Доступність посилання

Гаряча їжа для киян. Російська армія цілеспрямованими ударами зруйнувала енергетичну інфраструктуру столиці України. У морози. Тисячі помешкань залишилися у морози без тепла і світла. Січень 2026 року
Гаряча їжа для киян. Російська армія цілеспрямованими ударами зруйнувала енергетичну інфраструктуру столиці України. У морози. Тисячі помешкань залишилися у морози без тепла і світла. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Уряд Фінляндії оголосив про військову допомогу Україні на 95 мільйонів євро

Фінляндія надасть Україні 19-ий пакет військової допомоги на 95 мільйонів євро, повідомив уряд країни.

«Результат війни в Україні визначатиме порядок безпеки Європи й Фінляндії у далекому майбутньому. Тому ми продовжуватимемо рішучу підтримку України разом із нашими союзниками… Загальна вартість оборонної техніки, поставленої Фінляндією в Україну, становить 1,4 млрд євро», – йдеться в повідомленні.

В уряді уточнили, що з оперативних причин і щоб гарантувати, що допомога безпечно дістанеться місця призначення, додаткові відомості щодо вмісту нового пакету, способу доставки чи розкладу не будуть надані.

При цьому наголошується, що під час ухвалення рішення про додаткову допомогу були враховані як потреби України, так і ресурси сил оборони Фінляндії.

25 серпня Фінляндія виділила Україні пакет військової допомоги на приблизно 94 мільйони євро.

А днями МЗС Фінляндії оголосило, що країна виділяє 92 мільйони євро Кризовому фонду Міжнародної асоціації розвитку (IDA) з метою збільшення підтримки України та Молдови, а також тих країн, які ще постраждали від агресії РФ.

«Українські голоси»: як у Брюсселі біженці допомагають одне одному

Авдіївка: оновлені дані з фронту, як ЗСУ відбивають масований наступ російських сил

Війська РФ обстріляли передмістя Запоріжжя, загинула жінка – ОГП

Російські війська 11 жовтня вкотре обстріляли передмістя Запоріжжя, внаслідок чого загинула 74-річна жінка, повідомив Офіс генерального прокурора.

«За даними слідства, 11 жовтня 2023 року війська РФ здійснили обстріл території Широківської ТГ Запорізького району. Загинула 74-річна жінка. Внаслідок влучання у приватний сектор ракети, тип якої встановлюється, зазнали руйнувань житлові будинки місцевих мешканців», – йдеться в повідомленні.

Голова Авдіївської МВА про ситуацію в місті: «немає перебільшень, дійсно дуже гаряче»

Ситуація в Авдіївці на Донеччині залишається складною на тлі масованих ударів російських військ, повідомив в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.

«Дуже гаряче в місті. Всі бачили зі вчорашнього дня телеграм-канали всі рясніють, всі медіаресурси рясніють новинами з Авдіївки. Немає там ніяких перебільшень, дійсно дуже гаряче. Вчора, мабуть, на мій погляд, особиста думка, були наймасованіші наступальні дії по нашому напрямку з початку взагалі повномасштабної війни», – сказав він.

Порив підводного трубопроводу Balticconnector під Балтикою: що відомо, які версії, і до чого тут Росія

Підводний газопровід Balticconnector, що з’єднує Фінляндію та Естонію дном Балтійського моря, ймовірно, був пошкоджений «зовнішньою діяльністю», заявив уряд Фінляндії 10 жовтня.

Ось що відомо наразі:

  • Трубопровід Balticconnector з’єднує Інкоо у Фінляндії та Палдіскі в Естонії,
  • Підводна ділянка трубопроводу має довжину 77 км через Фінську затоку, рукав Балтійського моря, який тягнеться на схід у російські води та закінчується в порту Санкт-Петербурга.
  • Трубопровід спільно управляється естонським оператором електроенергетики та газової системи Elering і фінським оператором газотранспортної системи Gasgrid, кожен з яких володіє 50% акцій.
  • Balticconnector може транспортувати до 7,2 мільйона кубометрів газу на добу або 80 гігават-годин (ГВт-год) на добу в будь-якому напрямку.
  • Газопровід був відкритий у грудні 2019 року, щоб допомогти інтегрувати газові ринки в регіоні, надаючи Фінляндії та балтійським країнам Естонії, Латвії та Литві більшу гнучкість поставок.
  • 8 жовтня у трубопроводі Balticconnector різко упав тиск о 2:00 за місцевим часом (23:00 GMT, 7 жовтня)

Опитування: 64% українців негативно ставляться до ідеї проведення виборів під час війни

64% українців негативно ставляться до ідеї проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни, свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.

