Курахове: нова ціль Росії на сході?
Український Генштаб повідомляє про систематичні спроби армії РФ продавити оборону ЗСУ на Мар'їнській ділянці. Минулої доби тут противник атакував 15 разів.
Агресор намагається прорватися у бік Георгіївки, Перемоги та Новомихайлівки. За даними DeepState, РФ має успіх у посадці на південь від Новомихайлівки. Такий тиск на цій ділянці може свідчити про нову ціль РФ – захоплення Курахового, кажуть українські військові експерти.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Міністр оборони РФ Шойгу доповів Путіну ввечері 25 грудня про взяття Мар'їнки. Ватажки угрупування «ДНР» тоді ж заявили, що це нібито дасть загарбникам дорогу на Курахове, Красногорівку та Вугледар, а також дозволить перекрити важливі логістичні маршрути української армії.
Головкомандувач ЗСУ Валерій Залужний під час прес-конференції 26 грудня фактично підтвердив, що Сили оборони готуються вийти з Мар’їнки Донецької області.
«Наші війська підготували оборонний рубіж за цим населеним пунктом, але я можу сказати, що цього населеного пункту вже не існує», – заявив він.
Проте, за оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), взяття цього передмістя Донецька не дасть армії Росії серйозних переваг на фронті, «якщо тільки російські сили значно не покращили свою здатність виконувати швидкі механізовані рухи вперед, чого вони не демонструють».
Головні питання випуску:
Які шанси у армії РФ просунутися до Курахового, і чим це місто важливе для противника?
Де Україна шукатиме нові джерела озброєння?
Чи зможуть країни НАТО вирішити проблему України з масштабним обстрілом РФ цієї зими?
Синєгубов: російська армія вдарила по Куп’янському району, загинула жінка
Російські війська завдали ударів керованими авіабомбами по селу Вільхуватка в Куп’янському районі, заявив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 10 січня.
«Внаслідок ворожого удару загинула 48-річна жінка», – написав він.
За даними голови області, обстріл пошкодив 10 приватних будинків і магазин. Він також спричинив пожежу в школі.
Синєгубов додав, що екстрені служби продовжують ліквідацію наслідків.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківську область і обласний центр. Попри наявність доказів атак по цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Раніше Інститут вивчення війни оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України.
«Хочу найти»: Україна запустила проєкт для родичів російських полонених – у ГУР пояснили мету
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони презентували проєкт «Хочу найти» для родичів полонених в Україні військових РФ, передає кореспондент Радіо Свобода. Зокрема, чат-боти в телеграмі та відповідний сайт, де можна буде дізнатися: чи перебуває конкретний російський військовий у полоні, або чи він не загинув.
«РФ не комунікує належним чином з членами родин військовослужбовців-окупантів, не інформує про їхню долю після того, як вони опинилися як загарбники в Україні. Це стосується і зниклих безвісти, і полонених, і загиблих», – сказав на презентації проєкту представник ГУР Андрію Юсов.
За словами Юсова, є навіть випадки, коли Україна, наприклад, передавала до РФ тіла солдатів, але їхні родичі жодної інформації так і не отримували.
Тож, як йдеться на інтернет-ресурсах проєкту, «Хочу найти» створили з огляду на «дотримання Україною принципів міжнародного гуманітарного права, аби заповнити інформаційний вакуум, що утворився через бездіяльність російської влади».
«На канали проєкту «Хочу жить» (проєкт ГУР МОУ для здачі військових РФ у полон – ред.) щодня звертаються сотні (родичі військових РФ – ред.). Було ухвалено рішення запустити проєкт «Хочу найти», як єдиний центр пошуку військових РФ. Надавати інформацію їхнім родинам. Щоб вони з цією інформацією йшли до представників своєї влади, вимагали обмінів чи повернення останків тіл», – зауважив під час брифінгу речник державного проєкту Віталій Матвієнко.
Там прогнозують, що щотижня будуть отримувати декілька тисяч звернень.
