Генштаб ЗСУ: російська армія втратила близько 880 військових за добу
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російських військ за добу вранці 3 лютого.
За даними командування, російські війська втратили близько 880 людей особового складу за добу. Загальні російські втрати, за оцінкою, протягом війни в Україні сягнули 387 940 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки за добу:
- 6 341 танк (+10 за добу)
- 11 805 бойових броньованих машин (+13)
- 9 300 артилерійських систем (+26)
- 979 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 663 засоби протиповітряної оборони
- 332 літаки
- 324 гелікоптери
- 7 161 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+15)
- 1 847 крилатих ракет
- 24 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 12 352 автомобілі та автоцистерни (+36)
- 1 473 одиниці спеціальної техніки (+3)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
31 січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні.
За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Тиждень судів у Гаазі: які рішення отримала Україна
Міжнародний суд ООН 31 січня та 2 лютого виніс рішення у двох позовах України проти Росії: остаточний вердикт у «великій справі» України проти Росії щодо фінансування тероризму та расової дискримінації кримських татар, яка розглядалась 7 років; та проміжне рішення у позові щодо геноциду, який Київ подав до Гааги у перші дні повномасштабного вторгнення. Кореспондентка Радіо Свобода стежила за засіданнями суду та пояснює їх суть.
Позов про порушення Росією Конвенції про запобігання геноциду Україна подала на третій день повномасштабного вторгнення – 26 лютого 2022 року. Росію у геноциді Україна не звинувачувала, проте просила суд підтвердити, що звинувачення Росії в адресу України у тому, що українська влада чинить геноцид на непідконтрольних Україні територіях, – фальшиві. І що Росія порушила Конвенцію про геноцид, розпочавши повномасштабне вторгнення на основі цих фальшивих звинувачень.
Також Україна просила суд визнати порушенням Конвенції про геноцид той факт, що перед повномасштабним вторгненням Росія визнала незалежність так званих «ЛНР» та «ДНР» («ЛНР» і «ДНР – угруповання, що діються на окупованих частинах Луганщини і Донеччини – ред.). Читайте про це за лінком
Війська РФ атакували Полтавщину, є влучання – влада
Російські війська атакували Полтавщину – є влучання в Миргородському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Ворог вчергове атакував Полтавщину. Під час останньої повітряної тривоги в області чули звуки вибухів. За попередньою інформацією, є влучання в Миргородському районі», – написав він у телеграмі.
Постраждалих немає.
О 21:55 на Полтавщині оголосили повітряну тривогу, вже через 20 хвилин був відбій. Повітряні сили ЗСУ попереджали про ракети на Миргород.
Україна поінформувала США про рішення звільнити Залужного – WP
Україна поінформувала Білий дім про те, що президент Володимир Зеленський вирішив звільнити генерала Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України, повідомила 2 лютого газета The Washington Post з посиланням на двох осіб, знайомих з цим питанням.
Якщо це підтвердиться, то це буде найсерйознішою кадровою перестановкою Зеленського з часів російського вторгнення в лютому 2022 року.
Видання повідомляє, що американські чиновники не підтримують і не заперечують проти цього кроку, визнаючи, що це рішення має схвалити Зеленський.
Читайте також: Дискусії можуть бути будь-які, але кадрових рішень зараз немає – Подоляк про ймовірну відставку Залужного
Ввечері 29 січня низка медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можуть звільнити. Зокрема, як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» близьке до військово-політичного керівництва країни джерело, домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. При цьому підповідного указу президента не було.
Міністерство оборони України після цього оприлюднило коротку заяву: «Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда».
Також речник президента Сергій Никифоров в коментарі «Українській правді» на запитання, чи звільняв президент Залужного, відповів: «точно ні».
Попри те, що офіційно українська влада на різних рівнях заперечила наявність указу президента про звільнення Залужного, медіа продовжують вказувати на тривалі розбіжності у поглядах між президентом і головнокомандувачем на тлі складної ситуації на фронті й зменшення чи затримки західної підтримки для Києва.
Справа про розкрадання 1,5 млрд грн: суд обрав запобіжний захід відстороненому посадовцю Міноборони
Вищий антикорупційний суд застосував до виконувача обов’язків директора одного з департаментів Міноборони України запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Як повідомляє пресслужба ВАКС, на підозрюваного суд також поклав низку обов’язків:
- не залишати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з особами, вказаними в ухвалі суду;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) зауважив, що слідча суддя відмовила прокурору у задоволенні клопотання в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативною заставою у понад 268 млн грн.
