Обстріли Росії: на Сумщині протягом дня зафіксували понад 200 вибухів
Російські війська 42 рази обстріляли прикордонні території Сумщини, повідомила обласна військова адміністрація увечері 28 лютого.
«Зафіксовано 204 вибухи. Обстрілів зазнали Юнаківська, Хотінська, Білопільська, Ворожбянська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська, Свеська громади», – йдеться в зведенні.
Поміж іншого, російська армія обстріляла прикордонні райони області з мінометів, артилерії, танків, авіації, а також задавала ударів FPV-дронами.
Наприклад, у Новослободівській громаді зафіксували обстріли зі ствольної артилерії, реактивних систем залпового вогню та мінометів. На Великописарівську громаду російські війська скинули 19 мін та запустили FPV-дрон.
Про постраждалих цивільних та руйнування обласна влада не повідомляє.
Через російські обстріли Сумщини протягом доби 27 лютого загинули двоє людей, ще восьмери були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини. У Державній прикордонній службі також наголошували, що Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Мецола розповіла, як вибори в ЄС можуть вплинути на підтримку України
Євросоюз бачить Україну своєю частиною, і нема підстав вважати, що це зміниться внаслідок виборів до Європарламенту, що пройдуть улітку 2024-го. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла президентка Європарламенту Роберта Мецола.
«Зараз я подорожую із однієї країни ЄС до іншої, і громадяни цих країн постійно кажуть нам, що вони щасливі відкрити свої домівки та серця для українців. Ми хочемо, щоб Україна була частиною ЄС, і ніщо не говорить мені, що це може змінитися при наступному скликанні», – зазначила Мецола.
Керівниця Європарламенту також зазначила, що розширення ЄС – «це завжди безпрограшна ситуація».
«Коли ми подивимося на трансформаційний ефект із точки зору співпраці Європейського парламенту та Верховної Ради, то зараз ми перебуваємо в ситуації наближення законодавства від комітету до комітету, і так ми можемо допомогти «вирівняти» кожну країну, яка дивиться на Європу як на свій дім. Сюди я, звичайно, додаю Молдову, Грузію та Західні Балкани… І чим ми більші, тим сильніші», – зауважила Мецола.
Коментуючи ідею направити до України війська країн ЄС, топ-чиновниця нагадала про плани зробити «все можливе з фінансового, військового, дипломатичного, матеріально-технічного поглядів, щоб допомогти Україні».
«Коли Росія вторглася в Україну, Росія вторглася в саму безпеку, свободу та цінності, які ми довго захищали… Тому будь-які заяви лідерів і дискусії, які, звичайно, тривають, різні національні позиції – усі вони зливаються із тим фактом, що ми будемо з Україною стільки, скільки потрібно», – резюмувала Мецола.
Десяті вибори до Європейського парламенту заплановані на червень 2024 року.
Рада ЄС 28 лютого остаточно схвалила середньостроковий перегляд бюджету до 2027 року, який передбачає також заснування механізму Ukraine Facility – чотирирічного плану допомоги на 50 мільярдів євро.
Європарламент 27 лютого підтримав створення Українського фонду та виділив для його функціонування 50 мільярдів євро на період 2024–2027 років. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави, та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі. Відповідну резолюцію підтримали 536 євродепутатів, 40 – проти, ще 39 утрималися.
Офіс генпрокурора: через російські обстріли Донеччини одна людина загинула, троє поранені
Російські війська обстріляли Покровський та Бахмутський райони Донеччини, повідомляє Офіс генерального прокурора увечері 28 грудня.
За повідомленням, вранці в середу російська армія завдала авіаудару по селу Желанному Покровського району.
«Засіб ураження поцілив по одній з вулиць, де в той час йшла місцева жителька 62 років. Жінку ушпиталили з травмою голови та переломом», – заявляє прокуратура.
Також у місті Курахове через ракетний обстріл зазнала травм 22-річна продавчиня в торговельному павільйоні. Її госпіталізували з черепно-мозковою травмою й струсом головного мозку.
Близько 15 години російська армія атакувала Часів Яр FPV-дроном, поранивши 40-річного чоловіка.
Читайте також: Армія РФ вдарила по Великому Бурлуку: серед загиблих є дитина – ОВА
«Вже через годину ворог завдав удару по м. Сіверську, через що 69-річна містянка отримала травми, несумісні з життям. На момент атаки вона перебувала неподалік власного будинку. Тип озброєння встановлюється», – додає відомство.
Правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Кубраков: Київ не веде з Варшавою переговори про закриття кордонів
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що ніхто з української сторони не веде переговори про закриття кордонів з Польщею.
«Ніхто з української сторони не веде переговори про закриття кордонів з Польщею. Для нас стабільно працюючий кордон – це питання виживання у війні з російським агресором. Ми з великою повагою ставимося до дружньої Польщі і запропонували конструктивні рішення, а також зробили кроки назустріч для зняття напруження на кордоні. Очікуємо відповідні рішення збоку польського уряду, щоб ситуація не зайшла в глухий кут», – сказав Кураков, якого цитує пресслужба Міністерства відновлення України.
За його словами, рішення про закриття кордонів нікому не буде вигідним, окрім «нашого спільного ворога».
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 28 лютого заявив, що наразі з українською стороною ведуться переговори щодо можливості повного закриття українсько-польського кордону для торгівлі товарами. На його думку, це могло б стати тимчасовим рішенням, яке буде «болючим для обох сторін».
Напередодні Туск заявив, що Польща може розширити ембарго проти українських продуктів, оскільки, за його словами, «українська продукція становить серйозну загрозу для польської економіки».
Міністерство закордонних справ України «уважно стежить» за подіями в сепаратистському регіоні Молдови Придністров’ї – про це відомство заявило 28 лютого.
У останньому коментарі щодо ситуації в регіоні МЗС закликало до мирного вирішення проблемних економічних і соціально-гуманітарних питань між Кишиневом та Тирасполем «без жодних деструктивних зовнішніх втручань». Водночас відомство нагадує, що Україна підтримує мирне врегулювання конфлікту із дотриманням суверенітету та територіальної цілісності Молдови.
«Ми вважаємо переговорний формат «5+2» нефункціональним у звʼязку з присутністю у ньому держави-агресора Росії, яка не може виступати у ролі миротворця в жодному мирному врегулюванні. Україна є і залишатиметься активним учасником процесу придністровського врегулювання і виокремлює його основною метою реінтеграцію Республіки Молдова», – заявляє пресслужба.
CNN: на тлі зволікань Конгресу Пентагон вивчає останній варіант надання допомоги Україні
Пентагон зважує, чи використовувати останнє джерело фінансування, яке у нього залишилося, для військової допомоги для підтримки війни України проти Росії навіть без гарантій, що ці кошти будуть відшкодовані, повідомляє CNN із посиланням на джерела в Міноборони США.
Зазначається, що оборонне відомство США все ще має в своєму розпорядженні близько 4 мільярдів доларів президентських повноважень для України, що дозволяє Пентагону залучати з власних запасів військову техніку для Києва.
Але, як зауважує СNN, Пентагон раніше не бажав витрачати будь-яку частину цих грошей, що залишилися, без гарантій, що вони будуть відшкодовані, тому що взяття із запасів Міноборони без плану поповнення цього обладнання може вплинути на готовність американських військ.
Але в умовах, коли Україна все більше потребує військової допомоги США, а керівництво республіканців у Палаті представників США відмовляється провести голосування щодо надання додаткового фінансування, високопоставлені чиновники обговорюють, чи існує якась внутрішня фінансова подушка, яка дозволила б міністерству витратити принаймні частину цієї суми.
Читайте також: Держдеп США: ситуація на полі бою в Україні є «надзвичайно серйозною»
Жодних рішень поки не ухвалили, підкреслили чиновники. Але розмови про цей варіант та інші потенційні плани Б стають дедалі актуальнішими протягом останніх кількох тижнів, оскільки ситуація на полі бою в Україні стає все більш жахливою, заявили чиновники.
Українські війська були змушені економити боєприпасів і залишити певні позиції, зокрема місто Авдіївку 17 лютого.
Президент України і голова уряду Боснії і Герцеговини обговорили співпрацю в обороні
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з головою Ради міністрів Боснії і Герцеговини Боряною Крішто – про це повідомив Офіс президента 28 лютого. Зустріч відбулася в рамках саміту Україна – Південно-Східна Європа в столиці Албанії Тирані.
Зокрема, Зеленський «подякував Боснії і Герцеговині за політичну підтримку України під час повномасштабного вторгнення Росії», цитує пресслужба. Також політики обговорили співпрацю України та Боснії і Герцеговини на шляху до набуття членства в Європейському союзі.
