Доступність посилання

Пожежа, що виникла внаслідок удару російського дрона по Чернігову. 23 грудня 2025 року
Пожежа, що виникла внаслідок удару російського дрона по Чернігову. 23 грудня 2025 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Директор ЦРУ зустрівся з Зеленським у Києві в день ракетної атаки – WP

Директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс 15 листопада зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським у Києві. Це сталося в день масованого ракетного удару Росії, повідомляє видання The Washington Post із посиланням на джерела.

Крім того, Бернс зустрівся з представниками української розвідки та обговорив попередження Росії про незастосування ядерної зброї. Про це очільник ЦРУ говорив на переговорах в Анкарі з головою Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним, зазначає The Washington Post.

Співрозмовник газети розповів, що під час ракетного удару по Києву Бернс перебував у безпеці в посольстві США.

Кувалда і «ескадрони смерті»: що каже про внутрішню ситуацію у Росії відео зі стратою «вагнерівця»

Відео ймовірної страти звільненого за обміном Україною росіянина Євгена Нужина, яке вечері 12 листопада опублікував наближений до «ПВК Вагнера» телеграм-канал, продемонструвало загострення внутрішніх проблем Росії. Так вважають аналітики, яких опитав «Голос Америки». То на що вказує це відео?

  • Колишній вʼязень і найманець так званої приватної військової компанії «ПВК Вагнера» Євген Нужин, був звільнений Україною під час «пакетного» обміну полоненими з Росією, повідомив російському телеканалу «Дождь» радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. Нужин мав можливість відмовитися, наголосив Подоляк.
  • Ув'язнений Нужин відбував покарання у Рязанській області, де був завербований до «ПВК Вагнера» для участі у війні проти України. У вересні він здався в український полон і заявляв в інтервʼю, що одразу хотів зробити це, щоб воювати на боці України, де, як він стверджував, у нього живуть родичі. Ще 1 листопада він надсилав родичам відео із полону.
  • Увечері 12 листопада близький до «ПВК Вагнера» телеграм-канал опублікував відео ймовірно жорстокого вбивства Нужина, назвавши те, що відбувається «покаранням зрадника». Перед смертю чоловік каже, що «прокинувся» у підвалі, де йому повідомили, що його «судитимуть».
  • Російський бізнесмен, гендиректора ТОВ «Конкорд Кейтерінг» Євген Пригожин, відомий як «кухар Путіна» – який раніше визнав, що фінансує «ПВК Вагнера» і самостійно вербує до її лав російських ув'язнених – назвав відео «прекрасною режисерською роботою», а ймовірних убивць – «недобрими, але справедливими» людьми. «Собаці – собача смерть», – написав Пригожин.

Повністю текст читайте тут

«Армія РФ продовжує відступати». Коли ЗСУ звільнять лівобережну Херсонщину?

Якою є військова та гуманітарна ситуація на лівобережній частині Херсонщини? Чи мають російські військові достатньо ресурсів, аби втриматися в цьому регіоні? Наскільки швидко Збройні сили України можуть звільнити лівобережну Херсонщину та від чого це залежить, з'ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • На лівобережній частині Херсонщини російські військові продовжують вивозити людей sз населених пунктів, повідомив 13 листопада речник оперативного командування «Південь» Владислав Назаров. За його словами, окупанти у цьому регіоні проводять фортифікаційне облаштування оборонних рубежів.
  • За даними українських військових, російська армія обстрілює позиції Сил оборони України та звільнені населені пункти Херсонської й Миколаївської областей із реактивних систем залпового вогню та артилерії різних калібрів.
  • Керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк 15 листопада повідомила, що логістика російської армії на лівому березі Дніпра перебуває під вогневим контролем ЗСУ. За її словами, російські військові залишають облаштовані рубежі на лівому березі Дніпра та відсуваються вглиб на 15-20 км, щоб убезпечитися від обстрілів ЗСУ.

Повністю текст читайте тут

Після масованої атаки РФ та падіння ракети у Польщі Швеція заявила про надання Україні системи ППО

Швеція заявила, що надасть Україні військову та гуманітарну допомогу на суму понад 350 мільйонів доларів, повідомляє агенція AFP.

Військова допомога на суму 286 мільйонів доларів включатиме систему протиповітряної оборони та боєприпаси, але уряд не розголошує, яку саме систему планують надати.

Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон заявив, що дев’ятий пакет допомоги, наданий Швецією Україні з початку війни, є найбільшим на сьогодні.

Також військова допомога Швеції включає зимові запаси, такі як намети та одяг.

