Світовий банк схвалив додаткові 530 мільйонів доларів допомоги для України
Світовий банк схвалив надання Україні додаткової допомоги на 530 мільйонів доларів для реконструкції та відновлення. Про це установа повідомила 30 вересня.
За оцінкою банку, завдяки цьому загальна сума допомоги Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого сягає 13 мільярдів доларів, з яких 11 мільярдів вже виплачені.
При цьому, за словами регіонального директора Світового банку у Східній Європі Арупа Банерджі, установа оцінює загальну потребу України в допомозі протягом наступних трьох років у понад 100 мільярдів доларів.
Днями конгресмени США погодилися виділити близько 12 мільярдів доларів нової допомоги Україні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 17 вересня, що до державного бюджету надійшов грант у розмірі 1,5 мільярда доларів від США з Цільового фонду Світового банку.
Осіннього призову до строкової служби не буде – указ
Президент України Володимир Зеленський скасував осінній призов на строкову службу – про це йдеться в указі, який Офіс президента оприлюднив 30 вересня.
Документ вилучає статті указу від 2021 року, які, зокрема, передбачають проведення призову на строкову службу з жовтня по грудень.
Водночас Зеленський відклав демобілізацію тих, хто має вищу освіту і закінчив термін військової служби. Указ доповнює статтю про демобілізацію військових, які мають ступінь магістра та вислужили встановлені строки строкової служби, словами «але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації».
Російська армія втратила близько 530 військових за добу – Генштаб
Російські втрати склали близько 530 людей за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 жовтня.
За даними українського командування загальні втрати російської армії склали 59 610 військових за час повномасштабного вторгнення.
Крім того, російські війська втратили:
- 2354 танків (+16 за попередню добу)
- 4949 бойових броньованих машин (+17)
- 1397 артилерійських систем (+6)
- 336 реактивних систем залпового вогню (+3)
- 176 засобів протиповітряної оборони
- 264 літаків
- 226 гелікоптерів (+1)
- 1009 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+6)
- 246 крилатих ракет
- 15 кораблів
- 3786 автомобілів та автоцистерн (+18)
- 131 одиницю спеціальної техніки
«Найбільших втрат противник зазнав на Краматорському та Бахмутському напрямках. Дані уточнюються», – коментують у штабі.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Російські військові викрали гендиректора Запорізької АЕС – «Енергоатом»
Російські окупанти затримали генерального директора Запорізької атомної електростанції Ігоря Мурашова, повідомила державна компанія «Енергоатом» із посиланням на президента Петра Котіна.
За його словами, це сталося близько 16 години 30 вересня – російський патруль затримав Мурашова дорогою від станції до Енергодару.
«Автівку зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі», – заявив Котін.
Він вказав на те, що генеральний директор несе «головну та виключну відповідальність за ядерну та радіаційну безпеку» ЗАЕС. Його затримання створює небезпеку експлуатації станції.
Котін висловив вимогу до російських військових «припинити акти ядерного тероризму щодо керівництва та персоналу ЗАЕС, негайно звільнити керівника станції та повернути його до виконання службових обов’язків».
Окремо очільник «Енергоатому» звернувся до генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі та очільника Всесвітньої асоціації організації, які експлуатують АЕС, Тома Мітчелла. Він закликав їх задіяти всі можливі заходи для звільнення Ігоря Мурашова з полону.
4 березня російські війська захопили ЗАЕС і місто-супутник Енергодар. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС. Армія РФ періодично обстрілює атомну станцію та територію біля неї.
17 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що на окупованій ЗАЕС перебуває 500 російських військових та військова техніка.
Періодично через обстріли атомні енергоблоки на деякий час відключаються від енергосистеми України і тимчасово працюють на резервному пальному. Фахівці з радіаційної безпеки неодноразово заявляли, що в разі аварії на ЗАЕС наслідки можуть бути катастрофічними.
Росія задіює курсантів військових училищ для підготовки мобілізованих – Генштаб
Російські війська продовжують концентруватися на спробах повністю окупувати Донецьку область, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 жовтня.
