Підозрюваним у хуліганстві на території Лаври обрано запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту, повідомила Київська міська прокуратура у фейсбуці ввечері 21 квітня.
«Суд обрав запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту чотирьом підозрюваним у хуліганських діях на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», – проінформували в прокуратурі.
Троє підозрюваних отримали таке обмеження до 19 червня, ще один – до 19 травня.
20 квітня прокурори повідомили про підозру у вчиненні хуліганства чотирьом особам, які 19 квітня намагалися потрапити до одного з корпусів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Вони влаштували штовханину з правоохоронцями, зламали захисні ролети та двері одного з корпусів і незаконно проникли до приміщення. Затриманим інкримінують ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від двох до пʼяти років позбавлення волі.
Латвія вирішила віддати Україні всі свої ЗРК Stinger – міністр
Латвія вирішила віддати Україні всі ЗРК Stinger, які є на озброєнні, заявила міністр оборони країни Інара Мурнієце.
«Латвія відгукнулася на запит України щодо постачання ЗРК і ухвалила рішення передати Україні всі ЗРК Stinger, які ще є на озброєнні у нашому розпорядженні. Ми зробимо все можливе, щоб доставити їх якомога швидше», – сказала вона, не уточнивши, про яку кількість ЗРК йдеться.
За її словами, Рига продовжує реалізацію амбітної програми навчання українських військових. Міністр висловила впевненість, що до кінця року Латвія підготує майже 3 тисячі військовослужбовців ЗСУ.
З початку повномасштабної російської агресії Латвія, як і інші країни Балтії – Литва та Естонія – послідовно і рішуче підтримує Україну.
Експерти на Запорізькій АЕС цього тижня «майже щодня» чули обстріли – МАГАТЕ
Експерти Міжнародного агентства з питань атомної енергії на Запорізькій атомній електростанції в Україні чули обстріли майже щодня протягом останнього тижня, йдеться в звіті агентства.
За словами директора МАГАТЕ Рафаель Ґроссі, у якийсь момент їм сказали сховатися через потенційну небезпеку.
«Я побачив чіткі ознаки військових приготувань у цьому районі, коли відвідав Запорізьку атомну електростанцію трохи більше трьох тижнів тому. Відтоді наші експерти на об’єкті часто повідомляли про звуки вибухів, часом припускаючи інтенсивний обстріл неподалік від майданчика. Я глибоко стурбований ситуацією на станції», – сказав Ґроссі.
У МАГАТЕ також зауважують, що на ЗАЕС зараз працює лише близько чверті штатного обслуговуючого персоналу, через це на станції немає планового плану технічного обслуговування та поточного контролю.
Днями державна компанія «Енергоатом» припустила, що російські військові можуть готуватися блокувати персонал на Запорізькій атомній електростанції.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну. «Енергоатом» заявляв про тиск російських військових на персонал станції. Також Росія та Україна звинувачували один одного в обстрілі станції.
У Росії визнали іноагентом розслідувача Христо Грозєва
Міністерство юстиції Росії 21 квітня оголосило, що включило до реєстру «іноземних агентів» журналіста Bellingcat Христо Грозєва.
За версією російського міністерства, Грозєв поширював недостовірну інформацію, брав участь у створенні матеріалів «іноагентів» та брав участь у діяльності «небажаної» організації.
Крім нього, до реєстру включили опозиціонерку та відеоблогерку Ельвіру Віхарєву, журналістку Наталію Севець-Єрмоліну, правозахисну організацію «Школа призовника» та журналістський проект «Адвокатська вулиця».
Лефортовський суд Москви 21 квітня заочно заарештував Христо Грозєва, якого звинувачують у незаконному перетині російського кордону. За словами Грозєва, справу проти нього порушили через те, що у 2021 році він допоміг залишити Росію головному редактору The Insider Роману Доброхотову, якому загрожувало увʼязнення.
Столтенберґ про перспективу переговорів між Україною і РФ: Путін «готується до війни»
Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про її майбутнє, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Він сказав про це, коментуючи повідомлення ЗМІ про те, що президент Франції Емманюель Макрон має намір залучити Китай до того, щоб посадити Росію і Україну за стіл переговорів.
