Ударний дрон залетів до Молдови після атаки Одещини – уряд
Молдавська прикордонна поліція виявила фрагменти безпілотника поблизу населеного пункту Тудора, приблизно за 500 метрів від кордону з Україною. Як зазначається в Telegram-каналі уряду Молдови, інцидент стався 17 березня о 09:55 за місцевим часом.
На місце події прибули спеціалісти вибухотехнічного відділу поліції, щоб оцінити небезпеку та нейтралізувати бойовий блок безпілотника. На цей час усіх місцевих жителів евакуювали.
Через деякий час сапери та поліція підтвердили, що безпілотник був активним та мав вибуховий заряд. Експерти провели контрольований підрив безпілотника.
У повідомленні не уточнюється походження безпілотника. Але на опублікованому фото він схожий на одну з російських модифікацій безпілотника «Шахед».
У ЄС сподіваються на ухвалення кредиту для України в найближчі дні через допуск експертів до «Дружби»
У Єврокомісії сподіваються на прогрес у питанні розблокування кредиту для України на 90 мільярдів уже найближчим часом, можливо до саміту лідерів країн-членів ЄС, який відбудеться 19–20 березня. Про це заявили на брифінгу в Європейській комісії, коментуючи заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти про те, що Україна погодилася на допуск експертів з ЄС для огляду нафтопроводу «Дружба».
«Щодо кредиту – дуже важливого, масштабного кредиту для України – дискусії тривають. Ми сподіваємося і впевнені, що зможемо побачити певний прогрес у цих переговорах найближчим часом. Побачимо – в ідеалі це було б ще до Європейської ради», – заявила речниця Єврокомісії Паола Пінью у відповідь на запитання про те, чи вплине допуск до «Дружби» на затвердження кредиту для України та 20-го пакету санкцій. Щодо санкцій, за словами Пінью, «новин немає».
17 березня президент України надіслав листа очільникам Європейської комісії та Ради ЄС про те, що Україна погоджується допустити європейських експертів до інспекції нафтопроводу «Дружба» після пошкоджень, спричинених російськими атаками, а також прийняла пропозицію ЄС щодо технічної допомоги для ремонту інфраструктури.
За словами українського президента, роботи завершуються, і на відновлення нафтопроводу знадобиться близько півтора місяця.
Чиновники ЄС неофіційно повідомили Радіо Свобода, що наразі триває визначення експерта від Євросоюзу, який вирушить в Україну для огляду нафтопроводу. Цей фахівець не представлятиме Угорщину або Словаччину, щоб уникнути упередженого ставлення до оцінки ЄС.
ЄС пропонує Україні допомогу у відновленні «Дружби». Зеленський запевнив у надійності партнерства
Після завданих наприкінці січня російських ударів по нафтопроводу «Дружба», які спричинили переривання постачання нафти до Угорщини та Словаччини, лідери Євросоюзу провели переговори з державами-членами та Україною для відновлення транзиту, йдеться в поширеній 17 березня спільній заяві президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти.
«ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування. Українська сторона привітала й прийняла цю пропозицію. Європейські експерти готові розпочати роботу негайно», – йдеться у спільній заяві.
Президент України Володимир Зеленський відповів на цю заяву своїм листом, у якому запевнив, що Україна є надійним енергетичним партнером ЄС.
«Звинувачення в тому, що Україна навмисно перешкоджає транспортуванню нафти через трубопровід «Дружба», є безпідставними», – зазначив Зеленський.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба». Австрія змогла диверсифікувати свої поставки.
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
Але, як заявили українські посадовці, нафтопровід був пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. Угорщина заявила, що нібито нещодавно опубліковані супутникові дані свідчать, що немає жодної технічної чи експлуатаційної причини, яка б завадила негайному поверненню трубопроводу до нормальної роботи.
11 березня заступник міністра енергетики Угорщини Габор Чепек заявив, що делегація з його країни вирушила до України з метою проведення переговорів щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» та перевірки його стану. За його словами, мета місії – твердо представляти угорські інтереси за столом переговорів та відкрити нафтопровід «Дружба».
Натомість у МЗС України заявили, що знають про в’їзд групи громадян Угорщини, які прибули на територію України «за загальними правилами», але «ця група осіб не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей, тож точно некоректно називати їх «делегацією».
Зеленський прибув до Лондона
Президент України Володимир Зеленський близько 11:00 за місцевим часом (це 13:00 за Києвом) прибув до Лондона.
Першою в програмі візиту буде аудієнція у короля Чарльза Третього в Букінгемському палаці.
Згодом Зеленський прибуде до резиденції прем’єр-міністра Кіра Стармера, де буде спочатку двостороння зустріч, а згодом – тристороння із участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Із очільником альянсу ввечері також буде окрема зустріч, інформує пресслужба глави української держави.
Також президент України виступить перед членами парламенту Великої Британії.
Як повідомив раніше 17 березня британський уряд, Зеленський і Стармер прагнуть домовитися про глибше оборонне і промислове партнерство, «використовуючи досвід України і промислову базу Великої Британії для виробництва й постачання безпілотників та інноваційних можливостей».
Очікується, що лідери узгодять розширену декларацію, спрямовану на спільне виробництво й постачання безпілотників та інших військових технологій, йдеться у заяві Даунінґ-стріт.
За повідомленням, у рамках угоди Велика Британія й Україна також розглянуть можливості для розширення оборонно-промислової й технологічної співпраці з третіми країнами.
ЗМІ раніше писали, що після Лондона Зеленський поїде до Іспанії, де зустрінеться з головою уряду Педро Санчесом, а після цього поїде до Брюсселя, куди він запрошений на засідання Європейської ради, що пройде 19 і 20 березня.
Чи почнеться в Росії «двіжуха» після Путіна і до чого тут закінчення війни? Пояснює експертка із Гарварда
«Систему не можна реформувати – її можна лише розвалити». Ірина Бусигіна, керівниця ініціативи з аналізу реформ на пострадянському просторі при Центрі Девіса Гарвардського університету, пояснила проєкту Радіо Свобода «Idel.Реалії», чому війна проти України стала «федеральним порядком денним», а регіони перетворилися на агентів Кремля. Чи здатна війна спровокувати розкол еліт і чи варто чекати на «двіжуху», якщо Москва ослабне?
Росіяни перестають довіряти владі, яке значення рейтинги мають для Путіна?
Що відбувається з популярністю президента Росії? За даними російського державного центру соціології ВЦИОМ, помітно знизився рівень так званої «спонтанної довіри» до президента Володимира Путіна. На цьому тлі в країні посилюється цифровий контроль і зростає занепокоєння Кремля щодо стабільності влади.
Шойгу: жоден регіон РФ не може почуватися в безпеці через українські дрони
Секретар Ради безпеки Росії й колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив 17 березня, що через розвиток українських безпілотних систем жоден російський регіон не захищений від нападу. Як повідомляють російські державні ЗМІ, Шойгу сказав про це на виїзній нараді в Уральському федеральному окрузі.
«Динаміка розвитку засобів ураження, насамперед безпілотних систем, витонченість методів їх застосування – такі, що жоден регіон Росії не може почуватися в безпеці», – сказав Шойгу.
За його словами, на сьогоднішній день першочерговими цілями українських сил «є об’єкти військового призначення, транспорту й паливно-енергетичного комплексу» Росії.
Шойгу також заявив, що минулого року майже в чотири рази зросла кількість здійснених Україною повітряних атак на об’єкти в різних російських регіонах. За його словами, у 2025 році було понад 23 тисяч атак, у 2024-му – 6,2 тисячі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ISW про заяви Лаврова: РФ відкидає мирне врегулювання, яке не задовольняє всі її вимоги
Росія продовжує відкидати будь-яке мирне врегулювання з Україною шляхом переговорів, яке не задовольняє всі вимоги РФ, навіть якщо воно задовольняло б її територіальні претензії, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який 16 березня на спільній пресконференції з кенійським колегою «повторив, що Росія відмовляється припиняти війну, навіть якщо Україна «визнає реалії «на місцях» і повністю передасть Донбас Росії».
«Лавров наполягав на тому, що нинішній демократично обраний український уряд є «корінною причиною» війни, і назвав потенційні післявоєнні європейські миротворчі війська, які будуть розгорнуті на території, контрольованій Україною, «окупаційними силами». Такий опис Лавровим європейських військ, які будуть розгорнуті на території, що утримується Україною, з дозволу України, але, ймовірно, без дозволу Росії, демонструє спробу РФ утвердити свій контроль над суверенною українською територією, натякаючи, що територія, на яку українська влада запросить європейські війська, не є частиною України», – йдеться у звіті.
В ISW наголосили, що Кремль неодноразово використовував риторику «корінних причин», щоб повторити свої максималістські вимоги, зокрема щодо нерозширення НАТО, нейтралітету України, «демілітаризації» (скорочення чисельності українських Збройних сил таким чином, щоб Україна не могла захистити себе) і «денацифікації» (заміна чинного українського уряду проросійським маріонетковим урядом).
«Кремль продовжує публічно наполягати на тому, що він не бажає відступати від цих вимог навіть під час тристоронніх переговорів зі Сполученими Штатами й Україною», – зазначили аналітики.
Напередодні Кремль відкинув повідомлення Financial Times про те, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 16 березня заявив, що влада Росії звернула увагу на такі повідомлення ЗМІ, але дійшла іншого висновку. «Активні згадки президента Трампа про Україну в його останніх заявах свідчать про протилежне. Ніякого інтересу, судячи з заяв, президент Трамп не втрачав. Більше того, він наполегливо закликає (президента України Володимира) Зеленського піти на угоду»», – сказав Пєсков журналістам.
Речник російського лідера також заявив, що РФ все ще зацікавлена в продовженні переговорів щодо припинення війни, але місце й дата наступного раунду переговорів залишаються неясними.
Президент США Дональд Трамп раніше заявив в інтерв’ю NBC News, що укладенню мирної угоди заважає позиція українського президента Володимира Зеленського. «Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися», – сказав Трамп.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що США мають чинити більше тиску на Росію, а не на нього. «Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці справді хочуть закінчити цю війну. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але необхідно чинити більше тиску на Росію, а не на мене», – заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Politico.
Перші раунди переговорів Росії, України й США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій – 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували провести на початку березня, але бойові дії на Близькому Сході завадили її організувати.
Мережа «Російських домів» у Білорусі відзначає річницю окупації Криму
Мережа «Російських домів», яка діє в усіх регіонах Білорусі, систематично проводить заходи, пов’язані з популяризацією так званої «спеціальної військової операції» в Україні, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
16 березня «Російський дім» у Бресті за участю представників місцевої організації «Російське товариство» відзначив чергову річницю окупації Криму Росією. Був показаний документальний фільм кінокомпанії Skyfest «Крим. Портал часу» (2022) про давню спадщину Криму та кримські артефакти, що зараз перебувають у російських музеях.
16 березня «Російський дім» у місті Гродно показав російський художній фільм «Позивний «Пасажир» про історію московського письменника, який поїхав на Донбас шукати свого брата, який там безслідно зник. Разом із фільмом відвідувачам показали виставку «Люди миру», «присвячену жителям нових регіонів Росії (ідеться про окуповані території України – ред.), які піднялися на захист своєї культури, історії та мови».
11 березня в Гомелі був показаний документальний фільм «Тихий тил» про дружин російських військовослужбовців, які воюють проти України.
Telegram-канали цих структур систематично передруковують російські новини про те, що вони називають приєднанням Криму та Донбасу до Росії.
Мережа «Російських домів» була створена в Білорусі під егідою російського державного агентства «Россотрудничество». Вона стала розширювати свою присутність у Білорусі після того, як влада ліквідувала білоруські громадські організації, починаючи з 2020 року.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України такі організації були закриті в кількох пострадянських країнах, зокрема в Азербайджані та Молдові.
Білоруська влада підтримала агресію Росії 24 лютого 2022 року, дозволивши використовувати білоруську військову інфраструктуру та повітряний простір для вторгнення російської армії та обстрілу мирних міст України.
Згідно з критеріями Женевської конвенції, Білорусь не є учасницею російської агресії проти України, оскільки на території України немає білоруських збройних сил. Однак, за наявності інших доказів (допомога з боку військової промисловості, лікування поранених російських військовослужбовців) міжнародний суд може визнати Білорусь співагресоркою.
Громадяни Білорусі воюють як на боці Росії, так і України. Їх точна кількість невідома.
За цей час, за різними оцінками, в Україні загинуло понад 80 громадян Білорусі та етнічних білорусів із українським громадянством, які воювали проти Росії (імена частини загиблих не називаються для безпеки їхніх родичів у Білорусі – ред.), а також понад 100, які воювали на боці Росії.
Україна неформально відкрила останні три переговорні кластери щодо вступу в ЄС
Україна 17 березня неформально відкрила ще три переговорні кластери в рамках процесу вступу до Європейського Союзу. У Брюсселі українська делегація на чолі з головним переговорником, віцепрем’єр-міністром Тарасом Качкою отримала від Європейської комісії перелік умов – так званих бенчмарків – для їхнього подальшого закриття, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Як заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, відтепер усі шість переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС відкриті на технічному рівні.
За її словами, технічна робота дозволяє проводити пояснювальні зустрічі, визначати вимоги до реформ і фактично просувати переговори вперед, навіть без формального політичного рішення про відкриття переговорних розділів.
«Цей крок є справді революційним – у дуже європейському сенсі. Він відповідає чинній методології розширення, але також відповідає сучасній реальності, у якій ми не можемо втрачати жодного дня на шляху вступу України до Європейського Союзу. Це наш спільний інтерес з огляду на те, як розвивається світ і як агресія та війна поширюються по всій планеті», – заявив Тарас Качка.
Йдеться про кластери, що охоплюють питання конкурентоспроможності й інклюзивного зростання, «зеленої» політики і сталих зв’язків, а також сільського господарства і політики згуртованості.
«Реформи в межах Кластера 3 принесуть більше робочих місць, кращі умови для бізнесу й більше інвестицій в українську економіку. Реформи Кластера 4 означають чистішу енергію, більш надійне електропостачання, а також кращі дороги, залізничне сполучення та прикордонну інфраструктуру. Реформи Кластера 5 означають сильніше сільське господарство, кращу підтримку сільських громад і більш розумне використання землі й води», – заявила Кос.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила, що отриманий сьогодні документ з умовами уряд одразу направляє до Верховної Ради «для спільної роботи над їхнім виконанням».
Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Наразі процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджується на відповідне рішення Ради ЄС. Через це переговори просуваються у форматі технічної підготовки й узгодження реформ, які має виконати українська сторона, щоб пізніше можна було швидко офіційно відкрити й закрити усі кластери.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Уражений імовірними дронами російський Arctic Metagaz дрейфує в Середземномор’ї
У Середземному морі між Італією та Мальтою дрейфує російський газовоз Arctic Metagaz. Італія та ще вісім країн закликали ЄС вжити термінових заходів у зв’язку з екологічною загрозою, яку становить це судно, пише Reuters.
Arctic Metagaz, призначений для перевезення зрідженого газу (ЗПГ), спалахнув на початку березня після імовірної атаки безпілотників. У міністерстві транспорту Росії тоді заявили, що судно атакували українські безпілотні катери. Екіпаж танкера, що складається з 30 громадян Росії, евакуювала мальтійська влада.
На опублікованих фотографіях видно судно, що нахилилося в один бік, з великою пробоїною, біля якої можна помітити маслянисту плівку.
CNN із посиланням на італійську владу пише, що в непошкодженому корпусі Arctic Metagaz знаходиться близько 900 тонн палива та понад 60 тисяч тонн ЗПГ.
Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова 16 березня заявила, що судно має «серйозні пошкодження: на борту лунають хлопки, фіксуються викиди газу, посилився крен, спостерігаються локальні осередки пожежі». За її словами, міжнародні норми передбачають відповідальність прибережних країн за розв’язання ситуації з судном, що дрейфує, і запобігання екологічній катастрофі, а залучення Росії і судновласника «залежатиме від конкретних обставин».
Arctic Metagaz перебуває під санкціями Євросоюзу, Швейцарії, Канади та Нової Зеландії. За даними української розвідки, газовоз використовувався в перевезенні санкційного ЗПГ з російського проєкту «Арктик СПГ-2» на китайський термінал Beihai.
«Укренерго»: через атаки РФ є знеструмлення у чотирьох областях
Внаслідок російських атак на українську енергетичну інфраструктуру на ранок 17 березня є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Одеській, Харківській і Чернігівській областях, повідомляє «Укренерго».
«Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх споживачів», – йдеться в повідомленні.
У компанії нагадали, що через наслідки попередніх масованих російських атак в усіх регіонах України з 17:00 до 22:00 прогнозується застосування графіків обмеження потужності для промисловості.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
«Кожна баба – на вагу золота»: як військові та історики евакуюють тисячолітні артефакти під вогнем КАБів
Рятують тисячолітні пам’ятки від російських КАБів. У Запорізькій області військові та історики спільними зусиллями евакуювали кам’яних баб. Артефакти, яким близько тисячі років, вивезли з селища Новомиколаївка, що потерпає від російських ударів.
Та Запоріжжя – не єдиний прифронтовий регіон, де проводять подібну евакуацію артефактів. Із 2024 року вона відбувається у Донецькій, а з 2025 року – в Дніпропетровській областях.
На Одещині через удар РФ пошкоджені обʼєкти енергетичної, промислової і портової інфраструктури
На півдні Одещини внаслідок нічної російської атаки пошкоджені обʼєкти енергетичної, промислової і портової інфраструктури, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Постраждали території підприємств і частина обладнання. На місцях виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники. На щастя, минулося без загиблих і постраждалих», – написав Кіпер у телеграмі 17 березня.
За словами голови ОВА, у звʼязку з атакою спостерігаються перебої з електропостачанням в окремих населених пунктах, критичну інфраструктуру перевели на резервне живлення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Співпраця у сфері дронів: Зеленський зустрінеться зі Стармером у Лондоні
Президент України Володимир Зеленський 17 березня зустрінеться з прем’єр-міністром Кіром Стармером у Лондоні, щоб домовитися про глибше оборонне і промислове партнерство, «використовуючи досвід України і промислову базу Великої Британії для виробництва й постачання безпілотників та інноваційних можливостей», повідомив британський уряд.
Очікується, що лідери узгодять розширену декларацію, спрямовану на спільне виробництво й постачання безпілотників та інших військових технологій, йдеться у заяві Даунінг-стріт.
За повідомленням, у рамках угоди Велика Британія й Україна також розглянуть можливості для розширення оборонно-промислової й технологічної співпраці з третіми країнами.
«Ми повинні працювати з нашими партнерами і союзниками, щоб забезпечити безпеку вдома і за кордоном, і нове партнерство з Україною саме це й зробить. Дрони, електронна боротьба і швидкі інновації на полі бою зараз є центральними для національної й економічної безпеки, і це лише посилюється конфліктом на Близькому Сході», – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
В уряді Британії додали, що нова співпраця є кроком у 100-річному партнерстві, про яке британський прем’єр домовився з президентом України у Києві в січні 2025 року, і підвищить здатність Збройних сил України захищатися «від варварських нападів Росії, водночас гарантуючи, що союзники й партнери зможуть використовувати уроки, отримані на полі бою, щоб випередити Росію і її поплічників на театрах бойових дій по всьому світу».
За повідомленням, Велика Британія також профінансує новий центр зі штучного інтелекту в Міністерстві оборони України.
Очікується, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте також відвідає Лондон для переговорів зі Стармером і Зеленським, на яких йтиметься про зусилля щодо забезпечення справедливого і міцного миру для України, дії «Коаліції охочих» у разі припинення вогню й необхідність підтримки санкційного тиску на Росію, повідомив британський уряд.
В офісі президента Зеленського про візит поки не повідомляли.
ЗМІ раніше писали, що після Лондона Зеленський поїде до Іспанії, де зустрінеться з головою уряду Педро Санчесом, а після цього поїде до Брюсселя, куди він запрошений на засідання Європейської ради, що пройде 19 і 20 березня.
Генштаб повідомив про 171 боєзіткнення на фронті, близько половини атак РФ було на трьох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 171 бойове зіткнення, близько половини російських атак було на трьох напрямках: Покровському, Костянтинівському і Гуляйпільському, повідомив у ранковому зведенні 17 березня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 30 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русин Яр, Софіївка та Новопавлівка. На Покровському напрямку наші захисники, за уточненою інформацією, зупинили 31 наступальну дію агресора в бік населених пунктів Білицьке, Родинське, Новоолександрівка, Мирноград, Шевченко, Гришине, Удачне, Котлине, Філія, Новомиколаївка та Новопідгородне… На Гуляйпільському напрямку відбулася 21 атака окупантів у бік населених пунктів Залізничне, Мирне, Зелене, Чарівне, Гуляйпільське і Варварівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські атаки зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському напрямках.
Напередодні проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії написав, що армія РФ знову почала застосовувати бронетехніку на фронті – про такі випадки в районі Костянтинівки останніми днями повідомили захисники міста.
Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.
Повітряні сили про нічний удар Росії: зафіксовано влучання 22 дронів на 12 локаціях
Російські військові в ніч проти 17 березня атакували Україну 178 ударними безпілотниками, близько 110 із них – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 154 ворожих БпЛА», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 22 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння збитих уламків на двох локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, в повітряному просторі України є декілька БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ про втрати РФ у війні: близько 1 280 860 військових
Росія за час широкомасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 280 860 особового складу своєї армії, зокрема 930 військових – за останню добу, такі дані на ранок 17 березня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також навели дані про втрати в російській техніці:
- танки – 11 783 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 218 (+3)
- артилерійські системи – 38 477 (+20)
- РСЗВ – 1 688 (+1)
- засоби ППО – 1 333
- літаки – 435
- гелікоптери – 349
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 183 144 (+1 991)
- крилаті ракети – 4 468
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 83 744 (+120)
- спеціальна техніка – 4 091.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 24 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Ранковий удар РФ по Запоріжжю: постраждали сім людей – ОВА
Російські військові вранці 17 березня атакували Запоріжжя, внаслідок чого постраждали сім людей, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворожий удар прийшовся біля одного із терміналів логістичного оператора. Під час атаки на роботі перебували сім працівників. Четверо отримали контузії, ще троє – порізи голови й тіла», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський заявив, що готовий до діалогу з Нетаньягу: «він має те, що треба мені, а я те, що треба йому»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до діалогу з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, зокрема щодо співпраці у протидії ударам іранських дронів.
В інтерв’ю виданню The Jerusalem Post, опублікованому 16 березня, Зеленський сказав, що ізраїльська сторона звернулася до нього щодо потенційної розмови.
На запитання, яке послання він передасть Нетаньягу, Зеленський відповів: «Він має те, що треба мені, а я маю те, що треба йому. Тож я готовий до цього діалогу».
14 березня видання Ynet повідомило, що прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу передав Україні запит на проведення розмови з українським президентом Володимиром Зеленським щодо протидії іранським дронам.
Як писало видання, посол України в Ізраїлі Євген Корнічук підтвердив, що таке прохання надійшло, зазначивши, що через обмеження у графіку розмова ще не відбулася.
Раніше голова Комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі заявив, що Україна нібито стала «стороною війни», надаючи дронову підтримку Ізраїлю, і тому може розглядатися як «законна ціль» для Ірану.
У дописі в соцмережі X Азізі зазначив, що «надаючи безпілотну підтримку ізраїльському режиму, Україна фактично втягнулася у війну і, відповідно до статті 51 Статуту ООН, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану».
У Міністерстві закордонних справ України нагадали, що іранський режим роками «підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони й технології для агресії проти України», тому ця заява представника Ірану звучить «абсурдно». При цьому у МЗС не підтвердили і не заперечили дронову підтримку Ізраїлю.
Заява пролунала на тлі продовження ударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран у відповідь атакував ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці, й про це вже домовляються.
Видання Financial Times також писало, що США і неназвана країна Перської затоки цікавляться купівлею українських дронів-перехоплювачів, щоби збивати іранські «шахеди». Тим часом, Зеленський пропонував країнам Близького Сходу «тихий обмін» і допомогу: натомість хоче отримати ракети для систем ППО.
За словами Зеленського, станом на 9 березня після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану отримала 11 запитів на постачання безпілотників, здатних відбивати атаки дронів. За його словами, з такими запитами звернулися країни, які є регіональними сусідами Ірану, а також європейські держави і США.
Президент США Дональд Трамп публічно відкинув допомогу України у захисті від іранських дронів.