За повідомленням, лише 15% опитаних позитивно ставляться до цієї ідеї, 21% – не визначилися.

«Підтримка ідеї проведення виборів під час війни обґрунтовується респондентами тим, що це необхідно для підтримки демократії в країні (так вважають 6% всіх опитаних), тим, що це необхідно, щоб продемонструвати світові, що Україна є демократичною державою (5%), необхідністю змінити владу (5%) або, принаймні, її оновити (навіть якщо при владі залишаться ті ж самі політичні сили, що й зараз) (5%), тим, що проведення виборів сприятиме розгортанню дискусії в суспільстві про існуючі проблеми в країні і шляхи їх вирішення (5%)», – кажуть соціологи.

«Ключові вибори»: що треба знати про парламентські вибори у Польщі і їхній вплив на підтримку України

ВАРШАВА – 15 жовтня у Польщі обиратимуть новий парламент. Багато поляків ці вибори вважають чи не найважливішими за останні 30 років, адже вирішується в якому напрямку далі розвиватиметься Польща. Чи залишиться при владі правляча національно-консервативна партія «Право і Справедливість», яка керує дві останні каденції – 8 років? Чи їм на зміну прийде об’єднання ліберальних опозиційних сил «Громадянська коаліція»? І як це відобразиться на підтримці України?

Вперше для України ці вибори теж мають велике значення, бо найбільше допомоги військової і гуманітарної українці отримали, коли при владі була «Право і Справедливість».

Зокрема, Україна отримала від Польщі понад 300 танків та 14 літаків-винищувачів МіГ-29. Українські біженці, які після повномасштабного вторгнення приїхали до Польщі, отримали вільний доступ до праці, медицини, освіти, соціальних виплат.

Однак, останні кілька місяців взаємини Києва і Варшави помітно похолоднішали. Окрім «зернового фактора», експерти називають і інші причини. Що зміниться для України і українців після виборів? Чи залишиться Польща адвокатом України на шляху до НАТО та ЄС?

В Авдіївці внаслідок масованого обстрілу є загиблий, людей ще шукають під завалами – Барабаш

Унаслідок масованого авіаційного, артилерійського і танкового обстрілу Авдіївки, здійсненого силами РФ 11 жовтня, загинув чоловік 1938 року народження, також поранень зазнали чоловік і жінка. Про це в ефірі національного телемарафону заявив голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.

За його словами, під завалами після авіаудару шукають ще двох людей, це літні чоловік і жінка.

В Офісі генпрокурора уточнили, що зазнали поранень жінка 44 років і 69-річний чоловік. Їх із переломами доставили до лікарні для надання невідкладної медичної допомоги. Чоловік наразі перебуває в реанімації.

Речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун із приводу атаки російських військових сказав в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода): «Авдіївку вони мріють взяти давно, так само, як і Мар’їнку. Мають показати якийсь успіх, тому назбирали певну кількість сил. По-друге, вони відволікають нас від наступу на півдні України… Якщо вони раніше кидали в бій суто піхоту в основному, інколи прикривали її танками та БМП, то наразі вони задіяли досить велику кількість броньованої техніки. Авдіївка цінна і як символ, і як населений пункт».

РФ пішла на найбільший штурм Авдіївки за час війни: чому саме зараз?

Зеленський подякував Бельгії за дії щодо заморожених активів Росії

Президент України Володимир Зеленський подякував прем’єр-міністру Бельгії Александру де Кроо за «принципову роботу щодо замороження активів держави-агресора».

«Сьогодні ми обговорили, як саме заморожені активи Росії можна використовувати вже зараз, не втрачаючи часу, для компенсації шкоди від агресії Росії. Важливо, що Бельгія стала першою країною, яка започаткувала практику використання заморожених російських активів на підтримку захисту від російського терору. Кошти будуть спрямовані на безпекову допомогу нашій державі та на проєкти швидкої відбудови в регіонах України», – відзначив Зеленський.

