В окупованому Старобільську на Луганщині удару зазнала будівля коледжу, є загиблі
В окупованому Росією місті Старобільську Луганської області серйозних пошкоджень зазнали будівлі навчального корпусу коледжу та гуртожитку, постраждали не менш як 35 людей, є загиблі. Такими є дані окупаційної влади, яка стверджує, що місто зазнало удару українських дронів.
МНС Росії та російські ЗМІ публікують фото та відео, на яких видно напівзруйновані будівлі Старобільського професійного коледжу, роботу рятувальників та постраждалих.
Очільник угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник написав, що у будівлі було понад 80 людей, переважно підлітки віком від 14 до 18 років. Також повідомляється, що трьох людей урятували з-під завалів, а під ними ще можуть бути потерпілі. Також повідомляється, що пошкоджено адміністративні будівлі, магазини та приватні будинки в Старобільську, поранення за межами коледжу отримала одна людина.
Згодом у МНС Росії повідомили, що з-під завалів витягли тіло загиблого. Уповноважена з прав людини в Росії Яна Лантратова повідомила, що, за попередніми даними, загинуло чотири людини. Лантратова зазначила, що коледж належить до Луганського педуніверситету.
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про теракт, у відомстві стверджують, що ЗСУ за допомогою чотирьох БпЛА «прицільно завдали удару по адміністративних будівлях та гуртожитку Старобільського коледжу (філії) Луганського державного педагогічного університету».
Українські військові повідомлення російської сторони не коментували, моніторинговий канал Exilenova+ опублікував фото зруйнованих будівель, назвавши це наслідком «вибухів» у місті.
«Ще кадри з місця уражених об'єктів, які російські війська використовували у військових цілях», – пише цей телеграм-канал, додаючи кадри з місця ударів.
У повідомленнях російської сторони не вказано, чи використовувалася будівля навчального закладу як місце дислокації військових РФ – приміщення шкіл чи вишів часто перепрофільовуються сторонами конфлікту на пункти постійної або тимчасової дислокації особового складу.
Зеленський заявив про удар по НПЗ у російському Ярославлі
Президент Володимир Зеленський заявив про український удар по нафтопереробному заводу в російському Ярославлі вночі проти 22 травня.
«Була сьогодні доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського по застосуванню далекобійних дронів проти російської нафтопереробки та експортних позицій. Зокрема, цієї ночі Сили оборони України діяли по напрямку НПЗ в Ярославлі – це близько 700 кілометрів від нашої території. Повертаємо війну додому, в Росію, і це цілком справедливо», – написав Зеленський у телеграмі. Про ступінь уражень він не повідомив.
За словами президента, готуються нові «прояви наших далекобійних санкцій і мідлстрайків» у відповідь на російські удари по українських містах і громадах.
Зеленський також назвав втрати Росії на фроті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб. «Зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців», – вказав президент. Російська влада дані про втрати у війні не коментує.
Вночі проти 22 травня губернатор Ярославської області Росії Михайло Євраєв заявив про атаку українських дронів. За його словами, з міркувань безпеки був перекритий рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви.
Російські телеграм-канали повідомили з посиланням на місцевих жителів про численні вибухи в Ярославлі. Видання Astra встановило, що ймовірною ціллю нічної атаки українських дронів став НПЗ «Славнефть-ЯНОС». Про те, чи є руйнування, не повідомляли.
Українські військові ситуацію поки що не коментували.
Цього місяця вже кілька разів повідомляли про атаку дронів на Ярославську область РФ. Зокрема, 19 травня в Генштабі ЗСУ заявили про ураження там нафтоперекачувальної станції.
«За результатами ураження нафтоперекачувальної станції «Ярославль-3» у Семибратово (Ярославська область) попередньо підтверджено пошкодження чотирьох резервуарів загальним об’ємом 140 тисяч кубічних метрів. Станція є важливим елементом системи транспортування нафти та задіяна у забезпеченні військово-промислової інфраструктури держави-агресора», – йшлося в повідомленні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Путін намагається зупинити далекобійні удари України руками Заходу – голова МЗС Естонії
Україна має повне право здійснювати удари по території Росії – про це, прибуваючи на засідання міністрів закордонних справ країн НАТО у шведському Гельсінборзі, заявила очільниця МЗС Латвії, чию країну Москва звинуватила в нібито наданні Україні дозволу запускати безпілотники з латвійської території.