Прізвища підозрюваного пресслужба суду не уточнює, проте вказується, що запобіжний захід застосували до посадовця, якого нещодавно було відсторонено.
У Міноборони 2 лютого повідомили, що в.о. директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Тоомаса Нахкура відсторонили від виконання службових обов’язків. Це рішення у міністерстві пояснили оголошенням Нахкуру підозри в кримінальному провадженні 27 січня 2024 року.
Читайте також: Умєров: до бюджету повернули 1,5 млрд гривень у справі про закупівлі артснарядів для ЗСУ
Також 27 січня експосадовцю та чинному керівникові департаменту Міноборони України, менеджерам фірми «Львівський арсенал» і представникові іноземної компанії оголошено про підозру у спробі розкрадання 1,5 мільярда гривень державних коштів на закупівлі снарядів для української армії.
У цій справі фігурують кілька прізвищ: колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв (усі звинувачення відкидає), очільник цього департаменту Тоомас Нахкур і керівник компанії «Львівський арсенал» (компанія нічого спільного, окрім назви, зі Львовом не має) Юрій Збітнєв.
Лієв і Збітнєв відкидають звинувачення. Публічних коментарів Нахкура щодо справи немає.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю партії артснарядів із постачальником озброєнь «Львівський арсенал». Міноборони перевело на рахунки підприємства суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Але жодного снаряда українські воїни не отримали.
За даними Служби безпеки, п’ятьом фігурантам провадження повідомили про підозру за (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).
Україна і Канада створили міжнародну коаліцію з повернення дітей – Єрмак
Україна і Канада підготували спільний рамковий документ Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
За його словами, визначено мандат, цілі, керівні принципи та напрями діяльності організації.
У документі також пояснюється, що передбачає членство в коаліції, та окреслюються шляхи, як країни можуть брати участь у її роботі.
«Зокрема, кожна держава самостійно може визначити сфери, у яких хоче діяти, або навіть узяти на себе лідерство з огляду на свій досвід, експертизу та ресурси», – наголосив керівник ОП
За словами Єрмака, «коаліція зосередиться на координації спільних зусиль, обміні інформацією, зокрема на рівні розвідок, для покращення розуміння та реагування на злочинні дії Росії, об’єднанні можливостей України, держав-партнерів та міжнародних організацій для підтримки цілей коаліції, активізації та координації дій, спрямованих на міцну спільну адвокацію та комунікацію».
«Відсьогодні коаліція фокусуватиметься на сприянні поверненню українських дітей, зокрема виявленні місцеперебування незаконно депортованих і примусово переміщених юних громадян України, розробці механізмів їх повернення, участі у відповідних дипломатичних переговорах. У її фокусі також будуть питання підготовки та видачі документів для встановлення особи дітей і членів їх сімей, зокрема необхідних для переміщення через кордон і, відповідно, фізичного повернення дітей в Україну», – повідомив Єрмак.
Ще одним «ключовим питанням», за словами чиновника, «є забезпечення доступу до правосуддя для дітей – жертв і свідків злочинів, притягнення винних в організації незаконних дій щодо українських дітей до юридичної відповідальності».
Зі свого боку міністр закордонних справ Канади наголосила, що «необхідно зробити все можливе для повернення та захисту незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей на Батьківщину».
ОБСЄ слід зайнятися правами нацменшин у Росії – Кулеба
Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) слід зайнятися правами нацменшин у Росії, дане питання має стати «пріоритетним», зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на пресконференції з головою ОБСЄ, міністром закордонних справ Мальти Ієном Боргом.
Очільник МЗС наголосив, що під час переговорів з Боргом було «порушено питання прав національних меншин на території Росії, йдеться не лише про українську меншину».
«Нещодавні події в Уфі показали, що Росія – це тюрма народів. Башкири стали на захист активіста, якого Кремль судить за позицію проти війни (йдеться про протести після вироку для Фаїля Алсинова – ред.)», – зазначив український міністр.
Президент зустрівся з чинним головою ОБСЄ: йшлося про безпеку і формулу миру
Президент України Володимир Зеленський 2 лютого зустрівся з чинним головою ОБСЄ, міністром закордонних та європейських справ і торгівлі Мальти Ієном Боргом, який прибув до Києва, йдеться в повідомленні Офісу президента.
Як зазначається, Зеленський привітав Мальту з початком головування в Організації з безпеки та співробітництва у Європі й «наголосив на пріоритетності питань щодо звільнення українських військовополонених і повернення на батьківщину українських дітей, депортованих до РФ».
