимагав від них говорити російською і заявив, що це «Україна почала війну».
«Він потягнув дівчинку за волосся, а потім схопив 10-річного хлопчика і кинув його через поруччя в канал. Хлопець вдарився об залізні балки, прикріплені до мосту. В результаті він отримав поранення голови та лівої стопи», – йдеться в повідомленні.
Також чоловік кинув у дитину пляшку, поціливши в областя плеча, і залишив місце події.
Посольство України в Німеччині наразі не коментувало подію.
У серпні в місті Пласи в Чехії чоловік напав на двох українських біженок. Одна з жінок розповіла, що він накинувся на них з кулаками після того, як дізнався, що вони з України. На інцидент відреагував міністр внутрішніх справ Чехії, засудивши напад.
У Білому домі кажуть про «помітний успіх» ЗСУ на південному напрямку фронту
Останніми дня українські військові домоглися «помітного прогресу» на південному напрямку фронту, наголосив представник представник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі, повідомляє видання AFP.
Відповідаючи на запитання про критику того, що наступ ЗСУ на півдні країни проти російських військ «не просунувся значно за три місяці», Джон Кірбі визнав, що «боротьба йшла повільніше, ніж сподівалася сама Україна».
Він також додав, що ЗСУ домоглися «певного успіху в районі другої лінії оборони Росії».
В американському Інституті вивчення війни (ISW) звернули увагу на подальше просування Збройних сил України в західній частині Запорізькій області та в районі Бахмута.
ISW вказує на повідомлення української сторони, що 31 серпня ЗСУ в цьому районі просунулися уперед. Водночас, як кажуть аналітики, російська сторона визнає продовження українського наступу вздовж адміністративного кордону між Донецькою та Запорізькою областями, але переконує, що ЗСУ не просунулися.
В Інституті вивчення війни з посиланням на військових блогерів РФ повідомляють, що нинішній склад оборонних структур ЗС РФ на фронті «не дозволяє російським силам проводити контратаки на флангах українського просування так швидко, як вони могли б».
Зведення Генштабу ЗСУ: за добу відбулось понад 30 бойових зіткнень
Армія РФ веде «безуспішні наступи» на п’яти напрямках, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Протягом доби ворог завдав чотири ракетних та 30 авіаційних ударів, здійснив 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах», – кажуть військові.
За їхніми словами, протягом доби відбулось 31 бойове зіткнення.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – зазначають у Генштабі.
За словами військових, авіація Сил оборони протягом доби завдала шість ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та чотири – по зенітно-ракетним комплексам армії РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили 10 артилерійських засобів на вогневих позиціях, один склад боєприпасів та одну радіолокаційну станцію противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Зеленський презентував пілот «Мрії» – освітнього застосунку для дітей
Президент України Володимир Зеленський презентував застосунок для школярів «Мрія» 1 вересня, на початку навчального року.
«Головна мета проекту «Мрія» – дати дитині її особистий освітній простір і унікальний алгоритм розвитку, відкрити можливість кожному українцю стати тим, ким він хоче бути», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням Офісу президента, застосунок допомагатиме дітям, батькам і вчителям орієнтуватися в навчальному процесі.
«Він міститиме бібліотеку контенту, який потрібен саме цій дитині, інформацію про освітні програми, курси, відеоматеріали, позашкільні активності, олімпіади, гуртки», – йдеться в повідомленні Офісу президента.
Зазначається, що, окрім оцінок, програма матиме дані про участь дитини в олімпіадах чи волонтерських проєктах, а також міститиме її ID за аналогією з «Дією». Через застосунок діти також зможуть повідомити батькам, що пройшли в укриття під час повітряної тривоги.
«Як повідомив Президент, до кінця поточного року заплановано розпочати ознайомчий процес із пілотним проектом «Мрії» у тестових школах, а наступного року, після реалізації «пілота», проект планують масштабувати на інші навчальні заклади України», – додає ОП.
Зеленський анонсував «дуже позитивну новацію» для школярів напередодні.
У День знань він заявив, що 1 вересня в Україні почали роботу майже 13 тисяч шкіл, у яких навчатимуться понад 3, 7 мільйона учнів і учениць.
«Результату точно немає»: омбудсмен про комунікацію з російською стороною щодо обміну полонених
Коли Україна когось з російського полону, отримує «якесь добро з того боку, але ми не спілкуємось напряму, в нас є можливість знаходити якийсь компроміс», зазначив обмудсмен Дмитро Лубінець в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання про канали комунікації з РФ під час обмінів полоненими.
