Посольство: Україна отримала від Словаччини дві артустановки Zuzana 2
Словаччина передала Україні дві самохідні гаубиці Zuzana 2, повідомило українське посольство у цій країні 1 серпня.
Передача зброї відбулася у місті Дубниця-над-Вагом. На заході були присутні прем’єр-міністр Словаччини Людовіт Одор та міністр оборони Мартін Скленар, а також посли України, Німеччини, Данії та Норвегії.
«Захист України та здатність протистояти російській агресії – у наших спільних інтересах. Для нас неприйнятний світ, у якому правила не діють та міжнародні правила не поважаються. Наш обов’язок допомагати там, де ми можемо і як можемо», – сказав прем’єр-міністр Словаччини.
Поточний пакет допомоги включає 16 одиниць техніки, дві з яких незабаром надійдуть на озброєння української армії. Їхню закупівлю на 92 мільйони євро профінансували Данія, Німеччина та Норвегія.
Раніше стало відомо, що влада Німеччини направила в Україну нову партію зброї, у тому числі шість зенітних установок Gepard і понад 15 тисяч боєприпасів до них.
Мати затриманої на протесті в Грузії українки повідомила, що її звільнили
Затриману на акції протесту в Грузії Марину Чобанян відпустили з-під варти – про це повідомила проєкту Радіо Свобода «Ти як?» її мати Алла Чобанян.
Водночас, за її словами, грузинські правоохоронці не повернули жінці український прапор.
«Щойно вона вийшла на свободу, але не повернули прапор, а це для не неї святе! «Повернуть!», сказала Маринка», – розповіла Чобанян-старша.
Раніше 1 серпня адвокатка українки Ніно Іремадзе повідомила, що затриманій 31 липня на акції проти лайнера з росіянами у Грузії 37-річній громадянці України Марині Чобанян інкримінують дрібне хуліганство і непокору правоохоронцям.
31 липня у грузинському Батумі на акції проти заходу лайнера Astoria Grande із туристами з Росії затримали 23 людини. Як повідомило МВС Грузії і «Ехо Кавказу», їх звинувачують у дрібному хуліганстві та непокорі поліції. Серед затриманих – громадянка України. У мережу потрапило відео її затримання – дівчину силоміць садять в поліцейське авто. Вона заявила, що у неї забрали документи, телефон і прапор України.
Згодом стало відомо про затримання на акції протесту ще одного громадянина України – Дмитра Закревського.
Російські війська «безуспішно» намагалися відновити втрачені позиції біля Кліщіївки – Генштаб
Протягом доби на фронті відбулося 26 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 1 серпня.
Штаб повідомляє про обстріли населених пунктів на Куп’янському та Лиманському напрямках.
«На Бахмутському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення північніше та західніше Кліщіївки Донецької області... На Авдіївському напрямку під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Авдіївки», – йдеться в зведенні.
Крім того, додає штаб, Збройні сили України продовжують стримувати російський наступ в районі Мар’їнки, також запобігли спробам армії РФ відновити втрачене положення біля Старомайорського.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – додає командування.
За зведенням, українська авіація протягом доби завдала сім ударів по російському особовому складу та техніці, ще по одному – по командному пункту та зенітно-ракетному комплексу РФ. Крім того, ракетні та артилерійські війська вразили низку російських цілей, повідомляє штаб.
Нові атаки на Москву змінять хід війни?
- Російські війська знову атакували Херсон та Харків. У Херсоні внаслідок обстрілу лікарні загинув лікар, 5 поранених. А Харків російські військові почали атакувати дронами, хоча до цього більше використовували ракети.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Тим часом у Москві знову літали безпілотники. І знову влучили в башту «Москва-сіті», в яку поцілили й попереднього разу. У цій будівлі мають офіси російські урядові установи. Тим часом видання The New York Times проаналізувало технічні параметри безпілотників і припустило: Москву могли атакувати дрони «Бобер», нещодавно такі показували відомі українські волонтери.
- У Саудівській Аравії готуються до переговорів щодо завершення війни в Україні. У зустрічі на цих вихідних мають взяти 30 країн – представники України, США, Євросоюзу та ключових так званих нейтральних країн. Росію не запросили. Подробиці – у «Свобода Live».
У районі окупованого Севастополя лунають вибухи – медіа
У окупованому Севастополі чути вибухи – про це повідомляє 1 серпня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на місцеві соцмережі в Криму.
Телеграм-канали стверджують, що вибух відбувся в районі селища Цукрова Голівка. Там розташована теплоелектроцентраль, а також чотири склади зброї, боєприпасів, техніки та військового майна Росії.
