ОП: українська команда в Берліні обговорила угоду про безпекові зобов’язання з Німеччиною
Українська делегація провела зустріч із представниками німецької влади в Берліні, повідомив Офіс президента 1 лютого.
За повідомленням, переговорну команду очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. Зустріч стосувалася укладення двосторонньої угоди «про безпекові зобов’язання та довгострокову підтримку нашої держави».
«У межах візиту Ігор Жовква також обговорив із німецькими візаві подальше поглиблення двосторонньої співпраці в пріоритетних сферах і подякував Німеччині за підтримку сьогоднішнього рішення ЄС щодо фінансового інструменту для України на 2024–2027 роки обсягом 50 мільярдів євро», – повідомляє адміністрація президента.
ОП додає, що сторони узгодили графік контактів «на найвищому рівні» у найближчому майбутньому.
Читайте також: Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги
У січні канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.
Зеленський за підсумками розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном 18 січня повідомив, що лідери країн доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7.
Euroclear: заморожені в ЄС російські активи принесли 4,4 млрд євро прибутку за рік
Міжнародний депозитарій Euroclear за 2023 рік заробив 4,4 мільярда євро від російських заморожених активів. Про це йдеться у звіті організації про фінансові результати. Євросоюз обговорює використання прибутку для фінансування допомоги Україні.
Після російського вторгнення в Україну Євросоюз заморозив активи Банку Росії, що розміщені в блоці, на загальну суму понад 200 мільярдів євро (214 млрд доларів). У Euroclear перебуває більшість цих коштів. Москва не може скористатися ні цими грошима, ні заробленими відсотками.
Низка країн блоку виступає проти ідеї повної конфіскації цих коштів. Натомість на допомогу Києву піде прибуток від їхнього розміщення, передбачає основний план Євросоюзу, про який повідомляють медіа.
Читайте також: Податки, прибутки чи самі активи – яке рішення готує ЄС щодо заморожених російських коштів?
В опублікованій 1 лютого заяві Євроради за підсумками саміту ЄС у Брюсселі йдеться про те, що надзвичайні доходи приватних організацій, отримані від заморожених активів російського Центробанку, розглядаються ЄС як «потенційні джерела доходів».
У публікації газети Financial Times зазначається, що якщо закон про вилучення прибутку буде схвалено, він не матиме зворотної сили. Тому прибуток за 2023 рік для підтримки Києва використано, швидше за все, не буде. Однак раніше Бельгія обіцяла, що використає для програм підтримки податок, отриманий із цього прибутку. Це трохи більше мільярда євро.
Днями стало відомо, що посли Євросоюзу погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись кошти від заморожених російських активів.
Верховний представник ЄС із питань безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель 22 січня повідомив про політичну домовленість серед країн-членів про використання заморожених активів Росії на користь України.
Читайте також: «Я майже впевнений, що незабаром це буде зроблено» – Боррель про використання заморожених активів РФ
Левова частка заморожених активів центробанку Росії перебуває в Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear.
Залужний закликав до створення нової системи переозброєння і назвав пріоритети в 2024 році
Безпілотні системи є основним чинником зміни стратегії та способів застосування військ – про це йдеться в новій колонці головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, оприлюдненого на сайті ЗСУ 1 лютого. Адаптовану англомовну версію опублікував сайт американського каналу CNN.
«Безпілотні системи, поряд із іншими новітніми видами озброєнь, є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми, які є у часі не вигідними для України з цілої низки причин», – пише Залужний.
Він називає також інші фактори, які спонукають до пошуку нових форм застосування Сил оборони. Деякі з них:
- політична ситуація за кордоном, яка призводить до скорочення військової підтримки
- ймовірність провокації Росією нових конфліктів у світі за прикладом Ізраїлю чи Ємену
- виснаження оборонних запасів партнерів України
- перевага Росії в мобілізаційному ресурсі та «неспроможність державних інституцій в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів»
Залужний перераховує шляхи підвищення впливу безпілотників та інших новітніх систем на ефективність бойових дій. Зокрема, цьому може сприяти підвищення обізнаності командирів, цілодобове забезпечення ударів як по об’єктах армії РФ на передньому краї фронту, так і в тилу.
