Словаччина заморозила рішення щодо військової допомоги Україні
Словаччина заморозила рішення про надання військової допомоги Україні, підтвердили агенству AFP у пресслужбі словацької президентки Зузани Чапутової.
Її прессекретар Мартін Стрижинець сказав, що Чапутова поділяє точку зору про недоцільність надавати пакет військової допомоги на етапі зміни уряду, який потенційно матиме інший курс, ніж чинний Кабмін.
«Рішення з цього питання (щодо надання військової допомоги Україні – ред.) має відображати результати останніх парламентських виборів», – сказав Стрижинець, коментуючи позицію Чапутової.
Напередодні видання Dennik N написало, що президентка Словаччини Зузана Чапутова виступила проти надання Україні військової допомоги через перемогу на парламентських виборах популістської партії Smer-SD на чолі з Робертом Фіцо. Чапутова сказала, у цьому питанні треба поважати результати виборів, на яких партія-переможець обіцяла, що не надасть Україні «жодного патрона».
Водночас сьогодні виконувач обов’язків прем’єр-міністра Словаччини Людовіт Одор під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту в Гранаді запевнив його у продовженні підтримки України.
«Ми прагнемо миру в усій Європі: у великих і малих країнах, на сході й заході. Наші спільні цінності та бачення об’єднують нас, і Україна – їхня частина. У Гранаді ми запевнили Володимира Зеленського, що він може розраховувати на нашу постійну підтримку», – написав Одор у твітері.
На виборах у Словаччині, які відбулися 30 вересня, переміг проросійськи налаштований колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо. Він раніше обіцяв припинити військову допомогу Україні.
Масштабна атака на Харківщину: нові деталі. Зеленський прогнозує більше нападів Росії
- Війська РФ завдали ракетного удару по селу Гроза Куп’янського району Харківської області: обстріляне кафе. За даними місцевої влади, загинула 51 людина. Поліція каже: усі вони зібралися на поминальному обіді. За попередніми даними, Росія вдарила «Іскандером».
Подробиці з місця подій у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Інститут вивчення війни пише: ЗСУ просунулися вперед в районі Бахмуту, вздовж лінії Авдіївка-Донецьк та біля Новопрокопівки на Запоріжжі. Тим часом Росія перекидає кораблі з Криму: 14 кораблів Чорноморського флоту переміщені звідти у Новоросійськ. До таких висновків дійшов американський OSINT-дослідник МТ Андерсон.
- Майже пів сотні лідерів країн Європи і сусідства зібралися на саміті Європейської політичної спільноти в іспанському місті Гранада. Долучився до них і президент України Володимир Зеленський. Там він заявив, що заморожування війни призведе до нового критичного моменту – може йтися про 2028 рік і нападу Росії на інші країни.
- Уряд презентував «Концепт посилення стійкості демократії» – він спричинив негативну реакцію депутатів, активістів та журналістів. Документ вже передали США та послам країн G7. Чому його називають «лютою дичиною”?
Усі жертви атаки російських військ по селу Гроза на Куп’янщині поминали загиблого військового Куп’янського району Харківської області прийшли у кафе пом’янути загиблого військового, повідомив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко в ефірі проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
«Там був поминальний обід одного з військових, який загинув. Дійсно, можливо, хтось з місцевих міг навести цю ракету, тобто надати росіянам інформацію про цей поминальний обід. Але хочу зауважити, що мета, логіка удару росіян взагалі незрозуміла, оскільки в кафе перебували лише цивільні особи. Тобто це місцеві мешканці, цивільні, які загинули від цього удару», – сказав Чубенко.
За його словами, наразі у селі мешкає близько сотні людей (раніше у МВС повідомляли про 300 жителів, очевидно – зареєстрованих, ред.), і на поминки прийшла половина села.
«Там перебувало близько половини села. На даний момент у селі близько 100 осіб мешкає, і близько 50 – було в цьому кафе. Майже половину села було вбито одним цим влучанням», – додав речник прокуратури.
