Блінкен: пауза в допомозі США Україні вже відчувається на фронті
Призупинення американської допомоги Україні у зв’язку з тим, що Конгрес США поки що не схвалив виділення коштів на нинішній рік, вже призвело до певних наслідків на полі бою, заявив держсекретар Ентоні Блінкен на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом у Вашингтоні.
Без рішення Конгресу, сказав Блінкен, все, чого досягла Україна і чого США допомогли їй досягти, «буде під загрозою», і це пошле «неправильний сигнал» супротивникам США, зокрема президентові РФ Володимиру Путіну.
«Треба впевнитися, що такого не буде», – сказав генсекретар.
Блінкен не навів подробиць щодо того, що він має на увазі під наслідками. Судячи з повідомлень, що надходять із фронту, російські війська наступають під Авдіївкою, під Бахмутом і під Куп’янськом. Якихось проривів чи серйозних тактичних успіхів, однак, за останній місяць російські сили не досягли.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ напередодні зазначив, що союзники надають «безпрецедентну підтримку Україні, і важливо продовжувати це робити».
«Наша підтримка – це не благодійність, це інвестиція в нашу власну безпеку, тому що світ стане більш небезпечним, якщо [російський] президент [Володимир] Путін переможе в Україні. За цим також уважно стежать у Китаї... тому це ще важливіше, щоб ми продовжували підтримувати Україну», – сказав Столтенберґ.
Заяви пролунали на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Республіканці у Конгресі пов’язують схвалення допомоги Україні з посиленням міграційної політики. Пропоновані адміністрацією компроміси поки що для республіканців неприйнятні. Столтенберґ заявив, що проведе переговори з членами Конгресу з питань допомоги Україні.
Донеччина: через обстріл у Мирнограді одна людина загинула, одна поранена – ОВА
У Мирнограді на Донеччині внаслідок російського ракетного удару в ніч на 30 січня одна людина загинула, ще одна була поранена, повідомив голова Донецької обласної адміністрації Вадим Філашкін.
«Покровський район. У Мар’їнській громаді обстріляні Красногорівка, Єлизаветівка і Максимільянівка. У Цукуриному Селидівської громади пошкоджено шість будинків, обстріляні околиці Курахівської громади. У Мирнограді одна людина загинула і одна поранена, пошкоджено прибудову до готелю і дві багатоповерхівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за словами Філашкіна, у Лиманській громаді обстріляні Торське, Зарічне і околиці Ямполя, Ямполівки і Тернів, у Костянтинівці пошкоджені три приватні будинки, гараж, газопровід і лінія електропередач; ще один будинок пошкоджений у Новомарковому.
У Часовоярській громаді пошкоджені п’ять приватних будинків, дві багатоповерхівки, інфраструктурний об’єкт і торговий павільйон, у Сіверську пошкоджені три багатоповерхівки й інфраструктурний об’єкт, додав голова ОВА.
За його словами, за добу російські війська 19 разів обстріляли населені пункти Донеччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Уряди європейських держав, які допомагають біженцям з України, орієнтовані на адресну допомогу українцям на своїй території, а не через Київ. Про це 30 січня в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказав депутат Верховної Ради (фракція «Батьківщина»), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.
«Ми маємо розуміти, що мало держав знайдеться, які допомагатимуть біженцям через уряд України. Наші партнери допомагають нам шляхом і фінансової безповоротної, і мінімальної кредитної ставки. Через те мені видається, що українська влада мала б більше дбати про те, як створити умови тут, на нашій території, щоб громадяни поверталися», – заявив Михайло Цимбалюк.
Депутат також визнав, що з плином часу ймовірність того, що родини українських біженців повертатимуться додому, зменшується, тому забезпечити для них гідні умови повернення є завданням держави.
«Кожен день зволікання повернення українців додому ми втрачаємо шанс, щоб взагалі ці люди повернулися. Особливо працездатне населення. Особи з дітьми влаштовуються на роботу, влаштовують дітей в навчальні заклади – а це унеможливлює або зменшує шанс повернутися в майбутньому додому… Це виклик, який вирішується непросто, але я вірю, що тут має спрацьовувати і патріотизм, і національна складова. Ніхто відповідальності з влади не знімає: завдання української влади – створити умови, щоб українець знав, коли повернутися, куди повернутися, і був переконаний, що його тут чекають не тільки морально, а ще і матеріально», – сказав Цимбалюк.
В опублікованому цього тижня інтервʼю німецькому телеканалу ARD президент України Володимир Зеленський запропонував, щоб соціальну допомогу, яку різні країни надають українським біженцям, передавали в український бюджет, а вже звідти розподіляти між людьми.