Читайте також: «Незамінних немає, але Залужний – символ оборони України»: командир батальйону «Свобода» НГУ
Він також наводить перелік проблем у веденні бойових дій, які може вирішити застосування безпілотних систем:
- підвищення безконтактності, що може дозволити знизити рівень втрат
- зниження застосування традиційних засобів ураження та обмеження залучення важкої техніки
- можливість ураження об’єктів армії РФ на морі та узбережжі, попри відсутність в України корабельного складу
- завдання «масованих раптових ударів» по російській критичній інфраструктурі та комунікаціях без застосування дорогих ракет та пілотованої авіації
Оскільки російська армія також намагатиметься перехопити ініціативу, пише Залужний, Сили оборони мають «створити абсолютно нову державну систему технологічного переозброєння». До неї мають належати підсистеми:
- розробки та наукового супроводу
- виробництва та обслуговування
- підготовки персоналу та узагальнення бойового досвіду
- застосування військ (сил)
- гнучкого фінансування
- логістики
«Створення такої системи з необхідним обсягом виробництва, може тривати до п’яти місяців. Зазначений термін обумовлений необхідністю створення відповідних організаційних структур та їхнього комплектування, підготовки персоналу, ресурсного забезпечення, створення необхідної інфраструктури, логістики та розроблення доктринальної бази», – оцінює голонокомандувач.
На його думку, основні зусилля в 2024 році мають бути спрямовані на створення системи забезпечення армії високотехнологічними засобами, впровадження «нової філософії підготовки та ведення воєнних дій з урахуванням обмежень» та опанування нових спроможностей до ведення бойових дій.
Читайте також: Дискусії можуть бути будь-які, але кадрових рішень зараз немає – Подоляк про ймовірну відставку Залужного
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив 1 лютого, що уряд ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Президент Володимир Зеленський днями заявив, що Україна продовжує нарощувати виробництво нових видів зброї. Він також назвав «одним із ключових завдань для ОПК» виробництво далекобійних дронів.
Україна зверталася до Росії щодо повернення тіл військовополонених, які нібито загинули на борту Іл-76, проте Москва поки що не реагує на ці запити, заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
«Це надзвичайно складне і драматичне питання (чи відома доля полонених, які, за даними Росії, були на борту ІЛ-76 – ред). І вчорашній обмін – це майже завершення того обміну, який мав бути 24 січня, окрім цього списку 65, яких РФ оголосила загиблими», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Юсов зауважив, що в Україні статус цих 65 воїнів не змінювався – вони вважаються військовополоненими.
«Щодо інформації про загибель, то Україна зверталася з запитами і продовжує це робити щодо передачі тіл. Поки що російська сторона на це не йде… Наразі Росія не інтенсифікувала процес, що стосується міжнародного відкритого розслідування», – додав представник ГУР.
Російська сторона це наразі не коментувала.
ЗСУ за добу відбили 15 російських атак біля Авдіївки – Генштаб
Українські військові відбили 20 російських атак на Авдіївському напрямку, біля міста Авдіївка відбили більшість, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Протягом доби на фронті відбулось 58 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 5 атак біля Іванівки Харківської області, де противник намагався прорвати оборону, на Лиманському напрямку – атаку біля Тернів, на Бахмутському – атаку неподалік Кліщіївки, а на Запорізькому – біля Роботиного.
У Генштабі зазначають, що найбільше російських атак українські військові відбили на Авдіївському напрямку. Зокрема, 15 атак в районі Авдіївки та ще 5 – біля Первомайського та Невельського, де противник за підтримки авіації безуспішно намагався прорвати українську оборону.
Рідні військовополонених у Львові зібралися на розколяду, щоб нагадати про тих, хто в полоні Росії
У Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку 1 лютого кілька десятків рідних українських військовополонених ‒ захисників Маріуполя ‒ зібрались на розколяду, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Це дійство на завершення різдвяних свят, коли проводжають Різдво колядою. Колядували учасники фольклорного колективу разом з родичами військовополонених, які вкотре нагадали, що у російському полоні перебувають їхні рідні, про яких вони не мають жодної звістки, не знають, де вони сьогодні і в якому фізичному та моральному стані.
ОВА: російські війська вдарили по Бериславу, загинули волонтери-громадяни Франції
Російська армія вчергове обстріляла Берислав, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 1 лютого.
