«Маємо угоду» – Європейська рада виділяє 50 мільярдів євро Україні
Лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Про це, як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, розповів 1 лютого голова Європейської ради Шарль Мішель.
«Усі 27 лідерів погодили додатковий пакет допомоги Україні розміром 50 мільярдів євро в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує постійне, довгострокове, передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство та відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту», – сказав очільник Євроради.
Високопосадовець Євросоюзу на умовах анонімності повідомив деталі досягнутих домовленостей. За його словами, в цілому запропоновані ще в грудні підходи залишилися незмінними, але «з доповненнями», які включають «щорічний звіт Єврокомісії про реалізацію механізму, дебати на рівні лідерів щодо впровадження механізму». «Якщо необхідно, через два роки Європейська рада запропонує Єврокомісії внести пропозицію для перегляду в контексті наступного плану макрофінансової допомоги», – розповіло джерело.
Інший представник ЄС розповів про те, коли і як Україна зможе отримувати затверджені 1 лютого виплати: «З березня ми можемо розпочати виплати Україні. Це буде перехідне фінансування обсягом до 1,5 мільярда євро на місяць, яке відбуватиметься до шести місяців – до затвердження українського плану. Після затвердження плану виплати відбуватимуться щокварталу та базуватимуться на виконанні умов, викладених у плані».
У Брюсселі 1 лютого проходить позачерговий саміт Євросоюзу, на якому лідери країн ЄС обговорили виділення допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, заблоковане Угорщиною в грудні.
Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
ЄС внесе ці витрати до семирічного бюджетного плану, який діятиме ще чотири роки. Для цього необхідне внесення поправок до вже затвердженого бюджету, що потребує згоди всіх країн ЄС.
СБУ заявила про затримання жительки Краматорська, яка «збирала дані» про ЗСУ
Служба безпеки України повідомила 1 лютого, що «викрила на Донеччині ще одну інформаторку російської воєнної розвідки».
«Фігурантка була на прямому зв’язку з командиром спецпідрозділу Головного управління Генштабу Збройних сил РФ (відомого як ГРУ), який дислокується на передовій. За вказівками агресора жінка збирала розвіддані про дислокацію та переміщення українських військ у районі Бахмута. Найбільше ворога цікавили координати ключових опорних пунктів та вогневих позицій підрозділів ЗСУ, які беруть участь у бойових операціях на східному фронті», – ідеться в повідомленні.
У спецслужбі стверджують, що ця жінка «знайома і періодично спілкується з очільником так званої «Народної ради ДНР» Артемом Жогою». «У телефонних розмовах фігурантка вихвалялась йому тим, що співпрацює з російською розвідкою», – вказано на сайті СБУ.
Як повідомили у спецслужбі, жінка «планувала влаштуватися продавчинею до місцевого магазину неподалік підрозділу українських захисників».
«Співробітники СБУ викрили ворожі наміри фігурантки і затримали її у власному помешканні. За даними слідства, затриманою виявилась мешканка Краматорська, яка у соцмережах підтримувала збройну агресію РФ. Таким чином у червні 2023 року вона потрапила у поле зору командира спецназу російського ГРУ. Фігурантка направляла розвідувальні «звіти» у вигляді текстових файлів та скриншотів електронних карт з позначками українських об’єктів. Під час обшуків у затриманої вилучено мобільний телефон та комп’ютер, які вона використовувала у розвідувально-підривній діяльності», – інформує СБУ.
Затриманій повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), вона перебуває під вартою, їй загрожує до 15 років увʼязнення.
ПВК «Вагнер» була успішно підпорядкована Росгвардії – розвідка Британії
Залучення колишніх штурмових загонів ПВК «Вагнер» до складу добровольчого формування Росгвардії з високою ймовірністю вказує на те, що «Вагнер» був успішно підпорядкований Росгвардії, і свідчить про посилення контролю російської держави над ПВК «Вагнер», заявляє розвідка Великої Британії.
«Росгвардія включила три колишніх десантно-штурмових загони ПВК «Вагнер»: 15-ий, 16-ий і 17-ий – у свій перший Добровольчий корпус. 25 грудня 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє Росгвардії створювати власні добровольчі формування. Росгвардія, ймовірно, розгорне свої нові добровольчі загони в Україні й Африці», – йдеться в повідомленні.
