Зеленський очікує від СБУ та розвідки «детального зʼясування того, що сталось у Вишневому»
У місті-супутнику Києва Вишневому фіксується складна ситуація «через вторинну детонацію», сказав президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 6 липня.
«Сьогодні від ночі фактично кожні пів години міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповідає по рятувальній операції і розбору завалів, гасінню пожеж. Я очікую від Служби безпеки України і розвідки детального зʼясування того, що сталось у Вишневому», – відзначив глава держави.
Він додав, що російський удар був «жорстоким» – «тільки ракет шістдесят вісім, багато балістики». «Тактика росіян незмінна: якнайбільше болю і шкоди українцям і Україні», – сказав Зеленський, зауваживши, що «знов Путін «переміг» звичайні житлові будинки».
Президент зазначив, що мав також розмову з головою уряду Юлією Свириденко.
«Кабінет міністрів забезпечить кошти з резервного фонду на допомогу громаді Вишневого: такі наслідки, що власних сил громади не вистачить. Я дякую всім керівникам громад, кожному українському бізнесу, усім громадським лідерам та нашим партнерам, які допомагають людям і не залишають без підтримки тих, хто постраждав через російські удари», – вказав Зеленський.
У Новосибірській області РФ вперше запровадили режим дронової загрози
Режим безпілотної небезпеки запровадили в Новосибірській області о 21:45 за місцевим часом (17:45 за Києвом) 6 липня – про це повідомила російська Державна система оповіщення й ліквідації надзвичайних ситуацій (РСЧС).
Служба закликала місцевих жителів по можливості залишатися вдома, не підходити до вікон та скористатися укриттями.
Про влучання безпілотників у регіоні місцева влада наразі не повідомляла.
Читайте також: Розвідка Росії звинуватила Британію в ударі по Криму, який пошкодив панораму «Оборона Севастополя»
Відстань між Новосибірською областю, що в Західному Сибіру, та кордоном з Україною становить близько 3 тисяч кілометрів: від українського кордону до західних районів області – 2800-3000 кілометрів по прямій, до самого Новосибірська – близько 3 200 кілометрів.
Раніше сьогодні безпілотну небезпеку вперше оголошували також у сусідній Омській області – там дрони атакували найбільший у Росії Омський нафтопереробний завод. Аеропорт міста протягом більше ніж 5 годин не приймав і не випускав літаки, передає канал «Настоящее время».
Омський НПЗ розташований приблизно за 2500 кілометрів від кордону з Україною – це була найдальша мета, вражена українськими дронами.
МЗС Азербайджану викликало посла Росії через удари по АЗС SOCAR в Україні
Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало посла Росії Михайла Євдокимова – про це відомство заявило 6 липня.
За повідомленням, під час зустрічі йому висловили рішучий протест щодо удару дрона, завданого ввечері 5 липня по заправній станції SOCAR у Миколаївській області України, «відповідну вербальну ноту було передано російській стороні».
«На зустрічі було зазначено, що атака дрона, про яку йде мова, не є поодиноким інцидентом, об’єкти, що належать SOCAR в Україні, включаючи газорозподільну компресорну станцію та нафтобазу в Одесі, раніше зазнавали військових ударів та інших руйнівних наслідків військових дій, що призвело до значних матеріальних збитків та поранень серед співробітників компанії», – заявляє міністерство.
Читайте також: Поранений через удар Росії по АЗС у Сумах чоловік помер у лікарні
За твердженням МЗС, продовження таких інцидентів, попри неодноразові попередження, свідчить про те, що ці напади здійснюються навмисно.
Крім того, дипломатичне відомство звернуло увагу на кілька авіаударів, які пошкодили приміщення посольства країни в Києві та почесного консульства в Харкові.
«Російську сторону закликали провести всебічне розслідування всіх вищезазначених інцидентів, надати відповідні пояснення щодо нападів та забезпечити повне виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо захисту цивільних об'єктів та дипломатичних місій», – додає МЗС.
