Суд ООН ухвалить рішення про юрисдикцію в справі України проти Росії
Міжнародний суд ООН у Гаазі 2 лютого має ухвалити попереднє рішення щодо юрисдикції у справі України проти Росії про «спотворення поняття геноциду».
Очікується, що найвищий суд ООН вирішить, чи може він відкривати основне провадження у цій справі.
Якщо суд визнає скаргу України частково чи повністю прийнятною, то далі розпочнеться розгляд справи по суті.
Україна подала позов до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року зі скаргою, що Росія зловживає Міжнародною конвенцією про запобігання геноциду для виправдання повномасштабного вторгнення: оголошуючи про так звану «спеціальну воєнну операцію» президент Росії Володимир Путін заявляв, що має на меті запобігти геноциду на сході України.
Раніше Міжнародний суд ООН розглядав заперечення Росії щодо того, чи має суд юрисдикцію вирішувати цей спір між Україною і Росією.
За добу через обстріли РФ є поранені в трьох областях – місцева влада
Російські війська обстріляли 25 населених пунктів Запоріжжя 153 рази протягом доби 1 лютого – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко вранці п’ятниці.
За даними обласної влади, російська армія здійснила 49 ударів дронами та 103 обстріли з артилерії.
«Внаслідок ворожих артобстрілів поранення отримав 40-річний житель Малої Токмачки та 33-річний житель Преображенки», – заявив Малашко.
Він додав, що ОВА отримала 13 повідомлень про руйнування житла та об’єктів інфраструктури.
Ще одна людина поранена в Донецькій області, заявив очільник області Вадим Філашкін:
«За 1 лютого росіяни поранили одного жителя Донеччини – в Авдіївці».
Російські війська обстріляли кілька районів Дніпропетровської області, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.
«За уточненою інформацією, через вчорашню атаку на Покровську сільську громаду постраждав 37-річний чоловік. У нього осколкові поранення та перелом. Потерпілого госпіталізували в стані середньої тяжкості», – написав він у своєму телеграмі.
Про обстріли населених пунктів напередодні також повідомили очільники Харківщини та Миколаївщини. За даними місцевої влади, ніхто не постраждав.
Також 1 лютого двоє волонтерів із Франції загинули внаслідок обстрілу Берислава на Херсонщині.
Оптимізація допомоги переселенцям: які зміни і кому скасують виплати
Кому з внутрішньо переміщених осіб український уряд планує скасувати допомогу, а кому держава продовжить її виплачувати? Що думають біженці про оптимізації соціальних виплат і заклики повертатися до України? Що буде далі з державною підтримкою людей, які виїхали з окупації або з зони бойових дій? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Внаслідок російського удару по Кривому Рогу в ніч на 2 лютого без світла залишалися 62 тисячі споживачів, через знеструмлення шахти під землею – 120 шахтарів, уточнили в Міністерстві енергетики України.
«Вдруге за тиждень ворог спрямував удари по енергооб’єктах Дніпропетровської області. У результаті атаки БПЛА в ніч на 2 лютого зафіксовано загоряння і пошкодження обладнання на підстанціях НЕК «Укренерго». Внаслідок чого знеструмлені повітряні лінії, є масштабні відключення електроенергії у Кривому Розі. А саме: місцева промисловість, шахта (120 людей виводять на поверхню), без світла залишилося близько 62 тисяч побутових споживачів», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Міненерго, через атаку БПЛА зайнялося енергетичне обладнання на одному з місцевих підприємств.
«Станом на ранок частину ліній включено в роботу, заживлено понад 32 тисячі споживачів, зокрема об’єкти критичної інфраструктури. Триває огляд наслідків атаки», – заявили в міністерстві.
Вранці 2 лютого влада Дніпропетровщини повідомила, що внаслідок влучання у Криворізькому районі знеструмлені більш ніж 40 тисяч абонентів, зокрема, дві шахти, під землею залишилися понад 100 робітників, частину з яких вже підняли на поверхню.
