Очільник МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода пояснив, із якими викликами стикається подовження військової підтримки України Заходом.
«Перший фактор – нерозуміння Росії й того, що Росія може принести не тільки Україні, а і Європі. Чи ж страх перед Росією. Що означатиме перемога України? Думаю, обидва фактори «заковують» і не дають нам рухатися вперед. Перший не дає зібрати політичну волю, бо нема розуміння. Другий… ми дуже боїмося», – зазначив литовський чільний дипломат, спілкуючись із кореспонденткою Радіо Свобода в Мюнхені.
Відповідаючи на уточнювальне запитання, чи готовий Захід до сценарію, за якого Україна перемагає, Ландсберґіс наголосив, що «є люди, які цього бояться».
«Ми це бачили, коли такі країни, як моя, відновлювали незалежність… Були ті самі чи подібні люди, які думали, що Радянський Союз не може розвалитися… Менталітет один і той же: як можна очікувати, знаєте, що Путін зробить? Та кого хвилює, що він зробить? Не в тому справа і не має бути в тому, як свого часу не йшлося про те, що зробить Горбачов. Він вижив. Це добре», – зауважив Ландсбергіс.
Коментуючи можливий страх Західної Європи перед можливим розв’язанням війни на її території, глава литовської дипломатії відзначив, що «є пробудження».
«Коли ми чуємо про сотні тисяч людей у Росії, яких потенційно мобілізують, забезпечуючи в РФ насильницьке озброєння понад мільйона людей, які мають намір атакувати, – стає зрозумілим, що сценарії, які дозволяли нам думати, що ми сильніші й у нас чіткі фактори стримування Росії, – є люди, що скажуть: можливо, у Путіна інші розрахунки. Й це одна з причин, за яких Україна має перемогти», – резюмував очільник литовського МЗС.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
На фронті відбулося 82 бойових зіткнення за добу – Генштаб
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 82 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ зранку 18 лютого.
«Загалом ворог завдав 13 ракетних та 104 авіаційних ударів, здійснив 169 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені та загиблі серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також об’єкти критичної інфраструктури», – ідеться в повідомленні.
Найбільше атак російські військові здійснили на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Запорізькому напрямках, вказано в ранковому зведенні.
За минулу добу авіація Сил оборони завдала ударів по 14 районах зосередження особового складу та трьох зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ завдали ударів по одному району зосередження особового складу, двох пунктах управління, чотирьох артилерійських засобах, чотирьох складах боєприпасів та одній станції радіоелектронної боротьби противника.
Партнери України шукають боєприпаси для неї по всьому світу – Рютте
Ключовими пріоритетами для України в плані зброї залишаються боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода в Мюнхені заявив прем’єр Нідерландів Марк Рютте.
«Вам потрібні боєприпаси і системи ППО. І на певному етапі буде важко знайти більше цього в європейських країнах. Тож ми працюємо з нашими партнерами по всьому світу, щоб переконатися, що у вас достатньо, наприклад, боєприпасів 155-міліметрового калібру і систем протиповітряної оборони», – наголосив Рютте.
Міркуючи про відсутність позитивних рішень щодо схвалення окремих типів зброї для України, прем’єр Нідерландів зауважив, що дискусії щодо принципово нових систем озброєння тривають, «рішення можуть бути схвалені досить швидко».
«Сьогодні слухав Олафа Шольца, і він, дійсно, знаєте, сигналізував про інше повідомлення – більш позитивне щодо деяких із цих рішень (ракет Taurus – ред.), ніж, скажімо, кілька днів і тижнів тому. Але це може зайняти час. Це не завжди є великою проблемою, доки основні запаси надходять, тобто насамперед боєприпаси та ППО», – резюмував Рютте.
Німецька Rheinmetall планує виробляти боєприпаси в Україні
Компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує відкрити новий завод боєприпасів в Україні.
«Шестизначна кількість снарядів калібру 155 мм, які будуть вироблені на рік, включаючи метальні заряди. Rheinmetall з 51% акцій СП, 49% належить українській компанії-партнеру», – йдеться у повідомленні компанії.