Вибух у Севастополі також підтвердив Суспільний мовник із посиланням на місцевого жителя.
Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про нібито збитий дрон в районі Кара-Коби. За його словами, на землі стався вибух, загорілися трава та кущі.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму, і зокрема в Севастополі, майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для окупованого півострова. У Криму діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зафіксував понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх на інтерактивній карті Криму.
На тлі зупинки роботи посольства в Москві Ісландія розширює дипломатичну присутність в Україні
Ісландія зупинила роботу свого посольства в Москві, починаючи з 1 серпня, як це було анонсовано раніше – про це Міністерство закордонних справ країни повідомило у вівторок.
За заявою МЗС, посольство в столиці Росії також представляло Ісландію у Вірменії, Білорусі, Казахстані, Молдові, Таджикистані, Туркменистані та Узбекистані.
«Представництво тепер буде здійснювати Міністерство закордонних справ у Рейк’явіку», – йдеться в повідомленні відомства.
МЗС повторює, що це рішення не означає зупинки дипломатичних відносин. Ісландія поставить у пріоритет відновлення роботи в Москві, «щойно умови дозволять».
Водночас 1 серпня МЗС Ісландії заявляє про плани розширити свою присутність в Україні. За повідомленням, відомство уклало меморандум про взаєморозуміння з МЗС Литви, що надасть ісландським дипломатам та представникам доступ до можливостей посольства балтійської країни в Києві.
«Ісландія планує збільшити свою присутність на знак солідарності з Україною під час російської протиправної агресії»», – заявляє дипломатична установа.
За словами міністерки закордонних справ країни Тордіс Колбрун Рейкфьорда Ґільфадоттір, Рейк’явік наразі не планує відкривати посольство в Україні, де наразі діє консульство.
«Щедра пропозиція наших литовських союзників допоможе нам у нашому прагненні бути хорошим і надійним другом України та дасть нам доступ не лише до об’єктів, але й до людей, які мають знання та ноу-хау, якими вони готові поділитися», – заявила вона.
МЗС також цитує литовського колегу Ґільфадоттір Ґабріелюса Ландсберґіса, за словами якого обидві країни «разом закликають до максимальних трансатлантичних зусиль для прискорення перемоги України».
Ісландія анонсувала зупинку роботи свого посольства в Москві 9 червня. На наступний день Міністерство закордонних справ Росії заявило, що на рішення Ісландії про закриття посольства в Москві буде «відповідна реакція».
Росія «наполегливо намагається зупинити» контрнаступ ЗСУ біля Бахмута – Маляр
На всіх східних напрямках бойових дій фіксується збільшення російських обстрілів, заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр 1 серпня.
«Ворог сьогодні доволі наполегливо намагається зупинити наш наступ на Бахмутському напрямку. Але безуспішно», – заявила вона.
За словами Маляр, російська армія сконцентрувала людей і техніку на Куп’янському, Лиманському та Сватівському напрямках, аби відтягнути українські сили від східного напрямку наступу. У цих районах ЗСУ відбивають «всі ворожі штурми», додала вона.
«На Бахмутському напрямку наші війська сьогодні мають справу зі щільним вогнем артилерії, мінуванням та потужним супротивом ворога. Для наших оборонців головне це життя бійців. Тому вони намагаються рухатись обережно, щоб не втрачати людей», –написала заступниця міністра.
У липні речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий повідомив, що українські військові продовжують зберігати ініціативу на Бахмутському напрямку та «тиснуть на ворога на південному й північному флангах».
Українка Марина Чобанян, яку напередодні затримали правоохоронці на акції протесту в Грузії, – досі під вартою. Дівчина в стані сильного стресу і скаржиться на застосування сили з боку поліції, твердить її адвокатка. Українку затримали на мітингу проти прибуття круїзного лайнера з російськими туристами. Він відбувався 31 липня у порту міста Батумі. Марину звинувачують у непокорі поліцейським та дрібному хуліганстві. Зі слів захисниці Чобанян, вона не чинила опору, а лише фільмувала захід на телефон. Нині українка перебуває в ізоляторі тимчасового утримання – вона очікує на суд, який, ймовірно, відбудеться сьогодні, 1 серпня. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» з’ясовував деталі затримання українки, а також її історію міграції до Грузії.
МКС «глибоко стурбований» ордерами РФ на арешт своїх посадовців після рішення щодо Путіна
Міжнародний кримінальний суд відреагував на видачу ордерів на арешт своїх співробітників, в тому числі судді, Росією.
