Війська безуспішно намагалися відновити втрачені позиції біля Урожайного – Генштаб ЗСУ
На Шахтарському напрямку російські війська безуспішно намагалися відновити втрачене положення в районі Урожайного на Донеччині, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник також безуспішно наступав південно-східніше Вільшан та східніше Петропавлівки, південніше Авдіївки на Куп’янському та Авдіївському напрямках.
На Мар’їнському напрямку, як повідомляють Генштабі, сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ біля міст Мар’їнка та Красногорівка Донецької області.
Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
Протягом доби відбулось 23 бойових зіткнення, інформують у Генштабі.
Читайте також: ЗСУ звільняють Урожайне та просуваються під Бахмутом – Маляр
Противник завдав авіаційних ударів в районі Степного Сумської області, Іванівки, Загризового, Вільшанки Харківської області та Стельмахівки Луганської області, Білогорівки Луганської області та Сіверська, Спірного, Веселого, Васюківки, Кліщіївки, Андріївки, Північного, Авдіївки, Невельського, Красногорівки, Великої Новосілки, Макарівки, Старомайорського та Урожайного Донецької області, в районах Омельника, Малої Токмачки, Новоданилівки та Роботиного Запорізької області, Миколаївки та Садового Херсонської області.
Напередодні у Міноборони повідомили, що українські військові продовжують деокупацію селища Урожайне, а також просуваються в Бахмутському районі.
У МЗС відреагували на заяву посадовця НАТО щодо поступок РФ
У Міністерстві закордонних справ наголошують, що розмови про вступ України в НАТО в обмін на відмову від частини українських територій є абсолютно неприйнятними – у МЗС відреагували на заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена.
«Завжди виходили з того, що Альянс, як і Україна, територіями не торгують. Свідома чи несвідома участь посадовців НАТО у формуванні наративу про можливість відмови України від своїх територій грає на руку Росії. Натомість, в інтересах євроатлантичної безпеки обговорювати шляхи пришвидшення перемоги України та набуття нею повноправного членства в НАТО», – написав у фейсбуці речник українського дипломатичного відомства Олег Ніколенко.
Україна налаштована на подальше плідне співробітництво із секретаріатом НАТО задля досягненні цих цілей, додав він.
Раніше низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
На саміті НАТО у липні генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Голова Донецької ОВА про ситуацію в Урожайному: «там ще йдуть жорсткі обстріли»
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко заявив, що в Урожайному все ще тривають «жорсткі обстріли», тому наразі про проведення стабілізаційних заходів не йдеться.
«Там ще тривають жорсткі обстріли і фактично не припинені бойові дії, тому наразі про проведення стабілізаційних заходів не йдеться. І тим більше вказані населені (Старомайорське та Урожайне – ред.)пункти фактично зруйновані ворожою артилерією з застосуванням реактивних систем залпового вогню», – розповів він в ефірі проекту Радіо Свобода – Радіо Донбас.Реалії.
За його словами, в Урожайному до повномасштабного вторгнення проживали не більше 500 людей.
«З моменту заходу збройних сил, після звільнення цієї території, коли відсувалась лінія фронту, там було в першу чергу евакуйовано 3 осіб – мені навіть складно передати, як вони могли там проживати, переховуватись. Це люди похилого віку», – повідомив він, зауваживши, що максимальну кількість людей змогли евакуювати з 26 лютого 2022 року.
Зеленський привітав поляків з Днем Війська Польського
Президент України Володимир Зеленський привітав поляків із їхнім національним святом.
«З нагоди Дня Війська Польського передаю Польщі та її Збройним силам найкращі побажання. Солідарність завжди перемагає, і ми з вами завжди будемо вільними – і Україна, і Польща – поки ми разом пліч-о-пліч. Дякуємо за підтримку нашого захисту!» – написав глава держави у твітері.
У параді взяли участь близько двох тисяч людей, а також 200 бойових машин та 90 літаків. Це сучасна військова техніка польського, корейського та американського виробництва, закуплена Збройними силами Польщі впродовж останніх років.
«Тільки ідіоти можуть таке робити!». Що розповідають очевидці ракетної атаки по Дніпру
Поранено троє людей, понівечено кілька важливих об’єктів, вибиті вікна в будинках, школах та гуманітарному хабі. Такі наслідки ракетного удару армії РФ по Дніпру в ніч на 15 серпня. Це вже третя атака на цей район з початку повномасштабної війни. Цього разу ракета влучила також по одному з підприємств, там спалахнула пожежа, на ранок її загасили. Серед об’єктів, які постраждали, – і великий спортивний комплекс, де готувалися до змагань як початківці, так і олімпійські чемпіони.