Про «масовану дронову атаку» повідомив і голова Кіровоградської ОВА. «Відпрацювала ППО у місті Кропивницькому і Кропивницькому районі. Попередньо – без постраждалих», – написав Андрій Райкович у телеграмі. Інших подробиць він не навів.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська в ніч на 2 лютого атакували Україну 24-ма ударними безпілотниками типу Shahed-136/131, 11 із них збили сили ППО, ще сім – «не досягли своїх цілей і локаційно втрачені».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Експрезидент Латвії про депортацію дітей, Путіна і трибунал
Проблема депортації українських дітей має бути у фокусі світової громадськості, переконаний попередній президент Латвії Егілс Левітс.
Це, на його думку, допоможе повернути додому неповнолітніх. Він вважає рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової – важливим кроком у цьому напрямку. Адже це – лише другий випадок в історії, коли чинному очільнику держави висували такі обвинувачення. Про шляхи повернення українських дітей з Росії, про «злочин всіх злочинів» і міжнародний тиск на Росію Егілс Левітс поговорив з проєктом «Ти як?» від Радіо Свобода під час конференції в Ризі – «Війна Росії проти дітей» (Russia’s War on Children).
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 387 060 своїх військових, зокрема 830 – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України.
Серед інших втрат Росії у Генштабі ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 6331 (9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11792 (+19)
- артилерійських систем – 9274 (+46)
- РСЗВ – 978 (+2)
- засоби ППО ‒ 663
- літаків – 332
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7146 (+5)
- крилаті ракети ‒ 1847
- кораблі /катери ‒ 24 (+1)
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 12316 (+49)
- спеціальна техніка ‒ 1470 (+8).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
31 січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Повітряні сили: вночі знищили 11 із 24 запущених Росією дронів
Російські війська в ніч на 2 лютого атакували Україну 24-ма ударними безпілотниками типу Shahed-136/131 із напрямків: Приморсько-Ахтарська в Росії і Чауди – в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Зокрема, за повідомленням, удар був спрямований по об’єктах критичної інфраструктури на Дніпропетровщині.
«Загалом, силами і засобами Повітряних сил, у взаємодії з ППО Сил оборони України, знищено 11 ворожих БпЛА у межах Дніпропетровської, Херсонської, Кіровоградської і Харківської областей. Крім того, щонайменше сім ударних безпілотників не досягли своїх цілей і локаційно втрачені», – йдеться в повідомленні.
У ніч на 2 лютого Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух груп дронів у низці областей, зокрема на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині, Миколаївщині, Херсонщині.
Вранці 2 лютого влада Дніпропетровщини повідомила, що внаслідок влучання у Криворізькому районі знеструмлені більш ніж 40 тисяч абонентів, зокрема, дві шахти, під землею залишилися понад 100 робітників, частину з яких вже підняли на поверхню.
Про «масовану дронову атаку» повідомив і голова Кіровоградської ОВА. «Відпрацювала ППО у місті Кропивницькому і Кропивницькому районі. Попередньо – без постраждалих», – написав Андрій Райкович у телеграмі. Інших подробиць він не навів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
План перемоги Залужного. Що пропонує головнокомандувач ЗСУ?
- Українські розвідники знищили ракетний катер «Ивановец», який перебував на рейді озера Донузлав у тимчасово окупованому Криму. Це сталося в ніч проти 1 лютого. Вартість судна становить орієнтовно 60-70 мільйонів доларів. Усі деталі почуємо від представника української розвідки.
- Залужний опублікував колонку для CNN. Де наголосив, що Україні треба зосередитися на забезпеченні армії високотехнологічними засобами. Тим часом CNN пише, що відставка Залужного відбудеться до кінця тижня. А Bild каже: проти цього виступають Буданов та Сирський. Чи це дійсно так? Та який план перемоги пропонує Залужний?
- Пішки, під звуки обстрілів, з саморобними білими прапорами. «Білим янголам» вдалося вивести понад сотню людей з окупованих вулиць Авдіївки. Врятовані розповіли про окупацію міста, вбивства та грабунки російських військових. Як відбулася ця ризикована евакуація?
- Мовні курси для військових. Охочі підвищити свої знання з української мови незабаром зможуть це зробити. Як це буде відбуватися? Розпитаємо усі деталі в уповноваженого із захисту державної мови.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
У Криворізькому районі влучання дронів призвело до знеструмлення понад 40 тисяч абонентів – влада
У Криворізькому районі, який російські війська вночі атакували безпілотниками, є влучання, що призвело до знеструмлення більш ніж 40 тисяч абонентів, зокрема, двох шахт, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Під землею залишилися понад 100 робітників. Частину з них вже підняли на поверхню», – написав він у телеграмі.