За останніми даними, кількість загиблих через удар по кафе на Харківщині – 51 людина, в тому числі дитина. Пошуково-рятувальна операція продовжується.
За даними влади, 5 жовтня близько 13:25 російські військові обстріляли с. Гроза Куп’янського району Харківської області. Удар припав на сільське кафе-магазин, куди люди прийшли на поминки.
Президент Володимир Зеленський назвав атаку «показово жорстоким російським злочином».
Кількість жертв російського удару по селу на Харківщині перевищила пів сотні – МВС
Кількість загиблих через удар по кафе на Харківщині зросла до 51 людини. Під час отримання медичної допомоги помер один з поранених, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Розбір завалів триває», – зазначив міністр.
Раніше сьогодні Клименко повідомив, що пошуково-рятувальна операція продовжується, і під завалами ще можуть бути люди.
За даними влади, 5 жовтня близько 13:25 російські військові обстріляли с. Гроза Куп’янського району Харківської області. Удар припав на сільське кафе-магазин, куди люди прийшли на поминки. 51 людина загинула, серед яких дитина, а також декілька поранених.
Президент Володимир Зеленський назвав атаку «показово жорстоким російським злочином».
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
У Севастополі оголосили повітряну тривогу. Окупаційна влада пояснила причину появи диму
В окупованому Росією Севастополі у четвер спрацювали сирени повітряної тривоги, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Водночас у мережі жителі повідомили, що бачать клуби диму над містом і висловили скарги на відсутність сирени в різних частинах Севастополя.
Підконтрольний РФ голова міста Михайло Развожаєв у Telegram написав: «Якщо бачите в районі Інкерманського мосту дим, не хвилюйтеся. Це військові використовують табельні засоби аерозольного маскування».
Повідомляється, що Керченський міст перекрили для руху транспорту.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. 22 вересня у Севастополі був завданий ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Торгпред: зернові скарги України до СОТ проти сусідніх країн ЄС – на паузі
Скарги України проти Польщі, Угорщини, Словаччини до Світової організації торгівлі – поки «на паузі». Про це журналістам у Брюсселі заявив торговий представник України Тарас Качка, додавши, що зараз сторони зосереджені на пошуках практичного рішення.
«У нас залишився один єдиний пункт чутливий. Це питання, того, коли зможуть відкритися ринки сусідніх держав безпосередньо на продаж до них. Це мінімальна проблема, тому що статистично ми не продаємо туди багато речей чи зернової продукції. Але це питання взагалі функціонування режиму торгівлі між Україною і ЄС», – зазначив Тарас Качка.
За його словами, зараз надмірного тиску на внутрішній ринок, зокрема, Польщі вже не спостерігається. А проблема вивезення українського зерна буде усунута «найближчими тижнями чи місяцями».
«Буде багато новин з приводу того, як міняється режим ліцензування, доповнюється, ще щось, але робота буде дуже активна. І тому очевидно, що наші скарги в СОТ поки що на сьогоднішній день – на паузі, поки ми шукаємо це практичне рішення», – наголосив торгпред України.
Качка також зазначив, що скарга як така ще не оформлена, справа у СОТ – на стадії консультацій, які можуть тривати до 60 днів.
«Перш за все ми зосередимося на пошуку рішення. І ми ведемо дуже конструктивні переговори. Також розуміємо, що для нас важливе загальноєвропейське конструктивне рішення (…). Наша мета – не просто вихід, а підкреслити, що Україна та ЄС мають схожий підхід до торгівлі. Тому ми не виступаємо проти вимог польського уряду. Але ми безперечно бачимо, як вирішити всі ці проблеми в комплексі таким чином, щоб показати єдність між нами та Польщею, між нами та ЄС і між Польщею та ЄС», – резюмував Качка.
Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини 18 вересня. Це сталося після односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Після цього, втім, Київ почав переговори з цими країнами щодо умов зернового експорту.
Наприкінці вересня міністр сільського господарства Микола Сольський повідомив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії. За його словами, Київ запроваджує ліцензування експорту зерна до п’яти країн Східної Європи, і наразі не експортує до цих країн агропродукцію без їхнього погодження.
Люди були на поминках: у МВС розповіли про 50 загиблих цивільних на Куп’янщині після удару військ РФ
Під час вибуху в кафе-магазині від ракетного удару військ РФ у селі Гроза Куп’янського району Харківщини усі загиблі були там на поминках, повідомив в ефірі телемарафону міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Там були поминки за померлим односельцем. Загалом у селі 300 жителів, по одному з кожного двору були на поминках», – повідомив Клименко.
Клименко зазначив, що кількість загиблих у селі Гроза зросла до 50 людей.
«За попередніми висновками, по закладу вдарили Іскандером», – повідомив міністр.
Також від додав, що під руїнами зруйнованих вщент закладу ще можуть бути люди.
«Мобільна криміналістична лабораторія працює на місці трагедії. Пошуково-рятувальна операція триває», – повідомив міністр і додав, що більше половини від числа загиблих ідентифіковані.
За даними влади, 5 жовтня близько 13:25 російські військові обстріляли с. Гроза Куп’янського району Харківської області. Удар припав на сільське кафе-магазин. 50 людей загинули, серед яких дитина, а також декілька поранених.
Президент Володимир Зеленський назвав атаку «показово жорстоким російським злочином».
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Україна «зацікавлена» в стабільності на Південному Кавказі – Зеленський про зустріч із Пашиняном
Президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся із прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном під час саміту в Гранаді – про це він повідомив 5 жовтня.
За словами Зеленського, розмова стосувалася безпекової ситуації на Південному Кавказі.
«Україна зацікавлена в стабільності регіону та дружніх відносинах із його країнами. Ми також обговорили нашу двосторонню співпрацю й міжрегіональні економічні проєкти», – додав він.
Пресслужба Пашиняна називає Зеленського серед політиків, із якими голова вірменського уряду мав зустрічі під час саміту.
Напередодні Зеленський повідомив про телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим, в тому числі щодо регіональної безпеки.
5 жовтня в Гранаді в Іспанії мала відбутися зустріч президента Азербайджану Ільгама Алієва і прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна за участю канцлера Німеччини і президента Франції. Але за день до зустрічі Алієв відмовився від візиту. За даними азербайджанських ЗМІ, Баку наполягав на участі в зустрічі Туреччини, але отримав відмову. Проти, зокрема, виступили Франція та Німеччина.
Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинули близько 30 000 людей.
У вересні азербайджанська армія провела операцію з відновлення контролю над регіоном. Влада етнічних вірмен капітулювала і нині бере участь у переговорах про реінтеграцію Карабаху в Азербайджан. Це супроводжується протестами в Єревані і виїздом населення з Нагірного Карабаху.
У Київській області на міні підірвалися троє людей – ДСНС
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що у селі Макарів Бучанського району Київської області на протитанковій міні підірвалася аварійна бригада районних електричних мереж.
«Одного громадянина у тяжкому стані доправлено до столичної лікарні, ще двоє – від госпіталізації відмовилися», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що внаслідок підриву також пошкоджено два автомобілі – «ГАЗ 53» і Volkswagen.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Росія завдала удар по селу Гроза під Куп'янськом, майже 50 загиблих: деталі
Вдень 5 жовтня Росія завдала удару по селу Гроза під Куп'янськом: під обстріл потрапили цивільні об'єкти – кафе та магазин. За попередніми даними від Офісу президента, загинули щонайменше 49 осіб, серед них 6-річна дитина (станом на 16:03). Інформація оновлюватиметься протягом ефіру.
Спікер Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш повідомив в ефірі телемарафону 5 жовтня, що найважча ситуація на східному фронті зараз – на Куп'янсько-Лиманському напрямку.
За його словами, армія Росії там активно використовує свої нові штурмові літаки Су-35, які можуть стріляти по повітряних та наземних цілях, і заходять на позиції ЗСУ парами.
Також окупанти використовують літаки та вертольоти Ка-52, Су-25, Мі-8. За добу вони атакували позиції армії України 8 разів.
«Противник зараз вибрав нову точку – Макіївка – і спрямовує всі зусилля на цей напрямок. Ці 8 бойових зіткнень сталися саме там», – повідомив Євлаш.
Також спікер порівняв цей напрямок з Бахмутським – і повідомив, що на Куп'янськ та Лиман Кремль зосередив у рази більше особового складу та військової техніки: понад 110 тисяч осіб, понад тисячу танків, майже дві тисячі бойових броньованих машин. Для порівняння навколо Бахмута у Росії – близько 50 тисяч солдатів, 200 танків та близько тисячі ББМ.
Місяць тому Росія вже робила штурми на цій більш ніж 150-кілометровій ділянці фронту: на Борову (і далі на Куп'янськ), а також на Новоєгорівку на південь – безуспішно. Заради цих атак Герасимов навіть кинув туди новостворену армію, яка так і не пройшла бойове злагодження.
Головні питання випуску:
Навіщо окупанти розпочали штурм Макіївки Луганської області – якщо попередні спроби атакувати на напрямі провалилися? Як змінюється тактика атак росіян?
І чим загрожує Україні втрата цієї ділянки фронту?
Удар військ РФ по Куп’янському району на Харківщині – близько пів сотні людей загинули
Війська РФ у четвер завдали ракетного удару по цивільному об’єкту у с. Гроза Куп’янського району Харківської області. Як повідомляє Офіс президента, близько пів сотні людей загинули, в тому числі 6-річний хлопчик.
Президент Володимир Зеленський назвав цю атаку на цивільних «показово жорстоким російським злочином».
«Удар ракети по звичайному продуктовому магазину, абсолютно свідомий теракт. Купʼянський район на Харківщині. Станом на цей час відомо про більш ніж 48 загиблих. Мої співчуття всім, хто втратив рідних і близьких! Надається допомога пораненим… Російський терор треба зупинити. Усі, хто допомагає Росії обходити санкції, – злочинці. Усі, хто підтримує Росію досі, підтримує зло. Цей і подібні теракти потрібні Росії лише для одного: зробити свою геноцидну агресію новою нормою для всього світу», – написав Зеленський у Telegram.
За повідомленнями, розбір завалів триває.
ДОПОВНЕНО У Харківській обласній прокуратурі згодом повідомили, що кількість жертв зросла до 49, серед яких дитина, а також 7 поранених.
«За даними слідства, 5 жовтня близько 13:25 російські військові обстріляли с. Гроза Куп’янського району. Зафіксовано влучання у цивільний об’єкт – сільське кафе-магазин», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Зеленський: будь-яке замороження війни в Україні дозволить Росії відновити потенціал
Замороження російської агресії в Україні загрожує не тільки їй, а й іншим країнам Європи – про це заявив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського політичного співтовариства в Гренаді 5 жовтня, передає його пресслужба.
«Якщо в цій агресії проти України буде якась пауза – будь-яке заморожування ситуації, – то буде новий критичний момент. 2028 рік. Якщо Росії дати адаптуватися зараз, до 2028 року Кремль зможе відновити розбитий нами військовий потенціал, і в Росії буде достатньо сили напасти на країни, які у фокусі російської експансії», – заявив він.
За словами Зеленського, йдеться про країни Балтії та «точно ті країни, на території яких присутні російські контингенти». Він додав, що про це повідомляє українська розвідка.
«Росія шукає можливості заморозити ситуацію та адаптуватись, робить висновки зі своїх помилок і готується йти далі… Найбільш небезпечний ворог той, який зробив висновки та підготувався до наступного удару на основі цих висновків», – сказав президент.
