Річниця окупації Чехословаччини: Петр Павел каже, що Росія відтоді не змінилася
У Чехії та Словаччині 21 серпня згадують про вторгнення військ п’яти країн Варшавського договору на чолі із Радянським Союзом у 1968 році. Керівництво СРСР вирішило окупувати Чехословаччину, що входила тоді до радянського блоку, щоб покласти край процесу реформ, який отримав популярність як Празька весна.
Мітинг на згадку про події 55-річної давнини пройшов біля будівлі Чеського радіо у Празі. 1968 року його обстрілювали з танків.
Президент Чехії Петр Павел у своєму виступі провів паралелі між подіями 1968 року та російським вторгненням в Україну.
«Росія відтоді ніяк не змінилася. Хоча зараз вона називається інакше, те, яку зовнішню політику вона проводить і яких цінностей дотримується, повністю відповідає тому, що було раніше», – сказав він.
Інші політики, які виступили на церемонії, також наголосили на важливості підтримки України у боротьбі з російською агресією.
Чехословацька армія 1968 року не чинила вторгненню опору. Жителі країни організовували ненасильницькі акції протесту, які припинилися лише після того, як керівництво Чехословаччини підкорилося диктату і погодилося на «тимчасове» перебування радянських військ у країні, що тривало до 1991 року.
У ніч із 20 на 21 серпня 1968 року війська п’яти країн – СРСР, Польщі, НДР, Угорщини і Болгарії перетнули державний кордон Чехословаччини і на 20 років окупували країну. Водночас, крім танків, на головні летовища Чехословаччини приземлялись літаки, таким чином протягом короткого часу країна була повністю окупована.
Міністр оборони Китаю просуває «план глобальної безпеки» Пекіна під час поїздки до Росії та Білорусі
На тлі загострення війни в Україні міністр оборони Китаю Лі Шанфу завершив символічну поїздку до Росії та Білорусі, зміцнюючи військові зв’язки та просуваючи китайську ініціативу, спрямовану на те, щоб конкурувати із Заходом та поставити Пекін у центр міжнародної політики безпеки.
Лі Шанфу прибув до Москви 14 серпня, щоб розпочати військово-дипломатичний тур із проведення переговорів із високопосадовцями, зокрема з президентом Росії Володимиром Путіним і російським міністром оборони Сергієм Шойгу.
Пекін і Москва пообіцяли посилити військову співпрацю, незважаючи на повномасштабне вторгнення Кремля в Україну, яке спричинило гуманітарну катастрофу та похитнуло структуру глобальної безпеки.
Лі провів переговори з високопоставленими білоруськими посадовцями в Мінську 17 серпня, включаючи Олександра Лукашенка, про те, як поглибити співпрацю в сферах від оборони до економічної співпраці, при цьому сторони погодилися провести спільні військові навчання наступного року.
Але головним у поїздці Лі було просування нової Ініціативи глобальної безпеки Китаю (ІГБ), дітища китайського лідера Сі Цзіньпіна, яка стала широкомасштабним проєктом Пекіна, спрямованим на представлення альтернатив зовнішньої політики тим, що пропонує Захід.
«Незалежно від того, чи йдеться про Афганістан, Сирію, Корейський півострів, Україну чи іранську ядерну проблему, Китай сприятиме мирним переговорам і допоможе досягти міжнародного консенсусу», – сказав Лі на Московській конференції з міжнародної безпеки 15 серпня.
Він процитував Угоду, укладену за посередництва Пекіна щодо нормалізації відносин між Саудівською Аравією та Іраном у березні, як приклад такого підходу...
ДБР розслідує вибух у криміналістичному центрі під Києвом, через який загинули 4 людей
Державне бюро розслідувань почало розслідування за фактом вибуху в Державному науково-дослідному експертному криміналістичному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Про це відомство заявило 21 серпня.
За повідомленням, через вибух на Великій Кільцевій 19 серпня загинули четверо працівників експертної установи.
