Українські бранці у російських місцях несвободи: скільки їх і де вони?
Український Координаційний штаб з поводження із полоненими повідомляє про 6266 звільнених з російської неволі на цей час. Ця цифра включає 31 цивільного, яких Україна повернула 22 листопада з Білорусі.
Це жінки та чоловіки, які були затримані на території Білорусі та засуджені до різних термінів ув’язнення – від 2 до 11 років. Вік наймолодшої звільненої сьогодні українки – 18 років, найстаршому – 58 років. Серед звільнених цивільних громадян є хворі на тяжкі хвороби, зокрема на онкологію.
агалом з початку повномасштабної війни станом на 1 листопада 2025 року:
- відбулося 69 обмінів,
- в ході яких було звільнено 6235 бранців,
- в тому числі 5976 чоловіків (5648 військових та 323 цивільних) та 259 жінок (210 військових та 49 цивільних).
Тут не враховані ще близько 2000 звільнених у межах Стамбульських домовленостей.
Крім того, в Україну повернули 12 744 тіл загиблих.
Загалом за 10 місяців 2025 року було звільнено більше половини від загальної кількості бранців, звільнених за весь період повномасштабної війни.
Далі читайте тут
СБУ затримала двох посадовиць міської влади Одеси за підозрою у виправдовуванні агресії Росії
Служба безпеки України затримала чотирьох проросійських агітаторів, повідомила пресслужба відомства 27 листопада:
«Зловмисники виправдовували збройну агресію РФ проти нашої держави та героїзували рашистів».
СБУ зазначає, що поміж інших затримали двох співробітниць міської адміністрації Одеси.
«В Одесі викрито двох заступниць голови однієї з районних адміністрацій міської ради, які у розмовах з колегами по роботі вихваляли Путіна та агітували за капітуляцію України. Крім цього, жінки поширювали серед своїх знайомих публікації із закликами до повного захоплення південного регіону», – заявляє служба.
Читайте також: Наводили удари і передавали дані про ЗСУ. Історії трьох обвинувачених у державній зраді
Також на Харківщині правоохоронці затримали 52-річну громадянку Росії, яка проживала на прикордонні регіону та закликала до його окупації. Поміж іншого, за даними слідства, вона виправдовувала російські воєнні злочини в розмовах з місцевими жителями.
На Полтавщині кіберфахівці СБУ затримали 38-річного адміністратора Телеграм-каналу. Він «ховався від мобілізації та закликав підписників «донатити» на підтримку армії РФ», розмістивши для цього дані електронних рахунків російських банків.
«Ініційована Службою безпеки лінгвістична експертиза підтвердила факти інформаційної діяльності фігурантів на користь РФ», – додає відомство
Затриманим повідомили про підозру в:
- посяганні на територіальну цілісність України
- пособництві у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України
- порушенні рівноправності громадян залежно від расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та за іншими ознаками
- виправдовуванні російської агресії проти України
У разі обвинувальних вироків фігурантам загрожує до восьми років тюрми з конфіскацією майна, додає СБУ.
Імена затриманих та їхня позиція щодо звинувачень не розголошуються. Міська рада Одеси наразі не коментувала повідомлення.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють у держзраді, диверсіях на замовлення російських спецслужб.
Офіс генпрокурора: посадовця ТЦК підозрюють у побитті військовозобов’язаного
Прокурори Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони повідомили про підозру заступнику начальника територіального центру комплектування – про це повідомив Офіс генерального прокурора 27 листопада.
За повідомленням, посадовця підозрюють у тому, що він жорстоко побив військовозобов’язаного під час медичного огляду. Прокуратура уточнює, що постраждалого чоловіка направили до лікарні для проходження військово-лікарської комісії.
«Коли він відмовився від флюорографії, підполковник умисно наніс йому щонайменше п’ять ударів, прицільно в область паху. У результаті потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, що вимагали хірургічного видалення одного з органів (орхіектомія)», – заявляє відомство.
Співробітнику ТЦК повідомили про підозру в перевищенні влади в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки. На клопотання прокурорів суд взяв його під варту без права застави.
