У поліції повідомили про наслідки масованої атаки ударних дронів по Харкову
Російські військові вночі 3 листопада здійснили масовану атаку Харкова й передмістя, повідомляє поліція Харківської області.
«Щонайменше 10 російських безпілотників вдарили по цивільній інфраструктурі. За попередніми даними, постраждалих немає. У трьох місцевих жителів лікарі діагностували гостру реакцію на стрес», – ідеться в повідомленні.
Правоохоронці також інформують, що внаслідок влучання безпілотників горіли гаражі, палали автівки, пошкоджені господарчі споруди.
«Було влучання в навчальний заклад. Зруйновано другий і третій поверхи, дах будівлі, горіли конструктивні елементи. Також унаслідок обстрілу горів житловий будинок, СТО, адмінбудівля. Всі пожежі локалізовані. На місцях влучань працюють всі профільні служби. Слідчі та криміналісти документують наслідки обстрілів», – додають у поліції.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Понад 30 брендів українського одягу і національний одяг, який носять родина президента й урядовці, бістро в українському стилі і запит на борщ серед іноземців – і все це в центрі Праги. Масштаби українського бізнесу у Чехії зросли в рази. Ледь не кожний десятий підприємець в Чехії цьогоріч – українець. Серед 55 тисяч людей, які відкрили бізнес у цій країні, майже 5 тисяч мають громадянство України. Це випливає з аналізу, який надало Чеське кредитне бюро. Радіо Свобода завітало до кількох закладів у Празі, аби дізнатися – як українці, які рятувалися від війни, розбудовують бізнес у Чехії.
Влада повідомила про нічний удар військ РФ по Харкову
Мер Харкова Ігор Терехов уночі 3 листопада повідомив, що російські війська атакували місто.
«Ворог бʼє по Харкову. Є прильоти в одному з районів міста по цивільних обʼєктах. Там пожежа, яку локалізують наші рятівники. Про постраждалих інформація уточнюється», – написав Терехов у Telegram.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що йдеться про удари дронами-камікадзе.
«Зафіксовані влучання по цивільній інфраструктурі в Харкові та населеному пункті Харківського району», – зазначив він.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Стаття Залужного підкреслює важливість підтримки України – Білий дім
Стаття головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного у виданні The Economist «підкреслює, наскільки важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну», сказав координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 2 листопада.
Кірбі відзначив, що в процесі війни змінюються потреби сторін, в тому числі щодо систем озброєнь, які партнери надають Україні.
«Ми розвиваємося і вже еволюціонували в контексті того, чим ми забезпечуємо Україну, так само як розвивалася і сама війна. І я підозрюю, що цей процес триватиме», – наголосив Джон Кірбі, додавши, що «нам було б значно простіше це зробити, якби Конгрес ухвалив додаткове фінансування для підтримки України».
У своїй статті Валерій Залужний вказує на те, що війна стала позиційною, і для перелому потрібно зробити п'ять кроків. Вони є такими – подолати перевагу ворога у повітрі, покращити можливості прориву мінних перешкод, посилити контрбатарейну боротьбу, забезпечити ефективну підготовку українських резервів та підвищити ефективність радіоелектронної боротьби.
Також в інтервʼю The Economist головнокомандувач Збройних сил України зауважив, що західні країни досі стримуються від надання Україні найновіших озброєнь.
ЗСУ попереджають про рух ударних БПЛА у напрямку Київщини
Повітряні сили ЗСУ повідомляють про рух ударних безпілотників з Черкаської області у напрямку Київської області.
Перед цим голова Черкаської ОВА Ігор Табурець попередив про підвищену небезпеку через загрозу застосування військами РФ ударних БПЛА.
Нині повітряна тривога оголошена в Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській та Черкаській областях.
Жителів Одещини також попередили про загрозу застосування БПЛА.
Ввечері 2 листопада російські війська з території окупованого Криму ракетами «Онікс» атакували Одеську область. Як повідомили Сили оборони півдня, ракети «втратили бойову спроможність на підльоті до узбережжя».
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд передав до ВР фінальний проєкт держбюджету-2024
Уряд 2 листопада передав до Верховної Ради фінальний проєкт держбюджету-2024, повідомив у Telegram представник Кабінету міністрів у Верховній раді Тарас Мельничук.
Він повідомив, що документ підготовлений до другого читання, відповідно до бюджетних висновків ВР.
На сайті парламенту вказано, що доопрацьований документ сьогодні надійшов до законодавчого органу і тут же направлений на розгляд бюджетного комітету.
15 вересня уряд ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік з власними доходами загального фонду в 1 трлн 560 млрд грн та видатками загального фонду у 3 трлн 108 млрд грн. 19 жовтня ВР схвалила кошторис у першому читанні.
До другого читання серед пропозицій на доопрацювання було додаткове скорочення видатків на будівництво, ремонти і закупівлю майна в різних органах влади, зменшення видатків на Бюро економічної безпеки, додатковий ресурс на протезування для військових тощо.
Після «нейтралізації «АллатРа» Данілов очікує появи нового російського проєкту в Україні
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що робота над виявленням організацій, які діють в інтересах Росії на території України, триває. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Відстежування йде, і я можу сказати, що це дуже складний процес, тому що люди, прикриваючись тими чи іншими назвами, вони на власний розсуд вирішують свої питання по завданню спецорганів РФ», – сказав секретар РНБО в ефірі програми Свобода.Live.
За його словами, про діяльність псевдорелігійної організації «АллатРа» було відомо раніше.
«Можу сказати, коли під час доповіді СБУ президент запитав, чому раніше цього не зробили ( нейтралізували). Як сказали – «була в розробці», – пояснив він.
Данілов також прогнозує, що найближчим часом може активізуватися ще один російський проєкт.
«Я очікую, що найближчим часом з політичного небуття з’явиться ще один російський проект – раніше він називався «Жінки за майбутнє», а тепер «Жінки за мир». Жінки, які свого часу розповідали, що треба мир, треба дружити. Звичайно, але ж не під егідою ФСБ. Нам тут самим наводити лад», – сказав секретар РНБО.
2 листопада Служба безпеки України повідомила про нейтралізацію «міжнародної злочинної організації «АллатРа» – заблоковано понад 20 осередків, які діяли на користь спецслужб РФ. За даними СБУ, «Під виглядом «місіонерства» учасники релігійної секти виправдовували збройну агресію РФ та публічно просували кремлівську ідею про створення «союзу слов’янських народів» під керівництвом Москви».
«Це серйозний крок назад» – ЄС відреагував на вихід РФ з договору про заборону ядерних випробувань
Європейський Союз глибоко шкодує через рішення Росії відкликати ратифікацію глобального договору про заборону випробувань ядерної зброї. Про це йдеться у заяві представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.
У Євросоюзі зазначають, що рішення Москви є «серйозним кроком назад у відданості Росії архітектурі міжнародної безпеки, що підриває нинішні зусилля з нерозповсюдження та роззброєння».
«Європейський Союз закликає Росію продовжувати поважати мету та завдання Договору. Як держава-учасниця Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), Росія взяла на себе зобов’язання працювати над якнайшвидшим набуттям чинності Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. У контексті конференцій за статтею XIV Росія взяла на себе зобов’язання просувати Договір на найвищому політичному рівні та через усі доступні двосторонні та багатосторонні канали. Цей останній захід є серйозним кроком назад у виконанні цих зобов’язань, що погіршується статусом Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН», – йдеться у заяві.
2 листопада президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, повідомили російські офіційні інформагенції.
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань був схвалений 1996 року Генеральною асамблеєю ООН. Росія ратифікувала документ, а США та Китай – ні, хоча фактично і ці країни дотримувалися умов договору.
18 жовтня нижня палата російського парламенту, Державна дума, схвалила проєкт закону одразу у другому та третьому читаннях. Його підтримали усі 415 депутатів, які були присутні на засіданні.