«Є такі ризики» – Зеленський у Брюсселі про ймовірне скорочення підтримки України

Президент України Володимир Зеленський усвідомлює загрозу скорочення допомоги Заходу на тлі ескалації протистояння на Близькому Сході, приходу до влади більш лояльних до Росії сил у Словаччині та інших чинників. Про це Зеленський сказав 11 жовтня у Брюсселі, де глава держави взяв участь у 16-му засіданні контактної групи з постачання зброї в Україну.

«Є такі ризики – через усі ті причини, про які сказали ви. Але це ризик не тільки для України, тому що, якщо не допомагати Україні, Росія набереться сил за якийсь час – рік, два, три, – не закінчиться війна тоді, у нас не буде потужності, і вона повернеться для того, щоб знищити всю Україну і піти далі. А далі будуть уже країни Євросоюзу і НАТО, і так воно і буде, вони зацікавлені в постійній дестабілізації», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання бельгійського телебачення.

Водночас, за словами глави держави, «Україна найбільші ризики – повного знищення – пройшла, тому далі наш спільний ризик – чи залишиться обʼєднаною Європа, Євросоюз, чи залишиться потужним союз НАТО».

У Білому домі обговорюють можливість обʼєднати в один пакет військову допомогу Україні та Ізраїлю, повідомляють The Washington Post та NBC News із посиланням на джерела.

За їхніми словами, можливість приєднати фінансування України до прохання термінової допомоги Ізраїлю збільшить шанси на те, що конгрес схвалить допомогу Києву, попри протидію з боку частини республіканців у Палаті представників. За даними NBC News, із такою пропозицією виступили конгресмени від обох партій, які підтримують Україну.

Наприкінці вересня у США затвердили тимчасовий бюджет, який не включає допомогу Україні. Президент США Джо Байден підписав документ.

Адміністрація Байдена домагалася виділення допомоги Україні – йдеться головним чином про фінансування постачання озброєння – на суму 24 мільярди доларів. Проти таких обсягів допомоги заперечували деякі республіканці у Сенаті і особливо у Палаті представників.

Розбіжності між республіканцями та демократами існують і щодо інших статей бюджету. Несхвалення бюджету до 1 жовтня призвело б до так званого шатдауну або закриття уряду – припинення фінансування федеральних органів влади та їх програм. Щоб уникнути цього, в останній момент знайшли тимчасовий компроміс.

МВС: у Харкові затримали диверсанта, який підривав АЗС та залізничні колії

Поліція спільно з Службою безпеки України затримала у Харкові диверсанта, який підривав автозаправки та залізничні колії, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

«Встановлена причетність 54-річного харків’янина до скоєння щонайменше трьох таких злочинів. Підтверджено, що зловмисник активно спілкувався з представниками російських спецслужб. І виконував завдання, які мали підірвати безпеку всередині країни», – написав він у телеграмі.

Клименко нагадав, що інформація про підриви на АЗС у Харкові почала надходити з березня 2023 року – було два таких випадки, а у серпні невідомий підірвав залізну колію, пошкодивши полотно.

За його словами, наприкінці вересня чоловік намагався підірвати ще один об’єкт, але правоохоронці вчасно знешкодили вибухову закладку.

«Вчора під час спроби підірвати АЗС у Харкові диверсанта затримали», – додав міністр.

Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні. За даними голови СБУ Василя Малюка, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.

Гривня посилилася на 12 копійок щодо долара після відмови НБУ від фіксованого курсу

Національний банк України опівдні 11 жовтня встановив довідкове значення курсу на рівні 36 гривень 44,3 копійки за долар. Це більш як на шість копійок відрізняється від офіційного курсу на сьогодні, який становить 36 гривень 50,58 копійки за долар.

3 жовтня курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 56 копійок за долар. Від 3 до 11 жовтня гривня посилилася щодо долара вже на 12 копійок.

На міжбанківському валютному ринку котирування станом на 13:30 становили 36 гривень 43,5–45,5 копійки за долар, це на 3,5 копійки менше від рівня закриття торгів 10 жовтня.