Офіс додає, що слідство перевіряє можливу причетність до протиправних дій інших людей, в тому числі правоохоронців.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Наприклад, у квітні минулого року Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України попереджали, що Росія проводить чергову інформаційну операцію проти України під назвою «Ухилянт», щоб зірвати мобілізацію, чоловіки знімають себе на відео за кордоном на відпочинку і називають себе «ухилянтами».
Психотравми дітей на окупованих територіях Донбасу
Російські дослідники провели анкетування дітей в окупованій Станиці Луганській та виявили підвищений рівень невротизації – наслідки десятилітньої війни, що стала для місцевих майже рутиною. «Система» звернулася до психологів, щоб оцінити етичність та коректність таких досліджень.
УЗ анонсувала 8 нових міжнародних сполучень і 3 внутрішніх у 2026 році
«Укрзалізниця» заявляє, що в новому графіку на 2025–2026 роки, який запрацює з 14 грудня, з’явиться вісім нових міжнародних сполучень і три внутрішніх.
У новому графіку також планується збільшити пропозицію місць у пікові періоди на 20% і в цілому за рік запропонувати додатково два мільйони місць, йдеться в повідомленні.
«Цього року ми ставимо перед собою ще більш амбітні цілі щодо пасажиропотоку. А оскільки наш парк рухомого складу залишається обмеженим, то задля перевезення ще більшої кількості пасажирів ми зобов’язані стати значно більш ефективними. Тому розклад руху 2026 у своєму фундаменті має саме підвищення ефективності: нові обігові рейси, якісні прискорення, більше детально продуманих стиковок», – заявив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.
Зокрема, в УЗ повідомили про:
- новий поїзд №47/48 (Краматорськ) Барвінкове – Чоп «для мешканців прифронтової Донеччини, яка наразі зберігає мультимодальне (із залученням автобусів для «останньої милі») сполучення з рештою України;
- новий поїзд №33/34 Кривий Ріг – Івано-Франківськ, що поєднає центральні регіони з Прикарпаттям;
- оновлений маршрут поїзда №113/114 Харків – Ужгород, «історичний «бахмутський» рейс, який є безальтернативним поїздом соціального значення для Полісся та Волині, отримує подовження до Закарпаття».
Крім того, як повідомили в компанії, від 14 грудня запроваджується тактовий рух між Києвом і Львовом. «Це означає, що на найпопулярнішому напрямку Київ – Львів – Київ поїзди курсуватимуть за стабільним і повторюваним розкладом – щогодини. Переважна більшість поїздів будуть курсувати цілорічно із кількома виключеннями для «позапікового» періоду», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укрзалізниці», також починаючи з 14 грудня, Берегове отримає пряме сполучення з Будапештом.
«Новозбудованою європейською колією сполучаємо закарпатські Берегово та Чоп із угорськими Будапештом в Ньїредьгазою. Починаючи з 14 грудня, поїзд №36/35,32/37 Будапешт – Ньїредьгаза – Берегове прямуватиме до України через станцію Феріхедь (Будапештський міжнародний аеропорт) і Чоп. Крім того, додатковий регіональний поїзд №644/647 Ужгород – Захонь (через Чоп) надасть змогу у Захоні пересісти на будь-який з регулярних поїздів угорської залізниці у напрямку Будапешта», – зазначили у компанії.
Також в «Укрзалізниці» повідомили, що в новому графіку синхронізують українські рейси з поїздами до Німеччини, щоб дістатися туди можна було з однією пересадкою.
«Каталізатором змін стали в тому числі опубліковані статистичні дані початку 2025 року, згідно з якими Німеччина випередила Польщу за кількістю прийнятих біженців з України. Станом на кінець 2024 року в Німеччині проживало понад 1,14 млн українців, які отримали тимчасовий захист. Тож у новому графіку руху 2025–2026 років, завдяки тісній співпраці з польськими і німецькими партнерами, «Укрзалізниця» синхронізує українські рейси з поїздами до Німеччини. З грудня 2025 року транскордонне сполучення між Німеччиною та Польщею зросте на 54% – замість 11 прямих потягів курсуватиме 17», – йдеться в повідомленні.
1 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив розробити програму транспортної підтримки, в рамках якої «Укрзалізниця» зможе надати кожному українцю можливість безкоштовно проїхати три тисячі кілометрів поїздом у межах України.
Пізніше голова правління «Укрзалізниці» Перцовський заявив, що програма «УЗ-3000» запрацює в грудні, передусім вона працюватиме для прифронтових регіонів, а в січні запрацює для всіх. За його словами, користування кілометрами можна буде відстежувати в додатку, там же – отримувати підказки напрямків, за якими їх можна використати.
Перцовський припускає, що в найгіршому випадку програма коштуватиме компанії 400 мільйонів гривень доходу.
Двоє жителів Донеччини постраждали через удари російських дронів
Російська армія атакувала цивільного в Костянтинівці FPV-дроном, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Горбунов 27 листопада.
«Чоловік отримав тілесні ушкодження поблизу місця свого проживання», – повідомив він.
За даними Горбунова, удар не пошкодив інфраструктуру. Правоохоронні органи документують черговий воєнний злочин російської армії.
Горбунов закликав місцевих жителів до евакуації як «єдиного рішення задля збереження життя».
Державна служба з надзвичайних ситуацій також повідомив про атаку безпілотників на Слов’янськ:
«Внаслідок обстрілу одна людина отримала поранення, пошкоджень зазнали 9 приватних будинків. Виникла пожежа легкового автомобіля».
Рятувальники ліквідували загоряння автомобіля. ДСНС констатує, що загроза обстрілів у прифронтових районах залишається високою, і закликає жителів не зволікати з евакуацією.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сибіга анонсував контакти переговорних команд України та США найближчим часом
Київ вітає зусилля президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, спрямовані на закінчення війни Росії проти України, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Про це він сказав, відповідаючи на питання на пресконференції з головою МЗС Латвії Байбою Браже.
Він також подякував європейським партнерам за зусилля на цьому напрямку. Сибіга зазначив, що Україна більше, ніж будь-хто, зацікавлена в прискоренні мирних зусиль.
«Це наш національний інтерес, і, виходячи з цього національного інтересу веде роботу українська переговорна команда. Вона перебуває в контакті з американською командою. Найближчим часом, напевно, слід чекати чергових контактів для обговорення конкретних кроків, яким чином наблизити справедливий мир для України», – заявив міністр.
На інше питання він підтвердив, що найближчим часом слід очікувати зустрічі переговорних команд:
«Які наші очікування? Очікування – конкретні результати, щоб відбувався прогрес. Для нас надзвичайно важливо, і Україна неодноразово це демонструвала – досягнення перемир’я. Тому безумовно, зараз всі зусилля і переговорної команди, всі дипломатичні зусилля спрямовані на забезпечення цього мирного процесу».
Крім того, за словами міністра, українська сторона зацікавлена в зустрічі президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Він пояснив, що «найбільш чутливі питання» можуть обговорюватися лише на рівні лідерів країн.
Минулого тижня Радіо Свобода оприлюднило проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачає проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також він передбачає, що Україна має закріпити неприєднання та відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних Сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600000 військових.
23 листопада у Женеві США й Україна спробували зблизити позиції щодо плану припинення війни, запропонованого адміністрацією Трампа. У заяві Білого дому й Офісу президента України за підсумками зустрічі йшлося про те, що сторони підготували оновлену й уточнену концепцію, яка повністю підтримує суверенітет України і допоможе забезпечити справедливий мир.
За даними ЗМІ, новий план має не 28, а 19 пунктів. З нього виключені вимоги про обмеження чисельності ЗСУ та амністію за воєнні злочини.
Білий дім заявив, що є «кілька делікатних, але не нездоланних деталей» мирної угоди, які потребують подальших переговорів між Україною, Росією та США.