Лисак додав, що три «Шахеди» збили сили ППО.
За даними голови ОВА, по Нікопольщині загарбники вдарили з артилерії, люди не постраждали.
«Натомість, за уточненою інформацією, через вчорашню атаку на Покровську сільську громаду постраждав 37-річний чоловік. У нього осколкові поранення і перелом. Потерпілого госпіталізували в стані середньої тяжкості», – йдеться в повідомленні.
У ніч на 2 лютого Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух груп дронів у низці областей, зокрема на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині, Миколаївщині, Херсонщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: на фронті було 63 бойових зіткнення
Протягом минулої доби на фронті відбулося 63 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом ворог завдав два ракетних удари, один з яких керованою авіаційною ракетою Х-59 по цивільній інфраструктурі Мирнограду Донецької області. Також окупанти завдали 85 авіаційних ударів, здійснили 79 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові приватні й багатоквартирні будинки, школа й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
Під артилерійським вогнем опинилися понад 150 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської і Миколаївської областей, повідомили в командуванні.
За даними Генштабу, українські військові відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, зокрема 22 – на Авдіївському, 11 – на Мар’їнському.
«На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують утримання позицій та відбиття штурмів окупаційних військ. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Так, протягом минулої доби противник здійснив 14 безуспішних штурмових дій», – йдеться у зведенні.
Розвідка Великої Британії 21 січня заявила, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Голова Кіровоградської ОВА заявив про масовану атаку дронів на область і сусідні регіони
Голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович заявив, що вночі Росія здійснила масовану дронову атаку на Кіровоградщину і сусідні області.
«Відпрацювала ППО у місті Кропивницькому і Кропивницькому районі. Попередньо – без постраждалих», – написав голова ОВА у телеграмі. Інших подробиць він не навів.
У ніч на 2 лютого Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух груп дронів у низці областей, зокрема на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині, Миколаївщині, Херсонщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Держдепі CША відреагували на заяву Путіна про «демілітаризовану зону» між РФ і Україною
У Державному департаменті CША відреагували на заяву російського президента Володимира Путіна про «демілітаризовану зону» між Україною та Росією.
«Мені важко зрозуміти, як демілітаризована зона між Росією та Україною буде реалізована. Важко мати демілітаризований осередок, коли російські війська продовжують діяти на українській стороні кордону», – сказав на брифінгу речник Держдепу Метью Міллер, відповідаючи на запитання, чи підтримують США ідею Володимира Путіна створити між Україною та Росією «демілітаризовану зону».
За його словами, якби Росія дійсно хотіла продемонструвати зацікавленість у цьому, вона могла б почати з демілітаризації тих частин України, де зараз перебувають російські сили.
31 січня президент Росії Володимир Путін озвучив ідею «демілітаризованої» або «санітарної» зони в Україні, заявивши, що демілітаризована лінія з Україною має забезпечити «безпеку території РФ від далекобійних засобів західного виробництва».
Аналітики американського Інститут вивчення війни (ISW) зазначають, що ця заявлена Путіним ціль «є розпливчастою метою, яка фактично недосяжна, доки існує незалежна Україна, здатна до боротьби».
«Путін, ймовірно, анексував би будь-які українські території, які Росії вдалося б захопити для досягнення цієї заявленої мети (зокрема, у чотирьох областях України, де Росія вже захопила території, але контролює їх лише частково)», – заявили в ISW.
Аналітики також зауважили, що Путін включив українське місто Харків, яке він раніше назвав «російським», до цієї гіпотетичної демілітаризованої зони, ймовірно, щоб скористатися дискусіями навколо малоймовірної можливості російського наступу вздовж північного кордону Харківської області з Бєлгородської області.
В ISW звернули увагу, що раніше Путін заявляв, що розгляне можливість створення «буферної зони» під час широкого невдоволення через рейди проукраїнських сил у Бєлгородську область влітку 2023 року.