«Ми не надаємо наш повітряний простір українським дронам. Але водночас Україна здобула технології і спроможності для ударів по цілях на території Росії на великій відстані. Саме тому Росія намагається перекласти провину на когось іншого – на країни Балтії, Фінляндію, Польщу чи когось ще. Ні – Росія повинна припинити свою війну, і тоді не буде ніяких атак», – зазначила Байба Браже, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Топдипломатка також наголосила, що українські дрони на території Балтії – результат роботи російських засобів радіоелектронної боротьби, що збивають безпілотники з курсу. Вона підкреслила, що східний фланг НАТО має бути здатним відповідати на загрози такого типу.
«Таких дронів було дуже мало, і ми повинні бути здатні з цим впоратися. Це не критична ситуація. Потрібно лише працювати над нашою готовністю, мисленням і спроможностями», – сказала Браже.
Очільник МЗС Естонії Марґус Цахкна також назвав фейками заяви Росії про те, що Україна нібито використовує територію Балтії для дронових атак на РФ.
«Це неправда, тому що ми цього не дозволяємо. Водночас хочу запевнити, що Україна має повне право завдавати ударів по цілях глибоко на території Росії… Звичайно, потрібно бути обережнішими, але вся відповідальність у цьому питанні лежить на Росії, тому що Путін може зупинити цю війну хоч завтра», – підкреслив очільник естонського МЗС.
Цахкна сказав, що Росія намагається руками Заходу змусити Україну припинити удари по «життєво важливій артерії» РФ для експорту нафти.
«Близько 60% експорту газу й нафти Росії проходить через Балтійське море… І Україна дуже сильно б’є по цьому напрямку. Саме тому, як я бачу, Путін намагається розколоти західну єдність і змусити нас усіх чинити більший тиск на Україну, щоб вона припинила ці глибокі удари по території Росії. Але правильний шлях – посилювати тиск на Росію», – застеріг голова МЗС Естонії.
Очільник МЗС Литви, де цього тижня двічі оголошували повітряну тривогу через дрони, своєю чергою закликав до зміцнення протиповітряної оборони.
«Ми не можемо й надалі жити з прогалинами в нашому повітряному просторі… Ми повинні швидше впровадити ініціативу спостереження за східним флангом, а також запровадити нові механізми для зміцнення стійкості на східній лінії фронту», – наголосив Кястутіс Будріс.
Раніше у Москві звучали звинувачення на адресу країн Балтії в тому, що нібито вони надали українським безпілотникам можливість прольоту над своєю територією для ударів по цілях у Росії. Україна і її західні партнери заперечили ці заяви Москви.
У МЗС України перепросили у країн Балтії через «ненавмисні інциденти» з дронами.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголошував у своєму коментарі, що дрони опиняються в Балтії «не тому, що Україна хотіла їх туди направити». «Вони там через безрозсудний, незаконний повномасштабний напад Росії, який почався в 2022 році», – підкреслював Рютте.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ISW: ядерні навчання підкреслили контроль РФ і її здатність використовувати Білорусь у своїх військових цілях
Спільні ядерні навчання Росії й Білорусі, які завершилися 21 травня, підкреслили здатність РФ використовувати Білорусь для майбутніх російських військових операцій і поглиблення фактичного контролю Росії над Білоруссю, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Навчання з російською ядерною зброєю, розгорнутою на території Білорусі, підкреслюють, якою мірою Росія поглинула Білорусь під свій фактичний контроль. У конституції Білорусі раніше зазначалося, що Білорусь є неядерною державою, але країна внесла зміни до своєї конституції у 2022 році, відмовившись від нейтралітету і неядерного статусу, ймовірно, під тиском Кремля і його впливом на ухвалення рішень у Білорусі. Ці навчання відображають деградацію білоруського суверенітету і зростання здатності Росії використовувати Білорусь як плацдарм для власних військових цілей», – йдеться у звіті.
18 травня Білорусь повідомила про початок спільних ядерних навчань із Росією. Росія оголосила про початок своїх навчань 19 травня. 21 травня, в останній день цих навчань, Міністерства оборони Росії й Білорусі повідомили, що на білоруську територію доправили ядерні боєприпаси в рамках ядерних навчань військових двох країн. У Міноборони Білорусі також заявили, що ракетний підрозділ імітував пуски ракет по визначених цілях.