У верхній палаті російського парламенту, Раді федерації, говорили, що, попри відкликання ратифікації, Росія «залишається державою, яка підписала договір, з усіма правами та обовʼязками, які з цього випливають».
До чого готуватися взимку та як розширять мобілізацію?
- Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний написав статтю для The Economist: війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії. Чи готова українська влада оголосити більші масштаби мобілізації? До чого готуватися взимку? які перспективи війни Росії проти України? як протистояти армії РФ? інтерв'ю із секретарем РНБО Олексієм Даніловим.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Якою буде реакція на статті про Україну? Допомога і підтримка України збільшиться чи навпаки? У Держдепі США вважають, що зможуть переконати законодавців об'єднати допомогу Ізраїлю та Україні, як наполягає президент США Байден. Як врешті вирішиться питання фінансової підтримки з боку США для України? Розмова із дипломатом та включення зі США.
CША планують оголосити у п’ятницю про пакет військової допомоги Україні на 425 млн дол – Reuters
У п’ятницю, 3 листопада, адміністрація президента США Джо Байдена планує оголосити про пакет військової допомоги Україні на суму 425 мільйонів доларів, передає агенція Reuters із посиланням на двох американських посадовців.
В очікуваному пакеті допомоги будуть боєприпаси з лазерним наведенням для знищення російських безпілотників на близько 300 мільйонів доларів. Очікується, що ракет ATACMS не буде. Водночас пакет міститиме боєприпаси до ракетних систем NASAMS і HIMARS, снаряди калібру 105 і 155 міліметрів, протитанкову систему TOW, протипіхотні міни Claymore, стрілецьку зброя та десяток вантажівок.
Пакет допомоги формується і його вміст може змінитися, вказує Reuters.
Після російського вторгнення США передали Україні безпекову допомогу на суму близько 44 мільярдів доларів.
США стурбовані виходом Росії з договору про заборону ядерних випробувань – Блінкен
Відкликання Росією ратифікації глобального договору про заборону випробувань ядерної зброї є кроком у неправильному напрямку і послабить довіру до міжнародного режиму контролю над озброєннями, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен 2 листопада.
«Ми глибоко стурбовані запланованими діями Росії щодо відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ), – сказав Блінкен. – На жаль, це значний крок у неправильному напрямку, що відводить нас далі, а не наближає до його вступу в силу».
Раніше сьогодні президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, повідомили російські офіційні інформагенції.
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань був схвалений 1996 року Генеральною асамблеєю ООН. Росія ратифікувала документ, а США та Китай – ні, хоча фактично і ці країни дотримувалися умов договору.
18 жовтня нижня палата російського парламенту, Державна дума, схвалила проєкт закону одразу у другому та третьому читаннях. Його підтримали усі 415 депутатів, які були присутні на засіданні.
У верхній палаті російського парламенту, Раді федерації, говорили, що, попри відкликання ратифікації, Росія «залишається державою, яка підписала договір, з усіма правами та обовʼязками, які з цього випливають».
Президент України Володимир Зеленський повідомив про «дуже змістовну» нараду з урядовцями – обговорювалися кроки для трансформації України та роботи з партнерами.
«Провів дуже змістовну нараду з урядовцями. Різні напрямки урядової роботи. Обговорили ті кроки, які потрібні для трансформації нашої держави, нашої роботи з партнерами, з донорами. Про рішення уряду, про законопроєкти, які потрібні, про посилення інституцій. Визначились з пріоритетами й готуємо нові кроки – і найближчими тижнями, і до кінця року, і в річному вимірі», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський заявив про підготовку законопроєктів та урядових рішень – деякі з них будуть схвалені вже найближчими тижнями.
Раніше президент України повідомив, що Київ готується до інших важливих подій, запланованих на перші тижні листопада. За його словами, листопад і грудень мають стати вагомими для України.
8 листопада Європейська комісія збирається представити оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС. Це ключовий крок у рішенні блоку про початок переговорів про вступ.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.