Як зауважили в розвідці, Росгвардія, ймовірно, пропонує добровольцям шестимісячні контракти для служби в Україні й дев’ятимісячні – для служби в Африці.
Угруповання, яке має назву «Приватна військова компанія Вагнер», було створене на початку 2010-х років. Воно діяло в Сирії, Африці, а з 2014 року – і в Україні, виконуючи функцію проксі-сили російської держави в тих конфліктах, де виявлятися прямою участю Москва не могла або не хотіла.
Наприкінці 2022-го і на початку 2023 року це угруповання відіграло одну з провідних ролей в боях довкола українського міста Бахмут, використовуючи, зокрема, загони, створені зі звільнених із колоній РФ в’язнів. Таке використання не було б можливим без санкції російської влади.
Після спроби заколоту, здійсненої в червні 2023 року, засновник угруповання Євген Пригожин й інші ватажки «Вагнера» загинули в авіакатастрофі 23 серпня. Після смерті Пригожина про масову участь підконтрольних йому бойовиків у війні проти України не повідомляли.
У жовтні 2023 року стало відомо, що приватна військова компанія «Вагнера» переходить під управління Росгвардії.
Дискусії в Офісі президента щодо кадрових перестановок можуть бути будь-які, однак рішення щодо відставки головнокомандувача ЗСУ, генерала Валерія Залужного наразі немає. Таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
На пряме запитання, чи відомо раднику Офісу президента про те, що відставку Залужного готують або рішення вже ухвалене, але ще немає указу, він відповів так:
«Дискусії будь-які безумовно постійно потрібні для того, щоб проводити аналіз ситуації, в якій ми перебуваємо – що потрібно зробити, щоб ця ситуація виглядала інакше, що треба, щоб ми отримали додаткові ресурси. Дискусії можуть бути будь-які, але на сьогоднішній день рішення немає».
Подоляк додав, що президент Володимир Зеленський може ухвалювати будь-які рішення, що стосуються його компетенції – зокрема щодо кадрових змін вищого військового командування – але нині факту відставки головнокомандувача Збройних сил України немає.
«Раціональні підходи у президента. Він хоче отримати результативні дії, розуміння того, що буде у нас відбуватися в 2024 році, які для цього треба нам ресурси і щоб це було очевидно для партнерів, які нам дають ці ресурси…Президент буде виходити саме з цих міркувань», – заявив Подоляк.
За його словами, в Офісі президента готові коментувати кадрові перестановки за фактом, що вони відбулися. На запитання, чи вважає він комунікацію з боку влади у цьому питанні достатньо доброю, він відповів: «Можливо, треба краще комунікувати, це очевидно… Ідеальних систем комунікації не існує, ми пробуємо це будувати, не завжди це виходить так, як це потрібно».
Ввечері 29 січня низка медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можуть звільнити. Зокрема, як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» близьке до військово-політичного керівництва країни джерело, домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. При цьому підповідного указу президента не було.
Міністерство оборони України після цього оприлюднило коротку заяву: «Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда».
Також речник президента Сергій Никифоров в коментарі «Українській правді» на запитання, чи звільняв президент Залужного, відповів: «точно ні».
Попри те, що офіційно українська влада на різних рівнях заперечила наявність указу президента про звільнення Залужного, медіа продовжують вказувати на тривалі розбіжності у поглядах між президентом і головнокомандувачем на тлі складної ситуації на фронті й зменшення чи затримки західної підтримки для Києва.
Американський телеканал CNN 31 січня з посиланням на два неназвані джерела, «знайомі з ситуацією», заявив, що указ Зеленського про звільнення Залужного очікується вже до кінця цього тижня.
Повідомлення про звільнення Залужного з’являються не вперше, зокрема, у листопаді 2023 року народний депутат Володимир Ар’єв поширив інформацію щодо нібито подання про відставку головнокомандувача ЗСУ. Проте згодом він це спростував.
У грудні минулого року міністр оборони Рустем Умєров заявив, що звільнення головнокомандувача ЗСУ наразі не планується.
«Питання таке не стоїть. Я знаю, його розкручують і зовнішньо, і внутрішньо», – заявив він тоді.
Валерія Залужного на посаду головнокомандувача Збройних Сил України призначив президент України Володимир Зеленський у 2021 році.
