Президент США Джо Байден висловив занепокоєння тим, що боротьба республіканців у Конгресі може зашкодити допомозі Україні, і припустив, що може бути «інший спосіб» надання підтримки Києву, якщо Конгрес її не схвалюватиме. Подробиць він не навів. Чому допомога Україні, яка відбиває широкомасштабну агресію Росії, стала предметом політичних дискусій в американському політикумі?
- Палата представників Конгресу США з жовтня підтримала клопотання республіканця Метта Ґейтца і вперше в історії Сполучених Штатів відправила у відставку спікера.
- Кевін Маккарті втратив свою посаду майже одразу після того, як Палата представників змогла ухвалити тимчасовий бюджет США, щоб уникнути шатдауну ( припинення роботи уряду), тільки вилучивши із законопроєкту статті про видатки на підтримку України.
- За відставку Маккарті, який завжди послідовно підтримував необхідність надання допомоги Україні, проголосували усі демократи.
Чому голосували демократи? Чи можна говорити про розкол у лавах республіканців? Як загострення політичних дискусій всередині американського політикуму може вплинути на підтримку України її найбільшим союзником?
Про це Радіо Свобода в ефірі програми @Радіо Свобода розпитало Олега Шамшура, колишнього посла України у США та Франції.
Російська армія влучила в лікарню в Бериславі: Прокудін повідомив про двох поранених медиків
Російський удар влучив у будівлю лікарні в Бериславі, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 5 жовтня.
За його словами, пряме влучання знищило четвертий поверх, ще один пошкодило. Крім того, російський обстріл пошкодив машини екстреної допомоги.
«Постраждали двоє медпрацівників. У водія «швидкої» – перелом ноги та поранення голови, фельдшер дістав контузію», – заявив він.
Інформація про наслідки уточнюється, додав Прокудін.
Читайте також: Російські обстріли: обласна влада повідомила про двох загиблих в Херсоні і одного на Донеччині
За повідомленням Офісу генерального прокурора, правоохоронці вже відкрили провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Минулого тижня російські військові 26 вересня також атакували медичний заклад у Бериславі. Влучання пошкодило дах одного з відділень, харчоблок, пральню, котельню, гаражні, господарчі та складські приміщення.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
СБУ повідомило гендиректору «Ростеху» про підозру за постачання ракет і літаків армії Росії
Служба безпеки України повідомила про підозру генеральному директору російської корпорації «Ростех» Сергію Чемезову – про це відомство заявило 5 жовтня.
За повідомленням, компанія є монополістом у сфері постачання озброєнь та боєприпасів російські армії.
«Фігурант входить до кола друзів і найближчих соратників Путіна, з яким познайомився ще за часів служби в КДБ колишнього Радянського Союзу. Завдяки такій наближеності до очільника кремля Чемезов понад 15 років є незмінним керівником ключової корпорації військово-промислового комплексу країни-агресора», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Росія будує військові літаки попри санкції: як їй це вдається і що може вдіяти Україна
СБУ зазначає, що «Ростех» виробляє до 80% військової техніки, зброї та боєприпасів для ведення війни проти України. До корпорації входять концерни «Калашников», «Уралвагонзавод», «Вертольоти Росії» та «Об’єднана авіабудівельна корпорація».
Поміж іншого, Служба зафіксувала, що компанії Чемезова передали російському міністерству оборони партії:
- винищувачів СУ-30, СУ-35, СУ-57
- фронтових винищувачів-бомбардувальників СУ-34
- балістичних ракет типу Х-47М «Кинджал»
- бойових гелікоптерів Ка-52 та Мі-28
- ударних та розвідувальних дронів
- військово-транспортних літаків Іл-76
- танків Т-90М, Т-80БВМ і Т-72Б3М
- бойових машин піхоти БМП-2М і БМП-3
- реактивних систем залпового вогню «Торнадо-С» і «Торнадо-Г» та самохідних гаубиць «Мста-С»
Чемезову повідомили про підозру у фінансуванні дії з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
Читайте також: СБУ повідомила про затримання трьох агентів російського ГРУ
«Оскільки посадовець перебуває за межами України, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності», – додає відомство.
Напередодні Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду про застосування санкції щодо російського підприємця Едуарда Худайнатова за постачання палива російській армії.
