80-річна жінка постраждала через обстріл Нікополя – голова ОВА
Російські війська вночі обстріляли Марганецьку, Червоногригорівську та Нікопольську громади Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко вранці 10 листопада.
«Били по мирних містах та селах з реактивних систем залпового вогню та важкої артилерії. У Нікополі постраждала 80-річна жінка. Вона отримала медичну допомогу та лікується вдома», – заявив він.
Обстріли пошкодили 10 багатоповерхових та приватних будинків у Нікополі, а також автозаправку, газогін та лінії електропередач.
Пожежу на приватному обійсті вже загасили.
У Марганецькій та Червоногригорівській громадах ніхто не постраждав, натомість в останній обстріли пошкодили будинки та електромережі.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія припинила «евакуацію» з Херсона «через відсутність охочих» – Генштаб
Російські війська продовжують наступальні дії на Бахмутському та Авдіївському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 листопада.
Протягом попередньої доби українські Сили оборони відбили російські атаки поблизу Новоселівського і Макіївки Луганської області, а також Соледара, Кліщіївка, Майорська, Яковлівки, Андріївки, Білогорівки, Веселого, Невельського, Первомайського і Новомихайлівки на Донеччині.
Загалом командування зафіксувало 11 ракетних та 22 авіаційних удари з боку Росії, а також 35 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Від них постраждали понад 30 населених пунктів Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської та Херсонської областей.
«За уточненою інформацією, з міста Херсон припинено так звану евакуацію населення через відсутність охочих. У місті окупаційна влада припинила видачу заробітної платні та соціальних виплат», – йдеться в заяві штабу.
Крім того, за зведенням, у Джанкої в окупованому Криму Росія переоблаштувала під військовий шпиталь цивільну лікарню, де зараз перебуває до 800 поранених російських військових.
Командування також звітує про шість ударів по російських позиціях протягом попередньої доби, а також збиття п’ятьох російських безпілотників Shahed та трьох «Орланів».
Українські військові на півдні вразили два опорні пункти російських окупантів, колону техніки та склад боєприпасів, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь» за підсумками 9 листопада.
«Нашою авіацією відпрацьовано 8 ударів по опорному пункту, районах зосередження ворожих сил та засобів. Ракетно-артилерійськими підрозділами виконано понад сотню вогневих завдань, зокрема по пункту управління, колоні військової техніки та складах з боєприпасами ворога», – йдеться у повідомленні.
У соцмережах повідомлялося про вибухи у населеному пункті Червоний Маяк на окупованій частині Херсонщини. Український військовий кореспондент Андрій Цаплієнко з посиланням на місцеві джерела повідомив, що були влучання по штабу російських окупантів, в якому, ймовірно, перебувало командування російських підрозділів, які окупували селище. Але офіційного підтвердження цих даних немає.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. В Офісі президента Зеленського кажуть – Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.
Водночас у соцмережах повідомлялось про звільнення ще кількох населених пунктів на Херсонщині. Генштаб наразі офіційно це не підтвердив.
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич вважає, що зробили це, щоб створити ілюзію виходу з міста. Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
Росія вчетверо збільшила кількість своїх кораблів в Чорному морі, але серед них ракетоносіїв немає, повідомляє у фейсбуці оперативне командування «Південь».
«Корабельне угруповання рашистського недофлоту в Чорному морі збільшилось до 12 одиниць. При цьому в його складі так і не з’явилось ракетоносіїв», – йдеться у повідомленні.
Вдень 9 листопада Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що Росія вивела на бойове чергування в Чорному морі три своїх кораблі, серед яких немає носіїв крилатих ракет «Калібр».
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
«По «Іскандерах» – це близько 13% залишилося, по ракетах типу «Калібр-ПЛ», «Калібр-НК» – близько 43%, по ракетах Х-101 і Х-555 – теж близько 45%. Просідати нижче 30% взагалі дуже небезпечно, тому що це вже йде НЗ (недоторканий запас – ред.)», – заявив він.
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
Британія надає Україні приблизно 1000 додаткових ракет «земля-повітря»
Велика Британія надає Україні приблизно 1000 додаткових ракет «земля-повітря», щоб допомогти протистояти російським атакам по інфраструктурі, повідомляє пресслужба британського уряду.