«Перш за все, я вважаю, що Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про майбутнє України. По-друге, немає жодних ознак того, що президент Путін готується до миру. Він готується до війни. І по-третє, ми знаємо, що навіть якщо дуже важко передбачити результат цієї війни і коли вона закінчиться, якщо все закінчиться за столом переговорів, те, що відбувається за цим столом, нерозривно пов’язане з ситуацією на полі бою», – сказав генсекретар після засідання Контактної групи з питань оборони України, яке відбулося на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня.
За його словами, єдиний спосіб переконатися, що президент РФ Володимир Путін «готовий прийняти Україну як суверенну, незалежну державу» і мати прийнятне рішення – «це надати Україні військову підтримку, щоб зміцнити їхню позицію у будь-яких потенційних переговорах у майбутньому».
«Отже, Україна повинна вирішувати, які умови є прийнятними, а ми повинні забезпечити, щоб Україна мала достатню силу на полі бою, яка дозволить нам отримати прийнятне завершення цієї війни», – наголосив Столтенберґ.
Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що президент Франції Еммануель Макрон має намір звернутися до Китаю з планом, який, на його думку, потенційно може привести до переговорів між Росією та Україною – причому вже цього літа.
Росія, яка у 2014 році окупувала український півострів Крим і з 2014 року підтримує бойові дії на Донбасі, а у лютому минулого року розпочала повномасштабне вторгнення до України, заявляє нібито про готовність до переговорів, які, за словами Москви, не мають стосуватися окупованих нею українських територій.
Україна неодноразово заявляла, що мир буде досягнутий лише тоді, коли Росія залишить усі окуповані території, включно з Кримом. «Справжній мир означає відновлення міжнародно визнаних кордонів України. Справжній мир означає безпечну Батьківщину для людей в українському Криму, які є мішенню», – заявляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Міністр оборони США очікує, що Швеція «незабаром» приєднається до НАТО
Міністр оборони США Ллойд Остін 21 квітня повторив, що очікує на швидке приєднання Швеції до НАТО. Про це повідомляє агенція DPA.
Виступаючи на зустрічі з союзниками на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині, Остін сказав: «Я б відзначив, що Фінляндія, яка вже давно брала участь у цій контактній групі, сьогодні тут як новий союзник по НАТО. Я очікую, що Швеція незабаром прийде також».
Попри продовження суперечок навколо членства Швеції в НАТО, Сполучені Штати все ще припускають, що країна буде прийнята до оборонного альянсу на літньому саміті у Вільнюсі.
Швеція подала заявку на членство в НАТО в травні 2022 року разом із Фінляндією після вторгнення Росії в Україну. Фінляндія офіційно стала членом НАТО 4 квітня після того, як усі країни-члени погодилися на її вступ, але Швеція все ще чекає на ратифікацію від Туреччини та Угорщини.
Турецьке керівництво продовжує звинувачувати Швецію у недостатній боротьбі з «терористичними організаціями», до числа яких Анкара зараховує заборонену Робітничу партію Курдистану.
Будапешт стурбований через шведські заяви, які стосуються верховенства права та корупції в Угорщині.
Вашингтон заохочує союзників по НАТО Туреччину та Угорщину якнайшвидше ратифікувати вступ Швеції. Канцлер Німеччини Олаф Шольц також нещодавно заявив, що уряд Німеччини продовжує сподіватися, що Швеція приєднається до альянсу до саміту в Литві.
Близько 2500 українських військових зараз проходять тренування в Німеччині – Міллі
Близько 2500 українських військових наразі проходять тренування в Німеччині, повідомив голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі.
«Зараз у Німеччині навчаються близько 2500 українських військових. Ще 8800 військових пройшли навчання та повернулися в Україну. А 65 українців нещодавно пройшли підготовку на ракетних комплексах Patriot», – сказав Міллі під час пресконференції за результатами засідання у форматі «Рамштайн».
За його словами, США та союзники продовжуватимуть забезпечувати життєво важливу підготовку та додаткові можливості для протиповітряної оборони та маневрування.
На військово-повітряній базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня пройшла зустріч Контактної групи з оборони України.
Фронтові репортери Радіо Свобода відзначені журналістською нагородою у США
Агентство США з глобальних медіа (USAGM) відзначило премією імені Дейвіда Берка журналістів п’яти своїх мереж і роботу персоналу, спрямовану на гарантування безпечного доступу до журналістських матеріалів.
У повідомленні USAGM ідеться, що фронтові кореспонденти української служби Радіо Свобода «пішли на великі жертви, щоб висвітлювати російське вторгнення в Україну та протистояти кремлівській пропаганді та дезінформації».