За заявою, яку оприлюднила пресслужба суду 1 серпня, Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту, яка наглядає за роботою МКС, «висловлює глибоку стурбованість видачею Росією ордерів на арешт кількох посадовців суду, в тому числі однієї з його суддів».
«Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту шкодує про цю нову спробу підважити міжнародний мандат Міжнародного кримінального суду та повторює, що твердо підтримує суд, його обраних посадовців та персонал. Ми ще раз підкреслюємо нашу повну впевненість у МКС як незалежній та безсторонній судовій інстанції», – йдеться в заяві.
Суд наголошує на відданості держав-учасниць притягненню до відповідальності за воєнні злочини і закликає всі країни поважати його назелажність.
Днями Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у федеральний розшук суддю Міжнародного кримінального суду Томоко Акане. Зокрема, ордер на арешт звинувачує її в порушенні Кримінального кодексу Росії, хоча не уточнює, якому саме.
Акане є однією з суддів, які видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Ордер видали через звинувачення щодо депортації українських дітей.
До цього російський Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора і трьох суддів МКС, які видали ордер.
У травні 2023 року Слідчий комітет заочно висунув одному судді МКС – Розаріо Сальваторе Айталі – звинувачення за кримінальними статтями про незаконне взяття під варту і про підготовку до нападу на представника іноземної держави. Тоді ж його оголосили у федеральний розшук, як і прокурора МКС Каріма Хана.
Таким чином, Путін став третім чинним головою держави, на арешт якого суд видав ордер, після президента Судану Омара аль-Башира та лідера Лівії Муаммара Каддафі.
Міжнародний кримінальний суд складається зі 123 держав-учасниць, серед них немає Росії, Китаю та Сполучених Штатів.
У Міністерстві внутрішніх справ повідомили про обшуки у голови Дніпропетровського обласного територіального центру комплектації та соціальної підтримки у справі про незаконне збагачення.
«На Дніпропетровщині провели обшуки в обласного воєнкома. Він за час воєнного стану він придбав майна на 350 000 доларів США. За півтора року повномасштабного вторгнення РФ на територію України керівник обласного ТЦК встиг оформити на батька кілька автомобілів та дві квартири на території міста Дніпро. Фігурант також зареєстрував на члена родини (фізичну особу-підприємця) підприємство, яке придбало нежитлове приміщення загальною площею близько 500 м²», – йдеться в повідомленні.
За даними МВС, обшуки провели за місцем роботи та проживання військкома та його близьких.
«Воєнкому загрожує позбавлення волі від пʼяти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – йдеться в повідомленні.
Прізвища фігуранта справи у МВС не вказують, однак з відкритих джерел відомо, що керівником Дніпропетровського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки є Анатолій Пікало.
Раніше за підозрою у незаконному збагаченні, неявці на службу без поважних причин та ухиленні від військової служби затримали колишнього одеського військкома Євгена Борисова.
За версією слідства, під час воєнного стану члени сім’ї Борисова за його дорученням придбали автомобілі преміум-класу та нерухомість в Іспанії. На початку грудня 2022 року він, будучи посадовцем, який відповідає за мобілізацію, виписався зі шпиталю і понад два тижні не з’являвся на службі. У другій половині грудня Борисов виїхав за кордон: разом із сім’єю він майже місяць перебував у Молдові, Туреччині, на Сейшельських островах та в Іспанії. 24 липня Борисова заарештували в Києві, суд взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 150 млн грн. Майно ексвійськкома та його родини арештоване.
Удар по лікарні в Херсоні: голова ОВА повідомив про ще чотирьох постраждалих
Внаслідок російського удару по Херсону отримали поранення загалом п’ятеро людей, повідомив голова області Олександр Прокудін.
Він уточнив, що стало відомо про ще чотирьох постраждалих медичних працівників внаслідок обстрілу.
«У них діагностували контузію та гостру реакцію на стрес. Потерпілим надали медичну допомогу, нині їхньому життю нічого не загрожує», – йдеться в повідомленні.
Раніше 1 серпня стало відомо про російський обстріл лікарні в Херсоні, внаслідок якого загинув лікар, а медична сестра отримала поранення.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та деокуповану частину області. Лише за минулу добу в регіоні через російську агресію четверо людей загинули, ще 18 – зазнали поранень, з них одна дитина.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Поліцейські встановили автора відео із прильотом російської ракети у Кривому Розі – Клименко
Поліцейські встановили особу, яка вчора знімала приліт російської ракети в Кривому Розі, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Практично відразу це відео з’явилося в місцевому пабліку, а звідти за лічені хвилини поширилося у російських телеграм-каналах», – написав Клименко у Telegram.