«Зобов’язання надати ще сотні ракет класу «земля-повітря» є продовженням нашої оборонної підтримки України проти російської агресії та допоможе Україні протистояти загрозі незаконного ураження критично важливих об’єктів національної інфраструктури», – розповів британський міністр оборони Бен Воллес.
Він уточнив, що Велика Британія найближчим часом завершить цю поставку Збройним силам України.
Ракети можуть використовуватись у комплексі з наявними засобами ЗСУ. Обладнання складається з пускових установок і ракет, здатне збивати повітряні цілі, зокрема, російські безпілотники та крилаті ракети.
У жовтні Росія здійснила низку масованих ракетних атак та атак дронами по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це проводяться періодичні відключення електроенергії.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Байден: відхід від Херсона вказує на «реальні проблеми» Росії з військовими
Президент США Джо Байден заявив, що рішення Росії про відхід війська із західного берега річки Дніпро поблизу Херсона показує, що Москва має «реальні проблеми» зі своїми військовими – повідомляє агенція Reuters.
Байден сказав журналістам, що було цікаво, що Росія чекала до закінчення виборів до Конгресу США, щоб оголосити про вихід.
«Це свідчить про те, що у них є реальні проблеми з російськими військовими», – сказав він.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. В Офісі президента Зеленського кажуть – Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою.
Зеленський застеріг Росію від підриву Каховської ГЕС: це означатиме оголошення війни світу
Президент України Володимир Зеленський попередив Росію, що будь-яка спроба підірвати Каховську ГЕС означатиме оголошення війни всьому світу.
«Хочу зараз іще раз і окремо попередити кожного у Москві, хто ухвалює відповідні рішення: будь-яка ваша спроба підірвати Каховську ГЕС і затопити нашу територію та зневоднити Запорізьку атомну станцію означатиме оголошення вами війни всьому світу. Подумайте, що з вами тоді буде», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
У командуванні «Південь» 7 листопада заявили, що на Херсонщині армія Росії знову вдається до шантажу цивільного населення, залякуючи їх підривом Каховської ГЕС.
Окупаційний глава Херсонщини Володимир Сальдо у жовтні заявив, що Україна нібито готується до «масованого ракетного удару» по дамбі Каховської ГЕС, що, за його словами, спричинить масштабну повінь та руйнування цивільної інфраструктури.
«Ніхто нізвідки просто так не йде, це виборюють ЗСУ» – Зеленський про відступ військ РФ з Херсону
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про відступ військ РФ з Херсону, заявив, що ніхто нізвідки просто так не йде, ЗСУ це виборюють.
«Південь. Потроху рухаємося, укріплюємо позиції крок за кроком. В інформаційному просторі сьогодні дуже багато радощів, і зрозуміло чому. Але емоції наші мають бути стриманими – завжди під час війни… Може, це звучить не так, як хтось зараз очікує. Може, не так, як у новинах. Але потрібно розуміти: ніхто нізвідки просто так не йде, якщо не відчуває сили. Ворог не робить нам подарунків, не робить «жестів доброї волі». Ми все це виборюємо. А коли виборюєш, треба розуміти, що кожен крок – це завжди спротив ворога, це завжди втрата життів наших героїв», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
За його словами, тому «рухаємося дуже акуратно, без емоцій, без зайвого ризику».
«В інтересах звільнення всієї нашої землі і щоб втрати були якнайменші. Саме так ми забезпечимо звільнення Херсона, Каховки, Донецька, інших наших міст. Але це буде результатом саме наших зусиль, наших оборонних операцій. Тих, які зараз тривають, тих, які ще плануємо», – додав він.
Раніше 9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ наразі немає.
Росія вчергове заявила, що призупиняє рух автотранспорту Кримським мостом
Російське Міністерство транспорту повідомило про обмеження руху Керченським (Кримським) мостом 12 листопада.
Причина 12-годинних обмежень, як йдеться в повідомленні російського відомства, – «ремонтно-відновлювальні роботи».
Раніше через ремонтні роботи рух Кримським мостом призупиняли 8 листопада.
