Генштаб: на фронті відбулося 77 бойових зіткнень за добу, найбільше – поблизу Авдіївки та Марʼїнки
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 77 бойових зіткнень, найбільше з них – у Донецькій області, поблизу Авдіївки та Марʼїнки, відзначає Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні 10 січня.
«У зоні відповідальності Оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Хортиця» на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 8 атак ворога в районі Синьківки Харківської області... В зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 11 атак ворога неподалік Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 13 атак поблизу Первомайського та Невельського Донецької області. На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області, де відбито 15 атак», – вказує Генштаб ЗСУ.
Упродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по девʼяти районах зосередження особового складу, а підрозділи ракетних військ уразили район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та два артилерійські засоби противника, повідомляють у Генштабі.
В Україні оголошена масштабна повітряна тривога – в РФ піднялися МіГ-31К (відбій)
Близько 8:00 на всій території України оголошена повітряна тривога, влада рекомендує прослідувати в укриття.
«Ракетна небезпека по всій території України! Зліт МіГ-31К з аеродрому Саваслейка (Нижньогородська область). Не ігноруйте сигнал повітряної тривоги!» – повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Оновлення: Після 8:50 почали надходити повідомлення про відбій тривоги
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Росія втратила ще 800 військових та 12 артилерійських систем – нові дані Генштабу ЗСУ
Російські війська втратили ще близько 800 військових за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 січня.
Загальні втрати російської армії Генштаб оцінює у приблизно 366 790 осіб.
Командування також навело оновлені дані про втрати російської техніки:
- танків – 6038 (+2 за минулу добу)
- бойових броньованих машин - 11216 (+13)
- артилерійських систем – 8684 (+12)
- РСЗВ – 956 (+2)
- засобів ППО – 639 (+1)
- літаків – 329
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6834 (+11)
- крилатих ракет – 1805
- кораблів/катерів – 23
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 11575 (+23)
- спеціальної техніки – 1336 (+3)
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
«Ключ до перемоги»: як ЗСУ прорватися до Азовського моря та Криму?
Чи вдається Збройним силам України розширювати плацдарм на Херсонському напрямку? Чого не вистачає українським військовим для успішного просування до Криму та Азовського моря? Які втрати несе армія Росії на Херсонському та Запорізькому напрямках? Які події можуть змінити лінію фронту на півдні? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав військових експертів.
WSJ: Китай рекордно наростив експорт автомобілів – на тлі попиту в Росії
Китай виходить на перше місце у світі з експорту автомобілів, при цьому продаж китайської техніки підштовхнув до рекордного рівня попит на традиційні машини, що працюють на бензині, в Росії, пише 9 січня американська газета The Wall Street Journal.
За обсягом експорту КНР зміщує з першого місця Японію. Видання називає це «тектонічним зрушенням у світовій автопромисловості».
За даними Китайської асоціації легкових автомобілів, у 2023 році китайські автовиробники продали до Росії щонайменше вп’ятеро більше машин, ніж 160 тисяч одиниць роком раніше. У зв’язку з цим зазначається, що на ситуацію вплинув вихід із Росії – після початку повномасштабного вторгнення її армії в Україну – західних компаній.
Китайська асоціація підрахувала, що минулого року за кордон було продано 5,26 мільйона машин і, ймовірно, це майже на мільйон більше, ніж експорт автомобілів, вироблених у Японії. Згідно з останніми офіційними даними Токіо, за 11 місяців 2023 року Японія відправила за кордон близько чотирьох мільйонів автомобілів.
Голова КНР Сі Цзіньпін, обмінюючись новорічними привітаннями з російським президентом Володимиром Путіним, заявив про зміцнення фундаменту відносин між двома країнами в 2023 році.
Зближення Москви й Пекіна викликає побоювання у західних лідерів. Американська розвідка вказувала, що Китай допомагає Росії обходити західні санкції і, можливо, надає Москві військові технології й технології подвійного призначення для війни проти України. Китай неодноразово стверджував, що країна дотримується нейтралітету і не продає зброю у зони конфлікту.
Російські війська обстріляли Харків, попередньо, з С-300 – Синєгубов
Російські війська ввечері 9 січня вкотре обстріляли Харків і Харківську область. Як повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, попередньо, удари були завдані із ЗРК С-300 з території російського Бєлгорода.
«На цю хвилину – без постраждалих. Інформація щодо руйнувань у Харкові й області уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Близько 50 країн засудили поставки зброї з Північної Кореї до Росії
У спільній заяві США і їхні партнери 9 січня виступили проти поставок зброї між Північною Кореєю і Росією, зокрема закупівлі Москвою північнокорейських балістичних ракет і використання їх проти України.
«Ми глибоко стурбовані наслідками цієї співпраці для безпеки в Європі, на Корейському півострові, в Індо-Тихоокеанському регіоні і в усьому світі», – йдеться у спільній заяві, яку підписали міністри закордонних справ близько 50 країн (зокрема, США, Великої Британії, Австралії, Німеччини, Канади) і Євросоюз.
Підписанти наголошують, що передача балістичних ракет разом із будь-якою іншою зброєю і пов’язаними матеріалами з КНДР до Росії «грубо порушує» численні резолюції Ради безпеки ООН.
«Ми уважно стежимо за тим, що Росія надає КНДР в обмін на цей експорт зброї. Ми закликаємо КНДР і Росію дотримуватися відповідних резолюцій РБ ООН і негайно припинити всі дії, які їх порушують», – йдеться в заяві.
«Поки Росія запускає хвилі ракет і безпілотників проти українського народу, ми продовжуватимемо разом підтримувати Україну. Ми також закликаємо КНДР відповісти на численні й справжні пропозиції повернутися до дипломатії, єдиного шляху до міцного миру на Корейському півострові», – додали представники країн.
Білий дім раніше сьогодні заявив, що Росія 6 січня знову запустила по Україні кілька ракет, отриманих із Північної Кореї.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України, і російські війська випустили принаймні одну з цих балістичних ракет по Україні 30 грудня.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.
Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї та боєприпасів до Росії».
«Перейшли до опрацювання проєкту угоди» – ОП про переговори з Британією щодо безпекових гарантій
В Офісі президента України повідомили про проведення чергового раунду переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.
«Учасники перейшли до безпосереднього опрацювання проєкту відповідної угоди, обговорили її основні елементи й окремі тематичні блоки, а також узгодили подальший графік двосторонніх переговорів», – йдеться в повідомленні. Подробиць в ОП не навели.
Українську сторону на переговорах представляв заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Про те, що Україна почала перший раунд переговорів на робочому рівні з Великою Британією щодо двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій, в Офісі президента повідомили в серпні минулого року.
За повідомленням, це передбачено Спільною декларацією про підтримку України, яку в липні підписали країни «Групи семи» (G7) і до якої висловили бажання приєднатися ще низка країн.
Схожі переговори зі США Україна почала 3 серпня.
У липні країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва.
Декларація про підтримку України, підписана ними, передбачає двосторонні домовленості між Києвом і країнами G7 й іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України. Однією з перших країн, яка приєдналася до цієї декларації, була Норвегія, яка не входить до G7.
Президент України Володимир Зеленський раніше привітав гарантії безпеки, надані країнами «Групи семи», назвавши їх першим випадком формування «фундаменту безпеки для України на шляху до НАТО».
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Білий дім: Росія знову застосувала кілька ракет з КНДР під час атаки по Україні
Білий дім у вівторок заявив, що Росія запустила кілька ракет з Північної Кореї в Україну 6 січня. Про це повідомив представник Ради національної безпеки Джон Кірбі.
«Росія була змушена шукати військову техніку в країн-однодумців, однією з таких держав є Північна Корея, і КНДР нещодавно надала Росії пускові установки балістичних ракет і кілька десятків балістичних ракет. Росія відтоді розгорнула ці ракети проти України... 6 січня російські сили знову запустили кілька північнокорейських балістичних ракет по Україні, ми все ще оцінюємо наслідки цих ударів», – сказав він під час брифінгу.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України, російські війська випустили принаймні одну з цих балістичних ракет по Україні 30 грудня.
Ввечері 6 січня російські війська завдали удару по Покровську, також було зафіксоване влучання в будинок у Рівному Мирноградської громади. За даними влади, внаслідок атаки 11 загиблих і 10 поранених, серед яких є діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Зосередили увагу на фермерах». РФ посилила примусову мобілізацію на окупованій території – ГУР
Російські війська активізували механізми примусової мобілізації в окупованих громадах Херсонської і Запорізької областей, зокрема, зосередили свою увагу на фермерах, заявило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
«Нині чекісти особливу увагу зосередили на фермерах: по господарствах у низці населених пунктів росіяни розіслали письмові вимоги негайно стати на військовий облік усім чоловікам призовного віку. У випадку невиконання директиви сільськогосподарські підприємства чи окремі фермери будуть каратися штрафами у 400 тисяч рублів (близько $4500), однак сплата цієї суми аж ніяк не гарантує уникнення від участі у війні проти України в лавах армії держави-агресора Росії», – йдеться в повідомленні.
У ГУР заявили, що активізація примусової мобілізації, до якої вдаються російські сили на окупованих територіях України, спричинена «необхідністю покривати втрати особового складу, а також зниженням підтримки війни серед російського населення».
«Оскільки кремлівські «технологи» наразі вважають за неможливе оголосити масштабну хвилю мобілізації в Росії, щоби не погіршувати соціальний фон перед так званими «виборами Путіна», чоловіче цивільне населення в окупації знову перебуває під хвилею тиску. Під загрозою примусової мобілізації фактично перебувають усі чоловіки, віком від 18 до 65 років, а нерідко й 16-річні й 17-річні підлітки, яких Москва так само заганяє до окупаційного війська», – йдеться в заяві.
Редакція наразі не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Минулого місяця правозахисна організація Human Rights Watch у своєму звіті заявила, що російська влада продовжує примусово мобілізувати в свою армію українців на окупованих нею територіях України. Правозахисники наголосили, що така практика «є воєнним злочином».
Американський інститут вивчення війни (ISW) у жовтні звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».
Комітет завтра буде розглядати і голосувати рекомендації до законопроєкту про мобілізацію – депутат
Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко заявив, що завтра, 10 січня, парламентарі будуть розглядати і голосувати рекомендації комітету до законопроєкту про мобілізацію. Про це він заявив в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Live».
«Сьогодні комітет національної безпеки, оборони так і не зміг приступити до підтримання або до рекомендацій щодо законопроєкту, який поданий урядом. Ми погодили, що секретаріат напрацює рекомендації, і тоді ми будемо збиратись», – сказав Івченко.
За його словами, найімовірніше, комітет збиратиметься завтра після засідання парламенту.
Він уточнив, що на сьогодні «пройшли лише обговорення в робочих групах разом із представниками уряду».
«Я скажу за себе, тому що коли говорять, що комітет підтримав або не підтримав, потрібно, щоб було голосування. Перше: ми говоримо про дискрецію людей, які на передовій (на нулі) і людей в тилу. Тобто ті, хто на передовій, виконували бойові завдання, наприклад, 12 місяців, можуть бути демобілізовані, або їм може бути надана відпустка два роки. Друге: однозначно ми маємо законодавчо закріпити те, що третя група інвалідності має залишитись, і ті, хто опікуються цими людьми, мають теж в законі себе бачити. Наступне: обов’язково 60 днів має проходити навчання», – сказав Івченко, відповідаючи на запитання, що комітет категорично не сприймає в урядовому законопроєкті.
Також, за його словами, комітет має врегулювати умови мобілізації серед працівників правоохоронних органів – Національної поліції, НАБУ, БЕБ та ДБР.
«Відповідальність, тимчасові заходи обмеження. Вважаю, що ми маємо зняти всі ці пропозиції як такі, що суперечать Конституції України. І багато інших речей, які обговорюються в комітеті і пропонуються робочими групами, щоб були враховані і зняті між першими другим читанням з урядового законопроєкту», – сказав депутат.
«Завтра, я так розумію, ми будемо розглядати і голосувати рекомендації комітету. Зараз уряд пропонує покращити цей законопроєкт рекомендаціями комітету.. Ми будемо готувати рекомендації, а далі комітет визначатиметься: а) він буде підтримувати з рекомендаціями; б)ми все ж таки будемо рекомендувати Міноборони забрати законопроєкт і подати заново, але таким, як ми напрацювали в робочих групах і дали рекмендації», – додав Івченко.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів. 9 січня розгляд законопроєкту в комітеті продовжився. Близько 18:00 стало відомо, що засідання комітету завершилось, а ухвалення рішення щодо законопроєкту перенесли на завтра.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Волонтерку Богдану Ярову призначили радницею заступника міністра оборони
Волонтерку, членкиню Громадської антикорупційної ради при Міноборони, голову громадської організації «Мрія дітей України» Богдану Ярову сьогодні призначили радницею заступника міністра оборони України (на громадських засадах), повідомляє пресслужба міністерства.
«Призначення Богдани Ярової – це крок до фундаментальних змін у системі. Її досвід і рішучість не залишать жодного шансу для корупції в закупівлях», – зазначив заступник міністра оборони Дмитро Клименков, якого цитує пресслужба.
На його думку, Богдана Ярова посилить команду міністерства оборони для «ще більш ефективного запобігання корупції під час проведення закупівель для ЗСУ».
У квітні 2023 року Богдана Ярова увійшла до складу Громадської антикорупційної ради при Міноборони.
Заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з затриманим львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем.
«Щодо позиції Міністерства оборони стосовно кейсу Гринкевичів: позиція така, що після публікації статті, що було висвітлено в ЗМІ, Міністерство оборони одразу прийняло рішення про розірвання тих договорів, які були Міноборони раніше укладені», – сказав він на пресконференції.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 млн. гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн, однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – вперше відреагував на звинувачення правоохоронних органів щодо діяльності компаній його родини. У соцмережі Instagram Роман Гринкевич написав, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства.
«Ми впевнені, що наша діяльність відбувалася в умовах чинного законодавства. Виправдовуватися, лити бруд, шукати компромат або його створювати точно не будемо! Ми точно знаємо, хто зацікавлений в цьому скандалі, його безпосередніх замовників та вигодонабувачів. Ми переконані, що правоохоронці усіх рівнів і безпосередньо в МО розберуться у всьому, користуючись офіційними даними», – написав він.
Відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні обговорили на Ставці – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача обговорювали відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні.
«Розподіл між бригадами та підрозділами. Щоденні потреби. Фактичні витрати. Головне – уся логістика має стати швидшою. Обговорили також відкриття нових ліній виробництва зброї та боєприпасів в Україні – на наших підприємствах та разом із партнерами», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, на засіданні також розглянули постачання, якого очікують цьогоріч.
«Попри всю наявну проблематику у світі наш акуратний, чіткий підхід до кожної потреби, до кожної можливості здатен забезпечити Сили оборони всім необхідним. Ми бачимо, як реалізувати українські пріоритети цього року: що для цього потрібно, хто для цього потрібен та які сигнали можуть спрацювати», – додав Зеленський.
Крім того, на засіданні Ставки проаналізували останні російські удари та узгодили наступні кроки для посилення протиповітряної оборони.
На початку грудня Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.
Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Війська РФ «Шахедами» вдарили по Сумщині, є влучання у Будинок культури – ОВА
Російські військові ввечері 9 січня атакували ударними безпілотниками Shahed прикордоння Сумщини, повідомила обласна військова адміністрація.
«Росіяни скерували два БпЛА типу «Шахед» у селище Краснопільської громади. Поцілили у місцевий Будинок культури. Пошкоджено приватні будинки, лінії електропередач. На місці працюють всі необхідні служби», – йдеться в повідомленні.
В ОВА додали, що інформація щодо постраждалих уточнюється.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів, в тому числі прикордонні з РФ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: ЗСУ відбили російські атаки на шести напрямках, протягом доби було 64 боєзіткнень
Протягом доби відбулось 64 бойових зіткнень, українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські захисники відбили 4 атаки противника в районах східніше Тернів та Веселого на Донеччині, на Бахмутському напрямку – 3 атаки в районах Кліщіївки та Андріївки, на Шахтарському – атаку біля Старомайорського, а на Куп’янському напрямку сили оборони відбили 4 атаки противника в районі Синьківки – тут противник безуспішно намагався покращити тактичне положення.
«На Авдіївському напрямку, наші захисники відбили 10 атак ворога в районах Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 11 атак в районах Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації безуспішно намагався покращити тактичне положення», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати війська РФ в районах Георгіївки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області – тут противник за підтримки авіації 14 разів безуспішно намагався прорвати українську оборону.
Противник також продовжує спроби вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом доби було 9 безуспішних штурмових дій.
Після відвідин позицій біля Куп’янська Умєров анонсував «рішення, які ворогу не сподобаються»
Міністр оборони Рустем Умєров разом з головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним і начальником Генерального штабу Сергієм Шапталою відвідали позиції українських військових біля Куп’янська.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Міноборони, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Олександр Сирський ознайомив із ситуацією довкола Куп’янська, де українські воїни відбивають постійні спроби противника атакувати. У міністерстві зазначають, що успіхів у російських загарбників на цьому напрямку немає.
«Мав честь зустрітися з командирами підрозділів, які воюють на цьому напрямку зараз. Доповіли про ситуацію, поточні виклики. Рішення будуть ухвалені найближчим часом – ворогу не сподобається», – наголосив міністр оборони.
Останнім часом російські війська атакують на Куп’янському напрямку, неодноразово повідомлялося про їхні спроби прорвати оборону українських військ в районі населеного пункту Синьківка Харківської області.
За словами командувача Сухопутних військ Збройних сил України Олександра Сирського, противник намагається захопити Синьківку задля створення умов для блокування Куп’янська.
Як наживалися на ЗСУ? «Кейс Гринкевича»: Міноборони розриває контракт. Мобілізація
- У Верховній Раді України зареєстровані п’ять версій законопроєкту про мобілізацію: урядовий та 4 альтернативних. Основний (від Кабміну) проєкт спровокував дискусії – у декількох парламентських комітетах вже відмовилися підтримувати його. Водночас профільний комітет – з питань нацбезпеки та оборони – усе ще вивчає документ. Його голова Олександр Завітневич в інтерв’ю журналістам розказав, що законопроєкт, найвірогідніше, зазнає суттєвих змін. Що буде із мобілізацією? Які ідеї відкидають депутати? Як реагують люди на ідеї щодо мобілізації – опитування на вулицях Києва.
- Міністерство оборони України розриває контракти з компаніями, повʼязаними з сімʼєю львівського підприємця Ігоря Гринкевича. Про це заявив заступник міністра оборони Віталій Половенко. Одного з найбільших постачальників Міністерства оборони затримали наприкінці грудня 2023 року за те, що нібито пропонував 500 тисяч доларів одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. За даними ДБР, бізнесмен намагався повернути майно, арештоване на час розслідування щодо оборудок на закупівлях для ЗСУ. За даними слідчих, компанії львівського бізнесмена, які спеціалізуються на будівництві, виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень. Однак багато контрактів нібито не були виконані. Як наживалися на ЗСУ? Хто «кришував» оборудки із закупівлями для Міноборони?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Зеленський і Дуда провели переговори про взаємодію в оборонній сфері та підтримку з боку ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з президентом Польщі Анджеєм Дудою. серед іншого, вони обговорили питання «взаємодії в оборонній сфері з акцентом на ключових потребах Сил оборони України».
Як повідомила пресслужба Офісу президента, Зеленський висловив подяку за послідовну непохитну підтримку України з боку Польщі як незмінного союзника України на шляху до вступу в ЄС і НАТО.
«Наш спільний кордон має бути справжнім європейським кордоном. Кордоном єдності. Не має бути кордонів між нашими народами», – сказав він.
За повідомленням, сторони також обговорили питання забезпечення фінансової та політичної підтримки України з боку ЄС, обмінялися думками в контексті наближення Вашингтонського саміту НАТО та очікуваних рішень Альянсу.
«Переконаний, що майбутнє України та Польщі – у єдності, взаємній підтримці та взаємовигідній співпраці», – додав Зеленський.
Польська сторона наразі подробиць цієї розмови не повідомляє.
Польські фермери 6 січня припинили страйк, який розпочали у листопаді минулого року. Вони пообіцяли розблокувати пункт пропуску «Медика-Шегині».
Водночас продовжується блокування польською стороною інших пунктів пропуску на кордоні з Україною. З 6 листопада 2023 року польські перевізники розпочали блокування кордону. Вони заблокували рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги.
Йдеться про блокування пунктів пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». Через дії польських протестувальників у черзі застрягли кілька тисяч вантажівок.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
«Ціль буде досягнута». Що зараз говорять москвичі про війну проти України
Президент Росії Володимир Путін 1 грудня збільшив штат російської армії, повідомило Міністерство оборони РФ. Дослідження Фонду Карнегі спільно з російським «Левада-Центром» засвідчило, що настрій росіян погіршився після оголошення Путіним часткової мобілізації. Саме тому, вважають автори дослідження, влада не оголошує мобілізацію відкрито. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свбобода) запитали людей на вулицях Москви – як вони ставляться до збільшення армії в країні, чи побоюються повісток та чи готова Росія продовжувати війну проти України.