Кос та Сибіга очікують на відкриття першого переговорного кластера для України до кінця червня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Євросоюз може ще до завершення головування Кіпру, тобто до кінця червня, відкрити перший переговорний кластер для України, а згодом і наступні. Про це вона сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 11 травня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Я закликатиму всі держави-члени якомога швидше офіційно відкрити всі кластери. Перший кластер ще можна відкрити під час кіпрського головування, а щодо решти п’яти кластерів – ми сподіваємося зробити це вже в липні», – сказала Кос.
За її словами, після приходу нового уряду в Угорщині з’явилися позитивні сигнали щодо євроінтеграції України.
Досі процес відкриття переговорних кластерів для України блокував уряд колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який висував претензії щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Для відкриття кластерів потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС.
«Я бачу дуже позитивний сигнал від нового прем’єр-міністра Петера Мадяра, який заявив, що до всіх країн-кандидатів ставитимуться однаково», – сказала єврокомісарка.
Вона нагадала, що Україна, попри блокування, вела технічну роботу для того, щоб мати можливість швидко відкрити кластери, коли політичні умови будуть сприятливими.
«Ми провели величезну підготовчу роботу, і тепер усе готове для офіційного відкриття», – зазначила Кос.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявив про «нову динаміку» у відносинах з Угорщиною після зміни влади.
«Після історичних виборів в Угорщині ми вважаємо, що ми маємо змогу і вже отримуємо нову динаміку на нашому шляху до повноправного членства в ЄС», – сказав Сибіга по прибутті на зустріч міністрів.
За його словами, Україна вже передала новому угорському уряду сигнали про готовність до перезавантаження двосторонніх відносин.
«Ми відкриті до нової сторінки двосторонніх відносин. Ми маємо пакет пропозицій. Ми готові їх обговорювати їх з нашими угорськими партнерами, аби зняти це питання, яке псувало так і отруювало наші двосторонні відносини з порядку денного», – заявив глава МЗС.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта 4 травня висловився за просування процесу євроінтеграції України і відкриття першого переговорного кластеру «якомога швидше».
Президент України Володимир Зеленський того ж дня висловив сподівання на початок переговорів щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Каллас та Сибіга проти кандидатури Шредера на посаду як переговірника з РФ від ЄС
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас розкритикувала ідею призначення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер посередником у можливих переговорах із Росією щодо України. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«По-перше, якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, це було б не дуже мудро. А по-друге, Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому Путін хоче бачити саме його – адже тоді він фактично сидів би по обидва боки столу переговорів», – заявила Каллас, спілкуючись із журналістами перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 11 травня.
Проти висловився і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який також прибув на засідання.
«Таку кандидатуру не підтримуємо однозначно. В Європі є багато достойних лідерів», – сказав він журналістам у Брюсселі.
Ці заяви стали реакцією на слова президента Росії Володимира Путіна 9 травня, що він вважає Шредера «найкращим кандидатом» на роль перемовника між ЄС і Росією.
Інші дипломати також не підтримали цю ідею. Зокрема, голова МЗС Естонії Марґус Цахна назвав посередництво Шредера «ідеєю Путіна»:
«Думаю, у них дуже тісні стосунки. Тому Герхард Шредер не представлятиме Європу. У нас уже є інституції, які представляють Європейський Союз. У нас є Кая Каллас, є Кошта, є фон дер Ляєн. Нам не потрібно шукати когось, хто стукатиме у двері Кремля і щось пропонуватиме».
Німецький міністр у справах Європи Гюнтер Кріхбаум зазначив, що посередник повинен бути прийнятним для обох сторін і «тут, очевидно, вже є проблема».
«Колишній канцлер Шредер у минулому не демонстрував того, що дозволяло б йому виступати нейтральним посередником, таким собі «чесним брокером». Він, безумовно, дуже дозволив пану Путіну впливати на себе. Тісна дружба може бути легітимною будь-де в світі, але це не сприяє тому, щоб людину сприймали як неупередженого посередника. Це також позиція федерального уряду. Але найважливіше – посередник має бути прийнятним для обох сторін», – підкреслив він.