Комітети Європарламенту підтримали створення фонду для України на 50 мільярдів євро
Члени Європейського парламенту підтримали створення фонду Ukraine Facility – відповідне голосування відбулося 5 жовтня.
Комітети Європарламенту з питань бюджету та із закордонних справ ухвалили створення фонду 86 голосами «за». Проти проголосували шестеро євродепутатів, двоє утрималися.
Як повідомляє пресслужба Європарламенту, на голосуванні 5 жовтня депутати «вдосконалили та покращили пропозиції для фонду на 50 мільярдів, аби підтримати відновлення, відбудови та модернізації України з 2024 року».
Читайте також: Країни-кандидати на вступ до ЄС повинні посилити реформи – чернетка підсумків саміту
Тіньовий доповідач щодо Ukraine Facility в бюджетному комітеті Влад Георге (від партії USR, Румунія) назвав фонд «потужним інструментом для створення стійкості в Україні», який гарантуватиме базові державні послуги та допоможе Києву втілити реформи для вступу в ЄС.
«Ukraine Facility – це також потужне повідомлення Путіну, ми заявляємо, що ми віримо в українців і будемо разом з ними стільки, скільки буде потрібно. І ми не зупинимось на 50 мільярдах євро, передбачених цим механізмом. Активи, конфісковані у російських олігархів, будуть спрямовані на поповнення цього інструменту та ще більш ефективну допомогу Україні», – йдеться в його коментарі.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 3 жовтня, що Європейський парламент у вівторок схвалив зміни до довгострокового бюджету Євросоюзу до 2027 року. Поправки передбачають, зокрема, створення так званого Українського фонду на 50 мільярдів євро.
42-річний військовослужбовець ЗСУ Олександр Ябчанка, який відновлюється після третього поранення, стурбований тим, що українці дедалі більше «ховають голову в пісок» через війну з Росією.
Дивіться фотогалерею і читайте розповідь тут
Росія будує військові літаки попри санкції: як їй це вдається і що може вдіяти Україна
За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила в Україні 316 військових літаків. Крім цього, регулярно повідомляється про успішні атаки дронів на аеродроми в РФ. Російських офіційних даних про втрати у військовій авіації немає, а пропагандисти називають число приблизно вдесятеро менше.
Чи здатна Росія швидко компенсувати втрати бойових літаків, попри санкції? Радіо Донбас Реалії дізналися, де і скільки Росія зараз виробляє літаків і як можна цьому протидіяти.
Українські експерти спираються на дані Генштабу ЗСУ – це 316 літаків, втрачених Росією у бойових діях станом на 3 жовтня 2023 року. Найбільше втрат припадає на перші місяці війни, коли літаки РФ не боялися залітати на територію України.
Міноборони Росії кількість втрачених бортів офіційно не називає, а кремлівські пропагандисти називають вдесятеро менші цифри.
Нідерландський аналітичний центр Oryx, який досліджує воєнні дії, збираючи інформацію із відкритих джерел, пише про 92 літака (84 знищених і 8 пошкоджених).
Аналітики Oryx враховують лише візуально підтверджені втрати, і його цифри деякі військові експерти вважають мінімальними вихідними даними для оцінок. Не завжди в умовах бойових дій знаходяться фото та відео докази, особливо, якщо літак впав на території, контрольованій армією РФ.
Несе агресор втрати у бойовій авіації і на своїй території. Після атак на аеродроми всередині Росії щонайменше були уражені чотири Іл-76, вантажний АН-124-100, знищений один стратегічний бомбардувальників Ту-22М3, ще кілька Ту-22М3 і Ту-95МС – зазнали пошкоджень.
Скільки військових літаків має Росія?
За даними The Military Balance – видання, що публікує щорічні звіти про військові потенціали країн, у Росії близько 818 літаків тактичної авіації (різні типи винищувачів):
- Су-30 – 122;
- Су-35 – 99;
- Су-34 – 112;
- Су-25 – 185;
- Су-24 – 100 літаків;
- близько 200 Су-27 та Міг-29 на зберіганні.
Стратегічну авіацію (різні типи бомбардувальників, здатні виконувати завдання на далеких відстанях) аналітики оцінюють у дві дивізії – тобто орієнтовно до 200 машин.