«Робота, яку ми виконуємо, щоб надавати точні та надійні новини та інформацію по всьому світу, щодня стає важливішою і небезпечнішою. Ми впоралися з цим викликом», — сказала генеральний директор USAGM Аманда Беннетт 21 квітня на 22-й щорічній церемонії нагородження.
Також лауреатами премії видатного журналіста Дейвіда Берка стали:
- Українська служба «Голосу Америки», яка надала критичні новини мільйонам українців під час російського вторгнення в Україну
- Radio Free Asia’s Mandarin Asian Pacific Report (APR) і Digital Teams за репортажі про історичні протести в Китаї
- Група Middle East Broadcasting Network, яка висвітлювала проміжні вибори 2022 року у США, підкреслюючи, як працює американська демократія
- Томас Кардосо та Патрісія Мартінес з офісу Cuba Broadcasting, які ведуть і продюсують радіошоу Cuba al Día, надаючи громадянам Куби можливість висвітлити їхні щоденні проблеми.
- Рамі Рауф, технолог і дослідник Фонду відкритих технологій, який багато працював над безкоштовним програмним забезпеченням із відкритим кодом (FOSS) і допоміг запустити новий Фонд сталого розвитку FOSS
- Команда проєкту Zero Trust Architecture (ZTA), що входить до складу Управління технологій, послуг та інновацій, за їхню роботу над впровадженням принципів кібербезпеки.
Нагорода імені Дейвіда Берка носить ім’я першого голови Ради міжнародного мовлення США, який керував нею перші три роки її існування. Нагороду імені Берка вручають щороку на відзначення відваги, чесності і професіоналізму журналістів засобів інформації, що працюють у структурах під керівництвом Ради.
У 2016 року цю нагороду отримали журналісти проєкту української служби Радіо Свобода Крим.Реалії, а в 2014 році – київське бюро Радіо Свобода.
Столтенберґ про те, скільки Росія буде вести війну: маємо бути готові до довгострокових заходів
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відмовився спрогнозувати, скільки Росія буде готова вести війну проти України, але наголосив, що союзники Києва мають бути готовими до «довгострокових заходів».
«Я не буду спекулювати щодо цього, тому що війна або війни за своєю природою – непередбачувані. І ми ніколи не повинні недооцінювати росіян. Вони довели, що прагнуть вести агресивні дії проти України. Війна почалася не минулого року. Це почалося в 2014 році. Але саме тому меседж всім союзникам і партнерам по НАТО та Контактній групі з питань оборони в Україні полягає в тому, що ми повинні бути готові до довгострокових заходів, щоб підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно», – сказав генсекретар в інтерв’ю Радіо Свобода.
За словами Столтенберґа, НАТО буде поруч з Україною в майбутньому, «скільки буде потрібно».
«Бо це буде трагедія для українців, якщо переможе президент Путін, але також і небезпечно для союзників по НАТО. Це продемонструє всім авторитарним лідерам, що коли вони використовують військову силу, щоб отримати те, що вони хочуть, це зробить світ більш небезпечним, а союзників НАТО більш вразливими. Тож моє послання союзникам по НАТО полягає в тому, що в наших інтересах безпеки гарантувати, що Україна переможе. І переможе як суверенна країна, так», – наголосив генсекретар.
Напередодні під час візиту до Києва Єнс Столтенберґ заявив, що Північноатлантичний альянс фокусується, окрім підтримки України в протистоянні російській агресії, також на її потребах після війни.
Він назвав російську агресію проти України токсичним патерном, який потрібно зупинити. Відтак НАТО бачить своєю задачею посилення Збройних сил України.
Генсекретар висловив впевненість, що майбутнє України в НАТО, і повна відповідність стандартам Альянсу допоможе цього досягнути.
Раніше Столтенберґ заявляв, що союзники мають надати Україні більше зброї та матеріальних засобів.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України і на рівень володіння державною мовою як умову для набуття громадянства України.
Як повідомляється на сайті Верховної Ради, 21 квітня закон №7606 повернуто з підписом президента.
21 березня Верховна Рада у цілому ухвалила цей документ. Він передбачає, що
умовами прийняття в громадянство України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою і обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Крім того, закон передбачає «особливі умови» набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України. Закон зобов’язує їх протягом двох років з моменту отримання громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою.