Брак артилерійських боєприпасів є критичним – Умєров у листі до міністрів ЄС
Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів, ідеться в листі міністра оборони Рустема Умєрова керівникам військових відомств країн Євросоюзу, пише Bloomberg.
За словами українського міністра, ситуація погіршується з кожним днем. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
За оцінкою Умєрова, Україна потребує 200 тисяч 155-міліметрових снарядів на місяць. Міністр оборони України знову закликав європейських союзників виконати обіцянку щодо постачання мільйона боєприпасів.
У березні 2023 року Євросоюз пообіцяла надати Україні мільйон артилерійських снарядів упродовж 12 місяців.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Туск заявив про «втому від Орбана» в Брюсселі
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що немає «плану Б» щодо допомоги Європейського союзу для України, а прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який затримує її, повинен вирішити, чи є Угорщина «частиною нашої спільноти».
«Це дуже дивна і дуже егоїстична гра Віктора Орбана, і тут немає місця для компромісів щодо наших принципів, таких як верховенство права. І точно немає місця для компромісу щодо України», – сказав Туск.
Він наголосив, що в ЄС «точно немає» проблем із так званою втомою від України, але наразі в Брюсселі є втома від Орбана.
Прем’єр Польщі висловив сподівання, що в ЄС знайдуть «вагомі аргументи», щоб зрештою переконати угорського лідера.
У Брюсселі 1 лютого проходить позачерговий саміт Євросоюзу, на якому лідери країн ЄС знову обговорять виділення допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, заблоковане Угорщиною в грудні.
Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
ЄС хоче внести ці витрати до семирічного бюджетного плану, який діятиме ще чотири роки. Для цього необхідне внесення поправок до вже затвердженого бюджету, що потребує згоди всіх країн ЄС. Однак Угорщина, як і раніше, не дала згоди на це.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан останнім часом заявляв, що готовий погодитися на внесення цих 50 мільярдів євро на допомогу Україні до бюджетного плану Євросоюзу, але за умови, що це рішення переглядатимуть і перезатверджуватимуть щороку, що дає можливість Будапешту заблокувати його в майбутньому.
В останній версії висновків саміту, що є в розпорядженні Радіо Свобода, пропонується щорічний перегляд того, як Україна витрачає гроші – щоб заручитися підтримкою Угорщини щодо їх надання: але у формі дебатів, що базуватимуться на звітах Єврокомісії.
За цих умов Будапешт не зможе ставити потік коштів на паузу, втім зможе висловлювати занепокоєння, якщо щось йому не буде подобатися, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Після великого обміну полоненими, що відбувся 31 січня, коли додому повернулися 207 захисників та захисниць, у полоні росіян залишаються ще тисячі українців. І про більшість своїх військовополонених у Росії українська сторона не знає, розповів «Голосу Америки» уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
В цьому інтерв’ю він поділився деталями обмінів військовополоненими, розповів про депортацію українських дітей в Росію та про майбутній позов про геноцид до Міжнародного суду ООН. Посадовець розповів, як повертають цивільних заручників і що вдалося з'ясувати слідчим у справі про падіння російського літака Іл-76.
Російські силовики погрожують дружинам мобілізованих на окупованій Донеччині – ЗМІ
Дружинам мобілізованих до російської армії з окупованих територій Донецької області надійшли дзвінки з силових структур. Їм погрожують затриманнями після того, як вони приєдналися до протестів із вимогою демобілізації. Про це 1 лютого пише видання «Важные истории» з посиланням на розповідь однієї з учасниць акцій.
«Наші акції помітили. Нам зателефонували, попередили, що нашій владі (тобто фактичній владі в Донецьку – ред.) прилетіло за нас «з великої землі» (з Москви – ред.)», – цитує видання слова співрозмовниці. Вона каже, що був наказ патрулювати всі памʼятники, поруч із якими відбуваються акції, та затримувати учасниць, посилаючись на воєнний стан.
Як зазначила дружина мобілізованого, дзвінок став єдиною, окрім «відписок» із відомств, реакцією влади на її звернення з вимогою демобілізувати чоловіка.
Видання «Важные истории» зазначає, що в січні 2024 року жінки з окупованої частини Донеччини провели чотири акції за демобілізацію, подібні до тих, що відбуваються в Росії. Під час акцій жінки покладають квіти зі стрічками та антивоєнними написами до памʼятників, повʼязаних із подіями Другої світової війни.
У Росії акції за повернення мобілізованих проводить рух «Шлях додому». Після останньої акції в Санкт-Петербурзі дружини мобілізованих заявили про тиск із боку співробітників силових структур, зазначає телеканал «Дождь». До цього учасниці руху «Шлях додому» говорили про тиск із боку влади різних регіонів.
У вересні 2022 року влада Росії оголосила так звану часткову мобілізацію на війну проти України. За офіційними даними, призвали близько 300 тисяч людей. Указ про мобілізацію досі є чинним. Представники російської влади неодноразово заявляли, що мобілізовані залишаться в армії до кінця так званої «спеціальної військової операції».
«Можемо зараз це робити, бо маємо деякі інструменти» – Ігнат про удари по аеродрому Бельбек
Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти. Таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ. Військовий також сказав, що наразі не може підтвердити, що саме було уражено на аеродромі Бельбек в окупованому Криму – для цього необхідно дочекатися нових супутникових знімків.
«Треба мати підтвердження, я не можу зараз так голослівно це заявляти. Є певна інформація, звичайно. Будемо чекати супутникові знімки – це вже беззаперечні будуть докази того, що та чи інша техніка виведена з ладу, скільки окупантів більше не повернуться до строю. Ну, і знищення інфраструктури, звичайно ж. Це те, що понизить спроможності Росії у повітряному просторі обох морів і їхні спроможності в завданні ударів по нашій державі. Методично, регулярно завдавати ударів, зменшувати їхні бойові спроможності: це можемо зараз робити, бо маємо деякі інструменти», – розповів речник ПС ЗСУ.
Він також додав, що подібні удари по військових об’єктах сил РФ – це звична бойова робота, для якої використовують, серед іншого, і крилаті ракети. А для збільшення спроможностей ЗСУ у звільненні окупованих територій – їм потрібно більше засобів ураження і літаків, сказав Юрій Ігнат.
«Знищення окупантів у Криму, знищення їх на летовищах – це вже не є чимось новим для нас, це звична бойова робота нашої тактичної авіації. Зокрема, удари крилатими ракетами по окупантах у Криму. Звичайно, треба більше і самих засобів ураження, і літаки хотілось би пошвидше вже отримати від наших партнерів, для того щоб і нам збільшити спроможності», – сказав військовий.
Напередодні командувач Повітряних сил Микола Олещук у своєму телеграм-каналі прокоментував ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек.
«А ви знали, що у складі Повітряних сил Збройних сил України є 204-та Севастопольська бригада тактичної авіації? Отож, її штатне місце базування – аеродром Бельбек! Українські авіатори обов’язково повернуться додому на рідний аеродром. А зараз дякую всім, хто приєднався до очищення Криму від російської присутності!» – написав Олещук.
Перед цим місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
Пізніше Міністерство оборони Росії стверджувало, що увечері 31 січня Крим атакували 20 ракет. Згідно з повідомленням, частина уламків нібито збитих українських ракет упала на територію військової частини поблизу Любимівки. Про яку саме частину йдеться, у повідомленні не уточнили.
При цьому російський глава Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що місто нібито було атаковане щонайменше шістьма ракетами. За словами Развожаєва, окрім Любимівки від падінь уламків постраждало 12 будівель у садовому товаристві «Усть-Бельбек».
Кореспондент Крим.Реалії повідомляв, що в Севастополі було чути щонайменше п’ять вибухів. До цього він повідомляв про повітряну тривогу у місті. «Суспільне» писало, що вибухи було чути в місті та в Євпаторійському районі.
Крім того, російські та кримські телеграм-канали повідомляли про вибухи у Феодосії, Раздольному та Гвардійському.
Віцепремʼєр Федоров обіцяє, що «безпілотників буде більше»
Україна «фактично з нуля» в 2022 році створила ринок дронів, на якому тепер «сотні компаній», а тепер прагне наростити виробництво, повідомив 1 лютого віцепрем’єр-міністр із інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Зустрівся зі більш як 120 виробниками дронів. Безпілотників буде більше», – пообіцяв чиновник.
