Двоє людей загинули, 15 поранені через обстріли Харківщини – голова ОВА
Харків та ще кілька населених пунктів області зазнали обстрілів протягом доби 25 травня та вранці 26-го, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, російські війська обстріляли район П’ятихаток у обласному центрі, постраждав 62-річний чоловік.
«Зазнала обстрілів Балаклія: 10 людей, серед яких 9-річна дитина, поранені. Загинули двоє людей: чоловіки 64 та 82 років. Вивезти з Балаклії до Харкова вдалося тільки 9-річну дівчинку, вона у стабільно тяжкому стані. Інших пацієнтів госпіталізували до Куп’янської центральної районної лікарні», – заявив Синєгубов.
Крім того, ще по одній людині напередодні постраждали через обстріли Циркунів та Чугуївського району.
«Сьогодні зранку знову обстріляли Золочівську громаду та Слатине, Дергачівської громади – двоє поранених», – додав голова ОВА.
За його словами, найгарячішою точкою протистояння з російськими загарбниками наразі є район Ізюма, де вони намагаються покращити своє тактичне положення відновити наступ на Слов’янськ.
«Захисники України утримують зайняті рубежі у напрямку державного кордону з країною-агресором та надають ворогу гідну відсіч!» – прокоментував Синєгубов.
Генеральний штаб повідомляв вранці 25 травня, що в російські війська намагалися знову почати наступ в напрямку Тернової, що на Харківщині, але не мали успіху.
У Зеленського розповіли, коли відкриють Реєстр судових рішень
Єдиний державний реєстр судових рішень можуть знову зробити публічним вже на початку червня. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
«Можливо, через тиждень-півтора ми відкриємо доступ до Реєстру судових рішень, щоб і громадяни, і органи держвлади, і державні реєстратори, і нотаріуси, і будь-хто, кому це необхідно, мали доступ. Але ми хочемо переконатися з Державною судовою адміністрацією, що цей процес відновлення доступу до реєстру не нашкодить, що ми будемо готові до нових кібератак у разі чого», – пояснив він.
Публічний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень тимчасово призупинили з початком широкомасштабної війни «для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу».
Як зазначено на сайті реєстру, про дату та час судових засідань наразі можна дізнатись в оперативному порядку «за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв’язку».
2% українців, «попри очевидні факти», добре ставляться до Росії – дослідження КМІС
Абсолютна більшість українців негативно ставляться до Росії, свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології. Його результати установа оприлюднила 26 травня.
Опитування провели з 13 по 18 травня методом телефонних інтерв’ю. Соціологи опитали 2 тисячі респондентів по всіх регіонах України, окрім Криму та окупованих до 24 лютого регіонів Донбасу. Як зазначає КМІС, 4% респондентів на момент інтерв’ю були на окупованих територіях, але з більшістю окупованих районів була технічна можливість зв’язатися.
Судячи з інфографіки, яку оприлюднили автори дослідження, рівень ворожого ставлення до Росії сягнув максимуму з 2008 року – лише 2% ставляться до неї позитивно, 92% – негативно.
«Утім, важливо розуміти, що 2% – це близько 500 000 осіб, тобто достатньо істотна кількість в абсолютному вимірі все одно зберігає, попри очевидні факти, позитивне ставлення до агресора», – коментують автори.
Вони також опитали 513 респондентів, які на початку лютого, перед повномасштабним вторгнення, висловлювали своє ставлення до Росії. 80% тих, хто ставився до цієї країни позитивно, змінили ставлення на протилежне, так само відповіли 97% тих, хто раніше не міг визначитися.
Водночас, зазначають у КМІС, 3% тих, хто раніше заявляв про негативне ставлення, нині обрали варіант «важко сказати».
«У всіх регіонах України абсолютна більшість жителів погано ставляться до Росії, зокрема, на Півдні 90% погано ставляться, на Сході – 85% (у той час, як на початку лютого, відповідно, 45% і 53% добре ставилися до Росії). Відносно найбільше продовжують добре ставитися до Росії на Сході – 4%», – йдеться у висновках.