Ініціатором законопроєкту був прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня минулого року. У першому читанні парламент ухвалив цей законопроєкт 18 жовтня.
Берлін відкинув можливість відправки німецьких винищувачів в Україну
Міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус на зустрічі союзників Києва на німецькій базі «Рамштайн» 21 квітня відкинув можливість поставки в Україну німецьких винищувачів, повідомило агентство dpa.
Проте Німеччина може надати українським пілотам літаки, якими вони могли б оперативно користуватися й обслуговувати їх на місці, заявив Пісторіус 21 квітня під час переговорів, присвячених координації поставок зброї в Україну.
«Це не те, що пересісти з однієї орендованої машини на іншу», – сказав він, маючи на увазі відмінності між винищувачами двох країн.
Німецькі Tornado і Eurofighter мають інші можливості, ніж ті, які потрібні Україні, заявив німецький міністр. «Це стосується тих, у кого є потрібні літаки», – додав він.
Цього місяця уряд Німеччини дозволив передати Україні п’ять винищувачів МіГ-29, які перебувають у ВПС Польщі.
У німецькому уряді зазначили, що ці літаки належали армії ФРН, потім Німеччина передала їх Польщі, і як країна походження цієї військової техніки ФРН мала дати згоду на їх реекспорт. Всього в армії ФРН налічувалося 24 винищувачі МіГ-29.
У березні Польща вже передала Україні чотири МіГ-29, а президент Анджей Дуда оголосив, що незабаром буде передано ще кілька літаків.
Також у квітні Словаччина передала Україні всі 13 обіцяних винищувачів МіГ-29.
Водночас Україна давно просить союзників про надання сучасних винищувачів, зокрема, F-16. Під час зустрічі в Парижі на початку лютого президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
Також він вказав, коментуючи «мирні ініціативи» президента Франції Емманюеля Макрона, що Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про майбутнє України, тим паче, що немає жодних ознак того, що президент Росії Володимир Путін готується до миру.
Про контрнаступ ЗСУ, західну підтримку, Україну в НАТО та «агресивну поведінку» президента Росії Володимир Путіна – читайте в ексклюзивному інтерв’ю генерального секретаря НАТО Радіо Свобода.
«Впевнений, Україна матиме успіх». Генсекретар НАТО прокоментував плани України щодо контрнаступу
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив упевненість в успіху майбутньої контрнаступальної операції України. В інтерв’ю Радіо Свобода 21 квітня, відповідаючи на запитання про те, чи обговорювали сьогодні на «Рамштайні» плани України щодо контрнаступу, Столтенберґ наголосив, що залишає українцям право відповідати на оперативні питання, «тому що це рішення України».
«Наша відповідальність як союзників і партнерів по НАТО полягає в тому, щоб ми надавали Україні якомога більше обладнання. І ця підтримка зробила величезний внесок на полі бою. Треба пам’ятати, що Україна змогла відкинути російські війська від Києва на півночі. І я сам був у Бучі, я бачив, як поводяться росіяни, які звірства вони чинять, а потім ЗСУ так само просунулися на сході – у Харкові, а потім на півдні і навколо Херсона», – зауважив генсекретар.
«Отже, українські Збройні сили, їхня хоробрість, мужність у поєднанні з постачанням від союзників і партнерів по НАТО продемонстрували, що вони здатні звільняти території. Відтоді, зокрема після того, як вони звільнили Херсон, ми надавали набагато більше підтримки бронетехнікою, БМП, більше артилерії, ППО, а також бойових танків. Тому я впевнений, що коли Україна вирішить розпочати нові операції, щоб звільнити більше території, Україна матиме успіх», – наголосив він.
У Міноборони днями відреагували на дискусії в суспільстві та очікування контрнаступу ЗСУ. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр закликала не зводити контрнаступ лише до якихось активних наступальних дій, оскільки це величезний комплекс різних дій і заходів, який, серед іншого, передбачає підготовку людей, техніки, людей, резервів, формування тактики. Вона зауважила, що контрнаступальні дії українських військ вже відбуваються.
Раніше цього тижня керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.
У лютому керівник ГУР Міноборони заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: наступ на чотирьох напрямках, Бахмут – епіцентр боїв
Російські війська ведуть наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках, на цих ділянках фронту сили оборони України протягом доби було відбили близько 30 атак, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
В епіцентрі бойових дій залишається місто Бахмут.
