Через російський удар у Краматорську загинули двоє людей – ОВА
Через російський удар у Краматорську загинула людина, ще дві людини перебувають під завалами будинків, повідомляє у телеграм Донецька обласна військова адміністрація.
«Рятувальники витягнули з-під завалів тіло жінки 1977 року народження.
Ймовірно, ще 2 людини перебувають під завалами», – йдеться у повідомленні.
Рятувальна операція триває.
Згодом голова Донецької ОВА Вадим Філашкін додав, що рятувальники дістали з-під завалів будинку тіло 23-річного чоловіка.
За даними місцевої влади, ввечері російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську. По останньому випустили три ракети – поцілили у промзону та приватний сектор.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Молдові знову виявили уламки «шахеда»
У Молдові біля села Етулія поблизу кордону з Україною виявили фрагменти безпілотного літального апарату типу «Герань-2» (російська назва дрона іранського виробництва Shahed 136), повідомила прикордонна служба країни.
Уламки дрона біля села Етулія виявляють вже вдруге – вперше про це повідомляли 11 лютого.
«Фрагменти безпілотника були знайдені в полі приблизно за 2 км від молдавсько-українського кордону та приблизно за 5 км від міста», – йдеться у повідомленні.
У відомстві наголосили, що небезпеки для громади немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Куп’янську з-під завалів дістали тіло жінки – Синєгубов
У Куп’янську, який зазнав російського авіаудару, з-під завалів двоповерхового будинку рятувальники деблокували тіло жінки, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Станом на зараз внаслідок ударів окупантів по Куп’янську відомо про одну загиблу жінку та пʼятьох поранених – трьох жінок та двох чоловіків», – написав він у телеграмі.
Вдень 17 лютого війська РФ завдали авіаударів по Купʼянську на Харківщині. За попередніми даними прокуратури, на місто скинули щонайменше пʼять авіабомб. У Купʼянську є руйнування та пошкодження низки цивільних обʼєктів. Одна з авіабомб влучила у двоповерховий багатоквартирний будинок. Повідомлялося про пʼятьох поранених внаслідок цієї атаки РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російські війська завдали ракетного удару по Слов’янську та Краматорську, пошкодженні понад 20 будинків, під завалами можуть бути люди, повідомляє у телеграмі Донецька обласна військова адміністрація.
«По Краматорську росіяни випустили три ракети — поцілили у промзону та приватний сектор. Ймовірно, під завалами одного з будинків перебуває сім’я з 4 осіб, у тому числі підлітки 14 і 16 років. Зруйновано 2 будинки, пошкоджено ще 23», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, у Слов’янську снаряд влучив у школу – за попередньою інформацією, під завалами може бути одна людина.
Згодом голова Донецької ОВА Вадим Філашкін уточнив, що рятувальна операція триває – за попередньою інформацією, під завалами будинків можуть бути троє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент України Володимир Зеленський на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки провів телефонну розмову з президентом США Джозефом Байденом.
«Обговорили поточну ситуацію на полі бою. Я радий, що можу розраховувати на повну підтримку американського президента. Віримо і в мудре рішення Конгресу США. Підтримка України – це підтримка демократії та свободи. Ми маємо разом захистити ці цінності», – написав він у телеграмі.
Як пише пресслужба Білого дому, президент Байден сьогодні зателефонував президенту Зеленському, щоб підкреслити зобов’язання США продовжувати підтримувати Україну напередодні другої річниці російського вторгнення.
Адміністрація Байдена також звернула увагу на вихід українських військових з Авдіївки «після того, як українські солдати були змушені нормувати боєприпаси через скорочення запасів внаслідок бездіяльності Конгресу, що призвело до перших помітних успіхів Росії за кілька місяців».
Зазначається, що президент Байден наголосив на необхідності для Конгресу США терміново ухвалити законопроєкт, який передбачає допомогу Україні.
Крім того, Зеленський у Мюнхені зустрівся з делегацією Палати представників Конгресу США від Республіканської та Демократичної партій. Він повідомив, що під час зустрічі «предметно обговорили ситуацію на полі бою, розвиток оборонних індустрій».