Зеленський назвав війну «базовим інструментом Росії», висловивши думку, що найбільш надійно її може нейтралізувати військова поразка:
«Саме зараз і в Україні у нас із вами є можливість завдати фундаментальної поразки агресії Росії. Ми вже всі разом із вами, із нашими партнерами зробили речі, які багатьом здавалися неможливими. Ми разом відстояли Україну».
Президент додав, що солдати країн Європи завдяки Україні «зараз не воюють проти Росії».
«Ми не сумніваємось у силі НАТО. Але я впевнений: ніхто з вас не хоче випробовувати, а як це буде, якщо, не дай боже, НАТО доведеться вступитися за когось із вас. Ми маємо перемогти в Україні, щоб Путін не зміг масштабувати цю агресію», – заявив він.
Відтак він закликав Європу до продовження санкційного тиску на Росію та витіснення російського контингенту з території інших країн, а також подякував за оборонну допомогу.
Президент України Володимир Зеленський почав участь у саміті Європейського політичного співтовариства в Гренаді 5 жовтня.
Президент США Джо Байден висловив занепокоєння тим, що боротьба республіканців у Конгресі може зашкодити допомозі Україні, і припустив, що може бути «інший спосіб» надання підтримки Києву, якщо Конгрес її не схвалюватиме. Подробиць він не навів. Чому допомога Україні, яка відбиває широкомасштабну агресію Росії, стала предметом політичних дискусій в американському політикумі?
- Палата представників Конгресу США з жовтня підтримала клопотання республіканця Метта Ґейтца і вперше в історії Сполучених Штатів відправила у відставку спікера.
- Кевін Маккарті втратив свою посаду майже одразу після того, як Палата представників змогла ухвалити тимчасовий бюджет США, щоб уникнути шатдауну ( припинення роботи уряду), тільки вилучивши із законопроєкту статті про видатки на підтримку України.
- За відставку Маккарті, який завжди послідовно підтримував необхідність надання допомоги Україні, проголосували усі демократи.
Чому голосували демократи? Чи можна говорити про розкол у лавах республіканців? Як загострення політичних дискусій всередині американського політикуму може вплинути на підтримку України її найбільшим союзником?
Про це Радіо Свобода в ефірі програми @Радіо Свобода розпитало Олега Шамшура, колишнього посла України у США та Франції.
Російська армія влучила в лікарню в Бериславі: Прокудін повідомив про двох поранених медиків
Російський удар влучив у будівлю лікарні в Бериславі, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 5 жовтня.
За його словами, пряме влучання знищило четвертий поверх, ще один пошкодило. Крім того, російський обстріл пошкодив машини екстреної допомоги.
«Постраждали двоє медпрацівників. У водія «швидкої» – перелом ноги та поранення голови, фельдшер дістав контузію», – заявив він.
Інформація про наслідки уточнюється, додав Прокудін.
Читайте також: Російські обстріли: обласна влада повідомила про двох загиблих в Херсоні і одного на Донеччині
За повідомленням Офісу генерального прокурора, правоохоронці вже відкрили провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Минулого тижня російські військові 26 вересня також атакували медичний заклад у Бериславі. Влучання пошкодило дах одного з відділень, харчоблок, пральню, котельню, гаражні, господарчі та складські приміщення.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
СБУ повідомило гендиректору «Ростеху» про підозру за постачання ракет і літаків армії Росії
Служба безпеки України повідомила про підозру генеральному директору російської корпорації «Ростех» Сергію Чемезову – про це відомство заявило 5 жовтня.
За повідомленням, компанія є монополістом у сфері постачання озброєнь та боєприпасів російські армії.
«Фігурант входить до кола друзів і найближчих соратників Путіна, з яким познайомився ще за часів служби в КДБ колишнього Радянського Союзу. Завдяки такій наближеності до очільника кремля Чемезов понад 15 років є незмінним керівником ключової корпорації військово-промислового комплексу країни-агресора», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Росія будує військові літаки попри санкції: як їй це вдається і що може вдіяти Україна
СБУ зазначає, що «Ростех» виробляє до 80% військової техніки, зброї та боєприпасів для ведення війни проти України. До корпорації входять концерни «Калашников», «Уралвагонзавод», «Вертольоти Росії» та «Об’єднана авіабудівельна корпорація».