Інститут також оцінив емоції, які викликає в українців повномасштабна війна. Головними реакціями стали:
- гнів, обурення, ненависть, відраза – 53% респондентів
- гордість за Україну та її армію – 52%
- тривога, страх, жах, 38%
- шок – 19%
- пригніченість, заціпеніння – 7%
- сором – 6%
- захват – 3%
- інше – 3%
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Окрім того Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
В Офісі президента хочуть «переосмислити необхідність існування» Конституційного суду
Необхідність існування Конституційного суду потрібно переосмислити. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
«Я наголошую на тому, що конституційна реформа, яка була проведена за часів Петра Олексійовича Порошенка, створила Конституційний суд як орган, який взагалі є недоторканим в порівнянні з будь-яким іншим державним органом... Тому я вважаю цю реформу ганебним явищем, яке треба згортати і робити нову реформу, в якій переосмислити необхідність існування КСУ», – наголосив Смирнов.
За словами Смирнова, Офіс президента сподівається отримати відповідь на питання, як саме має виглядати реформований КСУ, від конституціоналістів, котрі зараз активно беруть участь у раді відновлення країни.
15 травня у судді Конституційного суду Олександра Тупицького завершився термін повноважень. 19 травня на спеціальному засіданні Конституційного суду України склала присягу нова суддя КСУ Оксана Грищук.
Втрати російської армії сягнули 29,6 тисячі осіб – дані Генштабу ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російських військових за часом повномасштабної агресії з 24 лютого.
За даними командування, були ліквідовані приблизно 29 600 військових особового складу російських збройних сил, з них 150 – за останню добу.
Крім того, Генштаб повідомив дані про втрати російської техніки:
- 1 315 танків (+10)
- 3 235 бойових броньованих машин (+22)
- 617 артилерійських систем (+11)
- 201 реактивна система залпового вогню
- 93 засоби протиповітряної оборони
- 206 літаків
- 170 гелікоптерів
- 502 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+11)
- 114 крилатих ракет (+2)
- 13 кораблів/катерів
- 2 225 автомобілів та автоцистерн (+8)
- 47 одиниць спеціальної техніки (+3)
«Найбільші втрати противника (минулої доби) спостерігалися на Авдіївському напрямку. Дані уточнюються», – зазначають у штабі.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
Тим часом видання «Медіазона» і російська служба Бі-Бі-Сі разом із командою волонтерів проаналізували публічні повідомлення про загибель станом на 20 травня щонайменше 2622 російських військових у масштабній війні проти України. До джерел належать повідомлення родичів, влади та ЗМІ.
Перевірити дані сторін із незалежних джерел наразі неможливо.
Нова голова МЗС Франції погодилася з необхідністю нафтового ембарго проти Росії – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів першу телефонну розмову з новою очільницею Міністерства закордонних справ Франції Катрін Колонною. Про це він заявив вранці 26 травня.
«Франція продовжує підтримку. Ми погодилися з необхідністю посилення санкційного тиску на РФ, включно з нафтовим ембарго, та обговорили надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі», – повідомив голова МЗС.
Він додав, що чекає на візит Колонни до України.
Міністерка закордонних справ Франції не коментувала розмову публічно.
Катрін Колонна очолила французьке МЗС 20 травня у складі уряду Елізабет Борн.
Як живуть окуповані курорти півдня України?
Росії не потрібні були курорти ані в Криму, коли вона його захопила, ані тепер на півдні, який вона частково окупувала після широкомасштабного вторгнення в Україну, стверджує ексміністр курортів і туризму АР Крим, голова правління Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв. За його словами, після початку війни він пішов працювати в Міністерство оборони України. Про те, в якому стані зараз перебувають курортні міста українського півдня та Приазовʼя, які збитки несуть і скільки часу та коштів знадобиться для їх відновлення, Лієв розповів в інтервʼю для проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
В ОП пояснили, чому Рада понад рік не може ухвалити «невідкладний» законопроєкт про ліквідацію ОАСК
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, для чого Володимир Зеленський ініціював законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду як «невідкладний», якщо парламент вже понад рік не може його ухвалити.
«Це був з одного боку і сигнал ОАСКу про те, що його чекатиме доля, яка записана у законопроєкті (тому що питань до його роботи у суспільства дуже-дуже багато), а з іншого боку ми реально намагалися ще у мирний час пришвидшити запуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для того, щоб він розпочав свою роботу», – зазначив заступник голови ОП.
За словами Смирнова, питанння ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва має «іти нога в ногу» з питанням добору суддів, тому не може бути вирішене до завершення реформування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфіцікайної комісії суддів.
«Ліквідовуючи щось, ти мусиш створити щось нове. У цей новий ОАСК мають будти призначені нові судді. А з огляду на дефіцит кадрів у судовій системі (бо ВККС не працює вже три роки), судді не добираються... Можна, звісно, тимчасово дати повноваження ОАСК на інший суд, але я вам для прикладу скажу: ОАСК за 2021 рік розглянув 43 чи 44 тисячі справ», – зазначив Смирнов.
Водночас, за його словами, навіть зараз (коли ВККС та ВРП не перезапущені) влада робить усе можливе, щоб мінімізувати вплив ОАСКу.
«Минулого тижня парламент ухвалив закон про заборону політичних партій. Ми вже бачили, що парламент своїм рішенням передав питання розгляду спорів по забороні політичних партій з ОАСК в інший суд з місцем розташування у Львові. Тобто ми вже демонструємо рішення, яким парламент і влада, м’яко кажучи, виказують недовіру до ОАСК», – наголосив заступник голови ОП.
Смирнов також зазначив, що від початку широкомасштабної війни війни і до середини квітня Окружний адмінсуд Києва не працював, бо мав «технічні проблеми», пов’язані з доступом до Реєстру судових рішень, з серверами і з технічним обладнанням.
Через рішення, які часно називають сумнівними, та суддів, які мають репутацію недоброчесних, Окружний адміністративний суд міста Києва є одним із найбільш скандальних українських судів.
У самому ОАСКу вважають критику супсільства та запитання правоохоронних органів «роботою іноземних агентів на замовлення інших держав, які намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету».
Головне завдання ОАСК – вирішувати усі ключові питання у спорах з владою.
13 квітня 2021 року президент вніс до парламенту як «невідкладний» законопроєкт про ліквідацію ОАСК, Але парламент досі його не ухвалив.
18 жовтня 2021 року Володимир Зеленський заявив, що розгляд законопроєкту про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, як і низки інших документів, «відкладали впливові люди».
Голові окупаційної адміністрації на Запоріжжі Балицькому повідомили про підозру – СБУ
Колишньому народному депутату від «Опозиційної платформи – За життя» Євгену Балицькому, який очолив російську окупаційну адміністрацію на захопленій частині Запорізької області, повідомили про підозру, заявила Служба безпеки України 26 травня.
Балицького підозрюють у добровільному зайнятті керівної посади в «незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора».
Як повідомив голова пресслужби СБУ Андрій Дехтяренко, Балицький, поміж іншого, примусив працівників місцевого самоврядування та комунальних підприємств визнати себе «керівником «військово-цивільної адміністрації Запорізької області».
«Зрадник публічно критикував чинну українську владу та готував урочистості до Дня перемоги. Він також видав так зване розпорядження «О временной организации общественного порядка», яке зобов’язувало мешканців сформувати «громадські загони», які мали б слідкувати, аби не було проявів антиросійської діяльності», – сказав речник відомства.
Балицькому повідомили про підозру за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора. Йому загрожує від п’яти до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Сили оборони Запорізького краю 10 травня повідомили, що російські військові призначили колишнього народного депутата родом із Мелітополя, депутата Запорізької облради від «Опоблоку» Євгена Балицького керівником регіональної окупаційної адміністрації на Запоріжжі.
Троє цивільних загинули через російські обстріли в Лисичанську й Устинівці – Гайдай
Троє людей загинули внаслідок тривалого артилерійського удару по Лисичанську напередодні, повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай 26 травня.
«Ворог намагався штурмувати нашу оборону поблизу Устинівки і в той же час артилерією нищив це село та розташоване поряд місто Лисичанськ. Як наслідок, двоє загиблих в Устинівці та один – в самому Лисичанську. Зафіксоване потрапляння снаряду в центр надання гуманітарної допомоги, пошкоджено волонтерський автомобіль, якій доставляв їжу на Луганщину», – заявив Гайдай.
Поміж іншого, російські війська зруйнували 11 багатоповерхівок та будівлю підприємства «Імпульс» у Сєвєродонецьку. Також пошкоджені вісім багатоповерхівок та приватних будинків, будинок культури і центр надання адміністративних послуг у Лисичанську, чотири будинки в Привіллі, по два – в Новодружеську та Гірському.