«Відома кількість бомбардувальників стратегічної авіації Ту-160 – їх 17, і понад 40 бомбардувальників Ту-95МС. З них не більше ніж 40-50% в льотному стані. Всі інші перебувають на збереженні. І приблизно 60 дальніх бомбардувальників Ту-22М3. З них теж не більше 40-45% в льотному стані», – розповідає авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
Зеленський почав участь у саміті в Гренаді, зустрівшись із прем’єр-міністром Іспанії
Президент України Володимир Зеленський почав участь у саміті Європейського політичного співтовариства в Гренаді 5 жовтня. За його повідомленням, він зустрівся з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
«Обговорили новий пакет оборонної підтримки, який містить додаткові засоби ППО, артилерію та антидронові системи. Готуємося розпочати переговори щодо вступу України до ЄС за головування Іспанії. Дякую за підтримку нашого прагнення», – заявив він.
Також розмова стосувалася надання енергетичного обладнання Україні перед початком зимового періоду та захист зернового коридору.
Читайте також: Країни-кандидати на вступ до ЄС повинні посилити реформи – чернетка підсумків саміту
Санчес не коментував зустріч, натомість раніше оголосив про початок третього саміту Євросоюзу в Гранаді.
«Ми дуже раді прийняти Третій саміт Європейського політичного співтовариства та Європейської ради. Сьогодні Гранада є європейською столицею і столицею миру», – повідомив голова іспанського уряду.
Президент України Володимир Зеленський прибув до іспанського міста Гранада для участі в саміті Європейського політичного співтовариства раніше 5 жовтня.
У Кремлі назвали «компетенцією міноборони» питання передислокації кораблів із Севастополя
У Кремлі не коментують повідомлень про імовірне переведення деяких кораблів російського Чорноморського флоту з окупованого Севастополя до Новоросійська в Краснодарському краї.
«Питання, повʼязані з дислокацією наших підрозділів, наших кораблів, наших частин знаходяться в компетенції міністерства оборони», – сказав речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
На початку жовтня у мережі зʼявилися супутникові знімки, які свідчать, що значну частину кораблів Чорноморського флоту перекинули з окупованого Севастополя до Краснодарського краю. Зокрема, до Новоросійська перейшли фрегати «Адмірал Ессен» і «Адмірал Макаров», три дизельні підводні човни, пʼять великих десантних кораблів і кілька малих ракетних кораблів.
На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), російські військові зробили це «ймовірно, намагаючись захистити їх (військові кораблі – ред.) від продовження українських ударів по російських активах в окупованому Криму».
Радіо Свобода «робить все можливе» для звільнення фрілансера Єсипенка з ув’язнення в РФ – головред
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) вважає своїм найвищим пріоритетом боротьбу за звільнення своїх журналістів, які перебувають у в’язниці. У тому числі – за звільнення фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, засудженого російським судом до 5 років позбавлення волі. Про це заявила головна редакторка Радіо Свобода Нікола Карім на пресконференції в Києві.
«Ми робимо все можливе, щоб сприяти негайному звільненню Владислава, щоб він нарешті зміг повернутися до дружини Катерини Єсипенко та доньки Стефанії. Нам потрібна ваша допомога, щоб цивільні ув’язнені в Криму не були забуті, в тому числі такі люди, які говорять правду, як Владислав, чий внесок ще цінніший у цей скрутний час», – сказала Карім.
У ході пресконференції на тему «Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?» Карім зазначила, що Єсипенко «не винен ні в чому, окрім того, що тримав мешканців Кримського півострова та решту світу в курсі того, що насправді відбувалося у Криму».
Читайте також: ЄС запровадив санкції проти причетних до справи Єсипенка та інших порушень прав людини в Криму
Вона також наголосила, що РВЄ/РС цінує зусилля уряду України щодо безпечного звільнення українців, взятих у заручники російськими та підтримуваними Росією силами.
«У 2019 році переговори президента Зеленського призвели до звільнення кореспондентів РВЄ/РС Станіслава Асєєва та Олега Галазюка з полону на сході України. Ми сподіваємося, що подібні зусилля допоможуть Владиславу та іншим людям звільнитися та возз’єднатися зі своїми сім’ями», – наголосила Карім.
Головна редакторка також заявила, що в наступні місяці Радіо Свобода продовжить вести репортажі з передової, з окупованих частин України та Росії.