Державний секретар у Міністерстві закордонних справ Польщі Марцін Босацький висловив сумнів, що кандидатура Шредера знайде підтримку в Європі:
«Думаю, пропозиція Путіна, як і багато інших його пропозицій, не зустріне жодної позитивної реакції з європейського боку. З таким самим успіхом він міг би сказати, що посередником між ним і Європою має бути пан Медведєв чи один із його генералів».
Соціал-демократ Шредер був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, а після відходу з посади став головою правління російського державного нафтового гіганта «Роснефть».
Після початку Росією повномасштабної війни проти України Шредер не обірвав свої особисті контакти з Путіним і не зробив жодних публічних заяв із засудженням його дій. Вже під час масштабної війни він неодноразово їздив до Москви. Колишній канцлер зустрічався там із російським керівництвом, у тому числі й з Путіним, і обговорював питання економічної політики, насамперед експорт до Європи російських нафти та газу. За це він зазнав жорсткої критики в Німеччині.
У 2025 році Шредер виступив на захист проєкту «Північний потік», заявивши, що не бачить причин розривати «перевірену співпрацю», яку його попередники встановили з Росією щодо енергопостачання.
Зеленський: США залишаються в дипломатії, тривають контакти, щоб погодити конфігурацію обміну
Президент України Володимир Зеленський заявив, що США залишаються в дипломатії, на «необхідному рівні» тривають контакти, щоб погодити конфігурацію обміну.
«Важливо, що Америка залишається в дипломатії, і зокрема виступила посередником у питанні про обмін полоненими. На необхідному рівні тривають контакти, щоб погодити конфігурацію обміну. Списки передані, і ми розраховуємо, що американська сторона буде активною в забезпеченні реалізації цієї домовленості», – написав він у телеграмі після доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова за підсумками зустрічі з представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
За словами Зеленського, в США обговорювали, серед іншого, можливі формати зустрічей і перемовин на рівні лідерів для завершення російської війни.
8 травня президент США Дональд Трамп заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною. За словами Трампа, припинення вогню триватиме 9, 10 і 11 травня і передбачатиме як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.
Але президент РФ Володимир Путін 9 травня заявив, що «жодних пропозицій» від Києва щодо обміну полоненими у форматі «1000 на 1000» й досі начебто «не надійшло». Він також додав, що Кремль нібито «ніколи не відмовлявся від особистих контактів» і закликав Зеленського приїхати до столиці РФ.
10 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ контактує з американською стороною про гарантії виконання останніх домовленостей із обміну полоненими. Він висловив надію, що американська сторона буде активною в забезпеченні виконання цих домовленостей. «Ці гарантії брали на себе американці», наголошував президент.
ОВА: через атаки РФ у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед них є підліток
Через російські атаки у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед яких є підліток, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За повідомленням, близько 10:00 російський безпілотник атакував магазин у Корабельному районі міста, постраждали четверо людей – 49-річна жінка та чоловіки віком 51, 55 та 56 років. Вони потрапили до лікарні з вибуховими травмами та множинними уламковими пораненнями.
В ОВА повідомляють, що наступний удар РФ стався у цьому ж районі міста близько 10:40 – 14-річний хлопець, який в момент атаки перебував у парку, дістав вибухову травму, множинні уламкові поранення обличчя та шиї.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ підозрює екснардепа Мураєва в запереченні російської агресії
Служба безпеки України повідомила колишньому народному депутату Євгену Мураєву про нову підозру – про це відомство заявило 11 травня.
Правоохоронці зібрали нові докази «підривної діяльності» Мураєва, який очолює заборонену партію «Наші» – за їхніми даними, він продовжив поширювати проросійську пропаганду після початку повномасштабної війни.
«Так, переховуючись за кордоном, він дав інтерв’ю, в якому називав збройну агресію РФ проти України «внутрішнім громадянським конфліктом». Також екснардеп розповсюджував фейки про внутрішню ситуацію в Україні, закликав її громадян скласти зброю перед рашистами і виправдовував тимчасове захоплення частини території нашої держави», – йдеться в повідомленні.
