У Росії за добу сталося кілька великих пожеж
У Росії упродовж вівторка сталося кілька масштабних пожеж у різних регіонах. Як передає російська служба Радіо Свобода з посиланням на МНС РФ, вранці сталася велика пожежа у селищі Сосьва у Свердловській області – вогнем охопило понад 90 будівель. Одна людина загинула. За однією з версій, полум’я перекинулося з місцевої пилорами.
Проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії» повідомив про пожежу в забайкальському селищі Баляга. Там полум’я охопило житлові будинки, частину жителів евакуювали. Вогонь на житлові будинки перекинувся з території занедбаного меблевого комбінату.
Також, за даними російських ЗМІ, масштабна пожежа сталася у місті Лісозаводську Приморського краю, де спалахнув деревопереробний цех, та у селі Трун, що в Пермському краї.
Серед причин виникнення пожеж російська влада називає сезонний фактор і людську недбалість.
Путін підписав указ про дзеркальне вилучення іноземних активів
Президент Росії Володимир Путін у вівторок підписав указ про дзеркальне вилучення іноземних активів. Згідно з документом, при конфіскації російського майна в США та в інших країнах, що підтримали санкції проти Москви, пов’язані з цими державами активи в Росії будуть переводиться в тимчасове управління.
Як повідомляє російська агенція РБК, у переліку такого майна зараз зазначені частка в «Юнипро» та дві частки у Fortum. Підписаний Путіним указ переводить їх під тимчасове управління Росмайна.
Більшістю акцій енергокомпанії «Юнипро» володіє німецький концерн Uniper. Fortum Russia B.V. – це спільне підприємство з участю фінської державної енергетичної компанії.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Москва запровадила низку обмежень для іноземних компаній із так званих «недружніх країн», які підтримали санкції проти РФ. Серед іншого, продаж такими компаніями активів у Росії потребує погодження з урядовою комісією.
«Приклад російських репресій проти корінного народу Криму» – президент про затримання Джеппарова
Президент Володимир Зеленський назвав актом репресії проти кримськотатарського народу затримання в окупованому Криму кримського громадського діяча, правозахисника Абдурешита Джеппарова.
«Сьогодні окупанти увірвалися в будинок Абдурешита Джеппарова. Він один із представників кримськотатарського національного руху, правозахисник, громадянин України. Де він зараз, що з ним – невідомо. Це ще один приклад російських репресій проти корінного народу Криму, проти всіх наших людей. Тисячі й тисячі таких прикладів за час агресії як у Криму, так і в інших наших регіонах, окупованих Росією», – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.
25 квітня стало відомо, що російські силовики затримали кримського громадського діяча Абдурешита Джеппарова після обшуку в його будинку. Кримська правозахисна група у фейсбуці повідомила, що Джеппарова окупанти затримали нібито за непокору поліції. Його тримають у спецприймачі для адміністративно арештованих у Сімферополі.
16 березня російські силовики провели обшук у будинку правозахисника, ветерана кримськотатарського національного руху в Білогірську. До Джеппарова не допустили адвокатів. Після обшуку російські силовики відвезли чоловіка до райвідділу поліції.
Пізніше Білогірський районний суд, підконтрольний Росії, заарештував його на 15 діб за звинуваченням у «пропаганді нацистської атрибутики чи символіки» у соцмережах.
МЗС України і представництво президента України в АР Крим закликали звільнити Абдурешита Джеппарова.
31 березня він вийшов на свободу після 15 діб адміністративного арешту.
«Все має завершитись у трибуналі» – Зеленський про воєнні злочини РФ
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні наголосив, що воєнні злочини РФ мають бути предметом розгляду трибуналу.
Зеленський звернув увагу на останні факти – обстріл Куп’янська і тамтешнього музею, через що загинули дві жінки, руйнування церкви в Херсоні тощо.
«Світ знає: Росію можна зупинити. Це спільний інтерес. Зупинити силою наших воїнів на передовій. Нашою зброєю – як українською, так і тією, яку ми отримуємо від партнерів. Силою права, тобто санкціями, які потребують постійного посилення, а також нашою спільною роботою заради справедливості. Кожен прояв російського терору, кожен день агресії – це додаткові аргументи, що все це має завершитись у трибуналі – у новому Нюрнберзі щодо рашизму, щодо тих, хто знищує життя і людей, у кого ракети – проти музеїв, а керовані авіабомби – проти церков», – зазначив Зеленський.