«Ми вдячні мільйонам українців, які довірили нам зафіксувати цей поворотний момент у їхній боротьбі за свободу. Ваша відданість підтримці незалежної журналістики перед кремлівською пропагандою та цензурою дає мені надію, що цінності, за які ви боретеся, переможуть», – резюмувала вона.
Читайте також: МЗС засудило етапування Джеляла та Ахтемових з Криму до Росії
5 жовтня у Києві пройшла пресконференція на тему «Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?». Її учасники розповіли про поточну ситуацію, в якій перебувають ув’язнені Кремлем медійники, в тому числі ув’язнений фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко, а також розповіли про представників російської влади, причетних до системних переслідувань політв’язнів.
10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» перестав виходити на зв’язок із рідними – невдовзі стало відомо, ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів».
18 серпня 2022 року Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, пом’якшив вирок Єсипенку до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів. Спочатку журналіста засудили до шести років позбавлення волі та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Російське обвинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму».
Жертвам від 4 до 83 років: найбільше сексуальних злочинів російські окупанти вчинили на Херсонщині
Що відомо про випадки сексуального насильства, яке вчинили російські військові у Херсонській області? У чому складність розслідування таких воєнних злочинів? Які механізми притягнення злочинців до відповідальності? Чи звертаються постраждалі за допомогою? Хто їх може підтримати? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На Херсонщині російські військові скоїли найбільшу кількість злочинів сексуального характеру. Про це 30 вересня у своєму телеграм-каналі повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
- За його словами, Росія використовує сексуальне насильство як тактику війни, зброю та інструмент приниження та придушення українського народу. Омбудсмен зазначив, що це найбільш замовчуваний та найменш засуджуваний злочин.
- Офіс генерального прокурора України зафіксував 235 фактів сексуального насильства. Вік постраждалих становить від 4-х до 82-х років. «Попри всі зусилля, цей злочин все ще окутий стигмою та небажанням постраждалих повідомляти про пережите, тому цифри насправді набагато більші. Найбільша кількість випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, зафіксована у Херсонській області – відомо про 72 випадки», – зауважив омбудсмен.
- Водночас комісія ООН із розслідування воєнних злочинів 25 вересня під час своєї доповіді у Раді з прав людини у Женеві зазначила, що на Херсонщині російські солдати ґвалтували та вчиняли сексуальне насильство над жінками віком від 19 до 83-х років. Часто членів однієї сім'ї тримали в сусідній кімнаті, тому вони були змушені слухати, як відбувається насильство, повідомили члени комісії.
- Також у звіті зазначається, що Росія заперечує вчинення злочинів щодо цивільного населення в Україні. Спроби комісії зв’язатися з Росією залишилися без відповіді. Також жоден представник Москви не з’явився, щоб відповісти на звинувачення на слуханнях Ради ООН з прав людини з цього питання.
-
Херсонська обласна прокуратура 3 жовтня повідомила, що в області судитимуть російського військового, який залякував і ґвалтував місцеву жительку під час окупації.
Обвинувачений – уродженець Дагестану, молодший сержант 94-го полку оперативного призначення Росгвардії.
Слідство встановило, що залякуючи груповим зґвалтуванням, він змушував місцеву жительку вступати з ним у статевий зв’язок. Також він вихвалявся тим, що затримує місцевих жителів та піддає їх тортурам.
Свої дії пояснював тим, що «виконує завдання російських спецслужб»...
«Співпраця зі спецслужбами України» – ФСБ РФ затримала чотирьох людей
Співробітники ФСБ в Росії вранці 5 жовтня відзвітували про затримання чотирьох людей у трьох кримінальних справах, їх звинувачують у звʼязках зі спецслужбами України.
У Комсомольську-на-Амурі на Далекому Сході затримано двох місцевих жителів за підозрою у підготовці диверсії на газопроводі, як стверджується, «за завданням українських спецслужб». Про це повідомляє видання «Коммерсант» із посиланням на джерело. Стверджується, що затриманим 17 та 18 років. Їм нібито обіцяли по 100 тисяч рублів за підрив трубопроводу Сахалін – Хабаровськ – Владивосток та вежі мобільного звʼязку. Порушена справа за статтею про приготування до теракту. Офіційних коментарів влади та адвокатів затриманих поки що немає.