За його словами, внаслідок удару постраждали та загинули іноземні волонтери.
«Армія РФ вбила двох громадян Франції. Ще троє іноземців дістали легкі травми», – написав він.
Читайте також: Сили РФ пошкодили районну лікарню та промисловий обʼєкт на Харківщині – Синєгубов
Крім того, серед поранених також активіст українського представництва організації. Її назви Прокудін не наводить.
Офіс генерального прокурора уточнює, що чотирьох поранених госпіталізували. За попередніми даними, російська армія обстріляла Берислав із застосуванням безпілотників.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд затвердив проведення оборонних закупівель через закритий модуль Prozorro – Шмигаль
Закупівлі в сфері оборони тепер будуть відбуватися через майданчик Prozorro – про це заявив 1 лютого прем’єр-міністр Денис Шмигаль із посиланням на постанову, яку затвердив Кабінет міністрів.
«Оборонні закупівлі тепер відбуватимуться за конкурентною процедурою через закритий модуль системи Prozorro. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду», – повідомив він.
За словами голови уряду, це вирішить кілька завдань:
- гарантує безперервність, стійкість та керованість постачання армії
- забезпечить прозоре ціноутворення, коли «держава не переплачує, а бізнес отримує прибуток»
- встановить запобіжники витоку інформації, яка несе безпекові ризики
Як повідомив Шмигаль, уряд ухвалив ще дві постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу. Одна з них передбачає дерегуляцію виробництва боєприпасів:
«Переслідування журналістів – це гол у власні ворота». Інтерв'ю із Давідом Стуліком
Випадки тиску на журналістів, зокрема незаконне стеження, можуть створити проблеми для України на шляху до ЄС, вважає спецпосланець Чехії з питань Східного партнерства Давід Стулік. В інтерв'ю з Раді Свобода він також розповів, як Чехія бачить можливі мирні переговори між Україною та Росією, про загрози екстремізму у Європі, а також про те, як Захід планує обігнати Росію у виробництві снарядів.
– Почнімо з нещодавньої заяви Петра Павела, президента Чехії. Він сказав, що Заходу необхідно надати стільки зброї Україні, щоб на полі бою був паритет в озброєнні, був баланс сил. І тоді, на його думку, обидві сторони можуть зрозуміти, що вони не можуть досягнути подальших успіхів, а значить, треба переходити до перемовин. Чи справді зараз все виглядає так, що війна в Україні йде до такої собі фіксації і до перемовин?
– Я би почав з того, що чеська позиція така, що не можна піти на якісь компроміси щодо територіальної цінності України. Тут ми повністю підтримуємо український уряд, українське суспільство, і сам президент Павел теж про це часто каже.
Те, про що він сказав – це такі більш тактичні, ситуативні моменти. І ми дійсно бачимо, що зараз жодна зі сторін на фронті не має такої сили, щоб отримати перевагу на полі бою. І тут, що треба дати росіянам зрозуміти, вони не будуть успішні в подальшому просуванні, в подальших їхніх контрнаступах. Точно ситуація не є патовою, ми бачимо динамічний розвиток подій, і після кожного контрнаступу друга сторона, яка була в обороні, може піти в контрнаступ.
І тут ми, і президент Павел про це теж говорив, хочемо зараз дійсно максимально надати Україні стільки зброї і амуніції, щоб, перше, захиститися. І якщо буде такий момент, і ми маємо надію, що так і буде, знову могла піти у контрнаступ.
І в той момент Росія повинна зрозуміти, що не має шансів. І це є той момент, коли, ми маємо надію, буде ініціатива на боці України, і тоді Україна з підтримкою західних країн і також деяких країн з так званого Глобального півдня зможе тиснути на Росію, щоб Росія сила за стіл переговорив.
Але там не буде компромісів, тобто не можна дати Росії отримати користь від цієї незаконної анексії і від незаконної агресії проти України. Тобто для нас це повне відновлення кордонів з 91-го року, це є і остаточна мета.
Тиснути на «країну-викрадачку» закликає перша леді України, аби повернути депортованих дітей. Про це вона заявила в коментарі проєкту «Ти як?» (Радіо Свобода) під час міжнародної конференції «Війна Росії проти дітей» (Russia’s War on Children), що відбулася у Ризі. Метою зібрання був пошук шляхів системного повернення неповнолітніх українців з РФ.