За його словами, зібрані матеріали передані до Служби безпеки України для ухвалення рішення.
У Кривому Розі через учорашню ракетну атаку військ РФ шестеро людей загинули, понад 80 постраждали, серед них 7 дітей. За даними влади, станом на ранок 1 серпня у лікарнях залишаються 19 людей – усі середньої тяжкості.
Зранку 31 липня війська Росії випустили по Кривому Рогу дві ракети – одна влучила в секцію житлового будинку з четвертого по дев’ятий поверхи, друга – в нежитлову будівлю.
У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що до поліції Кривого Рогу надійшло 165 повідомлень про пошкодження майна внаслідок ракетного удару.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
1 серпня в Кривому Розі оголошено день жалоби.
Страх прориву: чому Росія намагається всіма силами повернути Старомайорське?
31 липня ватажок угрупування «ДНР» Денис Пушилін заявив, що армія Росії нібито відбила село Старомайорське на стику Донецької та Запорізької областей.
Сили оборони України зайняли це село лише кілька днів тому, і за нього понад місяць тривали запеклі бої. Повідомлення Пушиліна широко розтиражували російські ЗМІ – при цьому колаборант заявив нібито про великі втрати у лавах українських захисників під час відступу.
Проте проєкт DeepState вже наступного дня спростував відхід ЗСУ зі Старомайорського – за даними аналітиків, росіяни спробували двома групами пробитися до села, проте безуспішно.
За їхніми даними, загарбники дійшли лише до південної частини села, і були змушені тікати. Ще одна група росіян намагалася контратакувати з Урожайного неподалік, форсуючи річку Мокрі Яли.
Україна продовжує наступати в районі Старомайорського – на південь від Великої Новосілки, на південь від Оріхова та довкола Бахмуту. Росія ж атакує біля Куп'янська, Лимана, Мар'їнки та Авдіївки. І лише Сили оборони мають просування на фронті, яке може стратегічно змінити ситуацію на полі бою.
Головні питання випуску:
Чому росіяни намагаються всіма силами повернути Старомайорське Донецької області?
У кого зараз ініціатива на понад 1500-км фронті?
І чи можливий прорив оборони Росії на Півдні вже цього літа?
Втретє за день. Українців знову попереджають про небезпеку атак з повітря (відбої)
Близько 15:30 1 серпня в Україні прозвучало чергове сповіщення про масову повітряну тривогу. Це вже третє за день попередження про небезпеку атак з повітря. У двох попередніх випадках «тривога» тривала лише кілька хвилин.
Громадян традиційно закликають убезпечитись в укриттях.
За даними Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби армія РФ завдала по Україні 9 ракетних та 57 авіаційних ударів.
ДОПОВНЕНО Третя за день повітряна тривога також тривала декілька хвилин, після чого почалися відбої.
До двох зросла кількість затриманих українців на акції у Батумі
Ще один громадянин України Дмитро Закревський опинився серед затриманих 31 липня на акції проти прибуття круїзного лайнера Astoria Grande з туристами з Росії до Батумі. Про це 1 серпня проєкту Радіо Свобода «Ехо Кавказу» повідомила голова аджарської філії Асоціації молодих юристів Грузії Тако Цулукідзе. Де утримують Закревського, наразі невідомо.
Раніше повідомлялося про затримання громадянки України Марини Чобанян. Її перевезли до Озургеті, вона досі перебуває в ізоляторі тимчасового утримання.
Як повідомила проєкту Радіо Свобода «Ти як?» адвокат українки Ніно Іремадзе, Чобонян каже, що не перешкоджала діям правоохоронців, а також, що поліція застосувала проти неї фізичну силу.
За словами Іремадзе, українка перебуває в стані сильного стресу, у неї гостра клаустрофобія.
Почесний консул України в Батумі Ростом Накашидзе повідомив проєкту Радіо Свобода «Ехо Кавказу», що поки не зміг зустрітися із українкою. Чи бачився із ще одним затриманим громадянином України, також інформації поки немає.
31 липня у грузинському Батумі на акції проти заходу лайнера Astoria Grande із туристами з Росії затримали 23 людини. Як повідомило МВС Грузії, їх звинувачують у дрібному хуліганстві та непокорі поліції.
До МЗС України викликали посла Польщі через заяви посадовця канцелярії Дуди
У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що сьогодні до відомства запросили посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького. Причиною виклику стали висловлювання керівника Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидача щодо України.