У Южно-Сахалінську співробітники ФСБ затримали 57-річного жителя, його підозрюють у співпраці зі спецслужбами України. Кримінальну справу порушено за статтею «співпраця на конфіденційній основі з іноземною державою», підозрюваного помістили під варту, повідомляє державна агенція ТАСС.
За версією ФСБ, житель, імʼя якого не називається, негативно ставиться до політики Москви та не підтримує війну Росії проти України. Стверджується, що він навмисно встановив контакт із представником українських спецслужб, щоб допомогти «в діяльності, спрямованій проти безпеки Російської Федерації».
У Володимирській області у місті Гусь-Хрустальний співробітники ФСБ затримали місцевого жителя за тією ж статтею, повідомляє пресслужба відомства. За версією ФСБ, він «здійснював спроби звʼязатися з представниками інших країн, у тому числі України», і нібито за гроші мав надати відомості про пересування залізничних поїздів із військовою технікою територією Володимирської області.
Заступник голови МВС назвав кількість зниклих безвісти через війну
Наразі в пошуку перебувають понад 26 тисяч людей, які зникли безвісти за особливих обставин. Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко в ефірі національного телемарафону 5 жовтня.
«З них (зниклих безвісти – ред.) 11 тисяч – це цивільні, і близько 15 тисяч – це військові» – уточнив він.
Тимченко також прокоментував передачу розшуку зниклих безвісти від Міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій до МВС. Він зазначив, що його відомство «взяло все найкраще, що було створено в Мінреінтеграції», а також створило власний call-центр для родичів зниклих безвісти.
Читайте також: Уряд звільнив уповноваженого з питань зниклих безвісти
Також МВС видає витяги з реєстру зниклих безвісти та співпрацює з Національною поліцією та Головним управлінням розвідки, які займаються координацією пошуку, додав він.
«Що стосується МВС, ми обліковуємо всю інформацію, ведемо реєстр. На сьогодні близько 9 тисяч рідних, сімей отримали виписки з Єдиного реєстру або зниклих безвісти за особливих обставин», – заявив заступник міністра.
У вересні Кабінет міністрів передав повноваження з розшуку людей, які зникли безвісти за особливих обставин, Міністерству внутрішніх справ.
Як повідомляв Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, зниклими безвісти за особливих обставин вважаються особи, які зникли у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
«Хочу жить»: частіше телефонують російські військові, а не їхні родичі – представник проєкту
Динаміка звернень до державного проєкту добровільної здачі в полон для російських військовослужбовців «Хочу жить» змінилася, і нині на гарячу лінію частіше звертаються самі військові, а не їхні родичі. Про це 5 жовтня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав Віталій Матвієнко, співробітник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та речник Єдиного центру прийому звернень військовослужбовців РФ щодо здачі в полон (проєкт «Хочу жить»).
«Зараз перевага надається більше військовослужбовцям, бо інформація по проєкту більш розповсюджена на території Росії. До речі, «Роскомнадзор» постійно намагається заблокувати наш сайт, вже близько 260 разів блокували. Це говорить про те, що проєкт успішний. Наші спеціалісти використовують «дзеркала», інформація постійно фігурує на просторах так званої Російської Федерації, і у людей є можливість з нею ознайомитися», – заявив речник.
Також Віталій Матвієнко розповів, що раніше кількість звернень від російських військовослужбовців і їхніх сімей була приблизно рівною. Однак військові РФ остерігалися телефонувати, побоюючись переслідувань правоохоронних органів.
«На початку проєкту, скажімо так, гілка ця була 50 на 50. Телефонували і родичі, і власне військовослужбовці. Тут було зрозуміло, тому що проєкт тільки стартував, і в інформаційному просторі ми починали працювати. І самі росіяни, знаючи, в якій країні вони живуть і що за ними можуть слідкувати, що це може бути якийсь проєкт ФСБ – вони просто боялися телефонувати, щоб їх не викрили і потім за ними не приїхали, і вони десь не пропали в лісах Росії. Тому телефонували родичі, далекі родичі», – сказав Матвієнко.
Для того, щоб перевірити, чи справді зателефонували до проєкту «Хочу жить», росіяни вдавалися до хитрощів. Людей цікавила інформація про процес добровільної здачі в полон та умови подальшого перебування в ньому.