«Володимир Зеленський і Боряна Крішто обговорили питання оборонної співпраці. Глава держави поінформував співрозмовницю про оборонні потреби України, зокрема в артилерії та засобах ППО», – йдеться в повідомленні.
«110-та ОМБр зберегла свою боєздатність» – речник бригади
У 110 бригаді, яка відійшла на ротацію, наголошують, що з’єднання військ зберегло свою боєздатність, наразі відкриває програму рекрутингу. Про це в етері Радіо Свобода заявив начальник служби зв’язків з громадськістю 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Іван Сєкач.
«Хочу зазначити, що 110-та бригада зберегла свою боєздатність і наразі ми набираємо нових людей, відкриваємо програму рекрутингу, а ті люди, які відійшли у пункти постійної дислокації, будуть виїжджати по відпустках, з іншими людьми будуть працювати психологи від Міністерства оборони», – розповів речник в ефірі програми Свобода Live.
Іван Сєкач наголосив, що українські війська не відступили, а «відійшли на більш підготовлені позиції».
Російських загарбників вибили з Красногорівки на Донеччині – 3-тя ОШБр
Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України заявила, що російських загарбників вибили з Красногорівки на Донеччині.
«Напередодні сили армії РФ накатами атакували південно-східну частину Красногорівки та ввійшли до міста. Аби не дозволити ворогу закріпитися підрозділи Третьої окремої штурмової бригади – бійці 1-го та 2-го штурмових батальйонів – здійснили бойову операцію із зачистки міста від сил ворога», – йдеться у повідомленні бригади, оприлюдненому в телеграмі.
Зазначається, що, попри спротив і важкі бої, українські військові завдали противнику невідворотних втрат – близько 100 російських окупантів.
Красногорівка перебуває під контролем українських військ, наголосили у бригаді.
У вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ повідомляв, що на Новопавлівському напрямку українські війська продовжують стримувати противника, серед іншого, в районі Красногорівки. На цьому напрямку війська РФ за підтримки авіації 25 разів намагалися прорвати оборону.
Раніше 28 лютого проєкт DeepState повідомляв, що російські війська просунулися південніше Красногорівки.
СТРАСБУРГ – Чи відмовить ЄС Володимиру Путіну після його можливого переобрання у легітимності, як у 2020-му Олександру Лукашенку? І чи можуть країни Європи надіслати свої війська для допомоги Україні?
Радіо Свобода ексклюзивно поспілкувалося із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою під час пленарної сесії в Страсбурзі, на якій, зокрема, затвердили виділення Україні 50-ти мільярдів євро макрофінансової допомоги на наступні чотири роки, тим самим зробивши останній формальний крок на шляху цих коштів до України.
У розмові про:
- посилення допомоги Україні,
- ймовірний вплив виборів у ЄС та США, що пройдуть у 2024 році, на підтримку Заходом України,
- про смерть Олексія Навального та політику Кремля, та як це може вплинути визнання в ЄС результатів президентських виборів у Росії
«Росія є прямою загрозою для Франції»: Атталь пояснив слова Макрона про підтримку України
Росія змінила свою позицію, в тому числі щодо Франції, відтак керівництво країни не може категорично відкидати жодних заходів у підтримці України – про це заявив прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь, виступаючи перед французьким сенатом. Його слова цитують французькі медіа, в тому числі Public Senat.
Сенатори питали Атталя про заяву президента країни Еммануеля Макрона щодо ймовірності відправки військ до України. Він уточнив, що може йтися про військових, які проводитимуть навчання або долучаться до протиповітряної оборони, але не до боїв на фронті.
Читайте також: Глава МЗС Франції уточнив заяву Макрона щодо відправки військ в Україну
Водночас голова уряду висловив переконання, що Франція не може прийняти перспективу перемоги Росії у війні, тому що «за Україною ми».
«Росія змінила свою позицію. Її позиція стала жорсткішою в контексті цього конфлікту, в тому числі щодо нас, Франції та її союзників… Реальність така, що Росія є прямою та безпосередньою загрозою для Франції на всіх рівнях», – заявив Атталь.
26 лютого в Парижі відбулася конференція, на якій лідери 20 країн Європи, а також представники Великої Британії та США обговорювали військову допомогу Україні. Головним питанням, яке обговорювалося на зустрічі в Парижі, було постачання боєприпасів Україні.
Читайте також: Зеленський відреагував на заяву Макрона щодо відправлення західних військ в Україну
На цьому заході президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни мають зробити все, щоб Росія не перемогла у війні з Україною. Водночас він припустив, що союзники можуть надіслати свої війська в Україну, хоча додав, що консенсусу з цього приводу поки що немає.
Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив цю заяву Макрона, сказавши, що Захід має розглянути нові дії на підтримку України, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на українській території. За словами Сежурне, деякі з цих дій «можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи порогу войовничості».
У ЄС остаточно схвалили пакет допомоги Україні на 50 млрд євро
Рада Євросоюзу остаточно схвалила 4-річну програму підтримки України на 50 млрд євро.
«Рада схвалила три законодавчі акти, пов’язані з переглядом багаторічної фінансової рамки ЄС на 2021-2027 роки, даючи остаточне добро пакету, який спрямований на цілеспрямоване посилення довгострокового бюджету ЄС і вирішення нових викликів, таких як наслідки загарбницької війни Росії проти України», – йдеться у заяві європейської установи.
Зазначається, що пакет містить положення про внесення змін до багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки, а також положення про заснування Ukraine Facility та Платформи стратегічних технологій для Європи (STEP).
Український прем’єр Денис Шмигаль зазначив, що перші кошти очікуються вже у березні.
«ЄС остаточно схвалив 4-річну програму підтримки України на 50 млрд євро. Це інструмент Ukraine Facility, який допоможе нашому уряду фінансувати дефіцит бюджету, збільшить інвестиції в нашу економіку та пришвидшить наше членство в ЄС», – написав він у телеграмі.
1 лютого лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні.
Генштаб ЗСУ: на фронті зараз «найгарячіше» – на Авдіївському і Новопавлівському напрямках
Протягом доби відбулося 79 бойових зіткнень, найбільше російських атак українські військові відбили на Авдіївському і Новопавлівському напрямках, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На Авдіївському напрямку українські захисники відбили 20 атак противника в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське, Невельське Донецької області.
«На Новопавлівському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки та Урожайного Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 25 разів намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у зведенні.
На Куп’янському напрямку сили оборони відбили атаку біля Табаївки, де противник намагався вибити українські війська із займаних позицій, на Лиманському напрямку ЗСУ відбили 6 російських атак біля Тернів, Ямполівки та Білогорівки, на Бахмутському – 8 атак біля Іванівського та Кліщіївки.
Критично важлива допомога США: які є варіанти та шанси, що її ухвалять
Які є три можливі варіанти ухвалення у США законопроєкту про підтримку України? Якими шляхами американські демократи і республіканці можуть знайти компроміс у цьому критично важливому питанні для України, яка два роки відбиває широкомасштабну агресію Росії? Журналісти «Голосу Америки» зібрали інформацію про це.
Президент США Джо Байден попередив лідерів Конгресу під час переговорів в Білому домі про надання військової допомоги Україні, що
«це необхідно терміново», бо «наслідки щоденної бездіяльності є жахливими».
Байден зустрічався зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, лідером меншості в Палаті представників Гакімом Джеффрісом і лідером меншості в Сенаті Мітчаем МакКоннеллом.
На переговорах Україна і Польща знайшли спільну мову, про закриття кордону не згадували – торгпред
На переговорах щодо розблокування кордону Україна і Польща знайшли спільну мову і працюють над конструктивним рішенням, заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
«4 години дуже насичених переговорів з міністрами розвитку і технології Польщі Кшиштофем Гетманем і сільського господарства Польщі Чеславем Шєкєрським. Одна з найбільш насичених і інтенсивних зустрічей за моє професійне життя. Ми змогли знайти спільну мову і працюємо над конструктивним рішенням як розблокувати кордон і врахувати інтереси фермерів Польщі і України. Це не просто, але можливо», – написав він у фейсбуці.
Тарас Качка зауважив, що під час переговорів опція закриття кордону не згадувалась.
«Як досить чітко сказав премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск – це було би дуже болісним рішенням для наших економік. Припинити навіть на день торгівлю, яка в річних параметрах становить 11,7 млрд доларів (а за польською статистикою навіть більше) – це надто болісно. Не кажучи вже про транзит, який є життєво важливим для України. Поки без деталей, але конструктивне рішення можливе», – наголосив він.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 28 лютого заявив, що наразі з українською стороною ведуться переговори щодо можливості повного закриття українсько-польського кордону для торгівлі товарами. На його думку, це могло б стати тимчасовим рішенням, яке буде «болючим для обох сторін». Українська сторона про такі переговори не повідомляла.