В Україну прибули ще дві системи ППО, які «збивають усе» – Зеленський
В Україну прибули ще дві системи протиповітряної оборони, заявив президент Володимир Зеленський.
«Головна новина на сьогодні – новина, якої ми всі давно очікували, заради якої ми на різних рівнях місяцями працювали. Результат – в Україну прибули ще дві системи протиповітряної оборони. Усі подробиці, звичайно, не варто говорити публічно. Але системи – які збивають усе», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, поки систем ще недостатньо для повного захисту України, але працюємо заради цього щодня.
Зеленський не уточнив, від якої країни Україна отримала системи ППО. Проте, як повідомлялося раніше, президент України 24 січня провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, у ході якої обговорювалася «подальша оборонна співпраця, зокрема посилення української системи ППО, а також артилерії та бронетехніки». Україна отримала від Німеччини кілька систем протиповітряної оборони IRIS-T та Patriot.
Журналісти підтвердили загибель понад 43 тисяч військових РФ з лютого 2022 року
Станом на 2 лютого встановлені імена 43 460 російських військових, які загинули на війні в Україні. Втрати підрахували «Медіазона» та російська служба Бі-бі-сі спільно з командою волонтерів.
За останні два тижні – від 19 січня – до списку загиблих було додано 1176 імен, 15 із них – у званні від підполковника та вище.
Журналістам відомо, що серед загиблих 8099 – це колишні ув’язнені, завербовані на війну у колоніях, 5216 – це мобілізовані.
Медіа повідомляють, що найбільше «похоронок» приходить у Свердловську, Челябінську та Ростовську області, а також до Бурятії.
Дослідники ведуть підрахунок за відкритими джерелами – повідомленнями місцевих адміністрацій, засобів інформації та родичів загиблих, а також за даними з цвинтарів. У публікації наголошується, що отримане таким чином число не відображає реального рівня втрат.
Читайте також: Розвідка Британії оцінила вплив війни на економіку Росії
Раніше глава ЦРУ Вільям Бернс заявив, що з початку війни загинули або поранено 315 тисяч російських військових. Журналісти вважають, що оцінка Бернса близька до реальності.
Москва та Київ не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника. Сторони військових конфліктів схильні перебільшувати свої успіхи та применшувати невдачі, дослідження Бі-Бі-Сі та «Медіазони» – одна з найважливіших незалежних оцінок кількості загиблих.
Зеленський провів засідання Ставки: говорили про снаряди, дрони і ситуацію на фронті
У п’ятницю, 2 лютого, президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача.
У телеграмі він розповів, що у першу чергу йшлося про українське виробництво дронів.
«План на 2024 рік. Збільшено контракти. Спланували додатковий бюджет саме на дрони і забезпечимо його виконання», – йдеться в заяві Зеленського.
Він також поінформував, що за рік понад 90% дронів на фронті – це вітчизняне виробництво.
Другим питанням на Ставці стало виробництво та імпорт снарядів. Президент відзвітував про збільшення контрактів і «прискорення роботи виробників».
За словами Зеленського, на Ставці розглянули всі «ключові напрямки» фронту – Авдіївський напрямок він позначив як «особливо складний».
Протягом доби відбулось 55 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові утримують позиції на лівобережжі Дніпра, а також відбили атаку сил РФ біля Авдіївки, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Українські військові кажуть, що протягом доби відбулось 55 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 4 атаки біля Синьківки та Іванівки Харківської області, де ворог намагався прорвати оборону наших військ. Також окупанти завдали авіаційних ударів в районах населених пунктів Іванівка, Кислівка, Табаївка Харківської області», – зазначили в Генштабі ЗСУ.
Водночас, на Бахмутському напрямку, за даними ЗСУ, Силами оборони відбито 2 атаки неподалік Богданівки та Кліщіївки Донецької області, де «ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення». Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема Васюківка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка, Нью-Йорк Донецької області, зазначили у Генштабі.
«Україна доводитиме брехню Росії» – Кориневич щодо попереднього рішення суду ООН
Представник України у Міжнародному суді ООН Антон Кориневич прокоментував попереднє рішення про юрисдикцію в справі України проти Росії.
«Це рішення по юрисдикції означає, що суд досліджуватиме те питання, чи вчинила Україна оцей геноцид нібито, про який казала Росія, і який став підтекстом для повномасштабного вторгнення», – пояснив Кориневич, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Він також запевнив, що «Україна доводитиме в суді брехню Росії, що не було ніякого геноциду, і що РФ брехала і бреше, коли вона говорить у тому числі в промовах президента Росії (Володимира Путіна – ред.) про якийсь міфічний геноцид».