Він каже: «Росія має програти. Іншої мети у світу бути не може».
«Бо все інше – це програш життя, це програш права, це програш власне світу», – додав президент.
Наприкінці березня Зеленський повідомляв, що Україна працює над текстом резолюції щодо спецтрибуналу над Росією на майданчику ООН. Серед ідей обговорюється створення «гібридного трибуналу». Для такого судового органу не буде потрібна резолюція Генасамблеї ООН. У роботі трибуналу зможуть взяти участь не лише українські, а й міжнародні фахівці, а сам він може розташовуватись у Європі щонайменше до закінчення війни в Україні.
Росія воєнні злочини в перебігу своєї війни проти України не визнає, та і саму війну називає «спеціальною військовою операцією».
Цивільним на Херсонщині заборонили користуватися човнами та іншими плавзасобами – ОВА
На Херсонщині заборонено вихід і перебування суден та інших плавзасобів на водних обʼєктах, повідомила обласна військова адміністрація у Telegram.
Повідомляється, що рішення ухвалили для гарантування безпеки судноплавства та громадян, мінімізації ризиків диверсій і терористичних загроз у внутрішніх водах України.
«Заборона поширюється на всі види плавзасобів – спортивні судна, рибацькі, розважальні тощо. Виняток – судна Сил оборони України та фахівців, котрі здійснюють охорону водних біоресурсів», – йдеться в повідомленні.
Обмеження діятиме до скасування воєнного стану або окремого розпорядження.
Раніше повідомлялося про факти, коли російські військові обстрілювали чи кидали гранати у човни з цивільними. Це відбувалося, коли люди, зокрема, пливли до Херсона з дач, що на лівому березі Дніпра.
Лавров побачив глухий кут у Чорноморській зерновій ініціативі
Ситуація щодо вивезення продовольства та добрив із чорноморських портів України перебуває у безвиході, заявив на пресконференції у Нью-Йорку міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
За його словами, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш намагається домовитися з країнами, які оголосили односторонні санкції проти Росії, але результатів немає. Зокрема, «Россільгоспбанк», за словами Лаврова, досі відключений від SWIFT.
За словами очільника російського МЗС, Ґутерріш звертався до трьох американських банків з проханням допомагати «Россільгоспбанку» обслуговувати російські експортні угоди. За кілька місяців лише один американський банк погодився профінансувати одну операцію. «Захід не хоче допускати наше зерно та добрива на ринок», – стверджує Лавров.
Лавров підтвердив, що 24 квітня Ґутерріш передав листа для президента Росії Володимира Путіна. У документі, за даними ООН, пропонуються шляхи розширення та продовження зернової угоди з урахуванням позицій, висловлених сторонами.
Аналогічні листи Ґутерріш надіслав і решті учасників зернової угоди – Україні та Туреччині, за посередництва якої Київ та Москва у липні 2022 року уклали угоду про вивезення продукції та добрив Чорним морем.
ЗМІ раніше неодноразово писали, що Росія вивозить із окупованих регіонів України зерно під виглядом свого. Зокрема, днями газета The Wall Street Journal писала, що український Офіс генпрокрора попросила Туреччину затримати суховантаж, допитати капітана та команду, а також узяти зразки продовольства. За даними відомства, судно перевозить викрадений ячмінь, завантажений у жовтні 2022 року в Керченській протоці.
Влада Туреччини не відповіла на запити The Wall Street Journal, але дипломатичні джерела газети розповіли, що впродовж останніх місяців Анкара потай схвалила заходи для припинення закупівель вивезеного українського зерна. Приводом для таких заходів стало публічне прохання України до Туреччини щодо затримання іншого судна, ймовірно, із вкраденим зерном. Інцидент стався минулого літа.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року і відтоді продовжувалася двічі.
