Маріупольський план для Трампа: Росія втручалась в американські вибори, щоб отримати Україну – NYT
Встановлення остаточного російського контролю над ОРДЛО, ймовірно, було однією з цілей Кремля, коли той намагався вплинути на президентські вибори у США 2016-2017 років. Про це йдеться у великій статті, опублікованій The New York Times: вона заснована на документах «російського розслідування» спецпрокурора Роберта Мюллера, розслідування комітету з розвідки Сенату США, а також десятках інтерв'ю та інших матеріалах. Радіо Донбас.Реалії скорочено переказує цей матеріал, особливо ту частину, що стосується долі Донбасу у цій історії.
9 листопада в Дніпрі попрощалися із загиблим у боях за Донбас 50-річним Андрієм Жидковим – громадським діячем, підприємцем, науковцем, викладачем університету. Позивний «Препод» пішов на фронт добровольцем. Загинув на рідному Донбасі, коли позиції українських військових накрили вогнем російські «Гради».
Андрія Жидкова знали й поважали на малій батьківщині. Він – з Луганська. Спершу навчався, а потім викладав у Східноукраїнському національному університеті імені Даля на факультеті інженерії. Захистив кандидатську, у різні роки керував кафедрою електричної інженерії, був проректором вишу, мав запатентовані винаходи, зокрема розробив рятівні бирки для людей, які мають проблеми з комунікацією.
На супутникових знімках видно скупчення військ РФ у Білорусі: до чого готуватися?
Коли в лютому 2022 року Росія проводила масштабні військові навчання у Білорусі, то керівництво цих двох країн заявляло, що це навчання «оборонні, спрямовані на підготовку до відсічі зовнішньої агресії», зокрема, нібито з боку України та НАТО. Але одразу після того як ці навчання завершилися, більшість підрозділів із 30 000 дислокованих у Білорусі російських військ, перейшли кордон України і розпочали широкомасштабну війну, яка триває вже дев'ятий місяць. Президент Росії Володимир Путін називає це «спеціальною операцією».
Нові супутникові знімки, які отримала Білоруська служба Радіо Свобода, показують, що тисячі російських військових могли повернутися до Білорусі, і це викликає питання:
- чи знову готується нове вторгнення із півночі в Україну?
- чи Москва за допомогою Мінська намагається так відволікати Київ.
Російське військове керівництво заявило про відведення військ з Херсона та з правого берега Дніпра
Командувач російських військ у війні в Україні Сергій Суровікін запропонував міністру оборони Росії Сергію Шойгу відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Шойгу погодився з цією пропозицією і наказав розпочати відведення військ за річку Дніпро.
У доповіді Шойгу по російському телебаченні Суровікін поскаржився на труднощі в постачанні російських сил на правому березі Дніпра. Він також припустив, що частина військ буде задіяна на інших напрямках. За словами Суровікіна, по Дніпру збудовано оборону.
Ще до виступу Суровікіна почали надходити повідомлення про наступ українських військ у районі Снігурівки Миколаївської області, на північ від Херсона. Повідомлялося, що російські військові підірвали на правому березі Дніпра кілька мостів. Офіційного підтвердження від Генштабу ЗСУ з цього приводу немає.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
Велика Британія посилює підтримку українських військових з наближенням зими – Воллес
Велика Британія посилює підтримку українських солдатів із наближенням зими і в той час, як наближаються ключові бої на Херсонщині, заявив агенції Reuters міністр оборони Британії Бен Воллес 9 листопада.
Воллес приєднався до генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, щоби спостерігати за навчанням українських військових у південно-східному англійському місті Лідд. Раніше Велика Британія оголосила про поставку Україні ще 12 тисяч комплектів для сну в екстремально холодну погоду.
«Зима наближається, і це важливий виклик для обох сторін, – сказав Воллес. – Тож ми сповнені рішучості... дати українським солдатам найкращі базові навички».
До 10 років засуджено чоловіка, який з 2014 року воював у лавах бойовиків проти ЗСУ
В Офісі генпрокурора повідомили, що суд у Дніпропетровську виніс вирок у 10 років позбавлення волі чоловікові із Макіївки, який з 2014 року воював проти Збройних сил України.
«У жовтні 2014 року мешканець м. Макіївки вступив до лав не передбаченого законом збройного формування «Б-2» «КСОВД» «ДНР». Через рік він перейшов до тактичної групи «Купол» 100 ОМСБр РГ, де обійняв посаду командира знаряддя. Протягом 2017-2020 років також служив заряджаючим номеру розрахунку мінометної батареї у 5 ОМСБр «Оплот» та 9 ОШМСПМП. За понад 8 років засуджений з позивним «Лёва» змінив 4 місця «роботи» і весь цей час активно брав участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції. На початку березня 2022 року його мобілізували та направили воювати до м. Маріуполя, де він отримав поранення. Після лікування засуджений продовжив брати участь у бойових діях на Донеччині», – розповіли в ОГП.
Повідомляється, що у серпні цього року чоловіка затримали українські військовослужбовці. Йому інкримінували вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України, а також участь у терористичній організації і діяльності не передбачених законом збройних формувань.
СБУ: Росія супроводжує свої ракетні удари «потужними кібератаками»
Росія супроводжує свої ракетні удари по енергетичних об’єктах України потужними кібератаками, щоб спричинити максимальний «блекаут», заявив в інтерв’ю виданню «Ліга.НЕТ» начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.
За його словами, які цитує пресслужба СБУ, такі сценарії є прогнозованими, а відтак – не досягають своєї мети.
«СБУ постійно блокує кібератаки на об’єкти енергетики. Саме ця галузь, разом з інфраструктурою і логістикою – це пріоритетні цілі для російських спецслужб. Останні обстріли ТЕЦ та ГЕС супроводжувалися і кібератаками. В СБУ очікували на такий сценарій, тому жодна з них не була ефективною», – заявив Вітюк.
У Росії повідомили про загибель представника окупаційної адміністрації Херсонщини Стремоусова
Російські державні ЗМІ повідомили про те, що заступник голови призначеної Росією окупаційної адміністрації Херсонської області Кирило Стремоусов загинув 9 листопада. За попередніми даними, офіційних підтверджень яких поки що немає, він розбився в автокатастрофі.
Про загибель Стремоусова, зокрема, повідомили російський військовий журналіст Семен Пегов, блогер Борис Рожин і державний канал RT. Детальні обставини того, що сталося, не повідомляють. За повідомленнями, ДТП сталася під Генічеськом.
Після захоплення Херсонської області російськими військами Стремоусов був головним спікером від Росії.
«Росія грабує музеї окупованого півдня». Чи повернуться культурні цінності в Україну?
Що російські військові вивезли з Херсонського художнього музею? Наскільки постраждали від дій окупантів музеї, бібліотеки та церкви у південному регіоні? За даними Міноборони України, російські військові пограбували десятки музеїв за час війни – чи повернуться в Україну викрадені культурні цінності, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Росія вивела на бойове чергування в Чорному морі три своїх кораблі, серед яких немає носіїв крилатих ракет «Калібр», повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«У Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають три ворожих кораблі, серед яких 0 носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 0 ракет; в Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації утримуючи на бойовому чергуванні до 1 корабля; в Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них 5 носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 76 ракет», – йдеться в повідомленні.
За даними ВМС, за добу в інтересах Росії прохід Керч-Єнікальською протокою здійснили: до Азовського моря – 34 судна, зокрема сім суден рухалися з протоки Босфор; до Чорного моря – 24 судна, зокрема чотири судна продовжило рух у напрямку протоки Босфор.
Днями у Військово-морських силах повідомляли про сім російських кораблів у Чорному морі. Тоді українські військові також уточнювали, що серед цих суден немає носіїв крилатих ракет «Калібр».
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
«По «Іскандерах» – це близько 13% залишилося, по ракетах типу «Калібр-ПЛ», «Калібр-НК» – близько 43%, по ракетах Х-101 і Х-555 – теж близько 45%. Просідати нижче 30% взагалі дуже небезпечно, тому що це вже йде НЗ (недоторканий запас – ред.)», – заявив він.
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
Українські військові знищили 5 «Шахедів» і один «Орлан» – повітряні сили
Українські військові від початку доби 9 листопада знищили п’ять безпілотників Shahed-136 і один БпЛА оперативно-тактичного рівня «Орлан-10», повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.
«9 листопада після півночі ворог атакував Україну із тимчасово окупованої території Запорізької області ударними БпЛА Shahed-136. П’ять дронів-камікадзе було знищено протиповітряною обороною Повітряного командування «Схід». Також зенітниками Повітряних сил уранці знищено один БпЛА оперативно-тактичного рівня «Орлан-10», – йдеться в повідомленні.
Росія даних про втрати не коментує.
У ніч на 9 листопада російські війська атакували Дніпро дронами-камікадзе. Внаслідок ударів поранено четверо людей. Безпілотники поцілили у логістичне підприємство, там була пожежа.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, спочатку був один удар, рятувальники почали гасити пожежу. Потім – ще два удари.
У повномасштабній війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, які були задіяні, зокрема, під час масованих ударів по українських містах.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів. 20 жовтня ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти виробника дронів-камікадзе – компанії Shahed Aviation Industries – і трьох іранських військових чиновників.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.
Узбекистан просив Євросоюз скасувати санкції проти російського олігарха Усманова
Влада Узбекистану просила Євросоюз зняти санкції з російського олігарха Алішера Усманова, мотивуючи це тим, що обмеження заважають бізнесмену інвестувати в економіку країни, написала Financial Times.
З посиланням на джерела газета повідомила, що узбецькі урядовці лобіювали скасування санкцій на нещодавніх зустрічах із представниками Євросоюзу.
За інформацією FT, Ташкент також просив зняти санкції з сестри Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлової, яка, як вважають у ЄС, володіє деякими активами бізнесмена, зокрема його яхтою Dilbar вартістю 600 мільйонів доларів.
Російський мільярдер родом із Узбекистану і підтримує із цією країною тісні звʼязки. Наразі Ташкент готовий надати Усманову юридичну допомогу в оскарженні санкцій, якщо ЄС відмовиться від прохання скасувати обмеження, наголошується в публікації видання «Коммерсант».
На запит Financial Times в узбекистанському МЗС відповіли, що «не можуть коментувати дії уряду Узбекистану, але санкції справді заважають інвестиційним та благодійним проєктам». Представники бізнесмена відмовилися відповісти на запит газети.
Алішер Усманов вважається одним із найбагатших російських бізнесменів. Forbes оцінював його статки в 11,5 мільярда доларів. Наприкінці лютого після початку масштабної російської агресії в Україні Усманов потрапив до списків санкцій Євросоюзу. Пізніше до санкцій приєдналися Сполучені Штати, Велика Британія, Австралія, Канада та Японія. Ці країни вказали на близькість олігарха до Кремля та звинуватили його в підтримці режиму.
У травні Алішер Усманов оскаржив санкції у Європейському суді загальної юрисдикції у Люксембурзі. Скасувати обмеження щодо нього просила також влада Угорщини. Будапешт наполягав на виключенні із списку санкцій також Петра Авена та Віктора Рашнікова.
На українсько-словацькому кордоні демонтували пам’ятник радянському солдату – фото
В Ужгороді біля українсько-словацького кордону 9 листопада демонтували пам’ятник радянському солдату. Комісія Закарпатської обласної військової адміністрації визнала монумент «Пам’ятник радянським воїнам Україна – визволителям» аварійним після перевірки 13 жовтня й ухвалила рішення демонтувати.
За словами Романа Молдавчука, начальника управління інформаційної діяльності Закарпатської ОДА, монумент перемістять на зберігання, а згодом, за участі експертів, вирішать, куди прилаштувати.
«Є різні варіанти, найкращий – використати цей метал для того, щоб за рахунок пам’ятника купити необхідне обладнання для нашої 128-ої гірськоштурмової бригади», – прокоментував Роман Молдавчук.
Із вимогою демонтувати монумент до Ужгородської міської ради ще у травні цього року звернулися коаліція організацій Закарпаття «За дерусифікацію Закарпаття».
Представник цієї організації історик Мар’ян Токар зауважує: «Монумент в Ужгороді був встановлений у період брежневізму, коли особливу увагу почали приділяти історичній пам’яті та перемозі радянського народу у Другій світовій війні. Власне тоді по території СРСР почали масово ставити різні пам’ятники. Не всі мали культурну цінність. Такі маркери встановлювали і на межах кордонів СРСР. 8 травня ми подали звернення в Ужгородську мерію з приводу демонтажу. Символічно, що цього дня, коли його зняли, в Україні відзначають день боротьби з фашизмом. Рашизм розцінюємо як його новітній прояв. Для Закарпаття і України це є знаковим, тому що ми на кордоні ЄС».
Якщо враховувати різні комуністичні об’єкти, то демонтованих на Закарпатті вже понад 30. Такі дані озвучив Вадим Позняков, голова ГО «Декомунізація України». «У селах ще лишилося близько 20 солдатів, – каже Вадим Позняков. – Якщо додати серпи-молоти, радянські зірки, то загальна кількість об’єктів – 70-80».
Монумент «Україна – визволителям» у вигляді солдата з прапором та автоматом в Ужгороді був встановлений 8 травня 1970 року. Висота монумента – 11 метрів, вага – 19 тонн.
СБУ заявила про «превентивні заходи» щодо «Укрнафти», яка заявляла про блокування своєї роботи
Служба безпеки України 9 листопада прокоментувала ситуацію навколо нафтовидобувної компанії «Укрнафти».
За повідомленням, відомство здійснює «превентивні заходи, аби не допустити дестабілізації роботи одного з найбільших нафтопереробних заводів України та забезпечити його передачу до держвласності у робочому стані».
«Співробітники СБУ та БЕБ перевіряють інформацію про багатомільйонні ухилення менеджментом компанії від сплати обов’язкового акцизного збору за 2022 рік. Окремо перевіряється інформація щодо можливих порушень для збільшення прибутку під час виготовлення пального», – йдеться в заяві.
Крім того, СБУ повідомляє про підготовку підозри менеджменту компанії за статтею про ухилення від сплати податків.
Раніше «Укрнафта» заявила, що робота її головного офісу з вечора 8 листопада була заблокована «озброєними людьми».
7 листопада секретар РНБО Олексій Данілов повідомив про відчуження у власність держави активів стратегічно важливих підприємств 0 у тому числі «Укрнафти».
Столтенберґ повідомив дати саміту НАТО у Вільнюсі 2023 року
Саміт голів держав та урядів членів НАТО відбудеться у Вільнюсі 11 і 12 липня 2023 року – про це заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 9 листопада.
Як передає пресслужба НАТО, Столтенберґ подякував Литві за згоду прийняти подію.
«Литва є критично важливим членом НАТО. Як сторона, що приймає багатонаціональне військове угруповання, Литва допомагає забезпечувати потужне стримування та захист для всього Альянсу. Я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Вільнюсі в липні 2023 року», – заявив він.
Столтенберґ зазначив, що наразі Альянс «має справу з найбільш складним та непередбачуваним безпековим середовищем з часів Холодної війни».
«Зустріч у Вільнюсі стане нагодою для глав держав і урядів Альянсу узгодити подальші кроки щодо зміцнення нашого стримування та оборони та переглянути значне збільшення витрат на оборону, а також продовжити нашу підтримку України. В епоху посилення стратегічної конкуренції трансатлантичний зв’язок між Європою та Північною Америкою в НАТО продовжує мати важливе значення для безпеки нашого мільярда громадян», – йдеться в коментарі очільника НАТО.
30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.
Попередні саміт НАТО відбувся в Мадриді в червні 2022 року.
У Росії набув чинності вирок щодо севастопольця Штиблікова, засудженого за «держзраду»
У Росії набув чинності вирок щодо колишнього співробітника аналітичного центру «Номос», севастопольця Дмитра Штиблікова. Російський суд засудив його за «державну зраду» до 19 років та шість місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму. Про це 9 листопада повідомила пресслужба ФСБ Росії, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За версією російської ФСБ, у 2014 році після анексії Криму Дмитро Штибліков нібито за завданням української розвідки залишився на півострові і отримав російське громадянство.