Також, додає СБУ, до заборони каналу «Наш», який належав Мураєву, він використовував цей ресурс для «дезінформації про суспільно-політичну ситуацію в Україні на користь РФ». Відомство посилається на підсумки експертизи, яка підтвердила факти інформаційно-підривної діяльності фігуранта в інтересах Росії.
Слідчі заочно повідомили Мураєву про підозру за статтею про «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників».
«Тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності», – додає СБУ.
Колишній парламетар наразі не коментував нову підозру.
Мураєв вже перебуває в розшуку у справі про державну зраду та розпалювання національної ворожнечі та ненависті. У разі визнання винним йому загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
У березні 2024 року СБУ завершила досудове розслідування і передала до суду справу щодо Мураєва про державну зраду.
У червні минулого року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова заборонив діяльність партії Мураєва «Наші». А в лютому того року РНБО ухвалила рішення про запровадження санкцій проти телеканалу «Наш», який належить Євгену Мураєву. Колишній народний депутат назвав санкції «злочином».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Мураєв зник з країни.
Politico: до нового пакету санкцій ЄС можуть включити патріарха РПЦ Кирила
До нового пакету санкцій Євросоюзу можуть включити високопоставлених членів Російської православної церкви, зокрема патріарха Кирила (Володимира Гундяєва). Про це повідомляє видання Politico з посиланням на сім чиновників та дипломатів ЄС, поінформованих про перебіг обговорень.
Глава РПЦ підтримує повномасштабне вторгнення Росії до України. Зокрема, він говорив про те, що на Донбасі йде «метафізична боротьба», і стверджував, що Росія у своїй історії ніколи ні на кого не нападала. Він включений до санкційних списків Великобританії, Канади та Чехії. Естонія та Литва заборонили йому в’їзд свої країни.
Новий пакет санкцій також буде направлено на танкери з «тіньового флоту» Росії, російські банки, фінансові установи, військово-промислові компанії та фірми, які продають викрадене українське зерно.
Крім того, європейські чиновники розглядають просування санкцій, які раніше блокував Віктор Орбан – колишній прем'єр-міністр Угорщини.
Politico зазначає, що обговорення нових санкцій перебуває на ранньому етапі, і поки що міністри повинні просто висловити свої початкові пропозиції. Очікується, що 21-й пакет буде схвалено наприкінці червня або на початку липня.
В Україні патріарха РПЦ Кирила офіційно підозрюють у злочинах за кількома статтями Кримінального кодексу – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, а також планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни.
Сибіга про стабілізацію фронту: «маємо нову реальність на полі бою»
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у Брюсселі заявив, що Україна «має нову реальність на полі бою» після «найскладнішої зими» від початку повномасштабної війни. Про це він сказав, спілкуючись із журналістами, перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, повідомляє кореспондента Радіо Свобода.
«Ми маємо нову реальність на полі бою. Україна стала сильнішою після найскладнішої зими. Нам вдалося пройти цю зиму, звісно, за допомогою наших міжнародних партнерів. І на полі бою ми стабілізували фронт», – заявив Сибіга.
За його словами, Україна також посилила захист неба від російських атак.
«Ми також у позиції, коли закриваємо небо. Якщо говорити про дрони, то зараз ми можемо збивати до 90% повітряних об’єктів, якими росіяни атакують нас», – сказав глава МЗС України.
Сибіга також заявив, що Україна проводить «дуже ефективні спеціальні далекобійні санкції», які, за його словами, вже дають результат. Він додав, що Київ помічає «дуже цікаві процеси» в Росії, зокрема в економіці, і це є сигналом для продовження тиску на Москву.
У Брюсселі міністр планує обговорити з європейськими колегами нові санкційні пакети проти Росії, а також мирні ініціативи. За словами Сибіги, Україна підтримує мирний трек під лідерством США, але вважає, що Європа також може відігравати «нову роль» у процесі.
«Йдеться не про альтернативні мирні переговори, мирний чи дипломатичний трек, а про доповнювальний», – сказав він.
Аналітики американського Інститут вивчення війни (ISW) раніше звернули увагу, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України, а українські війська навпаки – досягли своїх найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.
В ISW кажуть, що російські війська не змогли досягти жодного значущого оперативного прогресу за останній рік.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
«Сидимо як миші під віником». Як виживають люди і пси у «кілзоні» на Запоріжжі
Через активне використання дронів на війні у прифронтовій зоні утворюються «кілзони». Вони можуть сягати 10 кілометрів. Звідти поспіхом евакуюють місцевих жителів, але навіть за умови загрози наближення російської армії далеко не всі готові залишати свої домівки.
Знімальна група телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побувала в одній з таких «кілзон» в Запорізькій області, де ЗСУ відбивають російському наступу. Розповідаємо, як зараз виглядає життя прифронтових сіл, де ще зовсім нещодавно залишалися місцеві.
Атаки РФ: влада повідомила про загиблих та поранених у чотирьох областях
Унаслідок російської агресії минулої доби у чотирьох областях загинули три людини, ще 10 – поранені, повідомляє місцева влада.
За даними голови ОВА В’ячеслава Чауса, на Чернігівщині учора вдень через удар FPV-дроном по Семенівці постраждала 47-річна жінка, яка в той момент кермувала автівкою – вона потрапила до лікарні.
Протягом минулої доби російських ударів зазнали Харків і сім населених пунктів Харківської області, через російські обстріли постраждали п'ятеро людей. За даними місцевої влади, у селищі Золочів постраждала 29-річна жінка, у селищі Ківшарівка – 67-річний чоловік, у селищі Слатине – 74-річний чоловік, на трасі біля села Юрченкове – 22-річний чоловік, а у селі Хатнє зазнала поранень 53-річна жінка.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що сили РФ минулої доби завдали 785 ударів по 36 населених пунктах області. Внаслідок атак загинула людина, ще двоє – поранені.
На Херсонщині російських атак зазнали 12 населених пунктів, зокрема обласний центр. Через російську агресію загинули дві людини, ще дві – поранені, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЄС запровадить нові санкції проти Росії через депортацію українських дітей
Європейський Союз запровадить нові санкції проти Росії через депортацію та примусове переміщення українських дітей. Про це заявила верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас, прибуваючи на зустріч міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Сьогодні ми очікуємо просування щодо санкцій проти тих людей, які допомагають працювати з українськими дітьми, депортованими з України», – заявила Каллас, анонсуючи зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яка відбудеться пообіді у Брюсселі.
Рада ЄС із закордонних справ має ухвалити окремий санкційний пакет, пов’язаний саме з депортацією українських дітей. Новий пакет міститиме близько 20 нових санкційних включень, за словами чиновника ЄС, не уповноваженого давати офіційні коментарі ЗМІ. ЄС координує ці кроки з партнерами по G7 і очікує аналогічних рішень від Великої Британії та Канади.
«Ми запроваджуємо санкції проти тих людей, які займаються цими дітьми, щоб чітко донести меседж: ви також несете відповідальність», – сказала Каллас.
За її словами, ЄС має «різні варіанти та пропозиції на столі», як вести переговори з росіянами для повернення дітей.
«Тут нам потрібно використовувати всю міжнародну підтримку, а також допомогу тих країн, які мають тісніші контакти з Росією. Тож сьогодні ми також обговоримо ці проєкти», – зазначила Каллас, додавши, що загалом питання повернення українських дітей дуже складне.
«Це дуже-дуже складно. Військовополонених можна обмінювати, але оскільки Україна не депортувала жодних російських дітей, то неможливо справді обмінювати дітей на дітей. Саме тому це набагато складніше», – сказала Каллас.
За даними української влади, після початку повномасштабного вторгнення Росії понад 20 тисяч українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені до Росії чи на окуповані території. У ЄС зазначають, що Росія систематично приховує місцеперебування дітей та намагається стерти їхню українську ідентичність.
За даними Офісу президента на 11 травня, за час роботи ініціативи Bring Kids Back UA до України вдалося повернути більш ніж 2133 українських дітей, яких викрала Росія.
У Брюсселі 11 травня відбудеться зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яку спільно організували ЄС, Україна та Канада. Участь у ній беруть 72 делегації, включно з представниками ООН. Коаліція об’єднує 47 держав та міжнародних організацій.
Пісторіус прибув з візитом до Києва
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прибув до Києва для переговорів щодо «розширення співпраці в оборонній промисловості з Україною», повідомляє інформаційне агентство DPA.
Як пише Welt, міністр зосереджується на спільній розробці з Україною нових систем озброєння, а зміцнення цієї співпраці в рамках стратегічного партнерства є головною метою поїздки.
«Німеччина та Україна є стратегічними партнерами, які обидва виграють від співпраці. Це призводить до численних нових проєктів», – сказав міністр. – «Увага приділяється спільній розробці найсучасніших безпілотних систем озброєння на всіх дистанціях, особливо в сфері глибоких ударів. Таким чином ми зміцнюємо безпеку наших країн».
У квітні Міноборони України заявило про новий «масштабний пакет» співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро, що передбачає посилення української протиповітряної оборони, розвиток далекобійних спроможностей, а також спільне виробництво дронів.
Також президент Володимир Зеленський під час візиту до Берліна у квітні повідомив, що Україна запропонувала Німеччині угоду щодо виробництва різних типів дронів.
Попередній візит Бориса Пісторіуса до України відбувся у червні 2025 року.
Страхування житла від воєнних ризиків: як це працює в Україні (відео)
Через посилення російських ударів по містах українці почали страхувати своє майно від військових ризиків. Це абсолютно новий вид страхування, який раніше не практикувався. У всьому світі винятками для страхових випадків є природні катаклізми та війна.
В Україні, навпаки, російські удари стали причиною для страхових випадків. Сьогодні подібними полісами застраховано шість з половиною тисяч квартир. Чому ця цифра зростає навіть за наявності державних програм з відновлення житла, з’ясовував кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) Борис Сачалко, чия квартира була зруйнована в ніч на 16 квітня під час масованої російської атаки. По Україні тоді було запущено 19 балістичних ракет «Іскандер-М», 20 крилатих ракет Х-101 і п’ять «Іскандер-К», а також 659 безпілотників. У Києві загинули чотири людини, у тому числі 12-річний хлопчик, поранено 45.
Генштаб ЗСУ: на фронті у другий день перемир’я зафіксували 180 боїв
Попри оголошене триденне перемир’я, на фронті протягом минулої доби зафіксували 180 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Попередньої доби на фронті було 147 боїв.
За даними штабу, вчора противник застосував 8037 дронів-камікадзе та здійснив 6380 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ, зокрема 25 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак, як і в попередні дні, зафіксували на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 37 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Торецьке, Білицьке, Покровськ, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новопідгородне та в бік населених пунктів Ганнівка, Мирне, Сергіївка та Новоолександрівка.
На Гуляйпільському напрямку відбулися 18 російських атак окупантів у районах населених пунктів Рибне, Чарівне, Гуляйполе, Нове Запоріжжя, Святопетрівка, Добропілля, Залізничне, Оленокостянтинівка та Гуляйпільське.
На Південно-Слобожанському напрямку противник 15 разів штурмував позиції ЗСУ, на Лиманському напрямку українські відбили 13 спроб російських загарбників просунутися, на Костянтинівському напрямку було 12 російських атак.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку противник наступальних дій не проводив.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські та українські війська продовжували обмежені наступальні операції на фронті протягом другого дня угоди про припинення вогню з 9 по 11 травня.
Як українська, так і російська сторона заявляють, що інша сторона порушила режим припинення вогню 10 травня.
Інститут вивчення війни з посиланням на дані NASA FIRMS від 10 травня пише про те, що бойові дії 10 травня ще більше зменшилися, але активність на фронті не припинилася.
Аналітики констатують, що поширеність взаємних звинувачень та продовження локалізованої активності протягом другого дня припинення вогню підкреслюють той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення дотримання, надійного моніторингу та чітко визначених процесів вирішення спорів навряд чи буде дотримане.
ISW: Росія, схоже, вдосконалює свої методи когнітивної війни
Росія, схоже, вдосконалює свої методи когнітивної війни, використовуючи підняття прапорів для досягнення інформаційного впливу. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики все частіше спостерігають кадри, створені за допомогою штучного інтелекту, які нібито показують, як російські війська піднімають прапори на кількох ділянках лінії фронту останніми днями.
В Інституті вивчення війни зауважують, що російські війська перейшли до тактики інфільтрації влітку 2025 року і відтоді все частіше покладаються на кадри, що показують підняття російського прапора, щоб заявити про просування в районах, де сили РФ проводили інфільтрацію невеликими групами, але не встановили стійких позицій.
«Росія підвищувала складність цих відео протягом останніх кількох місяців, почавши створювати складніші, професійно змонтовані ролики, зняті в різних локаціях, на відміну від попередніх коротких окремих відео. Підвищена складність та використання штучного інтелекту в цих відео свідчать про те, що Кремль бере участь у скоординованій кампанії на підтримку інформаційних зусиль вищого російського військового командування», – йдеться у звіті.
Зокрема, як зауважують аналітики, російські джерела опублікували значну частину відеозаписів, створених штучним інтелектом, у дні, що передували Дню Перемоги 9 травня, можливо, щоб компенсувати невиконання російськими військами термінів просування до 9 травня.
В ISW додають, що Кремль продовжує систематично вести когнітивну війну, щоб посилити російські просування, перебільшуючи заяви про здобутки та місії з інфільтрації, намагаючись зобразити їх як масштабне просування широким фронтом, щоб хибно зобразити лінію фронту як таку, що руйнується, всупереч усім наявним доказам.
Російські війська використовувати підняття прапорів на полі бою для підтвердження своїх нібито просувань. Подібні заяви Генштаб ЗСУ неодноразово заперечував.
Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила 920 солдатів та майже 80 артилерійських систем
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 1 342 030 своїх військових, зокрема 920 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 11 травня навів Генштаб ЗСУ.
Український Генштаб також оприлюднив свої дані про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 11 924 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 551(+7)
- артилерійські системи – 41 863 (+76)
- РСЗВ – 1 783 (+1)
- засоби ППО – 1 373
- літаки – 435
- гелікоптери – 352
- наземні робототехнічні комплекси – 1 371 (+9)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 284 254 (+1 557)
- крилаті ракети – 4 585
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 95 710 (+231)
- спеціальна техніка – 4 178 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Темпи просування Росії на полі бою знижуються». Чому війська РФ топчуться на місці?
Темпи просування армії РФ на фронті помітно знизилися. І це не тимчасова ситуація, а стійкий тренд, що тягнеться з кінця минулого року. Ба більше, у квітні країна-агресор вперше за два з половиною роки втратила більше українських територій ніж окупувала. Чому так відбувається і якою буде цьогорічна літня кампанія РФ на фронті?
Координаційний штаб повідомив про формування списку полонених для нового обміну, який передали РФ
Україна передала російській стороні перелік для обміну полоненими, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 10 травня.
Відомство уточнило, що перелік формували «за принципом терміну перебування в полоні українських Захисників і Захисниць» від початку повномасштабного вторгнення Росії до України.
«Формування списку за принципом терміну перебування в полоні було неодноразово погоджено уповноваженими перемовниками України і Росії», – йдеться в повідомленні.
Штаб назвав цей принцип справедливим гуманітарним підходом, що здійснюється за участі та підтримки Сполучених Штатів.
«Перемовний процес зараз триває. Аби зберегти його ефективність, просимо всіх утриматися від поширення будь-якої неперевіреної інформації, отриманої поза офіційними джерелами», – додає відомство.
8 травня президент США Дональд Трамп заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною. За словами Трампа, припинення вогню триватиме 9, 10 і 11 травня і передбачатиме як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.
Згодом президент Росії заявив, що Москва не отримувала «жодних пропозицій» від Києва щодо обміну полоненими у форматі «1000 на 1000».
Раніше 10 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ контактує з американською стороною про гарантії виконання останніх домовленостей із обміну полоненими. Він висловив надію, що американська сторона буде активною в забезпеченні виконання цих домовленостей. «Ці гарантії брали на себе американці», наголосив президент.
Федоров повідомив про поранену внаслідок удару Росії по Запорізькому району
Російська армія атакувала Запорізький район увечері 10 травня, заявив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, під удар потрапив приватний будинок, він пошкоджений.
«Постраждала 42-річна жінка. Їй надається необхідна допомога», – повідомив Федоров.
