Офіс Зеленського не дає рекомендацій Раді – Подоляк про обмеження доступу журналістів до парламенту
Чи відкривати доступ журналістів до парламенту, має вирішити Верховна Рада, а Офіс президента не дає рекомендацій депутатам щодо ухвалення тих чи інших рішень. Про це 9 листопада в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк під час обговорення спецрепортажу «Що приховують депутати?» (проєкт «Схеми»).
«Це законодавча гілка влади, і вони свій регламент самі для себе встановлюють, зважаючи на те, які ризики для них є. Вони, безумовно, можуть подискутувати в залі це питання і ухвалити відповідне рішення. Не зовсім коректно буде, якщо Офіс президента даватиме рекомендації всім гілкам влади ухвалювати чи не ухвалювати якісь рішення… Ми не даємо публічних ніяких рекомендацій законотворчому органу, він сам ухвалює ті чи інші рішення», – зазначив він.
Депортований до РФ із Маріуполя підліток просить Зеленського про допомогу
17-річний Богдан Єрмохін, депортований до Росії з окупованого Маріуполя, звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням про допомогу, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ти як?»
«Я, Богдан Єрмохін, перебуваю на території Росії та прошу вас, Володимире Олександровичу, допомогти мені повернутися додому», – йдеться у відео, поширеному його адвокаткою Катериною Бобровською.
Сама юристка також звернулася до глави держави з проханням узяти участь у долі юнака.
«Шановний пане президенте Володимире Олександровичу, моє імʼя Катерина Бобровська. Я адвокат Богдана Єрмохіна, який станом на сьогодні незаконно депортований до Російської Федерації. Я прошу вашого особистого контролю стосовно повернення дитини до України», – сказала правниця.
Республіканці-претенденти від партії брати участь у виборах президента США сперечалися про Україну
Під час третіх дебатів претенденти на номінацію від Республіканської партії на пост президента США були одностайні у своїй підтримці Ізраїлю. Натомість, гостро сперечалися щодо подальшої допомоги Україні. Деталі забрав «Голос Америки».
На дебатах республіканців у Маямі, очікувано, дуже різко вистпуив проти підтримки України підприємець Вівек Рамасвамі. Він запропонував дозволити Росії залишити собі територію України, яку вона окупувала з 2014 року.
«Окуповані Росією регіони України на Донбасі – Луганськ, Донецьк – це російськомовні регіони, які навіть не входять до складу України з 2014 року», – заявив Рамасвамі, якого цитує британське видання The Independent.
«Україна не є зразком демократії», – стверджує Рамасвамі, а відтак, на його думку, війна Росії проти України – це не «якась битва між добром і злом», – цитує політика-республіканця мережа PBS.
Губернатор Флориди Рон Десантіс повторив свою думку про те, що він не надсилатиме американських солдатів до України, в той час як європейські країни повинні посилити свою підтримку України.
«Нам потрібно покласти край цій війні» й зосередитися на безпеці кордонів та Комуністичній партії Китаю, додав Десантіс, якого цитує PBS. Він також піддав сумніву частину фінансування, яке США надсилає Україні.
На фронті відбулося 55 бойових зіткнень упродовж доби – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби на фронті відбулося 55 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні 9 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав одного ракетного та 13 авіаційних ударів, здійснив 42 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. Також РФ учергове атакувала Україну, застосувавши керовану ракету Х-59, яку було знищено нашою протиповітряною обороною», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, констатують у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районі Синьківки Харківської області, де наші воїни відбили 7 атак… На Лиманському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в біля Стельмахівки та Новоєгорівки Луганської області… На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 7 атак противника в районах Богданівки та Кліщіївки Донецької області… На Авдіївському напрямку загарбники, за підтримки авіації, вели штурмові дії південно-східніше Новокалинового, Авдіївки, Первомайського Донецької області. Тут Сили оборони відбили 7 атак… На Мар’їнському напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив 23 безуспішні атаки в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області… На Шахтарському напрямку ворог, за підтримки авіації, вів штурмові дії поблизу Золотої Ниви та Старомайорського Донецької області, успіху не мав… На Запорізькому напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Вербового та Роботиного Запорізької області, де нашими захисниками відбито 4 атаки», – вказано у вечірньому зведенні.
30-тикілометрова черга на кордоні – протести польських перевізників тривають четвертий день
Черга із вантажівок довжиною близько 30 кілометрів вишикувалася на пункті пропуску «Медика – Шегині» на польсько-українському кордоні. Це єдиний перехід, який польські перевізники не блокують. Речник Бещадського прикордонного загону повідомив Радіо Свобода, що 9 листопада станом на 15:00 на перетин кордону в бік України зібралося 1020 вантажівок, приблизний час очікування становить 55 годин.
У пункті пропуску «Гребенне – Рава-Руська», за словами польських
прикордонників, стоїть 450 вантажівок, приблизний час очікування на перетин кордону – 155 годин. Там учасники протесту пропускають одну вантажівку на годину, принаймні так кажуть організатори пікету.
Український водій Ігор Клак, який уже два дні провів у черзі перед пунктом пропуску в Гребенному, каже, що польські перевізники не дотримуються обіцянок і не пропускають навіть одну машину на годину.
«Я за останні пʼять годин не під’їхав ані на метр. То яка одна машина на годину? Тобто хочуть – пропускають, хочуть – не пропускають. За 19 годин я проїхав 300 метрів. Мені залишилося два кілометри до блокпоста, коли я приїхав – було трохи більш як чотири кілометри черги», – каже водій.
Ігор став у чергу у вівторок, 7 листопада, о 18:00 за місцевим часом. Коли зможе перетнути кордон, він навіть не береться прогнозувати.
«Я з Польщі до Києва везу шоколад. Температурний режим товару не більше +15 градусів. До блокади кордону я провозив свій товар як пріоритетний, сьогодні таке не працює», – каже Ігор Клак і додає, що товари, які швидко псуються, гуманітарні та військові вантажі пропускають безперешкодно.
Вимоги польських перевізників український водій вважає незаконними.
«Вони хочуть керувати нашим транспортом, вони хочуть мати пріоритет, живу чергу… Я працюю водієм більш як 30 років і знаю, про що говорю. Завжди була квота на видачу дозволів, вони добиваються цього, але дозволи видавали непропорційно. Тобто мали давати, наприклад, 1000 дозволів полякам, 1000 українцям, але поляки нам давали не 1000, а 600, тобто 60%. А на сьогодні у нас війна, і багато транспорту, який працював на Схід – Росія, Казахстан, Узбекистан – стало їздити на Європу, значить, зросла кількість транспорту в ту сторону. Дозволів нам би однозначно не вистачило.
Поляки кажуть, що ми забрали у них роботу? Серйозно? А чого вони не скажуть, що вони забрали роботу у цілої Європи? Вони на сьогодні перше місце по транспорту займають по перевезеннях у цілій Європі. Те, що вони «збивають» ціни по цілій Європі, то вони не бачать, а їм конче треба почати їздити в Україну, хай їдуть собі в Білорусь, у Росію», – каже Ігор Клак.
За словами українського водія, лише сьогодні до пункту пропуску Гребенне привезли біотуалети, тож очікування в черзі стало трохи комфортнішим.
У Білорусі ухвалили вирок у справі про пошкодження російського літака А-50
Верховний суд Білорусі 10 листопада розгляне апеляцію на вирок Дмитру Мостовому, якого раніше засудили на 10 років позбавлення волі у справі про пошкодження на аеродромі в Мачулищах під Мінськом російського військового літака А-50. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода.
Про те, що Мостовий засуджений, стало відомо лише 9 листопада з повідомлення видання Reform про дату розгляду апеляції. Коли саме відбувся суд, не повідомляється. Очевидно, він пройшов у закритому режимі.
За повідомленням, Мостовий – громадянин Білорусі, який працював у сфері IT. Йому 45 років, він брав участь у протестах проти режиму Олександра Лукашенка у 2020 році. Слідство звинуватило його в тому, що він організував онлайн-трансляцію з аеродрому, розташованого неподалік його будинку, для опозиційної моніторингової групи «Білоруський Гаюн». Вона заперечує, що Мостовий вів для неї трансляцію.
Reform повідомляє, що Мостового визнали винним у державній зраді та сприянні екстремістській діяльності, йому загрожувало до 15 років позбавлення волі. Він став першим відомим засудженим у цій справі, про те, чи були ухвалені інші вироки, не повідомлялося. КДБ Білорусі раніше повідомляв, що всього у справі проходять близько 30 людей, і деяким загрожує смертна кара за звинуваченням у тероризмі.