Командувач Тихоокеанського флоту США розповів про важливість підтримки України для миру в регіоні
Адмірал, командувач Тихоокеанського флоту США Семюел Папаро заявив, що, хоч це може здатися нелогічним, але однією з найважливіших речей, які Вашингтон може зробити для зміцнення миру в Індо-Тихоокеанському регіоні, є підтримка України в її боротьбі проти російської агресії. Про це він заявив в сенатському комітеті з питань збройних сил.
Як повідомляє пресслужба Пентагону, перше запитання, яке сенатори поставили Папаро, було про те, що війна Росії в Україні означає для Китаю.
Адмірал сказав, що Китай вивчає вторгнення і «замість того, щоб побачити конфлікт в Україні, [китайці] мають намір... взяти до відома дії Росії».
За його словами, неспроможність Росії досягти своїх намірів в Україні безпосередньо «є стримуючим фактором у західній частині Тихого океану і безпосередньо заспокоює партнерів».
«Найрішучіша річ, яку ми можемо зробити на даний момент, – це прийняти додатковий [бюджет], який би фінансував можливості України захищати себе», – сказав він сенаторам.
Адмірал наголосив, що підтримка України є компонентом стримування не лише в Європі, але й в Індо-Тихоокеанському регіоні.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі. Але лідер більшості в Сенаті Чак Шумер 1 лютого заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
CША вітають рішення ЄС про допомогу Україні – Держдеп
США вітають пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, який схвалив Євросоюз, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.
«Ми вітаємо постійну підтримку наших європейських союзників і партнерів, яку вони надають Україні, коли вона захищається від російської агресії», – сказав він під час брифінгу.
За його словами, це рішення ЄС вчергове підкреслює, що Україні допомагають не лише США, а коаліція союзників та партнерів в Європі та всьому світі.
«Коли ви дивитеся на фінансовий внесок (невійськову допомогу), який було зроблено, щоб підтримати Україну, європейські країни внесли більше. Сполучені Штати внесли близько 75 мільярдів доларів на допомогу, європейські країни спільно внесли близько 110 мільярдів доларів», – зауважив він.
У Держдепі сподіваються, що Конгрес невдовзі схвалить додаткове фінансування для України.
«Важливо, щоб Конгрес США діяв якнайшвидше для просування інтересів нашої національної безпеки та допоміг Україні захистити себе та забезпечити своє майбутнє», – додав Міллер.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Сенат США розгляне законопроєкт щодо кордону та допомоги Україні наступного тижня – Шумер
Лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
За його словами, текст угоди буде оприлюднено вже у п’ятницю чи в неділю. Він планує призначити голосування на наступний тиждень, яке відбудеться не пізніше середи.
«Ми не можемо просто ухилятися від своїх обов’язків тільки тому, що завдання складне», – сказав Шумер.
Двопартійні учасники переговорів у Сенаті США вже в п’ятницю оприлюднять довгоочікувану угоду про припинення потоку мігрантів через американо-мексиканський кордон, пише Reuters.
Як зауважує видання Politico, наразі незрозуміло, чи дозволить керівництво Сенату вносити поправки до пакету, що може суттєво відтермінувати остаточне голосування. Також поки що незрозуміло, чи поставить спікер Палати представників Майк Джонсон це на голосування в Палаті представників, якщо документ пройде Сенат.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорена процедура розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
Зеленський подякував ЄС за допомогу Україні та згадав про США: «чекаємо рішень»
Президент України Володимир Зеленський подякував за «довгоочікуване рішення ЄС» і заявив, що Україна чекає рішень від США.
«Сьогодні Європа продемонструвала саме таку єдність, яка потрібна. 27 країн – разом. Інституції Євросоюзу – у повній взаємодії. Це чіткий сигнал Москві, що Європа вистоїть і що Європу не зламати будь-якими деструктивними хвилями, які завжди придумують у Кремлі. Але водночас – це чіткий сигнал через Атлантику, сигнал про те, що Європа бере на себе зобов’язання. Безпекові. Сильні. Чекаємо рішень Америки», – заявив він у своєму відеозверненні.
Зеленський подякував за «довгоочікуване рішення Євросоюзу», яке означає – «українці мають фінансові гарантії для соціальної стабільності».