Повідомляється, що частина гуманітарної допомоги також надійде до сусідки України – Молдови, яка прийняла велику кількість українських біженців і постраждала від прямих наслідків війни, включаючи припинення постачання електроенергії з України.

Оголошення про військову допомогу Швеція зробила після масованих російських ракетних атак по Україні, а також падіння «ракети російського виробництва» на польській території 15 листопада.

В Офісі президента розповіли, в яких областях все ще є проблеми з електрикою

Після масованих російських ракетних ударів у семи областях України все ще є проблеми з електропостачанням, повідомив у телеграмі заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.

За його даними, станом на ранок 16 листопада на Волині близько 45 тисяч споживачів залишаються без електрики, на Хмельниччині – близько 105 тисяч, Тернопільщині і Харківщині – по 90 тисяч, також у Житомирській і Сумщині продовжуються роботи з відновлення електропостачання.

На Львівщині практично відновлено електро- і водопостачання – на 95%.

Тимошенко повідомив, що постачання електрики відновили у Києві та Київській, Івано-Франківській, Рівненській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській та Одеській областях.

Він попередив, що сьогодні можливі аварійні відключення задля стабілізації роботи енергосистеми.

Понад 600 військових – у Генштабі оновили дані про втрати армії РФ за добу

За добу 15 листопада російські військові втратили загиблими ще 630 осіб. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україну були вбиті 82 710 російських військових, ідеться в повідомленні Генштабу.

Крім того, за даними штабу, російські війська втратили:

танків ‒ 2871 (10 – за останню добу)

бойових броньованих машин ‒ 5797 (+24)

артилерійських систем – 1860 (+10)

РСЗВ – 393

засобів ППО ‒ 209 (+1)

літаків – 278

гелікоптерів – 261

БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1525 (+14)

крилатих ракет ‒ 474 (+75)

кораблів/катерів ‒ 16

автомобільної техніки й автоцистерн – 4360 (+9)

спеціальної техніки ‒ 160

21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.

За даними Пентагону, станом на 9 листопада у повномасштабній війні в Україні було вбито і поранено понад 100 тисяч російських військовослужбовців.

Гайдай: на Сватівському та Кремінському напрямках є «певні успіхи»

Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомив про «певні успіхи» на Сватівському та Кремінському напрямках.

«Є певні успіхи на Сватівському та Кремінському напрямках. Але поки що не будемо говорити про те, що там деокуповані певні населені пункти. Можу тільки сказати, що, по-перше, у великих містах Луганщини місцеві жителі чують, що фронт наближається. Це говорить про те, що лінія фронту зміщується в бік деокупації. Другий момент – є інформація про те, що для тих чоловіків, які залишились після багатьох призовів, зараз є можливість відкупитися. Це говорить про панічно-депресивні настрої в російських окупаційних військах. Вони готові трохи підзаробити, розуміючи, що територію області доведеться залишати», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

14 листопада голова ОВА повідомив, що українські військові звільнили вже 12 населених пунктів Луганщини.

Вагнерівець, відео «страти» якого стало публічним, був офіційно обміняний – Подоляк

Колишній вʼязень і найманець так званої «приватної військової компанії Вагнера» Євген Нужин, нібито жорстоко вбитий за «зраду», добровільно погодився повернутися до Росії в рамках обміну полоненими. Про це 15 листопада в ефірі телеканалу «Дождь» заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

За його словами, Нужин пройшов через офіційну процедуру обміну військовополоненими. «Ми маємо дуже простий підхід. Полонений військовослужбовець може підписати добровільну відмову від обмінної процедури. І це буде у нас зафіксовано», — пояснив Подоляк.

Радник також повідомив, що Нужина обміняли у форматі «пакет на пакет», у результаті якого Україна повернула 47 військовослужбовців, Росія — «якесь число» своїх.

На думку Подоляка, засновник «ПВК Вагнера» Євген Пригожин міг влаштувати показову страту з пропагандистською метою.

Більшість лідерів G20 «рішуче» засудили агресію Росії в Україні – декларація

Лідери країн «Великої двадцятки» (G20) у середу «найрішучішим чином» засудили агресію Росії в Україні, повідомляє агенція Reuters.

«Більшість членів рішуче засудили війну в Україні», – йдеться в декларації, сигналізуючи, що Росія, яка є членом G20, виступає проти формулювання. Позиції Китаю та Індії, які у березні утрималися від подібної резолюції ООН, поки що невідомі.

Щонайменше троє дипломатів повідомили Reuters, що заява, в якій визнається, що «існують інші погляди та різні оцінки ситуації», була схвалена одноголосно.