До липня минулого року після лютневого нападу Росії порти України були повністю заблоковані. ООН та багато країн заявляли, що блокада експорту продовольства може призвести до глобальних наслідків аж до голоду в найбідніших країнах.
У березні 2023 року операцію було продовжено. ООН офіційно не повідомляла, на який термін було продовжено домовленість. Україна заявляла про продовження на 120 днів – на той же термін, що й під час першого продовження восени. МЗС Росії заявило, що Москва повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів.
Армія РФ обстріляла Нікопольщину, постраждали дві жінки – Дніпропетровська ОВА
Російські війська надвечір обстріляли з важкої артилерії Нікопольський район, в результаті чого постраждали дві жінки, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Вогонь, зокрема, армія РФ відкрила по Марганцю та Нікополю.
«У Марганці постраждали дві жінки – 64 і 77 років. Вони лікуватимуться амбулаторно», – написав Лисак у Telegram.
Повідомляється, що у Марганці пошкоджено адміністративні, приватні і багатоквартирні будинки, розбито газопровід і лінії електропередачі. У Нікополі – приватне підприємство, багатоквартирний будинок, магазин і автомобілі.
«Обстеження територій триває. Інформація уточнюється», – зазначив Лисак.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема, Нікополь.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія може скасувати самопроголошений мораторій на розміщення ракет середнього та малого радіусу дії наземного базування, заявив керівник відділу нерозповсюдження ядерної зброї МЗС Росії Володимир Єрмаков.
В інтервʼю державній агенції ТАСС 25 квітня Єрмаков сказав, що Росія виконуватиме мораторій залежно від дальності розміщення американських ракет, їхніх характеристик і здатності досягати Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Зокрема, готовність Росії продовжувати дотримуватись одностороннього мораторію на розміщення ракет середнього та малого радіусу дії наземного базування в окремих регіонах принципово залежатиме від конкретних параметрів дальності американських ракет. Але навіть зараз ми можемо з упевненістю сказати, що дестабілізаційні військові програми Сполучених Штатів і їхніх союзників роблять наш мораторій все більш і більш крихким, як в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, так і в Європі», – сказав Єрмаков.
Сполучені Штати в 2019 році вийшли з договору з Росією про ліквідацію ракет середнього та малого радіусу дії.
Угода, підписана в 1987 році президентом США Рональдом Рейганом і радянським генеральним секретарем Михайлом Горбачовим, обмежувала обидві країни від розміщення балістичних ракет наземного базування, крилатих ракет і пускових установок ракет, які могли використовуватися для перенесення або ядерних, або звичайних корисних навантажень.
Тодішній міністр оборони США Марк Еспер заявив, що вихід із угоди був «прямим результатом постійних і неодноразових порушень договору Росією впродовж багатьох років».
Після рішення США Росія також оголосила про вихід з угоди. Але водночас Москва заявила, що продовжить фактичний мораторій на розміщення такої зброї.
У лютому 2023 року президент Росії Володимир Путін заявив, що зупиняє участь своєї країни в договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який обмежує кількість розгорнутих ядерних боєприпасів міжконтинентального радіусу дії.
Ексрозвіднику Червінському обрали запобіжний захід – тримання під вартою
Шевченківський районний суд Києва 25 квітня обрав запобіжний захід колишньому розвідникові, офіцеру Сил спецоперацій Романові Червінському. Його заарештовано на два місяці без альтернативи внесення застави, повідомляють «Суспільне», «Українська правда» та журналіст Юрій Бутусов.
Червінського підозрюють у перевищення військовою службовою особою службових повноважень. У справі йдеться про спробу викрадення російського літака, що на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому «Канатове» на Кіровоградщині.
Слідчі стверджують, що ця операція проводилася попри заперечення СБУ та без згоди відповідних державних органів. Через це, вважає обвинувачення, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі «Канатове» особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків, і 23 липня 2022 року це дало змогу ЗС РФ обстріляти летовище. Тоді один військовий загинув, 17 зазнали поранень.
Адвокати оголосили, що оскаржать рішення в апеляції. Захисники наголошують, що всі дії Червінського були узгоджені на відповідному рівні, а бомбардування аеродрому не було наслідком провалу операції, оскільки його обстрілювали і до цього.