«У ході першочергових слідчих дій встановлено, що трагедія сталася під час дослідження експертами на території установи вибухонебезпечного предмета. В ході роботи об’єкт дослідження здетонував», – йдеться в повідомленні.
Греція: в Афінах на зустріч зібралися лідери кількох балканських країн та високопосадовці ЄС
Лідери кількох балканських країн зібралися в грецькій столиці в понеділок разом із високопосадовцями Європейського Союзу, щоб обговорити європейське майбутнє регіону, повідомляє агенція АР.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс організував неформальну вечерю в понеділок увечері 21 серпня в Афінах для високопосадовців дев’яти балканських країн, а також президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і голови Європейської ради Шарля Мішеля.
Повідомлення грецьких ЗМІ про те, що на обіді також буде присутній президент України Володимир Зеленський, офіційно не підтверджено.
Раніше в понеділок Зеленський перебував у Данії, де, серед іншого, виступив з промовою перед данськими парламентарями та зустрівся з королевою Данії.
Кличко видав «окреме доручення» щодо недопущення масових заходів 23-24 серпня
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про «окреме доручення» щодо недопущення масових заходів 23 і 24 серпня.
«Оскільки з міркувань безпеки місто не планує масових заходів до Дня Незалежності України, видав окреме доручення заступникам голови КМДА, головам столичних райдержадміністрацій не допускати погодження проведення недержавних масових заходів релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру на території столиці 23 та 24 серпня», – написав він у телеграмі.
Кличко також звернувся до керівників головних управлінь Нацполіції та ДСНС в Києві про додаткові заходи щодо охорони громадського порядку та безпеки учасників відзначення Дня прапора і Дня Незалежності України, запланованих на державному рівні.
Мер закликав усіх киян та гостей столиці в ці дні бути «максимально уважними та обережними, не нехтувати сигналами повітряної тривоги».
Напередодні у КМДА повідомили, що масових заходів на День Незалежності у Києві не влаштовуватимуть, але на Хрещатику проведуть виставку пошкодженої російської техніки, як це було минулого року. Через з 21 до 28 серпня рух на вулиці Хрещатик перекриють.
МЗС Білорусі прокоментувало закриття двох пунктів перетину кордону з Литвою
Міністерство закордонних справ Білорусі заявило, що не планує змін у візовій та прикордонній політиці щодо Литви, передає білоруська служба Радіо Свобода.
В офіційному коментарі відомство пов’язало закриття Литвою двох прикордонних пунктів пропуску Шумскас – Лоша і Тверячюс – Відзи з раніше запровадженим Мінськом безвізовим режимом для громадян Литви при відвідуванні Білорусі:
«Білорусь відповість на цей крок Литви спокійно, відповідально і прагматично, в тому числі в інтересах жителів сусідніх країн. Будь-яких змін у функціонуванні безвізового режиму у зв’язку зі збільшенням навантаження на інші пункти пропуску на даному етапі не планується».
Читайте також: Лукашенко погрожує українцям, що Росія «перемеле» військових і техніку ЗСУ
Литва офіційно закрила два пункти перетину кордону з Білоруссю 18 серпня.
Таке рішення ухвалили внаслідок прибуття до Білорусі найманців російської приватної військової компанії «Вагнер».
Латвія та Польщі також вживають заходів для зміцнення кордону з Білоруссю. Прикордонна служба Латвії оголосила про перехід на посилений режим. Польща для зміцнення кордону з Білоруссю будує додаткові захисні споруди та збільшує військову присутність.
Дівчина з монети: історія бердянки, яка закидала російський БТР «коктейлями Молотова»
Анастасія Попович – жителька Бердянська, яка закидала «коктейлями Молотова» російських окупантів на початку широкомасштабного вторгнення РФ. Відео про це миттєво поширилося мережею, а Національний банк України викарбував цей момент на пам’ятній монеті. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поспілкувався із «дівчиною з монети» і дізнався про події у місті на початку повномасштабного вторгнення Росії. А також про те, що довелося пережити Анастасії та її родині.