«Влаштувавшись на посаду цивільного персоналу в одну з військових частин Чорноморського флоту, він збирав і передавав до ГУР МОУ складові державної таємниці відомості про діяльність військових частин, дислокованих в Республіці (в Криму – ред.)», – заявила ФСБ РФ.
Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх провокацією російських спецслужб.
Читайте також: Буданов заявив про настання «вирішального періоду війни»
Російські силовики переслідують Дмитра Штиблікова з 2016 року. Тоді його було затримано у Севастополі співробітниками ФСБ разом з Олексієм Бессарабовим та Володимиром Дудкою за звинуваченням в участі у «диверсійно-терористичній групі головного управління розвідки Міністерства оборони України».
Дмитро Штибліков разом із Олексієм Бессарабовим до 2014 року працювали військовими експертами в українському аналітичному центрі «Номос», який досліджував тему національної безпеки та євроатлантичної інтеграції у Чорноморсько-Каспійському басейні. Вони також були членами редколегії українського журналу «Чорноморська безпека», присвяченого проблемам безпеки в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Під час слідства до затриманих довго не допускали незалежних адвокатів. У результаті Дмитро Штибліков відмовився від їхніх послуг та уклав досудову угоду зі слідством, визнавши свою провину. Правозахисники вважають, що це могло стати наслідком тиску на нього.
Читайте також: МЗС Латвії відповіло мерові другого міста країни щодо Криму і війни в Україні
Спочатку підконтрольний Росії Севастопольський суд визнав Дмитра Штиблікова винним у підготовці диверсій за завданням української розвідки та незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів та вибухових речовин, засудивши його на п’ять років позбавлення волі в колонії суворого режиму зі штрафом у 200 тисяч рублів.
Олексій Бессарабов та Володимир Дудка відбувають 14-річний термін у колоніях суворого режиму у Ставропольському краї Росії. Їх визнано правозахисним центром «Меморіал» політичними в’язнями.
Дмитро Штибліков такого статусу не має через відсутність у правозахисників доступу до матеріалів справи. Термін його покарання минув на початку листопада минулого року, але на волю він не вийшов, оскільки його почали переслідувати у другій кримінальній справі – про «державність».
У квітні 2022 року російський суд Ростова-на-Дону оголосив новий вирок Дмитру Штиблікову – 19 років та 6 місяців позбавлення волі. У Представництві президента України в АРК вирок назвали «незаконним», звернувшись до міжнародної спільноти із закликом «засудити чергові порушення Росії щодо громадян України у Криму».
Bloomberg: у Росії еліта налякана закликами Пригожина до «сталінських репресій»
У Росії керівники великого російського бізнесу й урядовці почали побоюватися за безпеку свою і своїх сімей після того, як близький до президента РФ Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин закликав до термінових «сталінських репресій» щодо заможних росіян, які недостатньо підтримують війну проти України, пише Bloomberg.
Представники російської еліти у російській владі й бізнесі дедалі більше турбуються з приводу «небажання чи нездатності Кремля захищати своїх», стверджує Bloomberg. Підсилили занепокоєння бюрократії відкриті нападки Пригожина на високопоставлених військових і на губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова.
Деякі представники еліти навіть кажуть, що на країну можуть чекати чистки і хвиля арештів, як під час правління Сталіна. Один високопосадовець порівняв те, що відбувається в країні, з військовою диктатурою, але без військового перевороту, який зазвичай передує їй. Домінантною емоцією серед вищих кіл, пише видання, є страх. Усі, з ким Bloomberg розмовляв, погодилися розмовляти лише анонімно через ризик репресій, стверджує агентство.
Співрозмовники видання вважають, що мілітаризація економіки й суспільства лише прискорюється, незважаючи на публічні заяви про те, що мобілізація закінчилася. Спеціальну комісію уряду та силових структур, створену Путіним для підтримки оборонної промисловості та армії, вони порівнюють із устроєм влади за часів Другої світової війни.
За словами людей, близьких до керівництва РФ, навіть в уряді багато хто не підтримує війну, вважаючи, що повномасштабне вторгнення було катастрофічною помилкою, яка прирікає країну на ізоляцію та слабкість, пише Bloomberg. Проте ці люди надто налякані, щоб висловлюватися про це відкрито, стверджують джерела видання. Бізнес-магнати намагаються не втручатися у політику, сподіваючись зберегти свої виробництва.
Одне з джерел у розмові з Bloomberg зазначило, що у Путіна «немає іншого вибору, окрім як покладатися на агресивних гравців, на кшталт Пригожина та Рамзана Кадирова». Кожен із них має, по суті, особисту армію, вірну їм, зазначив співрозмовник видання.
Євген Пригожин і голова Чечні Рамзан Кадиров, ймовірно, зі схвалення Кремля, останнім часом публічно і різко критикують Міноборони Росії.
Євгена Пригожина називають одним із творців «ПВК Вагнера». Навесні, після кількох військових поразок російської армії на території України, «ПВК Вагнера» почала вербувати до своїх лав російських в’язнів і відправляти їх на війну. Вербуванням займається особисто Євген Пригожин, для цього він відвідав понад десять колоній у різних областях Росії.
«ПВК Вагнера» вважається одним із найбільш боєздатних підрозділів, які беруть участь у боях на українських територіях. При цьому бійців групи підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів.
Російські війська підірвали 5 мостів на Херсонщині, щоб «пригальмувати натиск ЗСУ» – Хлань
Російські військові підірвали кілька мостів у Херсонській області, аби сповільнити контрнаступ Збройних сил України – про це заявив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань на брифінгу 9 листопада.
Таким чином він підтвердив інформацію про підрив Дар’ївського й Тягінського мостів.
«Окупанти підірвали не тільки Дар’ївський і Тягінський мости, вони підірвали міст на виїзді зі Снігурівки в бік Херсону через канал. Підірвали міст в Новокаїрах, підірвали міст у Миловому», – перерахував він.
Відтак, за словами Хланя, війська Росії підірвали всі мости в правобережній частині Херсонщини.
«Окупанти готують таким чином собі відхід для того, щоб пригальмувати натиск Збройних Сил України», – додав він.
За даними Хланя, російських військ «не спостерігають» у населених пунктах Бериславсього району: зокрема, в Качкарівці, Миловому, Новокаїрах, Бережинському, Суханові, Червоному Ярі, П’ятихатках.
«Офіційної інформації ще немає. Але й наявності окупантів у цих населених пунктах немає», – зазначив депутат облради.
Натомість, додав Хлань, російські військові посилили фортифікаційні споруди на підступах до дамби греблі Каховської ГЕС.
3 листопада окупаційні сили РФ прибрали блокпости в Херсоні. Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич вважає, що зробили це, щоб створити ілюзію виходу з міста.
Цього ж дня повідомлялося, що з будівлі Херсонської обласної адміністрації в окупованому Херсоні зняли прапор Росії. Водночас начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що це може бути провокацією.
Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня.
Четверо поранених внаслідок атаки дронів по Дніпру перебувають у реанімації
Четверо поранених внаслідок атаки дронів по Дніпру перебувають у реанімації, їх вже прооперували, стан двох – тяжкий, повідомив на брифінгу 9 листопада заступник директора департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олексій Григорук.
Поранені зазнали мінно-вибухових травм, травм грудної клітини, черевної порожнини, переломи рук і ніг, ушкодження магістральних судин тощо. Це чоловіки 19, 32, 34 і 45 років.
«Декого з них оперували вночі, і зараз подано на другу операцію», – сказав Олексій Григорук.
У ніч на 9 листопада російські війська атакували Дніпро дронами-камікадзе. Внаслідок ударів поранено четверо людей. Безпілотники поцілили у логістичне підприємство, там була пожежа.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, спочатку був один удар, рятувальники почали гасити пожежу. Потім – ще два удари.