Що розповідають очевидці та що зараз відбувається на місці подій – репортаж Радіо Свобода.
Біля спорткомплексу навіть через пів доби після ракетного удару – своєрідне «паломництво». Дніпряни приїздять подивитися на масштаби руйнувань. З цим об’єктом у багатьох пов’язані приємні спогади – сюди ходили на заняття самі, а потім приводили дітей і навіть онуків.
«Чесно сказати, у мене немає слів. Мені хочеться заплакати, мої діти туди ходили на плавання», – говорить Микола, не стримуючи сліз.
«Бахнуло о четвертій з чимось. Я тут живу неподалік, уже встав, пішов на кухню чайку випити. Коли так тільки – «в-в-в-в». Дружина підскочила, зразу – за стінку.
Навіть я в дитинстві ходив сюди на плавання. Жах… Коли все це скінчиться? Все, будівлі немає», – каже дніпрянин Володимир.
Данілов назвав «дивним вкидом» заяву посадовця НАТО щодо територіальних поступок
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав «дивним вкидом» заяву керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена.
«Жодна країна після Другої світової війни не проходила такі випробування. Звичайно, можна давати поради, сьогодні ще один діяч зробив заяву щодо наших земель. Доволі дивну, як на мене. Нам своє робити – виганяти ворога з нашої території. (Маю на увазі) заяву одного з клерків НАТО, який заявив, що нам треба розглядати питання поступу наших територій в обмін на членство в НАТО. Дивний такий вкид. Абсолютно незрозуміло, для чого це зроблено», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Читайте також: У МЗС відреагували на заяву посадовця НАТО щодо поступок РФ
Раніше низка ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.
На саміті НАТО у липні генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію «чітко знають партнери» України.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
В Україні оголошена повітряна тривога через зліт у Росії носіїв «Кинджалів»
На всій території України після 20:20 оголошена повітряна тривога.
«Зафіксовано зліт ворожих МіГ-31 з аеродрому Саваслейка в Нижньогородській області РФ!» – інформують Повітряні сили ЗСУ.
Ці літаки здатні нести ракети «Кинджал».
Влада рекомендує прослідувати в укриття цивільного захисту.
Кілька журналісток могли бути отруєні після втечі з Росії – розслідувачі
З осені 2022 року кілька російських журналісток, які залишили країну, ймовірно, були отруєні. йдеться в поширеному 15 серпня розслідуванні The Insider.
За даними розслідувачів, у жовтні 2022 року була отруєна кореспондентка «Нової газети» та «Медузи» Олена Костюченко, через тиждень у Тбілісі – журналістка «Еха Москви» Ірина Баблоян , а в травні 2023 року в Празі симптоми отруєння були зафіксовані у голови фонду «Вільна Росія» Наталії Арно.
The Insider звертає увагу, що зазвичай не публікує такі розслідування до встановлення причетних до злочинів, але в цьому випадку видання за згодою постраждалих вирішило розповісти про події, щоб попередити тих, хто виїхав із Росії.
Олена Костюченко невдовзі після початку війни перебувала на території України. Журналістка опублікувала кілька репортажів. У матеріалі про Херсон вона писала, що російські солдати викрадали та катували людей.
Наприкінці березня Костюченко перебувала в Запоріжжі і планувала поїхати до Маріуполя, але через реальні загрози виїхала до Німеччини.
17 жовтня Костюченко вирушила до Мюнхена нічним поїздом, наступного дня зустрілася там зі своєю подругою. По дорозі назад у неї стала боліти голова. У Берліні журналістка ледь дісталася своєї квартири, відчула занепад сил, у неї зʼявилася задишка. Уранці вона відчула сильний біль у животі, який віддавав у хребет. У неї з'явилися запаморочення, нудота, сильне відчуття тривоги, а також безсоння.
Журналістка звернулася до лікарні лише за 10 днів. Тести виявили підвищення показників ферментів печінки. Лікарі рекомендували здати аналізи на токсини у клініці «Шаріте».
Костюченко звернулася до поліції. Поліцейські розпочали розслідування, визнавши, що знайти сліди токсинів через деякий час після ймовірного отруєння практично неможливо. 2 травня справу закрили, але у липні відкрили знову для проведення додаткових досліджень.
Лікарі, опитані The Insider, повідомили, що описані Костюченко симптоми схожі на отруєння речовиною, яка потрапила в організм ззовні.
Влада повідомила, в якому форматі навчатимуться діти на Донеччині
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко заявив, що навчання з 1 вересня буде в дистанційному форматі. Про це він сказав в ефірі проекту Радіо Свобода – Радіо Донбас.Реалії.
«Однозначно буде дистанційне навчання. Навіть з урахуванням підготовки укриттів в школах. Вже у вересні ми будемо інспектувати ті укриття, які за новими підходами й програмами підготовлені. Але безпекова складова однозначно не дозволить, щоб навіть в певних частинах і громадах відносно віддалених діти йшли на офлайн-форму навчання», – розповів він.
За його словами, більшість дітей виїхала з регіону, але все ж так в області перебувають до 40 тисяч учнів, які навчатимуться в онлайн-режимі у наступному навчальному році.
На частині Донецької області тривають бойові дії.
«Роскосмос» відклав запуск свого корабля на чотири роки – до 2028-го
Перший політ нового космічного корабля виробництва російської державної корпорації «Роскосмос» перенесли на 2028 рік, повідомляють засоби інформації з посиланням на головного конструктора російської орбітальної станції Володимира Кожевнікова.
Йдеться про транспортний корабель нового покоління «Орел». Спочатку його перший запуск на орбітальну станцію планувалося здійснити в 2023 році. Через рік корабель мав зістикуватися з Міжнародною космічною станцією. Проте за кілька місяців до старту Дмитро Рогозін, який тоді обіймав посаду голови «Роскосмосу», оголосив про перенесення запуску на 2024 рік.
Видання The Moscow Times зазначає, що вперше термін реалізації проєкту довелося переглядати через війну в Україні. З чим повʼязане нинішнє перенесення запуску, та ще й одразу на чотири роки, не повідомляється.
Під час аварії навчального літака Л-39 у Краснодарському краї Росії загинув начальник Майкопського навчального авіаполку полковник Вадим Гуров. Про це 15 серпня повідомив у своєму телеграм-каналі очільник Адигеї Мурат Кумпілов.
Він зазначив, що Гуров багато років очолював одну з військових частин Майкопського гарнізону, був учасником військової операції в Сирії та повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Днем раніше в Міноборони РФ повідомили, що на Кубані розбився навчально-бойовий літак Л-39. У відомстві уточнили, що один із членів екіпажу загинув, але його імені не назвали.
12 серпня в Калінінградській області РФ розбився винищувач Су-30, члени екіпажу загинули. Попередньою причиною катастрофи було названо технічну несправність, літак виконував навчальний політ і летів без боєкомплекту.
Винищувач упав у безлюдному місці. Видання The Moscow Times тоді зазначало, що цей Су-30 став восьмим бойовим літаком, який зазнав катастрофи в межах міжнародно визнаних кордонів Росії з початку 2023 року.
Колишній співробітник ФБР визнав себе винним у допомозі російському олігарху Дерипасці
Колишній високопоставлений співробітник контррозвідки ФБР 15 серпня визнав себе винним у змові, визнавши, що він погодився працювати на російського олігарха, повідомляє AP.
Макгонігал заявив у федеральному суді в Нью-Йорку, що в 2021 році він прийняв понад 17 тисяч доларів, щоб допомогти російському енергетичному магнату Олегу Дерипасці, збираючи принизливу інформацію про російського олігарха, який був бізнес-конкурентом Дерипаски.
55-річному Чарльзу Макгонігалу може загрожувати до п’яти років ув’язнення.
Чарльза Макгонікала, який очолював відділ контррозвідки ФБР в Нью-Йорку, заарештували 21 січня за звинуваченнями в тому, що він погодився провести розслідування проти олігарха-конкурента в обмін на виплати від Дерипаски після того, як проти нього були введені санкції в 2018 році.
За даними слідства, у 2021 році Макгонікал і Шестаков (Сергій Шестаков – інший підсудний ) змовилися надавати послуги Дерипасці, порушуючи санкції США, накладені на Дерипаску в 2018 році.
У Білорусі затримали матір добровольця Клюкача, який воює на боці України
У Білорусі затримали Інну Калацьку – матір колишнього політвʼязня, а нині добровольця Тихона Клюкача, який воює на боці України. Про це 15 серпня повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Калацька живе у Бресті. У провладному телеграм-каналі вказано, що її звинуватили у «причетності до екстремізму», вона відбуває адміністративний арешт. За якою саме статтею затримали жінку, не уточнюється.
Тихін Клюкач у січні 2021 року отримав півтора року колонії за статтею про порушення порядку (частина 1 статті 342 КК Білорусі). За версією слідства, у 2020 році Тихін та Софія Малашевич спеціально приїхали з Бреста, щоб 6 вересня взяти участь у Марші єдності в Мінську. Дівчина, як стверджувалося, зробила «вульгарні написи» на щитах військових, які були виставлені біля Палацу незалежності.
На початку процесу Тихін взяв на себе всю провину, але МВС надало відео, на якому це не підтвердилося. З цієї причини прокурор зняв з нього звинувачення у хуліганстві, залишивши лише статтю про порушення правил громадського порядку.
Це не перший випадок переслідування родичів білоруських добровольців, які воюють в Україні. У квітні 2023 року суд засудив до трьох років колонії загального режиму 34-річного жителя Бобруйська Сергія Франчука – двоюрідного брата заступника командира полку імені Кастуся Калиновського Вадима Кабанчука.
Під час відбування покарання проти Сергія Франчука порушили ще одну кримінальну справу – за образу Лукашенка. За це йому додали ще шість місяців колонії.
До цього силовики прийшли до батька бійця полку імені Калинівського Дениса Урбановича та записали з ним ролик із закликом до сина повернутися додому. «Відсидиш десяток років… але ти житимеш на Батьківщині», – казав чоловік у відеоролику. Це відео могло бути записане під тиском.
Північна Македонія приєдналася до декларації G7 про гарантії безпеки для України – Зеленський
Північна Македонія приєдналася до декларації G7 про підтримку гарантій безпеки для України, повідомив український президент Володимир Зеленський.
«Вдячний Північній Македонії за приєднання до декларації G7 щодо підтримки гарантій безпеки для України. Загалом приєдналися вже 15 країн. Дякую прем’єр-міністру Дімітару Ковачевському за його особисті зусилля зі зміцнення партнерства між нашими країнами», – написав він у твіттері.
Скоп’є про це наразі не повідомляє.
Днями в Офісі президента повідомили про приєднання Греції до цієї декларації – вона стала 14-ю країною, яка підтримала гарантії безпеки для України.
У липні країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва.
Декларація про підтримку України, підписана ними, передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами G7 і іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Однією з перших країн, яка приєдналася до цієї декларації, була Норвегія, яка не входить до G7.
Президент Дуда відзначив роль України в гарантуванні безпеки Польщі
Польща є безпечнішою завдяки захисникам України, які стримують російський наступ. Про це польський президент Анджей Дуда заявив 15 серпня на параді з нагоди Дня Війська польського.
«Серед іншого, завдяки нашій допомозі Україна захистилася і продовжує боротися. І завдяки тому, що захисники України стримують російську навалу, Польща сьогодні є безпечнішою… Якщо хтось цього не розуміє, якщо критикує нашу участь і підтримку, це означає, що він насправді нічого не розуміє. Він не розуміє, на чому базується безпека Польщі», – цитує Дуду агенція PAP.
Президент України Володимир Зеленський також привітав поляків із їхнім національним святом.
«Солідарність завжди перемагає, і ми з вами завжди будемо вільними – і Україна, і Польща – поки ми разом пліч-о-пліч. Дякуємо за підтримку нашого захисту!» – написав глава держави у твітері.
У Варшаві 15 серпня відбувся найбільший військовий парад із 1989 року.
День Війська польського відзначається у річницю перемоги польських військ над російською Червоною Армією у Варшавській битві у 1920 році. Протягом попередніх трьох років парад у столиці Польщі 15 серпня не проводився.
У параді взяли участь близько двох тисяч людей, а також 200 бойових машин та 90 літаків. Це сучасна військова техніка польського, корейського та американського виробництва, закуплена Збройними силами Польщі впродовж останніх років.
«Продовжує війну»: у Пентагоні засудили допомогу, яку Росії надає Північна Корея
Допомога, яку Росія отримує від Північної Кореї чи будь-якої іншої країни, лише продовжує несправедливу і неспровоковану війну в Україні, заявила на брифінгу у Вашингтоні заступниця речника Пентагона Сабріна Сінг.
Як повідомляє «Голос Америки», відповідаючи на запитання про співпрацю Москви і Пхеньяна, про яку говорив міністр оборони Росії Сергій Шойгу, речниця Міністерства оборони США наголосила, що Вашингтон виступає проти військової співпраці з Росією будь-яких країн.
«Ми вже говорили про наші побоювання щодо засобів, які надають Росії інші країни. Ми не заохочуємо цього. Що важливо – ми продовжимо підтримку України, як сказав президент, на стільки, на скільки це буде потрібно», – сказала Сінг.
Сполучені Штати з листопада 2022 року звинувачують Північну Корею в таємному у постачанні Москві зброї для використання у війні в Україні і намаганні приховати ці поставки. Відповідно до розвідувальних даних, боєприпаси нібито відправляються до країн Близького Сходу або Північної Африки, але насправді призначаються для Росії.
У липні цього ркоу міністр оборони Росії Сергій Шойгу їздив із візитом до КНДР. Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин 27 липня продемонстрував Шойгу міжконтинентальні балістичні ракети і раніше невідомі військові безпілотники, провівши йому екскурсію по новому і найсучаснішому озброєнню КНДР.
Генштаб ЗСУ: Росія завдала чергового удару по Україні дронами Shahed
Російські війська у ніч на 16 серпня завдали чергового авіаційного удару по Україні, застосувавши іранські ударні дрони Shahed-136/131, повідомив у ранковому зведенні Генштаб ЗСУ. Деталей там не навели, зауваживши, що інформація щодо наслідків удару «наразі уточнюється».
«Протягом минулої доби російські окупанти завдали удару по території України ракетами повітряного і морського базування. Загалом зафіксовано пуски щонайменше 28 крилатих ракет різних типів: 4 крилаті ракети Х-22, 20 крилатих ракет Х-101/Х-555 та 4 крилаті ракети типу «Калібр». Нашою протиповітряною обороною було знищено 16 крилатих ракет Х-101/Х-555 і «Калібр». Крім цього, було зафіксовано щонайменше 8 пусків ворожих зенітних керованих ракет С-300 та С-400 по Дніпропетровській і Запорізькій областях», – нагадали в командуванні.
Ймовірність завдання ракетних і авіаційних ударів по всій території України залишається високою, наголосили у Генштабі.
За повідомленням, на фронті протягом минулої доби відбулося близько 30 бойових зіткнень.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – йдеться в повідомленні.
У ніч на 16 серпня Повітряні сили повідомляли, що в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській та Запорізькій областях була загроза застосування російськими військовими балістичного озброєння та безпілотників «Шахед».
Президент Володимир Зеленський повідомляв, що станом на 3 серпня, Росія від початку повномасштабного вторгнення запустила по Україні 1961 іранський безпілотник «Шахед».
14 серпня керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що Росія збільшує темпи виробництва безпілотників.
CNN показав надані СБУ кадри удару по Керченському мосту
Американський телеканал CNN оприлюднив надані йому Службою безпеки України кадри, на яких показаний момент удару морського дрона по Керченському мосту в липні цього року.
Голова СБУ Василь Малюк розповів CNN, що використовуваний безпілотник під назвою Sea Baby є результатом місяців розробки, яка почалася відразу після повномасштабного вторгнення Росії.
«Надводні безпілотники – це унікальний винахід СБУ. Жодна приватна компанія не задіяна. За допомогою цих безпілотників нещодавно ми здійснили успішне ураження Кримського мосту, великого десантного корабля «Оленьогірський гірник» і танкера SIG», – сказав Малюк.
За його словами, атака на Керченський міст була спільною операцією з ВМС України.
За повідомленням, на наданому відео липневої атаки видно екран пілота за кілька хвилин до того, як Sea Baby доставив до однієї з бетонних опор мосту до 850 кілограмів вибухівки. Джерела в службі також надали CNN два відео з камер відеоспостереження, на яких показано момент зіткнення одного дрона з дорожньою частиною мосту, а потім ще один вибух дрона, який влучив у залізничну секцію приблизно через п’ять хвилин із протилежного напрямку.
Малюк також анонсував нові операції СБУ. «Ми працюємо над низкою нових цікавих операцій, у тому числі в акваторії Чорного моря. Обіцяю вам, це буде захоплююче, особливо для наших ворогів», – сказав голова СБУ.
Цього місяця розвідка Великої Британії заявила, що через атаки українських дронів шляхи військових постачань Росії в Чорному морі «опинилися під загрозою», а Україні вдалося знайти «слабку ланку».
Удари по окупованому Криму відбуваються регулярно, зокрема повідомляють про вибухи поблизу Керченського мосту, що з'єднує окупований півострів із Росією. Влада РФ звинувачує у вибухах армію України або називає їх навчаннями. Київ офіційно підтверджує свою причетність лише до деяких атак.
Зокрема, секретар української Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов підтвердив причетність Служби безпеки країни до обох ударів по Керченському мосту: в жовтні 2022 року і 17 липня 2023-го.
Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
На Херсонщині шість людей поранені через російські обстріли минулої доби – ОВА
Шестеро людей зазнали поранень внаслідок обстрілів Росією Херсонщини минулої доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 61 обстріл, випустивши 358 снарядів із мінометів, артилерії, танків, «Градів», БПЛА та авіації. По місту Херсон ворог випустив 13 снарядів. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; приміщення «Пункту незламності» у Бериславському районі», – написав Прокудін у телеграмі.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.