«Наказ про тимчасові заходи залишається в силі, і це означає що РФ залишається під прямим зобов’язанням негайно зупинити всі військові дії на території України», – підсумував Кориневич.
Російські військові обстріляли Нікополь, двоє поранених – влада
У п’ятницю, 2 лютого, російські військові вкотре атакували Нікополь, розповів голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак.
«Сьогодні (2 лютого – ред.) у Нікополі через ворожий терор – знову постраждалі. Це 34-річний чоловік та 63-річна жінка. Лікуватимуться амбулаторно», – написав він.
Загалом, за даними місцевого чиновника, у результаті двох артобстрілів у місті пошкоджені санаторій, п’ять приватних будинків, чотири господарські споруди, лінія електропередач.
«Також агресор бив по Мирівській громаді Нікопольського району. Понівечене аграрне підприємство. Там – без загиблих і поранених», – підсумував Лисак.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Як заселені українцями території опинилися по російський бік кордону: історичні факти
Указ президента України «Про історично заселені українцями території Російської Федерації», серед іншого, містить доручення щодо збору та вивчення фактів і свідчень про злочини, вчинені проти українців на території Росії. Якщо вірити офіційній російській статистиці, то за останніх 20 років чисельність українців на території РФ зменшилася більше як утричі – з майже трьох мільйонів (2 942 974 за переписом-2002) до менше, ніж 900 тисяч (884 007 за переписом-2021). Це важко пояснити чимось іншим, ніж планомірною політикою нищення української ідентичності. Як розповідають люди, які після 2014 року залишили територію Росії, десь від 2010-го бути українцем в Росії стало некомфортно, а ближче до 2020-го, коли російська пропаганда захлиналася антиукраїнською істерією, бути українцем в Росії стало просто страшно. Словом, тут є поле для дослідження.
У програмі Радіо Свобода «Історична Свобода» з’ясовуємо, як заселені українцями території опинилися по інший бік українсько-російського кордону? Про це нам розповів історик Геннадій Єфіменко, який досліджує становлення українсько-російського кордону.
– В указі «Про історичні заселені українцями території РФ» йдеться про прикордонні терени, але чомусь забули про Далекий Схід. А хіба це не історично заселена українцями територія? Єдине, що Слобожанщину починали заселяти в другій половині ХVІІ століття, Кубань – на межі ХVІІІ-ХІХ століть, а там почали селитися в другій половині ХІХ століття.
Це робить українське населення Далекого Сходу менш історичним чи як?
– Насамперед, хотів би не погодитися з самим терміном «історично заселені території». Бо це калька російських поглядів чи просто їх дзеркальне відбиття. В науці й узагалі давно вже існує поняття «українська етнічна територія» або «заселена переважно українцями територія». І я тут повністю з вами згоден, що несправедливо забуті терени, де українці становили більшість, за межами суцільної території України.
Саме питання про територію України постало після повалення російського самодержавства.
У квітні 1917 року на Всеукраїнському конгресі було сказано: «Україною ми називаємо територію поспіль заселену українським народом». І, за великим рахунком, території РФ, які вказані в указі президента, входять в ті межі, під чим розумілася Україна до проголошення УНР.
– Ви сказали, що це калька з російської термінології. У мене таке припущення, що це для того, щоб краще почули в Москві про цей указ і краще зрозуміли там, про що йдеться...
Литва передала Україні нову партію військової допомоги
Литва передала Україні чергову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни.
За даними відомства, до пакета увійшла понад тисяча пострілів до шведського ручного протитанкового гранатомета «Карл Густав», а також системи дистанційної детонації RISE-1.
«Ми активно й послідовно підтримуємо Україну, тому що наша підтримка для України – це інвестиція у власну безпеку. Значну частину нашої останньої підтримки ми спрямовуємо на «коаліцію з розмінування», організовану Литвою», – зазначив міністр оборони Арвидас Анушаускас.
Раніше, у грудні 2023 року, Литва також передала Україні нову партію військової допомоги. Зокрема, відомо, що на 2024–2026 роки передбачено новий пакет військової допомоги Україні в розмірі 200 мільйонів євро.
Данілов щодо нового законопроєкту про мобілізацію: «все має бути по справедливості»
Головне, аби новий законопроєкт про мобілізацію «був справедливим», зазначив в ефірі «Українського радіо» Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов.
Водночас, за його словами, поки що норми документа обговорювати зарано, адже треба дочекатись остаточної редакції.
«Слово «справедливість» лунає у нашого президента (президента України Володимира Зеленського – ред.) щодо цього законопроєкту як ключовий дороговказ у цьому питанні. Все має бути по справедливості», – сказав він.