Анастасія розповіла, що коли почалася окупація міста, бердянці не боялися чинити спротив і виходили на мітинги, намагалися прогнати російських військових.
Кубраков: запрацювала перша ланка водогону, який почали будувати після руйнування Каховської ГЕС
На Дніпропетровщині запрацювала перша ланка водогону, який почали будувати після руйнування дамби Каховського водосховища, повідомило Міністерство інфраструктури та його очільник Олександр Кубраков 21 серпня.
«Щойно запустили процес забору води для мешканців Кривого Рогу через першу нитку в ланці «Інгулець – Кряжеве». Це частина нового магістрального водогону на Дніпропетровщині, яку почали будувати на третій день теракту на Каховській ГЕС. Близько чверті мешканців отримають доступ до централізованого водопостачання, де якість води відповідає всім нормам та стандартам», – заявив Кубраков.
Він додав, що ланка «Інгулець – Кряжеве» складається з чотирьох ниток. Решту три нитки першої ланки планують запустити на початку осені.
Читайте також: В Олешках щодня є загиблі й поранені – мер
За словами Кубракова, вода з Інгульця подається насосною станцією до підземного трубопроводу. На те, щоб вода дісталася мешканців Кривого Рогу, знадобиться до 10 днів.
«Проєкт магістрального водогону є безпрецедентним як за строками, так і за обсягом робіт та номенклатурою обладнання. Він містить три ланки загальною довжиною майже 150 км. Попереду – запуск ще двох ліній: «Марганець – Нікополь – Покров» (довжина 40,9 кілометра) і «Запоріжжя – Томаківка – Марганець» (76,7 км)», – додав міністр.
Згідно з його даними, близько мільйона українців мають перебої з водопостачанням через атаку на Каховську ГЕС. У деяких населених пунктах воду підвозять цистернами, питну воду місцеві жителі купують.
На світанку 6 червня стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль називає руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
Читайте також: «В Олешках досі вода». Хто на Херсонщині після затоплення отримує компенсації, а кому відмовляють
Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого минулого року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.
Мілан Кундера про радянську окупацію Чехословаччини у 1968 році, цінність свободи і майбутнє Росії
Чехословаччина і Франція, Прага, Брно і Париж – ці країни і міста письменник Мілан Кундера об’єднує, у них розгорталосьяйого життя і творчість, народжувалася часто несподівана полеміка з історією й сучасністю, формувався неповторний, надзвичайно гострий погляд на події й людей, з якими його зіштовхувала доля. Звідси також його сентимент до чеських земель і незгасна до останніх хвилин життя притягальна сила Франції.
Доля Мілана Кундери складалась непросто. В тогочасній комуністичній Чехословаччині в пошуках власної дороги він не зумів розкрити свої творчі думки і прагнення. Аж двічі, як мало хто, був членом компартії.
У 1956 році членство в компартії письменникові поновили, але внаслідок «чисток», які настали після окупації Чехословаччини радянськими військами, у 1970 році письменника з компартії виключили вдруге. Цього разу вже назавжди...
Згодом, у Парижі, з часової перспективи Мілан Кундера над цією так званою компартійною монолітністю зіронізує:
«Там однак, де один єдиний політичний рух має всю владу, ми разом опиняємося в царстві тотального кічу».
Щоб вирватись з цієї «єдності», вважав Мілан Кундера, потрібно задавати запитання, це є той «ніж, який розрізає полотно створеної декорації, щоб ми могли заглянути, що ж приховується за нею» («Нестерпна легкість буття», 1984 р.)...
Рятувальники гасять масштабну пожежу в Андріївському лісництві на Миколаївщині
У Миколаївській області триває лісова пожежа, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 21 серпня.