Черговий обстріл Херсонщини – постраждали двоє жінок
Російські війська у четвер обстріляли село Урожайне Бериславської громади на Херсонщині, є постраждалі, повідомила у Telegram обласна адміністрація.
«Постраждали двоє жінок 48 та 43 роки. Їх доставили до лікарні. Медики надають потерпілим допомогу», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні повідомлялося, що армія РФ вночі обстріляла село Станіслав на Херсонщині – загинула літня жінка. Вранці у Херсоні внаслідок російського обстрілу пошкоджень зазнав об’єкт критичної інфраструктури.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Латвії ввели заборону на перебування в країні автомобілів з російськими номерами
Сейм Латвії ухвалив зміни до законодавства про дорожній рух, які передбачають заборону перебування в країні автомобілів з російськими номерами, повідомила пресслужба латвійського парламенту.
Передбачається, що власники зареєстрованих у РФ автомобілів повинні будуть протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом (до 15 лютого 2024 року – ред.) зареєструвати транспортний засіб у Латвії або вивезти його з території країни. Якщо автомобіль на російських номерах не буде зареєстрований у Латвії або не виїде за межі країни, його конфіскують. Автори законопроєкту пропонують усі конфісковані авто передавати Україні. Окрім конфіскації, власників зобов’яжуть сплатити штраф від 750 до 2000 євро.
Нове законодавство передбачає дозвіл власникам авто на російських номерах один раз транзитом проїхати через територію Латвії. При цьому вони повинні будуть в електронному вигляді подати інформацію про себе, автомобіль та про період часу, протягом якого він перетинатиме транзитом територію країни. Окремо зазначається, що на такий транзит водіям відведуть 24 години.
Ці обмеження не стосуватимуться автомобілів дипломатичних та консульських служб РФ.
Раніше комісія, відповідальна за опрацювання законопроєкту, ухвалила рішення не поширювати зміни до закону на автомобілі, зареєстровані в Білорусі, мотивуючи це регламентацією застосування санкцій.
У вересні Латвія, Норвегія, Фінляндія, Польща, Естонія та Литва заборонили в’їжджати на свою територію машинам із російськими номерами. При цьому влада Латвії заявляла, що не конфісковуватиме такий транспорт, якщо він уже перебуває на території Євросоюзу. МВС Естонії також виступало за необхідність конфіскації або перереєстрації авто з російськими номерами. З аналогічними заявами виступила й Литва.
Данілов: «У нас не може бути простої зими»
Секретар Ради нацбезпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія накопичує ресурси, щоб спробувати завдати удару по енергетичній системі України взимку. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
«У нас не може бути простої зими. Ми розуміємо, на що розраховує наш супротивник. Він останнім часом зменшив кількість обстрілів критичної інфраструктури, саме енергетичного сектору. Він зараз робить накопичення, щоб спробувати завдати нам шкоди, коли буде зимова температура», – сказав Данілов в ефірі програми Свобода.Live.
Водночас посадовець переконаний, що все необхідне у цьому питанні робить і держава, і відповідальні за це компанії.
«Це питання неодноразово розглядали на Ставці верховного головнокомандувача. Є відповідне рішення РНБО. Я можу сказати, що ми це обов’язково пройдемо», – зазначив Данілов.
Росія обстрілювала енергетичну інфраструктуру України протягом осені та зими 2022-2023 року, що призводило до вимкнень електроенергії.
У липні 2023 року Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Війська РФ атакували ракетами Одещину – Сили оборони півдня
Російські війська атакували ракетами Одещину, руйнувань чи постраждалих немає, повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня.
«По Одещині ворог наніс ракетний удар 2 ракетами «Онікс» з тимчасово окупованого Криму. Випущені з берегового ракетного комплексу «Бастіон» ракети втратили бойову спроможність на підльоті до узбережжя», – йдеться у повідомленні.
О 18:40 в Одеській області оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Через 20 хвилин був відбій.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розширення ЄС: які реформи планують у блоці й чого остерігається Україна?
Про необхідність реформувати Євросоюз, перш ніж до нього приєднаються нові країни-члени, уже заявляли низка європейських лідерів, таку ж ціль вони закріпили на саміті у Гранаді цієї осені. Тепер поговорити про це предметніше на конференцію до Берліна міністрів закордонних справ з держав-членів ЄС та країн-кандидатів запросила очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок. Вона бачить загрозу для ЄС, якщо його розширити без реформ. Її український колега Дмитро Кулеба вбачає у реформуванні небезпеку відкладеного членства для України.
«Була б зовсім інша ситуація» – Данілов про недостатні темпи Заходу в наданні зброї Україні
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявляє, що темпи надання військової допомоги Україні від партнерів вплинули на результат, який сьогодні українська армія має на полі бою. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода 2 листопада.
«Якби ми з перших днів отримували ту допомогу, на яку розраховували, була б зовсім інша ситуація», – сказав секретар РНБО в ефірі програми Свобода.Live.
За словами Данілова, зволікання дало можливість Росії підготуватися, замінувати велику територію і провести переговори з Іраном та Північною Кореєю.
«У лютому і березні 2022 року ми благали дати захист нашого неба. На превеликий жаль, на той час ми не отримали жодної відповіді. Ну, а допомога почала надходити поступово, і ми дуже ретельно відслідковуємо в апараті: хто перший надавав, що надавав і яка країна це робила. Я більш ніж впевнений, якщо би ця допомога була швидше, то може й були інші результати», – зазначив Олексій Данілов.
Коментуючи статтю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у The Economist, секретар РНБО заявив, що погоджується з генералом, який пише про необхідність нових технологій для розробки озброєння.
Данілов говорить, що це питання неодноразово обговорювалося на засіданнях Ставки. Він також додає, що хотів би, щоб відносини України з партнерами з приводу постачання зброї були більш динамічними.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у статті The Economist написав, що війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії.
«Війна зараз переходить на новий етап: те, що ми у військових називаємо «позиційною» війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості. Це піде на користь Росії, дозволяючи їй відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме збройним силам України та самій державі», – наголосив генерал.
За його словами, щоб вийти з цього етапу, Україні потрібні ключові військові можливості та технології, а найважливіше – повітряна сила.
Зеленський обговорив із головою Євроради виконання Києвом рекомендацій для членства в ЄС
Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем обговорив досягнення України у виконанні рекомендацій ЄС для початку переговорів про вступ до блоку.
«Провів телефонну розмову з Шарлем Мішелем, привітав його з 30-річчям Маастрихтського договору. Ми зосередили наш діалог на майбутній зустрічі Європейської Ради в грудні 2023 року та на досягненнях України у виконанні семи рекомендацій. Погодилися, що з Україною ЄС стане ще сильнішим», – написав він у телеграмі.
Шарль Мішель у соцмережі Х написав, що у розмові з Зеленським він підтвердив непохитну відданість ЄС довгостроковій фінансовій, військовій і гуманітарній допомозі Україні «стільки, скільки буде потрібно».
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна вже завершує «виконання всіх рекомендацій Євросоюзу» на урядовому рівні.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Місцева влада: війська РФ знову атакували дронами Нікополь
Російські війська знову атакували Нікополь, спрямувавши на місто три дрони-камікадзе, повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Сьогодні агресор атакував Нікопольщину. На районний центр спрямував три дрони-камікадзе. По Покровській сільській громаді цілив з важкої артилерії. Понівечене комунальне підприємство, 8 приватних будинків, господарська споруда, лінії електропередач та газогін», – написав він у телеграмі.
Лисак також повідомив про «приліт» у Синельниківському районі – пошкоджена приватна оселя.
Люди через ці російські атаки не постраждали.
Як повідомляла місцева влада, через російські атаки Нікопольщини 1 листопада загинула людина, ще семеро поранені.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.