«Застосування або загроза застосування ядерної зброї є неприпустимими. Важливо дотримуватися міжнародного права та багатосторонньої системи, яка гарантує мир і стабільність. Це включає захист усіх цілей і принципів, закріплених у Статуті Організації Об’єднаних Націй, і дотримання міжнародного гуманітарного права», – також йдеться в декларації.

15 листопада перед учасниками саміту G20 виступив в режимі онлайн президент Володимир Зеленський. Він представив пропозиції рішень для миру і сказав, що Київ пропонує провідним державам світу бути співтворцями миру разом із Україною. Серед пропозицій України – виведення російських військ і припинення бойових дій. Зеленський наголосив, що більше не буде жодних «Мінськів-3».

Влада: у Києві відновили живлення об’єктів критичної інфраструктури

Після масованих російських атак енергозабезпечення об'єктів критичної інфраструктури Києва відновили, повідомили в Київській військовій міській адміністрації.

«Завдяки злагодженій роботі енергетиків, працівників усіх комунальних служб міста Києва наразі живлення об'єктів критичної інфраструктури відновлено», – йдеться у повідомленні КМВА з посиланням на начальника Київської міської військової адміністрації Сергія Попка.

В адміністрації додають, що водо- та теплопостачання працює в штатному режимі.

ISW: у масованій атаці Росія, ймовірно, використала значну частину залишків високоточної зброї

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що у масованій атаці по Україні 15 листопада російські війська, ймовірно, використали значну частину своїх систем високоточної зброї, що залишилися.

За даними ISW, через виснаження запасів систем високоточної зброї Росії, ймовірно, доведеться уповільнити темп своєї кампанії проти критичної української інфраструктури.

Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що російські війська завдали найбільших ракетних ударів по критичній інфраструктурі України з початку війни, але це навряд «зламає дух українців».

«Пошкодження енергетичної інфраструктури України навряд чи зломить дух українців, враховуючи покращення протиповітряної оборони України та нещодавні наземні перемоги в Херсонській області», – йдеться у щоденному звіті ISW.

15 листопада Росія під час масованої атаки по Україні випустила понад 90 ракет з півночі Каспійського моря, з Ростовської області та з акваторії Чорного моря. Більшість ракет збили українські сили протиповітряної оборони. Як повідомили в ЗСУ, до цієї масованої атаки Росія залучила 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.

Війська РФ вночі з «Градів» та важкої артилерії обстрілювали Нікопольський район – Дніпропетровська ОВА

Російські війська вночі з реактивних систем залпового вогню «Град» та важкої артилерії обстрілювали Нікопольський район, без жертв, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.

За його даними, російських атак зазнали Марганецька, Нікопольська та Червоногригорівська громади.

«У Нікополі російські снаряди поцілили у десять приватних будинків. Понівечили господарські споруди, автівки, газопровід та лінії електропередач. Зайнялася пожежа у одній з осель. Вогнеборці полум’я уже утихомирили», – написав він у телеграмі.

ЗСУ відбили російські атаки біля дев’яти населених пунктів на Донеччині – Генштаб

Українські військові відбили російські атаки біля дев'яти населених пунктів на Донеччині, противник продовжує наступ на трьох напрямках – Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, за минулу добу українські війська відбили російські атаки біля населених пунктів Білогорівка, Курдюмівка, Новокалинове, Веселе, Авдіївка, Первомайське, Водяне, Новомихайлівка та Времівка Донецької області.

Протягом минулої доби російські війська завдали 43 авіаційних удари та здійснили понад 40 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, вони не припиняють обстріли позицій українських військ та населених пунктів на лінії зіткнення, додають у Генштабі.

У зв’язку зі значними втратами в ході ведення бойових дій, за даними української сторони, у підрозділах окупаційних військ почастішали випадки дезертирства та значно погіршився морально-психологічний стан. Зокрема, як повідомляють в Генштабі ЗСУ, після боїв біля Майорська 1-й горлівський територіальний батальйон втратив боєздатність, втрати у ньому склали понад 50 відсотків вбитими та пораненими, тому командування розформувало цей підрозділ. Перевірити ці дані незалежно наразі неможливо.

Росія у Чорному морі тримає ракетоносії з 20 «Калібрами» – ОК «Південь»

Росія у Чорному морі тримає чотири ракетоносії з 20 крилатими ракетами «Калібр», повідомили в оперативному командуванні «Південь» за підсумками 15 листопада.

«У Чорному морі поблизу узбережжя тимчасово окупованого Криму маневрують 14 кораблів та катерів, у тому числі 4 носія, споряджених двадцятьма крилатими ракетами типу «Калібр», – йдеться у повідомленні.