«Під час зустрічі було наголошено, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та є неприйнятними. Переконані, що українсько-польська дружба є набагато глибшою за політичну доцільність. Політика не має ставити під сумнів взаєморозуміння та міцність відносин наших народів. Жодні заяви не завадять нам спільно вибороти мир та розбудувати спільне європейське майбутнє», – написав у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
Напередодні Марцін Пшидач, посадовець канцелярії президента Польщі Анджея Дуди, коментуючи обмеження імпорту українського збіжжя, зокрема в Польщу, завив по польському телебаченню, що «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».
Назабаром після цієї заяви заступник керівника офісу президента Андрій Сибіга написав у фейсбуці, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.
Із монумента «Батьківщина-мати» у Києві зняли серп і молот
Із монумента «Батьківщина-мати» у Києві у вівторок зняли радянський символ – серп і молот, які були розміщені на щиті пам’ятника. Як передає кореспондент Радіо Свобода, демонтаж радянської символіки триває.
У свою чергу, директор музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук показав у фейсбуці «останні миті демонтажу радянської символіки».
«Це момент, про який мріяли мільйони українців, покоління українців… Це момент демонтажу імперії, символу радянщини, який відкриває нам перспективу не тільки на чудові краєвиди Дніпра, а на життя в новій, вільній сім’ї європейських народів», – прокоментував демонтаж Юрій Савчук.
30 липня у Києві розпочали демонтаж радянського герба з монументу «Батьківщина-мати». Планується, що до Дня Незалежності України замість герба СРСР із зіркою, серпом і молотом на скульптурі вже буде український Тризуб. Як повідомило, Міністерство культури, таке рішення підтримали 85% українців, які раніше голосували у застосунку «Дія». Загалом в опитуванні взяли участь більш ніж 770 тисяч людей.
Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він був споруджений у 1981 році і вважається найвищою скульптурою у Європі.
У Львові вийшла друга книга творів «Мої думки» Героя України (посмертно), журналіста, громадського діяча, волонтера, офіцера Збройних сил України Тараса Матвіїва. Тарас Матвіїв був командиром 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. 31-річний захисник загинув 10 липня 2020 року на Луганщині. Батьки Героя України продовжують справу сина, бережучи про нього живу пам’ять.
Стало відомо, у чому звинувачують українку, затриману на акції проти лайнера з росіянами у Грузії
Затриманій 31 липня на акції проти лайнера з росіянами у Грузії 37-річній громадянці України Марині Чобанян інкримінують дрібне хуліганство і непокору правоохоронцям. Про це проєкту Радіо Свобода «Ти як?» повідомила адвокат українки Ніно Іремадзе. За її словами, дівчині висувають порушення статтей 166 і 173 Адміністративного кодексу Грузії.
Нині Марина Чобанян утримується в ізоляторі тимчасового утримання міста Озургеті. Своїй захисниці вона заявила, що не перешкоджала діям правоохоронців, а також, що поліція застосувала проти неї фізичну силу. За словами Іремадзе, Марина Чобанян лише знімала акцію протесту.
Адвокат бачилася з українкою в ізоляторі, однак можливості ідентифікувати фізичне насилля не було.
Ніно Іремадзе каже, що українка перебуває в стані сильного стресу, у неї гостра клаустрофобія. Справу щодо неї в подальшому має розглянути суд. На ньому українка доводитиме свою правоту, її позиція – вона не порушувала закон.
Почесний консул України в Батумі Ростом Накашидзе повідомив проєкту Радіо Свобода «Ехо Кавказу», що він поки не зміг зустрітися із затриманою.
31 липня у грузинському Батумі на акції проти заходу лайнера Astoria Grande із туристами з Росії затримали 23 людини. Як повідомило МВС Грузії і «Ехо Кавказу», їх звинувачують у дрібному хуліганстві та непокорі поліції. Серед затриманих – громадянка України. У мережу потрапило відео її затримання – дівчину силоміць садять в поліцейське авто. Вона заявила, що у неї забрали документи, телефон і прапор України.
Від початку повномасштабної війни в Україні постраждали понад 1589 дітей, повідомляє пресслужба Офісу генерального прокурора. За даними відомства, станом 2 серпня зросло число жертв і поранених серед неповнолітніх.
«За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 499 дітей загинули та понад 1090 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі уточнили, що ці дані не є остаточними, наразі триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.
Збільшення кількості загиблих і поранених дітей фіксують через те, що 31 липня внаслідок ракетного обстрілу Кривого Рога загинула 10-річна дівчинка та поранення різного ступеня тяжкості зазнали восьмеро дітей віком від 4 до 17 років. Також напередодні внаслідок російського обстрілу Херсона постраждала 16-річна дівчинка.