26 листопада у МЗС Росії заявили, що вітають американські зусилля з пошуку мирного врегулювання війни РФ проти України, але наголосили, що поступок щодо цього з боку Москви не буде.
Президент США Дональд Трамп 25 листопада на запитання, на які поступки, як планується в рамках підтримуваного ним мирного процесу, має піти Москва, заявив: «Велика поступка, що вони припинять бої і не забиратимуть більше територій».
У Кремлі заявили 26 листопада, що отримали «останні версії» мирного плану щодо врегулювання війни РФ в Україні, але «серйозного обговорення» щодо цього з американською стороною ще не було.
Як Краматорськ став містом «не для гостей» через війну Росії проти України
В Україні вперше за роки вторгнення Росії зупинили пасажирське залізничне сполучення з Донецькою областю, оскільки це стало надто небезпечно. Від початку повномасштабної війни й до останніх тижнів швидкісні поїзди курсували з Києва до Краматорська. Тепер поїзд до Краматорська не доходить. Цю новину жителі Донецької області сприйняли із сумом. Журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поговорили з пасажирами поїзда.
У Росії засудили до довічних термінів вісьмох обвинувачених у справі про вибух на Керченському мосту
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив до довічного позбавлення волі вісьмох обвинувачених у справі про вибух на Керченському мосту в жовтні 2022 року.
Підсудних визнали винними у скоєнні теракту і незаконному обігу вибухівки. Суд відбувався в закритому режимі. Підсудні провину не визнали. Вони наполягали, що не знали про вантаж.
Керченський міст з’єднує окупований Крим із територією Росії. 8 жовтня 2022 року стався перший вибух на мосту. Тоді вибух начиненої вибухівкою вантажівки обвалив частину автомобільної дороги на об’єкті й пошкодив залізничні колії. Загинули п’ятеро людей, у тому числі водій вантажівки, і люди в легковому автомобілі, що проїжджав поряд.
Один із засуджених, Олег Антипов, чия компанія прийняла замовлення на перевезення до Криму 23 тонн будівельної плівки, за словами дружини, дізнався про подію з новин, сам сконтактував зі спецслужбами і після цього був заарештований.
Голова Служби безпеки України Василь Малюк розповідав, що розробкою і реалізацією цієї спецоперації займався особисто він і двоє довірених співробітників.
Після цього вибуху Керченський міст зазнавав атак ще двічі.
17 липня 2023 року відбулася друга атака – тоді українські дрони врізалися в опору мосту й пошкодили один із автомобільних прольотів. За словами Василя Малюка, це була спільна операція СБУ та Військово-морських сил України. Для її проведення використовувалися спеціально розроблені морські дрони Sea Baby.
Третій удар по Керченському мосту стався 3 червня цього року шляхом підриву підводних опор конструкції. За даними СБУ, для підриву використали понад тисячу кілограмів вибухівки у тротиловому еквіваленті. Опори були заміновані заздалегідь, стверджували в українському відомстві.
У Міноборони заявляли, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, щоб знизити логістичний потенціал РФ.
«Укренерго»: у трьох областях застосовані аварійні відключення світла
У Сумській, Харківській і Полтавській областях застосовані аварійні відключення електроенергії, повідомляє «Укренерго».
«Причина запровадження заходів обмеження – наслідки попередніх ракетно-дронових атак на енергооб’єкти. Попередньо оприлюднені графіки знеструмлення наразі не діють. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання», – йдеться в повідомленні.
У Міністерстві енергетики перед цим зазначали, що протягом доби російські війська завдали ударів по енергетичних об’єктах у кількох областях, внаслідок чого на ранок були локальні знеструмлення.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
У Тернополі в лікарні померла дитина, постраждала через російський удар 19 листопада – мер
У лікарні в Тернополі померла 12-річна дівчинка, яка постраждала під час російського удару по місту 19 листопада, повідомив міський голова Сергій Надал.
«Маленька Адріана Унольт, 12 років, померла після дев’ятиденної боротьби за життя. Її мама загинула, сестричка – досі в лікарні», – повідомив він.
Таким чином кількість загиблих внаслідок удару по Тернополю зросла до 35, серед них – сім дітей; травмовані 94 людини. Ще шістьох людей вважають зниклими, їхні останки шукають правоохоронці.
Унаслідок атаки РФ 19 листопада у Тернополі було влучання в житлові будинки. За даними МВС, у місті були пошкоджені дві житлові 9-поверхівки: в одній спалахнула пожежа, в іншій – руйнування з 3-го по 9-й поверх. Пошуково-рятувальні роботи на місцях атак завершилися ввечері 22 листопада.
Президент Володимир Зеленський 20 листопада повідомив, що російська ракета, яка вдарила по багатоповерхівці в Тернополі, містила 175 іноземних компонентів, які досі потрапляють до Росії в обхід санкцій.
Україна і Британія підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача – Шмигаль
Делегації Міністерства оборони України і Міністерства оборони Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, повідомив український міністр оборони Денис Шмигаль.
«Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з «Шахедами», – написав Шмигаль у телеграмі вранці 27 листопада.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів, яке може сягати кількох тисяч на місяць, а виготовлені засоби передадуть Україні «для посилення захисту нашого неба».
Раніше цього місяця Шмигаль повідомляв, що в Україні запустили серійне виробництво дронів-перехоплювачів російських БпЛА типу Shahed. За словами міністра, йдеться про українську технологію Octopus, розроблену Збройними силами та підтверджену в бойових умовах. Вона «працює вночі, під глушінням і на низьких висотах».
«Технологію передано трьом першим виробникам, ще одинадцять готують виробничі лінії», – заявив він.
Останнім часом у Силах оборони активно розвивають напрямок дронів-перехоплювачів, які працюють як на передовій, так і в ближньому і дальньому тилу. У вересні Зеленський заявив, що Україна в листопаді має вийти на виробництво 500-800 дронів-перехоплювачів на добу.
Чотири людини загинули, понад 20 – поранені через удари РФ минулої доби у 6 областях – ОВА
Протягом минулої доби внаслідок російських ударів у шести прифронтових областях загинули чотири людини, ще 24 – поранені, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, як повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, на Херсонщині загинули дві людини, зокрема одна дитина, ще 13, серед них дитина – зазнали поранення.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 3 багатоповерхівки та 26 приватних будинків. Також окупанти понівечили стільникову вежу, церкву, газопровід, автобус та приватні автомобілі», – написав Прокудін у телеграмі.
За словами голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, 26 листопада внаслідок ударів російських військ загинула людина в Дружківці, ще чотири людини в області постраждали.
На Сумщині, за даними ОВА, загинула одна людина, ще одна – поранена.
«У Кролевецькій громаді внаслідок атаки БпЛА загинув 53-річний чоловік. У Зноб-Новгородській громаді ворожий дрон поцілив у службовий автомобіль лісничого, внаслідок чого поранений 37-річний помічник лісничого», – йдеться в повідомленні.
Як заявили в ОВА, протягом доби російські війська здійснили майже 40 обстрілів по 21 населеному пункті у дев’яти територіальних громадах області, найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському, Шосткинському районах.
Про трьох постраждалих повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Владислав Гайваненко.
«Агресор атакував Миколаївську і Дубовиківську громади Синельниківського району БпЛА. Поранені 67-річна жінка і 71-річний чоловік. Вони госпіталізовані в стані середньої тяжкості… По Нікополю російська армія цілила з артилерії. До лікарів звернувся 50-річний чоловік, який постраждав через вечірню атаку на Марганець. Оговтуватися буде вдома», – йдеться в повідомленні.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що 26 листопада внаслідок російського обстрілу в селищі Старий Салтів постраждали 74-річна жінка і 84-річний чоловік. Також, за його словами, по допомогу медиків звернулися 22-річна жінка, яка постраждала в Харкові 23 листопада, і 63-річний чоловік, який постраждав у селі Курилівка 24 листопада.