Уряд виділив додаткові 8,3 млрд гривень із резервних коштів на оборону – Свириденко
Кабінет міністрів розподілив 8,3 мільярда гривень із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони – про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 6 липня.
За її словами, це фінансування отримають Служба безпеки, Головне управління розвідки при Міністерстві оборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.
«Кошти буде спрямовано на оборонні й безпекові потреби, грошове забезпечення військовослужбовців, посилення матеріально-технічної бази та розвідувальних спроможностей», – повідомляє голова уряду.
29 червня уряд затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.
У травні Кабмін ініціював зміни в державному бюджеті на 2026 рік, які передбачають збільшення витрат на оборону.
Марк Рютте прокоментував можливий наступ на Україну з Білорусі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Білорусь перебуває під «величезним впливом» Москви. Про це він сказав 6 липня під час пресконференції напередодні саміту НАТО в Анкарі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Не варто бути наївними щодо ролі, яку відіграє Білорусь. Вона перебуває під величезним впливом Росії та Москви», – сказав він у відповідь на прохання білоруського журналіста, який запитав, чи поділяє НАТО занепокоєння України щодо нарощування військової присутності в Білорусі.
«Те, що відбувається в Мінську, значною мірою натхнене Путіним», – додав Рютте.
Водночас генсекретар НАТО відмовився коментувати запитання білоруського журналіста про можливі українські удари дронами по ретрансляторах звʼязку на території Білорусі для виведення їх з ладу.
«Я не можу сказати вам усе – так чи ні, тому що частина цієї інформації, звісно, є засекреченою», – сказав Рютте.
Залужний, Буданов. Ексміністр Дмитро Кулеба про ймовірність завершення війни, вибори і Польщу
Генсекретар НАТО назвав останні удари РФ по Україні відчаєм Путіна
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав останні масовані російські удари по українських містах ознакою відчаю президента Росії. Про це він сказав 6 липня під час пресконференції напередодні саміту НАТО в Анкарі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Коментуючи чергові російські атаки по Києву та місту-супутнику столиці Вишневому, Рютте заявив, що вони є відповіддю на успіхи українських військових на фронті та удари по російській економіці й оборонній промисловості.
«Події минулої ночі вкотре показали, наскільки відчайдушним є Путін, тому що ви, українці, добре справляєтеся на полі бою», – сказав генсекретар НАТО.
Європейські союзники та Канада вже витрачають близько 4% ВВП на оборону – Рютте
Європейські країни-члени НАТО та Канада вже інвестують близько 4% свого валового внутрішнього продукту в оборону та безпеку. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції напередодні саміту Альянсу в Анкарі 6 липня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, лише за рік після того, як на саміті НАТО в Гаазі союзники погодилися збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року, вже помітний «трансформаційний прогрес».
«Лише через рік після початку десятирічного проєкту ми бачимо, що європейські союзники та Канада вже інвестують близько 4% свого ВВП в оборону та безпеку», – сказав Рютте.
Генсекретар НАТО зазначив, що минулого року європейські союзники та Канада витратили на основну оборону майже на 20% більше, ніж роком раніше.
Читайте також: Трамп планує обговорити на саміті НАТО судноплавство в Ормузькій протоці
За його словами, якщо взяти разом 2025 та 2026 роки, додаткові інвестиції в оборону становлять 258 мільярдів доларів.
Генеральний секретар НАТО також зазначив, що європейські союзники та Канада поступово наближаються до рівня оборонних витрат Сполучених Штатів і водночас беруть на себе більше відповідальності всередині Альянсу.
Водночас Рютте наголосив, що союзникам необхідно продовжувати нарощувати військові спроможності та зміцнювати оборонно-промислову базу.
«Нам знадобиться більше сил, більше ресурсів і значно потужніша промислова база», – заявив він.
За словами генсекретаря, це стосується як зміцнення східного флангу НАТО, зокрема, Балтійського регіону та Арктики, так і підтримки України.