26 лютого білоруський опозиційний рух BYPOL, створений колишніми співробітниками білоруських силових структур, повідомив, що російський літак був атакований дронами на аеродромі Мачулищі за 12 кілометрів від Мінська. Було опубліковано також відео, на якому дрон впритул підлітає до літака.
Влада спочатку не коментувала повідомлення, а потім показала відео з літаком А-50 у повітрі, давши зрозуміти, що повідомлення про пошкодження хибне. Пізніше стало відомо, що борт вилетів до російського Таганрога на ремонт.
7 березня білоруська влада повідомила про затримання підозрюваного, уродженця Кривого Рогу з російським паспортом. Пізніше на допиті затриманий, який назвав себе Миколою Швецем, розповів, що підірвав літак за допомогою двох безпілотників за завданням української спецслужби.
МЗС України причетність Києва до інцидента відкинуло. Офіс українського президента заявляв, що диверсію вчинили партизани. Так називають себе білоруські групи, які виступають проти війни з Україною. Вони періодично беруть він відповідальність за диверсії на залізницях.
Як випливає з публікацій ЗМІ, що ґрунтуються на витоках секретних даних міністерства оборони США, до атаки могли бути причетні співробітники Служби безпеки України, які, як вважає американська розвідка, діяли всупереч наказам свого командування. Офіційно це не підтверджено.
А-50 – радянський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління. Він використовується, зокрема, для спостереження за театром бойових дій в Україні. Росія, за офіційними даними, має до 10 таких літаків.
У Севастополі чули потужний вибух, Развожаєв каже про знищення «повітряної цілі»
В окупованому Севастополі вдень 9 листопада було чути потужний вибух, від якого затремтіли шибки у вікнах, інформує кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За повідомленням, у центральній частині міста було чути сирени машин швидкої допомоги.
Очільник окупаційної влади Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що російські сили ППО нібито збили «над морем на зовнішньому рейді повітряну ціль». При цьому сигнал повітряної тривоги у місті не лунав.
Редакція не може перевірити заяву окупаційної влади міста.
«Ми не потрапимо в цю пастку» – Кулеба про заклики до переговорів із РФ
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 9 листопада прокоментував заклики деяких західних політиків розпочати переговори з Росією, нагадавши, що раніше такі переговори були безрезультатними.
Зокрема, він заявив, що від часу окупації Криму Росією в 2014 році було проведено близько 200 раундів переговорів із Росією, а також досягнуто 20 угод про припинення вогню, які, як стверджує Кулеба, Росія швидко порушила. Також він наголосив, що ані ці переговори, ані угоди не змогли запобігти повномасштабному вторгненню російських військ в Україну.
«Ті, хто стверджує, що Україна має вести переговори з Росією зараз, або необізнані, або введені в оману, або вони встають на бік Росії і хочуть, щоб Путін зробив паузу перед ще більшою агресією. Ми не маємо потрапити і не потрапимо в цю пастку», – написав Кулеба у мережі Х.
Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану і мобілізації
Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені Верховною Радою закони про продовження терміну дії воєнного стану і загальної мобілізації. Це випливає з карток документів на сайті Верховної Ради.
8 листопада Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні й загальної мобілізації на 90 діб – до 14 лютого 2024 року. Це було вже дев’яте голосування парламенту за продовження цих термінів від початку повномасштабної війни.
Востаннє перед цим парламент продовжував термін дії воєнного стану і загальної мобілізації влітку.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Їхню дію кілька разів продовжували.
Хакерів, пов’язаних із розвідкою РФ, звинувачують у збоях в роботі енергомережі України у 2022 році
Хакери, пов’язані з російською військовою розвідкою, наприкінці минулого року призвели до перебоїв у роботі енергомережі України за допомогою нових складних інструментів злому, йдеться в звіті американської компанії з кібербезпеки Mandiant.
Ці висновки надають додаткові докази про інструменти, які використовує російське розвідувальне відомство, відоме як ГРУ, для атак не лише на Україну, а й на інші країни.
«Ця атака є найновішою еволюцією можливостей Росії щодо кібератак, яка стає все більш помітною після вторгнення Росії в Україну», – йдеться у звіті Mandiant.
Удар по окупованому Скадовську: що відомо
Внаслідок удару по окупованому Скадовську в Херсонській області вранці 9 листопада є загиблі серед російських високопоставлених офіцерів, повідомили українські і російські ЗМІ.
За повідомленнями, удар був завданий із системи залпового вогню HIMARS.
Журналіст російської служби Радіо Свобода Марк Крутов повідомив геолокацію удару по Скадовську. Зруйнований другий поверх двоповерхової цегляної будівлі, пише він.
Офіційно українські військові удар не підтверджували.
Голова російської окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Сальдо заявив, що одна ракета була збита, інша – влучила в приватний сектор. Українські джерела стверджують, що удару було завдано по будівлі, де базуються російські військові.
Російське державне агентство новин ТАСС повідомляє про п’ятьох убитих і 10 поранених в результаті удару.
Слідчий комітет Росії заявив про порушення кримінальної справи «за фактом обстрілу українською стороною цивільної інфраструктури у Херсонській області».
Після відступу з Херсона минулого року Росія контролює східний (лівий) берег Херсонської області. За останні тижні українські військові створили плацдарм на лівому березі річки Дніпро, зокрема американський Інститут вивчення війни (ISW) звернув увагу на повідомлення російських джерел про те, що українські сили перекинули обмежену кількість бронетехніки на східний (лівий) берег Херсонської області і продовжують «масштабніші, ніж зазвичай», наземні операції на східному березі з угрупованням легкої піхоти розміром приблизно в батальйон.
СБУ повідомила про засудження 6 бойовиків, які штурмували позиції ЗСУ під Авдіївкою і Бахмутом
Служба безпеки України повідомляє про засудження до реальних тюремних термінів шістьох бойовиків, які штурмували позиції українських військ під Авдіївкою і Бахмутом на Донеччині.
«Завдяки доказовій базі Служби безпеки реальні терміни ув’язнення отримали ще шестеро зрадників, які вступили до окупаційних військ РФ і воювали проти України. Серед них – колишні в’язні-кримінальники і бойовики зі штурмових підрозділів міноборони Росії під назвою «Шторм Z». Зловмисники потрапили у полон українських захисників під час запеклих боїв у районах Авдіївки і Бахмута», – йдеться в повідомленні.
За матеріалами СБУ, двом із затриманих суд призначив 12 років тюрми, а чотирьом – 15 років ув’язнення.
«Від невдач до зради»: херсонського політика Сальдо засудили на 15 років. Чим він відомий?
15 років позбавлення волі з конфіскацією майна – такий український вирок отримав Володимир Сальдо, призначений Кремлем керувати захопленою частиною Херсонської області. Сам він назвав це рішення «дурною постановою», яке суддя начебто ухвалював під тиском.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив нагадати, хто такий Володимир Сальдо? В чому його звинуватили? Чого на суді вимагав захист окупаційного чиновника та чим взагалі відомий цей політик?
Рада схвалила держбюджет на 2024 рік
Верховна Рада схвалила проєкт держбюджету на 2024 в цілому, повідомив народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк
«За» проголосували 276 депутатів.
Голова парламентського бюджетного комітету, депутатка від фракції «Слуга народу» Роксолана Підласа повідомила, що до другого читання проєкт бюджету зазнав мінімальних змін.
«План по доходах збільшили на 22,2 млрд грн за рахунок збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати. Основна стаття видатків – оборона. 22,1% або 1,69 трлн грн будуть спрямовані для забезпечення сил безпеки та оборони.
Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу: 43 млрд грн на виробництво БПЛА, а також 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї в Україні», – написала вона на своїй сторінці в фейсбуці.
За її словами, кошти на сектор нацбезпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями – податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП.
«Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП (525,9 млрд грн), а також надходжень від приватизації (4 млрд грн)», – написала Підласа.
Зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%, інфляція – 9,7%. Очікується, що середньорічний курс долара складе 40,7 грн, додала вона.
Коментуючи схвалення депутатами проєкту держбюджету, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що «всі внутрішні ресурси підуть на те, щоб вистояти та перемогти ворога.
«Практично 50% наших видатків – на оборону та безпеку України. Буде ще більше зброї та техніки, більше дронів, боєприпасів, ракет. Кожна гривня платників податків піде на армію», – написав він у телеграмі.
Напередодні Верховна Рада схвалила закон про тимчасовий перерозподіл військового ПДФО на підтримку обороноздатності та розвиток оборонно-промислового комплексу України.
Путін прибув до Казахстану для обговорення двосторонньої співпраці з Токаєвим
Президент Росії Володимир Путін 9 листопада прибув до Астани. Як повідомляє пресслужба президента Казахстану, Путін і його казахстанський колега Касим-Жомарт Токаєв дистанційно взяли участь в 19-му Форумі казахстансько-російського міжрегіонального співробітництва, який проходить у місті Костанай, що межує з Росією.
Путін і Токаєв приєдналися до форуму через відеозв’язок зі столиці Казахстану.
Очікується, що лідери двох країн обговорять питання двосторонньої співпраці і стратегічного партнерства.
Візит Путіна, який є рідкісною закордонною поїздкою після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, відбувся менш ніж через тиждень після зустрічі лідерів Організації тюркських держав в Астані.
Прорахунок Путіна: напад на Україну посилює євроінтеграцію
Готуючись до відкритого нападу на Україну російський президент Володимир Путін оприлюднив у грудні 2021 року ультиматум, в якому фактично домагався визнання за Москвою права панувати над східною частиною Європи і окремо вимагав позбавлення України права вступати в міжнародні об’єднання.
Вимоги були заздалегідь неприйнятними не лише українців, і хоча московські посланці ще їздили обговорювати ультиматум з західними представниками, а президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц ще відвідували Кремль і телефонували, вмовляючи Путіна не воювати, російські війська тим часом нагромаджувалися для вторгнення 24 лютого 2022 року.
На п’ятий день відкритого російського вторгнення, коли криваві бої точилися на підступах до Києва, українські лідери пішли на символічний крок.
28 лютого президент Володимир Зеленський з головою Верховної Ради і прем'єр-міністром демонстративно підписали заявку на членство України в Європейському союзі.
23 червня 2022 року саміт ЄС на тлі найбільшої війни на європейському континенті з часів Другої світової схвалив надання Україні статусу кандидата на вступ в організацію.
8 листопада 2023 року Європейська комісія оприлюднила рекомендацію
Європарламент вимагає посилення санкцій ЄС проти Росії
Європарламент вимагає більшого нагляду на рівні ЄС і кращих зусиль, щоб обмежити здатність Москви обходити санкції.
Як повідомляє пресслужба парламенту, у схваленій резолюції депутати висловлюють тривогу щодо існуючих лазівок у санкційному режимі.
«Наголошуючи на безпрецедентному характері обмежувальних заходів ЄС, депутати Європарламенту стурбовані відсутністю належного виконання та спробами підірвати зусилля, спрямовані на стратегічне послаблення російської економічної та промислової бази, а також перешкоджання здатності країни вести війну», – йдеться у повідомленні.
У резолюції звертається увага на здатність Росії обходити такі заходи, як граничні ціни на нафту, також зазначається, що ЄС імпортує нафтопродукти, вироблені з російської нафти, з таких країн як Індія, по суті створивши чорновий шлях для кремлівської нафти в ЄС.
Депутати Європарламенту також зауважують, що важливі західні компоненти все ще потрапляють до Росії через Китай, Туреччину, ОАЕ, Казахстан, Киргизстан і Сербію.
Читайте також: США попередили Туреччину про ризик санкцій проти турецьких компаній через допомогу РФ – WSJ
У резолюції констатується, що Європейський Союз все ще залишається одним із найбільших клієнтів Росії через продовження імпорту трубопровідного газу та СПГ, а також через різні винятки із заборони на імпорт сирої нафти та нафтопродуктів.
Депутати Європарламенту закликають ЄС розробити механізм запобігання обходу санкцій та моніторингу. Вони також закликають ЄС посилити координацію виконання існуючих санкцій щодо експорту російської нафти, належним чином закрити ринок ЄС для викопного палива російського походження та накласти санкції на всі великі російські нафтові компанії – Газпромбанк, їхні дочірні компанії та їхні правління та керівництво.
Також європарламентарі хочуть, щоб Європейська комісія та країни-члени блоку розширили санкції, включивши повну заборону на продаж і обробку алмазів російського походження або реекспортованих Росією в ЄС. За їхніми словами, ЄС також має вивчити правові шляхи конфіскації заморожених російських активів і їх використання для відновлення України.
Раніше стало відомо, що в 12-му пакеті санкцій проти Росії за вторгнення в Україну Європейський союз може запровадити торговельні обмеження на понад 5 мільярдів євро, писало агентство Bloomberg. Під заборону можуть потрапити, зокрема, постачання зварювальних апаратів, хімікатів і технологій, що застосовуються у військових цілях, а також ліцензування програмного забезпечення.
У новому пакеті, як очікується, буде названо понад 100 фізичних та 40 юридичних осіб. Обговорюється також заборона працевлаштування росіян на роботу до так званих «чутливих» секторів в країнах ЄС.
Очікується, що Євросоюз оголосить про 12-й пакет санкцій проти Росії цього тижня.
Є «колосальна нервозність» щодо того, чи будуть фінансувати Україну – радник президента
Відчувається «колосальна нервозність» стосовно того, чи буде фінансуватися дефіцит бюджету України у 2024 році, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») радник президента України з економічних питань Олег Устенко.
За його словами, наступного року планується дефіцит на рівні 40 мільярдів доларів, 29 з яких – надходження від міжнародних партнерів і союзників, і якщо підтримка від інших країн зменшиться або зникне, «гроші брати немає звідки».
«За розрахунками Міністерства фінансів, цифра (дефіциту – ред.) 29 мільярдів доларів. Але треба розуміти, що 29 мільярдів – це три чверті від загального дефіциту. Тобто, це те, що зараз викликає таку «нервозність», якщо хочете, з боку Міністерства фінансів. І це дійсно не лише (надходження – ред.) від Сполучених Штатів Америки, це й з інших джерел», – сказав Олег Устенко.
Однак, за його словами, є висока ймовірність того, що і Євросоюз, і США знайдуть механізми для продовження фінансування дефіциту бюджету України, спричиненого російською агресією.
«Є «колосальна нервозність» стосовно того, чи буде фінансуватися дефіцит бюджету, чи ні. Але я впевнений, що буде ухвалене рішення з боку Європейського союзу, і ось ці 50 мільярдів доларів, які виділено для України у вигляді Ukraine Facility programme, вони все ж таки будуть проголосовані. А з тих 50 мільярдів, які розраховані на 2024-2027 роки, 18 мільярдів доларів буде використано для фінансування дефіциту на наступний рік. США, в тій чи іншій формі, зможуть підтримати Україну саме по напрямку фінансування дефіциту. Ймовірність цього достатньо висока», – заявив економіст.
Олег Устенко каже, що альтернативи допомозі від партнерів і союзників немає. Відтак, можуть бути скорочені видатки на галузі, що не стосуються оборони і безпеки. За його словами, усі доходи держави нині витрачаються саме на оборону.
«Гроші брати немає звідки. Немає зовсім ніяких джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Ми перебуваємо у стані війни, це означає, що ми не можемо вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу, вони закриті для нас. У нас все до останньої копійки, що заробляється всередині країни у вигляді податків і зборів, воно повністю, до останньої копійки, йде на безпеку й оборону. Все решта, не військового і не оборонного характеру, складає оцей дефіцит. Дефіцит треба фінансувати», – розповів радник.
Провідні представники адміністрації Джо Байдена 7 листопада закликали Конгрес схвалити прохання президента США щодо прямої бюджетної підтримки України. У листі до Конгресу міністр фінансів Джанет Єллен, міністр оборони Ллойд Остін, держсекретар Ентоні Блінкен та адміністраторка USAID Саманта Пауер заявили, що запит на 11,8 мільярда доларів «нерозривно пов’язаний з успіхом України на полі бою у спротиві незаконному вторгненню Росії».
За їхніми словами, ці кошти призначені для підтримки функціонування уряду й економіки, тоді як Україна зосереджує свої ресурси на обороні.
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.
Проте спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступав за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Палата представників США 2 листопада схвалила окремо пакет військової допомоги Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів. Допомога Україні в цей законопроєкт не увійшла.
Президент США Джо Байден заявив, що ветує цей законопроєкт, бо виступає проти розділення допомоги. Сенат США не підтримав законопроєкт про допомогу Ізраїлю без України.
Наприкінці жовтня американське видання Politico повідомило, що європейські топпосадовці збираються вирушити до Сполучених Штатів Америки, щоб переконати тамтешній політикум і бізнес у користі від подальшої підтримки України. Це відрядження, про яке повідомило Politico з посиланням на міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, планується на тлі закликів деяких законодавців Республіканської партії США скоротити військову та фінансову допомогу Україні.