Після відмови від фіксованого курсу валюти стрімкого знецінення гривні не відбулося, написав голова Національного банку України Андрій Пишний у фейсбуці за підсумками першого дня, коли регулятор уможливив вільніше курсоутворення.

«Гривня не здійснила «політ у космос»… А якщо врахувати, що раніше курс продажу валюти на міжбанку був близьким до 36,9 гривні за долар (офіційний курс + 1%), то вона навіть дещо зміцнилася», – написав Пишний.

«Треба бути готовими». Остін очікує, що Росія цієї зими знову атакуватиме критичну інфраструктуру України

Міністр оборони США Ллойд Остін очікує, що Росія цієї зими знову атакуватиме критичну інфраструктуру України.

«Треба бути готовими до того, що цієї зими Кремль знову бомбардуватиме Україну крилатими ракетами та безпілотниками. І ми повинні очікувати, що сили Путіна жорстоко та навмисно націляться на українські міста, цивільних осіб та критичну інфраструктуру», – сказав він, відкриваючи засідання у форматі «Рамштайн» у Брюсселі.

На тлі останніх подій на Близькому Сході і побоювань щодо подальшої підтримки Києва Остін зауважив, що «Україна має значення, тому що війна за вибором Путіна є великою та гострою загрозою безпеці в Європі, оскільки російська агресія явно кидає виклик союзникам по НАТО і російські звірства проти мирного населення ображають спільні цінності та загрожують верховенству права».

Президент України Володимир Зеленський у Брюсселі закликав союзників збільшити постачання зброї, щоб допомогти його країні пережити зиму.

«Як вижити наступної зими для нас – це велике питання. Ми готуємося, ми готові. Зараз нам потрібна певна підтримка з боку лідерів. Тому я сьогодні тут», – сказав він журналістам перед зустріччю з міністрами оборони альянсу.

Міністр оборони США Ллойд Остін привітав президента України Володимира Зеленського у Брюсселі.

«Президенте Зеленський, для мене велика честь вітати вас особисто на засіданні Контактної групи щодо оборони України тут, у Брюсселі. Майже 50 країн, які беруть участь у сьогоднішньому UDCG, об'єдналися з вами й народом України в той час, коли ви боретеся, захищаючи свою країну», – написав Остін у Х, колишній твіттер.

У Брюсселі проходить 16-а зустріч Контактної групи з питань оборони України. Як заявила напередодні постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт, 16-а зустріч у форматі «Рамштайн» зосередиться насамперед на протиповітряній обороні та боєприпасах для неї, а також «низці інших систем, які їм (українцям – ред.) зараз потрібні».

Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня перебуває з неоголошеним раніше візитом у Бельгії. У Брюсселі в українського президента заплановані зустрічі з генсекретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, міністром оборони США Ллойдом Остіном. Також він вперше офлайн взяв участь у засіданні «Рамштайну».

Ескалація в Ізраїлі: роль Кремля, як це впливає на війну в Україні і до чого готуватися країнам Балтії

Чи стоїть Росія за ескалацією ситуації в Ізраїлі? Як це впливає на війну в Україні і чи може призвести до зменшення підтримки від країн Заходу? Чи має Росія наміри здійснити вторгнення до країн Балтії? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Зеленський раптом приїхав у Брюссель: Україна-НАТО, «Рамштайн». Пресконференція. НАЖИВО

Президент України Володимир Зеленський приїхав у Брюссель з ненаголошеним візитом. Там відбувається зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», а також зустріч міністрів оборони країн НАТО і засідання Ради Україна-НАТО.

НАЖИВО із Брюсселя – кореспондентка Радіо Свобода.

Перші заяви. Зеленський повідомив, що Україна розраховує оголошень щодо протиповітряної оборони, далекобійної зброї і артилерії. «ППО є частиною відповіді, коли закінчиться війна», – сказав він.

Трансляція пресконференції у спецетері програми «Свобода Live» о 13:50 на @Радіо Свобода:

Російські війська з дрона атакували поминальну процесію на цвинтарі в передмісті Херсона, поранені три людини, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Роман Мрочко.

«У передмісті Херсона ворог з дрона атакував поминальну процесію на кладовищі, поціливши у ритуальний транспорт. Попередньо відомо про трьох поранених», – написав він у телеграмі.

За його словами, одна людина перебуває у важкому стані. Інформація уточнюється.

Минуло тижня російські військові обстріляли село Гроза на Харківщині. За даними місцевої влади, війська РФ вдарили у сільське кафе-магазин, куди люди прийшли на поминки військового.

У Харківській обласній прокуратурі повідомили, що загинула фактично половина мешканців села, які залишалися у Грозі. Правоохоронці не виключають, що ракета, ймовірно – «Іскандер», була зумисне наведена на заклад. За останніми даними, внаслідок ракетного удару загинули 55 людей.

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, коментуючи російський ракетний удар по кафе в селі Гроза Харківської області, заявив, що удар був під час похорону одного з нібито «високопоставлених українських націоналістів» і «в них брали участь багато його спільників неонацистів». У поліції Харківщини ці його слова заперечили.

Глава Пентагону: США передадуть новий пакет безпекової допомоги Україні

Сполучені Штати передадуть Україні новий пакет безпекової допомоги на 200 мільйонів доларів, який, серед іншого, передбачає надання ракет ППО, повідомив міністр оборони США Ллойд Остін.

«Я пишаюся тим, що Сполучені Штати оголосили про свій останній пакет допомоги Україні на суму 200 млн доларів. Це ракети AIM-9 для нової системи ППО, які ми незабаром доставимо в Україну, а також артилерійські та ракетні боєприпаси, високоточні авіаційні боєприпаси, протитанкова зброя та обладнання для протидії російським безпілотникам», – сказав Остін, відкриваючи засідання у форматі «Рамштайн».

За його словами, загальний обсяг оголошеної допомоги з боку США з початку «війни Путіна» становить близько 43,9 млрд доларів.

«І я пишаюся тим, що ця коаліція з приблизно 50 країн з усього світу об’єдналася, щоб виділити понад 33 мільярди доларів на безпекову допомогу Україні», – додав він.

Напередодні «Голос Америки» з посиланням на американського чиновника повідомляв, що Сполучені Штати готуються надати до 200 мільйонів доларів додаткової військової допомоги Україні в черговому пакеті цієї середи. Пакет передбачає надання, серед іншого, ракет AIM-9 Sidewinder, артилерійських боєприпасів для систем HIMAR, протитанкових ракет TOW.

У Брюсселі проходить 16-та зустріч Контактної групи з питань оборони України. Як заявила напередодні постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт, 16-та зустріч у форматі «Рамштайн» зосередиться насамперед на протиповітряній обороні для неї та боєприпасах, а також «низці інших систем, які їм (українцям - ред.) зараз потрібні».

Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня перебуває з неоголошеним раніше візитом в Бельгії. У Брюсселі в українського президента заплановані зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом, міністром оборони США Ллойдом Остіном.

«Дуже важливо, щоб не було пауз». Зеленський на «Рамштайні» розповів про «особливу ситуацію» на фронті

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на засіданні у форматі «Рамштайн» розповів про «особливу ситуацію» на фронті.

«Зараз у нас дуже особлива ситуація на полі бою. Така ситуація, в якій необхідно давити без жодних пауз. Дуже важливо, щоб не було пауз. Необхідно розуміти принципи ефективної оборони. Оборона не має дозволяти противнику зупинятися і відновлюватися, обирати нові тактики», – сказав він у Брюсселі.

За його словами, Росія на сьогодні втратила ініціативу.

«Ми продовжуємо тиснути на неї. Українська відвага і ваша підтримка визначають те, що відбувається на полі бою... Противник все ще намагається штурмувати наші позиції... саме наші військові визначають перебіг подій, і Росія не зможе впоратися з цією війною своїми силами. Їй потрібен Іран, Північна Корея», – додав український президент.

У Брюсселі проходить 16-та зустріч Контактної групи з питань оборони України. Як заявила напередодні постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт, 16-та зустріч у форматі «Рамштайн» зосередиться насамперед на протиповітряній обороні для неї та боєприпасах, а також «низці інших систем, які їм (українцям - ред.) зараз потрібні».

Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня перебуває з неоголошеним раніше візитом в Бельгії. У Брюсселі в українського президента заплановані зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом, міністром оборони США Ллойдом Остіном. Також він вперше офлайн візьме участь у засіданні «Рамштайну».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG