До Вашої уваги головні події 20-26 липня 2020 року.
І розпочнемо ми не з захоплення заручників у Луцьку (про це пізніше), а з матеріалу про позасудові розстріли українців у Слов’янську.
Кати Слов’янська
Завдяки розслідуванню Радіо Свобода тепер можна назвати імена і показати обличчя підтримуваних Росією бойовиків, які видавали накази здійснювати позасудові розстріли українців.
В оприлюдненому розслідуванні Радіо Свобода встановлює осіб і надає нові біографічні дані 7 із 9 чоловіків, які служили в так званих «військових трибуналах» у Слов’янську, що ухвалювали страти українців. Викладені документи у новому матеріалі Радіо Свобода під назвою «Кати Слов’янська» показують, як у цих «військових трибуналах» бойовики вирішували долі кількох чоловіків.
Трибунали заснував Ігор Гіркін, колишній службовець ФСБ Росії, більш відомий на прізвисько «Стрєлков». Основою цих трибуналів був драконівський закон Сталіна, запроваджений незабаром після вторгнення Німеччини в Радянський Союз під час Другої світової війни.
Розслідування ґрунтується на документах, знайдених у кабінеті, який використовував Гіркін у будівлі Служби безпеки України у Слов’янську, розслідуванні з відкритих джерел та інтерв’ю з десятками жертв імовірних катувань, членів їхніх сімей і свідків.
«Луцький терорист»
А тепер до події, яка змусила країну завмерти і зосередити свою увагу на подіях у Луцьку, адже зранку 21 липня поліція повідомила, що в Луцьку на Театральному майдані чоловік захопив автобус із близько 20 заручниками. При собі він нібито мав вибухівку та зброю. Згодом з’ясувалося, що заручників 13. Близько 22:00 силовики затримали чоловіка, який годинами утримував людей в автобусі. За даними МВС, ніхто не постраждав.
Перед цим президент України Володимир Зеленський виконав одну з вимог нападника. Він записав коротке відео, в якому російською мовою закликав дивитися фільм «Земляни», та виклав його на своїй сторінці у фейсбуці, але невдовзі цей допис було видалено. У СБУ та в МВС ідентифікували нападника як Максима Кривоша. З'явилися версії про російський слід у подіях. Якщо ви щось пропустили, то тут подаємо хронологію перебігу подій від початку інциденту.
Наступного дня, 22 липня, затриманому чоловікові повідомили про підозру. Йому інкримінують вчинення терористичного акту, захоплення та тримання осіб як заручників з погрозою знищення людей, посягання на життя працівника правоохоронного органу, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Чому спецоперація, що завершилася без постраждалих, викликає чимало запитань у суспільства? Що змінила телефонна розмова чоловіка, який утримував заручників, із президентом Володимиром Зеленським? Аналізуємо у програмі «Свобода Live».
Далі стисло про не менш важливе
- Від сьогодні, 27 липня, Тристороння контактна група домовилася про «повне та всеосяжне припинення вогню» на Донбасі.
- Розшифровка бортових самописців зі збитого над Тегераном українського літака підтвердила спричинення катастрофи зовнішніми чинниками. Офіційний Київ чекає іранську сторону на перший раунд переговорів цього тижня
- Кабінет міністрів України розподілив 66 мільярдів гривень з Фонду боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19. Із них половину – на дороги
- А румунський фахівець Мірча Луческу став головним тренером київського «Динамо». Контракт укладений на два роки з опцією пролонгації ще на рік. Наступного дня «Динамо» звільнило Олексія Михайличенка з посади головного тренера. За сезон він зумів виграти з командою Кубок України.
Підпал будинку Шабуніна
Вночі 23 липня невідомі підпалили будинок антикорупційного активіста, керівника громадської організації «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна – поблизу Києва, у селі Гнідин Бориспільського району.
За даними ДСНС, згоріло 70 квадратних метрів конструкцій даху будинку, закопчені стіни та стелі, пошкоджено особисті речі. Втім, поліція слідів вибухівки на місці пожежі не знайшла.
Фоторепортаж: наслідки пожежі в будинку активіста Шабуніна
Колега Віталія Шабуніна, виконавча директорка «ЦПК» Дарія Каленюк у коментарі Радіо Свобода зауважила: «Думаю, підпал пов’язаний із діяльністю «Центру протидії корупції». За підпалом може стояти ціла когорта як корупціонерів, так і правоохоронців, яких ми критикуємо. Останнім часом ми впритул стежили за кількома корупційними справами. Це справа Миколи Мартиненка, справа щодо «ПриватБанку» та його націоналізації, це кримінальне провадження щодо Ігоря Коломойського, також ми брали активну участь в акції щодо відставки Арсена Авакова. Очоливши МВС, він або покриває атаки на антикорупціонерів, або він і його відомство долучаються до цих атак».