«Я вдячний кожній із 27 країн Євросоюзу та керівникам європейських інституцій. Зараз важливо, щоб розподіл цих коштів відбувся за аналогією до попереднього формату підтримки: перші два транші потребуємо більшої суми – 18 мільярдів євро на рік, а далі стійкість держави буде більшою», – сказав президент, додавши, що команди України та Євросоюзу відпрацюють це питання.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Директор МАГАТЕ Ґроссі наступного тижня відвідає ЗАЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), щоб обговорити нестабільну ситуацію з безпекою на майданчику, зокрема скорочення кількості персоналу, що працює на об’єкті.
Як повідомляє пресслужба агентства, перед тим, як вирушити на станцію, у вівторок він проведе переговори у Києві.
Серед іншого, Ґроссі порушить важливе питання кадрового забезпечення ЗАЕС і запросить додаткову інформацію про нову заяву станції про те, що з сьогоднішнього дня жодні працівники, які працюють на національному операторі «Енергоатом», не будуть допущені на майданчик. Як зауважують в МАГАТЕ, зараз на ЗАЕС працюють колишні працівники «Енергоатому», які прийняли російське громадянство і підписали трудові контракти з російською компанією-оператором, а також співробітники, які були направлені на ЗАЕС з РФ. Сьогодні, 1 лютого, на ЗАЕС команді МАГАТЕ повідомили, що на станції достатньо атестованого персоналу і всі посади повністю заповнені.
«Надзвичайно важливо, щоб станція мала кваліфікований та досвідчений персонал, необхідний для забезпечення ядерної та фізичної ядерної безпеки. Кількість персоналу вже була значно скорочена з початку війни майже два роки тому», – сказав Генеральний директор Гроссі.
Цього тижня експерти МАГАТЕ продовжували звертатися до ЗАЕС з проханням надати більш детальну інформацію щодо персоналу, який обслуговує головні щити управління, а також про персонал, відповідальний за обслуговування критично важливої інфраструктури та процесів, пов’язаних із забезпеченням безпеки.
На початку цього тижня експертів МАГАТЕ поінформували, що наразі на окупованій російськими військами ЗАЕС працює 4500 співробітників російської експлуатуючої організації, а 940 заявок перебувають на розгляді. До початку збройного конфлікту на ЗАЕС працювало близько 11500 осіб.
Раніше російська сторона заявила, що з 1 лютого «з метою забезпечення безпеки буде заблоковано доступ на ЗАЕС тим 120 фахівцям, які не уклали угоди з російською організацією, що експлуатує станцію».
У вересні минулого року президент «Енергоатому» Петро Котін заявив, що на окупованій ЗАЕС залишаються працювати 822 українських атомників, вони зазнають тиску від окупантів. Крім того, за словами Котіна, в Енергодарі залишаються 2083 працівника ЗАЕС, яких окупанти не допускають до робочих місць. Президент «Енергоатому» каже, що російські загарбники «періодично затримують та катують український персонал станції, щоб змусити їх працювати на «Росатом».
Рафаель Ґроссі вже вчетверте перетинає лінію фронту, щоб відвідати ЗАЕС, всі шість реакторів якої зупинені вже майже півтора року і не виробляють електроенергію, але все ще містять велику кількість ядерного палива, яке має бути збережене, в тому числі належним чином охолоджене і захищене.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після початку масштабного вторгнення в Україну. З вересня 2022 року на станції перебувають моніторингові місії МАГАТЕ.
Директор МАГАТЕ Ґроссі наступного тижня відвідає ЗАЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), щоб обговорити нестабільну ситуацію з безпекою на майданчику, зокрема скорочення кількості персоналу, що працює на об’єкті.
Як повідомляє пресслужба агентства, перед тим, як вирушити на станцію, у вівторок він проведе переговори у Києві.
Серед іншого, Ґроссі порушить важливе питання кадрового забезпечення ЗАЕС і запросить додаткову інформацію про нову заяву станції про те, що з сьогоднішнього дня жодні працівники, які працюють на національному операторі «Енергоатом», не будуть допущені на майданчик. Як зауважують в МАГАТЕ, зараз на ЗАЕС працюють колишні працівники «Енергоатому», які прийняли російське громадянство і підписали трудові контракти з російською компанією-оператором, а також співробітники, які були направлені на ЗАЕС з РФ. Сьогодні, 1 лютого, на ЗАЕС команді МАГАТЕ повідомили, що на станції достатньо атестованого персоналу і всі посади повністю заповнені.