«Сподіваємось на ухвалення Палатою представників рішень, що забезпечать подальшу необхідну підтримку України з боку США. Ми маємо перемогти в цій війні. І ми повинні зробити це в єдності», – заявив Зеленський.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Прем’єрка Данії заявила, що союзники повинні зробити більше для України
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала своїх колег-прихильників України за надмірну повільність і нерішучість у наданні необхідної Києву зброї.
За її словами, міжнародне співтовариство припустилося помилок у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, досі робиться занадто мало для негайного надання зброї, якої потребує Україна.
«Я думаю, що нам усім цілком зрозуміло, що цього (рівня допомоги Україні – ред.) недостатньо, тому ми повинні пришвидшити темп і збільшити масштаби, і незалежно від того, що станеться в США», – сказала вона.
Фредеріксен наголосила, що європейці повинні бути в змозі захистити себе, а щоб захистити себе, потрібно забезпечити те, що зараз потрібно в Україні.
«З датської сторони ми вирішили пожертвувати всю нашу артилерію. І мені прикро, боєприпаси все ще застрягли в Європі. Це не тільки питання виробництва, тому що у нас є зброя, у нас є боєприпаси, у нас є протиповітряна оборона, яку ми не повинні використовувати самі на даний момент, ми повинні доставити її в Україну», – додала вона, виступаючи 17 лютого на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
Фредеріксен зауважує, що Росія не хоче миру, вона дестабілізує західний світ за допомогою дезінформації, кібератак, війни в Україні.
Вона закликала інші європейські країни надіслати Києву військову допомогу, зауваживши, що Україна терміново потребує більше артилерії, снарядів, ракет дальнього радіусу дії, безпілотників та іншого обладнання.
На початку лютого стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія.
Як писав Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
«Потужна промова». Виступ Зеленського у Мюнхені викликав цілу низку реакцій та коментарів
Виступ президента України Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції 17 лютого викликав хвилю реакцій міжнародних політиків, експертів і оглядачів у соцмережах. На це звертає увагу «Голос Америки». Читайте і дивіться тут
ЗСУ попереджали про ракету в напрямку Кропивницького. Влада підтвердила вибух у районі
Влада підтвердила вибух у Кропивницькому районі – постраждалих і руйнувань немає.
«Після вибуху у Кропивницькому районі попередньо без постраждалих і руйнувань цивільних об’єктів», – написав голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович у телеграмі.
Перед цим у соцмережах писали по звук вибуху в Кропивницькому.
О 19:50 на Кіровоградщині була оголошена повітряна тривога, яка протривала понад пів години. Близько 20:11 Повітряні сили ЗСУ попередили про ракету в напрямку Кривого Рогу, потім вона змінила напрямком і прямувала на Кропивницький.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російських загарбників неподалік Георгіївки, Побєди, Новомихайлівки – тут війська РФ за підтримки авіації 21 раз намагалися прорвати українську оборону. Про це повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ
За даними штабу, загалом на фронті протягом доби відбулось 63 бойових зіткнення.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили 7 атак поблизу Білогорівки, Тернів, Ямполівки, на Бахмутському – 7 атак біля Іванівського, Кліщіївки, Андріївки, на Авдіївському – 14 російських атак біля Ласточкиного, зазначають у Генштабі.
На Новопавлівському українські захисники відбили дві атаки південніше Пречистівки та західніше Старомайорського, на Запорізькому напрямку західніше Вербового та Роботиного українські захисники відбили чотири російські атаки.
На Куп’янському напрямку війська РФ наступальних дій не вели, але завдали авіаційних ударів в районах Синьківки, Петропавлівки, Куп’янська на Харківщині.
Влада РФ обіцяє «нові міста» і дороги на Херсонщині. Що насправді будують в окупації?
Що Росія планує будувати у містах нині окупованої частини Херсонщини? Яку мету переслідують російські окупаційні чиновники, поширюючи заяви про «масштабні будівництва»? Чи вкладає Росія ресурси у розбудову військової логістики на окупованому півдні, і як цьому завадити?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться про це за лінком
Чехія знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим, повідомив президент країни Петр Павел, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки.