Напередодні Туск заявив, що Польща може розширити ембарго проти українських продуктів, оскільки, за його словами, «українська продукція становить серйозну загрозу для польської економіки».
25 лютого президент України Володимир Зеленський на прес-конференції у Києві повідомив, що кожного року в Україну імпортується польських товарів на суму 1,7 мільярда гривень, і що Польща може втратити ці надходження. За його словами, «Україна робить все для того, щоб не заблокувати відносини». Він підкреслив, що «потрібно дуже швидко вирішувати це питання новому уряду Польщі».
Читайте також: Перекриті вулиці, зупинений громадський транспорт – польські фермери протестують у Варшаві
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович домовилися сприяти укладенню угод між Україною та хорватськими приватними компаніями – виробниками в галузі розмінування, рятувального обладнання, а також БПЛА.
Як повідомляє пресслужба президента, на полях саміту «Україна – Південно-Східна Європа» у Тирані вони також обговорили можливість проведення українсько-балканського форуму оборонних індустрій.
Зеленський та Пленкович також обговорили актуальні питання регіональної безпеки.
Коли бахмутка Тетяна Шик ремонтувала сховище в житловому будинку, то ще не знала, що невдовзі воно врятує життя десяткам людей. До початку повномасштабної війни жінка керувала ОСББ, яке об’єднувало дев’ять багатоповерхових будинків. Та все змінила війна. Споруди, які зусиллями Тетяни та мешканців були майже в ідеальному стані, зараз – руїни під окупацією. Евакуювавшись із рідного міста, Тетяна оселилася на Дніпропетровщині. Втративши все, вона змогла зібрати себе докупи й почала на новому місці робити те, що добре уміє. Тепер вона опікується двома місцевими будинками, пошкодженими ракетним російським ракетний удар. Тетяна також очолила місцеву асоціацію переселенців і намагається допомагати таким, як сама.
Про своє життя до повномасштабного вторгнення Росії, про пережите під час війни та про те, що допомагає триматися зараз, Тетяна Шик розповіла проєкту «Ти як?».
Армія РФ вдарила по Великому Бурлуку: серед загиблих є дитина – ОВА
Російські війська завдали авіаудару по залізничному вокзалу у селищі Великий Бурлук – загинув чоловік і шестирічна дитина, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Під прицілом знову цивільні обʼєкти. Годину тому ворог вдарив керованими авіабомбами селище Великий Бурлук, що в Купʼянському районі. Є влучання на території залізничного вокзалу. Двоє людей загинули – чоловік та шестирічна дівчинка. Мати дитини у важкому стані», – написав він у телеграмі.
Як уточнили у поліції, інформація про обстріл надійшла о 16:50. Внаслідок обстрілу загинув 48-річний чоловік, його шестирічна онука отримала тяжкі поранення, від яких померла.
«Екіпаж – це наша сім’я». Як українські танкісти протистоять дронам армії РФ
Друга родина – так кажуть танкісти про членів свого екіпажу. Тому роблять все, аби посилити захист не лише військової техніки, а й у першу чергу своїх побратимів в умовах активного застосування російськими військами різних видів ударних БПЛА. Як танкісти реагують на виклики війни дронів – дізнавалось Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у бійців 1-ї окремої танкової Сіверської бригади ЗСУ.
Нові виклики на полі бою
Відлига та дощі роблять свою справу – під ногами багно, слизьке, наче крига. Над головою – гул гвинтокрилів української армійської авіації, що прямує кудись у бік лінії зіткнення.
Ми ж їдемо до танкістів 1-ї окремої танкової Сіверської бригади – вони працюють над додатковим захистом бойових машин від ураження російськими безпілотниками. Ріжуть, варять, заміряють…
Від початку повномасштабного вторгнення РФ кількість і роль безпілотників на фронті почала значно зростати – і зростає досі. Міністр оборони Рустем Умєров нещодавно назвав війну Росії проти України «першою війною дронів». Безпілотники армії Росії – значна загроза, в тому числі і для броньованих танків. Саме тому у Сіверській бригаді працюють над додатковим захистом.
Біля одного з танків знайомимось із бороданем на позивний «Ісус», в руках у нього складний метр. Пояснює, що буде обшивати машину резиною.
«Це борти, які захищають танк. Тому я зараз буду робити заміри і піду потім нарізати резину», – каже військовий.