Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Росія помститься за знищення флоту ракетою з ядерним двигуном?

• Повітряні сили України показали, як збивали вночі російські дрони.
• У Міністерстві оборони Великої Британії вважають, що ЗСУ фактично завдали поразки флоту Росії в Чорному морі. І навіть порівнюють успіхи у Чорному морі, зокрема в окупованому Криму, із харківським проривом. Як це вплине на хід війни Росії проти України?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:

• Росія готується до випробувань або ж уже й випробувала ракети з ядерним двигуном, пише The New York Times. Журналісти звертають увагу на супутникові знімки, які свідчать, що на стартовому майданчику на північному полігоні Нова Земля впродовж тижня з'являлася спеціальна техніка – йдеться про тягач із причепом, який відповідає параметрам крилатої ракети з ядерним двигуном «Буревестник». У попередні роки Росія вже проводила 13 невдалих випробувань «Буревестника» – усі невдалі. Що змінилося?
• Видання Axios пише про те, що президент США Байден переконуватиме союзників у Європі, що військова допомога Україні продовжуватиметься. Європарламент проголосував за перегляду бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки – в його межах буде створено спеціальний Український фонд у 50 мільярдів євро. Утім, Москва і надалі намагатиметься послабити підтримку України з боку США та Європи, вважають аналітики NYT.
• Тим часом США упродовж кількох останніх тижнів надсилали Україні ноти з вимогою посилити боротьбу із корупцією, пише CNN.

Обстріл військами РФ Херсонщини – одна людина загинула, є потерпілі

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили про чергову атаку військ РФ по Херсонщині.

«Сьогодні російська армія поцілила керованою авіабомбою по житловому кварталу передмістя Херсону. Через ворожий удар було зруйновано 7 будинків, під завалами опинились мирні мешканці. Рятувальники дістали з-під завалів двох людей, одна людина була без ознак життя. Ліквідовано пожежу, що виникла в житловому будинку та господарчій споруді після влучання», – йдеться в повідомленні МВС.

У Херсонській обласній прокуратурі зазначили, що по передмістю Херсона війська РФ били з артилерії та завдали авіаудар керованими авіабомбами. У відомстві кажуть про чотирьох травмованих місцевих жителів, але інформація уточнюється.

«Також окупанти обстріляли Білозерську громаду. Осколкові поранення отримало двоє людей – чоловік і жінка. Пошкоджено низку житлових будинків та інші об’єкти цивільної інфраструктури», – повідомили у прокуратурі.

За даними влади, внаслідок російських обстрілів на Херсонщині впродовж доби 2 жовтня загинули двоє людей, ще семеро були поранені.

Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Європарламент схвалив створення Українського фонду на 50 млрд євро

Європейський парламент у вівторок схвалив зміни до довгострокового бюджету Євросоюзу до 2027 року. Поправки передбачають, зокрема, створення так званого Українського фонду на 50 мільярдів євро. Реалізація плану залежатиме від позицій окремих країн ЄС, зокрема Угорщини.

Про план створити такий фонд у червні оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Йдеться про фінансовий резерв для підтримки держбюджету та різних програм в Україні. Закупівля зброї з фонду не здійснюватиметься. Частково він фінансуватиметься за рахунок грантів, але більшу його частину становитимуть кредити.

У вівторок з’явилися повідомлення, що ЄС має намір розморозити кошти, призначені Угорщині, але заблоковані через конфлікт Брюсселя з Будапештом. Про цей план написали зокрема Financial Times та Reuters. Євросоюз звинувачує Угорщину у порушеннях принципу верховенства права – через здійснені за нинішнього прем’єр-міністра Віктора Орбана зміни у роботі судової системи. У відповідь Орбан, як очікується, погодиться зі схваленим Європарламентом проєктом розширення бюджету ЄС, а, отже, – зі створенням Українського фонду.

Як стверджується, ЄС готовий розморозити 13 млрд євро із загальної заблокованої суми у 22 млрд, що призначалася Угорщині. Це кошти з так званого Фонду солідарності, який призначений для покращення інфраструктури та інвестиційної привабливості менш економічно розвинених країн ЄС.