Читайте також: У ЗСУ пояснили, чому російські військові групами здаються у полон
Допомагатиме запроваджувати проєкт в Україні і громадянка Росії Ірина Криніна, яка нещодавно прибула до України у пошуках свого військовополоненого чоловіка. За її словами, Росія не надає своїм громадянам жодної інформації, натомість Україна готова це зробити.
«Ми збиратимемо запити, і, якщо родич у полоні в Україні... ми організуємо відеодзвінок, щоб підтвердити і дати можливість росіянці йти і вимагати у держави інформацію, говорити: «Ось мій Вася у полоні!». Тобто ми даємо інструменти (щоб вимагати від влади РФ повернення рідних – ред.)», – заявила Криніна.
За її словами, вона та інші співробітники проєкту через певні канали комунікації допомагатимуть громадянам РФ, об’єднавшись, тиснути на їхню владу.
Це натомість сприятиме і поверненню додому з полону в РФ і українців, заявили на брифінгу представники ГУР МОУ. Адже кількість обмінів військовополоненими має збільшитися.
За даними української розвідки, за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну сталося 49 обмінів військовополоненими. Завдяки ним із російського полону повернулися 2 828 українців.
«Бредлі», артилерія і дрони. Як ЗСУ «перемелюють» війська РФ під Авдіївкою
Росія вже майже рівно три місяці масовано штурмує Авдіївку, намагаючись оточити місто. Ближче до середини грудня інтенсивність боїв зменшилась, однак це досі найгарячіша точка на фронті. Попри це, від початку масштабного наступу Росія, за даними американського Інституту вивчення війни (ISW) та українського проєкту DeepState, має на напрямку незначні просування. Натомість, за оцінками розвідки Великої Британії, у 2023 році темпи втрат солдат у російської армії в Україні Росії зросли, і багато в чому саме через наступ на Авдіївку. Як ЗСУ на флангах міста стримують війська РФ – побачили журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Ніхто вже не зможе дорікнути українцям, що вони є тягарем для Чехії – посольство України
Українці в Чехії заробили для економіки країни більше, ніж Чеська Республіка виділила грошей на утримання всіх біженців. Утім, проблеми біженців залишаються актуальними. Про це на брифінгу посольства України у Празі заявив тимчасовий повірений у справах України в Чехії Віталій Усатий. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» детальніше поспілкувався з українським дипломатом про становище та проблеми біженців, які рятуються від війни і перебувають під тимчасовим захистом у Чеській Республіці.
Президент Литви анонсував коаліцію з розмінування та нові постачання допомоги Україні
Литва підтримувала Україну від початку повномасштабної війни і робитиме це «до перемоги» – про це заявив президент країни Ґітанас Науседа під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським 10 січня. Зустріч відбулася в ході турне Зеленського країнами Балтії.
За словами Науседи, Вільнюс планує й надалі надавати Україні військову, політичну й економічну підтримку. Зокрема, він вказав на рішення Ради національної оборони Литви виділити пакет довгострокової військової допомоги Україні на 200 мільйонів євро.
«У січні ми знову відправимо в Україну боєприпаси, генератори, системи детонації, а в лютому бронетранспортери М577, будемо тренувати українських солдат і зміцнювати співпрацю в оборонній промисловості. Підписана сьогодні угода між українською та литовською оборонною промисловістю є ще одним прикладом нашої тісної військової співпраці», – сказав він.
Президент Литви вказав на важливість безперервної підтримки України з боку партнерів:
«Литва формує коаліцію з розмінування, щоб мобілізувати військову підтримку Україні якомога ефективніше й швидше. Західний світ повинен зрозуміти, що це не просто боротьба України, це боротьба всієї Європи й демократичного світу за мир і свободу».
Зеленський повідомив, що під час зустрічі із Науседою сторони приділили увагу подіям на фронті. Він подякував Литві «за нову оборонну підтримку, щодо якої зараз домовилися». Зокрема, це стосується спільного виробництва, зокрема, дронів.
У грудні 2023 року Литва передала Україні нову партію військової допомоги. Зокрема, відомо, що на 2024–2026 роки передбачено новий пакет військової допомоги Україні в розмірі 200 мільйонів євро.
«Брак тренування і втома»: розвідка Британії про причини вогню РФ по підконтрольній їй території
Розвідка Великої Британії прокоментувала обстріли російськими військами території Росії та окупованої ними території України – про це йдеться в зведенні від 10 січня.
Зокрема, йдеться про випадок 2 січня, коли російський літак випустив боєприпас по селу Петропавловка у Воронезькій області РФ, пошкодивши дев’ять житлових будинків.
Другий випадок – удар ФАБ-250 8 січня по частині Луганщини, окупованої угрупованням «ЛНР». Обидва випадки сталися під час російських бойових вильотів.
«Постійна схильність Росії до аварійних випадків із боєприпасами, ймовірно, погіршується неадекватним тренуванням та втомою екіпажу, що призводить до поганого втілення тактики під час місій», – йдеться в зведенні.
Напередодні голова Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор заявив, що авіабомба, яку російські військові 8 січня скинули на будинки в окупованому Рубіжному на Луганщині, досі не знешкоджена.
Раніше, 8 січня, за словами Лисогора, окупаційна влада на Луганщині визнала, що на місто Рубіжне впала російська бомба ФАБ-250, оскільки через велику кількість свідків і наявність постраждалих не могла приховати подію або звинуватити в інциденті українських військових.
Тиждень тому, 2 січня, відбулося аналогічне «нештатне сходження» ракети під час попереднього масованого удару по Україні. Тоді в селищі Петропавлівка Воронезької області постраждали четверо людей, а після обстеження житла місцева влада вирішила «заново збудувати дев'ять будинків».
Дезінформація, ШІ, війна в Україні: Всесвітній економічний форум назвав ризики найближчих 2 років
Збройні конфлікти, в тому числі в Україні, є одними з викликів глобальній безпеці – про це йдеться в звіті Global Risks Report 2024, опублікованим у рамках саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі 10 січня.
За прогнозом, найближчим часом увага та ресурси світових держав будуть зосереджені на трьох епіцентрах протистояння: війні в Україні, ізраїльсько-палестинському конфлікті та напрузі навколо Тайваню. Ескалація в будь-якій із цих точок «радикально підважить» глобальні ланцюги постачання, фінансові ринки, динаміку безпеки та політичну стабільність, а також становитиме загрозу людській безпеці по всьому світу.
«Протягом наступних двох років війна в Україні може періодично чергуватися між ескалацією й замороженням. Попри санкції, Росія продовжує отримувати кошти від енергетичних прибутків та експорту сировини – і це може збільшитися ще більше, якщо конфлікт на Близькому Сході розшириться. Проросійські чи нейтральні настрої у Східній і Центральній Європі можуть пом’якшити підтримку з боку європейських союзників України, тоді як підтримка в Сполучених Штатах може зменшитися через внутрішній тиск, інші міжнародні пріоритети або новий уряд», – йдеться в звіті.
Читайте також: Росія робить ставку на втрату уваги Заходу щодо України
Зусилля України з підтримки єдності серед західних союзників також може ускладнити конфлікт на Близькому сході.
Серед інших ризиків GRP називає дедалі ширші можливості для інформаційних маніпуляцій із розвитком технологій. Як очікується, протягом наступних двох років «широке коло акторів» зможе скористатися бумом синтезованого контенту, що посилить суспільні розбіжності, ідеологічно вмотивоване насильство та політичні репресії:
«Дезінформація та дезінформація (№1) – новий лідер топ-10 рейтингу цього року. Прості у використанні інтерфейси для масштабних моделей штучного інтелекту (ШІ) більше не вимагають спеціального набору навичок і вже спричинили вибух фальсифікованої інформації та так званого «синтетичного» контенту, від складного клонування голосу до підроблених вебсайтів».
Уряди вживають заходів, аби обмежити застосування ШІ, але автори звіту сумніваються, що ці кроки відповідатимуть темпам його розвитку.
«Протягом наступних двох років близько трьох мільярдів людей візьмуть участь у виборчих дільницях у кількох економіках, включаючи Сполучені Штати, Індію, Сполучене Королівство, Мексику та Індонезію. Наявність ненавмисної чи навмисної дезінформації в цих виборчих процесах може серйозно дестабілізувати реальну та уявну легітимність новообраних урядів, ризикуючи політичними заворушеннями, насильством і тероризмом, а також довгостроковою ерозією демократичних процесів», – застерігають аналітики.
З’їзд Всесвітнього економічного форуму відбудеться в Давосі 15-19 січня.
Польща проти продовження торгових преференцій для України – аграрний міністр у листі до Єврокомісії
Міністр сільського господарства Польщі написав листа до єврокомісара з питань торгівлі із застереженнями, що Польща проти торгівельних поступок для України. Лист опинився у розпорядженні кореспондента Радіо Свобода у Брюсселі.
У листі до комісара Валдіса Домбровскіса польський міністр сільського господарства Чеслав Секерський, який заступив на посаду 13 грудня 2023 року, дав зрозуміти, що позиція нового польського уряду щодо проблем у торгівлі з Україною мало змінилася.
«Щодо можливого продовження торгових преференцій щодо імпорту сільськогосподарської продукції з України ще на рік – хочу підкреслити, що в принципі я проти такого рішення», – йдеться у листі Секерського.
Міністр перелічив у листі різні групи українських товарів, надмірний імпорт яких створює ринкові проблеми та загрози в Польщі. Вони виникають «не лише в секторах кукурудзи, пшениці та ріпаку, але також у секторах цукру, м’яса птиці, яєць, ягід (особливо замороженої малини) чи яблучного концентрату».
Скасування квот для українського цукру спричинило збільшення його імпорту до ЄС у сезоні 2022/2023 в 20 разів порівняно з обсягом квоти, встановленої в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, зауважив польський міністр.
«Негайна лібералізація імпорту сприяє не стільки економіці України, скільки збільшенню прибутків невеликої групи олігархів, які часто розташовують свій капітал за межами України», – зазначив польський міністр і запропонував перейти на поступову взаємну лібералізацію ринків між Україною та ЄС.
«Потрібні механізми, які б ефективно захищали ринки держав-членів ЄС, зокрема ринки прифронтових країн, від подальшого зростання імпорту сільськогосподарської продукції з України та його негативних наслідків для прибутковості сільськогосподарського виробництва та діяльності сімейних ферм в ЄС. Це мають бути механізми, прийнятні для всіх зацікавлених сторін – держав-членів, Європейської комісії та України», – зазначив Секерський.
Із можливих рішень польський міністр назвав повернення квот для «найбільш чутливих товарів» – це, серед іншого, цукор, м'ясо птиці, яйця. Також, ідеться в листі, потрібно забезпечити можливість автоматичного повторного запровадження тарифів, коли імпорт перевищує певні обсяги. А ще Україна має швидше привести своє законодавство у відповідність до перелічених в Угоді про асоціацію нормативних актів ЄС.
Для пошуку спільних рішень Секерський підтвердив готовність Польщі до переговорів у рамках Координаційної платформи ЄС, у якій беруть участь Україна, Єврокомісія та сусідні з Україною країни. Попередній уряд відмовився від участі в цій платформі як протест після того, як Єврокомісія не продовжила ембарго ЄС на українське зерно.
Раніше Чеслав Секерський заявив, що ембарго на експорт українських товарів до Польщі – безстрокове, і сказав, що підтримує вимоги протестувальників, «які, однак, мають бути адаптовані до чинного законодавства Польщі, включно із законодавством ЄС».
У грудні та січні польські фермери та асоціації вантажних перевезень блокували кордон з Україною зі скаргами, що український бізнес завдає збитків польському.
У Севастополі місцевого жителя оштрафували за коментар про крейсер «Москва»
Створений РФ Ленінський районний суд Севастополя оштрафував жителя міста за коментар у соцмережі про знищення флагмана Чорноморського флоту, крейсера «Москва», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Коментар був залишений в одній із груп російської соціальної мережі «ВКонтакте» ще у квітні 2022 року.
«Публічний текст, що містить нецензурну лайку, а також формулювання «дно россеянское», залишався на сторінці спільноти щонайменше до листопада 2023 року і був зафіксований в акті огляду інтернет-ресурсу», – зазначає видання ForPost, на публікацію якого звернули увагу Крим.Реалії.
За підсумками розгляду справи російський суд оштрафував автора повідомлення на 30 тисяч рублів.
Крейсер «Москва», який брав участь у війні з Україною, затонув 13 квітня 2022 року. Військове командування України та Пентагон повідомили, що корабель був уражений українськими ракетами. Російська сторона це заперечує, називаючи загибель крейсера наслідком пожежі, що призвела до детонації боєприпасів. Як стверджували в Міноборони Росії, екіпаж, штатна чисельність якого понад 500 осіб, було евакуйовано. У листопаді 2022 року суд в анексованому Севастополі визнав загиблими 17 військовослужбовців із крейсера «Москва».
Росія робить ставку на втрату уваги Заходу щодо України
Професор Пітер Робертс є старшим науковим співробітником Королівського інституту об’єднаних збройних сил Великої Британії, що спеціалізується на питаннях оборони та безпеки. Він досліджує сучасні конфлікти та способи ведення війни. В інтерв’ю Грузинській службі Радіо Свобода Робертс каже, що Захід покладається на масивну переважну силу для досягнення швидкої перемоги, але така тактика не працює для України. Українська армія у війні з російськими військовими, що вторглися на територію України, опинилася у війні на виснаження.
Президент Росії Володимир Путін робить ставку на конфлікт, який може затягнутися на роки, і довготривалою волею пересилити Захід, каже Робертс. Для «більш досвідченої» України, багато чого залежатиме від здатності країни розвивати власне військове виробництво, в чому певну роль відіграватимуть її західні партнери.
АРМА планує розірвати з «Укрнафтою» договір на управління арештованими «заправками Медведчука»
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів ініціює розірвання договорів на управління активами Glusco Віктора Медведчука із державною компанією «Укрнафта» – про це АРМА заявило 9 січня.
У повідомленні також йдеться про арештовані активи російської компанії «Татнафта».
«Основна причина припинення договору управління автозаправками Glusco – у свідомому відхиленні компанією «Укрнафта» пропозицій АРМА підписати акти приймання-передачі активів АЗК. Як наслідок, підприємство досі не є джерелом надходжень до державного бюджету», – йдеться в повідомленні.
За словами голови Агентства Олени Думи, договір із «Укрнафтою» передбачає бюджетні надходження в обсязі щонайменше 5 мільйонів гривень незалежно від роботи, а також 85% від чистого прибутку. Вона стверджує, що АРМА підготувало проєкти актів для приймання-передачі активів.
«Вимушена констатувати, що державне підприємство, діяльність якого мала на меті не тільки зберегти економічну вартість, але й поповнити бюджет країни в умовах війни, не виправдало обґрунтованих очікувань. У результаті мета розпоряджень Кабінету міністрів України не виконана, ефективність управління відсутня, хоча арештовані АЗС функціонують», – каже вона.
«Укрнафта» не коментувала заяву публічно.
АРМА повідомила про передачу Glusco в управління компанії у вересні 2023 року.
Перед цим, на початку серпня, стало відомо, що АРМА забирає в групи «Нафтогаз» управління мережею автозаправних станцій. Обставини вказували на мережу автозаправних станцій Glusco, яка змінила назву на U.Go.
Зеленський розпочав балтійське турне
Президент України Володимир Зеленський 10 січня прибув до столиці Литви Вільнюса з візитом, про який заздалегідь не оголошувалося.
«Згодом буду в Таллінні та Ризі, а сьогодні – Вільнюс. Переговори з президентом, прем’єр-міністром, спікером Сеймасу. Зустрічі з представниками політичних сил, ЗМІ та української громади. Безпека, інтеграція до ЄС та НАТО, співпраця в галузі РЕБ і дронів, подальша координація європейської підтримки. І звичайно, наша велика вдячність. За безкомпромісну підтримку України впродовж усіх 10 років війни, а особливо зараз, після початку повномасштабного вторгнення», – написав глава держави в телеграмі.
Литва, а також інші країни Балтії надають Україні підтримку в її опорі російському вторгненню. Наприкінці 2023 року міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс попередив, що Захід може повторити історичні помилки у питанні військової допомоги Україні.
За його словами, Захід може дочекатися «ефекту Перл-Харбору».
«Моменту в історії, коли проблеми завтрашнього дня нарешті стануть проблемами сьогоднішнього дня, але за надзвичайно завищеною ціною. Або ми можемо розглядати це як сьогоднішню проблему і почати вирішувати її вже сьогодні», – додав він.
Литовський міністр зазначив, що майже 25 років Захід бореться над тим, щоб «стримати імперіалізм Путіна за допомогою діалогу та дипломатії, в той час як він продовжує ігнорувати кордони та зрівнювати з землею міста».
Більше «шахедів» і комбіновані атаки – голова Сумської ОВА про те, як змінилися обстріли прикордоння
Російські військові в останні два тижні дещо змінили особливості застосування зброї для атак по Сумщині. Для обстрілів прикордоння вони почали частіше використовувати «шахеди», також здійснюють і комбіновані ракетно-авіаційні удари. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
«Почали більше застосовувати безпілотних літальних апаратів «шахедів». При чому, якщо раніше це застосування було більше в глибині області, то зараз почали більше застосовувати і по прикордонній 30-кілометровій зоні ці безпілотні літальні апарати. Також почали застосовуватись комбіновані ракетно-авіаційні атаки, такі як по Конотопу, Кролевцю. Раніше такого комбінованого застосування не було. Ураження в основному здійснюється по приватних районах, де військових взагалі немає. Тобто, знищується інфраструктура, заклади культури, навчальні заклади», – сказав Артюх.
Очільник Сумської ОВА також розповів про наслідки вчорашньої атаки безпілотниками на Сумщині.
«Вчора біля 19 години по одному населених пунктів Краснопільської громади було нанесено удар двома «шахедами». Влучання було в будинок культури і в будинки, які знаходяться близько до нього. В цілому було пошкоджене енергозабезпечення, будинки, вікна, двері. Поранених і загиблих не було», – додав посадовець.
Напередодні російські війська також чотири рази обстріляли населені пункти Сумщини. Вибухи лунали в Середино-Будській, Есманьській, Свеській та Зноб-Новгородській громадах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі прикордонні з РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Офіс президента тисне на депутатів через мобілізацію?
- Вирішальний день законопроєкту про мобілізацію.
Принаймні народні депутати обіцяють у середу фіналізувати його текст, а вже завтра – голосувати в Раді. Голова комітету з нацбезбеки каже, проєкт закону досі потребує суттєвих змін. То чи дійдуть депутати згоди? Та як будуть реагувати військові і цивільні на новий закон про мобілізацію.
- Захоплення телеканалу в прямому ефірі
В Еквадорі озброєні люди увірвалися в студію телеканалу і захопили в заручники ведучих просто у прямому ефірі. Вони змусили телевізійників лягти на підлогу та погрожували зброєю. Напередодні президент країни запроважив надзвичайний стан терміном на 60 днів після втечі наркобарона з в'язниці. Що відбувається в цій країні Південної Америки? Розкажемо все, що відомо.
- Таємна зустріч щодо «мирного плану»
Таємну зустріч щодо «мирного плану» з Росією провели Україна, країни «Великої сімки» та країни Півдня в Саудівській Аравії у грудні. Про це пише Bloomberg і додає, що представників Китаю на цій зустрічі не було. Про що говорили? Чому переговори були таємними. Хто виступає переговорником від України? Та чи означає це, що Україна готується домовлятися?
Про це і не тільки дивіться у програмі Cвобода.Ранок:
Канада надала громадянство росіянці, яку в РФ переслідують за «фейки» про Бучу
Канада надала громадянство росіянці Марії Карташовій, засудженій у Росії за статтею про так звані «фейки про російську армію», повідомляє CBC.
Церемонія прийому до громадянства відбулася 9 січня. Перед тим Канада припинила процедуру. За канадськими законами громадянство можуть не видати, якщо претендент засуджений за злочин, за який його могли б засудити і в Канаді.
У канадському кримінальному кодексі є стаття за поширення свідомо неправдивої інформації – і російська стаття про поширення фейків про армію їй аналогічна, вирішила спочатку канадська влада.
У ситуації обіцяли розібратися, а 30-річній Карташовій, яка живе в столиці країни Оттаві з 2019 року, дали місяць, щоб пояснити причини кримінального переслідування в Росії. У листопаді 2023 року російський суд заочно засудив активістку до восьми років колонії за пости про масові вбивства в Бучі у березні 2022 року. Москва заперечує причетність російської армії до цих убивств.
Через кілька днів міністр імміграції, біженців та громадянства Канади Марк Міллер написав у мережі X, що Карташовій запропонували стати громадянкою Канади. «Канадські правила отримання громадянства призначені для затримання злочинців, а не для покарання за політичне інакомислення», – пояснив він.
Карташова розповіла, що після пережитого почувається виснаженою, але водночас відчуває величезне полегшення. Вона висловила сподівання, що її випадок стане прецедентом для антивоєнних активістів із Росії і що Канада підтримуватиме їх, «тому ми можемо спати тут спокійно і знати, що ми таки захищені».
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну російська влада розпочала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання. За підрахунками «ОВД-Інфо», справи за антивоєнну позицію в Росії порушили щонайменше проти 810 людей, у тому числі проти 251 – за статтею про фейки про російську армію.
Справи проти 137 із них були передано до суду: 70 торік і 67 – у 2022-му, за даними Генпрокуратури Росії. За деякими вже ухвалені вироки, найбільший термін – по 11 років колонії – заочно отримали засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв та блогер Майкл Накі.
Майже дві третини росіян підтримують війну проти України – опитування Чиказького університету
Майже дві третини (63%) росіян підтримують дії своєї країни в Україні, які російський уряд називає «спеціальною воєнною операцією» (СВО). Такі дані опитування, проведеного в листопаді 2023 року методом телефонного опитування, 9 січня оприлюднив Національний центр дослідження громадської думки Чиказького університету (NORC).
Ще більше з 1046 опитаних у Росії та окупованому нею Криму людей (67%) схвалюють зовнішню політику, яку реалізує президент Володимир Путін, а війну проти України вважають проявом «цивілізаційної боротьби між Росією та Заходом» 64% росіян та кримчан.
«Цей результат контрастує з іншими недавніми російськими опитуваннями, які показали скорочення підтримки повномасштабного вторгнення Росії в Україну», – вказують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
Інші соціологічні служби, які працюють у Росії, останнім часом намагаються зʼясувати позиції росіян щодо війни, ставлячи не настільки прямі запитання, як фахівці Чиказького університету.
Трохи більш як третина жителів Росії (34%) підтримала б рішення президента РФ Володимира Путіна «припинити воєнний конфлікт з Україною і повернути приєднані території Україні». Такими є результати опитування, проведеного в жовтні 2023 року російським аналітичним центром «Левада-центр». Водночас на запитання, яке передбачає завершення Путіним війни без умови повернення окупованих територій підтримали б 70% опитаних.
У Москві говорять про створення «буферної зони» в Харківській області – ISW
У Росії на тлі транскордонних обстрілів між українською Харківською та російською Бєлгородською областю лунає дедалі більше закликів до широкомасштабної наступальної операції для створення «буферної зони», відзначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Водночас вони вказують на «ймовірну неспроможність російських військових провести операцію із захоплення значної території в Харківській області найближчим часом».
Речник Кремля Дмитро Пєсков 9 січня заявив, що російські війська зроблять усе, щоб запобігти українським обстрілам по Бєлгородській області. Російські джерела використали коментарі Пєскова про заклик до російських військ створити «буферну зону» глибиною до 15 кілометрів у Харківській області, щоб відкинути українські ракетні системи залпового вогню і артилерію від міжнародного кордону з Бєлгородською областю, зауважують експерти.
Російські ультранаціоналісти регулярно закликали до такої операції влітку 2023 року на тлі невдоволення транскордонними рейдами проукраїнських сил у Бєлгородську область.
Російське вторгнення на 15 кілометрів у глибину та кілька сотень кілометрів у ширину на Харківщині було б масштабним оперативним заходом, який вимагав би набагато більшого угруповання сил і значно кращих ресурсів, ніж те, що російські сили зараз зосередили вздовж усього міжнародного кордону з Україною, наголошують в ISW.
Раніше Інститут вивчення війни оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України. Російські військові, ймовірно, наразі можуть проводити лише дії тактичного рівня в Харківській області з Бєлгородської області, які, щонайбільше, слугуватимуть обманними маневрами для відвернення уваги українських сил від можливої російської операції на куп’янському напрямку, вказують аналітики.
ООН: близько 40% населення України потребуватимуть гуманітарної допомоги в 2024-му
У той час, як російське повномасштабне вторгнення в Україну продовжує спричиняти смерті й руйнування, понад 14,6 мільйонів людей усередині країни – приблизно 40 відсотків населення – потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2024 році, заявило Управління ООН з координації гуманітарних питань.
Поточна гуманітарна ситуація, ймовірно, ще більше погіршиться цього року, якщо військові дії триватимуть, а удари, спрямовані на енергетику й іншу критичну інфраструктуру, частішатимуть протягом нинішньої зими, кажуть в управлінні.
«Щодня гинуть і зазнають поранення цивільні, а їхні будинки і критична інфраструктура руйнуються. Перший тиждень січня приніс Україні хвилю нападів, яка почалася 29 грудня і триває досі. Родини по всій Україні зустрічали Новий рік під звуки сирен повітряної тривоги… 2 січня гуманітарні працівники столиці Києва нарахували понад 30 вибухів лише в цьому місті. Ударів також зазнав Харків, повідомляли про щонайменше п’ять жертв серед цивільного населення, 130 людей були поранені того дня. Донецька область залишилася без світла і води в той час, як минулого тижня температура опустилася значно нижче нуля», – йдеться в повідомленні Представництва ООН в Україні.
За даними агенції ООН, війна також змусила близько 6,3 мільйона українців виїхати за кордон, а станом на кінець 2023 року по всій Європі було зафіксовано 5,9 мільйона біженців з України.
В ООН анонсували, що 15 січня Управління ООН з координації гуманітарних питань й Управління Верховного комісара ООН у справах біженців планують спільно запустити План гуманітарних потреб і реагування для України, а також Регіональний план щодо біженців на 2024 рік.
«Задоволення найнагальніших потреб в Україні й сусідніх країнах вимагатиме посиленої і постійної підтримки з боку держав-членів, приватного сектора й партнерів», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях. Це дані станом на 2 січня.
ОВА: дитячий оздоровчий центр пошкоджений у Харкові через обстріл РФ
У Харкові внаслідок російських ударів зафіксовані пошкодження території і приміщень дитячого оздоровчого центру, повідомив у ніч на 10 січня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Виключно цивільний об’єкт! Інформація про постраждалих не надходила. На щастя, у приміщеннях не перебували люди», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, екстрені служби продовжують огляд місць влучань.
Раніше він повідомив, що російські війська ввечері 9 січня вкотре обстріляли Харків і Харківську область – попередньо, удари були завдані із ЗРК С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.