«Телефонували, наприклад, родичі які перебувають в Омську, а військовослужбовець в Санкт-Петербурзі. Вони цікавились, а чи це дійсно це український проєкт, чи дійсно це державний проєкт, які гарантії Україна дає, що потім відбувається, які можливості повернутися назад на батьківщину. А якщо він хоче залишитися, а якщо він прямо потенційний мобілізований – така «мамина царапинка», який не те що зброю в руках не тримав, а й в принципі не знає, що це таке. І що робити? Не хоче воювати людина, і не вміє, але його мобілізують примусово», – розповів представник «Хочу жить».
Уряд призначив трьох нових заступників міністра оборони
Кабінет міністрів призначив трьох заступників міністра оборони, повідомив представник уряду у Верховній Ради Тарас Мельничук 5 жовтня.
Заступниками міністра стали Іван Гаврилюк, Станіслав Гайдер, Дмитро Кліменко.
Призначення прокоментував міністр оборони Рустем Умєров. Він навів дані про новопризначених:
- Іван Гаврилюк – заступник з питань військово-технічної політики, з квітня по серпень 2022 року був головою робочої групи України в координаційному центрі по наданню допомоги у Німеччині, до того займався логістикою ЗСУ. Його основним завдання стане «розвиток озброєння та військової техніки Сил оборони, перепрофілювання українського ОПК на номенклатуру НАТО та тісне співробітництво з країнами партнерами»
- Дмитро Кліменков – заступник з питань закупівель, до того працював комерційним директором «Укртрансгаз», раніше працював першим заступником голови Фонду держмайна, директором з інфраструктури та логістики МАУ та керівником крупних проєктів у компанії Ericsson. Його пріоритети: «стандартизація, систематизація, дієвий контроль та цифровізація закупівель, створення поетапного алгоритму закупівель та контролю, повноцінний запуск Агенції нелетальних закупівель»
- Станіслав Гайдер – заступник з питань інституційного розвитку, раніше керівник цифрової трансформації Національного агентства з питань запобігання корупції, керував запуском Антикорупційного порталу, Реєстру корупціонерів, Єдиного порталу повідомлень викривачів корупції. Його напрямком роботи буде «розбудова стійкої та цілісної інституції Міністерства оборони, яка спирається на дані та забезпечує прозорість і підзвітність»
Раніше Кабінет міністрів призначив Юрія Джигиру, Наталію Калмикову та Катерину Черногоренко заступниками міністра оборони.
У вересні уряд звільнив шістьох заступників міністра оборони, а також держсекретаря Міноборони України.
Микола Кулеба повідомив про вивезення ще 19 дітей з окупованих територій
Благодійна організація Save Ukraine вивезла з окупованих регіонів ще 19 дітей – про це повідомив її засновник, колишній уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба.
«19 українських дітей вдалося команді Save Ukraine вивезти з тимчасово окупованих територій в рамках 12 рятувальної місії», – заявив він вранці 5 жовтня.
Читайте також: Від квітня у межах примусової евакуації до безпечних регіонів України перевезли 856 дітей – Мінреінтеграції
Загалом, за його даними, загалом організація вивезла 196 дітей.
Save Ukraine повідомила про вивезення на вільну територію 13 дітей у вересні.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
Мін’юст просить ВАКС застосувати санкції проти колишнього топменеджера «Роснефти»
Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду про застосування санкції щодо російського підприємця Едуарда Худайнатова – про це відомство повідомило 4 жовтня.
За повідомленням, позов поданий за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог: TODWICK HOLDINGS LTD, CICERONE HOLDING B.V., Bogstone Holding B.V., ТОВ «Альянс Холдинг», ТОВ «Інвест-Регіон», Коларова Івана, EATONGATE HOLDINGS LIMITED, ТОВ «Нафтова Компанія «Альянс-Україна», ТОВ «Рентойл», ТОВ «АльянсУкраїна», ТОВ «Альянс Ойл Україна».
Міністерство вказує на те, що Худайнатов є власником «Незалежної нафтогазової компанії» та колишнім першим віцепрезидентом, заступником голови правління та членом ради директорів російської державної компанії «Роснефть».