Поранений через удар Росії по АЗС у Сумах чоловік помер у лікарні
У лікарні помер чоловік, який зазнав важких поранень внаслідок атаки російського дрона по автозаправній станції в Сумах 3 липня, повідомив голова області Олег Григоров у понеділок.
За його словами, АЗС зазнала повторної атаки – після першого удару вона не працювала, але на території залишалися працівники. Вони зазнали важких травм через повторне влучання дрона.
«У 45-річного чоловіка були важкі опіки значної частини тіла. Для подальшого лікування його госпіталізували на Львівщину. Три доби медики боролися за його життя. На жаль, поранення були вкрай важкими», – додав Григоров.
Розвідка Росії звинуватила Британію в ударі по Криму, який пошкодив панораму «Оборона Севастополя»
Служба зовнішньої розвідки Росії звинуватила Велику Британію та її спецслужби в завданні удару по окупованому Севастополю, який пошкодив будівлю панорами «Оборона Севастополя».
У повідомленні пресслужби СЗР, яке цитують російські агенції, удар назвали «детально спланованою провокацією» Британії. Жодних доказів цих тверджень відомство не наводить.
Як йдеться в повідомленні, дрони по Севастополю запустили українські військові, але при цьому вони нібито «швидше за все, не були обізнані щодо справжньої мети атаки», позаяк «польотні завдання до системи озброєнь завантажили британські фахівці, які виступали під личиною військових радників».
Мотивами їхніх дій відомство названо нібито прагнення помститися за великі втрати «серед представників вищої еліти Сполученого Королівства» під час Кримської війни 1853-1856 років, один із епізодів якої і зображує панорама. У повідомленні СЗР Британія звинувачується і в інших «варварських злочинах проти народів Росії та України».
Лондон офіційно не реагував на цю заяву.
ДСНС повідомляє про загиблу й поранених через удар Росії по Запоріжжю
Російські дрони атакували Запоріжжя, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок ударів російськими БпЛА загинула жінка, ще 10 людей травмовані, з них – 1 дитина», – йдеться в повідомленні.
За даними рятувальників, обстріли пошкодили автозаправну станцію та кілька автомобілів. Кількість постраждалих уточнюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Через удар Росії по Херсону загинули двоє людей, у громаді є поранені
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування підтвердило перше за час війни ураження Омського НПЗ у Росії
Українські війська завдали удару по Омському нафтопереробному заводу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України 6 липня:
«Сьогодні підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних Сил України уразили Омський нафтопереробний завод (Омська область), який знаходиться на відстані майже 2 500 км від державного кордону України. Це останній з 11-ти найбільших виробників бензину в РФ, який уразили українські воїни».
За даними штабу, завод є найпотужнішим нафтопереробним підприємством у Росії з обсягом переробки понад 21 мільйона тонн на рік та спеціалізується на випуску широкого спектру пального, мастил та нафтохімічної продукції. Він має один із найвищих показників глибини переробки нафти у РФ (близько 99%).
«НПЗ випускає високооктанові автомобільні бензини (АІ-92, АІ-95, G-Drive 100), дизельне пальне класу «Євро-5», авіаційний гас (марок ТС-1 та РТ). Є також виробником бензолу, параксилолу та ортоксилолу, спеціалізованої продукції та мастил, сировини для технічного вуглецю, моторних та індустріальних олив. Задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії», – заявляє Генштаб.
Військові зафіксували влучання на території заводу з подальшою пожежею, ступінь пошкоджень уточнюється. Попередньо, уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 проєктною потужністю 8,4 мільйона тонн нафти на рік.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження заводу.
Потенційні санкції проти російських комбатантів значно послабили після обговорень – чиновник ЄС
Наступний, 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, у який Єврокомісія запропонувала включити обмеження на в’їзд до ЄС для російських військових-учасників війни проти України, був значно пом’якшений після обговорень послів країн-членів ЄС. Про це Радіо Свобода повідомив чиновник Євросоюзу, знайомий із перебігом обговорень змісту пакета.
Зокрема, за словами посадовця, позицію щодо заборони на отримання шенгенських віз для військових, які воювали на боці Росії у війні проти України, значно послабили, і зараз немає певності, чи залишиться вона у пакеті взагалі.
На його думку, з обговорень можна зробити висновок, що певні країни ЄС не хочуть жодних санкційних обмежень щодо шенгенської політики, бо, ймовірно, занепокоєні тим, що це створить прецедент і наступним кроком може стати заборона в’їзду для російських туристів.
В ISW заявили про «інформаційну кампанію» Кремля перед дзвінком Путіна Трампу
Кремль, схоже, проводить цілеспрямовану інформаційну кампанію, метою якої є привернення уваги адміністрації президента США Дональда Трампа і західного інформаційного простору до заяв про захоплення Росією Костянтинівки на Донеччині, пише в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважують, що, за їхніми даними, російські війська проникли до Костянтинівки, але не захопили її, незважаючи на заяви кремлівських чиновників, зокрема лідера РФ Володимира Путіна Путіна і заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва.
«Представники Кремля регулярно перебільшують тактичні успіхи російських військ і наводять неправдиві й сфабриковані докази в рамках когнітивної війни, спрямованої на те, щоб створити враження про руйнування української лінії фронту – це скоординована інформаційна кампанія, метою якої є чинити тиск на Україну та її партнерів, щоб змусити їх поступитися вимогам Росії під час переговорів», – йдеться у звіті.
В ISW додали, що Кремль, ймовірно, очікував на розмову російського лідера з президентом США до Дня незалежності Сполучених Штатів, «і свідомо організував зустрічі між Путіним і кількома російськими командирами 3 липня, на яких Путін заявив, що російські війська захопили Костянтинівку, й висунув додаткові перебільшені претензії перед дзвінком 4 липня». «Путін, ймовірно, мав на меті використати цей дзвінок, щоб представити Трампу свої перебільшені заяви про просування і переконати його, що Росія перемагає на полі бою», – йдеться у звіті.
За словами аналітиків, перебільшені заяви Путіна про просування військ РФ з’являються на тлі дедалі частіших заяв адміністрації Трампа про успіхи України на полі бою, зокрема щодо українських ударів середньої і великої дальності по російських військових об’єктах й енергетичній інфраструктурі, а також щодо тактичних просувань українських військ на кількох ділянках фронту взимку й навесні 2026 року.
«Путін й інші кремлівські чиновники, ймовірно, навмисно поширюють у західному інформаційному просторі неправдиві наративи про те, що російські війська найближчим часом захоплять решту Донецької області, щоби переконати Захід поступитися вимогам, яких Росія не може домогтися військовим шляхом», – зазначають в Інституті вивчення війни.
У червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти й військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію описувала мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»).
Пізно ввечері 3 липня Кремль повідомив, що Путін зустрівся з начальником Генерального штабу Збройних сил Росії генералом армії Валерієм Герасимовим та кількома іншими високопоставленими російськими командирами. Після цього Путін заявив про окупацію українського міста Костянтинівка на Донеччині. Він також заявив про повну окупацію Луганщини і «планове створення смуги безпеки» у районах Харківської, Сумської, Дніпропетровської областей.
У Генштабі ЗСУ заявили, що заява Путіна про окупацію Костянтинівки не відповідає дійсності, але визнали, що фіксуються інфільтрації малочисельних піхотних груп (1-3 особи) в глибину бойових порядків українських військ – у місті тривають контрдиверсійні дії Сил оборони.
Президент України Володимир Зеленський 4 липня в коментарі, в якому він заперечив заяви російської влади про захоплення міста Костянтинівка в Донецькій області, написав, що Путін напередодні Дня незалежності США «вирішив збрехати світу і президенту Америки щодо ситуації на фронті».
Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Білому домі ввечері 24 червня Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський «добре справляється» і похвалив його за сміливість. Так Трамп відповів на запитання журналіста про те, чи він вважає, що Зеленський «зараз перемагає» у війні з Росією. Раніше Трамп говорив, що в Зеленського «немає карт» для перемоги.
Крім того, президент США заявляв, що Росія повинна укласти угоду про припинення війни.
Останні мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».
Через удар Росії по Херсону загинули двоє людей, у громаді є поранені
Російські військові вранці 6 липня атакували з безпілотника цивільний автомобіль у Центральному районі Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 6 липня.
«На жаль, двоє чоловіків загинули на місці від отриманих поранень. Щирі співчуття їхнім рідним і близьким», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Також дві жінки 53 та 54 років зазнали контузій, мінно-вибухових і закритих черепно-мозкових травм. Їх госпіталізували.
«Висока дронова активність зберігається. Ворог цілеспрямовано полює на цивільних. Прошу всіх жителів громади без нагальної потреби не перебувати на відкритій місцевості, уважно стежити за навколишньою обстановкою та не ігнорувати загрозу», – додав Шанько.
Згодом очільник МВА повідомив про обстріл селища Зеленівка в Херсонській громаді. Спершу було відомо, що постраждали дівчата 17 та 11 років, в них уламкові поранення та мінно-вибухові травми. Обох дітей доправили до лікарні для дообстеження та надання медичної допомоги.
Згодом міська адміністрація повідомила, що кількість поранених у Зеленівці зросла до чотирьох: 72-річна та 65-річна жінки зазнали мінно-вибухових травм.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Військові та СБУ звітують про ураження російських НПЗ та об’єктів у Криму
Сили оборони завдали чергового ураження низці об’єктів у Росії та на окупованих територіях вночі проти 6 липня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, удару зазнав нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. Командування зафіксувало вибухи в районі НПЗ та задимлення на території підприємства.
Штаб нагадує, що Ярославський нафтопереробний завод є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у РФ із проєктною потужністю 15 мільйонів тонн нафти на рік:
«Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне та авіаційне паливо, мастильні матеріали й іншу продукцію, що використовується, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора».
Також Генштаб звітує про удар по нафтопереробному заводу «НОВАТЕК-Усть-Луга» у присілку Слободка та пункту постійної дислокації 26-ї ракетної бригади РФ у районі Луги в Ленінградській області Росії.
Служба безпеки України уточнила, що в Ленінградській області атаки зазнав нафтоналивний термінал морського порту «Висоцьк» – удар вивів із ладу два нафтоналивних стендери, також уражені три резервуари з нафтопродуктами.
«Безпілотники відпрацювали і по НПЗ «Перший завод» у Калузькій області. Після вибухів на підприємстві виникла пожежа», – додає СБУ.
Удару, за зведенням Генштабу, зазнав і термінал перевалки світлих нафтопродуктів «ТЕС-Термінал-1» у Керчі в окупованому Криму:
«Термінал «ТЕС-Термінал-1» є одним із найбільших комплексів зі зберігання та перевалки світлих нафтопродуктів у Криму. Резервуарний парк підприємства забезпечує приймання, зберігання та відвантаження бензину, дизельного пального й інших нафтопродуктів, у тому числі для потреб окупаційних військ у південних регіонах України», – додає Генштаб.
Військові звітує про ураження залізничного шляхопроводу, який використовує російська армія, складу БПЛА та зосередження військової техніки на окупованій Луганщині.
СБУ також повідомляє про удари по Ярославському НПЗ та об’єктах у Криму:
«Уражено три ангари з авіаційною технікою на аеродромі «Гвардійське» (Крим – ред.). Також під удар потрапили зенітний ракетний комплекс «Панцирь-С2» поблизу Сімферополя, мобільна вогнева група у Керчі, резервуар із нафтопродуктами та насосна станція на нафтобазі «ТЕС-Термінал-1».