21 квітня Служба безпеки України повідомила Червінському про підозру у перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Передбачене покарання – позбавлення волі на строк від восьми до 12 років.
Кілька чинних та колишніх депутатів Верховної Ради, а також журналіст Юрій Бутусов клопотали про взяття Романа Червінського на поруки, але суд не погодився на такий запобіжний захід.
Олексій Данілов: «Демократична Росія – це як гаряче пиво»
Розпад Росії через агресію проти України багато експертів та оглядачів вважають неминучим. І водночас чинником, який лякає Захід не менше, ніж можливість застосування Москвою ядерної зброї.
Яким може бути розпад РФ, яке майбутнє чекає на Росію і чи здатен буде наступник президента Росії Володимира Путіна щось змінити? Розповів «Донбас.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
Путін ухвалив рішення про повномасштабне вторгнення в Україну за рік до його початку – «Верстка»
Президент Росії Володимир Путін ухвалив рішення про повномасштабну війну з Україною наприкінці лютого – на початку березня 2021 року, стверджується в розслідуванні видання «Верстка». Журналісти видання поговорили з колишніми та нинішніми чиновниками у російській та українській владі.
За словами співрозмовників видання, причиною війни з Україною для Путіна значною мірою стали особиста образа та бажання помсти, а негативне ставлення до України у російського президента формувалося багато років.
Як стверджує один із давніх знайомих російського президента, «сильно завів Путіна» «наїзд» на його кума Віктора Медведчука, тому що існування Медведчука та його телевізійних каналів – «це був як місток і надія якось ситуацію вирішити політичними методами». За його словами, на рішення Путіна вплинув і сам Медведчук, який регулярно розповідав Путіну про велику підтримку його особисто та проросійські настрої в Україні.
«Він розповідав казки, освоював ці гроші, які йому платили за організацію політичного опору, і не вірив, що хтось колись перевірить, – згадує джерело, близьке до адміністрації президента. – Розповідав про лояльність території, тупо вводячи в оману Путіна».
Підготовка до вторгнення тривала майже рік, але весь цей час у Кремлі виходили з хибних передумов та розрахунків, ідеться в розслідуванні. Вирішальну роль у тому, що Путін вирішив розпочати вторгнення, як стверджується, зіграв його друг, бізнесмен Юрій Ковальчук. Він, за словами близького до Кремля співрозмовника видання, переконав Путіна, що Європа розділена суперечностями, і саме тепер є найкращий час для швидкої операції.
Ще одне джерело, близьке до адміністрації президента, розповіло, що на дискусійному клубі «Валдай» у жовтні 2021 року один із присутніх там силовиків підтверджував у приватних розмовах, що Росія хоче змінити владу в Україні. Інше джерело каже, що вже у грудні 2021 року обговорювалося питання про те, як ділитимуть Україну між великими корпораціями.
«Путін справді повірив, що можна змінити режим у Києві швидко та безболісно», – йдеться в розслідуванні. Джерела видання кажуть, що багато силовиків були проти, при цьому «міністр оборони Сергій Шойгу не сперечався, а навіть зрадів рішенню Путіна». «Він не розумів, у якому стані армія перебуває, і йому було цікаво. Він повірив у те, що Путін знає щось, чого він не знає, і справді думав, що буде щось не надто серйозніше за анексію Криму», – стверджує один зі старих приятелів Путіна. Інші еліти були поставлені перед фактом уже в день вторгнення.
Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну вранці 24 лютого 2022 року. За даними ООН, до середини квітня 2023 року внаслідок бойових дій загинули понад вісім з половиною тисяч мирних жителів, понад 14 тисяч постраждали. Автори доповіді наголошують, що йдеться лише про задокументовані та підтверджені випадки загибелі мирних жителів. Насправді число загиблих може бути в рази більшим.
Вімблдон оголосив про допомогу українцям – після рішення допустити росіян і білорусів до турніру
Організатори головного у світі тенісного змагання на травʼяному покритті, Вімблдону, заявили 25 квітня, що вони запропонують додаткову підтримку українським гравцям і вболівальникам після того, як вимушені були скасувати заборону на участь російських і білоруських тенісистів.