За словами Федорова, «це результат послідовної політики і відкриття ринку». «Відкритий ринок змінює правила гри, і це наша свідома позиція, щоб дати можливості увійти на нього всім, а потім створити конкуренцію. На це й була ставка», – відзначає віцепремʼєр.
Торік, підкреслив Федоров, удалося масштабувати українське виробництво безпілотників – 67 моделей отримали кодифікацію, 58 отримали держконтракт. Він також назвав пріоритети – розвиток українського аналога дрона «Ланцет», використання штучного інтелекту для автоматичного захоплення цілей, технології керованого боєприпаса, наведення на обʼєкти РЕБ та удару по них, антидронових рішень тощо.
Сили РФ пошкодили районну лікарню та промисловий обʼєкт на Харківщині – Синєгубов
Унаслідок удару керованими авіабомбами о 21:56 31 січня була пошкоджена районна лікарня, розташована в селищі Великий Бурлук Куп’янського району, повідомив зранку 1 лютого голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Пошкоджено фасад, дах та вікна ЦРЛ. Евакуйовано 38 осіб, з них 5 працівників ЦРЛ. Персонал та пацієнти лікарні встигли зреагувати на сигнал повітряної тривоги.
Ті, кому дозволено за показаннями медиків, перебуватимуть на лікуванні амбулаторно з додатковим медичним обстеженням та наглядом», – написав чиновник у телеграмі.
Того ж дня о 23:15 російські військові чотирма безпілотниками «шахед» атакували Харків.
«Зафіксовані влучання двох безпілотників по території цивільного промислового об'єкта в Основ’янському районі. Постраждалих немає. Два ворожі БПЛА збили сили ППО», – вказав Олег Синєгубов.
Унаслідок російських ударів є ще кілька пошкоджень складів, господарських споруд і приватних будинків, додав голова ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківську область і обласний центр. Останнім часом РФ посилила свої атаки на Харків. Попри наявність доказів атак по цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Незважаючи на запроваджені в березні 2022 року санкції ЄС, як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, у країнах Євросоюзу продовжується мовлення прокремлівських ресурсів Russia Today та Sputnik. Інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
За даними журналістів, у Євросоюзі з 2022 року заблоковані ресурси зазначених ЗМІ лише російською мовою. Також у ЄС недоступна американська версія сайту Russia Today.
У той же час майже через два роки після запроваджених ЄС проти RT і Sputnik санкцій обидва ресурси, як і раніше, мовлять у європейських країнах шістьма мовами: англійською французькою, німецькою, іспанською, арабською та сербською.
За словами експерта із санкцій ЄС Інституту «Відкрите суспільство» Тінатін Церцвадзе, мовлення прокремлівських ЗМІ в європейських країнах триває, тому що влада цих країн не зажадала від національних провайдерів заблокувати зазначені ресурси.
Найдієвішим способом обмежити доступ до таких ЗМІ, зазначає Церцвадзе, є блокування їхніх доменів, адрес конкретних сайтів, на рівні країни. «Однак жодна держава-член Євросоюзу за два роки війни в Україні не зробила цього, а Європейська комісія не просила їх зробити це. Таким чином реалізація санкцій у медіасфері залишається на розсуд провайдерів», – наголосила експерт.
Слова Церцвадзе підтверджує Йоганнес Барке, представник Європейської комісії, який відповідає за цифрову економіку, дослідження та інновації. «Національні провайдери мають заблокувати всі ресурси підсанкційних ЗМІ, а уряди цих країн мають вжити відповідних заходів регулювання», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Журналісти спрямували запит до Міністерства телекомунікацій Бельгії, країни, де розташована штаб-квартира Євросоюзу, та кількох бельгійських провайдерів з проханням пояснити, чому на території країни все ще доступні RT та Sputnik. Але відповіді на запит не отримали.
Обмеження, запроваджені проти прокремлівських ЗМІ відразу після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну, «зараз практично відсутні», заявив Радіо Свобода співвласник та головний редактор української платформи StopFake Євген Федченко.
За його словами, Росія швидко відновлює свої можливості, розуміючи, що країни ЄС не роблять серйозних зусиль, щоб завадити їй зайняти європейський інформаційний простір.