Йдеться про пожежу в Андріївському лісовому урочищі.
«21 серпня на території Андріївського лісництва знову виникла масштабна пожежа. На цей раз вогонь охопив значну площу та розповсюдився на лісові насадження», – заявляє служба.
На 15 годину понеділка ДСНС оцінювало площу пожежі в 20 гектарів. До її гасіння задіяли 85 вогнеборців та 14 одиниць техніки, а також лісники. Згодом, як повідомляє ДСНС, на місце спрямували додаткові сили й засоби.
Рятувальники 21 серпня попередили про надзвичайний рівень пожежної небезпеки в найближчі дні в більшості регіонів України.
Зеленський прибув до Греції на саміт із лідерами балканських країн
Президент України Володимир Зеленский повідомив про прибуття до Греції в рамках свого поточного міжнародного турне.
«Продовжуємо візитом у Грецію. Вже прибули», – повідомив він у своєму Телеграмі.
За словами голови держави, він планує зустрітися з президенткою Греції Катеріною Сакелларопулу, прем’єр-міністром Кіріакосом Міцотакісом і грецькою делегацією.
«Порядок денний – усе те, що можемо зробити разом для захисту життя людей і свободи в нашому спільному європейському домі. Саміт Україна – Балкани: спільна зустріч із балканськими лідерами, координація європейської та євроатлантичної інтеграції, оборонна співпраця, безпека», – заявив Зеленський.
Російські окупанти «систематично перевіряють» документи в місцевих у Токмаку – Генштаб
За добу на фронті відбулося понад 20 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Командування повідомляє про два ракетних та понад 30 авіаційних ударів, а також 35 обстрілів з реактивних систем залпового вогню Росії по українських позиціях та населених пунктах.
«На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Кліщіївки Донецької області. Завдав авіаційного удару в районі Веселого Донецької області», – йдеться в зведенні.
Також Сили оборони продовжують стримувати російський наступ біля Мар’їнки та Новомихайлівки на Донеччині.
Генштаб повідомляє про продовження наступальної операції на Мелітопольському напрямку, де ЗСУ «закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
Читайте також: Дівчина з монети: історія бердянки, яка закидала російський БТР «коктейлями Молотова»
Командування зазначає, що російські війська продовжують «займатися мародерством та знущатися над мирним населенням»:
«До населеного пункту Токмак Запорізької області прибув підрозділ противника з Республіки Бурятія Російської Федерації. Військовослужбовці цього підрозділу систематично перевіряють місцевих мешканців на наявність документів на право проживання у власних оселях. У разі виявлення відсутності документів на реєстрацію права проживання, відбирають усе майно та житло під виглядом «конфіскації» та фізично знущаються над невдоволеними місцевими мешканцями».
Штаб звітує про шість ударів авіації по місцях зосередження російського особового складу, а також ураження низки цілей ракетними та артилерійськими військами.
У Росії назвали причину аварії станції «Луна-25»
Глава російської корпорації «Роскосмос» Юрій Борисов 21 серпня назвав причину катастрофи міжпланетної станції «Луна-25», передають російські медіа.
За його словами, аварія сталася через нештатну роботу двигуна. Після переходу на режим посадки він пропрацював 127 секунд замість 84. Як наслідок, космічний апарат не зміг вчасно знизити швидкість і врізався в поверхню Місяця.
Борисов розповів, що вже сформована міжвідомча комісія, яка розслідує причини аварії. Її висновки планують врахувати в подальших розробках.
Читайте також: Телескоп «Джеймс Вебб» надіслав світлину народження зірок
Атоматичну міжпланетну станцію «Луна-25» запустили з космодрому Східний в Амурській області 11 серпня. Це був перший у сучасній Росії запуск місії на Місяць. Автоматична станція мала проводити довготривалі дослідження на місячної поверхні.
У суботу, 19 серпня, Роскосмос заявив про нештатну ситуацію на борту станції. У неділю відомство повідомило, що станція не виходить на зв’язок більше доби і, за попередньою інформацією, зійшла з розрахункової орбіти та розбилася об поверхню супутника Землі.
Чернігів: Чаус заявляє про 180 постраждалих внаслідок російського удару
По медичну допомогу через російський удар по Чернігову звернулися 180 постраждалих, заявив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус увечері 21 серпня.
За словами Чауса, 46 людей госпіталізували, всі вони отримують необхідну допомогу.
«Учора психологи відвідали усіх госпіталізованих, стан яких це дозволяв. Працювали і з родичами потерпілих», – заявив голова області.
Крім того, в місці удару сьогодні працювала мобільна служба Чернігівського обласного центру соціальних служб, яка надає психологічну допомогу та консультації. Чаус додав, що служба працюватиме там же й завтра в першій половині дня.
Читайте також: Школу, яка постраждала через удар по центру Чернігова, 1 вересня не відкриють – місцева влада
19 серпня російські військові завдали ракетного удару по центру Чернігова. Повідомлялося про сімох загиблих і 156 постраждалих.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні об’єкти, стверджуючи, що б’є лише по військовій інфраструктурі.
КИЇВ – У той же час, коли сотні тисяч українців долучаються до військових зусиль, щоб протистояти російській агресії, незважаючи на величезні ризики, фраза «пішов добровольцем» з’являється в щоденних розмовах та ЗМІ все більше і більше.
Вісімнадцять місяців потому, коли поле прапорів, що вшановують пам’ять загиблих військовослужбовців на київському Майдані Незалежності далі збільшується, термін «ухиляється від мобілізації» набирає поширення. Суспільне обурення щодо призову досягло критичної точки.
Після серії корупційних скандалів, президент Володимир Зеленський оголосив про звільнення старших воєнкомів по всій країні. Також пообіцяв зменшити кількість проблем, з якими стикаються військовослужбовці, у яких попереду ще багато місяців бойових дій, оскільки війна затягується, а нинішній контрнаступ України приносить невеликі успіхи.
Але просування реформ – це складний процес, оскільки ресурси обмежені, так само як і кількість людей, які хочуть і можуть воювати. Кінця війні не видно, і різкі зміни в системі можуть стати великим тестом для українського суспільства.
На тлі широкомасштабної війни Росії проти України, в якій загинули десятки тисяч військових і цивільних, з’явилася інформація про те, що Євген Борисов, голова Одеського обласного військового комісаріату, придбав віллу на узбережжі міста Марбелья за $4,35 млн доларів, а також офіс в іспанському курортному місті та автомобіль...
Міноборони: заяви Нідерландів і Данії про передачу F-16 дають «розуміння процесу»
У Міністерстві оборони прокоментували зобов’язання Нідерландів і Дані щодо передачі Україні винищувачів F-16, передає Медійний майданчик Сил оборони 21 серпня із посиланням на заступника міністра Володимира Гаврилова.
«Для нас основне те, що це вже абсолютно зрозуміла ситуація. Ми вже чітко розуміємо, коли ми отримаємо літаки, ми розуміємо приблизні обсяги, кількість літаків», – заявив він.
Відтак, за словами Гаврилова, українська сторона отримала розуміння, як готувати пілотів, інженерно-технічний склад і інфраструктуру «під цю кількість і якість літаків».
Читайте також: В Офісі президента прокоментували результати останніх візитів Зеленського
«Коли все зрозуміло, хто за що відповідає, то дуже легко імплементувати всю цю програму», – додав він.
Напередодні прем’єр-міністр Нідерландів повідомив, що Нідерланди й Данія зобов’язуються поставити Україні винищувачі F-16 «після виконання умов для такої передачі». За словами президента Володимира Зеленського, Україна на першому етапі отримає від партнерів 42 американських винищувачі F-16.