На пресконференції у Всеанглійському клубі лаун-тенісу та крокету повідомили, що 1 фунт стерлінгів із кожного проданого квитка — очікується, що загальна сума становитиме понад 500 тисяч фунтів стерлінгів (625 000 доларів США) — буде передана на допомогу українцям. Також організатори профінансують один день відвідування турніру для 1000 українських біженців.
Кожний український учасник Вімблдону безкоштовно отримає два номери в готелі, а також приміщення для тренувань упродовж літнього сезону на травʼяних кортах.
Російські та білоруські гравці зможуть виступати в чоловічому та жіночому турнірах Вімблдону як нейтральні, це стосується і інших трьох змагань найпрестижнішої серії Grand Slam.
Росіяни Даніїл Медведєв та Андрій Рубльов входять до шістки найкращих тенісистів світу серед чоловіків, а друга ракетка світу білоруска Аріна Соболенко виграла на початку цього року перший із турнірів Grand Slam – відкритий чемпіонат Австралії.
Торік росіян і білорусів на Вімблдоні саме за рішенням організаторів не було.
Це змінить усе. Чому контрнаступ ЗСУ на Півдні може стати вирішальним у війні
За повідомленням Оперативного командування Південь, в останні три доби армія України завдає потужних ударів по вогневих точках Росії на Лівому березі Херсонщини в режимі контрбатарейної боротьби. Про важливість створення там 30-кілометрової смуги, повністю зачищеної від танків і артилерії РФ, командування заявляло ще у березні. Адже із цього плацдарму агресор постійно обстрілює Херсон, спричиняючи людські жертви. У неділю ж Американський інститут вивчення війни повідомив про перехід українських військових на деяку смугу окупованого берега Дніпра, хоча військові аналітики пояснюють, що такі операції не варто трактувати як контрнаступ.
Південний фронт, за визначенням низки експертів, може стати найважливішим під час майбутнього контрнаступу. «Ви можете вбити кожного російського солдата в радіусі 200 км від Бахмута, і це не змінило б стратегічної ситуації. Але якщо ви звільняєте Крим – це змінює все», – заявив днями Бен Ходжес, колишній командувач силами США у Європі, в інтерв'ю DW. Одним з етапів військової операції, каже Ходжес, має стати руйнування «сухопутного коридору» з Росії до Криму. Що це за коридор, і чим він важливий для російських і українських військ – з’ясовують Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Українські військові впродовж доби відбили 36 атак сил РФ на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, ідеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 25 квітня.
«Тривають важкі бої за місто Бахмут. До того ж, протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії у напрямку населених пунктів Богданівка, Хромове та Кліщіївка. Від ворожих обстрілів постраждали Васюківка, Оріхово-Василівка, Маркове, Григорівка, Бахмут, Іванівське, Часів Яр, Біла Гора, Північне та Нью-Йорк Донецької області. На Авдіївському напрямку противник вів наступальні дії неподалік Сєверного та Первомайського Донецької області, успіху не мав. Здійснив обстріли населених пунктів Новобахмутівка, Новокалинове, Авдіївка, Ласточкине, Водяне, Первомайське, Карлівка та Невельське Донецької області. На Мар’їнському напрямку протягом доби нашими захисниками були відбиті числені атаки противника в районі населеного пункту Мар’їнка. Ворожих обстрілів зазнали Георгіївка, Мар’їнка, Побєда, Новомихайлівка та Парасковіївка Донецької області», – вказано в повідомленні.
Генштаб повідомляє про обстріл ракетами С-300 центру міста Купʼянськ Харківської області, внаслідок чого є загиблі і поранені серед цивільних. «Зруйновано будівлю краєзнавчого музею, поруч якого немає жодного військового об’єкту, та пошкоджено іншу цивільну інфраструктуру. Окрім того ворог завдав 6 авіаційних ударів та здійснив понад 10 обстрілів з реактивних систем залпового вогню в інших локаціях», – повідомляють українські військові.