«Буває так, що ця людина отримує підтримку і від вас, і від нас... Я вам узагальнюю це. І тому я завжди говорив, що для нас набагато краще, якби Німеччина підтримувала українців, даючи гроші в бюджет України, а потім Україна вже б перерозподіляла ці гроші в залежності, де знаходиться ця людина», – сказав глава держави.
Окупований Крим вночі зазнав атаки безпілотників
Міністерство оборони Росії заявило про нічну атаку безпілотників на окупований Крим.
За заявою російського відомства, над півостровом перехопили або збили 11 безпілотників. Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що один із безпілотників був збитий над акваторією Бельбека. Редакція не має у своєму розпорядженні доказів заяв російської влади.
Міноборони Росії також заявило про атаку безпілотників у чотирьох російських регіонах: Бєлгородській, Брянській, Калузькій і Тульській областях. У російському відомстві стверджують, що дрони були збиті, про руйнування і постраждалих не повідомляють.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Двоє людей поранені на Харківщині через російські обстріли – влада
Двоє людей зазнали поранень у Змієві на Харківщині внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 23:25 окупанти застосували мінімум шість БПЛА Shahed у місті Зміїв Чугуївського району. Пошкоджене цивільне підприємство і приватні житлові будинки. Зазнали поранень чоловіки 52 і 61 року, перший – госпіталізований, стан середній. Другий – отримав допомогу на місці», – написав Синєгубов у телеграмі.
Голова ОВА зауважив, що артилерійських і мінометних обстрілів із боку російських військ зазнали більше ніж 15 населених пунктів Харківщини.
«Об 11:40 окупанти вдарили КАБами по смт. Великий Бурлук. Пошкоджено цивільне сироробне підприємство. Внаслідок обстрілу пошкоджено вікна, двері, стіни будівель. О 15:52 відбувся ворожий обстріл у с. Хатнє. Є влучання в складську будівлю цивільного підприємства, пошкоджено покрівлю. Без постраждалих. Близько 16:00 відбувся обстріл у Козачій Лопані Харківського району. Пошкоджено дах і вікна житлового будинку. Без постраждалих», – повідомив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ЗСУ розширюють плацдарм на Дніпрі? Чутки про Залужного. Як повертають біженців?
- «Якби гроші, які країни надають українським біженцям, перерозподіляли через Київ – це допомогло би українській економіці», – заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD. Тим часом українські біженці щонайменше до березня 2025-го можуть розраховувати на перебування в країнах ЄС. Що далі чекає на українців, які втекли він війни? Що робити тим, кому нема куди повертатися?
- Українські військові на півдні розширюють плацдарм на лівому березі Дніпра, заявили в Збройних силах України. Там кажуть, що штурмові дії окупантів були невдалими і вони мали повертатися на свої позиції з утратами в особовому складі. Яка ситуація на Лівобережжі?
- Суд не обрав запобіжний захід Олександру Лієву, який фігурує у справі про розкрадання в Міністерстві оборони України. Екскерівника департаменту відомства та ще чотирьох людей підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів для ЗСУ. Деталі справи та про боротьбу з корупцією в оборонній сфері.
- Угорщина просить Україну «повернути права своїй національній меншині», Будапешт не буде постачати зброю для Києва, а питання про розблокування допомоги від ЄС вирішується у Брюсселі. Це зазначив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час візиту до Ужгороду. Про що вдалося домовитися? Яких результатів досягли на спільній зустрічі?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Щоб захисники повернулись живими, LEGO і планшети: мрії маленьких переселенців
Здійснювати мрії дітей, які покинули дім, впродовж зими намагаються благодійники з усієї України і світу. Волонтерський проєкт «Олені Святого Миколая» відвідали центр підтримки «ЯМаріуполь», щоб порадувати маленьких переселенців подарунками.
Від малечі вони отримали понад півтори тисячі листів впродовж 2023 року. Щозими вони відвідують дітей-переселенців у різних куточках України. Цього разу – опинилися у Львові. Ще восени діти писали листи Святому Миколаю зі своїми найзаповітнішими бажаннями. Тепер вони вже отримали свої конструктори, планшети, солодощі і дрони для ЗСУ, які для них купили благодійники.
Авторка: Анастасія Одинець
Генштаб ЗСУ оновив дані про російські втрати у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 384 140 своїх військових, зокрема 960 – протягом останньої доби, заявили в українському Генштабі вранці 30 січня.
Серед інших втрат Росії там відзначили такі:
- танки ‒ 6300 (10 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11725 (+29)
- артилерійські системи – 9144 (+31)
- РСЗВ – 972
- засоби ППО ‒ 663 (+3)
- літаки – 332 (+1)
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7084 (+35)
- крилаті ракети ‒ 1846
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 12191 (+42)
- спеціальна техніка ‒ 1448 (+5).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Одна людина загинула, одна поранена через обстріли РФ на Херсонщині – ОВА
У Херсонській області минулої доби внаслідок російських обстрілів загинула одна людина, ще одна – була поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 67 обстрілів, випустивши 272 снаряди з мінометів, артилерії, РСЗВ, танків, авіації і БпЛА, в тому числі два типу Shahed», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, а «Шахедами» атакували територію і споруду підприємства у Херсонському районі. Що це за підприємство – голова ОВА не уточнив.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі збили 15 із 35 запущених Росією «Шахедів».
У командуванні Повітряних сил ЗСУ додали, що російські війська атакували ударними дронами з трьох напрямків: із Приморсько-Ахтарська і Курська в Росії і з Чауди – в окупованому Криму.
«Частину ударних БпЛА ворог спрямував по прифронтових територіях, намагаючись уразити інфраструктуру паливно-енергетичного сектору, цивільні і військові об’єкти біля лінії фронту і державного кордону з РФ», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: два російські носії ракет залишаються в Чорному морі
У Чорному морі станом на ранок 30 січня чергують п’ять російських кораблів, серед яких – два носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – до восьми ракет, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
За повідомленням, в Азовському морі перебуває один російський корабель, у Середземному морі – два російські кораблі, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до восьми ракет.
Напередодні у Чорному морі, за даними ВМС України, також було п’ять кораблів РФ, зокрема два носії «Калібрів».
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України у будь-якому місці світового океану.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Генштаб: війська РФ вночі атакували Україну 35 ударними дронами
У ніч на 30 січня російські військові атакували Україну 35 ударними безпілотниками типу Shahed-136/131, українські сили протиповітряної оборони знищили 15 із них, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ додали, що російські війська атакували ударними дронами з трьох напрямків: із Приморсько-Ахтарська і Курська у Росії і з Чауди – в окупованому Криму. Крім того, війська РФ завдали удару двома зенітними керованими ракетами С-300 по Донеччині, додали військові.
«Частину ударних БпЛА ворог спрямував по прифронтових територіях, намагаючись уразити інфраструктуру паливно-енергетичного сектору, цивільні і військові об’єкти біля лінії фронту і державного кордону з РФ», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також повідомили, що на фронті протягом доби відбулося 70 бойових зіткнень.
«Ворог завдав 10 ракетних ударів зенітними керованими ракетами С-300 по цивільній інфраструктурі Мирнограду, Лисівки Донецької й Музиківки Херсонської областей. Також противник завдав 114 авіаційних ударів, здійснив 99 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі й поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові приватні й багатоквартирні будинки, школа й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, під артилерійським вогнем опинилися понад 130 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської і Миколаївської областей.
У командуванні також повідомили, що протягом доби українські сили відбивали атаки російських військ на вісьмох напрямках, найбільше – на Авдіївському (24).
Вночі Повітряні сили Збройних сил України повідомляли про щонайменше п’ять груп ударних безпілотників типу Shahed, які атакували Україну.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Росія використовує націоналістичні настрої в Європі, щоб «вбити клин» між Україною і Заходом – ISW
Росія, ймовірно, розпалює і використовує неоімперіалістичні й націоналістичні настрої в Європі, щоб «вбити клин» між Україною і її західними сусідами, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадують нещодавню заяву угорського правого політика, лідера партії «Наша Батьківщина» Ласла Тороцкаї, який сказав 27 січня, що Угорщина має претендувати на Закарпатську область України в разі поразки України у війні. Крім того, в ISW звернули увагу на слова правого румунського політика і лідера партії «Союз румунів» Клаудіу Тарзіу. Він 29 січня сказав, що Румунії необхідно «реінтегрувати» сусідні з Румунією території України, де проживало румунське населення.
«Російські джерела розширили заяви Тороцкаї й Тарзіу й підкреслили ці ультранаціоналістичні претензії Румунії й Угорщини на українську територію. Раніше Росія пропонувала ідею «розподілу України» між Росією і Заходом до повномасштабного вторгнення. Президент Росії Володимир Путін й інші високопоставлені російські чиновники відновили цей наратив у грудні 2023 року, заявивши, що Україна має історичні «територіальні суперечки» з Польщею, Румунією й Угорщиною, але може зберегти свій «суверенітет», якщо вся країна складатиметься з меж Львівської області», – йдеться в повідомленні.
«Російська ультранаціоналістична концепція «русского мира», схоже, набула популярності серед націоналістичних європейських фракцій у застосуванні до їхніх власних націоналістичних ідеологій, і діячі російського інформаційного простору, ймовірно, прагнуть використати цю ідеологічну схильність, щоб вбити клин між Україною і її європейськими сусідами», – наголосили аналітики.
Україна потребує підтримки Заходу для того, щоб відбивати російське вторгнення. Зараз ця допомога затримується. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Ракети Taurus від Німеччини: чи отримає їх Україна, і коли саме
Як очікується, у лютому 2024 року може бути рішення щодо передачі Україні німецьких далекобійних крилатих ракет Taurus. Принаймні цього очікують німецькі експерти. Наразі ж голосування у Бундестазі 17 січня цього року не було успішним. Однак, наголошують експерти, канцлер Олаф Шольц може ухвалити таке рішення і самостійно – без мандату від парламенту. Але що стримує Берлін? І що це за крилаті ракети, яких так домагається Україна? Що вони змінять? Розповідаємо у формі «питання-відповідь».
У ДІЯРУ повідомили про інспекцію МАГАТЕ на Південноукраїнській АЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії провело інспекцію на Південноукраїнській атомній електростанції, повідомила 29 січня пресслужба Державної інспекції ядерного регулювання.
«З 19 по 28 січня 2024 року на ВП «Південноукраїнська АЕС» було успішно проведено інспекцію Міжнародного агентства з атомної енергії в рамках Угоди між Україною і МАГАТЕ у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Перевірку здійснено інспектором Агентства за участі інспектора Держатомрегулювання», – йдеться в повідомленні.
У ДІЯРУ уточнили, що мета інспекції – «перевірка відсутності незаявлених ядерних матеріалів» і додали, що вона пройшла без зауважень.
МАГАТЕ про цю інспекцію не інформувало.
Схожі інспекції проходили і минулого року.
Інспектори Міжнародного агентства атомної енергії почали перевірки об’єктів в Україні на запит Києва 31 жовтня 2022 року.
Україна подала запит до МАГАТЕ після того, як Росія звинуватила Київ у можливому виробництві «брудних бомб» у двох місцях, які перебувають під гарантіями МАГАТЕ і які регулярно відвідують інспектори агентства.
ОВА: війська РФ скинули з дрона вибухівку на прикордонне село на Сумщині – загинула людина
Російські війська скинули з дрона вибухівку на прикордонне село Могриці на Сумщині – загинула людина, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні росіяни скинули вибухівку з дрона на околиці Могриці в Юнаківській громаді. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, якому наприкінці лютого виповнилося б 37». – йдеться у повідомленні.
Раніше 29 січня місцева влада заявила, що через російські обстріли у Зноб-Новгородській громаді на Сумщині загинули троє людей. За даними місцевого чиновника, двоє чоловіків зазнали поранень на вулиці – біля пошти. Один з них помер. Також через обстріл було пошкоджено житловий будинок – рятувальники знайшли в ньому тіла ще двох загиблих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі прикордонні з РФ. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Міністр оборони США Ллойд Остін та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ провели 29 січня зустріч в Пентагоні – обговорювали Україну та зміцнення Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляє пресслужба Міноборони США, Остін сказав, що альянс залишається непохитним через два роки після неспровокованого вторгнення Росії в Україну, і похвалив Столтенберґа за його лідерство у збереженні єдності і рішучості НАТО перед цим викликом.
Столтенберг, у свою чергу, підтримав прагнення Остіна забезпечити готовність альянсу до захисту і стримування загроз глобальній безпеці.
Генсек НАТО зазначив, що союзники надають «безпрецедентну підтримку Україні, важливо продовжувати це робити».
«Наша підтримка – це не благодійність, це інвестиція в нашу власну безпеку, тому що світ стане більш небезпечним, якщо [російський] президент [Володимир] Путін переможе в Україні. За цим також уважно стежать у Китаї... тому це ще важливіше, щоб ми продовжували підтримувати Україну», – сказав Столтенберґ.
У своїх заявах перед зустріччю обидва лідери анонсували дискусії про шляхи подальшого зміцнення альянсу, оскільки країни-члени готуються до засідання міністрів оборони НАТО в Брюсселі наступного місяця.
Ця зустріч відбулася на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
БПЛА на Київщині – влада повідомила про роботу ППО
На Київщині працюють сили протиповітряної оборони, повідомила у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Київщина! Зафіксовано рух ворожих БПЛА! У регіоні працюють сили ППО», – йдеться у повідомленні.
У Київській області о 00:09 30 січня була оголошена повітряна тривога. У Києві наразі про небезпеку не повідомляється.
Пізно ввечері 29 січня Повітряні сили Збройних сил України повідомили про щонайменше п’ять груп ударних безпілотників типу Shahed. Деякі групи з півдня рухалися у північному напрямку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволення клопотання про взяття під варту Олександра Лієва, який є одним з фігурантів справи про розкрадання майже 1,5 млрд грн під час закупівлі боєприпасів.
«Я готовий сприяти слідству в розгляді справи, в тому, щоб якнайшвидше повернути гроші в Україну і запобігти таким випадкам на майбутнє. Нікуди виїжджати не збираюся», – сказав Лієв під час засідання суду.
Його захист вважає підозру необґрунтованою. Адвокати просили суд відмовити в обранні будь-якого запобіжного заходу та визнати незаконним затримання їхнього підзахисного.
Прокуратура просила суд обрати для Лієва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 260 мільйонів гривень. Слідчий суддя відмовив у задоволенні цього клопотання.
Це рішення може бути оскарженим в апеляційній інстанції.
Служба безпеки України 27 січня повідомила, що за сприяння Міноборони викрила чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу», які підозрюються у розкраданні державних коштів під час закупівлі боєприпасів. У СБУ кажуть, що вони намагалися вкрасти майже 1,5 млрд гривень на придбанні 100 тис. мінометних пострілів для ЗСУ.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь «Львівський арсенал», потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом. Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну, однак вона не відправила жодного артснаряду, а отримані кошти вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.
П'ятьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).
Підозру отримали: колишній та нинішній керівники департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, очільник та комерційний директор компанії «Львівський арсенал», а також їхній спільник – представник іноземної комерційної структури. СБУ заявила про затримання одного із фігурантів на спробі виїхати за межі України.
У відомстві не уточнили прізвищ підозрюваних. Проте джерело видання LIGA.net повідомило, що серед фігурантів – Олександр Лієв, який був керівником департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Також обшуки пройшли і в чинного керівника цього департаменту Тоомаса Накхура, і в керівника «Львівський арсенал» Юрія Збітнєва.
Олександр Лієв звинувачення правоохоронців відкидає, а підозру назвав безглуздою.
Олександр Лієв, який з січня 2022 року тимчасово виконував обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки МОУ, на початку лютого 2023 року звільнився після публікацій, серед іншого, про його нібито російське громадянство. Тоді ж, як він заявив, звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити джерела журналіста «на предмет мотиву».
У Міноборони після повідомлення СБУ про викриття чиновників оборонного відомства і менеджерів «Львівського арсеналу» заявили, що очищення системи триває, міністерство «продовжує безкомпромісну боротьбу з тими, хто розкрадає гроші на закупівлях зброї».
Повітряні сили ЗСУ повідомили про щонайменше п’ять груп «шахедів»
Повітряні сили Збройних сил України повідомляють про щонайменше п’ять груп ударних безпілотників типу Shahed.
Як повідомляють у ЗСУ, станом на 23:09 ситуація з «шахедами» така:
- кілька груп «шахедів» на півночі Миколаївщини рухаються на північний схід.
- група ворожих ударних БПЛА на Кіровоградщині рухається на північний захід.
- група «шахедів» на Дніпропетровщині прямують на Кіровоградщину.
- група ударних дронів на Полтавщині – курсом на Миргород.
- кілька груп «шахедів» на Харківщині рухаються на захід, у бік Полтавщини.
Згодом українські військові додали, що нові групи «шахедів» вже перебувають на півдні Миколаївщини та на півночі Херсонщини, напрямок руху – північний.
Повітряну тривогу оголосили у Харківській, Луганській, Донецькій, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Нідерланди виділять 122 млн євро на боєприпаси і озброєння для України – уряд
Нідерланди виділять Україні 122 мільйони євро на боєприпаси, озброєння та кібербезпеку, йдеться в повідомленні пресслужби уряду країни.
За даними відомства, Амстердам виділяє 87 млн євро на закупівлю артилерійських снарядів для України. Також Нідерланди перерахують 25 млн євро в Міжнародний фонд для України (IFU) для закупівлі озброєння.
Крім того, уряд Нідерландів виділить ще 10 млн євро на поліпшення кіберзахисту України.