«Це все міста, різної площі та з різною кількістю населення, але міста. В селах і селищах пошкоджень житлового фонду в рази більше. Сєвєродонецьк і Новозванівка минулої доби витримали декілька авіаційних ударів. Зараз ворог намагається закріпитися в районі Сєверодонецька», – додав голова ОВА.
Протягом дня 25 травня українські війська відбили 10 атак російської армії. Поміж іншого, за даними українського командування, знищені чотири танки, дві артилерійські системи, бронетранспортер, автомобіль та одну одиницю спеціальної техніки, а також п’ять безпілотників «Орлан-10».
Окупаційна влада продовжила навчальний рік у Маріуполі до 1 вересня – Андрющенко
Російська влада подовжила навчальний рік у школах окупованого Маріуполя до 1 вересня, повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко 26 травня.
Відтак, додав він, для дітей, які залишилися в місті, не передбачені канікули.
«Основна мета – деукраїнізація та підготовка до навчального року за російською програмою. Дітям все літо будуть вбивати в голову викладати російську мову та літературу, історію Росії та математику російською», – повідомив радник міського голови.
За його даними, окупанти планують відкрити дев’ять шкіл, але змогли знайти тільки 53 вчителів, які погодилися працювати.
«По шість вчителів на школу – яскрава ілюстрація російської освіти в Маріуполі при окупації», – прокоментував Андрющенко.
Напередодні радник мера повідомив, що незаконне угруповання «ДНР» почало роздачу російських паспортів у Маріуполі.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські військові тримали оборону в місті майже 90 днів.
Трибунал для Росії, покарання зрадників, суди під час війни. Погляд Офісу президента
Міжнародний трибунал для покарання Володимира Путіна та найвищого військово-політичного керівництва Росії за воєнні злочини в Україні – один із головних проєктів, над якими наразі активно працює Україна.
Команда президента Володимира Зеленського також хоче перетворити заморожені за кордоном активи РФ на компенсації для українців, які постраждали від дій Росії: для цього займається створенням спеціального арбітражу.
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов – один із тих, хто активно залучений у обидва процеси. Окрім того, як і у довоєнні часи, він продовжує займатися в ОП питаннями судової реформи.
Про те, яким є нині прогрес у кожному із вищезгаданих питань, він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
У Харкові сталася стрілянина, троє людей загинули – Нацполіція
У Холодногірському районі Харкова напередодні сталася перестрілка, повідомляє Національна поліція.
За повідомленням, поліція отримала повідомлення о 20:50 у середу про стрілянину з автомата. Троє чоловіків загинули.
«На затримання зловмисника оперативно були направлені поліцейські полку поліції особливого призначення, управління карного розшуку, територіального підрозділу. Під час затримання правопорушник був знешкоджений», – йдеться в повідомленні.
На місці працюють слідчо-оперативні групи та криміналісти, триває збір доказів. Особи причетних встановлюються.
Правоохоронці зареєстрували провадження за статтею про вбивство, вона передбачає від 10 до 15 років ув’язнення.
Росія подовжила режим терористичної загрози в прикордонних областях – Генштаб ЗСУ
Росія подовжила режим терористичної загрози в прикордонних Брянській та Курській областях до 8 червня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 26 травня.
«На Сіверському напрямку ворог здійснює заходи щодо прикриття ділянки українсько-російського кордону в Брянській та Курській областях та недопущення перекидання наших військ на інші загрозливі напрямки. У прикордонних районах зазначених російських областей продовжено дію підвищеного рівня терористичної загрози до 8 червня поточного року», – повідомляє командування.
Водночас Генштаб фіксує продовження обстрілів прикордонних областей України. Так, російські війська обстріляли з мінометів калібру 120 міліметрів та ствольної артилерії райони Бачівська й Краснопілля Сумської області та населеного пункту Заріччя Чернігівської області.
Водночас збройні сили Білорусі продовжують тренування поблизу кордонів України на Волині та Поліссі. Генштаб вказує на те, що ймовірність ракетних чи авіаударів з цього напрямку зберігається.
«Триває ліквідація наслідків дислокації на території республіки Білорусь підрозділів збройних сил Російської Федерації, що залучались до ведення бойових дій на території України. Проводяться заходи із попередження незаконного обігу зброї та боєприпасів, які могли бути втрачені російськими підрозділами», – йдеться в зведенні.
Ситуація на інших напрямках:
- Слобожанський – російська армія продовжує інтенсивно обстрілювати позиції українських військ, також обстрілює цивільну інфраструктуру в районах Тернової та Черкаських Тишків; намагається відновити наступ на Слов’янськ
- на Донецькому напрямку головні зусилля Росії зосереджені на взятті під повний контроль Лиману та покращенні тактичного положення поблизу Сєвєродонецька та Авдіївки. Російські війська використовують засоби радіоелектронної боротьби біля Бахмута та Авдіївки, задіяли артилерію та штурмову авіацію по позиціях українських підрозділів та цивільній інфраструктурі регіону
- «Ворог намагається закріпитись в районі Сєверодонецька. Вів штурмові дії в напрямку населеного пункту Устинівка, успіху не мав», – повідомляє Генштаб
- на Бахмутському напрямку бойові дії тривають, російський наступ в районах Комишувахи, Липового і Нагірного не мав успіху
- на Авдіївському напрямку також не мали успіху штурмові дії в районах Красногорівки, Кам’янки, Авдіївки та Пісків
- Новопавлівський напрямок: загарбники намагалися наступати в районі Золотої Ниви, відійшли «з втратами»
- на Миколаївському напрямку Росія намагається вихід на адмінкордони Херсонської області, вела безуспішні штурмові дії в районі Таврійського
- на Криворізькому напрямку російські війська безуспішно намагалися вести штурмові дії в районі Миколаївки, обстрілювали цивільну інфраструктуру поблизу Осокорівки, Трудолюбівки і Добрянки
- триває інженерне обладнання позицій російських військ у районах Чорнобаївки, Правдиного і Зорі
Українські військові на Донецькому і Луганському напрямках відбили 10 атак російських військ протягом дня 25 травня, повідомило Угруповання Об’єднаних сил.
За даними штабу ОС, загарбники обстріляли більше ніж 40 населених пунктів у Донецькій і Луганській областях, зруйнували і пошкодили 47 цивільних об’єктів: 38 житлових будинків, школу, оздоровчий табір, базу відпочинку, залізничний вокзал. Внаслідок обстрілів загинули п’ятеро цивільних осіб, ще 12 – поранені.
Росія може використати катер українських ВМС біля Зміїного для провокацій – ОК «Південь»
Військово-морські сили Збройних сил України помітили один із українських малих броньованих артилерійських катерів біля острова Зміїного, повідомляє оперативне командування «Південь» на початку доби 26 травня.
«Поблизу острова Зміїний виявлено один з малих броньованих артилерійських катерів ВМС Збройних Сил України, що був захоплений рашистами в Бердянську на початку вторгнення. Цілком імовірно, що ворог намагатиметься використати такий катер, ще й під українським прапором, в своїх провокаціях із обстрілом іноземних цивільних суден, а може й прибережних районів як України, так і інших держав чорноморського регіону», – припускає командування.
ОК «Південь» додає, що російське корабельне угруповання в Чорному морі продовжує блокувати судноплавство і роботу українських портів, загрози ракетних ударів та висадки десантів зберігаються.
За даними командування, протягом попередньої доби в зоні його відповідальності російські збройні сили втратили 20 військових, дві самоходні артилерійські установки, одну зенітну установку, а також автомобільну техніку.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Острів Зміїний у Чорному морі вже понад два місяці перебуває під тимчасовою російською окупацією, починаючи з атаки РФ у перші дні повномасштабної війни.
Україна і нова система колективної безпеки
«Точка зору» Олександра Мережка, голови комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, доктора юридичних наук, професора:
«Сучасна система колективної безпеки переживає сьогодні глибоку кризу, спричинену збройною агресію Росії проти України.
Така міжнародна організація, як ООН, створена з метою підтримання міжнародного миру та безпеки, зокрема шляхом боротьби з агресію, продемонструвала свою неспроможність захистити свої держав-членів від агресії з боку інших членів цієї організації.
У зв’язку з чим виникає необхідність створення нової, більш ефективної системи колективної безпеки. Для того, щоб збудувати нову систему колективної безпеки, необхідно врахувати ті недоліки, які існують у нинішній системі, а також відповісти на питання стосовно того, які політичні і правові механізми можуть забезпечити колективну безпеку співтовариства держав...
У Лисичанську в братській могилі поховали 150 людей – Гайдай
У Лисичанську поліцейські проводять тимчасові поховання громадян у братських могилах, а після війни родичі померлих зможуть їх перепоховати, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
«На Луганщині поліцейські замінили поховальні бюро. У Лисичанську в одному з районів у братській могилі поховано 150 людей. Нині поліція Луганської області підмінює багато служб, зокрема була спеціально сформована поховальна команда. Поліцейські виїжджають на місця загибелі внаслідок обстрілів чи природної смерті громадян та проводять поховання людей у братській могилі. Після війни родичі можуть здійснити перепоховання», – написав Гайдай у своєму телеграм-каналі.
За його словами, поліцейські видають рідним загиблих документи, які згодом нададуть можливість отримати свідоцтва про смерть.
Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай 24 травня повідомляв, що російські військові в Луганській області наступають за всіма напрямками одночасно, і зараз – найважчий час за вісім років війни.
Фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW) 15 травня заявили, що російське командування, очевидно, відмовилося від планів великомасштабного оточення українського збройного угруповання в Донецькій області і тепер спрямовує основні зусилля на взяття під контроль Луганської області.
На Хмельниччині ППО збила російську ракету – голова ОВА
Сили протиповітряної оборони збили російську ракету на Хмельниччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гамалій.
«25 травня ввечері, під час повітряної тривоги, сили протиповітряної оборони збили ворожу ракету. Уламки впали в полі. Жертв та руйнувань немає. Залишайтеся в укриттях під час повітряних тривог», – написав він у телеграмі в ніч на 26 травня.
Тим часом, Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що українськими винищувачам вдалося перехопити і знищити дві крилаті ракети 25 травня.
«Авіаційна присутність довкола українських кордонів нарощується, але літаки рашистів фактично не входять у повітряний простір, контрольований нашою протиповітряною обороною. 25 травня окупанти продовжують обстрілювати територію України крилатими ракетами. Близько 20-ї години із території Росії було завдано ракетних ударів дальніми бомбардувальниками Ту-22М3 по угрупованнях Збройних сил України на Донецькому та Луганському напрямках. Також ракети окупантів полетіли у бік України і з південного напрямку», – йдеться у вечірньому повідомленні командування.
Напередодні президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні висловив переконання, що Росія «майже повністю» витратила свій боєзапас ракет.
Росія, попри численні свідчення, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
Зеленський: ще потрібен час і допомога партнерів, щоб відбити в Росії бажання воювати
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для того, щоб відбити в Росії бажання воювати, потрібен час і допомога партнерів.
«Збройні сили України, наша розвідка та всі, хто захищає державу, протистоять надзвичайно жорсткому наступу російських військ на сході. Подекуди ворог сильно переважає – технікою, кількістю солдатів. Російська влада ухвалила показове рішення – вони дозволили брати на контрактну службу людей старшого віку. Тобто молодих їм уже не вистачає, але бажання воювати все ж таки зберігається. Ще потрібен час, щоб відбити у них це бажання. Ще потрібна допомога партнерів, передусім зброєю для України. Повна допомога! Без винятків, без обмежень», – сказав президент у зверненні 25 травня.
«І я вдячний усім, хто говорив про це зокрема і в Давосі. Хто говорить про це на сторінках ЗМІ й у столицях провідних держав. Попри тиск від усіх, хто застряг у ХХ столітті, коли інтересами народів справді часто торгували заради спроб задовольнити апетит диктаторів», – додав він.
Кулеба закликав бізнес і світових лідерів «вбити російський експорт»
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав уряди і компанії «знищити російський експорт», щоб підштовхнути Москву до припинення війни проти України.
«Моє послання – дуже просте. Вбийте російський експорт», – сказав Кулеба на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) 25 травня.
«Припиніть купувати в Росії. Припиніть дозволяти їм заробляти гроші, які вони можуть інвестувати у військову машину, яка знищує, вбиває, ґвалтує й катує людей в Україні», – наголосив міністр.