За цим же зведенням, авіація Сил оборони за добу завдала пʼять ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки військ РФ, а також одного удару по зенітно-ракетному комплексу. Підрозділи ракетних військ і артилерії вразили зенітно-ракетний комплекс, район зосередження особового складу та військової техніки та радіолокаційну станцію російських військових.
ЗСУ зачищають південь, але йдуть із Бахмуту?
- Бахмут залишається об’єктом основних зусиль Росії, бо це єдина ділянка фронту, де армія РФ з початком «великого наступу» досягла хоч якогось прогресу, заявляє командувач Східного угруповання ЗСУ Олександр Сирський. Він каже: утримування міста ЗСУ не дає військам Росії збільшувати фронт.
- Тим часом іспанське видання El Mundo написало, що Україна виводить війська із Бахмуту єдиною дорогою, яку контролюють ЗСУ. Чи так це? Пряме включення із Бахмуту.
Дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Південь. В оперативному командуванні говорять про потужну зачистку Лівого берега Херсонщини: за попередні три доби ЗСУ досягли успіхів на півдні.
- У Росії виявлене масове поховання «вагнерівців». Подробиці – у «Свобода Live».
ПАР оголосила про вихід із міжнародного суду, який видав ордер на арешт Путіна
Південно-Африканська Респубіка вийде з Міжнародного кримінального суду. Таке рішення ухвалила владна партія «Африканський національний конгрес», заявив президент країни Сиріл Рамафоса.
«Рішення АНК про вихід з Міжнародного кримінального суду пояснюється упередженістю суду щодо певних ситуацій», – сказав президент ПАР.
Для виходу країни з Міжнародного кримінального суду рішення має затвердити парламент, у якому «Африканський національний конгрес» має більшість.
Раніше влада ПАР повідомила, що проведе консультації з Росією через ситуацію з можливим візитом Володимира Путіна на саміт БРІКС, який відбудеться у ПАР у серпні. У Кремлі після видачі ордера на арешт Путіна говорили, що рішення про його поїздку на саміт поки що немає.
Агенція Bloomberg повідомляла в березні, що уряд ПАР розглядає «всі варіанти», щоб уникнути виконання ордера на арешт Путіна у разі його приїзду на саміт БРІКС.
Із депутатського крісла у Швеції на фронт в Україну. Ексклюзивне інтерв'ю Радіо Свобода
Керолін Норденґріп була депутаткою шведського парламенту – Риксдаґу. Понад 15 років вона пов’язувала своє життя винятково із політикою у рідній країні, та торік, після побачених новин про Ірпінь та Бучу, захотіла усе кардинально змінити життя. І змінила.
Нині замість ділового костюму вже носить камуфляж Збройних сил України і готується до відправлення на фронт у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».
Чи має військовий досвід? Яку роботу виконувала як парламентарка і яку нині готова виконувати на передовій? А також скільки довідок зібрала, аби долучитися до українського війська? Ексклюзив Радіо Свобода.
Росія в лютому, ймовірно, намагалася дезінформувати ЗСУ про наступ з території Білорусі
У лютому 2023 року Головне оперативне управління (ГОУ) Генерального штабу збройних сил Росії відзвітувало про «успішні зусилля з оперативного маскування», покликані переконати українську розвідку у можливості нового наступу на Україну з території Білорусі. Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, це випливає із начебто секретного документа Міністерства оборони США, що потрапив у мережу внаслідок масштабного витоку.
У вивченому Радіо Свобода документі йдеться, що операція відбувалася з 3 до 10 лютого. Керівники Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ, за даними Пентагону, заявили, що «успішно переконали українські розвідувальні служби в можливості спільного російсько-білоруського наступу з білоруської території». Як доказ успіху операції представник ГОУ Генштабу навів звіт Служби зовнішньої розвідки Росії про реакцію України на повідомлення про спільні льотно-тактичні навчання авіаційних підрозділів збройних сил Росії та Білорусі, що розпочалися 16 січня, про перекидання до Білорусі з Росії оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М», а також про зміщення акценту російсько-білоруських навчань із «оборонного» на «наступальний».