Вибух із подальшою пожежею на Керченському мосту стався 8 жовтня. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Спочатку повідомлялося про загибель трьох людей, пізніше – чотирьох.
Генсекретар НАТО відреагував на повідомлення про відведення військ РФ з Херсона
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відреагував на повідомлення про відведення російських військ з Херсона.
«Це частина загальної моделі або картини, яку ми спостерігали протягом останнього місяця, що Росія абсолютно втратила імпульс», – відповів він на запитання Sky News про відступ військ РФ з Херсона, повідомляє агенція Reuters.
«Але не варто недооцінювати Росію, у них все ще є можливості. Ми бачили безпілотники, ми бачили ракетні атаки. Це показує, що Росія ще може завдати великої шкоди», – додав Єнс Столтенберг.
Раніше 9 листопада командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився. Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ наразі немає.
На Київщині вдосконалюють багатоешелоновану систему оборони – голова ОВА
На Київщині триває робота щодо вдосконалення багатоешелонованої системи оборони, повідомив голова обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
«Для нас сьогодні є один головний пріоритет – це безпека та оборона нашої країни. Спільно з командувачем угруповання сил та засобів оборони Києва Олександром Павлюком перевірили, як триває робота з удосконалення багатоешелонованої системи оборони на Київщині», – написав він у телеграмі.
Олексій Кулеба уточнив, що, зокрема, перевірили готовність обладнання позицій.
За його словами, Київщина готова до оборони та нарощує обороноздатність.
На початку листопада у ЗСУ повідомляли про нарощування системи багатоешелонової оборони навколо Києва з метою захисту столиці від можливого повторного наступу російських військ.
Ці повідомлення з'явилися на тлі побоювань щодо ймовірного повторного наступу Росії з півночі.
Читайте також: На супутникових знімках видно скупчення військ РФ у Білорусі: до чого готуватися?
У середині жовтня на головні білоруські полігони почали прибувати ешелони з російськими військовими, будуються нові об’єкти військової інфраструктури. Деякі з них схожі на ті, що були в Білорусі до російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
20 жовтня у Генштабі ЗСУ заявили, що загроза відновлення наступу російської армії на північному фронті зростає, та додали, що напрямок наступу армії РФ із півночі цього разу може бути зміщений на захід білорусько-українського кордону, щоб «перерізати основні логістичні артерії постачання озброєння та військової техніки Україні від країн-партнерів». Згодом українські військові додали, що спостерігають «системну підготовку до ескалації» з боку Росії та Білорусі.
Водночас експерти Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що вступ Білорусі у війну залишається дуже малоймовірним через низку внутрішніх наслідків, які така дія матиме для режиму Олександра Лукашенка.
У Зеленського не бачать ознак деокупації Херсона
Українська сторона не бачить ознак виведення російських військ із Херсона і правого берега Дніпра в Херсонській області. Про це ввечері 9 листопада заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Дії говорять гучніше за слова. Україна не бачить ознак того, що Росія залишає Херсон без бою. У місті зберігається значна частина російського угруповання, в регіон стягуються додаткові резерви. Україна звільняє території, спираючись на дані розвідки, а не зрежисовані телевізійні заяви», – написав Подоляк у твітері.
В «Укренерго» розповіли, де завтра буде найбільше обмежень електропостачання
У національній енергетичній компанії «Укренерго» заявили, що завтра, 10 листопада, по всій Україні будуть застосовані планові відключення електропостачання, найбільше обмежень буде у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях. Про це компанія повідомляє у фейсбуці.
За повідомленням, з 06:00 до 24:00 вимикатимуть у Києві та ще восьми областях – Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській, Полтавській, Донецькій, а з 09:00 до 12:00 та з 16:00 до 21:00 – в усіх інших областях України.
Аварійні обмеження споживання поки що не передбачаються, додають у компанії.
«Укренерго» вкотре закликає дотримуватися ощадливого споживання електроенергії та не вмикати одночасно в мережу кілька потужних електроприладів впродовж дня, особливо в пікові години – з 6:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00.
Вибухи в районі Кривого Рогу – влада не виключає розсіювання військами РФ касетних боєприпасів
Голова військової адміністрації Кривого Рогу Дніпропетровської області Олександр Вілкул підтвердив, що у середу ввечері в районі міста та неподалік російські війська здійснили черговий обстріл.