За словами чеського президента, представникам країни вдалося знайти за кордоном близько пів мільйона снарядів калібру 155 мм та 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які можуть бути переправлені в Україну вже за кілька тижнів, якщо швидко знайдеться фінансування.
Він зазначив, що Чехія звернеться до партнерів зі США, Німеччини, Швеції та інших країн, які можуть посприяти цьому.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Як писав Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Днями стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
CША передадуть Естонії конфісковані російські активи на потреби України
США передадуть на потреби України 500 тисяч доларів, вилучені внаслідок розкриття незаконної мережі контрабанди високоточних шліфувальних верстатів до Росії. Для цього гроші будуть перераховані Міністерству юстиції Естонії, яка використає їх для проєкту щодо прискорення оцінки збитків та ремонту української системи енергопостачання. Про це на Мюнхенській безпековій конференції заявила представниця Мін’юсту США Ліза Монако.
Як зазначається у повідомленні Міністерства юстиції США, конфісковані кошти передаються до Естонії, оскільки обставини цієї справи, що діють, не дозволяють безпосередньо передати їх Україні.
«Сьогоднішня заява демонструє непохитну рішучість Сполучених Штатів і наших естонських партнерів припинити доступ президента Путіна до західних технологій, на які він покладається, щоб вести незаконну війну проти України. Цей крок до справедливості та відновлення прокладає новий шлях у боротьбі з безперервною жорстокістю Росії. Міністерство юстиції продовжуватиме шукати креативні рішення, щоб український народ міг відбудовуватися», – сказала Ліза Монако.
Це перший відомий випадок передачі конфіскованих російських активів на потреби України.
У березні 2023 року розслідування спроби контрабанди експортно-контрольованого виробу подвійного використання до Росії призвело до конфіскації 484 696 доларів США – ці кошти були переведені в США для придбання високоточної шліфувальної системи. Вона потребує ліцензії на експорт або реекспорт до Росії через застосування в програмах розповсюдження ядерної зброї та оборони.
Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
Українські війська 17 лютого 2024 року вийшли з Авдіївки. Про таке рішення повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський: «Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах».
Верховний головнокомандувач, президент Володимир Зеленський назвав це логічним і професійним рішенням заради життів військових. Що відбувалося в Авдіївці в останні 4 місяці та чому так сталося? Про це короткий огляд від проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Читайте і дивіться про це за лінком
«Йдемо за графіком». Прем’єр Нідерландів розповів, на якій стадії передача Україні літаків F-16
Прем’єр Нідерландів, які очолюють так звану авіакоаліцію, розповів про прогрес у передачі Україні винищувачів F-16. Таку заяву він зробив в інтерв’ю Радіо Свобода на полях Мюнхенської безпекової конференції.
«Сподіваємося передати їх якомога швидше… Є в цих справах прогрес. Йдемо, в принципі, за графіком. Тож це хороші новини», – зазначив Марк Рютте.
Щодо кількості літаків, на які може розраховувати Україна, глава нідерландського уряду зазначив, що їх буде «не менше 24-х».
«Буде 24 винищувачі, можливо, більше, але – не менше… Ми працюємо разом із данцями та іншими», – наголосив прем’єр Нідерландів.
14 лютого пройшла чергова зустріч у форматі «Рамштайн», у ході якої партнери України звітували про просування щодо підготовки українських пілотів та передачі їй західних винищувачів.
За підсумками засідання український міністр оборони заявив, що «все йде за графіком у рамках усіх домовленостей із партнерами». F-16 очікуються навесні, отримання їх у ці строки глава місії України при НАТО називала реалістичним.
Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів. Також про це оголосили Норвегія та Бельгія.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Російський авіаудар по Куп’янську: кількість постраждалих зросла до 5
Кількість постраждалих через російський авіаудар по Куп’янську зросла до п’яти людей, повідомила у фейсбуці Харківська обласна прокуратура.
Раніше повідомлялося протрьох постраждалих.
«Одна з авіабомб влучила у двоповерховий багатоквартирний будинок. Отримали поранення дві жінки 88 та 67 років. Інша – також у будинок. Станом на зараз відомо, що рятувальники деблокували з-під завалів жінку, вона отримала поранення. За іншими адресами поранено чоловіків 69 та 44 років», – йдеться у повідомленні.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що 69-річну жінку, яку деблокували з-під завалів, госпіталізували з переломом кінцівки до лікарні. За його словами, під завалами залишаються двоє людей, пошуки продовжуються.
За даними слідства, війська РФ завдали авіаударів по житлових секторах Купʼянська близько 13:20 17 лютого. Попередньо, на місто скинули щонайменше пʼять авіабомб. У місті є руйнування та пошкодження низки цивільних обʼєктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Віцепрезидентка США Камалла Гарріс заявила, що у США немає «плану Б» на випадок провалу в Конгресі плану підтримки України.
Вона висловила впевненість у підтримці Конгресом додаткової допомоги Україні.
«У нас план тільки один – А. Забезпечити Україну тим, що необхідно... Я переконана, що пакет додаткової допомоги буде проголосовано. Переконана, що є консенсус двох партій, які визнають брутальність російської агресії і що має бути наша відповідь – залишитися зі своїми друзями і продовжувати боротьбу», – сказала вона в Мюнхені після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
За її словами, питання підтримки України є ключовим.
«Коли ми говоримо про роль Америки щодо підтримки України, ми повинні бути непохитними і ми не можемо грати в політичні ігри. Політиканству немає місця в цьому», – наголосила Гарріс.
Попри те, що схвалення додаткової допомоги Україні вже кілька місяців перебуває на розгляді Конгресу, віцепрезидентка США наголосила, що і в Сенаті, і в Палаті представників є двопартійна підтримка підходу адміністрації Бадена – «ми залишаємося поряд з нашими друзями».
Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на позитивне рішення Конгресу США.
«Для нас цей пакет – життєво важливий. Ми не розглядаємо альтернативи. Тому що ми розраховуємо на США як нашого стратегічного партнера. Якщо ми говоримо про альтернативу – тоді це не стратегічний партнер», – сказав він.
За його словами, ухвалення пакета допомоги Україні в Конгресі недостатньо для перемоги.
«Необхідна велика союзницька робота щоденна. Це точно шлях уперед, але це ще не перемога. Рух уперед важливіший, ніж стагнація на полі бою», – зазначає президент України.
Зеленський не вважає відмову Конгресу підтримувати Україну «зрадницькою позицією».
«Ні, тому що я не думаю, що наш стратегічний партнер може дозволити собі не підтримати Україну. Ми бачимо виклики – політичні, електоральні. Я не буду їх коментувати, бо це внутрішні процеси США. Я розраховую, що союзницька позиція залишиться», – додав він.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
У Запоріжжі провели автопробіг на підтримку українських військовополонених
У Запоріжжі відбувся автопробіг на підтримку українських військових, бійців Маріупольського гарнізону, що нині перебувають у російському полоні.
Організатори акції – родини оборонців Маріуполя, які перебувають нині в російському полоні. За їхніми словами, акція має на меті привернути увагу громадськості та міжнародної спільноти до проблеми повернення українських військовополонених.
«Я – мати військовополоненого «азовця». Він перебуває в полоні з 20 травня 22 року. Мета акції – нагадати суспільству про те, що хлопці ще є в полоні. На «Азовсталі» було багато підрозділів. Мій син саме – з «Азову». «Азов» останній раз повертали у червні 2022 року. Їх не повертають, бо вони нагадують росіянам про те, як вони чинили спротив. І я хочу, аби суспільство про це пам’ятало, щоб їх повертали, бо їх там катують, їх там вбивають. Оленівка – це приклад того, що там коїться», – ділиться координаторка акції на ім’я Олена.
В акції взяли участь близько 50 авто, які проїхалися Набережною магістраллю та районами міста з тематичними плакатами, національними прапорами та прапорами військових підрозділів.