Як йдеться у документі Міністерства оборони США, Головне оперативне управління Генерального штабу російської армії рекомендувало продовжити операцію з дезінформації українського командування щодо ймовірності наступу з території Білорусі, розбивши її на дві фази. Перша фаза мала тривати до 6 березня, друга з 6 по 11 березня. Плани обох фаз передбачалося надіслати на затвердження до Генштабу збройних сил Білорусі.
За повідомленнями речників Збройних сил України, загроза ймовірного наступу з території Білорусі уже впродовж багатьох місяців не вважається високою. Про намагання Росії потай сформувати боєготові підрозділи для наступу на Волинському напрямку багато говорили впродовж перших місяців повномасштабного вторгнення. Аналітики припускали, що таким чином Москва намагатиметься створити перешкоди для доставки західної військової допомоги Києву.
21 лютого 2023 року Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що «не вірить» у новий напад на Україну з білоруської території, сказавши, що мета спільних російсько-білоруських навчань – «налякати Україну». За оцінками Резнікова та інших українських чиновників, у Білорусі на той момент було недостатньо російських військових для нового наступу – від 9 до 11 тисяч осіб.
Американське видання New York Times 6 квітня повідомило, що у твітері і телеграмі того тижня з’явилися нібито засекречені документи з подробицями планів США і НАТО щодо зміцнення українських збройних сил перед запланованим контрнаступом. Як повідомляє CNN з посиланням на свої джерела, через витік секретних документів Україна вже змінила деякі свої військові плани.
Проте міністр оборони України Олексій Резніков заперечив це твердження, зауваживши, що будь-яка правдива інформація в файлах вже не актуальна. Його заступниця Ганна Маляр 11 квітня заявила, що «ризик витоку дуже мінімальний», оскільки лише «дуже вузьке коло людей» знає про українське військове планування.
Кабмін обрав шість населених пунктів для відновлення «за новими принципами»
Кабінет міністрів на засіданні 25 квітня затвердив постанову, якою визначив шість населених пунктів, які зазнали руйнувань у ході повномасштабної війни Росії проти України, і де в межах експериментального проєкту відновлення проходитиме «комплексно й за новими принципами», повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Йдеться про Бородянку і Мощун у Київській області, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни в Харківській області та Ягідне на Чернігівщині.
«Усі ці населені пункти зазнали страшних руйнувань. Тепер вони будуть відновлюватися комплексно. Це означає, що будуть відбудовувати не окремі будівлі і споруди, а все – зі системним підходом, новим плануванням і повною трансформацією цих населених пунктів», – цитує прем’єра пресслужба уряду.
За словами Шмигаля, реалізація експериментального проєкту не означає, що відновлення не торкнеться інших населених пунктів. Він додав, що План швидкого відновлення на цей рік передбачає сотні різних проєктів, сотні міст і селищ, де воно «відбуватиметься одночасно».
Раніше Світовий банк збільшив оцінку того, скільки Україні необхідно для повоєнного відновлення та реконструкції країни – щонайменше 411 мільярдів доларів, виходячи зі збитків, завданих протягом першого року повномасштабної війни.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що збитки, завдані Україні, оцінюються в 600 мільярдів євро. За даними президента України Володимира Зеленського, відновлення країни коштуватиме понад трильйон доларів. Передбачається, що кошти на це будуть передані, зокрема, і з заморожених активів РФ.
Швеція висилає пʼятьох російських дипломатів
Швеція висилає пʼятьох російських дипломатів, заявив міністр закордонних справ країни Тобіас Білльстрем в інтервʼю SVT Nyheter.
За його словами, МЗС Швеції повідомило про це послу Росії в Стокгольмі Віктору Татаринцеву 25 квітня. Російським дипломатам запропонували залишити Швецію, оскільки їхня діяльність несумісна з Віденською конвенцією про дипломатичні відносини.
Посол Росії Віктор Татаринцев відмовився від коментарів.
Востаннє Швеція висилала російських дипломатів у квітні 2022 року, коли багато країн Європи на тлі війни в Україні стали висилати співробітників російських посольств та консульств. Тоді зі Швеції виїхали три дипломати, підозрювані в роботі на російську розвідку.
Майже два тижні тому, 13 квітня, Норвегія оголосила, що вишле 15 російських дипломатів.