Поміж іншого, Служба зафіксувала, що компанії Чемезова передали російському міністерству оборони партії:
- винищувачів СУ-30, СУ-35, СУ-57
- фронтових винищувачів-бомбардувальників СУ-34
- балістичних ракет типу Х-47М «Кинджал»
- бойових гелікоптерів Ка-52 та Мі-28
- ударних та розвідувальних дронів
- військово-транспортних літаків Іл-76
- танків Т-90М, Т-80БВМ і Т-72Б3М
- бойових машин піхоти БМП-2М і БМП-3
- реактивних систем залпового вогню «Торнадо-С» і «Торнадо-Г» та самохідних гаубиць «Мста-С»
Чемезову повідомили про підозру у фінансуванні дії з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
Читайте також: СБУ повідомила про затримання трьох агентів російського ГРУ
«Оскільки посадовець перебуває за межами України, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності», – додає відомство.
Напередодні Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду про застосування санкції щодо російського підприємця Едуарда Худайнатова за постачання палива російській армії.
Комітети Європарламенту підтримали створення фонду для України на 50 мільярдів євро
Члени Європейського парламенту підтримали створення фонду Ukraine Facility – відповідне голосування відбулося 5 жовтня.
Комітети Європарламенту з питань бюджету та із закордонних справ ухвалили створення фонду 86 голосами «за». Проти проголосували шестеро євродепутатів, двоє утрималися.
Як повідомляє пресслужба Європарламенту, на голосуванні 5 жовтня депутати «вдосконалили та покращили пропозиції для фонду на 50 мільярдів, аби підтримати відновлення, відбудови та модернізації України з 2024 року».
Читайте також: Країни-кандидати на вступ до ЄС повинні посилити реформи – чернетка підсумків саміту
Тіньовий доповідач щодо Ukraine Facility в бюджетному комітеті Влад Георге (від партії USR, Румунія) назвав фонд «потужним інструментом для створення стійкості в Україні», який гарантуватиме базові державні послуги та допоможе Києву втілити реформи для вступу в ЄС.
«Ukraine Facility – це також потужне повідомлення Путіну, ми заявляємо, що ми віримо в українців і будемо разом з ними стільки, скільки буде потрібно. І ми не зупинимось на 50 мільярдах євро, передбачених цим механізмом. Активи, конфісковані у російських олігархів, будуть спрямовані на поповнення цього інструменту та ще більш ефективну допомогу Україні», – йдеться в його коментарі.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 3 жовтня, що Європейський парламент у вівторок схвалив зміни до довгострокового бюджету Євросоюзу до 2027 року. Поправки передбачають, зокрема, створення так званого Українського фонду на 50 мільярдів євро.
42-річний військовослужбовець ЗСУ Олександр Ябчанка, який відновлюється після третього поранення, стурбований тим, що українці дедалі більше «ховають голову в пісок» через війну з Росією.
Дивіться фотогалерею і читайте розповідь тут
Росія будує військові літаки попри санкції: як їй це вдається і що може вдіяти Україна
За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила в Україні 316 військових літаків. Крім цього, регулярно повідомляється про успішні атаки дронів на аеродроми в РФ. Російських офіційних даних про втрати у військовій авіації немає, а пропагандисти називають число приблизно вдесятеро менше.
Чи здатна Росія швидко компенсувати втрати бойових літаків, попри санкції? Радіо Донбас Реалії дізналися, де і скільки Росія зараз виробляє літаків і як можна цьому протидіяти.
Українські експерти спираються на дані Генштабу ЗСУ – це 316 літаків, втрачених Росією у бойових діях станом на 3 жовтня 2023 року. Найбільше втрат припадає на перші місяці війни, коли літаки РФ не боялися залітати на територію України.
Міноборони Росії кількість втрачених бортів офіційно не називає, а кремлівські пропагандисти називають вдесятеро менші цифри.
Нідерландський аналітичний центр Oryx, який досліджує воєнні дії, збираючи інформацію із відкритих джерел, пише про 92 літака (84 знищених і 8 пошкоджених).
Аналітики Oryx враховують лише візуально підтверджені втрати, і його цифри деякі військові експерти вважають мінімальними вихідними даними для оцінок. Не завжди в умовах бойових дій знаходяться фото та відео докази, особливо, якщо літак впав на території, контрольованій армією РФ.
Несе агресор втрати у бойовій авіації і на своїй території. Після атак на аеродроми всередині Росії щонайменше були уражені чотири Іл-76, вантажний АН-124-100, знищений один стратегічний бомбардувальників Ту-22М3, ще кілька Ту-22М3 і Ту-95МС – зазнали пошкоджень.
Скільки військових літаків має Росія?
За даними The Military Balance – видання, що публікує щорічні звіти про військові потенціали країн, у Росії близько 818 літаків тактичної авіації (різні типи винищувачів):
- Су-30 – 122;
- Су-35 – 99;
- Су-34 – 112;
- Су-25 – 185;
- Су-24 – 100 літаків;
- близько 200 Су-27 та Міг-29 на зберіганні.
Стратегічну авіацію (різні типи бомбардувальників, здатні виконувати завдання на далеких відстанях) аналітики оцінюють у дві дивізії – тобто орієнтовно до 200 машин.
«Відома кількість бомбардувальників стратегічної авіації Ту-160 – їх 17, і понад 40 бомбардувальників Ту-95МС. З них не більше ніж 40-50% в льотному стані. Всі інші перебувають на збереженні. І приблизно 60 дальніх бомбардувальників Ту-22М3. З них теж не більше 40-45% в льотному стані», – розповідає авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
Зеленський почав участь у саміті в Гренаді, зустрівшись із прем’єр-міністром Іспанії
Президент України Володимир Зеленський почав участь у саміті Європейського політичного співтовариства в Гренаді 5 жовтня. За його повідомленням, він зустрівся з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
«Обговорили новий пакет оборонної підтримки, який містить додаткові засоби ППО, артилерію та антидронові системи. Готуємося розпочати переговори щодо вступу України до ЄС за головування Іспанії. Дякую за підтримку нашого прагнення», – заявив він.
Також розмова стосувалася надання енергетичного обладнання Україні перед початком зимового періоду та захист зернового коридору.
Читайте також: Країни-кандидати на вступ до ЄС повинні посилити реформи – чернетка підсумків саміту
Санчес не коментував зустріч, натомість раніше оголосив про початок третього саміту Євросоюзу в Гранаді.
«Ми дуже раді прийняти Третій саміт Європейського політичного співтовариства та Європейської ради. Сьогодні Гранада є європейською столицею і столицею миру», – повідомив голова іспанського уряду.
Президент України Володимир Зеленський прибув до іспанського міста Гранада для участі в саміті Європейського політичного співтовариства раніше 5 жовтня.
У Кремлі назвали «компетенцією міноборони» питання передислокації кораблів із Севастополя
У Кремлі не коментують повідомлень про імовірне переведення деяких кораблів російського Чорноморського флоту з окупованого Севастополя до Новоросійська в Краснодарському краї.
«Питання, повʼязані з дислокацією наших підрозділів, наших кораблів, наших частин знаходяться в компетенції міністерства оборони», – сказав речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
На початку жовтня у мережі зʼявилися супутникові знімки, які свідчать, що значну частину кораблів Чорноморського флоту перекинули з окупованого Севастополя до Краснодарського краю. Зокрема, до Новоросійська перейшли фрегати «Адмірал Ессен» і «Адмірал Макаров», три дизельні підводні човни, пʼять великих десантних кораблів і кілька малих ракетних кораблів.
На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), російські військові зробили це «ймовірно, намагаючись захистити їх (військові кораблі – ред.) від продовження українських ударів по російських активах в окупованому Криму».