Данілов зазначив, що «захист держави – це обов’язок усіх громадян України, це обов’язок, прописаний у Конституції, у відповідних нормативно-правових актах».
«Хочу, щоб всі зрозуміли, що війна триває не тільки на лінії фронту, війна йде на всій території нашої країни», – зауважив секретар РНБО, додавши, що «усі мають бути залучені, усі мають працювати на перемогу України».
Данілов також підкреслив, що «зараз закону немає, є проєкт закону».
«Коли депутати Верховної ради ухвалять цей акт, коли президент його підпише і він уже буде нормою закону, тоді ми зможемо говорити, що це норма закону. Сьогодні це проєкт закону, який депутати Верховної ради можуть ухвалити в тій чи іншій редакції. Це вже право депутатів голосувати за цю норму чи в якийсь спосіб її змінити, відредагувати. Коли буде закон, тоді ми зможемо остаточно розглядати це питання», – наголосив він.
Росія перетворює «мільйони українських дітей на ворогів» США і Заходу загалом – Микола Кулеба
Група українських дітей, яких вдалося повернути з Росії, цими днями відвідують США. Благодійний фонд «Збережи Україну», який серед іншого працює над повернення викрадених дітей з РФ додому, організував цю поїздку, щоб, зокрема, переконати тих, хто ухвалює рішення у США, не припиняти допомогу Україні.
Очільник фонду – Микола Кулеба, колишній Уповноважений президента України з прав дитини (2014- 2021 роки). В інтерв'ю «Голосу Америки» він розповів, зокрема, що у розмовах із конгресменами та сенаторами переконує їх, що РФ використовує українських депортованих дітей як зброю, і у випадку, якщо Україна програє, кількість ворогів США в Росії зросте принаймні на кілька мільйонів людей.
– За офіційними даними, зараз в Росії перебуває приблизно 20 тисяч українських дітей. Чи у вас приблизно є розуміння, скільки їх там насправді, і чи вони лише в Росії?
– Цифра майже 20 000 депортованих дітей - це, як на мене, дуже символічна цифра. Вона відповідає дійсності тільки стосовно ідентифікованих Україною дітей.
Оскільки з 2014 року я був Уповноваженим президента стосовно дітей, я моніторив ситуацію із дітьми на Донбасі, у Криму.
Я можу вам сказати напевно, що більше мільйона українських дітей, а може бути і півтора мільйона, за 10 років війни опинилися під впливом Росії.
Це ті, які були депортовані і з сім'ями, і без сімей.
Ці діти стали заручниками росіян, і проживаючи на окупованих територіях, і в Росії, їм промивають мізки кожного дня, багато з них вже отримали російське громадянство, бо росіяни зробили все, щоб унеможливити проживання людей на цих територіях, не отримавши російські паспорти.
Поголовно всі ці діти підпадають під індоктринацію або русифікацію, і це все є геноцидом українських дітей.
– Якщо я правильно розумію, українські діти в Росії або усиновлені російськими родинами, або перебувають у таборах, також є діти, які там живуть зі своїми батьками, що виїхали з України родинами.
– У нас є проблема з доступом до інформації. Але щодо тих дітей, які моя організація Save Ukraine повертає, ми розуміємо, які там діти є.
Більшість дітей – це діти, які разом з сім'ями депортовані до Росії, і Росія ще більше, ніж пів року тому, заявляла, що таких дітей 744 тисячі – це ті, які зареєстровані після повномасштабного вторгнення Російській Федерації.
Тобто це ті діти депортовані або сім'ями або без сімей. Скільки без сімей, ми не знаємо. Україна заявляє 20 000, але це може бути набагато більше...
Міжнародний суд ООН у Гаазі ухвалив попереднє рішення щодо юрисдикції у справі України проти Росії про «спотворення поняття геноциду». Суд постановив, що цю справу «можна розглядати далі по суті», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також суд «погодився вивчити питання і щодо дій України щодо російськомовного населення і визначити, чи мав місце геноцид». Однак, він «відкинув прохання Києва визнати, що Росія використала Конвенцію про геноцид як привід для вторгнення».
Міжнародний суд ООН «лише частково» визнав свою юрисдикцію у справі України проти РФ щодо «геноциду».
Зокрема, суд визнав, що він має юрисдикцію для запиту України «винести рішення та заявити, що немає достовірних доказів того, що Україна несе відповідальність за вчинення геноциду з порушенням Конвенції про геноцид у Донецькій та Луганській областях України».