Читайте також: Дії російського олігарха завдали понад 360 млн гривень збитків Львівському автозаводу – ДБР
«Відповідачем здійснюється суттєве сприяння в організації матеріально-технічного забезпечення збройної агресії в Україні шляхом постачання підконтрольними йому підприємствами товарно-матеріальних цінностей у вигляді пального на потреби державного оборонного комплексу Російської Федерації та сплати податків і зборів до державного бюджету країни-агресорки у значних розмірах», – пояснює Мін’юст.
Вищий антикорупційний суд наразі не повідомляв про отримання позову чи дату розгляду.
Едуард Худайнатов очолював правління «Роснефти» з 2010-го по 2012 рік, після чого був заступником голови правління.
Майже 10 років розслідування убивств під час Революції гідності: чому так довго і що встановили
Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило 4 жовтня 2023 року про завершення розслідування розстрілу учасників Революції гідності в лютому 2014 року. Обвинувальний акт направлено до суду. Звинувачення висунуті тогочасному президенту-утікачу Віктору Януковичу та колишньому керівництву силових відомств України.
Чому так довго тривало розслідування? Чи є підстави вважати його ефективним? Про це Радіо Свобода розпитало Сергія Горбатюка, який у 2014-2019 роках керував розслідуванням «справ Майдану» і очолював управління спецрозслідувань ГПУ – у програмі @Радіо Свобода:
Слідство завершене у 2019 році.
З того часу йшла процедура ознайомлення з матеріалами справи. По процедурі заочного судочинства знайомилися адвокати, представники підозрюваних у справі. Але цей процес чотирьохрічний, на моє переконання, досить таки був затягнутий.
Хоча не готовий я сказати, наскільки там суди обмежували строки ознайомлення. Але, на моє переконання, чотири роки явно забагато для ознайомлення з матеріалами цієї справи.
Водночас дійсно слід зазначити, що маємо величезну кількість учасників процесу: і потерпілих, і свідків, і підозрюваних.
Адже ми говоримо саме про злочинні накази. Але ж є участь у вчинені злочинів взяли сотні і сотні правоохоронці, справи по яких розслідуються окремо, відправлялися до суду, починаючи з 2014 року. Вже є перші вироки...
Зеленський прибув із візитом до Іспанії
Президент України Володимир Зеленський прибув до іспанського міста Гранада для участі в саміті Європейського політичного співтовариства. Про це 5 жовтня сам Зеленський повідомив у мережі X.
За його словами, метою саміту є «забезпечити безпеку та стабільність нашого спільного європейського дому».
«Ми будемо приділяти особливу увагу Чорноморському регіону, а також нашим спільним зусиллям для зміцнення глобальної продовольчої безпеки та свободи судноплавства. Головним пріоритетом України, особливо з наближенням зими, є посилення протиповітряної оборони. Ми вже заклали основу для нових угод з партнерами і очікуємо на їх затвердження та реалізацію. Це має бути продуктивний день для України та Європи в цілому», – сподівається Володимир Зеленський.
Російські обстріли: обласна влада повідомила про двох загиблих в Херсоні і одного на Донеччині
Внаслідок російських обстрілів загинув цивільний житель Донецької області, повідомила обласна військова адміністрація.
«За 4 жовтня росіяни вбили 1 жителя Донеччини – у Красногорівці. Ще три людини в області за добу дістали поранення», – заявив виконувач обов’язків голови області Ігор Мороз.
Херсонська область зазнала 78 обстрілів 445 снарядами, заявив голова ОВА Олександр Прокудін. З них 25 снарядів були випущені по Херсону.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; будівлю навчального закладу в Херсоні. Через російську агресію дві людини дістали поранення», – йдеться в повідомленні.
Німеччина не планує найближчим часом постачати Україні ракети Taurus – Bild
Німеччина не планує найближчим часом постачати Україні далекобійні ракети Taurus, пише видання Bild з посиланням на джерела в урядових колах у Берліні та Києві.
За даними видання, Німеччина ще не надіслала Києву офіційну відмову, але непублічно дала зрозуміти, що поки що ракети Taurus не постачатимуться. Канцлер Олаф Шольц залишає цей варіант відкритим на майбутнє, але зараз постачання вважається вкрай малоймовірним.
При цьому, зазначає Bild, під час двосторонніх переговорів Києву дали зрозуміти, що Німеччина хоче зробити все можливе для посилення протиповітряної оборони України і, ймовірно, санкціонує постачання додаткових боєприпасів для ЗРК Patriot.