У Запорізькій ОВА повідомили про поранену жінку внаслідок удару російського дрона по Запорізькому району.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Оновлений мирний план. Експосол США в Україні розповів, на кого може тиснути Трамп
Відставний американський дипломат Джон Гербст, що був послом США в Україні в 2003-2006 роках, а нині очолює Євразійський центр імені Діну Патричіу при «Атлантичній раді» – аналітичному центрі у Вашингтоні, – проаналізував «новий імпульс» у дипломатичних зусиллях і спрогнозував, яким буде результат.
- Скільки ще триватиме війна Росії проти України?
- На яких умовах завершиться?
- Які шанси, що Зеленський прийме угоду, яку порівнюють із капітуляцією?
- Чи наполягатиме на цьому президент США?
Радіо Свобода поговорило про це з Джоном Гербстом, провідним фахівцем з питань політики США щодо України, Росії та інших пострадянських держав.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 42 дронів
Російські військові в ніч проти 27 листопада атакували Україну 142 ударними безпілотниками, близько 90 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 42 ударних БпЛА на 18 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 213 бойових зіткнень, найбільше – на трьох напрямках
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 213 бойових зіткнень, найбільше з них на трьох напрямках: Покровському, Лиманському і Костянтинівському, повідомив у ранковому зведенні 27 листопада Генштаб ЗСУ.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 44 рази, намагаючись вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Греківка, Нововодяне, Новоєгорівка, Новоселівка, Копанки, Колодязі, Середнє, Рідкодуб, Карпівка, Зарічне та у бік населених пунктів Лиман й Дробишеве… На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 31 атаку у районах населених пунктів Яблунівка, Плещіївка, Іванопілля, Русин Яр та у бік Костянтинівки й Софіївки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 57 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Федорівка, Никанорівка, Червоний Лиман, Родинське, Новоекономічне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Ялта та Дачне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, 22 російські атаки українські сили відбили на Гуляйпільському напрямку, 16 – на Олександрівському, 14 – на Слов’янському, 12 – на Південно-Слобожанському. Також бойові дії були на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, Куп’янському, Краматорському, Оріхівському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив 19 листопада, що Сили оборони продовжують виконувати завдання в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку, за його словами, «зберігається висока активність противника, протистояти якій допомагає чітка взаємодія та злагодженість дій наших підрозділів».
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg 13 листопада повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Politico: союзники стурбовані, що США хочуть мирну угоду перед наданням гарантій безпеки Україні, Білий дім заперечив
Державний секретар Марко Рубіо заявив європейським союзникам, що США хочуть укладення мирної угоди, перш ніж погодяться на будь-які гарантії безпеки для України, пише видання Politico із посиланням на неназваних європейських дипломатів й особу, обізнану з переговорами, не уповноважених офіційно коментувати ситуацію.
За повідомленням, Рубіо під час телефонної розмови з європейськими партнерами у вівторок стверджував, що президент Дональд Трамп пізніше домовиться про довгострокові гарантії безпеки України. Рубіо назвав їх пріоритетом для адміністрації й питанням, окремим від інших пунктів обговорення, йдеться у статті.
Державний департамент США заперечив повідомлення. Речник Державного департаменту Томмі Піготт заявив, що Рубіо, як і вся адміністрація президента США Дональда Трампа, «чітко наголошували», що гарантії безпеки мають бути частиною будь-якої мирної угоди.
У Білому домі також заявили, що будь-який остаточний мирний план міститиме гарантії безпеки. «Адміністрація Трампа неодноразово підтверджувала, публічно і приватно, що будь-яка угода повинна забезпечувати повні гарантії безпеки і стримування для України», – цитує Politico речницю Анну Келлі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон деря Ляєн, виступаючи в Європарламенті 26 листопада, заявила, що Євросоюз вітає мирні зусилля, очолювані президентом США, і додала, що завдяки спільній роботі делегацій у Женеві «в нас тепер є відправна точка».
Вона також наголосила, що будь-яка мирна угода має «гарантувати реальну безпеку для України і Європи».