«Надзвичайно важливо, щоб станція мала кваліфікований та досвідчений персонал, необхідний для забезпечення ядерної та фізичної ядерної безпеки. Кількість персоналу вже була значно скорочена з початку війни майже два роки тому», – сказав Генеральний директор Гроссі.
Цього тижня експерти МАГАТЕ продовжували звертатися до ЗАЕС з проханням надати більш детальну інформацію щодо персоналу, який обслуговує головні щити управління, а також про персонал, відповідальний за обслуговування критично важливої інфраструктури та процесів, пов’язаних із забезпеченням безпеки.
На початку цього тижня експертів МАГАТЕ поінформували, що наразі на окупованій російськими військами ЗАЕС працює 4500 співробітників російської експлуатуючої організації, а 940 заявок перебувають на розгляді. До початку збройного конфлікту на ЗАЕС працювало близько 11500 осіб.
Раніше російська сторона заявила, що з 1 лютого «з метою забезпечення безпеки буде заблоковано доступ на ЗАЕС тим 120 фахівцям, які не уклали угоди з російською організацією, що експлуатує станцію».
У вересні минулого року президент «Енергоатому» Петро Котін заявив, що на окупованій ЗАЕС залишаються працювати 822 українських атомників, вони зазнають тиску від окупантів. Крім того, за словами Котіна, в Енергодарі залишаються 2083 працівника ЗАЕС, яких окупанти не допускають до робочих місць. Президент «Енергоатому» каже, що російські загарбники «періодично затримують та катують український персонал станції, щоб змусити їх працювати на «Росатом».
Рафаель Ґроссі вже вчетверте перетинає лінію фронту, щоб відвідати ЗАЕС, всі шість реакторів якої зупинені вже майже півтора року і не виробляють електроенергію, але все ще містять велику кількість ядерного палива, яке має бути збережене, в тому числі належним чином охолоджене і захищене.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після початку масштабного вторгнення в Україну. З вересня 2022 року на станції перебувають моніторингові місії МАГАТЕ.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден обговорили допомогу Україні.
«Гарна телефонна розмова з Байденом після того, як Європа погодила 50 мільярдів євро фінансової допомоги для України. Ми погодилися, що Україна повинна продовжувати отримувати широку підтримку від своїх партнерів. Ми будемо спільно стояти на боці України стільки, скільки буде потрібно», – написала вона у соцмережі Х.
Як повідомляє Білий дім, під час розмови Байден привітав рішення ЄС про надання Києву фінансової допомоги, назвавши його «історичним».
«Президент Байден високо оцінив непохитну підтримку ЄС України, яка продовжує захищатися від російської агресії та реалізовувати євроатлантичні прагнення. Фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США, яка є необхідною для зусиль України, спрямованих на захист свого народу, міст та солдатів у боротьбі за свободу», – заявили у Вашингтоні.
Читайте також: ЄС не збільшив суму військової допомоги Україні, про що просив Зеленський
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Китай застеріг Україну від внесення його компаній до списку «спонсорів війни» – Reuters
Китай застеріг Україну від включення китайських компаній до списку «міжнародних спонсорів війни», заявивши, що це може зашкодити відносинам між двома країнами, повідомляє Reuters з посиланням на неназвані джерела, знайомі з цим питанням.
Одне джерело агенції зауважило, що Китай не ставив Україні жодних умов, а просто висловив свою точку зору щодо списку. Водночас інше джерело припустило, що Пекін може пов’язати це із закупівлею Китаєм українського зерна.
Минулого місяця китайські чиновники висловили своє невдоволення Києву, який включив 14 китайських компаній до списку з 48 компаній, які, як він стверджує, допомагають Росії.
Читайте також: НАЗК: китайську компанію внесли до списку «спонсорів війни» за продаж Міноборони РФ всюдиходів
Пекін, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, утримується від критики вторгнення Росії в Україну, але також закликає до поваги територіальної цілісності. До війни Китай був головним торговельним партнером України.
Україна включила 48 міжнародних компаній, зокрема 14 з Китаю, до реєстру «міжнародних спонсорів війни», чия бізнес-діяльність, за її словами, опосередковано допомагає або сприяє військовим зусиллям Росії.