Російське командування не повідомляє про ураження об’єктів на території РФ. Міноборони Росії звітувало про перехоплення 519 українських дронів над низкою областей. Про загальну кількість запущених БПЛА та влучання відомтво не заявило.
Раніше російська влада повідомляла про атаку безпілотників, зокрема, на Ярославську та Ленінградську області.
Українські моніторингові телеграм-канали (Exilenova+ і Supernova+) і телеграм-канал Astra писали про атаку на НПЗ «Славнефть-ЯНОС», який раніше неодноразово зазнавав ударів української армії (підприємство за обсягом переробки вуглеводневої сировини входить до п’ятірки найбільших російських НПЗ).
За даними проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, на південному березі півострова та в Сімферополі вранці 6 липня не було електрики після ударів українських дронів. Про знеструмлення Севастополя повідомив російський голова міста.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ДСНС: у Вишневому число загиблих зросло до 5, понад 600 людей евакуювали
У Вишневому на Київщині внаслідок російського удару 6 липня, за останніми даними, загинули п’ять людей, ще 21 людина перебуває в лікарні, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Раніше повідомляли про трьох загиблих.
«Понад 600 людей евакуйовано у місті Вишневе: рятувальники Київщини спільно з колегами з інших областей України продовжують ліквідацію наслідків російської атаки. Зокрема, надзвичайники евакуювали 117 громадян, які під час повітряного удару перебували в укритті, що опинилося в епіцентрі вибуху. Після обстеження території сапери ДСНС доправили людей автобусами до пункту збору», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що фахівці перевіряють кожен житловий будинок і господарські приміщення, щоб переконатися, що в пошкоджених будівлях не залишилося постраждалих чи загиблих.
«Водночас піротехнічні підрозділи ДСНС обстежують кожне подвір’я на наявність вибухонебезпечних предметів. Розгорнутий оперативний штаб, у якому спільно працюють представники ДСНС, Нацполіції та місцевих органів влади, координуючи проведення аварійно-рятувальних робіт і допомогу населенню», – йдеться в повідомленні.
Раніше очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомляв, що в районі Вишневого, який постраждав внаслідок російського удару і де триває детонація, зруйновані майже п’ять вулиць, до ста будинків.
За його словами, внаслідок атаки виникла масштабна пожежа на території складських приміщень, ударною хвилею й уламками пошкоджено десятки об’єктів, постраждали приватні житлові будинки, адміністративні, складські й торговельні будівлі.
Повітряні сили раніше сьогодні повідомили, що російські військові у ніч проти 6 липня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного і морського базування різних типів, загалом запустивши 68 ракет і 351 БпЛА.
Військові повідомили, що сили ППО знешкодили 37 крилатих ракет (і жодної балістичної), а також 326 безпілотників, водночас зафіксовано влучання 29 балістичних (зокрема протикорабельних) ракет і 18 ударних БпЛА на 34 локаціях, а також падіння уламків дронів на 16 локаціях.
Основним напрямком удару, за повідомленням, був Київ. Тут, за останніми даними влади, внаслідок атаки загинули 12 людей, близько пів сотні постраждали. 7 липня в Києві оголосили днем жалоби.
Напередодні президент Володимир Зеленський попереджав, що дані розвідки свідчать про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. На його думку, «це в дусі Путіна – одразу після Дня незалежності Америки і перед самітом НАТО в Анкарі». Після атаки голова держави вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
Росія посилила свої атаки на українські цивільні райони, зокрема на Київ, останніми тижнями, у той час, як мирний процес зайшов у глухий кут.
Під час попереднього масованого удару, вночі проти 2 липня, за даними влади, в Києві загинула 31 людина, понад сотня людей були поранені.
Сьогоднішній удар стався через два дні після того, як президент США Дональд Трамп провів окремі телефонні розмови із президентами України і Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, у рамках зусиль Вашингтона позиціонувати себе як ключового посередника в конфлікті.