Потягом попередньої російські війська завдали чотирьох ракетних і 15 авіаційних ударів, а також здійснили понад 85 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по військових та цивільних об’єктах на території України. Внаслідок обстрілів постраждало понад 50 населених пунктів, у тому числі Білогорівка, Новомиколаївка, Благодатівка, Сухий Ставок та Одрадівка.
Командування зазначає, що російське командування змушене передчасно задіяти курсантів військових училих через брак людських ресурсів.
«У Тюменському військовому училищі буде проведено достроковий випуск курсантів. Випускників планується направити на первинні офіцерські посади у військові частини, що комплектуються мобілізаційним резервом. Курсантів випускних курсів Рязанського десантного училища направляють для проведення підготовки полків мобілізаційного резерву, що здійснюється на базі полігонів неподалік Рязані, Омська, Пскова, Тули та інших міст», – йдеться в зведенні.
Заходи з підготовки для цих підрозділів триватимуть не довше місяця, після чого їх відправлять у райони ведення бойових дій в Україні.
Протягом попередньої доби Сил оборони України відбили російські атаки поблизу Нью-Йорка, Зайцевого та Соледара. Українська авіація завдала 11 ударів по російських позиціях, ракетні війська і артилерія, своєю чергою, вразили 11 пунктів управління різного рівня і вісім районів зосередження живої сили, озброєння та військової техніки.
У ГУР висловили сподівання, що війна «не так уже й довго триватиме»
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов висловив сподівання, що війна РФ проти України «не так уже й довго триватиме». Про це він сказав в ефірі телемарафону в п’ятницю.
«Уся ця війна не так уже й довго триватиме. Скоро це закінчиться», – сказав Буданов.
А, коли у нього перепитали, чи не за «два-три тижні» бува (відома репліка радника голови Офісу президента Олексія Арестовича – ред.), Буданов додав, що йдеться про триваліший термін.
«Я ще наприкінці травня розповів, яким буде алгоритм бойових дій. Тоді я прямо сказав, що червень місяць буде для нас поганим, ми будемо втрачати. У липні буде умовний застій, а в серпні ми почнемо потроху рух у бік відновлення території, що буде зрозуміло всім. Узимку війна значною мірою стихне, а ось після зими розпочнеться завершення цього конфлікту. На першому етапі – виходом на адмінкордони станом на 1991 рік», – зазначив Буданов.
Він також сказав, що, ймовірно, українська армія увійде на територію Криму до кінця весни 2023 року.
«Можливо, трохи раніше. У днях можна помилятися, в алгоритмі – ні», – сказав керівник ГУР Міноборони.
Байден підписав закон про допомогу Україні у понад 12,3 млрд дол
Президент США Джо Байден у п’ятницю підписав закон, який передбачає фінансування федерального уряду до середини грудня і виділення допомоги Україні в розмірі понад 12,3 мільярда доларів.
Гроші для України підуть на навчання, обладнання та матеріально-технічну підтримку українських військових, допомогу уряду України у забезпеченні основних потреб громадян і поповнення озброєнь і боєприпасів США.
«Цей внесок гарантує, що ми продовжуємо дотримуватись нашої моральної відповідальності за підтримку народу України перед обличчям жорстокого вторгнення, яке продовжує вимагати від нас рішучих дій», – цитує агенція Associated Press представницю від Демократичної партії Розу Делауро, яка є головою комітету з асигнувань Палати представників США.
Раніше цього місяця президент США Джо Байден подав запит до Конгресу США на екстрену допомогу в розмірі 11,7 мільярда доларів для України.
Нові кошти для України будуть додані до вже затверджених цього року 40 мільярдів доларів. Білий дім заявив, що близько 75 відсотків цієї військової та пов’язаної з нею підтримки було надано або вже освоюється.
США, Канада і країни Балтії висловилися щодо заявки України на вступ у НАТО
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон «підтримує політику відкритих дверей НАТО», коментуючи заявку України на вступ.