Як приклад Федченко наводить іспаномовний Sputnik, який, за його словами, зараз доступний майже по всій Іспанії. Він розповів, що у 2022 році, коли були запроваджені санкції, Sputnik довелося перенести свою діяльність до Латинської Америки, де не було жодних обмежень для обходу санкцій.
«Потрібні були час і зусилля, щоб знайти нові платформи і нові способи залишатися актуальними. Тепер вони [прокремлівські ЗМІ] можуть легко повернутися до «звичайного бізнесу», оскільки з боку ЄС немає бажання поставити проблему російської дезінформації на чолі свого порядку денного», – сказав Федченко.
Мовлення Russia Today національними мовами було заборонено в Німеччині, Польщі та країнах Балтії незадовго до початку повномасштабної російської агресії в Україні. У Німеччині заборону трансляції RT пояснили відсутністю ліцензії на мовлення, Польща та балтійські країни відкликали RT ліцензію за власною ініціативою. У березні 2022 року ліцензію на мовлення цього ЗМІ відкликали у Великій Британії.
Володимир Путін і Марія Львова-Бєлова – не єдині в ланцюжку командування, причетних до злочинів депортації українських дітей, і Офіс генерального прокурора хоче пред'явити звинувачення іншим особам з «цього злочинного угруповання», твердить Андрій Костін.
Загалом же українські правоохоронні органи розслідують одночасно 120 тисяч випадків воєнних злочинів в Україні з боку Російської Федерації. Окрім України, з його слів, власне розслідування розпочали понад 20 країн. Ці та інші новини генеральний прокурор озвучив під час міжнародної конференції в Ризі, присвяченій порятунку українських дітей з депортації: «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»).
Ігнат про вибухи в Криму. Залужного знімуть до кінця тижня? Мобілізацію критикують
- Аеродром «Бельбек». «Українські авіатори обов’язково повернуться додому на рідне летовище», – написав командувач Повітряних сил Олещук після повідомлень про вибухи в Криму. Медіа повідомили про удари по аеродрому «Бельбек». Чим могли вдарити ЗСУ і на що полювали?
- Західні ЗМІ продовжують писати про ймовірну відставку Залужного. І зазначають: вона ще попереду. Що відбувається у військово-політичному керівництві країни? Як це впливає на поле бою та на підтримку партнерів? Запитаємо у радника голови Офісу президента.
- Депутати знайомляться з новим законопроєктом про мобілізацію, котрий напередодні уряд подав до парламенту. Документ вже критикують і знаходять там норми, які і далі порушують права людини. Що пропонують урядовці та чи є шанс на голоси в оновленому законопроєкті?
- Вперше Міжнародний суд ООН визнав Росію винною у порушенні міжнародного права. Позов до Гааги Україна подала ще у 2017 році. Україна поскаржилась, що Росія фінансує бойовиків на Донбасі та утискає права кримських татар. Які скарги Києва суд визнав, а які ні? Розповідаємо деталі історичного рішення.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
ЄС на позачерговому саміті обговорить допомогу Україні на 50 млрд євро і вето Угорщини
У Брюсселі 1 лютого пройде позачерговий саміт Євросоюзу, на якому лідери країн ЄС знову обговорять виділення допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, заблоковане Угорщиною в грудні.
Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
ЄС хоче внести ці витрати до семирічного бюджетного плану, який діятиме ще чотири роки. Для цього необхідне внесення поправок до вже затвердженого бюджету, що потребує згоди всіх країн ЄС. Однак Угорщина, як і раніше, не дала згоди на це.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан останнім часом заявляв, що готовий погодитися на внесення цих 50 мільярдів євро на допомогу Україні до бюджетного плану Євросоюзу, але за умови, що це рішення переглядатимуть щороку, що дає можливість Будапешту заблокувати його в майбутньому.
За даними агентства Reuters, до вечора середи жодної домовленості з Орбаном ще не було. Європейські політики зізнаються, що не можуть передбачити, як вчинить угорський прем’єр.
У ЄС обговорюють альтернативні варіанти на випадок, якщо не вдасться подолати вето Будапешта. Однак альтернативи виглядають складнішими і довшими в реалізації, оскільки передбачають проведення рішень через парламенти країн ЄС.