Як пише Білоруська служба Радіо Свобода, сторони, на відміну від інших військових маневрів, не оприлюднили легенду навчань. Також невідомо, з якою метою білоруські підрозділи імітували запуск ракет.
Водночас Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ може бути втягнутий у війну лише в одному випадку: «якщо вчинять проти нас агресію».
На тлі даних української розвідки про російське планування наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку президент України Володимир Зеленський анонсував збільшення Сил оборони на цій ділянці.
Минулого тижня український президент Володимир Зеленський заявив, що Київ фіксує намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України.
«Знаємо, що відбулись додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, які мають на меті переконати його долучитись до нових російських агресивних операцій…Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю», – заявив Зеленський після наради з військовими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Режим Олександра Лукашенка регулярно проводить навчання і збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Зустріч НАТО у Швеції: Рютте говоритиме про справедливіший «розподіл тягаря» в підтримці України
Міністри закордонних справ держав НАТО у Швеції готують саміт Альянсу, запланований на 7-8 липня в Туреччині. Однією з ключових тем зустрічі урядовців, так і пізніше – лідерів – стануть оборонні витрати, узгоджені торік у Гаазі, та джерела їх спрямування.
«Кошти справді надходять… Ідеться буквально про десятки, а згодом – сотні мільярдів додаткових витрат на оборону. Гроші – це чудово, але їх потрібно витрачати. І не лише на чоловіків і жінок у формі, а й на те, щоб вони мали все необхідне для стримування й захисту. Це означає збільшення оборонного промислового виробництва», – зазначив, прибуваючи на зустріч у Швеції 22 травня, генсекретар Марк Рютте, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Топпосадовець розповів про дискусію з відповідними гравцями ринку, щоб забезпечити нарощення оборонного виробництва, а не «просто підвищення цін». Рютте вказав на прогрес, однак визнав, що чимало роботи ще попереду.
Дискусія про подальшу підтримку України, яка також на порядку денному міністрів, зосередиться насамперед на справедливому розподілі тягаря між союзниками. Зокрема, пакети в межах ініціативи PURL для України регулярно купують одні й ті самі держави, заявив генсекретар НАТО.
«Зараз основний тягар несуть лише шість-сім союзників. Добра новина в тому, що їхніх зусиль достатньо, щоб Україна й далі отримувала доступ до критично важливого американського обладнання. Але було б справедливо, якби інші європейські союзники по НАТО також активізувалися», – зауважив Рютте.
Зустріч міністрів НАТО відбувається в той час, коли європейські союзники шукають запевнень на тлі занепокоєння через можливе скорочення американської військової присутності й зміну риторики Вашингтона щодо Альянсу.
Зустріч, яка проходить у Гельсінґборзі 22 травня – одна з останніх міністерських зустрічей високого рівня перед тим, як лідери країн НАТО зберуться на саміт в Анкарі у липні.
У Краматорську «вже є райони, куди краще не заїжджати». Очевидці кажуть про стрес у дітей і тварин
Краматорськ, який називають «містом-фортецею», продовжує залишатися одним із небагатьох міст Донбасу, яке перебуває під контролем України. Він досить далеко від лінії фронту: до неї близько 15 км. Але впродовж останніх тижнів Росія посилила обстріли, розповіли місцеві жителі телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
На початку травня армія Росії скинула на центр міста три фугасні бомби: загинули 6 людей, ще 13 отримали поранення. 18 травня армія РФ обстріляла Краматорськ із РСЗВ «Смерч», а 19 травня знову вдарила по місту авіабомбами: тоді також загинули і були поранені кілька людей. На околиці Краматорська у багатьох дворах можна побачити обгорілі після ударів російських безпілотників машини, а на вулицях – меморіали загиблим під час обстрілів.
Багато людей у Краматорську з тривогою слухають упевнені обіцянки російських військових захопити всю територію Донбасу до осені 2026 року і готуються до евакуації.
На Сумщині через удари РФ поранені 11 людей, зокрема дитина – поліція
На Сумщині через російські удари минулої доби поранені 11 людей, серед яких дитина, повідомляє Національна поліція.
«Упродовж минулої доби на території Сумської області під ворожим вогнем перебували 36 населених пунктів. Ворог застосовував КАБи, ударні БпЛА, FPV-дрони, артилерію та міномети», – йдеться в повідомленні.
За даними поліції, в Сумській громаді постраждали шість людей: 13-річний хлопець, чоловіки віком 49, 70, 73 роки і жінки віком 72 і 81 рік.
«Ворожбянська громада. Ворожий ударний дрон травмував 71-річного чоловіка та жінок віком 65 і 67 років. Зноб-Новгородська громада. Від ударів російських дронів постраждали чоловіки віком 35 і 42 роки», – зазначили правоохоронці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті за добу було 253 боєзіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 253 бойових зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 22 травня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Затишок, Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Кам’янка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка, Новопідгороднє, Білицьке, Шевченко та Мирне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 28 російських атак було на Гуляйпільському напрямку, 25 – на Костянтинівському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Напередодні в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
8 травня Сирський заявляв, що російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Повітряні сили: армія РФ атакувала Україну 124 дронами, є влучання на 5 локаціях
Російські військові вночі проти 22 травня атакували Україну 124 ударними безпілотниками типу Shahed (зокрема, і реактивними), «Гербера», «Італмас» і дронами-імітаторами типу «Пародія», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 115 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання семи ударних безпілотників на п’яти локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
США схвалили можливий продаж Україні обладнання для ракетних систем Hawk
Державний департамент США повідомив, що схвалив потенційний продаж Україні обладнання для підтримки ракетної системи Hawk на 108,1 мільйона доларів.
«Цей запропонований продаж підтримуватиме цілі зовнішньої політики і національної безпеки Сполучених Штатів шляхом зміцнення безпеки країни-партнера, яка є силою політичної й економічної стабільності в Європі», – йдеться в повідомленні.
У Держдепартаменті додали, що продаж обладнання покращить можливості України протистояти поточним і майбутнім загрозам.
За повідомленням, продаж обладнання відбудеться за програмою Foreign Military Sales (FMS), основним підрядником виступатиме компанія Sierra Nevada Corporation, розташована в Енглвуді, штат Колорадо.
Днями командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич запевнив, що США не затримують постачання зброї Україні в межах механізму PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який передбачає закупівлю союзниками американських озброєнь для Києва.
Раніше газета The Washington Post повідомляла, що європейські країни непокояться через виснаження американських запасів високоточних боєприпасів, можливі затримки у виробництві й ризик перенаправлення частини озброєнь на Близький Схід на тлі ескалації навколо Ірану. Особливе занепокоєння викликала доля ракет PAC-3 для систем Patriot, які Україна активно використовує для захисту від російських балістичних атак. За даними видання, деякі союзники почали вагатися щодо нових внесків у PURL через невизначеність із подальшими поставками.
З фронту – на змагання. «Дронові перегони» військових ЗСУ (фоторепортаж)
У Трускавці на Львівщині пройшов перший етап військово-спортивних змагань «Дикі дрони», у яких взяли участь 19 команд Сил Оборони. Військовослужбовці-пілоти дронів прибули з лінії бойового зіткнення. У небі вони змагались на FPV-дронах, розвідувальних Mavic та бомберах Vampire.
З фронту – на змагання. «Дронові перегони» військових ЗСУ (фоторепортаж)
Сибіга поінформував союзників у НАТО про зростання загроз із боку Білорусі – МЗС
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який 21 травня взяв участь у неформальному засіданні Ради Україна–НАТО на рівні голів МЗС у Швеції, поінформував союзників про зростання загроз із боку Білорусі, повідомляє пресслужби українського МЗС.
За повідомленням, міністр закликав до відповідних дій зі стримування і недопущення розширення агресії Москви і Мінська.
На зустрічі в Гельсінгборзі разом із міністрами закордонних справ держав-членів Альянсу Сибіга наголосив, що союзники перебувають у вирішальному моменті війни, а тиск на Москву продовжує зростати.
За його словами, Україна більше не лише просить про допомогу, а є «контриб’ютором безпеки, донором і партнером, готовим ділитися своєю експертизою із союзниками».
«Україна тримає оборону, а чисельна перевага Росії більше не є вирішальним фактором. Для досягнення миру ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску й силі. Потрібен новий імпульс мирним зусиллям, водночас посилюючи наші спеціальні далекобійні санкції й інші важелі впливу», – сказав він.
Минулого тижня український президент Володимир Зеленський заявив, що Київ фіксує намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України.