Ще один удар, додав голова області, пошкодив інший житловий будинок у районі: руйнувань зазнали фасад, вікна і дах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування повідомило про 144 боєзіткнення на фронті протягом дня
Попри оголошене припинення вогню, на фронті тривали бойові зіткнення протягом дня 10 травня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері в неділю. Від початку доби українське командування зафіксувало 144 сутички.
За даними штабу, російська армія залучила 5 002 дрони-камікадзе та вдалася до 1 541 обстрілу населених пунктів і українських позицій.
Зокрема, один із дев’яти боїв триває на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському напрямку російські війська 10 разів штурмував позиції ЗСУ.
Бойові дії фіксувалися на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Торецьке, Білицьке, Покровськ, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новопідгородне та в бік населених пунктів Ганнівка, Мирне, Сергіївка та Новоолександрівка», – йдеться в зведенні.
Одна російська атака мала місце на Олександрівському напрямку, ще одна – на Оріхівському. На Гуляйпільському напрямку ЗСУ відбили 14 російських атак у районах Рибного, Чарівного, Добропілля, Залізничного, Оленокостянтинівки та Гуляйпільського.
Міністерство оборони РФ удень 8 травня заявило про 1 630 порушень режиму припинення вогню з боку українських військ, хоча президент США Дональд Трамп повідомляв про домовленість щодо режиму тиші на період 9, 10 і 11 травня. Російське відомство також заявляло про порушення припиненню вогню з боку ЗСУ вдень 10 травня. Незалежно перевірити ці твердження неможливо.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
ISW оцінив у звіті від 9 травня, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України. Українські війська, навпаки, досягли найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.
Міністр оборони Латвії йде у відставку після падіння дронів на території країни
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив про рішення піти у відставку на тлі критики через реакцію на появу безпілотників у повітряному просторі країни. Він оприлюднив відповідне звернення в соцмережі X 10 травня.
За його словами, він ухвалив це рішення, щоб захистити латвійську армію від «втягування в політичну кампанію».
«Протягом останніх днів і тижнів ми стали свідками інцидентів з безпілотниками в Латвії та інших країнах. Іноземні безпілотники не повинні загрожувати безпеці нашого народу. Оборонний сектор багато зробив і продовжуватиме робити для зміцнення наших можливостей протиповітряної оборони», – заявив міністр.
Спрудс, який представляє Прогресивну партію, зазначив, що розвиток оборонного сектору є його політичною відповідальністю. За його оцінкою, оборонні спроможності Латвії на високому рівні, хоча він визнав, що «ще багато роботи».
«На жаль, очевидно, що ця ситуація більше не використовується лише для критики міністра чи його партії. Її використовують, щоб поставити під сумнів обороноздатність Латвії, щоб поставити під сумнів готовність Міністерства оборони, Національних збройних сил – латвійських патріотів, які щодня працюють заради безпеки Латвії. Це для мене неприйнятно», – додав урядовець.
Водночас прем’єр-міністерка Латвії від ліберально-консервативної партії «Єдність» Евіка Силіня заявила, що вимагала відставки Спрудса і повідомила про це сьогодні його та партнерів по урядовій коаліції.
«Інцидент з дроном, який стався цього тижня, чітко показав, що політичне керівництво оборонного сектору не змогло виконати свою обіцянку щодо безпечного неба над нашою країною. Громадськість довірила цьому сектору найбільше фінансування в історії – майже 5% ВВП. Це величезна відповідальність, яка вимагає чітких результатів», – заявила Силіня.
Спрудс, своєю чергою, нагадав, що голова уряду планувала зустріч із ним у понеділок, і припустив, що вона зробила заяву про його відставку, щоб випередити його публічне оголошення.
Днями Силіня назвала незадовільною реакцію військових на випадок із дронами, які залетіли в повітряний простір Латвії.
Вранці 7 травня в Латвії впали два безпілотники, які залетіли туди з боку Росії. Зокрема, один із них влучив у порожній нафтовий резервуар, спричинивши пожежу. Латвійський уряд викликав тимчасового повіреного у справах Росії для вручення ноти протесту в зв’язку з інцидентом.