«Російська сторона під силою якихось аргументів, тисків не тільки з українського боку, а й з боку тих людей, які нам допомагають, тих країн, які нам допомагають, ухвалює рішення когось повертати», – розповів він.
Також Лубінець розповів, що Україна намагається створити «дієвий інструментарій, який дозволить повертати десятки тисяч, принаймні тисяч, принаймні сотні українських дітей».
«Ми не можемо створити 20 тисяч засідань Радбезу ООН. Не можемо. Фізично не можемо. Але це не означає, що ми не продовжимо шукати інші механізми. І це якраз не означає, що немає механізмів впливу на російську сторону», – сказав він.
На його думку, «якщо є конкретний результат повернення когось», то можна спілкуватися щодо полонених із російською стороною, проте «станом на зараз результату від такої прямої комунікації точно немає».
«Можу сказати, що від мене напряму комунікація з російською стороною станом на зараз зведена до мінімуму. По питаннях українських дітей ми спілкуємося через посередників, які просять їх не називати. Можливо, колись ми це зможемо розказати», – розвів він.
7 серпня Україна повернула з російського полону ще 22 військових. Як повідомив тоді омбудсмен Дмитро Лубінець, від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2598 українців.
Раніше очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов оцінював, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, решта полонених – військові.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.
«Освітні втрати несуть всі наші діти» – освітній омбудсмен про навчання в умовах війни
1 вересня в Україні розпочався новий навчальний рік. Другий – з часу початку широкомасштабної війни Росії проти України. І, за даними глави Офісу президента України Андрія Єрмака, російські сили продовжують проводити цілеспрямовану русифікацію на окупованих територіях та руйнувати українські школи. Наразі, каже Єрмак, знищені або пошкоджені 3750 шкіл в Україні.
Тож, зважаючи на безпекову ситуацію, перед органами місцевої влади постало питання приведення укриттів у відповідний стан. А держава роздумує над тим, як повернути додому тих українських школярів, які сьогодні навчаються за кордоном.
Чи готові школи України до навчального року, чи відчутний брак вчителів, а також чи забезпечені навчальні заклади укриттями, проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про ситуацію на фронті та евакуацію
Президент України Володимир Зеленський 1 вересня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Сьогоднішня Ставка лише про фронт», – написав він у телеграмі за підсумками засідання.
За словами президента, детально обговорили наступні теми:
- Харківська область, Донбас;
- південь: Запоріжжя, лівий берег Херсонської області;
- евакуація поранених;
- Подальші плани російських військових.
«Робимо все, щоб дати більше сили нашим воїнам», – додав президент.
Міноборони України 22 серпня підтвердило, що українські війська з боєм увійшли в село Роботине, а вже незабаром з’явилися повідомлення, що в селі підняли український прапор.
Роботине російські військові утримували з березня 2022 року. Це село невелике, площею всього 3 квадратні кілометри. До війни, за офіційними даними, там проживало менш як 500 осіб. Проте військові експерти неодноразово заявляли про важливість цього населеного пункту, оскільки він дозволяє контролювати автодорогу, яка веде до Токмака – великого логістичного хабу російської армії, міста з довоєнним населенням близько 30 тисяч людей.
Напередодні американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що ЗСУ наблизилися до наступного прориву оборонних позицій військ РФ на Запорізькому напрямку.
За даними останнього зведення Генштабу ЗСУ, сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Запорізькому напрямку, зокрема, на Мелітопольському, «закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
У Празі заочно засудили громадянина Чехії за участь у війні проти України на боці РФ
Суд Праги заочну засудив до до 21 року ув’язнення чеського найманця Алоїза Полака, який воював проти України на боці Росії, повідомляють Ceske noviny.
За даними слідства, чеський снайпер вбив щонайменше чотирьох українських військових. Прокурор просив для нього 25 років ув’язнення. Адвокат оскаржив вирок, припустивши, що його підзахисний, «ймовірно, вже загинув».
Міський суд Праги розглядав його справу вже втретє. Полака знову визнали «винним у теракті та участі в терористичному угрупованні». Під час попередніх засідань його засуджували до 20 років позбавлення волі, але тоді вирок базувався на зізнаннях самого Полака у Facebook. Зараз обвинувачення ґрунтується на висновку експертів і метаданих фото.
Слідство встановило, що в грудні 2016 року чеський найманець виїхав із Праги в Україну, аби воювати за «ДНР». Спочатку він був снайпером, згодом — командував взводом.
Полак був дуже активним у Facebook, але з квітня 2022 року більше нічого не писав. Саме тому адвокат зробив висновок, що він загинув. Однак суд мав докази, що на початку літа 2023 року Полак все ще воював в Україні.
Якщо найманець повернеться до Чехії, він зможе вимагати нового розгляду своєї справи. У таких випадках первинний вирок автоматично скасовується, і людину судять знову.
1 вересня у різних містах України: як це було (відео)
Без гучних святкувань та урочистих лінійок розпочався в Україні новий навчальний рік. Як саме розпочинати навчання Рада оборони кожної області визначала самостійно: головне, чим керувались чиновники, – безпека дітей. В областях, найбільше наближених до зони активних бойових дій, проводити заняття вирішили повністю дистанційно. Відносно спокійні міста керуються наявністю в навчальних закладах бомбосховищ.
Рекордні закупівлі російського скрапленого газу в ЄС: чи дійсно сталася «зрада»?
Активісти Global Witness звинуватили європейські країни в тому, що вони фактично спонсорують війну в Україні, купуючи скраплений газ у Росії. В Єврокомісії у відповідь наголосили, що насправді з часу повномасштабного вторгнення ЄС скоротив імпорт російського газу втричі. Західні аналітики, тим часом, вказали на тренди на ринку, які дозволять відмовитись від російського блакитного палива повністю.
Новий удар під Москвою. Росія втрачає зброю, в Україну їдуть Abrams? Вибори, ГУР, бої
- У Росії буде менше ракет через атаки ГУР? 1 версеня під Москвою палав завод, який виробляє електроніку для російської армії. А військова розвідка України заявляє, що пожежа почалась через удар безпілотника. Як це вплине на російське виробництво ракет?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Зеленський йде на другий термін? Якщо в Україні таки відбудуться вибори президента під час війни, то чинний глава держави планує взяти участь. Чи хороша ідея проводити вибори до закінчення бойових дій? І чи буде волевиявлення справді вільним?
- Ексклюзивне інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Схеми» із новим намісником Києво-Печерської Лаври Авраамієм відкриває нові подробиці про те, що відбувалося у монастирі за часів оренди Московським патріархатом.
Сили РФ атакували з артилерії Сумщину, четверо поранених – ОГП
Армія РФ вдарила по місту Середина-Буда на Сумщині, повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора.
За даними відомства, «близько 12:00 російські військові з території Російської Федерації здійснили артилерійський обстріл міста Середина-Буда Шосткинського району».
У результаті атаки сил РФ осколкові поранення отримали четверо місцевих жителів.
Також у прокуратурі кажуть, що було зафіксовано пошкодження 16 багатоквартирних будинків, 12 приватних домогосподарств, об’єкта критичної інфраструктури, 5 адміністративних будівель та установ, трьох закладів освіти, магазину та транспортних засобів.
Місцеві правоохоронці отримали понад сто повідомлень про пошкодження майна громадян.
«Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями фіксують наслідки обстрілу. У подальшому матеріали кримінального провадження будуть передані до СБУ в Сумській області», – сказано у повідомленні.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння атакують всі регіони України, зокрема прикордонну Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Наступ ЗСУ триває: як може змінитися фронт за осінь?
Літню кампанію наступу Сил оборони України на армію Росії завершено. На думку західних аналітиків, вона розпочалася 4 червня з атак ЗСУ на позиції окупантів на південь від Великої Новосілки на стику Донецької та Запорізької областей.
Інші оглядачі називають іншу дату початку – кінець травня, коли українські захисники розпочали штурм флангів Бахмуту з метою напівоточення угруповання РФ у місті.
За цей час українські захисники відвоювали десятки квадратних кілометрів навколо Бахмуту, звільнили кілька сіл на південь від Великої Новосілки і, за різними даними, або підійшли, або вже прорвали першу лінію оборони росіян на Мелітопольському напрямку.
Саме останнє західні аналітики вважають ключовим в українському наступі – після звільнення Роботиного на південь від Оріхова ЗСУ залишилося 20 кілометрів до Токмака, важливого логістичного центру окупантів на півдні України. Його можливе звільнення дозволить ЗСУ взяти під вогневий контроль сухопутний коридор агресора із Росії до Криму.
1 вересня Пентагон повідомив, що замовив для України ракети класу «повітря-повітря» середньої дальності AMRAAM – дати постачання та кількість не розголошуються. Наприкінці літа українські льотчики нарешті розпочали навчання на F-16 у Данії – раніше ця країна та Нідерланди пообіцяли дати Україні самі літаки.
Головні питання випуску:
Що встигнуть ЗСУ на фронті цієї осені?
Чому тільки перед початком осені США дали добро на навчання українських льотчиків на F-16 та на постачання ракет AMRAAM Україні?
І якою буде війна Росії проти України у 2024 році?
«Не остаточна перемога»: Гуменюк щодо прориву одного з оборонних рубежів армії РФ
Прорив бійців Збройних сил України на одному з російських оборонних рубежів «є не остаточно перемогою, втім воїни готові до складнощів», розповіла очільниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.
За її словами, після того, як «ЗСУ вибивають росіян з певних позицій, останні мають місце куди відступити та закріпитись». У зв’язку з цим контрбатарейна боротьба ЗСУ проводиться в кілька етапів:
- вибиття армії РФ з найближчих позицій;
- удари по глибокому тилу російських військових із метою руйнування їх інфраструктури.
«Не можна казати про те, що прохід першого етапу - це найбільша перемога і далі буде легше. Ми готові до того, що подальші ділянки будуть також складними», – зауважила очільниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.
Як стверджує Інститут вивчення війни (ISW), Збройні сили «досягли подальших тактично значущих успіхів у західній частині Запорізької області і ймовірно просуваються через складну серію оборонних позицій ворога».
Шмигаль: уряд виділив регіонам 1,5 млрд грн для облаштування укриттів у школах
У 2023 році Кабмін виділив регіонам 1,5 млрд гривень для облаштування укриттів у школах, зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Від сьогодні (з 1 вересня – ред.) відкриють свої двері 10,5 тисяч шкіл. Понад 6,5 тисяч будуть працювати у звичайному форматі, інші майже 4 тисячі — у змішаному. Ще 2,5 тисячі шкіл продовжать роботу в дистанційній формі. У школи підуть майже 4 мільйони учнів», – зазначив Шмигаль.
За його словами, «безпека дітей була і залишається пріоритетом номер один»..
«Для цього уряд у 2023 році виділив регіонам 1,5 млрд гривень для облаштування укриттів у школах. Станом на зараз майже 84% шкіл мають укриття і бомбосховища. Жодне навчання офлайн неможливе, якщо немає надійного укриття», – наголосив Шмигаль.
Росія в ніч на 1 червня завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині. Внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.
Після цього уряд ініціював перевірку усіх укриттів в Україні.
ОП: Україна за останній тиждень повернула з Росії 11 дітей
Україна за останній тиждень повернула 11 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації, повідомив голова Офісу президент Андрій Єрмак.
«Ми працюємо над тим, щоб знаходити викрадених дітей та повертати їх додому. Розроблений за завданням Президента план дій Bring Kids Back UA об‘єднує зусилля держави та партнерів. Створені механізми для реінтеграції та адаптації викрадених Росією дітей, яких вдалося повернути. Лише за останній тиждень ми повернули 11 наших дітей…», – написав він у телеграмі.
Він також нагадав, що 3750 українських шкіл пошкоджені і повністю зруйновані російськими ракетами та бомбами.
«400 тисяч наших дітей вчаться, перебуваючи за кордоном. Це ті діти, які залишаються в нашій системі освіти. 12 394 школи в Україні функціонують.
З них: в очній формі навчання – 6 577 (53,1%), змішаній – 3 362 (27,1%), дистанційній – 2 455 (19,8%)», – зазначив голова Офісу президента, додавши, що всього в українських школах навчаються майже 3,7 мільйона дітей, більшість (44,9%) за очною системою, 30,7% за змішаною системою і 24,4% – дистанційно.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’р-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щойнайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
За офіційними даними української влади на 31 липня 2023 року, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова заявила, що з початку вторгнення в Україну окупанти вивезли до Росії понад 700 тисяч українських дітей.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей із окупованих територій України до Росії.
«Проблеми з обмінним фондом»: Лубінець щодо перспектив звільнення українських військовополонених
В України «існують проблеми з обмінним фондом», повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода уповноважений з прав людини Верховної Ради Дмитро Лубінець.
Він розповів, що наразі «мало російських військовополонених, яких ми хочемо міняти на українських військовополонених – вони є, але кількість недостатня».
Іншою проблемою, за словами Лубінця, є те, що «російській стороні взагалі не цікаві російські військовополонені».
«Росіянам інколи цікавіше використовувати і своїх військовополонених, і родичів українських військовополонених, але тільки не повертати наших додому. І накручувати родичів військовополонених, що Україна винна, Україна не хоче, ми щось там пропонуємо, а вони не готові», – наголосив він.
7 серпня Україна повернула з російського полону ще 22 військових. Як повідомив тоді омбудсмен Дмитро Лубінець, від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2598 українців.
Раніше очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов оцінював, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, решта полонених – військові.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.