На Куп’янському напрямку протягом доби противник здійснив спробу покращити тактичне положення, провів безуспішні штурмові дії неподалік населеного пункту Лиман Перший, також були були спроби наступу Новокалинового, Степового та Невельського на Авдіївському напрямку, додають у штабі.
«Продовжуються запеклі бої за місто Бахмут. Поблизу населеного пункту Богданівка противник вів безуспішні наступальні дії. Від ворожих обстрілів постраждали Роздолівка, Оріхово-Василівка, Бахмут, Іванівське, Часів Яр, Олександро-Шультине, Біла Гора, Диліївка, Залізне, Північне, Південне та Нью-Йорк Донецької області», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку протягом доби українські захисники відбили численні атаки противника біля Мар’їнки, на Шахтарському напрямку були безуспішні наступальні дії військ РФ в районі Вугледару.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії.
Столтенберґ про підсумки «Рамштайну»: головний акцент – протиповітряна оборона
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це Столтенберґ сказав в інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
«Головний меседж полягає в тому, що ми повинні надати ще більше підтримки Україні на додачу до безпрецедентної підтримки, яка вже була надана. І головний акцент – головний пріоритет – протиповітряна оборона. Буквально вчора ми отримали нові оголошення від Сполучених Штатів про додаткові ракети для чотирьох батарей Patriot, які є надзвичайно передовими системами захисту. Норвегія та інші країни поставили NASAMS. Деякі «Т»-системи поставили Франція та Італія, тож союзники активізуються. Але, звичайно, чим більше – тим краще. І тому такі зустрічі важливі, оскільки це спосіб мобілізуватися і визначити точні потреби, а потім мобілізувати підтримку з боку союзників по НАТО та партнерів у цій контактній групі», – сказав генсекретар.
Інших подробиць він не навів.
Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що побудова багаторівневої системи ППО/ПРО у найкоротший термін є пріоритетом для України.
Президент Володимир Зеленський перед зустріччю «Рамштайн» заявив, що Україна очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу
В Україні близько 18:30 оголошена масштабна повітряна тривога.
Про повітряну небезпеку повідомили в Києві та в усіх областях України.
Влада рекомендує перейти в укриття.
Вранці Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що у Чорному морі на бойовому чергуванні перебували дев’ять російських кораблів, серед них були два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до восьми ракет.
У ніч на 21 квітня в Україні оголошувалась повітряна тривога. Росія атакувала Україну 12 дронами-камікадзе. Про 8 збитих «шахедів» на підльоті до Києва повідомили у КМВА. Також повідомлялося про пожежі на Вінниччині та Полтавщині внаслідок атаки дронами. Інформації про жертв чи постраждалих немає.
Остін: Україні вже передали понад 230 танків
Голова Міноборони США Ллойд Остін заявив, що союзники вже передали Україні понад 230 танків.
«Наші колективні зусилля зробили величезну зміну на полі бою – лише за кілька коротких місяців контактна група поставила понад 230 танків, понад 1555 броньованих машин та інше обладнання та боєприпаси для підтримки понад 9 нових нових бронетанкових бригад. Також пришвидшено передачу M1 Abrams, щоб забезпечити Україну більшою кількістю бронетехніки в найближчі місяці і щоб українці використовували її для навчання у Німеччині протягом наступних кількох тижнів», – сказав він.
Україна не уточнює кількість танків, отриманих від союзників.
У січні 2023 року уряд Німеччини після тривалих вагань погодився укласти альянс щодо постачання Україні танків Leopard 2.
24 лютого – у річницю російського повномасштабного вторгнення – Польща поставила Україні перші танки Leopard.
Головком ЗСУ Валерій Залужний раніше заявляв, що для звільнення України від окупантів – до кордонів до 23 лютого 2022 року, Київ потребує, «300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць».
НКРЕКП досі не ухвалила порядок проведення аукціонів на експорт електроенергії – «Укренерго»
Експорту електроенергії до Європи наразі заважає відсутність порядку проведення спільних аукціонів із доступу до міждержавних перетинів – про це заявила державна компанія «Укренерго» 21 квітня.
При цьому затвердження такого порядку компанія назвала відповідальністю Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
«НЕК «Укренерго» протягом кількох років неодноразово зверталася до Регулятора з проханням затвердити такий порядок за європейськими правилами. Фахівці «Укренерго» надавали для цього всі необхідні дані та документи», – стверджують у компанії.
Крім того, «Укренерго» закликає ухвалити зміни до закону «Про ринок електричної енергії» та Податкового Кодексу.
«Незважаючи на те, що Регулятор досі не ухвалив відповідного європейським правилам Порядку проведення спільних аукціонів на доступ до міждержавного перетину, «Укренерго» продовжує працювати з партнерами і робити все можливе, щоб експорт електроенергії міг відбуватися в рамках того регуляторного поля, яке наразі встановлене НКРЕКП», – додає пресслужба.
За повідомленням, наразі триває експорт електроенергії з Украни до Польщі та Молдови.
Раніше НКРЕКП заявила про позапланову невиїзну перевірку «Укренерго». Комісія пояснила це тим, що компанія нібито не надала інформацію про підготовку до аукціонів із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів для експорту електроенергії до Словаччини.
Експорт зупинився торік у жовтні після початку масованих атак військ РФ на українську енергосистему. Після стабілізації ситуації навесні 2023 року його частково поновили.
Резніков розповів про результати зустрічі з генсеком НАТО та засідання «танкової коаліції»
Міністр оборони України Олексій Резніков під час зустрічі з генеральний секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом висловив сподівання про пришвидшення «політичних рішень щодо інтеграції України в НАТО».
«Чудова дискусія з Генеральним секретарем НАТО. Я висловив йому вдячність за координацію допомоги Україні з боку Альянсу. Напередодні Вільнюського саміту обговорили низку конкретних проектів. Я радий отримати зелене світло для нашої тісної співпраці з NSPA, агентством закупівель НАТО. Це включатиме огляд національних закупівель та найкращі поради для Міноборони», – написав він у твіттері.
За його словами, Україні потрібні відмінні оборонні закупівлі як для того, щоб виграти війну, так і для того, щоб бути ефективними в майбутньому.
«Україна досягла безпрецедентного рівня оперативної сумісності з НАТО. Ми де-факто вже є частиною простору безпеки Альянсу. Я висловив сподівання, що це пришвидшить політичні рішення щодо інтеграції нашої країни в НАТО», – додав міністр.
Під час візиту до Києва 20 квітня Єнс Столтенберґ повторив, що майбутнє України – в НАТО, проте традиційно не назвав термінів для цього.
Резніков також повідомив про засідання «танкової коаліції».
«Я вдячний своїм німецьким і польським колегам Борису Пісторіусу та Маріушу Блащаку за непохитну підтримку України. Сьогодні ми підписали угоду про наміри щодо створення в Польщі Центру технічного обслуговування та обслуговування основних бойових танків України Leopard 2. Це сприятиме зміцненню нашої співпраці та можливостей українських захисників», – розповів він.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що Україна готується до чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» і очікує «ґрунтовних рішень», які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Боррель: ЄС надав понад 66% 1-го траншу на боєприпаси. Кулеба закликає швидше надати другий
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 21 квітня провів розмову з головою зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозепом Боррелем.
За його словами, він подякував, поміж іншого, за наданий ЄС 1 мільярд євро на боєприпаси.
«Закликав посприяти якнайшвидшому завершенню обговорень 2-го траншу в 1 мільярд євро на спільні закупівлі, заради гарантування безпеки в Європі», – додав голова МЗС.
Боррель також повідомив про розмову. У ній він «підтвердив, що ЄС виконує свої зобов’язання надати Україні боєприпаси».
«З 9 лютого понад 66% із перших 1 мільярда євро були надані. Терміновість зрозуміла – ЄС зробить усе можливе, аби забезпечити потребу, і забезпечити її швидко», – запевнив голова дипломатії блоку.
Напередодні Дмитро Кулеба висловив розчарування нездатністю країн-членів Європейського союзу реалізувати їхнє рішення про спільну закупівлю боєприпасів для України.
13 квітня Рада ЄС схвалила надання одного мільярда євро на закупівлі боєприпасів для України. Це рішення втілює в життя першу частину угоди Ради ЄС від 20 березня 2023 року про пришвидшене надання Україні боєприпасів.
Втім, видання Politico з посиланням на три джерела повідомило 19 квітня, що представники країн-членів ЄС не змогли домовитися, хто має отримати контракти на закупівлю боєприпасів: тільки місцеві фірми чи також конкуренти з інших країн, зокрема США і Великої Британії.