Перед цим вдень 15 листопада повідомлялося про 11 російських кораблів та катерів у Чорному морі, у тому числі ракетоносій – підводний човен, споряджений чотирма «Калібрами».

15 листопада Росія під час масованої атаки по Україні випустила понад 90 ракет з півночі Каспійського моря, з району Волгодонська (Ростовська область РФ) та з акваторії Чорного моря. Більшість ракет збили українські сили протиповітряної оборони. Як повідомили в ЗСУ, до цієї масованої атаки Росія залучила 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.

Байден про падіння ракети у Польщі: «малоймовірно», що запуск був з Росії

Президент Штатів Джо Байден назвав «малоймовірним» те, що ракета, яка впала на території Польщі, була випущена з Росії. Про це він заявив після зустрічі з лідерами НАТО та G7 на Балі.

«Є попередня інформація, яка це спростовує. Я не хочу цього говорити, поки ми повністю не розслідуємо. Але малоймовірно, зважаючи на траєкторію, що вона була випущена з Росії. Але ми побачимо», – відповів він на запитання, чи була ракета випущена з Росії.

За його словами, учасники зустрічі лідерів НАТО та G7, на якій панувала «повна одностайність», погодилися підтримати польське розслідування інциденту.

Байден зазначив, що після з’ясування того, «що саме сталося», буде визначено «наступний крок».

Раніше заступник речника Державного департаменту США Ведант Патель сказав, що повідомлення, які надходять із Польщі, є «дуже тривожними», додавши, що Вашингтон працює над визначенням того, що сталося, і відповідними наступними кроками.

Державний департамент спілкується з низкою партнерів щодо повідомлень і співпрацює з урядом Польщі, сказав Патель.

Росія: родичі в’язнів розповіли про насильне вербування у «ПВК Вагнера»

Родичі ув’язнених колонії №37 у селищі Яя Кемеровської області Росії заявляють, що засуджених насильно змушують підписувати угоди із «ПВК Вагнера» про відправку на війну з Україною. Про це повідомляє «Тайга.інфо» із посиланням на анонімне звернення від родичів.

У листі йдеться про те, що в колонії спостерігаються масові побиття в’язнів, аж до тортур і застосування електрошокерів. Почалися знущання невдовзі після того, як прилетів військовий літак «ПВК Вагнера», йдеться у зверненні.

«Ми, родичі ув’язнених, знаємо точно, що їх насильно змушують підписувати договори, щоби поїхати воювати», – цитує лист «Тайга.інфо».

МЗС Польщі підтвердило падіння російської ракети на території країни, викликає посла РФ

Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що викликає посла Росії через падіння «ракети російського виробництва» на польській території 15 листопада.

«15 листопада 2022 року з боку збройних формувань Російської Федерації тривав черговий багатогодинний масований обстріл всієї території України та її критичної інфраструктури. О 15:40 у селі Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства впала ракета російського виробництва, внаслідок чого загинули двоє громадян Польщі. У зв’язку з цією подією міністр закордонних справ Збігнєв Рау викликав посла Російської Федерації в МЗС і зажадав негайних детальних пояснень», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті МЗС Польщі.

Раніше в Міністерстві оборони Росії заперечили свою причетність до вибуху в Польщі і заявили, що повідомлення про це є «навмисною провокацією з метою ескалації ситуації».

У Польщі 15 листопада скликали екстрене засідання Бюро з національної безпеки. За його підсумками речник польського уряду Пьотр Мюллер повідомив, що Польща привела частину своїх військ у стан підвищеної готовності.

Агентство Reuters із посиланням на дипломатів повідомило, що посли НАТО 16 листопада проведуть зустріч на прохання Польщі на основі статті 4-ої Північноатлантичного договору.

Польща – країна НАТО. 4-та стаття передбачає консультації у разі загрози безпеці однієї з країн Альянсу. Таким чином, наразі не йдеться про іншу – 5-ту – статтю, в якій мовиться про колективну оборону в разі нападу на одну з країн НАТО.

Раніше президент України Володимир Зеленський закликав до реакції на удари російських ракет по Польщі.

Байден просить Конгрес схвалити понад 37 мільярдів доларів екстреної допомоги для України

Президент США Джо Байден просить Конгрес надати понад 37 мільярдів доларів екстреної допомоги Україні, повідомляє AP.

За повідомленням, адміністрація офіційно подала запит на отримання коштів 15 листопада.

Термін дії державного фінансування закінчується в середині грудня, і запитувана допомога буде частиною пакету фінансування уряду до кінця вересня 2023 року.

10 листопада Пентагон офіційно оголосив новий оборонний пакет для потреб України на загальну суму 400 мільйонів доларів. Зокрема, новий пакет передбачає надання Україні додаткових снарядів для HIMARS, ракет для Hawk, чотирьох систем ППО Avenger, артилерійських снарядів, захисного одягу для холодної погоди та іншої допомоги.

Загалом Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 18,6 мільярда доларів з початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого.

Читайте також: США інвестують у виробництво боєприпасів, аби забезпечити потреби України – Пентагон

«Це було питання часу»: Зеленський про ймовірний удар російських ракет по Польщі

Росія завдала масованого ракетного удару по Україні, аби спробувати «терором досягнути того, чого дев’ятий місяць не можуть і не зможуть досягнути» – таку думку висловив президент України Володимир Зеленський.

Він вказав на те, що атака відбулася наприкінці першого дня саміту «Групи 20», яку президент назвав G19, вочевидь, виключаючи з групи Росію. На думку Зеленського, таким чином Росія відповіла на заклики покласти край війні.

«Росія каже світу, що хоче продовжувати. Відповідь тепер за світом. Тим більше, що сьогодні сталося й те, про що ми давно попереджали. Терор не обмежується нашими державними кордонами. Вже поширюється на територію Молдови, а сьогодні російські ракети вдарили по Польщі, по території нашої дружньої країни. Загинули люди. Прийміть, будь ласка, співчуття від усіх українських братів», – заявив він.

Голова держави вказав на те, що Київ неодноразово попереджав про можливість атак Росії проти інших країн:

«Польща, держави Балтії... Це питання часу, коли б російський терор пішов далі. Треба поставити на місце терориста. Що довше Росія відчуває безкарність, то більше буде загроз для всіх, до кого можуть дістати російські ракети».

Зеленський закликав партнерів діяти у відповідь на атаку проти країни-члена НАТО, назвавши її «російським ракетним ударом по колективній безпеці».

«Я хочу зараз сказати всім нашим польським братам і сестрам – Україна завжди вас підтримає, вільних людей терор не зламає, перемога можлива, коли немає страху», – додав він.

Раніше 15 листопада польська влада заявила, що прем’єр-міністр Матеуш Моравецький скликав засідання Комітету національної безпеки через «кризову ситуацію». Речник уряду не навів деталей щодо причин скликання.

Проте польські медіа повідомили, що дві російські ракети впали в районі селища Пшеводув у Польщі, внаслідок чого загинули двоє людей.

Москва, своєю чергою, заперечила свою причетність до удару і назвала заяви польських медіа «провокацією».

Росія 15 листопада випустила понад 90 ракет по регіонах України, більшість із них збили українські сили протиповітряної оборони. Внаслідок ударів мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.

Росія назвала повідомлення про влучання її ракет у Польщі «провокацією»

Росія заперечила, що дві її ракети, запущені по Україні 15 листопада, впали натомість на території члена НАТО Польщі, вбивши двох людей.

Речник польського уряду Пьотр Мюллер не підтвердив цю інформацію від неназваного посадовця, але сказав, що керівництво країни проводить екстрену нараду через «кризову ситуацію». Уряд не наводить деталей щодо того, чи пов’язане засідання з російським масованим обстрілом України.

Польські ЗМІ раніше повідомляли, що двоє людей загинули 15 листопада після влучання ракети в Пшеводуві, польському селі поблизу кордону з Україною.

Постраждала і сусідня Молдова, що залишилася частково без світла через російські обстріли України 15 листопада.

За числом випущених Росією ракет удар 15 листопада не поступається першому такому масованому нападу, здійсненому 10 жовтня. Результатом є те, що українські енергетики оголосили про застосування екстрених відключень. Мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах. За даними МВС, одна людина загинула, шестеро поранені, пошкоджені 30 об’єктів.

У Повітряних силах повідомили, що, за попередніми даними, українські військові збили 73 із понад 90 крилатих ракет, а також всі 10 дронів «Шахед», запущених російськими силами по Україні під час масованого удару 15 листопада.

Міністерство оборони РФ заявило, що повідомлення про це є «навмисною провокацією з метою ескалації ситуації».

«Жодних ударів по цілях поблизу українсько-польського державного кордону російськими засобами ураження не завдавалося. Опубліковані за гарячими слідами польськими ЗМІ з місця події у населеному пункті Пшеводув уламки не мають жодного відношення до російських засобів ураження», – заявили у російському відомстві.

Раніше високопоставлений чиновник розвідки США, якого цитує агентство AP, заявив, що російські ракети 15 листопада впали на території Польщі, внаслідок чого загинули дві людини.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG