СБУ затримала доцента університету, який коригував удари РФ по Харкову
Служба безпеки повідомила про затримання у Харкові агента російської розвідки, який коригував ракетно-артилерійські удари РФ по військовій та критичній інфраструктурі міста.
«Зловмисником виявився 49-річний доцент одного з харківських університетів, якого російська воєнна розвідка дистанційно завербувала після початку повномасштабного вторгнення. Серед основних завдань ворожого агента була фіксація наслідків ракетних та артилерійських ударів по одному з оборонних підприємств Харківщини, яке багато разів піддавалося обстрілам з боку російсько-окупаційних військ. Також зловмисник відслідковував маршрути переміщення підрозділів ЗСУ та локації логістичних складів, у тому числі з боєприпасами та амуніцією українських воїнів. Ще одним його завданням було відстеження діяльності іноземних волонтерських організацій на території Харкова», – розповіли в СБУ.
Повідомляється, що чоловіка затримали в його помешканні у Харкові та оголосили підозру про державну зраду.
«Наразі він перебуває під вартою. Триває розслідування. Зловмиснику загрожує довічне ув’язнення», – йдеться в повідомленні.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
Сили РФ атакували Селидове з комплексу С-300 – Офіс генпрокурора
Офіс генерального прокурора України заявляє, що російські війська завдали чотирьох ракетних ударів по житлових кварталах у місті Селидове Донецької області вночі 15 листопада. За даними відомства, обстріл був здійснений із зенітно-ракетного комплексу С-300.
У прокуратурі підтвердили загибель 85-річної жінки внаслідок руйнування підʼїзду чотириповерхового житлового будинку. Тілесних ушкоджень зазнали 82-річна жінка та 56-річний чоловік. 50-річна жінка має контузію внаслідок удару по іншому місцю у Селидовому, її госпіталізували.
Досудове розслідування здійснюється за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України), вказали в Офісі генпрокурора.
Низка сіл окупованої лівобережної Херсонщини вже безлюдні – влада
Український мер окупованої Нової Каховки Володимир Коваленко повідомив, що низка населених пунктів цієї громади на лівобережній Херсонщині через війну стали безлюдними. Зокрема у селі Корсунка вже немає місцевих жителів, зараз там велика кількість розбитої російської техніки, повідомив посадовець проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Корсунка вона пуста, після затоплення туди практично ніхто не повернувся», – каже Коваленко.
Спустошені села є і в Олешківській громаді, яка також перебуває в російській окупації.
«Це село Підстепне, Кринки, Нечаєве. Не знаю, скільки людей насправді на сьогодні залишилося в Піщанівці. Немає з ким зв’язатися, людей немає», – повідомила «Новинам Приазовʼя» начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко.
За її даними, загалом до громади належать 13 населених пунктів. Наразі там проходить лінія розмежування між ЗСУ і російською армією. Населені пункти, які розташовані у безпосередній близькості до Дніпра, потерпають найбільше.
«На початок повномасштабного вторгнення Росії Олешківська територіальна громада налічувала майже 40 тисяч населення, на зараз, по дуже умовних підрахунках, там залишилось не більше 9 тисяч. В самих Олешках з 20 тис. населення залишається близько 3 тисяч. По інших деяких населених пунктах жителів можна перерахувати на пальцях однієї або двох рук», – додала вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром. Відтоді прилеглі до Дніпра райони Херсонщини стали обʼєктом майже щоденних обстрілів з боку російських військ, які зберігають контроль над лівобережною частиною області, за винятком невеликої території, яку відбили Сили оборони України.
Британська розвідка оцінила очікування Кремля від планованої великої пресконференції Путіна
Міністерство оборони Великої Британії у своєму черговому огляді з посиланням на дані розвідки розмірковує, чого очікує Кремль від запланованої до кінця року великої пресконференції президента РФ Володимира Путіна.
«Кремлівські стратеги майже напевно розглядатимуть цю подію як важливу віху в очікуваній кампанії Путіна із забезпечення собі п’ятого президентського терміну на виборах у березні 2024 року. Ймовірно, він висуне свою кандидатуру до кінця 2023 року», – йдеться в огляді.
Британська сторона звертає увагу на те, що Путін провів останнім часом також зустрічі із військовим керівництвом.
«Ймовірно, це пожвавлення його постійних зусиль подати себе «патріотичним» кандидатом перед виборчою кампанією», – коментують у британській розвідці.
9 листопада Кремль оголосив, що президент РФ Володимир Путін проведе традиційну велику пресконференцію і «телефонну лінію» до кінця поточного року. Торік захід скасували. Аналітики припускали, що тоді це сталося через гучні військові невдачі військ РФ на фронті в Україні.
Із чим повернулася делегація Єрмака із США: деталі
Під час робочого візиту до США української делегації перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зустрілися із представниками американської влади, американських експертних кіл і лідерами думок. Які підсумки цих обговорень?
- Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про фінансування, щоб уникнути закриття роботи американського уряду. Документ не передбачає додаткової допомоги для Ізраїлю чи України. Двоетапний план, який пропонується законопроєктом, продовжить фінансування до 19 січня для пріоритетних сфер. Решта буде фінансуватися до 2 лютого.
- США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер. «Ми перебуваємо у критичній точці щодо допомоги Україні. Пентагон публічно заявив, що вони вичерпали десь близько 95% своїх коштів для надання допомоги Україні.
- У Держдепі США вважають, що Палаті представників США потрібно терміново схвалити додаткові запити на фінансування для України та Ізраїлю.
Українська делегації на чолі з першою віцепремʼєркою України та міністеркою економіки Юлією Свириденко та керівником офісу президента Андрій Єрмак здійснили дводенний візит до Вашингтона з метою переконати урядовців та експертну спільноту США надати Україні допомогу, необхідну для продовження відсічі російської широкомасштабної агресії.
Української урядової делегації заявили про свої оптимістичні очікування щодо розв'язання проблеми з наданням Україні військової допомоги, яку все ще не схвалив американський Конгрес, повідомляє українська служба «Голос Америки».
14 листопада українські посадовці зустрічалися з американськими конгресменами та сенаторами, щоб переконати їх якнайшвидше проголосувати за додатковий пакет допомоги для України.
Очільник ОП Андрій Єрмак зазначив, що незважаючи на певні труднощі і тих американських посадовців, які категорично проти підтримки, дружні до України законодавці роблять усе, щоб проголосувати за додаткову допомогу.
«Всі це розуміють, що це дуже важливо, що ця допомога нам вкрай потрібна, щоб продовжувати нашу боротьбу. Ми маємо мотивацію та все для того, щоб отримавши цю допомогу, продовжувати наші зусилля, і наша ціль – перемога. В цьому нас підтримують і в нас вірять. Повертаємось із гарним відчуттям і важливо, щоб кожен такий візит закінчувався результатами для нашої перемоги»
Перша віцепремʼєрка України та міністерка економіки Юлія Свириденко наголосила, що, на її думку, делегації вдалося переконати партнерів допомагати економіці країні. За її словами, вони бачать перспективи для української економіки, вірять у те, що Україна може побудувати сильні інституції та сильну економіку.
«Всі розуміють, що у нас екзистенційна війна. У Росії є варіант не послати армію, партнери можуть допомагати чи не допомагати, а у нас є лише єдиний шлях – воювати. Ми віримо у перемогу. Мені здається, що ми переконали в цьому наших партнерів ще раз», – заявила Свириденко.
Із якими представниками влади зустрічалися
Українські посадовці провели зустрічі із радником з нацбезпеки США Джейком Салліваном, радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Тімоті Барроу, зовнішньополітичним радником канцлера Німеччини Єнсом Пльотнером та радником президента Франції з питань зовнішньої політики Еммануелем Бонном.
Серед іншого сторони обговорювали укладення двосторонніх угод про безпекові гарантії в межах Спільної декларації про підтримку України, ухваленої країнами G7 у Вільнюсі.
Очільник ОП України Андрій Єрмак зустрівся із державним секретарем Ентоні Блінкеном. Як повідомляє Держдеп, «обговорили останні події на полі бою в Україні та підготовку до зими, включно з поточним забезпеченням додаткових засобів ППО та зміцненням критичної інфраструктури України у протистоянні російським ракетним і безпілотним атакам».
Українська делегація обговорила також з американськими колегами укладення двосторонньої угоди між Україною та США про безпекові гарантії на виконання спільної декларації G7 про підтримку України, яку лідери семи країн підписали у Вільнюсі 12 липня. Також розглянули питання санкцій щодо РФ та механізм спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Як довго ще триватиме війна: прогнози Буданова і західних аналітиків
Про це і не тільки у програмі Свобода.Ранок:
Війська РФ здійснюють спроби повернути ініціативу на полі бою на свій бік – ISW
Російські війська, ймовірно, намагаються повернути собі ініціативу на фронті в Україні, провівши кілька одночасних наступальних операцій на сході України, пише в черговому огляді американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Залишається незрозумілим, чи російські війська зможуть повністю повернути собі ініціативу, оскільки українські сили продовжують чинити тиск на критичні ділянки фронту», – зауважують при цьому аналітики.
Згідно з повідомленням, заяви українських офіційних осіб про поточний темп російських операцій на лінії фронту узгоджуються з оцінкою ISW про продовження російських наступальних операцій, особливо на Куп’янському, Бахмутському та Авдіївському напрямах.
«Проте російським військам, ймовірно, буде важко повністю повернути собі ініціативу на театрі воєнних дій, а українські сили продовжують свої власні наступальні операції та досягають успіхів на тактичному рівні на фронті, особливо у західній частині Запорізькій області та на східному (лівому) березі Херсонської області», – наголошують в ISW.
В Інституті вивчення війни припускають, що російському військовому командуванню, ймовірно, доведеться вирішити, чи залишити певні російські підрозділи на окремих ділянках фронту для захисту від триваючих українських наступальних операцій, чи передислокувати їх для підтримки наступу в інших місцях.
«Цей вибір, ймовірно, завадить Росії повністю повернути собі ініціативу найближчими тижнями», – додають аналітики.
За даними Генштабу ЗСУ, нині «Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, а на Херсонському – ведуть контрбатарейну боротьбу, відкидають війська РФ із прибережних вогневих позицій.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії, українська і міжнародна системи правосуддя стикнулися із нечуваними викликами. Станом на 14 листопада, Офіс Генерального прокурора зареєстрував 109168 проваджень про ймовірні воєнні злочини. Проте лише 450 військових РФ отримали підозри, а вироки – 66. Як правильно зібрати свідчення очевидців та жертв? Як їх задокументувати, щоб вони лягли в основу судових озглядів і вироків? Як зробити так, щоб настала справедливість і воєнні злочинці отримали покарання? Про правозахисники говорили на Bridge Forum у Празі.
Представники багатьох міжнародних інституцій, зокрема ОБСЄ, покинули Україну одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, або за кілька днів до цього.
І єдиними, хто на перших порах залишився документувати воєнні злочини, окрім правоохоронців, були українські правозахисні організації. Про це на початку сесії Bridge Forum сказала Світлана Валько, співзасновниця організації Truth Hounds.
Ця організація має кількарічний досвід документування воєнних злочинів, адже робить це із 2014 року.
За словами голови Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігоря Котелянця, Truth Hounds «мають високі стандарти польових місій, і вчать цьому інших учасників Асоціації «Україна. П’ята ранку», яка включає 35 організацій, що об’єдналися після 24 лютого, щоб документувати воєнні злочини РФ».
Під час дискусії на форумі згадували й іншу асоціацію, а саме «Трибунал для Путіна» (Глобальна ініціатива T4P) – об’єднання понад 20 організацій. Обидві асоціації мають власні бази даних, в які вони вносять відомості про імовірні воєнні злочини, однак об’єднати їх в одну доволі складно, якщо взагалі можливо.
«Я не знаю, що робити. Дві бази даних надто різні, щоб об’єднати їх», – каже Тетяна Печончик у коментарі Радіо Свобода.
Попри це, обидві бази даних використовуються для того, щоб будувати справи і передавати їх у міжнародні суди. А для цього документаторам довелося вчитися уніфікувати свої підходи і виконувати її так, щоб зібрані докази могли бути використані у судах...
Генштаб ЗСУ про ситуацію за добу: збитий літак і 820 загиблих вояків РФ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 314 290 своїх військових, зокрема 820 – за останню добу, свідчать дані Генштабу ЗСУ станом на ранок 15 листопада.
Серед інших російських втрат в українському командуванні звернули увагу на такі:
- танків – 5377 (+15 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 10104 (+18)
- артилерійських систем – 7647 (+58)
- РСЗВ – 884 (+2)
- засобів ППО – 582 (+2)
- літаків – 323 (+1)
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5675 (+26)
- крилатих ракет – 1562 (+1)
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10020(+47)
- спеціальної техніки – 1083 (+2)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 15 листопада. Повідомляється, що упродовж минулої доби відбулося понад 60 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де наші воїни відбили 8 атак. На Лиманському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Надії та Серебрянського лісництва Луганської області. На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 12 атак окупантів біля Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Також, Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Авдіївському напрямку армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку, але ЗСУ «стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат».
«На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де українські воїни відбили 20 атак. На Шахтарському напрямку наші захисники відбили 2 атаки ворога поблизу Старомайорського Донецької області. На Запорізькому ворог наступальних (штурмових) дій не вів.», – кажуть українські військові.
Генштаб додає, що «Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, а на Херсонському – ведуть контрбатарейну боротьбу, відкидають війська РФ із прибережних вогневих позицій.
Розпочалася шістсот тридцята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Путін підписав зміни до закону про вибори президента, де йдеться про окуповані території
Володимир Путін напередодні підписав зміни до закону про вибори президента РФ, які, серед іншого, уточнюють порядок проведення голосування під час воєнного стану.
Так, згідно з документом, вибори на окупованих Росією територіях України можуть проводитись після консультацій із Центрвиборчкомом, Міноборони та ФСБ РФ. Також дозволяється проводити голосування як на всій території, де запроваджено воєнний стан, так і лише на її частині.
Зміни також стосуються заборони агітації на заблокованих ресурсах, можливості ведення реєстру «домашнього» голосування в електронному вигляді, а також допуску на засідання виборчкомів представників ЗМІ, які працюють лише на підставі трудового договору.
Крім того, змінами забороняється проведення фото- та відеозйомки на виборчих дільницях у військових частинах. Це можуть робити лише представники акредитованих ЗМІ за погодженням із командиром частини.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, частково окупованих.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Влада Україна заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Палата представників США схвалила проєкт про фінансування – без допомоги Україні чи Ізраїлю
Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про фінансування, щоб уникнути закриття уряду. Документ не передбачає додаткової допомоги для Ізраїлю чи України.
Законопроєкт спікера Майка Джонсона був схвалений на двопартійній основі 336-95 голосами. 93 республіканці виступили «проти».
Тепер Сенат має схвалити цей документ до п’ятниці, 17 листопада.
Двоетапний план, який пропонується законопроєктом, продовжить фінансування до 19 січня для пріоритетних сфер. Решта буде фінансуватися до 2 лютого.
Представник Білого дому заявив, що президент США Джо Байден готовий підписати схвалений Палатою представників законопроєкт.
«Якщо це ухвалить Сенат, президент підпише цю резолюцію, яка зберігає поточні рівні фінансування та не містить шкідливих політичних факторів», – сказав чиновник, якого цитує СNN.
Читайте також: США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні – Держдеп
Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового «шатдауну», погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада.
Китай міг би зіграти «певну роль», допомагаючи США підтримувати Україну – Кірбі
Китай міг би зіграти «певну роль», допомагаючи США підтримувати Україну, заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
«Я думаю, що вони (лідери США та Китаю – ред.), безумовно, захочуть поговорити про те, що відбувається в Україні. Президент чітко дасть зрозуміти, що ми будемо й надалі підтримувати Україну проти російської агресії. Китай міг би зіграти тут певну роль, допомагаючи нам підтримувати Україну, сприяючи просуванню бачення президента Зеленського про справедливий мир», – сказав він.
У Білому домі сподіваються, що це буде «дуже продуктивна, відверта, конструктивна розмова», додав Кірбі.
Президент США Джо Байден зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпіном у середу під час саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско. Це буде лише друга особиста зустріч двох лідерів з моменту вступу Байдена на посаду у січні 2021 року.
Очікується, що на зустрічі Байдена та Сі обговорюватимуть такі питання, як вторгнення Росії в Україну, війна між Ізраїлем та «Хамас», зв’язки Північної Кореї з Росією, Тайвань, Індо-Тихоокеанський регіон, права людини, виробництво фентанілу, штучний інтелект, торгово-економічні відносини тощо.
Російські війська продовжують обстрілювати правобережжя Херсонщини, попри успіхи українських сил на лівобережжі регіону, а говорити про зменшення інтенсивності атак зарано, сказав в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») начальник управління внутрішньої інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
«Ми розуміємо, що рано казати про зменшення кількості обстрілів, тому що для цього треба хоча б на 30 кілометрів відкинути росіян від Дніпра на лівобережжі, щоб вони не діставали своїми обстрілами по берегу», – сказав він.
Зараз, за його словами, інтенсивність обстрілів з боку військ РФ пов’язана з погодними умовами.
«Вчора (13 листопада – ред.) був сильний обстріл, до цього два дні було більш-менш. І це ми пов’язуємо насамперед із тим, що погода була на нашому боці, був дощ. Коли дощі і хмарно, аеророзвідка окупантів не може коригувати вогонь. Я думаю, вони не дуже хочуть займатися цим. Тому зменшується кількість обстрілів. Тому було 350-320 снарядів. Коли день ясний, то маємо одразу 600-650 снарядів», – пояснив Толоконніков.
Німецький тележурналіст отримав від Москви кілька сотень тисяч євро за книги про Путіна – ЗМІ
Німецький журналіст Хуберт Зайпель, який записував інтерв’ю з президентом Росії Володимиром Путіним, і написав дві книги про нього, отримав 600 тисяч євро від компаній, пов’язаних з російським мільярдером Олексієм Мордашовим. Про це йдеться у розслідуванні, опублікованому виданням «Важные истории» спільно з Paper Trail Media, журналом Der Spiegel та німецьким каналом ZDF.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, у 2018 році Зайпель підписав спонсорський договір на створення та популяризацію книги про «політичний клімат у Росії». За це він отримав щонайменше 600 тисяч євро. Книга вийшла у 2021 році і називалася «Влада Путіна. Навіщо Європі Росія?»
У підготовлених для підписання документах є рукописна позначка, яка вказує на те, що окремі гроші Зайпель у 2013 році міг отримати за підготовку біографії Путіна «Путін. Логіка влади». Журналіст не попереджав про можливий конфлікт інтересів ні читачів, ні видавця. «Важные истории» вважають, що у обох книгах Зайпель займався апологетикою російського президента.
Зайпель – перший німецький журналіст, який доведено фінансувався особою з оточення Путіна. У Німеччині він має славу знавця Росії. Він кілька разів записував інтерв’ю з російським президентом, у тому числі для компанії NRD, що входить до громадської телерадікомпанії ARD, яка фінансується на гроші платників податків.
На запит ZDF він підтвердив, що отримав підтримку через Мордашова. Однак, за його словами, бізнесмен «не вплинув на зміст його книг». У договорі насправді наголошується, що автор «не має жодних зобов’язань перед спонсором щодо проекту книги».
Телекомпанія NDR заявила на запит журналістів, що не знала про російське фінансування Зайпеля та пообіцяла перевірити можливість судового переслідування. ARD та російська сторона, зокрема пресслужба адміністрації президента, відмовилися від коментарів.
Отриманий гонорар у розмірі понад 600 тисяч євро надзвичайно високий для книговидавничого бізнесу у Німеччині. Мордашев з 2022 року перебуває під санкціями Євросоюзу як близька до Володимира Путіна особа. Йому належить головний пакет акцій німецької туристичної компанії TUI.
Мордашов – один із найбагатших людей Росії, статки його та його родини оцінюються Forbes майже у 21 мільярд доларів.
США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні – Держдеп
США перебувають у «критичній точці» щодо допомоги Україні, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.
«Ми перебуваємо у критичній точці щодо допомоги Україні. Пентагон публічно заявив, що вони вичерпали десь близько 95% своїх коштів для надання допомоги Україні. Це дуже важливо», – заявив він.
У Держдепі вважають, що Палаті представників США потрібно терміново схвалити додаткові запити на фінансування для України та Ізраїлю, зазначив Міллер.
Він додав, що також йдеться про фінансування гуманітарної допомоги для Гази.
Напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен зустрівся з українською делегацією на чолі з Андрієм Єрмаком. Сторони обговорили підтримку з боку США, включно з допомогою у проходженні зими.
Раніше у Білому домі заявили, що близько 96% безпекової, економічної та гуманітарної допомоги, яку США виділили для України, вже використано. Як повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі, Міноборони має приблизно до 1,1 мільярда доларів для поповнення запасів до зими.
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний спільно з начальником Генштабу Сергієм Шапталою, командувачем Повітряних Сил Миколою Олещуком та командувачем Військово-Морських Сил Олексієм Неїжпапою провели телефонну розмову з начальником Об’єднаного штабу Збройних Сил Франції Тьєрі Бюркаром.
Як повідомив Залужний на своїй сторінці у фейсбуці, у ході розмови він розповів про оперативну обстановку на фронті, перебіг бойових операцій, дії противника та його ймовірні плани.
«Обговорили важливість продовження пошуку технологічних рішень для здобуття переваги над противником у повітрі, дистанційному розмінуванні та вогневому ураженні ворожих цілей. Окремо зупинилися на питаннях посилення засобів протиповітряної оборони, підготовки наших військовослужбовців та відновлення боєздатності підрозділів», – повідомив він.
Про попередню телефонну розмову Залужного і Бюркара повідомлялося у вересні. Тоді співрозмовники обговорили потреби української армії і питання підготовки військових на території Франції.
Новий бюджетний рік у США розпочався 1 жовтня, до цієї дати законодавці мали би погодити 12 законопроєктів про видатки та профінансувати уряд на 2024 рік. Повноцінного річного фінансування законодавцям погодити не вдалося, але попередній спікер Палати представників зміг уникнути урядового «шатдауну», погодивши двопартійну короткострокову резолюцію про фінансування уряду до 17 листопада. За цей час мали погодити необхідні асигнування на рік, а також додаткову допомогу Україні, Тайваню, фінанси на охорону кордону США та інші нагальні потреби. Станом на зараз законодавцям не вдалось виконати жодне із цих завдань.
Натомість Конгрес зіштовхнувся з кількома кризовими ситуаціями. Крайньо праві республіканці на чолі із Метом Гейтсом звинуватили Маккарті у співпраці з демократами для погодження короткострокової резолюції та вперше в історії США домоглися звільнення спікера, заручившись голосами усіх демократів. Також 7 жовтня відбулась жорстока атака на Ізраїль з боку бойовиків «Хамасу», організації, яку визнали терористичною в США, Євросоюзі, Канаді та Японії.
13 листопада новообраний спікер Палати представників Майк Джонсон представив свій двоетапний план нової короткострокової резолюції, яка має запобігти закриттю уряду та продовживши державне фінансування для деяких установ і програм до 19 січня, а для інших –до 2 лютого. Розглядати документ почнуть вже у вівторок 14 листопада.
Тим часом кошти для України, Ізраїлю, Тайваню та на кордон США залишаються непогодженими. В Пентагоні заявляють, що Вашингтон вже використав близько 95% з фінансування, виділеного раніше за різними програмами для підтримки України. Кошти на оборонну допомогу Києву вичерпуються, а коштів на гуманітарну та бюджетну підтримку вже не залишилось, кажуть інші представники Білого дому.
Журналістки Української служби «Голосу Америки» поспілкувались із законодавцями від обох партій в Палаті представників і в Сенаті щодо того, коли додаткову допомогу для Києва винесуть на голосування та якими є головні перешкоди для погодження цього пакету.
Херсонщина: чоловік втратив частину ноги через підрив на вибухівці
Чоловік підірвався на російській вибухівці у селищі Новорайськ, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація 14 листопада.
«Постраждалий – 48-річний житель Запоріжжя. Він ремонтував дах на фермі, коли побачив покинутий російський бліндаж. Після роботи чоловік вирішив піти й подивитися на нього. Там він наступив на невідомий вибуховий предмет», – йдеться в повідомленні.
У ОВА уточнюють, що чоловік зазнав вибухової травми та втратив частину ноги. Його госпіталізували в тяжкому стані, лікарі борються за його життя.
Обласна влада нагадує, що більша частина земель Херсонщини замінована.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
29 вересня в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, підірвавшись на вибухонебезпечних предметах, загинула 251 людина, зокрема 13 дітей.
Держдеп: США нададуть 1 млн доларів Центру з розслідування агресії РФ проти України в Гаазі
Сполучені Штати нададуть фінансову допомогу Міжнародному центру з переслідування злочину агресії проти України – про це заявив Державний департамент США 14 листопада.
За повідомленням, на тлі продовження порушення Росією міжнародного гуманітарного права США «залишаються зосередженими на співпраці з Україною та міжнародною спільнотою, щоб притягнути до відповідальності винних у міжнародних злочинах, скоєних в Україні».
«У рамках нашої непохитної відданості територіальній цілісності та суверенітету України, а також сприянню всебічному правосуддю та відповідальності за міжнародні злочини проти України та її народу, Державний департамент США надасть 1 мільйон доларів Міжнародному центру з переслідування злочинів агресії проти України (ICPA), який був створений у Гаазі при Євроюсті», – йдеться в заяві.
Держдеп додає, що Центр сприятиме розслідуванню злочину агресії Росії, надаючи форум для співпраці України та країн-партнерів у зборі «найсильніших доказів» для майбутнього суду.
«Прокурори з численних правових систем, включно з нашою, вже працюють разом в ICPA, щоб отримувати ключові докази та обмінюватися ними, а також проводити надійні та незалежні розслідування», – зазначає дипломатичне відомство.
У липні в Гаазі почав роботу Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України, що працює під керівництвом Агенції Євросоюзу зі співпраці задля кримінального правосуддя (Євроюст).
Як повідомили в Єврокомісії, центр стане ключовим для розслідування злочину агресії Росії проти України і сприятиме створенню справ для майбутніх судових процесів.