«Ми розшукуємо своїх дітей вже два роки. Наші діти – це військовослужбовці Нацгвардії. Сьогодні в черговий раз збираємось, щоб дати людям інформацію, що ми сподіваємось, що вони живі, що ми не маємо про них інформації. Вже два роки мій син в Росії. Де він, я не знаю. Останній раз ми спілкувались, коли він був у Маріуполі. З чужого номера телефону. 15 квітня 2022 року. Дістати інформацію дуже важко. Єдина інформація – це та інформація, коли обміни відбуваються і нам щось вдається дізнатися від тих, хто повернувся», – розповідає учасниця акції на ім’я Валентина, що чекає сина, який служив в частині 3033 НГУ.
Деякі учасники акції зазначають, що не мають наразі підтвердження статусу військовополоненого їхніх близьких від міжнародних організацій, попри наявну інформацію про перебування їх в полоні.
«Сина чекаю. Відомо тільки, в якій він колонії. Востаннє спілкувались в 2022-му році 9 березня. Це він був у шпиталі на заводі Ілліча. Був поранений. Потім з частини подзвонили 12 квітня і сказали, що він у полоні», – каже учасниця акції на ім’я Ірина, яка також чекає на сина, що служив в частині 3033 НГУ.
Раніше, 24 грудня 2023 року, у Запоріжжі також відбувся автопробіг на підтримку українських військовополонених-оборонців Маріуполя.
Між Україною і Росією 8 лютого відбувся черговий обмін полоненими, додому повернулися 100 українців. Тоді президент України Володимир Зеленський повідомив, що «загалом вже звільнено з російського полону 3135 українців і українок».
Рютте розповів, коли Нідерланди можуть підписати безпекову угоду з Україною
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте сподівається, що безпекова угода з Україною буде підписана якнайшвидше «в найближчі тижні чи місяці». Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я сподіваюся підписати їх (зобов’язання щодо безпеки – ред.) якомога швидше в найближчі тижні чи місяці, але якомога швидше, слідом за німцями та французами. Так, і я пишаюся тим, що роблю це. Я поки що не можу сказати, що саме буде в угоді, бо ми ще ведемо переговори. Але вона буде широкомасштабною», – розповів він.
Президент України Володимир Зеленський, який нині перебуває з візитом в Німеччині, провів зустріч із прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Серед іншого, вони обговорили «успішну роботу» щодо проєкту безпекової угоди.
«Як завжди, конструктивна та змістовна. Докладно розповів про ситуацію на фронті. Обговорили подальшу оборонну підтримку України, потреби в ППО та артилерії, успішну роботу наших команд над проєктом двосторонньої безпекової угоди», – написав він.
16 лютого Україна підписала угоду про співпрацю у сфері безпеки з Францією та Німеччиною. Зеленський назвав безпекову угоду з Францією «амбітною та предметною», але зазначив, що не про всі її деталі можна сьогодні відкрито говорити.
У січні Україна угоду про співробітництво у сфері безпеки з Британією. Це була перша двостороння угода в межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Нині Київ веде переговори з іншими країнами щодо укладення подібних угод.
У Криворізькому районі українські військові знищили російську ракету, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ракету знищено. Ворожу ціль наші ліквідували у Криворізькому районі», – написав він у телеграмі.
Близько 16:08 Повітряні сили ЗСУ попередили про російську ракету в Дніпропетровській області – її курс, попередньо, був на Дніпро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Через російський обстріл Куп’янська зруйнований двоповерховий будинок – травмовані троє людей, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 13:30 внаслідок обстрілу м. Куп’янськ зруйнований двоповерховий будинок на 2 під’їзди, пошкоджені щонайменше 5 приватних будинків. Дві жінки із травмами шпиталізовані до медичних закладів, одному цивільному чоловіку надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
За його словами, триває ліквідація наслідків російської атаки, під завалами можуть перебувати люди.
Олег Синєгубов констатував, що війська РФ продовжують завдавати авіаударів по прикордонних населених пунктах Харківської області, лише за день – понад 10 авіаударів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.