Удари також відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, де Зеленський має зустрітися з Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
Україна скликає засідання Ради безпеки ООН через останню атаку Росії – Сибіга
Україна ініціює термінове засідання Ради безпеки ООН у звʼязку з масованими атаками Росії, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 6 липня.
Він зазначив, що кожна ракета, випущена Росією по Україні, несе послання, що виходить «далеко за межі наших кордонів»:
«Вона має на меті переконати світ, що насильство може замінити закон, страх – сильніший за солідарність, а жорстокість залишається безкарною. Після другої масованої атаки Росії (на Київ – ред.) ракетами й дронами всього за кілька днів, Україна просить скликати надзвичайне засідання Радбезу ООН».
Сибіга закликав головування Демократичної Республіки Конго та членів Ради підтримати цей запит.
За словами голови МЗС, зволікання або слабка реакція не можуть зупинити російські атаки, це можливо лише завдяки принциповим і вчасним діям.
«Міжнародна спільнота має обʼєднатися, щоби стримати агресора та продовжувати просувати всеосяжний, справедливий і тривалий мир відповідно до Статуту ООН», – додав дипломат.
Другий удар по Києву за тиждень
Російські військові вночі проти 6 липня завдали чергового масованого удару по Україні, внаслідок чого наразі відомо про 12 загиблих і понад 50 поранених у Києві. Ще троє людей загинули на Київщині.
Столична влада оголосила 7 липня Днем жалоби. Кількість жертв може змінюватися, оскільки тривають роботи з порятунку людей.
Внаслідок попередньої масованої атаки на столицю вночі проти 2 липня загинула загалом 31 людина, понад сотня людей зазнали поранень.
Міністерство оборони Росії заявило про удар «високоточною зброєю» по нібито об’єктаї військової промисловості та паливно-енергетичного комплексу в Києві та Київській області, а також по «військових аеродромах» у Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській, Черніговській і Київській областях.
Напередодні президент Володимир Зеленський попереджав, що дані розвідки свідчать про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. На його думку, «це в дусі Путіна – одразу після Дня незалежності Америки і перед самітом НАТО в Анкарі». Після атаки голова держави вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
У Вишневому на Київщині зруйновані майже 5 вулиць, до ста будинків – ОВА
У Вишневому на Київщині, де проводиться евакуація жителів із району, який постраждав внаслідок російського удару і де триває детонація, зруйновані майже п’ять вулиць, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
За його словами, внаслідок атаки виникла масштабна пожежа на території складських приміщень, ударною хвилею й уламками пошкоджено десятки об’єктів, постраждали приватні житлові будинки, адміністративні, складські й торговельні будівлі.
«Евакуювали 279 жителів із міста, з осередку, там де були небезпечні дії. Чуємо, зараз продовжується детонація: працюють правоохоронці, працює поліція, ДСНС залучені, комунальні служби напоготові. Тільки буде надано дозвіл, будемо переходити до демонтажів зруйнованих конструкцій», – сказав він в ефірі телемарафону, нагадавши, що загалом із міста евакуювали пів тисячі людей.
За словами очільника ОВА, рятувальники перевіряють підвали, шукаючи людей, які могли ховатися від ударів.
«Насправді роботи дуже багато, наслідки страшні, майже п’ять вулиць повністю знищені. Це десятки будинків – до сотні, багато пожеж, довіз відбувається і водовозами, комунальні служби працюють», – сказав очільник ОВА.
Він зазначив, що на місці через численні пожежі стан повітря погіршився від нормативних значень у п’ять разів.
Щодо евакуації, то, за словами Калашника, влада організувала пункти для розміщення людей. «Ми довозимо людей місцевих автобусами. Ми забезпечували це саме від початку. Вивозилися, евакуювалися п’ять сотень людей звідси саме таким чином», – сказав він.
Раніше в ОВА повідомляли, що внаслідок російського удару на Київщині загинули три людини, 26 – постраждали. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, серед потерпілих – двоє співробітників ДСНС.