Як передає «Голос Америки», про це він сказав час спільної пресконференції із міністром закордонних справ Канади Мелані Жолі.
«Політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись», – прокоментував Блінкен.
Очільниця МЗС Канади, у свою чергу, заявила: «Ми завжди вірили, що Україна має бути частиною НАТО».
Блінкен та Жолі також засудили російські псевдореферендуми в Україні та спроби анексувати українські території.
Тим часом міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс і міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу повідомили, що повністю підтримують вступ України до НАТО у пришвидшеному порядку.
«Балтійські друзі України повністю підтримують якнайшвидше прийняття України до НАТО. Надихаюча хоробрість України може лише зміцнити наш союз», – написали глави МЗС у твітері в п’ятницю ввечері.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Цьому передувало підписання президентом Росії указів про анексію окупованих РФ територій чотирьох областей України.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Альянс не визнає спроб Росії анексувати українські території, а двері НАТО «лишаються відкритими» для вступу нових членів.
Україна звернулася в Міжнародний суд на тлі спроб анексії своїх територій Росією
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна повідомила Міжнародному суду, що спроба анексії українських територій є юридичним порушенням наказу про тимчасові заходи.
«Після спроб Путіна анексії Україна офіційно повідомила Міжнародному суду, що цей крок грубо порушує юридично зобов’язальний наказ про тимчасові заходи, виданий 16 березня. Ми закликаємо суд розглянути справу по суті якнайшвидше», – написав Кулеба у твітері.
Міжнародний суд у Гаазі, відомий як суд ООН, 16 березня ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії. Згідно з ним, Росія має «негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого на території України». Воно стосується також і підконтрольних Москві збройних угруповань.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не збирається виконувати рішення суду ООН.
Байден назвав вибухи на газопроводах Nord Stream саботажем
Президент США Джо Байден 30 вересня вперше заявив, що вибухи на газопроводах Nord Stream під Балтійським морем, були результатом саботажу.
Байден також сказав, що Росія «поширює дезінформацію та брехню», і США працюватимуть зі своїми союзниками над розслідуванням цих вибухів.
Виступаючи перед журналістами у Білому домі, президент США додав, що «коли все заспокоїться, ми відправимо водолазів, аби з’ясувати, що саме сталося».
Сполучені Штати вже працюють із союзниками, щоб «посилити захист цієї критично важливої інфраструктури», додав Байден.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що поліція патрулює Північне та Балтійське моря «усіма наявними силами».
Вибухи, які сколихнули газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік-2» на дні Балтійського моря напередодні величезних витоків газу, «ймовірно, були спричинені вибухівкою вагою в кілька сотень кілограмів», заявили Данія та Швеція 30 вересня в листі до ООН.
Вибухи призвели до чотирьох витоків та викиду метану в море. Два витоки сталися на території Данії, ще два – Швеції.
Президент Росії Володимир Путін 30 вересня звинуватив Захід у вибухах на Nord Stream.
«Організувавши вибухи на міжнародних газопроводах «Північний потік», що проходять дном Балтійського моря, вони фактично почали руйнувати енергетичну інфраструктуру Європи», – сказав Путін. За його словами, «англосакси» на Заході перейшли від санкцій проти Росії до «терористичних атак», саботуючи газопроводи «Північний потік-1» та «Північний потік-2».
Європейські країни, які вже оговталися від різкого зростання цін на енергоносії, викликаного вторгненням Росії в Україну, зазначили, що саме Росія отримує вигоду від хаосу на енергетичних ринках та стрибків цін.
Представник Держдепартаменту США Нед Прайс категорично відкинув будь-які твердження, що США могли саботувати газопроводи Nord Stream.
«Ідея про те, що Сполучені Штати якимось чином причетні до явного саботажу цих газопроводів – безглузда. Це не більше, ніж функція російської дезінформації», – заявив Прайс.
Європейський союз і НАТО заявили, що витоки є результатом саботажу, але утрималися від звинувачень. Однак Україна та Польща звинуватили у вибухах саме Росію.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця розкритикував позицію РФ, яка в Раді безпеки ООН наклала вето на проєкт резолюції США та Албанії із засудженням псевдореферендумів, влаштованих Росією у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях України.
«Одного разу йому знадобляться дві руки вгору, щоб здатися. Сьогодні одна самотня рука принизила Раду безпеки ООН. Відсутність необхідного лікування перетворила Росію на ракову пухлину в тілі Ради безпеки. Її треба видалити до того, як уся система ООН дасть метастази», – написав Кислиця у твітері.
Дипломат розмістив фото, на якому постійний представник РФ при ООН та в Раді безпеки Василь Небензя піднімає руку вгору, блокуючи тим самим вказану резолюцію.
Згідно з результатами голосування, за ухвалення проєкту резолюції проголосували десять членів Ради бехпеки ООН, четверо утрималися, і лише Росія проголосувала проти, застосувавши своє право вето.
Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв про намір винести проєкт резолюції на розгляд у Генасамблеї ООН.
РФ ще з 2014 року вважає Донецьку та Луганську області України окремими «республіками», а днями Володимир Путін підписав укази про визнання «незалежності» Херсонської та Запорізької областей, куди вдерлася російська армія. На цьому тлі 30 вересня Путін підписав укази про «приєднання» до РФ частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.
Україна і Захід вважають фіктивними і незаконними, як самі псевдореферендуми, так і указ про фактичну анексію української території.
Ракетний терор Росії проти Запоріжжя: хронологія і кількість жертв
Запоріжжя – 30 загиблих і 80 поранених – такі наслідки ракетного удару російської армії по Запоріжжю 30 вересня. Ракети вдарили по гуманітарній автоколоні, яка формувалася на околицях міста для допомоги людям на окупованих територіях. За кількістю жертв це найкривавіший обстріл Запоріжжя, вчинений російськими загарбниками від початку повномасштабного вторгнення РФ до України.
Радіо Свобода, спираючись на офіційні повідомлення, склало хронологію обстрілів і спробувало підрахувати кількість жертв.
У питанні захисту від можливого ядерного удару з боку РФ Україна може покладатися лише на союзників, оскільки сама не є ядерною державою, заявив в ефірі Радіо Свобода радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
«Ми не ядерна держава. Є ядерний клуб, є доктрина ядерного стримування. Там прописані чіткі алгоритми, як реагувати, якщо та чи інша країна сходить з розуму і починає погрожувати. Тому що це зламає не тільки доктрину стримування, тому що сьогодні будь-яка держава, яка на «сірому ринку» купує компоненти, прискориться. Північна Корея вже сьогодні проводить випробування і каже, що буде застосовувати зброю проти своїх сусідів. У протоколі написано: якщо Росія тільки відкриває шахту, туди має бути завданий превентивний удар. Якщо Росія буде використовувати тактичну ядерну зброю, має бути завданий удар по базах Росії, де ця тактична ядерна зброя перебуває», – заявив Подоляк, відповідаючи на запитання, хто захистить Україну від ядерного удару.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, коментуючи спроби РФ анексувати українські території, 30 вересня заявив, що президент Росії Володимир Путін «бере участь у безвідповідальному брязканні ядерною зброєю».
Путін, а також інші представники російської влади від початку повномасштабного вторгнення неодноразово натякали на ядерний арсенал Росії та відплату, попереджаючи НАТО не втручатися у війну в Україні.
Раніше президент США Джо Байден попередив Путіна про серйозні наслідки в разі застосування Росією ядерної чи хімічної зброї.
Чехія засудила спроби РФ анексувати українські території
Чехія засудила спробу Росії анексувати українські території, вчергове наголосивши на повній підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.
«Ми рішуче закликаємо Російську Федерацію негайно закінчити війну і вивести свої війська з території України», – йдеться у заяві МЗС Чехії.
Так зване голосування на псевдореферендумі у чеському зовнішньополітичному відомстві назвали «пародією на можливість вільно демонструвати справжнє волевиявлення» в умовах залякування, катувань і вбивств.
Чехія підтвердила, що виступає за спеціальний трибунал щодо представників РФ, відповідальних «за акт нічим не викликаної агресії щодо сусідньої країни з метою знищити її вільне існування».
МЗС вказує, що Чехія «всупереч погрозам Кремля, буде продовжувати надавати допомогу Україні та її громадянам у їхній «боротьбі проти російської агресії та в битві за звільнення всіх окупованих територій».
«Україна воює і за нас, за ті цінності, на яких стоїть наше суспільство», – вказує МЗС Чехії у заяві.
Також президент Чехії Мілош Земан засудив російську агресію проти України. Як зазначив у твітері речник президента Їржі Овчачек, «анексія українських територій не може бути і не буде визнана».
30 вересня президент Росії Володимир Путін 30 вересня підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ. Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Зеленський заявив про «суттєві результати» ЗСУ на сході України
Президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України мають успіхи на сході України.
«Ми маємо суттєві результати на сході нашої країни. Про це вже достатньо публічної інформації. Всі чули, що відбувається в Лимані Донецької області. Це кроки, які означають для нас багато. І я дякую всім нашим бійцям за реалізацію цього елемента нашого оборонного задуму. Це дуже важливо. Особливо хочу сьогодні відзначити бійців 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади і 54-ї окремої механізованої бригади за незмінну хоробрість і героїзм на Сіверському та Бахмутському напрямках. А також наших військовослужбовців 214-го окремого стрілецького батальйону, Сил спеціальних операцій і 103-ї окремої бригади тероборони за звільнення Ямполя», – сказав Зеленський у відеозверенні.
Раніше у п’ятницю в ОПУ фактично підтвердили, що ЗСУ оточили війська РФ в районі Лиману Донецької області.
Генштаб ЗСУ офіційно не коментував ситуацію довкола Лиману і Ямполя.
Путін підписав указ про осінній призов у військо 120 тисяч осіб
Президент РФ Володимир Путін підписав указ про осінній призов. Згідно з документом на офіційному інтернет-порталі правової інформації, до армії буде призвано 120 тисяч осіб. Восени минулого року в армію призвали 127,5 тисяч.
Цього року осінній призов перенесли на місяць, він розпочнеться 1 листопада.
У російському генштабі заявили, що призовників не відправлятимуть на війну в Україну, а після демобілізації вони вирушать додому.
21 вересня Володимир Путін оголосив у Росії мобілізацію. В указі вона названа частковою, проте Міноборони РФ отримало широкі повноваження на призов, під який може потрапити фактично будь-хто із військовозобов’язаних.
«Найсерйозніша ескалація з початку війни»: реакція світу на проголошену Путіним спробу анексії
Як відреагували на заяви Володимира Путіна про намір анексувати чотири українські області в ООН, ЄС, НАТО, G7, США?
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що дії Москви ставлять під загрозу перспективи досягнення миру і означають «небезпечну ескалацію».
«Будь-яке рішення про приєднання Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України не матиме юридичної сили і заслуговує на осуд», – заявив генсек ООН.
Гутерріш наголосив, що так звані референдуми проводилися в умовах російської окупації та поза правовими та конституційними рамками України і міжнародного співтовариства.
НАТО вже розуміє, що Росія не може заблокувати і не заблокує вступ України в Альянс – Подоляк
У НАТО розуміють, що нині вже немає додаткових важелів обмежити Україну у її бажанні вступити в Північноатлантичний альянс, заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі Радіо Свобода.
«НАТО вкрай важливо зрозуміти і вони це розуміють, що немає вже додаткових важелів обмежити Україну: вступити чи не вступити, що не треба звертати увагу на всі ці пропозиції Росії: а давайте ви не будете брати тих чи інших членів. НАТО вже розуміє, що Росія не може заблокувати і не заблокує наш вступ до НАТО. Сьогодні відбулися фундаментальні, цивілізаційні дії – Росія цим шоу у Кремлі показала, що вона вкрай неадекватна. З іншого боку, Україна довела, що ми захистимо свою свободу, але для України і Європи важливо, щоб ми були разом в якості одного альянсу. І це один із форматів європейської безпекової архітектури», – сказав Подоляк.
Коментуючи рішення подати заявку в НАТО, представник ОПУ зазначив, що переговори з партнерами йшли до цього.
«Безумовно, вони (партнери – ред.) розуміли, що Україна буде йти цим шляхом, бо це правильна відповідь на пропагандистські ініціативи Кремля – «референдуми», визнання, невизнання... Ми розуміємо, що основна справа буде зроблена ЗСУ, але ми розуміємо, що потрібен певний символізм, який обнуляє кінцеві цілі так званої спеціальної операції Росії. Сьогодні поставлена крапка – не буде ніякого переговорного процесу. Бо ми по-різному дивимося на фіналізацію цієї війни. Ми точно будемо в НАТО», – додав Подоляк.
Британія і Канада ввели нові санкції проти РФ
На тлі заяв Кремля про спроби анексії частини території України Велика Британії ввела нові санкції проти РФ.
Так, під британські санкції потрапили компанії в галузі IT-консалтингу, архітектурних, інженерних, рекламних, юридичних та аудиторських послуг.
У списку санкції опинилася голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна. Лондон вважає, що на посту вона «відіграла важливу роль в управлінні російською економікою на тлі незаконної війни російського режиму проти України та поширенні рубля на українські території».
Санкції ввела також і Канада проти 43 росіян. У список включили, зокрема, Тетяну Навку та дітей прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, членів родини голови російської держкорпорації ВЕБ Ігоря Шувалова, віцегубернатора Санкт-Петербурга Володимира Княгініна, заступника голови правління ПАТ «Газпром» Фаміла Садигова.
Раніше про санкції проти Москви оголосили також Сполучені Штати. Під обмеження потрапили 14 осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, в тому числі двоє міжнародних постачальників, близькі родичі деяких російських високопосадовців та 278 членів російського парламенту «за уможливлення фейкових референдумів Росії та спробу анексії суверенної української території».
Данія та Швеція заявляють, що проривам на російських газопроводах передували вибухи
Вибухи, які сколихнули газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2» на дні Балтійського моря напередодні величезних витоків газу, «ймовірно, були спричинені вибухівкою вагою в кілька сотень кілограмів», – про це заявили Данія та Швеція 30 вересня в листі до ООН.
Сила вибухів становила 2,3 і 2,1 бала за шкалою Ріхтера, що призвело до чотирьох проривів труб і викиду газу в море. Два витоки сталися на території Данії, ще два – на території Швеції.
У листі до Ради Безпеки ООН дві країни зазначили, що газові шлейфи, утворені внаслідок проривів, порушують роботу повітряних і морських суден і можуть бути небезпечними для морської фауни. Крім того, в довкілля викидається парниковий газ. Витоки можуть тривати принаймні до 2 жовтня.
Норвезькі дослідники 30 вересня опублікували карту, на якій зображено величезний шлейф метану, який виділяється через пошкоджені трубопроводи «Північний потік» 1 і 2, який пройде великими частинами Північного регіону.
Москва вимагала екстреного засідання Ради Безпеки ООН для обговорення трубопроводів і закликала до ретельного міжнародного розслідування для оцінки шкоди, завданої газопроводам.
Росія припинила постачання природного газу до Європи після того, як Захід запровадив санкції через вторгнення Москви в Україну в лютому. Хоча на момент вибухів трубопроводи не працювали, вони все ще містили природний газ.
Читайте також: Путін назвав витоки на газопроводах «актом міжнародного тероризму»
Президент Росії Володимир Путін 30 вересня звинуватив Захід в організації вибухів. Вашингтон заперечує свою причетність до інциденту.
Європейський Союз і НАТО заявили, що витоки є результатом саботажу, але не називали ймовірних винуватців. Водночас Україна та Польща звинувачують у диверсії Росію.