Віктор Орбан вважається найбільш дружнім до Кремля з усіх лідерів країн ЄС. Він неодноразово висловлювався за припинення війни в Україні, навіть якщо це вимагатиме територіальних поступок з українського боку. Угорщина не надає військово-технічну допомогу Україні.

«Люди хочуть додому». Чому жителі Миколаївщини повертаються в руїни і коли чекати відбудови?

Як живуть постраждалі від бойових дій і затоплення населені пункти Миколаївщини? Чи багато там залишилося місцевих жителів і чи є ті, хто повертається? Як постраждалі села готуються до зими і що турбує людей найбільше, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Вперше почув голос мами: волонтери допомогли хлопчику-переселенцю повернути слух

Славко не чув від народження. Батькам не давали жодних шансів, що одного дня їхній син обернеться, коли мама чи тато покличуть його на ім’я.

Багатодітну сім’ю хлопця з рідної Донеччини бойові дії вигнали з дому двічі – у 2014-му і 2022-му. Нині родина переселенців живе у Львові. Саме тут волонтери вирішили змінити життя хлопця. Дитина почала пізнавати звуки світу і вчитися вимовляти ці звуки самостійно. Батьки ж сподіваються, що одного дня цей світ почує його.

У РФ оголосили в розшук ексрадника ОПУ Арестовича

МВС Росії оголосило у розшук колишнього радника Офісу президента України Олексія Арестовича. Стаття, яку інкримінують Арестовичу, на сайті російського відомства не вказана.

Напередодні, 2 жовтня, Арестович взяв участь у «Форумі вільної Росії» у Таллінні.

У травні 2023 року Росфінмоніторинг вніс Арестовича до реєстру «терористів та екстремістів».

Арестович став відомим після початку повномасштабної війни Росії проти України. Будучи радником Офісу президента, він щодня виступав з брифінгами. Одна з найвідоміших тез Буданова на початку вторгнення, що війна завершиться «за 2-3 тижні».

17 січня 2023 року Арестович подав заяву про звільнення, яка була задоволена Офісом президента.

Прокудін: відомо про сімох поранених і одного загиблого через удар РФ по Антонівці

Внаслідок російського обстрілу Антонівки на Херсонщині загинув чоловік, ще кілька людей поранені, заявляє голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 3 жовтня.

«Смертельні поранення отримав 69-річний чоловік, який на момент ворожого удару знаходився у гаражі. Травмовані – троє жінок, 48, 28 та 65 років, а також 63-річний чоловік. Усім потерпілим медичну допомогу надали на місці», – заявив він.

Згодом голова області повідомив про ще трьох поранених у Антонівці: двох жінок 71 та 77 років і 49-річного чоловіка. Їм також надали допомогу на місці, вони відмовилися від госпіталізації.

Раніше обласна влада повідомила про удар по Антонівці, через який постраждали троє місцевих.

Унаслідок російських обстрілів на Херсонщині напередодні загинули двоє людей, ще семеро поранені.

Київрада збільшила допомогу військовим – Кличко

Київрада на позачерговому засіданні 3 жовтня проголосувала за збільшення фінансування міської цільової програми «Захисник Києва» на 1 мільярд 260 мільйонів гривень, повідомив мер Києва Віталій Кличко.

«Головним питанням сьогоднішнього позачергового засідання сесії Київради було збільшення допомоги нашим захисникам. Зокрема, депутати проголосували за збільшення фінансування міської цільової програми «Захисник Києва» на 1 мільярд 260 мільйонів. Це – кошти на матеріально-технічне забезпечення сил безпеки і оборони. А саме: на придбання автотранспорту, БПЛА, оптичних прицілів, приборів нічного бачення, ремонт та відновлення техніки та інше необхідне. Це – субвенція, ми перераховуємо гроші військовим підрозділам», – повідомив Кличко.

За даними КМДА, із лютого 2022 року столиця спрямувала понад 4,8 млрд грн на підтримку військовослужбовців. Із них майже 3,5 млрд грн – у вигляді прямих субвенцій на озброєння, спорядження, дрони, техніку та інші першочергові потреби військових частин міста, що виконують бойові завдання на передовій. Майже 800 млн грн – на виплату матеріальної допомоги захисникам та їхнім сім’ям. Понад 430 млн грн – на забезпечення квартирами військових та їхніх сімей.

На поточний рік Київрада на підтримку військових передбачила 5 млрд грн (крім соціальної підтримки і виплат). За цільовою програмою «Захисник Києва» було виділено 800 мільйонів гривень на спорудження фортифікаційних споруд. Додатково з бюджету столиці у вигляді субвенції передали 300 мільйонів гривень Міністерству оборони і Генштабу ЗСУ.

Південь: ЗСУ тиснуть під Новомайорським

Силам оборони України 2 жовтня вдалося незначно просунутися поблизу кордону Донецької та Запорізької областей, під Новомайорським, та під Бахмутом, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Країни-кандидати на вступ до ЄС повинні посилити реформи – чернетка підсумків саміту

Російська війська проти України «випробувала стійкість» Європейського Союзу – про це йдеться в попередньому варіанті заяви за підсумками саміту, запланованого в Гренаді цього тижня. Чернетка документу є в наявності редакції Радіо Свобода.

«Пандемія та загарбницька війна Росії проти України випробували нашу стійкість, підкресливши необхідність зміцнення суверенітету Союзу та змусивши нас прийняти важливі рішення для захисту наших людей та нашої економіки», – йдеться в заяві.

Текст вказує на прогрес і наміри ЄС у напрямках посилення енергетичної незалежності та створення більш цілісного єдиного європейського ринку.

Підсумки також концентруються на політиці розширення ЄС як інвестиції в «мир, безпеку, стабільність і процвітання».

«Як ЄС, так і майбутні країни-члени повинні бути готові. Кандидатам, які хочуть стати членами, необхідно посилити роботу щодо реформ, зокрема, у сфері верховенства права, відповідно до характеру процесу вступу, заснованого на заслугах, і за підтримки ЄС. Паралельно Союз має закласти необхідну внутрішню основу, щоб зробити ЄС придатним для розширення. Ми визначимо наші довгострокові амбіції та шляхи їх досягнення», – йдеться в документі.

Учасники саміту вважають, що розширення зробить Євросоюз сильнішим і посилить європейський суверенітет.

ЄС також висловлює готовність «продовжувати підтримувати Україну та її народ стільки, скільки буде потрібно».

Саміт лідерів країн Євросоюзу в Ґранаді запланований на 5 жовтня. 6 жовтня має відбутися неформальна зустріч.

Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.

22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.

Авіаудар РФ по Антонівці: голова області повідомив про трьох поранених

Російські війська завдали авіаудару по Антонівці Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 3 жовтня.

«За попередньою інформацією, постраждали троє місцевих жителів. Під завалами будинків можуть знаходитися люди», – заявив він.

Раніше Херсонська обласна військова адміністрація повідомила про удар по селищу Кіндійка поблизу Антонівка, через який була поранена 54-річна жінка. Її госпіталізували.

Читайте також: На Херсонщині на міні підірвався «псевдорозміновувач» – ОВА

Унаслідок російських обстрілів на Херсонщині напередодні загинули двоє людей, ще семеро поранені.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні об’єкти, стверджуючи, що б’є лише по військовій інфраструктурі.

«Гепі енд» чи «розмінна монета»: чим насправді загрожує затримка із допомогою Україні від США

Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про тимчасовий бюджет, спрямований на уникнення припинення роботи уряду, починаючи з півночі неділі, 1 жовтня. Проєкт фінансування уряду розрахований на 45 днів.

До цього бюджету не ввійшли кошти на допомогу Україні. Мова про фінансування постачання озброєння – на суму 24 мільярди доларів. Проти таких обсягів допомоги заперечували деякі республіканці у Сенаті і особливо у Палаті представників. Президент США Джо Байден у неділю заявив, що Сполучені Штати продовжать надавати військову допомогу Україні, і закликав Конгрес якнайшвидше домовитися про виділення коштів на ці цілі.

Радіо Свобода поспілкувалося із експертами та представниками влади про перспективи ухвалення американського бюджету та які наслідки можуть бути для України.

Народний депутат, голова парламентського Комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (партія «Слуга народу») в коментарі Радіо Свобода заявив, що рішення про фінансову допомогу Україні з боку США буде ухвалене, а хвилюватися про те, що ця допомога не включена у тимчасовий американський бюджет не варто.

«Я впевнений в тому, що жодних негативних наслідків для України не буде. По-перше, ми маємо тверду підтримку, як ми це називаємо, двопартійну підтримку, підтримку обох палат американського парламенту.

Я впевнений, що жодних негативних наслідків не буде. Зараз гроші є, їх достатньо. Треба буде трошки почекати і протягом 45 днів і я впевнений, що все завершиться «гепі ендом», – сказав Мережко.

На його думку, нинішня ситуація пов’язана з внутрішньополітичними чинниками у США.

«Є доволі таки радикальне, хоча не таке чисельне, крило Республіканської партії і вони намагаються проштовхувати тему допомоги Україні у своїх внутрішньополітичних інтересах. Але їх небагато і на рівні Сенату, наприклад, ми користуємося повною підтримкою. На рівні нижньої палати, тобто Палати представників – особливих проблем немає. Республіканці і демократи вони, фактично, одноголосно підтримують Україну, за винятком ось цієї невеликої групи радикальних республіканців.

Але якщо виходити із найгіршого сценарію, суто гіпотетично, то Білий дім, адміністрація президента Байдена, знайде відповідні шляхи для того, щоб вирішити ці питання. І ми також можемо розраховувати на підтримку наших європейських партнерів», – зазначив Олександр Мережко.

Він переконаний, що «питань з грошима не виникне і це жодним чином не матиме негативного впливу на контрнаступ і на підтримку наших Збройних сил»...

Україні вистачить 25% зібраного зерна, уряд покладається на шляхи для експорту – Шмигаль

Україна потребує «широких транзитні шляхів для експорту» аграрної продукції – про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 3 жовтня.

Він послався на дані Міністерства аграрної політики, за якими в Україні цього року зібрали понад 79 мільйонів тонн врожаю. Це на 10% більше, ніж торік.

«Вже намолочено станом на сьогодні майже 42 мільйони тонн зернових та олійних культур. Це результат не лише сприятливої погоди, але й послідовної підтримки аграріїв», – заявив Шмигаль.

Читайте також: Зеленський обговорив із головою Єврокомісії експорт українського зерна

За його словами, цей врожай дозволить Україні зберегти «стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки»:

«Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. Бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують».

Відтак Україна покладається на дієвість механізму, який вона запропонувала механізм верифікації та контролю свого аграрного експорту, а також на «транзитні шляхи солідарності від ЄС, розширення можливостей дунайських портів і нові зернові коридори», додав він.

Раніше 3 жовтня Польща та Україна оголосили про те, що домовилися прискорити транзит українських зернових через Польщу до третіх країн.

Ми бачимо, що Україна «вживає агресивних заходів» проти корупції – речник Держдепу

Сполучені Штати «дуже прозоро» комунікують із українською владою щодо боротьби з корупцією – про це повідомив речник Державного департаменту Метью Міллер на брифінгу.

Таким чином він відповів на питання про те, як Вашингтон доносить до Києвом повідомлення щодо цього в контексті прямої бюджетної підтримки.

«Це питання, яке очевидно мало місце й до повномасштабного російського вторгнення, коли ми працювали з Україною, аби заохочувати їх до викорінення корупції. Це обговорення триває, в тому числі під час візиту державного секретаря (до України – ред.)», – сказав він.

Читайте також: США невдовзі надішлють новий пакет допомоги Україні – Білий дім

Речник додав, що ці проблеми обговорювалися напряму з президентом Зеленським та іншими представниками українського уряду.

Водночас Міллер вказав на дії української влади в цьому напрямку:

«І я скажу, що ми бачили, як Україна вживає агресивних заходів, в тому числі агресивні дії протягом останніх кількох тижнів, щоб подолати корупцію. І ми вітаємо, що вони продовжують робити ці кроки».

Міллер вказав на те, що про боротьбу з корупцією в Україні часом говорять як про щось необхідне, аби заручитися підтримкою Заходу та досягнути членства в Європейському Союзу.

Читайте також: Байден закликав Конгрес домовитися щодо допомоги Україні

«Але також важливо для здатності України будувати довгострокову економіку, таку, яка може підтримувати ті зусилля, які ми очікували побачити. І вони завжди будуть сусідами Росії; їм потрібна економіка, здатна підтримувати безпековий апарат, який може стримувати майбутню російську агресію, і вони не можуть цього зробити, якщо існуватиме широко поширена корупція в різних секторах економіки», – вважає речник.

Напередодні американське видання Politico повідомило з посиланням на стратегічний документ уряду США, що Вашингтон сприймає корупцію в Україні як «реальну загрозу».

Чи похитнулася двопартійна підтримка: яка небезпека в ухваленні тимчасового бюджету США без допомоги Україні

Допомога від США «не похитнулась» після схвалення в Конгресі законопроєкту, із якого виключили пакет допомоги для України, вважає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Тимчасовий бюджет США «жодним чином не зупинить надходження допомоги Україні, яка була оголошена раніше», запевнив у спеціальному повідомленні спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко. Натомість, аналітиків турбує те, що самі статті про допомогу Україні стали приводом для суперечок.

• Палата представників Конгресу США в останній момент схвалила законопроєкт про тимчасовий бюджет, спрямований на уникнення припинення роботи уряду, починаючи неділі, 1 жовтня. Консенсус був досягнутий внаслідок вилучення із бюджету статей про видатки на допомогу Україні.
• Такий варіант бюджету, запропонований спікером Палати представників республіканцем Кевіном Маккарті, повʼязаний із позицією консервативного крила республіканців, які контролюють нижню палату Конгресу. У Сенаті більшість у демократів.
• Далі має бути голосування у Сенаті і у разі ухвалення –надсилання бюджету на підпис президенту США.
• Представник адміністрації американського президента-демократа Джо Байдена заявив, що Білий дім, швидше за все, підтримає запропонований Маккарті проєкт – сподіваючись пізніше відновити допомогу Україні.

На що вказує такий перебіг дискусій навколо бюджету США ? У чому тут небезпека для України? І чого очікувати?

Про це в ефірі програми «Свобода Live» Радіо Свобода розпитало Валерія Чалого, надзвичайного і повноважного посла України у США (2015-2019 рр.)

Парламент Вірменії ратифікував Римський статут МКС. Цей суд видав ордер на арешт Путіна

Парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду. За це рішення проголосували 60 депутатів, 20 були проти.

Опозиція бойкотувала обговорення питання і залишала залу засідань.

«Ми створюємо додаткові гарантії для Вірменії» перед загрозою територіальній цілісності, яку країна вбачає з боку Азербайджану, заявив депутатам представник Вірменії з міжнародних правових питань Егіше Кіракосян.

Секретар парламентської фракції опозиційного блоку «Вірменія» Арцвік Мінасян назвав це питання антиконституційним. Росія називала «вкрай ворожим» план Єревана визнати юрисдикцію МКС.

Польща та Україна прискорять транзит українського зерна – AFP

Польща та Україна оголосили 3 жовтня про те, що домовилися прискорити транзит українських зернових через Польщу до третіх країн, повідомляє з Варшави агенція France-Presse, яка додає що це стало першим кроком у подоланні розбіжностей між двома союзниками.

«Від завтрашнього дня зерно, яке йде транзитом (на світові ринки) через Литву, перевірятиметься в литовському порту, а не на польсько-українському кордоні», – сказав журналістам міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус, назвавши це «важливим питанням».

Читайте також: Зеленський провів нараду з членами уряду щодо зернового експорту

26 вересня відбулася зустріч міністрів сільського господарства країн Вишеградської четвірки. Чехія, Угорщина, Словаччина і Польща закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.

Український міністр сільського господарства Микола Сольський, який по відеозв’язку приєднався до зустрічі, повідомив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.

Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини 18 вересня. Це сталося після односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Після цього, втім, Київ почав переговори з цими країнами щодо умов зернового експорту.

Чубаров: після ударів по російській армії в Криму починаються обшуки й арешти кримських татар

Окупаційні сили в Криму приходять з обшуками і затриманнями до кримських татар одразу після вибухів на території окупованого півострова. Таким чином окупанти намагаються утримувати контроль над суспільством і для цього посилюють репресії. Про це в ефірі Радіо Свобода (проект Свобода.Ранок) заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Ми помітили, що після масових ударів з дуже міцними втратами для російської окупаційної армії, одразу здійснювалися масові обшуки, а потім арешти кримських татар. Так було після знищення військових літаків на аеродромі близько Сак в Новофедорівці минулого року. Буквально через день потім був знищений потужний склад боєприпасів у Джанкойському районі і тоді по всьому Джанкойському району пройшлися масові вторгнення в будинки кримських татар. Заарештували шістьох людей», – розповів він.

Читайте також: МЗС засудило етапування Джеляла та Ахтемових з Криму до Росії

Після влучання в штаб Чорноморського флоту РФ в Севастополі окупанти шукали тих, хто нібито навів удари українських спецслужб, зауважив Чубаров:

«Одразу після того, як нещодавно підірвали штаб ЧФ РФ в Севастополі, вони почали шукати сліди тих, хто навів українські спецслужби на цей об’єкт, і знову ж пройшлися по домах кримських татар. Так було, коли були підриви залізної дороги на перегоні Сімферополь-Бахчисарай. Отже, будь-який такий військовий акт і знищення військових об’єктів – одразу це відчувається на цивільному населенні. Але люди це розуміють, бо це є один з механізмів, як російські окупанти намагаються утримувати контроль над суспільством, і це для них звичайний метод посилити репресії».

У серпні 2023 року Представництво президента України в Криму повідомляло про 180 незаконно затриманих жителів півострова. Із них 117 – кримські татари.

Парламент Вірменії розглядає приєднання до суду, який видав ордер на арешт Путіна

Парламент Вірменії 3 жовтня розпочав розгляд питання про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), повідомляє AFP.

«Ми створюємо додаткові гарантії для Вірменії» перед загрозою територіальній цілісності, яку країна вбачає з боку Азербайджану, заявив депутатам представник Вірменії з міжнародних правових питань Егіше Кіракосян.

Секретар парламентської фракції опозиційного блоку «Вірменія» Арцвік Мінасян назвав це питання антиконституційним. Росія називала «вкрай ворожим» план Єревана визнати юрисдикцію МКС.

ДБР передали військовим гелікоптер, передачу якого блокував військовий «Мотор Січ»

Державне бюро розслідувань передало Збройним силам України гелікоптер Мі-2, який «намагалося приховати» колишнє керівництво компанії «Мотор Січ». Про це відомство заявило 3 жовтня.

«ДБР ініціювало арешт цього повітряного судна у червні 2023 року у межах розслідування кримінального провадження щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ та пособництва державі-агресору», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: «Поводьтеся жорстко»: як президент «Мотор Січі» Богуслаєв блокував передачу гелікоптера розвідникам – аудіо

Бюро вказує на те, що раніше медіа поширили повідомлення про те, що інший гелікоптер екскерівництво компанії умисно пошкодило, аби не передавати його для виконання бойових завдань на фронті.

«ДБР з’ясувало, що у травні 2022 року принаймні ще один гелікоптер вони наказали підлеглим перегнати спочатку в одну з європейських країн, а потім на Близький Схід. Все це робилось з метою перешкодити його передачі ЗСУ. Наразі повітряне судно повернуто в Україну й відтепер буде виконувати завдання в одній з бойових частин ЗСУ», – додає Бюро.

Наразі правоохоронці вирішують питання щодо притягнення одного з колишніх керівників «Мотор Січі» до кримінальної відповідальності.

Читайте також: ДБР назвало підозрюваних у підривах боєприпасів у Сватовому та Чехії

Ексдиректора «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі агресору, колабораційній діяльності, а також сприянні діяльності терористичної організації.