Олена Зеленська також прокоментувала ситуацію навколо українських біженців за кордоном, наголосивши, що не можна силувати людей, які втратили все, повертатися в країну під ракетні обстріли і авіабомби. А також перша леді відреагувала на тезу про «втому від війни».
– Ця конференція покликана, перш за все, посилити голос демократичних країн, які об'єднуються для того, щоб повернути наших дітей. На жаль, говорити – це замало, але мовчати – це взагалі…змиритися з тим, що наших дітей вкрали.
Тому зараз продовжують напрацьовуватися механізми. І, я думаю, що сьогоднішня конференція, – ці кілька днів, де працюють і правозахисники з різних країн – це буде ще один крок до того, щоб коаліція із повернення українських дітей працювала ефективніше.
Українське командування оцінило втрати військ РФ через ймовірний удар по катеру «Ивановец»
Військово-морські сили ЗСУ також заявляють про знищення російського ракетного катера вночі проти 1 лютого силами розвідки.
Як стверджує командування, катер «Ивановец» входив до 41 бригади ракетних катерів ЧФ і охороняв пункт базування у Новоозерному в західній частині окупованого Криму.
«Це досить суттєва втрата, враховуючи наявність всього трьох таких катерів проєкту 1241.1 у складі Чорноморського флоту РФ і озброєння, серед якого протикорабельні ракети типу «Москіт» з дальністю до 130 кілометрів», – йдеться в повідомленні.
За даними ВМС, тривають пошуково-рятувальні роботи: «з огляду на штатну кількість особового складу в 40 моряків, наслідки скорочення корабельного складу РФ є теж суттєвими».
Читайте також: ГУР заявляє про знищення ракетного катера РФ
Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше заявило, що в ніч з 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії.
Російська сторона наразі не коментувала ймовірне знищення катера.
Редакція наразі не може незалежно перевірити ці дані.
«Ивановец» – великий ракетний катер проєкту 12411 «Молния», призначений для знищення бойових надводних кораблів, десантних і транспортних засобів і суден, а також для прикриття своїх кораблів від надводних і повітряних загроз.
Читайте також: «Можемо зараз це робити, бо маємо деякі інструменти» – Ігнат про удари по аеродрому Бельбек
Напередодні повідомляли також про ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек в окупованому Криму. Місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ заявив, що Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти. Водночас він сказав, що наразі не може підтвердити, що саме було уражено на аеродромі Бельбек в окупованому Криму – для цього необхідно дочекатися нових супутникових знімків.
ЄС не збільшив суму військової допомоги Україні, про що просив Зеленський
Саміт Європейської ради у Брюсселі 1 лютого не ухвалив рішення про надання Україні додатково 5 мільярдів євро на 2024 рік на оборонні витрати в межах Європейського фонду миру, хоча попередньо в проєктах рішення саміту про таку допомогу йшлося.
В оприлюднених висновках саміту взагалі не фігурує положення про «прогрес, досягнутий у дискусіях щодо реформи Європейського фонду миру та збільшення його загальної фінансової межі на 5 мільярдів євро» (формулювання з попередніх проєктів рішення).
Про надання цієї допомоги у своєму виступі на саміті просив президент України Володимир Зеленський. Нагадавши про те, що Євросоюз ще не виконав своєї обіцянки про мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року, глава держави сказав учасникам саміту, що «сьогодні така потрібна ваша єдність у створенні Фонду допомоги Україні в рамках нашого Європейського фонду миру».
«Це та надійність і довгострокова підтримка, яку ми зараз маємо поставити проти відповідних викликів. Не менш як 5 мільярдів євро на рік, терміном на 4 роки. Чіткий пріоритет», – наголосив у своєму виступі Зеленський.
Спецоперація ГУР: як у Криму потопили ракетний катер ЧФ РФ «Івановець»
Головне управління розвідки Міноборони України повідомило у своєму телеграм-каналі, що в ніч проти 1 лютого воїни спецпідрозділу «Group 13» знищили ракетний корабель «Івановець» Чорноморського флоту Росії.
Операція стала можливою завдяки співпраці з Міністерством цифрової трансформації та платформою United24, зазначили у відомстві.