Минулого тижня Радіо Свобода оприлюднило проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачає проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також він передбачає, що Україна має закріпити неприєднання та відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних Сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600000 військових.
23 листопада у Женеві США й Україна спробували зблизити позиції щодо плану припинення війни, запропонованого адміністрацією Трампа. У заяві Білого дому й Офісу президента України за підсумками зустрічі йшлося про те, що сторони підготували оновлену й уточнену концепцію, яка повністю підтримує суверенітет України і допоможе забезпечити справедливий мир.
За даними ЗМІ, новий план має не 28, а 19 пунктів. З нього виключені вимоги про обмеження чисельності ЗСУ та амністію за воєнні злочини.
Білий дім заявив, що є «кілька делікатних, але не нездоланних деталей» мирної угоди, які потребують подальших переговорів між Україною, Росією та США.
26 листопада у МЗС Росії заявили, що вітають американські зусилля з пошуку мирного врегулювання війни РФ проти України, але наголосили, що поступок щодо цього з боку Москви не буде.
Президент США Дональд Трамп 25 листопада на запитання, на які поступки, як планується в рамках підтримуваного ним мирного процесу, має піти Москва, заявив: «Велика поступка, що вони припинять бої і не забиратимуть більше територій».
У Кремлі заявили 26 листопада, що отримали «останні версії» мирного плану щодо врегулювання війни РФ в Україні, але «серйозного обговорення» щодо цього з американською стороною ще не було.
У РФ повідомляють про чергову атаку на НПЗ у Новокуйбишевську
Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області Росії став ціллю нічного удару, пишуть російські телеграм-канали.
Зокрема, Astra за відео очевидців встановила, що спалахи після атаки на Новокуйбишевськ в ніч проти 27 листопада виникли безпосередньо над місцевим НПЗ.
Місцева влада атаку не коментувала. Про пошкодження даних поки що немає. Українські військові також не коментували ситуацію.
Новокуйбишевський нафтопереробний завод входить до групи «Роснефть». Перед цим завод вже атакували 16 листопада і 19 жовтня. У Генштабі ЗСУ, підтверджуючи попередні атаки по цьому НПЗ зазначали, що підприємство задіяне в забезпеченні потреб російської армії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Місяць міських боїв за Покровськ: що змінилося і чого чекати далі
Минув місяць, як російська армія, після понад року важких боїв на підступах до Покровська, увійшла до міста. Генеральний штаб ЗСУ тоді повідомив про щонайменше 200 російських військових, яких зафіксували всередині міста.
На той момент частина Покровська на південному заході вже була окупована, а деякі райони на півдні та заході міста, згідно з мапою DeepState, були у «сірій зоні».
Застосовуючи тактику інфільтрації, використовуючи свою чисельну перевагу і прогалини в обороні ЗСУ, розчищаючи собі дорогу ударами КАБів та при сприянні диверсійно- розвідувальних груп, російські війська змогли просунутися у місті. Протягом наступного тижня після 26 жовтня «сіра» та «червона» зони ширились Покровськом ледь не щодня.
З огляду на такий темп, військові та експерти казали , що Покровськ впаде за 1,5–2 місяці, а найбільш песимістичні прогнози давали ще менше часу – до листопада.
Станом на 27 листопада, Сили оборони продовжують перебувати в місті. І хоч російська армія уже декілька разів звітувала про взяття Покровська, насправді місто не є під їхнім контролем.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії проаналізував:
- як змінилась ситуація в Покровську за місяць?
- що чекає на місто найближчим часом?
- які виклики долають Сили оборони України на цьому відтинку фронту?
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад тисячу військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 169 690 своїх військових, зокрема 1 140 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 27 листопада навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також повідомили про втрати Росії в техніці:
- танки – 11 373 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 628 (+3)
- артилерійські системи – 34 709 (+21)
- РСЗВ – 1 550 (+1)
- засоби ППО – 1 253 (+1)
- літаки – 430 (+2)
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 85 174 (+214)
- крилаті ракети – 3 995
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 68 351 (+109)
- спеціальна техніка – 4 008 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.