Як писала днями Financial Times, Брюссель навіть готовий підірвати економіку Угорщини і розробив стратегію, яка має прицільно вдарити по її слабких місцях, підірвати її валюту й обвалити довіру інвесторів. До цього плану вдадуться, якщо Будапешт відмовиться зняти вето з надання допомоги Києву, зазначає FT.
Міністр угорського уряду у справах Євросоюзу Янош Бока заявив, що Угорщині нічого не відомо про можливу фінансову погрозу з боку влади ЄС, проте його країна «не поступиться під тиском».
На Херсонщині через обстріли РФ за добу поранені шестеро людей – ОВА
На Херсонщині минулої доби внаслідок російських обстрілів були поранені шестеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 41 обстріл, випустивши 164 снаряди, із застосуванням артилерії, РСЗВ, танків, БпЛА й авіації. Також здійснив ракетний удар. По місту Херсон ворог спрямував 64 снаряди», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, навчальні заклади й дитячий садок у Бериславському районі; гуртожиток і підприємство у Херсоні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повідомлення про можливу відставку Залужного – на перших шпальтах західних медіа
Президент України Володимир Зеленський все ще планує звільнити Валерія Залужного із посади головнокомандувача ЗСУ, однак після витоку інформації про їхню розмову у понеділок та появу чуток про намір його звільнення ці плани дещо відклались. Про це пише низка західних видань із посиланням на власні джерела.
Офіційно українська влада на різних рівнях заперечила наявність указу президента про звільнення Залужного. Однак медіа продовжують вказувати на тривалі розбіжності у поглядах між Зеленським та Залужним на тлі складної ситуації на фронті та зменшення чи затримки західної підтримки для Києва.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні проти України перевищили 386 тисяч військових
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 386 230 своїх військових, зокрема тисячу – за останню добу, заявили в Генштабі Збройних сил України.
Крім того, за даними української сторони, станом на ранок 1 лютого Росія зазнала таких втрат:
- танки ‒ 6322 (12 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11773 (+16)
- артилерійські системи – 9228 (+33)
- РСЗВ – 976 (+2)
- засоби ППО ‒ 663
- літаки – 332
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7136 (+36)
- крилаті ракети ‒ 1847 (+1)
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 12267 (+36)
- спеціальна техніка ‒ 1462 (+10).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
31 січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
ВМС: Росія тримає 12 кораблів у Чорному морі
У Чорному морі станом на 07:30 1 лютого чергують 12 російських кораблів, серед яких – два носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп складає до 16 ракет, повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
За цими даними, в Азовському морі перебуває один російський корабель, у Середземному морі – два кораблі РФ, серед яких – один носій крилатих ракет із загальним залпом – до восьми «Калібрів».
Напередодні ввечері, за даними Сил оборони півдня, в Чорному морі було три російські ракетоносії з близько 24 «Калібрами».
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Генштаб: на фронті було 66 боєзіткнень, РФ вночі атакувала безпілотниками
Протягом минулої доби на фронті відбулося 66 бойових зіткнень, українські військові відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, повідомив у ранковому зведенні 1 лютого Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав вісім ракетних і 94 авіаційні удари, здійснив 97 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали житлові приватні й багатоквартирні будинки, заклад освіти, інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, під артилерійським вогнем опинилися понад 140 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської і Миколаївської областей.
Крім того, за повідомленням, у ніч на 1 лютого російські сили завдали чергового удару по Україні, застосувавши чотири ударні БпЛА типу Shahed-136/131, два з яких знищили сили протиповітряної оборони України.
Агентство Bloomberg напередодні з посиланням на свої джерела повідомило, що Україна стикнулася з нестачею артилерійських снарядів і ракет для протиповітряної оборони через затримку узгодження військової допомоги від США і Євросоюзу.
На думку західних дипломатів, навіть якщо Київ отримає допомогу від ЄС, відсутність підтримки з боку США українські війська відчують до кінця весни, і хоча в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів, однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Раніше цього тижня начальник служби зв’язків з громадськістю командування Сухопутних військ Збройних сил України, підполковник Володимир Фітьо заявив, що російські війська не мають стратегічних успіхів на сході України, але активно намагаються наступати.
За його словами, велика кількість артилерійських обстрілів і знищеної російської техніки свідчить про те, що противник активно намагається наступати, шукати слабкі місця в обороні.