«Знаємо, що відбулись додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, які мають на меті переконати його долучитись до нових російських агресивних операцій…Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю», – заявив Зеленський після наради з військовими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Режим Олександра Лукашенка регулярно проводить навчання і збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ: 880 військових за минулу добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 353 860 своїх військових, зокрема 880 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 22 травня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо російської військової техніки, то в українському командуванні зафіксували такі російські втрати:
- танки – 11 944 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 594 (+3)
- артилерійські системи – 42 511 (+57)
- РСЗВ – 1 798 (+1)
- засоби ППО – 1 390 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 440 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 304 659 (+1 872)
- крилаті ракети – 4 632
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 98 205 (+135)
- спеціальна техніка – 4 207.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Усе більше захоплені успіхами ЗСУ і невдоволені політикою Кремля». Експерти про настрої в Росії та в окупації
Чим більше успіхів ЗСУ в повномасштабній війні Росії проти України, чим ближче вибори у вересні цього року до Держдуми РФ, тим активніше російські пропагандисти стверджують, що «росіян починають розхитувати», і тим активніше кримчанам намагаються нав'язувати російські «скрєпи», вважають опитані проєктом Радіо Свобода Крим.Реалії експерти.
У Росії через атаку дронів перекривали рух на виїзді з Ярославля до Москви
Губернатор Ярославської області Росії Михайло Євраєв вночі проти 22 травня заявив про атаку українських дронів на регіон. За його словами, з міркувань безпеки був перекритий рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви.
«Підрозділи Міністерства оборони і силових відомств ведуть роботу з відбиття атаки», – заявив російський губернатор.
Російські телеграм-канали повідомили з посиланням на місцевих жителів про численні вибухи в Ярославлі.
Про те, чи є руйнування, поки що не повідомляють. Вранці губернатор заявив, що постраждалих немає, але на території регіону можуть виявляти уламки дронів. Він також заявив, що рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви відновили.
Українські військові ситуацію поки що не коментували.
Цього місяця вже кілька разів повідомляли про атаку дронів на Ярославську область РФ. Зокрема, 19 травня в Генштабі ЗСУ заявили про ураження там нафтоперекачувальної станції.
«За результатами ураження нафтоперекачувальної станції «Ярославль-3» у Семибратово (Ярославська область) попередньо підтверджено пошкодження чотирьох резервуарів загальним об’ємом 140 тисяч кубічних метрів. Станція є важливим елементом системи транспортування нафти та задіяна у забезпеченні військово-промислової інфраструктури держави-агресора», – йшлося в повідомленні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
НПЗ у Нижньогородській області РФ частково зупинив роботу після атаки дронів – Reuters
«Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез» («НОРСІ») – четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії – закрив свою установку первинної переробки CDU-6 після атаки українського безпілотника в середу, повідомили Reuters у четвер два джерела в галузі, безпосередньо обізнані з ситуацією.
Закриття блоку CDU-6 на НОРСІ призведе до різкого зниження виробництва нафтопереробного заводу, що додасть ще більшої невизначеності російському енергетичному сектору та постачанню палива.
Зазвичай установка здатна переробляти 25 700 метричних тонн на день, що еквівалентно приблизно 190 000 барелів, і становить 53% від загальної потужності нафтопереробного заводу.
За даними медіа, практично всі великі нафтопереробні заводи в центральній Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво після атак українських безпілотників останніми днями.
Губернатор Нижегородської області Росії Гліб Нікітін 20 травня заявив, що на промисловому майданчику сталася пожежа. Генеральний штаб України повідомив, що пожежа виникла на нафтопереробному заводі, що належить компанії «Лукойл», поблизу Кстово Нижньогородської області.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
П’ятий День вишиванки у Києві на тлі великої війни
Майже два десятиліття поспіль українці у всьому світі одягають вишиті сорочки та відзначають День вишиванки.
Уперше ідея присвятити один травневий день традиційному українському одягу виникла 2006 року у студентському середовищі Чернівців і швидко поширилася країною. Відтоді щороку в третій четвер травня українці та усі, кому подобається вишиванка, одягають цей одяг і носять удома, в офісах, на вулицях. Соціальні мережі заполоняють фотографії із усміхненими людьми у вишиванках. Повномасштабна війна Росії та України лише поглибила цікавість до вишиванки, відзначення цього дня поширилося і на Збройні сили України.
Радіо Свобода запитало у перехожих на вулицях Києва, що для означає вишиванка.
П’ятий День вишиванки у Києві на тлі великої війни
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом доби було майже 200 боєзіткнень
На фронті від початку цієї доби відбулося 197 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак відбулося на Покровському напрямку, де сили РФ здійснили 43 атаки біля 12 населених пунктів. Одна з цих атак іще триває.
Майже вдвічі менше сили РФ атакували на Гуляйпільському напрямку – тут було 23 бої, один з них ще триває. Противник проводив штурмові дії у бік Нового Запоріжжя, Добропілля, Рибного, Злагоди, Залізничного, Цвіткового, Воздвижівки, Верхньої Терси, Староукраїнки, Гуляйпільського та Чарівного.
На Костянтинівському напрямку війська РФ сьогодні 19 разів штурмували позиції українських оборонців біля населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Вільне, Торецьке, Русин Яр, Степанівка та в бік Костянтинівки.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
За оцінкою Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Лідери Чехії та Словаччини відреагували на пропозицію Мерца щодо членства України в ЄС
Президент Чехії Петр Павел відреагував на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца знайти «інноваційні рішення» для просування України до членства в ЄС.
«Вважаю, що процес вступу України до ЄС має бути максимально швидким, але не виходячи за межі чинних правил. Усе це має відбуватися відповідно до встановлених умов. Інакше це суперечило б інтересам України», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи підтримує він ідею Мерца.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо відхиляє пропозицію Україні стати асоційованим членом ЄС.
«Або ми когось беремо, або ні. Сьогодні Європейський Союз не налаштований робити кроки такого характеру», – заявив Фіцо, якого цитує видання Dennikn.
Раніше Європейська комісія підтвердила Радіо Свобода отримання листа канцлера Німеччини Фрідріха Мерца із закликом знайти «інноваційні рішення» для просування України до членства в ЄС ще до повноцінного вступу.
У Єврокомісії також наголосили, що розширення дедалі більше розглядають як «геостратегічну інвестицію» у безпеку, мир і процвітання Євросоюзу, а вступ України «фундаментально пов’язаний із безпекою Союзу».
Водночас у Брюсселі підкреслили, що будь-які «інноваційні рішення» мають відповідати принципу заслуг, тобто залежати від виконання країнами-кандидатами необхідних критеріїв.
Раніше Радіо Свобода повідомило, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до керівництва ЄС і президента Кіпру, що нині головує в Раді ЄС, закликав «швидко просуватися вперед» із членством України як «одного з головних лідерів серед країн-кандидатів».
У документі Мерц назвав розширення ЄС геополітичною необхідністю, але визнав, що процес вступу «триває надто довго», через що зростає розчарування як серед країн-кандидатів, так і держав-членів. Саме тому канцлер запропонував шукати «інноваційні рішення» з огляду на те, що повноцінний вступ України до Євросоюзу може затягнутися.
Зеленський провів розмову з прем’єром Естонії, де днями військові вперше збили дрон
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.
«Ми обговорили підготовку до формату NB8 з Україною, який відбудеться в Естонії – сподіваємося, що він буде справді продуктивним. Я подякував Естонії за підтримку, яку вона надала з перших днів повномасштабного вторгнення», – написав він у соцмережі Х.
За словами Зеленського, під час розмови також обговорювалися дипломатичні та безпекові перспективи.
«Ми домовилися продовжувати предметну роботу з усіх питань, включаючи ті, що стосуються безпеки», – додав Зеленський.
Міхал, у свою чергу, зазначив, що Естонія, як і раніше, надає потужну підтримку Україні заради справедливого та тривалого миру.
«Ми маємо розвіяти ілюзію Кремля, що час, страх і втома принесуть їм перемогу», – написав він у соцмережі Х.
Сили ППО Естонії 19 травня збили безпілотник над озером Виртс’ярв на південному сході країни. За словами міністра оборони країни, ідеться, ймовірно, про дрон українського походження, що прямував до цілей на території Росії, а точніші деталі слід з’ясувати Військово-повітряним силам та поліції безпеки.
Київ вибачився за інцидент, а в НАТО похвалили військових за реакцію, яку генсекретар альянсу Марк Рютте назвав «спокійною, рішучою та пропорційною відповіддю на такі вторгнення дронів».