Також у ГУР оприлюднили деталі: катер патрулював Чорне море поблизу озера Донузлав у Криму, через прямі попадання в корпус катер дав крен на корму та потонув, а його ціна становить $60-70 млн.
За попередньою інформацією ГУР, пошуково-рятувальна операція у районі інциденту нічого не дала окупантам. Вид зброї, з якої український спецназ потопив «Івановець», не уточнюється.
Зеленський розповів лідерам ЄС, що Росія отримає від КНДР мільйон артилерійських снарядів
Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників саміту ЄС, який 1 лютого найбільше уваги приділив допомозі Києві на тлі українського опору російській агресії. Глава держави нагадав партнерам про обіцянку, яку Євросоюз досі не виконав.
«Російська агресія проти Європи… тепер підкріплена іншим російським спільником, а саме артилерійськими снарядами та балістичними ракетами з Північної Кореї. Вони вже тероризують наші міста, на додаток до іранських «шахедів», які руйнують нашу цивільну інфраструктуру. Розвідка підтверджує, що Росія отримає від Пхеньяна мільйон артилерійських снарядів. Водночас, на жаль, реалізація європейського плану щодо постачання Україні мільйона артилерійських снарядів затягується. І це також є сигналом глобальної конкуренції, в якій Європа не може дозволити собі програти», – сказав президент України, закликавши до «єдності у створенні Фонду допомоги Україні в рамках нашого Європейського фонду миру».
«Це та надійність і довгострокова підтримка, яку ми зараз маємо поставити проти відповідних викликів. Не менш як 5 мільярдів євро на рік терміном на 4 роки. Чіткий пріоритет», – відзначив Зеленський.
Раніше 1 лютого лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Це розподілена на чотири роки сума, яка передбачає 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів.
У березні 2023 року Євросоюз пообіцяв надати Україні мільйон артилерійських снарядів упродовж 12 місяців.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Cуд у РФ продовжив запобіжний захід журналістці Радіо Свобода Курмашевій до 5 квітня
Суд у російському місті Казань продовжив на два місяці, до 5 квітня, термін тримання під вартою журналістці Радіо Свобода Алсу Курмашевій, яка перебуває в СІЗО з 18 жовтня.
Радянський районний суд столиці Татарстану провів засідання 1 лютого в закритому режимі. Представникам преси дозволили бути присутніми лише під час оголошення рішення, іншим людям присутність повністю заборонили. Суд відвідали також представники посольств Австрії, Чехії та Нідерландів.
Адвокат Курмашевої просив про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, але в задоволенні цього клопотання було відмовлено.
«Це боляче для американської журналістки Алсу Курмашевої та її родини – вони заслуговують бути разом. Алсу вже четвертий місяць перебувває в російській вʼязниці. Очевидно, що її утримують неправомірно, лише тому, що вона є американкою та журналісткою, яка наважується виконувати свою роботу, – дві речі, які є нестерпними для Москви», – сказав виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Стівен Капус.
У Алсу Курмашевої подвійне громадянство – США та Росії. До арешту вона проживала у Празі зі своїм чоловіком та дітьми. У середині травня минулого року вона приїхала до рідного міста Казані через сімейні обставини.
Алсу Курмашева перебуває в ув’язненні в Росії через справу, порушену за статтею про «невиконання встановленого законодавством РФ обов’язку з подання до уповноваженого органу документів, необхідних для включення до реєстру іноагентів, вчинене особою, яка здійснює цілеспрямований збір відомостей у сфері військової, військово-технічної діяльності РФ, які при їх отриманні іноземними джерелами можуть бути використані проти безпеки РФ». Справу порушили 18 жовтня 2023 року.
За версією слідства, Курмашева мала сама надати документи для внесення її до реєстру «іноземних агентів». Водночас Мін’юст РФ за своєю ініціативою не вносив Курмашеву до цього реєстру.
Це перша кримінальна справа за цією статтею у Росії, яку порушили проти журналіста. Курмашева не визнає провини.
11 грудня 2023 року проти неї порушили ще одну кримінальну справу – про поширення «фейків» про російську армію. Слідство вважає, що вона причетна до поширення книжки «Ні війни. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну».