Rheinmetall та українська компанія-партнер підписали декларацію про наміри на полях 60-ї Мюнхенської конференції з безпеки. На церемонії підписання був присутній міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.
«Ми хочемо бути ефективним партнером для України у відбудові колись сильної оборонної промисловості в Україні та забезпеченні автономності українських потужностей», – пояснив рішення виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер, якого цитує агенція DPA.
У жовтні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров повідомив про плани України та Німеччини розширити оборонно-промислову співпрацю.
Наприкінці вересня 2023 року стало відомо, що Федеральне антимонопольне відомство Німеччини дозволило збройовому концерну Rheinmetall створити спільне підприємство з АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»), яке займатиметься обслуговуванням і випуском військової техніки на території України.
Спільне підприємство, як зазначили у Rheinmetall, базуватиметься у Києві. Спочатку співпраця буде зосереджена на технічному обслуговуванні й ремонті військової техніки, яку Україна отримала від Німеччини й інших партнерів.
Через російський удар у Краматорську загинули двоє людей – ОВА
Через російський удар у Краматорську загинула людина, ще дві людини перебувають під завалами будинків, повідомляє у телеграм Донецька обласна військова адміністрація.
«Рятувальники витягнули з-під завалів тіло жінки 1977 року народження.
Ймовірно, ще 2 людини перебувають під завалами», – йдеться у повідомленні.
Рятувальна операція триває.
Згодом голова Донецької ОВА Вадим Філашкін додав, що рятувальники дістали з-під завалів будинку тіло 23-річного чоловіка.
За даними місцевої влади, ввечері російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську. По останньому випустили три ракети – поцілили у промзону та приватний сектор.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Молдові знову виявили уламки «шахеда»
У Молдові біля села Етулія поблизу кордону з Україною виявили фрагменти безпілотного літального апарату типу «Герань-2» (російська назва дрона іранського виробництва Shahed 136), повідомила прикордонна служба країни.
Уламки дрона біля села Етулія виявляють вже вдруге – вперше про це повідомляли 11 лютого.
«Фрагменти безпілотника були знайдені в полі приблизно за 2 км від молдавсько-українського кордону та приблизно за 5 км від міста», – йдеться у повідомленні.
У відомстві наголосили, що небезпеки для громади немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Куп’янську з-під завалів дістали тіло жінки – Синєгубов
У Куп’янську, який зазнав російського авіаудару, з-під завалів двоповерхового будинку рятувальники деблокували тіло жінки, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Станом на зараз внаслідок ударів окупантів по Куп’янську відомо про одну загиблу жінку та пʼятьох поранених – трьох жінок та двох чоловіків», – написав він у телеграмі.
Вдень 17 лютого війська РФ завдали авіаударів по Купʼянську на Харківщині. За попередніми даними прокуратури, на місто скинули щонайменше пʼять авіабомб. У Купʼянську є руйнування та пошкодження низки цивільних обʼєктів. Одна з авіабомб влучила у двоповерховий багатоквартирний будинок. Повідомлялося про пʼятьох поранених внаслідок цієї атаки РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську, пошкодженні понад 20 будинків, під завалами можуть бути люди, повідомляє у телеграмі Донецька обласна військова адміністрація.
«По Краматорську росіяни випустили три ракети — поцілили у промзону та приватний сектор. Ймовірно, під завалами одного з будинків перебуває сім’я з 4 осіб, у тому числі підлітки 14 і 16 років. Зруйновано 2 будинки, пошкоджено ще 23», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, у Слов’янську снаряд влучив у школу – за попередньою інформацією, під завалами може бути одна людина.
Згодом голова Донецької ОВА Вадим Філашкін уточнив, що рятувальна операція триває – за попередньою інформацією, під завалами будинків можуть бути троє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент України Володимир Зеленський на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки провів телефонну розмову з президентом США Джозефом Байденом.
«Обговорили поточну ситуацію на полі бою. Я радий, що можу розраховувати на повну підтримку американського президента. Віримо і в мудре рішення Конгресу США. Підтримка України – це підтримка демократії та свободи. Ми маємо разом захистити ці цінності», – написав він у телеграмі.
Як пише пресслужба Білого дому, президент Байден сьогодні зателефонував президенту Зеленському, щоб підкреслити зобов’язання США продовжувати підтримувати Україну напередодні другої річниці російського вторгнення.
Адміністрація Байдена також звернула увагу на вихід українських військових з Авдіївки «після того, як українські солдати були змушені нормувати боєприпаси через скорочення запасів внаслідок бездіяльності Конгресу, що призвело до перших помітних успіхів Росії за кілька місяців».
Зазначається, що президент Байден наголосив на необхідності для Конгресу США терміново ухвалити законопроєкт, який передбачає допомогу Україні.
Крім того, Зеленський у Мюнхені зустрівся з делегацією Палати представників Конгресу США від Республіканської та Демократичної партій. Він повідомив, що під час зустрічі «предметно обговорили ситуацію на полі бою, розвиток оборонних індустрій».
«Сподіваємось на ухвалення Палатою представників рішень, що забезпечать подальшу необхідну підтримку України з боку США. Ми маємо перемогти в цій війні. І ми повинні зробити це в єдності», – заявив Зеленський.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Прем’єрка Данії заявила, що союзники повинні зробити більше для України
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала своїх колег-прихильників України за надмірну повільність і нерішучість у наданні необхідної Києву зброї.
За її словами, міжнародне співтовариство припустилося помилок у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, досі робиться занадто мало для негайного надання зброї, якої потребує Україна.
«Я думаю, що нам усім цілком зрозуміло, що цього (рівня допомоги Україні – ред.) недостатньо, тому ми повинні пришвидшити темп і збільшити масштаби, і незалежно від того, що станеться в США», – сказала вона.
Фредеріксен наголосила, що європейці повинні бути в змозі захистити себе, а щоб захистити себе, потрібно забезпечити те, що зараз потрібно в Україні.
«З датської сторони ми вирішили пожертвувати всю нашу артилерію. І мені прикро, боєприпаси все ще застрягли в Європі. Це не тільки питання виробництва, тому що у нас є зброя, у нас є боєприпаси, у нас є протиповітряна оборона, яку ми не повинні використовувати самі на даний момент, ми повинні доставити її в Україну», – додала вона, виступаючи 17 лютого на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
Фредеріксен зауважує, що Росія не хоче миру, вона дестабілізує західний світ за допомогою дезінформації, кібератак, війни в Україні.
Вона закликала інші європейські країни надіслати Києву військову допомогу, зауваживши, що Україна терміново потребує більше артилерії, снарядів, ракет дальнього радіусу дії, безпілотників та іншого обладнання.
На початку лютого стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія.
Як писав Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
«Потужна промова». Виступ Зеленського у Мюнхені викликав цілу низку реакцій та коментарів
Виступ президента України Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції 17 лютого викликав хвилю реакцій міжнародних політиків, експертів і оглядачів у соцмережах. На це звертає увагу «Голос Америки». Читайте і дивіться тут
ЗСУ попереджали про ракету в напрямку Кропивницького. Влада підтвердила вибух у районі
Влада підтвердила вибух у Кропивницькому районі – постраждалих і руйнувань немає.
«Після вибуху у Кропивницькому районі попередньо без постраждалих і руйнувань цивільних об’єктів», – написав голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович у телеграмі.
Перед цим у соцмережах писали по звук вибуху в Кропивницькому.
О 19:50 на Кіровоградщині була оголошена повітряна тривога, яка протривала понад пів години. Близько 20:11 Повітряні сили ЗСУ попередили про ракету в напрямку Кривого Рогу, потім вона змінила напрямком і прямувала на Кропивницький.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російських загарбників неподалік Георгіївки, Побєди, Новомихайлівки – тут війська РФ за підтримки авіації 21 раз намагалися прорвати українську оборону. Про це повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ
За даними штабу, загалом на фронті протягом доби відбулось 63 бойових зіткнення.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили 7 атак поблизу Білогорівки, Тернів, Ямполівки, на Бахмутському – 7 атак біля Іванівського, Кліщіївки, Андріївки, на Авдіївському – 14 російських атак біля Ласточкиного, зазначають у Генштабі.
На Новопавлівському українські захисники відбили дві атаки південніше Пречистівки та західніше Старомайорського, на Запорізькому напрямку західніше Вербового та Роботиного українські захисники відбили чотири російські атаки.
На Куп’янському напрямку війська РФ наступальних дій не вели, але завдали авіаційних ударів в районах Синьківки, Петропавлівки, Куп’янська на Харківщині.
Влада РФ обіцяє «нові міста» і дороги на Херсонщині. Що насправді будують в окупації?
Що Росія планує будувати у містах нині окупованої частини Херсонщини? Яку мету переслідують російські окупаційні чиновники, поширюючи заяви про «масштабні будівництва»? Чи вкладає Росія ресурси у розбудову військової логістики на окупованому півдні, і як цьому завадити?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться про це за лінком
Чехія знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим, повідомив президент країни Петр Павел, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки.
За словами чеського президента, представникам країни вдалося знайти за кордоном близько пів мільйона снарядів калібру 155 мм та 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які можуть бути переправлені в Україну вже за кілька тижнів, якщо швидко знайдеться фінансування.
Він зазначив, що Чехія звернеться до партнерів зі США, Німеччини, Швеції та інших країн, які можуть посприяти цьому.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Як писав Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Днями стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
CША передадуть Естонії конфісковані російські активи на потреби України
США передадуть на потреби України 500 тисяч доларів, вилучені внаслідок розкриття незаконної мережі контрабанди високоточних шліфувальних верстатів до Росії. Для цього гроші будуть перераховані Міністерству юстиції Естонії, яка використає їх для проєкту щодо прискорення оцінки збитків та ремонту української системи енергопостачання. Про це на Мюнхенській безпековій конференції заявила представниця Мін’юсту США Ліза Монако.
Як зазначається у повідомленні Міністерства юстиції США, конфісковані кошти передаються до Естонії, оскільки обставини цієї справи, що діють, не дозволяють безпосередньо передати їх Україні.
«Сьогоднішня заява демонструє непохитну рішучість Сполучених Штатів і наших естонських партнерів припинити доступ президента Путіна до західних технологій, на які він покладається, щоб вести незаконну війну проти України. Цей крок до справедливості та відновлення прокладає новий шлях у боротьбі з безперервною жорстокістю Росії. Міністерство юстиції продовжуватиме шукати креативні рішення, щоб український народ міг відбудовуватися», – сказала Ліза Монако.
Це перший відомий випадок передачі конфіскованих російських активів на потреби України.
У березні 2023 року розслідування спроби контрабанди експортно-контрольованого виробу подвійного використання до Росії призвело до конфіскації 484 696 доларів США – ці кошти були переведені в США для придбання високоточної шліфувальної системи. Вона потребує ліцензії на експорт або реекспорт до Росії через застосування в програмах розповсюдження ядерної зброї та оборони.
Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
Українські війська 17 лютого 2024 року вийшли з Авдіївки. Про таке рішення повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський: «Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах».
Верховний головнокомандувач, президент Володимир Зеленський назвав це логічним і професійним рішенням заради життів військових. Що відбувалося в Авдіївці в останні 4 місяці та чому так сталося? Про це короткий огляд від проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Читайте і дивіться про це за лінком
«Йдемо за графіком». Прем’єр Нідерландів розповів, на якій стадії передача Україні літаків F-16
Прем’єр Нідерландів, які очолюють так звану авіакоаліцію, розповів про прогрес у передачі Україні винищувачів F-16. Таку заяву він зробив в інтерв’ю Радіо Свобода на полях Мюнхенської безпекової конференції.
«Сподіваємося передати їх якомога швидше… Є в цих справах прогрес. Йдемо, в принципі, за графіком. Тож це хороші новини», – зазначив Марк Рютте.
Щодо кількості літаків, на які може розраховувати Україна, глава нідерландського уряду зазначив, що їх буде «не менше 24-х».
«Буде 24 винищувачі, можливо, більше, але – не менше… Ми працюємо разом із данцями та іншими», – наголосив прем’єр Нідерландів.
14 лютого пройшла чергова зустріч у форматі «Рамштайн», у ході якої партнери України звітували про просування щодо підготовки українських пілотів та передачі їй західних винищувачів.
За підсумками засідання український міністр оборони заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, отримання їх у ці строки глава місії України при НАТО називала реалістичним.
Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів. Також про це оголосили Норвегія та Бельгія.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Російський авіаудар по Куп’янську: кількість постраждалих зросла до 5
Кількість постраждалих через російський авіаудар по Куп’янську зросла до п’яти людей, повідомила у фейсбуці Харківська обласна прокуратура.
Раніше повідомлялося протрьох постраждалих.
«Одна з авіабомб влучила у двоповерховий багатоквартирний будинок. Отримали поранення дві жінки 88 та 67 років. Інша – також у будинок. Станом на зараз відомо, що рятувальники деблокували з-під завалів жінку, вона отримала поранення. За іншими адресами поранено чоловіків 69 та 44 років», – йдеться у повідомленні.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що 69-річну жінку, яку деблокували з-під завалів, госпіталізували з переломом кінцівки до лікарні. За його словами, під завалами залишаються двоє людей, пошуки продовжуються.
За даними слідства, війська РФ завдали авіаударів по житлових секторах Купʼянська близько 13:20 17 лютого. Попередньо, на місто скинули щонайменше пʼять авіабомб. У місті є руйнування та пошкодження низки цивільних обʼєктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Віцепрезидентка США Камалла Гарріс заявила, що у США немає «плану Б» на випадок провалу в Конгресі плану підтримки України.
Вона висловила впевненість у підтримці Конгресом додаткової допомоги Україні.
«У нас план тільки один – А. Забезпечити Україну тим, що необхідно... Я переконана, що пакет додаткової допомоги буде проголосовано. Переконана, що є консенсус двох партій, які визнають брутальність російської агресії і що має бути наша відповідь – залишитися зі своїми друзями і продовжувати боротьбу», – сказала вона в Мюнхені після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
За її словами, питання підтримки України є ключовим.
«Коли ми говоримо про роль Америки щодо підтримки України, ми повинні бути непохитними і ми не можемо грати в політичні ігри. Політиканству немає місця в цьому», – наголосила Гарріс.
Попри те, що схвалення додаткової допомоги Україні вже кілька місяців перебуває на розгляді Конгресу, віцепрезидентка США наголосила, що і в Сенаті, і в Палаті представників є двопартійна підтримка підходу адміністрації Бадена – «ми залишаємося поряд з нашими друзями».
Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на позитивне рішення Конгресу США.
«Для нас цей пакет – життєво важливий. Ми не розглядаємо альтернативи. Тому що ми розраховуємо на США як нашого стратегічного партнера. Якщо ми говоримо про альтернативу – тоді це не стратегічний партнер», – сказав він.
За його словами, ухвалення пакета допомоги Україні в Конгресі недостатньо для перемоги.
«Необхідна велика союзницька робота щоденна. Це точно шлях уперед, але це ще не перемога. Рух уперед важливіший, ніж стагнація на полі бою», – зазначає президент України.
Зеленський не вважає відмову Конгресу підтримувати Україну «зрадницькою позицією».
«Ні, тому що я не думаю, що наш стратегічний партнер може дозволити собі не підтримати Україну. Ми бачимо виклики – політичні, електоральні. Я не буду їх коментувати, бо це внутрішні процеси США. Я розраховую, що союзницька позиція залишиться», – додав він.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.