У Києві, за даними МВС, внаслідок атаки значно пошкоджено близько 30 житлових будинків, зокрема, в Подільському районі зруйнована частина під’їзду, там загинули п’ять людей, а в Дарницькому районі ракета влучила у двір між будинкам, тут загинули шість жителів. Ще 46 людей зазнали поранень.
Рятувальники продовжують розбирати завали.
Повітряні сили раніше сьогодні повідомили, що російські військові у ніч проти 6 липня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного і морського базування різних типів, загалом запустивши 68 ракет і 351 БпЛА.
Основним напрямком удару, за повідомленням, був Київ. Військові повідомили, що сили ППО знешкодили 37 крилатих ракет (і жодної балістичної), а також 326 безпілотників, водночас зафіксовано влучання 29 балістичних (зокрема протикорабельних) ракет і 18 ударних БпЛА на 34 локаціях, а також падіння уламків дронів на 16 локаціях.
7 липня в Києві оголосили днем жалоби.
Напередодні президент Володимир Зеленський попереджав, що дані розвідки свідчать про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. На його думку, «це в дусі Путіна – одразу після Дня незалежності Америки і перед самітом НАТО в Анкарі». Після атаки голова держави вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
Росія посилила свої атаки на українські цивільні райони, зокрема на Київ, останніми тижнями, у той час, як мирний процес зайшов у глухий кут.
Під час попереднього масованого удару, вночі проти 2 липня, за даними влади, в Києві загинула 31 людина, понад сотня людей були поранені.
Сьогоднішній удар стався через два дні після того, як президент США Дональд Трамп провів окремі телефонні розмови із президентами України і Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, у рамках зусиль Вашингтона позиціонувати себе як ключового посередника в конфлікті.
Удари також відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, де Зеленський має зустрітися з Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
«Укренерго»: через атаку РФ є знеструмлення у шести областях України
У шести областях України внаслідок чергової масованої російської атаки на ранок 6 липня є знеструмлення, повідомило «Укренерго».
«Росія здійснила чергову масовану ракетно-дронову атаку, зокрема – і на об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури. Внаслідок ворожих обстрілів – на ранок є нові знеструмлення у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укренерго», у місцях, де дозволяють безпекові умови, вже розпочалися аварійно-відновлювальні роботи.
Крім того, за повідомленням, через негоду (грозу, пориви вітру) на ранок повністю або частково були знеструмлені 58 населених пунктів на Сумщині.
Повітряні сили раніше сьогодні повідомили, що російські військові у ніч проти 6 липня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного і морського базування різних типів, загалом запустивши 68 ракет і 351 БпЛА.
Основним напрямком удару, за повідомленням, був Київ. Військові повідомили, що сили ППО знешкодили 37 крилатих ракет (і жодної балістичної), а також 326 безпілотників, водночас зафіксовано влучання 29 балістичних (зокрема протикорабельних) ракет і 18 ударних БпЛА на 34 локаціях, а також падіння уламків дронів на 16 локаціях.
У Києві внаслідок російської атаки загинули 11 людей, близько пів сотні – постраждали, на Київщині загинули три людини, 26 постраждали. За даними МВС, у Вишневому через загрозу повторної детонації розпочали евакуацію жителів із небезпечної території.
Напередодні президент Володимир Зеленський попереджав, що дані розвідки свідчать про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. На його думку, «це в дусі Путіна – одразу після Дня незалежності Америки і перед самітом НАТО в Анкарі». Після атаки голова держави вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
Росія посилила свої атаки на українські цивільні райони, зокрема на Київ, останніми тижнями, у той час, як мирний процес зайшов у глухий кут.
Під час попереднього масованого удару, вночі проти 2 липня, за даними влади, в Києві загинула 31 людина, понад сотня людей були поранені.
Сьогоднішній удар стався через два дні після того, як президент США Дональд Трамп провів окремі телефонні розмови із президентами України і Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, у рамках зусиль Вашингтона позиціонувати себе як ключового посередника в конфлікті.
Удари також відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, де Зеленський має зустрітися з Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.