Затримання журналістки засудили влада США, уряди Канади, Чехії, Франції, Польщі та Швеції, а також верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, голова Європейського парламенту, Організація з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) з питань свободи ЗМІ та верховний комісар ООН із прав людини. Платформа Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала заклик звільнити Курмашеву.
Правозахисна організація «Репортери без кордонів», «Коаліція жінок у журналістиці», Національний пресклуб, Комітет захисту журналістів та ще 10 організацій звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена із закликом «прискорити процес і негайно оголосити» журналістку Курмашеву «неправомірно затриманою». Визнання американського громадянина неправомірно затриманим означає, що влада США офіційно вимагатиме його звільнення від влади відповідної іноземної держави.
ГУР заявляє про знищення ракетного катера РФ
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що в ніч з 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії.
«Судно ворога перебувало на рейді озера Донузлав у тимчасово окупованому Криму. Внаслідок низки прямих влучань у корпус російський корабель зазнав пошкоджень, несумісних із подальшим рухом – «Ивановец» дав крен на корму і затонув», – йдеться в повідомленні.
За даними ГУР, вартість судна становить орієнтовно 60-70 мільйонів доларів.
«Пошуково-рятувальна операція російських окупантів на Донузлаві, згідно з попередньою інформацією, успіху не мала», – додали в ГУР.
Редакція наразі не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Російська сторона інформацію про знищення катера не коментувала.
«Ивановец» – великий ракетний катер проєкту 12411 «Молния», призначений для знищення бойових надводних кораблів, десантних і транспортних засобів і суден, а також для прикриття своїх кораблів від надводних і повітряних загроз.
Напередодні повідомляли також про ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек в окупованому Криму. Місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ заявив, що Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти. Водночас він сказав, що наразі не може підтвердити, що саме було уражено на аеродромі Бельбек в окупованому Криму – для цього необхідно дочекатися нових супутникових знімків.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
У СБУ прокоментували звільнення Зеленським начальника Департаменту захисту національної державності
Служба безпеки України, коментуючи указ президента про звільнення з посади керівника Департаменту захисту національної державності СБУ, заявила, що кандидатура нового очільника цього департаменту буде найближчим часом подана на розгляд голові держави.
«СБУ в умовах повномасштабної війни постійно змінюється, оптимізуючись як ефективний і бойовий контррозвідувальний орган, що здатний захищати державу від усього спектру можливих викликів. Ми усвідомлюємо, що захищаємо демократичну Україну, в якій зміцнення національної державності є одним із ключових пріоритетів, реалізація якого має забезпечувати у тому числі безперешкодну роботу ЗМІ й гарантувати їм достатній рівень безпеки», – йдеться в повідомленні.
У СБУ наголосили, що саме з цією метою Департаменту захисту національної державності буде посилений, і оптимізовані підходи до його роботи.
Президент України Володимир Зеленський 31 січня підписав указ про звільнення начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Романа Семенченка.
Про причини звільнення не повідомляється.
Семенченко обіймав посаду з жовтня 2022 року. До цього – з жовтня 2019 року – він був уповноваженим президента з питань контролю за діяльністю СБУ.
Російський Іл-76: перші супутникові знімки з місця падіння – «Схеми»
У розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода) з’явилися супутникові знімки Planet Labs за 31 січня, на яких видно місце падіння російського військово-транспортного літака Іл-76. Слід, який залишив літак при падінні, простягається приблизно на 500 метрів. Борт впав 24 січня цього року біля села Яблоново у Бєлгородській області РФ.
У Міноборони РФ заявляють, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, яких везли на обмін, а також шість членів екіпажу і троє супроводжуючих. Росія звинувачує Україну у збитті літака американською ракетою Patriot, але не надала цьому переконливих доказів.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України підтвердили, що на 24 січня був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
Пізніше, 31 січня, обмін таки відбувся, але в українській розвідці стверджують, що «серед повернених полонених не було тих, чий обмін зірвався через падіння Іл-76». У відомстві також наголосили, що Росія досі не надала доказів того, що на борту Іл-76 були українські військовополонені.
У Генштабі ЗСУ раніше також заявляли, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської за останній тиждень перед падінням літака, і наголосили, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
Журналістам «Схем» вдалося встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76, загибель трьох із яких підтвердили їхні родичі.