За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, ці винищувачі зможуть забезпечити перевагу в повітрі на окупованих територіях, а глобальної проблеми з інфраструктурою для них в Україні немає.
Правозахисники: Іран стратив ще вісьмох людей за останні три доби
За словами місцевих активістів, в Ірані стратили щонайменше вісім осіб, більшість з яких були ув’язнені за злочини, пов’язані з наркотиками, протягом трьох днів. Про це повідомляє іранська служба Радіо Свобода.
Ініціатива Baluch Activists Campaign заявила 21 серпня, що у в’язниці Захедан відбулися чотири страти у справах про злочини, пов’язані з наркотиками. Група ідентифікувала жертв як Абдулсамада Хадема, 29-річного жителя Захака, Якуба Еджбарі, батька восьми дітей із села Каркарук, Мохаммада Анвара Барахуї та особу на прізвище Канбарзехі. Двоє останніх були із Захедана, розташованого в південно-східній провінції Сістан-Белуджистан.
Крім того, двох в’язнів-белуджів – Абдулсамад Шахузехі та Махмод Ріґі – стратили у в’язниці Захедан 19 серпня після того, як їм винесли вироки за спільне вбивство, яке датується 2012 роком.
Правозахисна група заявила, що з квітня було страчено 84 ув’язнених белуджів, у тому числі чотирьох жінок.
Греція приєднається до коаліції країн із навчання українських пілотів на F-16 – Зеленський
Греція приєднається до коаліції країн, які навчатимуть українських пілотів на літаках F-16, повідомив у понеділок ввечері після зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом президент Володимир Зеленський.
«Сьогодні ми маємо важливий результат для авіаційної коаліції. Греція візьме участь в тренуванні наших пілотів на F-16. Дякую за цю пропозицію», – сказав Зеленський.
Він також сказав, що українська і грецька сторони зараз «обговорюють деталі» оборонної підтримки України.
«Ми потребуємо посилення повітряного щита, і це дійсно дуже важливо для Чорноморського регіону, зокрема для нашого міста Одеса. І це може бути історичний внесок Греції в загальноєвропейську безпеку, якщо ви допоможете нам із захистом Чорноморської акваторії і з системами ППО», – додав президент у контексті необхідності гарантування безпеки судноплавства і транспортування зерна.
55 років тому радянські війська окупували Чехословаччину: що схожого із Україною, і в чому різниця
Ранніми годинами 21 серпня 1968 року перші підрозділи армій так званого «мирного» Варшавського пакту почали вторгнення до Чехословаччини.
Зі страху втратити контроль над «друзями» союзної країни, керівники країн Варшавського пакту вирішили провести операцію «Дунай». Ухвалена директива наголошувала: країни Варшавського договору введуть свої війська для того, щоб «допомогти Чехословацькій народній армії в захисті Батьківщини від небезпеки, що їй загрожує».
Рішення про проведення з цією метою спеціальної операції «Дунай» 16 серпня ухвалило в Москві політбюро радянської компартії, а вже 18 серпня свої підписи під ним поставили керівники країн Варшавського пакту. Тоді також була встановлена дата початку операції – 21 серпня 1968 року.
А щоб надати своїм діям правову основу організатори окупації завчасно подбали і про своєрідний щит, який мав захистити їхні дії. Ним був підготовлений і надісланий до керівництва СРСР (Леонідові Брежнєву) і керівникам країн Варшавського пакту лист – запрошення від стурбованого керівництва Чехословаччини з проханням «надати інтернаціональну допомогу» країні (оригінал листа зберігається в Москві, передати його чехам Росія відмовилася).
Статистика окупації свідчить про її великі руйнівні масштаби.
Чехословаччину окупувало 26 дивізій, з яких 18 радянських і 500 тисяч війська (найбільше – 170 тис. з СРСР), в країну увірвалось 1600 танків.
Розуміння зі сторони чехів і словаків окупанти не дочекалися, навпаки – повсюди місцеве населення їм чинило опір.