«Район Лозуватки радіус до 10 км від даного населеного пункту – найбільш ймовірно «Смерч» або «Торнадо С». Вибухи в повітрі, можливе велике розсіювання касетних боєприпасів. Дивимось під ноги, доглядаємо за дітьми, не беремо в руки блискучі циліндрики», – написав Вілкул у Telegram.
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук, у свою чергу, повідомив про чотири вибухи у передмісті Кривого Рогу.
Раніше ввечері середи у мережі користувачі повідомляли про звуки вибухів в районі Кривого Рогу. Останнім часом звідти надходять повідомлення про атаки, в тому числі, і з допомогою дронів-камікадзе.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Маріупольський план для Трампа: Росія втручалась в американські вибори, щоб отримати Україну – NYT
Встановлення остаточного російського контролю над ОРДЛО, ймовірно, було однією з цілей Кремля, коли той намагався вплинути на президентські вибори у США 2016-2017 років. Про це йдеться у великій статті, опублікованій The New York Times: вона заснована на документах «російського розслідування» спецпрокурора Роберта Мюллера, розслідування комітету з розвідки Сенату США, а також десятках інтерв'ю та інших матеріалах. Радіо Донбас.Реалії скорочено переказує цей матеріал, особливо ту частину, що стосується долі Донбасу у цій історії.
9 листопада в Дніпрі попрощалися із загиблим у боях за Донбас 50-річним Андрієм Жидковим – громадським діячем, підприємцем, науковцем, викладачем університету. Позивний «Препод» пішов на фронт добровольцем. Загинув на рідному Донбасі, коли позиції українських військових накрили вогнем російські «Гради».
Андрія Жидкова знали й поважали на малій батьківщині. Він – з Луганська. Спершу навчався, а потім викладав у Східноукраїнському національному університеті імені Даля на факультеті інженерії. Захистив кандидатську, у різні роки керував кафедрою електричної інженерії, був проректором вишу, мав запатентовані винаходи, зокрема розробив рятівні бирки для людей, які мають проблеми з комунікацією.
На супутникових знімках видно скупчення військ РФ у Білорусі: до чого готуватися?
Коли в лютому 2022 року Росія проводила масштабні військові навчання у Білорусі, то керівництво цих двох країн заявляло, що це навчання «оборонні, спрямовані на підготовку до відсічі зовнішньої агресії», зокрема, нібито з боку України та НАТО. Але одразу після того як ці навчання завершилися, більшість підрозділів із 30 000 дислокованих у Білорусі російських військ, перейшли кордон України і розпочали широкомасштабну війну, яка триває вже дев'ятий місяць. Президент Росії Володимир Путін називає це «спеціальною операцією».
Нові супутникові знімки, які отримала Білоруська служба Радіо Свобода, показують, що тисячі російських військових могли повернутися до Білорусі, і це викликає питання:
- чи знову готується нове вторгнення із півночі в Україну?
- чи Москва за допомогою Мінська намагається так відволікати Київ.
Російське військове керівництво заявило про відведення військ з Херсона та з правого берега Дніпра
Командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився з цією пропозицією і наказав розпочати відведення військ за річку Дніпро.
У доповіді Шойгу по російському телебаченні Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра. Він також припустив, що частина військ буде задіяна на інших напрямках. За словами Суровікіна, по Дніпру збудовано оборону.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ з цього приводу немає.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
Велика Британія посилює підтримку українських військових з наближенням зими – Воллес
Велика Британія посилює підтримку українських солдатів із наближенням зими і в той час, як наближаються ключові бої на Херсонщині, заявив агенції Reuters міністр оборони Британії Бен Воллес 9 листопада.
Воллес приєднався до генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, щоби спостерігати за навчанням українських військових у південно-східному англійському місті Лідд. Раніше Велика Британія оголосила про поставку Україні ще 12 тисяч комплектів для сну в екстремально холодну погоду.
«Зима наближається, і це важливий виклик для обох сторін, – сказав Воллес. – Тож ми сповнені рішучості... дати українським солдатам найкращі базові навички».