«Я гадаю, підпал – це сигнал до Віталія, щоб він не був таким активним у своїй антикорупційній діяльності», – підсумовує колега Шабуніна. Більше реакцій за лінком.
Історія третього загиблого під Зайцевим – Ярослава Журавля
Далі вже не про матеріальні, а людські втрати, що мають конкретні імена. Третім загиблим під Зайцевим 13 липня виявися 40-річний сержант-розвідник Ярослав Журавель. Його тіло російські гібридні сили передали українським бійцям 21 липня. Журавель – саме та людина, яка на оприлюднених відео з коптера надає собі допомогу. Він був живий, але помер, так і не евакуйований з поля бою. Сержант був у групі з саперів та представників СЦКК, які, за умови припинення вогню, гарантованого ОБСЄ, вирушили забирати тіло командира розвідувального взводу лейтенанта Дмитра Красногрудя, який підірвався на невідомому вибуховому пристрої під час антидиверсійної роботи.
Окрім Красногрудя та Журавля, в той день також загинув військовий медик, сержант Микола Ілін із позивним «Естонець». Він, білорус за національністю, був громадянином Естонії, служив у морській піхоті щонайменше два роки і ненавидів все, що пов’язане з СРСР. Ось як з медиком прощалися у Києві.
Смерть волонтера Олексія Кучапіна
Та не встигло суспільство оговтатись від смертей під Зайцевим, як під стіни МВС прийшли десятки активістів із вимогою розслідувати ще одну смерть, смерть волонтера Олексія Кучапіна. Учасники акції закликали правоохоронців розслідувати смерть волонтера як вбивство, а не як самогубство.
Його друзі та колеги розповіли, що в останні місяці він допомагав молодим дівчатам, які стали жертвами торгівлі людьми, та допомагав людям похилого віку повернути їхнє житло, яким незаконно заволоділи інші. За словами друзів та колег Кучапіна, останнім часом він отримував чисельні погрози від невідомих осіб.
А історія ось яка. 16 липня Кучапін нібито поїхав до Дніпра. Після цього він не виходив на зв’язок. За даними слідства, тіло волонтера знайшли 21 липня в орендованій ним квартирі в Києві. У поліції заявили, що судово-медичний експерт не виявив ознак насильницької смерті. Причина смерті наразі не встановлена.
Інший волонтер, Захарія Керстюк, натомість заявив, що з квартири винесли закривавлений диван і вважає, що поліція намагається приховати сліди вбивства. Водночас правоохоронці переконують, що плями на меблях з’явилися внаслідок «природнього процесу розкладання людського тіла, адже чоловік пролежав мертвим у приміщенні щонайменше п’ять діб при температурі близько 25 градусів за Цельсієм».
Затримання ексголови «Укравтодору» Новака
У Польщі затримали ексміністра транспорту цієї країни, колишнього главу «Укравтодору» Славоміра Новака. Його обвинувачують у корупційних діях. Славомір Новак нібито пропонував українським компаніям, які не встигали з якихось причин вчасно завершити будівництво, за певну винагороду «вирішити їхні проблеми», зокрема продовжити дію договору, аби уникнути сплати штрафних санкцій. Для цього в Польщі начебто створювалося спеціальне підприємство, статутний капітал якого поповнювали готівкою вказані українські компанії.
Затримання високопосадовця, як повідомляють польські правоохоронці, стало результатом спільного розслідування Центрального антикорупційного бюро Польщі, прокуратури Варшави, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Така співпраця між антикорупційними органами Польщі та України відбулася вперше, наголошують в НАБУ.
Наразі українська сторона не наполягає на екстрадиції Новака. Суд над колишнім керівником «Укравтодору» в Україні міг би вивести на посадовців ще вищого рівня, припускають експерти. Також вони піддають сумніву істотність внеску НАБУ у розслідування.
Рік монобільшості
І до річниці, після якої вже можна робити певні висновки. 21 липня виповнився рік від моменту, відколи партія «Слуга народу» здобула перемогу на парламентських виборах у 2019 році. До Верховної Ради IX скликання її представники зайшли як «монобільшість», що відкривало перед ними можливості фактично одноосібно ухвалювати закони і реформувати країну на законодавчому рівні. Чи вдалося це їм? Чому саме з цією політичною силою було пов'язано за цей час найбільше скандалів? І чи досі існує «монокоаліція»? Відповісти на ці запитання наша парламентська кореспондентка Софія Середа попросила самих «слуг народу».
І щоб трішки розворушити вас, насамкінець пропонуємо пройти наш тест під назвою «Декларометр» Верховної Ради. Давайте перевіримо, чи вгадаєте ви власника найдорожчого подарунку, колекціонера чи щасливчика, який виграв лотерею?
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту за тиждень в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
