WSJ: США закуплять у Південної Кореї боєприпаси для України
Артилерійські боєприпаси, вироблені в Південній Кореї, будуть поставлені Україні в результаті угоди, укладеної між Вашингтоном та Сеулом, повідомляє газета Wall Street Journal із посиланням на свої джерела у Білому домі.
За даними газети, США придбають у Південної Кореї сто тисяч боєприпасів для 155-мм гаубиць. Цих снарядів, за словами фахівців, має вистачити на кілька тижнів інтенсивних боїв.
Подібна домовленість дозволить Сеулу залишитися вірним букві своєї публічної позиції, яка полягає у відмові постачати Києву бойову зброю. Одночасно Південна Корея виконує прохання свого найближчого союзника, Сполучених Штатів, чиї власні запаси таких боєприпасів швидко вичерпуються.
Як пише газета, домовленості було досягнуто між міністрами оборони двох країн невдовзі після того, як стало відомо про постачання Північною Кореєю артилерійських снарядів Росії, що свідчить про обмежені можливості військово-промислової бази як у Росії, так і в США, можливості яких під час війни в Україні використовуються до краю.
У вересні Польща уклала з Південною Кореєю контракт на суму майже 6 мільярдів доларів на постачання танків, гаубиць і ракетних систем. Завдяки подібній угоді Варшава зможе поставити Україні озброєння, зберігаючи боєздатність власної армії.
Досі Сеул посилав Україні лише бронежилети, каски і медикаменти, наголошуючи, що він не має наміру постачати бойові озброєння, бажаючи зберегти добрі відносини з Росією.
У коментарі на публікацію WSJ Міністерство оборони Південної Кореї заявило, що в ході переговорів йшлося про заповнення арсеналу боєприпасів Сполучених Штатів. Сеул виходить із того, що боєприпаси використовуватиме американська армія. Позиція Південної Кореї щодо відмови від поставок летальної зброї Україні залишається незмінною, заявило Міністерство оборони країни.
ЄС робить максимум, щоб українці взимку мали доступ до тепла – єврокомісарка з енергетики
Європейський союз зі свого боку робить максимум, щоб українці мали доступ до тепла, навіть якщо це означатиме лише тимчасові генератори замість стабільних зовнішніх трансформаторів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода в Брюсселі заявила єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон.
«У багатьох випадках це питання не фінансування, а потреб у дуже специфічній техніці та обладнанні – це і є проблемою. Енергетичне Співтовариство та мої служби звертаються до компаній, у яких може бути це обладнання на складі, і ми вже отримали кілька позитивних відповідей. Тож перші трансформатори – на шляху заміни тим, які російські безпілотники чи ракети знищували», – розповіла Сімсон.
Вона додала, що всіх цих руйнувань Росія завдає, аби змусити страждати населення, що є «абсолютно неприйнятним».
Коментуючи відключення світла в Києві, єврокомісарка зауважила, що пошкоджені лінії електропередач – це не те, що можна виправити швидко, але «ми знаємо, як це зробити».
«Щоб його (електропостачання – ред.) відновити – потрібні тижні, в деяких випадках – тому що це обладнання недоступне, а виробництво займає в найгіршому випадку місяці», – зауважила Сімсон, аналізуючи можливі терміни повноцінного відновлення електропостачання.
Російські війська систематично б’ють по об’єктах критичної інфраструктури України. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. У зв’язку з цим проводяться періодичні вимкнення електроенергії.
Під час останньої російської масованої атаки – 31 жовтня – у Києві не було влучань російських ракет, але удари по Київщині вплинули на водо- та енергопостачання міста.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
В ISW не прогнозують пов’язаної з зимою паузи в бойових діях, що була б вигідною Росії
Бойові дії в Україні не зупиняться і не зайдуть у глухий кут через зимову погоду, як раніше припускали представники Заходу, йдеться у звіті аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Деяке військове обладнання може потребувати адаптації для холодної погоди, а брак обладнання чи боєприпасів може уповільнити просування через матеріально-технічні труднощі, а не зимову погоду. Зимова погода може завдати непропорційної шкоди погано оснащеним російським силам в Україні, але добре забезпечені українські сили навряд чи припинять свій контрнаступ через прихід зими, і, можливо, зможуть скористатися промерзлою місцевістю, щоб пересуватися легше, ніж вони могли б у сльотаві осінні місяці», – йдеться у повідомленні.
Аналітики наголошують, що якщо бої таки припиняться цієї зими, це станеться через матеріально-технічні проблеми і кульмінацію кількох кампаній з обох сторін.
В ISW вважають, що припинення вогню забезпечило б Кремлю паузу, яка йому відчайдушно потрібна для відновлення російських сил.
«Припинення вогню взимку піде тільки на користь російським військам, які скористаються цією можливістю, щоб зміцнити свою хитку оборону і продовжити свою геноцидну кампанію з викорінення української ідентичності на окупованих частинах України», – йдеться у звіті.
9 листопада NBC News повідомила, що деякі чиновники з питань оборони США й інших країн Заходу очікують на можливе «зимове уповільнення бойових дій як можливість для початку дипломатії між Росією та Україною».
9 листопада керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив про настання «вирішального періоду війни».
У вересні президент України Володимир Зеленський заявлялв, що зимовий період може стати переломним моментом у звільненні українських територій, які окупувала Росія, але для цього українській армії потрібне систематичне постачання необхідних видів озброєння.
Київрада вилучила з програм комунальних закладів освіти столиці російську мову
Київська міська рада повністю виключила російську мову з навчальних програм комунальних дошкільних та загальних середніх освітніх закладів. Як повідомила пресслужба міської влади, таке рішення депутати ухвалили 10 листопада.
За повідомленням, рішення підтримали 64 депутати на пленарному засіданні Київради.
Пресслужба наводить слова комісії з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту Вадима Васильчука, який назвав недоцільним і неправильним проведення навчального процесу та вивчення російської мови в шкільких та дошкільних закладах столиці в умовах війни з Росією.
«Очільники РФ неодноразово заявляли, що «Росія сягає настільки далеко, як далеко поширена російська мова». У зв’язку з цим депутатський корпус Київської міської ради прийняв рішення, яке надасть можливість уникнути ескалації напруги в суспільстві та посилить захист освітнього простору Києва від гібридних впливів держави-агресора. Мова має значення, і в час війни – це питання національної безпеки», – заявив депутат.
Рішення Київради передбачає організаційно-правові дії для переходу груп та класів із російської на українську мову.
У квітні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Перед тим, восени 2017 року, набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти – державної – викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном. У липні 2020 року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».
ISW оцінив поступ українських сил і відхід військ РФ на Херсонщині
Українські сили 10 листопада неухильно просувалися в Херсонській області в той час, як російські війська відходять на східний (лівий) берег Дніпра, пише в своєму новому звіті американський Інститут дослідження війни (ISW).
«Українські військові офіційні особи і геолокаційні відео в соціальних мережах підтверджують, що українські війська досягли успіхів на північний захід, захід і північний схід від Херсона за останні 24 години та просунулися в деяких районах на сім кілометрів. Як виглядає, російські сили поки що відходять у відносно хорошому порядку, і українські сили досягають очікуваних успіхів, не розбиваючи російські війська, як це було під час контрнаступу на Харківщині. Українські сили ударами з серпня успішно погіршили російські лінії постачання на західному (правому) березі, щоб змусити російські сили відійти, і звільнять Херсонську область до річки Дніпро в найближчі дні або тижні», – йдеться в повідомленні.
В ISW заявили, що для завершення відведення Росії знадобиться деякий час, і бої триватимуть по всій Херсонській області в той час, як українські війська просуватимуться вперед і стикатимуться із заздалегідь підготовленими російськими оборонними лініями, особливо навколо міста Херсона.
«Україна тримає ініціативу і готується до великої перемоги в Херсоні... Велика українська перемога, яка триває на Херсонщині, не буде останньою для України. Бої триватимуть на південному напрямку; в Бахмуті Донецької області (єдине місце, де російські війська все ще намагаються серйозно наступати); і на півночі Луганської області, де українські сили продовжують контрнаступальні операції», – наголосили дослідники.
Напередодні міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Росії знадобиться щонайменше тиждень, щоб вивести свої війська з Херсона.
У коментарі Reuters Резніков сказав, що РФ має 40 тисяч військових у Херсонській області, вона все ще має сили в місті, навколо міста та на західному березі Дніпра, незважаючи на оголошення про відступ.
«Не так просто вивести ці війська з Херсона за один-два дні. Щонайменше (це займе) один тиждень», – сказав він, зазначивши, що важко передбачити дії Росії і що Київ зосереджений на своєму власному плані.
Резніков припустив, що Москва може посилити свої підрозділи в сусідній Запорізькій області, яка також була частково окупована протягом кількох місяців.
10 листопада головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що не може ані підтвердити, ані заперечити інформацію про можливий вихід російських військ із Херсону.
Натомість він навів дані щодо контрнаступу ЗСУ в регіоні – з 1 жовтня українські підрозділи просунулися до 36,5 кілометрів в глибину оборони російської армії, звільнивши 41 населений пункт, або 1 381 квадратний кілометр.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Пізніше, 10 листопада, Міноборони Росії назвало відведення російських військ із територій Херсонської області на правому березі Дніпра «маневром на підготовлені позиції».
Як ЄС рятуватиме Україну від блекаутів. Ексклюзивне інтерв’ю з Кадрі Сімсон
Як ЄС рятуватиме Україну від блекаутів, чи готується до власних «зимових» викликів і чи відновить закупівлі російського газу? Ексклюзивне інтерв’ю з єврокомісаркою з енергетики Кадрі Сімсон.
Удар по Миколаєву: кількість загиблих зросла до шести
Внаслідок ракетного удару по житловому будинку в Миколаєві загинули шестеро людей, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич 11 листопада.
«З-під завалів будинку рятувальники вилучили ще три тіла - чоловіка та двох жінок. Станом на 10:00, від удару по житловому будинку загинуло шестеро людей», – заявив він.
Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко раніше заявив, що серед загиблих внаслідок удару була сімейна пара.
«Дитина 16 років вижила, бо спала в іншій кімнаті. Хлопчиком займається соціальна служба», – написав він у своєму Телеграмі.
У ніч на 11 листопада російські війська обстріляли житловий квартал Миколаєва, одна з ракет влучила у п’ятиповерхівку.
Російські війська регулярно обстрілюють Миколаїв. Зокрема, використовують для цього іранські дрони та ракети С-300.
«Цинічна відповідь на наші успіхи на фронті». Зеленський про удар РФ по Миколаєву
Президент України Володимир Зеленський назвав нічний обстріл Росією житлового будинку в Миколаєві «цинічною відповіддю» на успіхи українських військових на фронті.
«Миколаїв. Цинічна відповідь держави-терориста на наші успіхи на фронті. Удар по п’ятиповерховому житловому будинку. Зруйновано з 5-го по 1-ий поверх. На жаль, є загиблі й поранені. Пошуково-рятувальні роботи тривають. Росія не полишає своєї мерзенної тактики. А ми не полишаємо нашої боротьби. Окупанти відповідатимуть за кожен злочин проти України та українців», – написав Зеленський у телеграмі 11 листопада.
У ніч на 11 листопада російські війська обстріляли житловий квартал Миколаєва, одна з ракет влучила у 5-поверхівку. За даними місцевої влади, загинули щонайменше дві людини, ще двоє людей поранені.
Російські війська регулярно обстрілюють Миколаїв. Зокрема, використовують для цього іранські дрони та ракети С-300.
«Темп не падає»: у штабі навели дані про втрати Росії за добу
Російська армія втратила 710 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 листопада.
«Темп не падає. Знову понад 700. Найбільших втрат ворог зазнав на Бахмутському напрямку», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, російські війська втратили загалом 79 400 людей від початку повномасштабного вторгнення, а також:
- 2814 танків (+10)
- 5696 бойових броньованих машин (+14)
- 1817 артилерійських систем (+12)
- 393 реактивних систем залпового вогню
- 205 засобів протиповітряної оборони
- 278 літаків
- 261 гелікоптер (+1)
- 1505 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+6)
- 399 крилатих ракет
- 16 кораблів
- 4259 автомобілів і автоцистерн (+17)
- 159 одиниць спеціальної техніки
Командування зазначає, що дані уточнюються.
21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.
За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.
Розвідка Британії назвала мету ударів РФ по інфраструктурі України
Постійне надання Росією переваги ударам по критичній цивільній інфраструктурі України над військовими цілями «рішуче свідчить» про про намір Кремля вдарити по моральному духу цивільного населення, заявили у британській розвідці.
«З 10 жовтня Росія атакувала Україну кампанією ударів по електроенергетичній інфраструктурі. На сьогодні ці дії відбувалися хвилями. Останні інтенсивні удари були завдані 31 жовтня, коли вони вперше були націлені на об’єкти гідроелектростанцій. Удари призвели до значних пошкоджень станцій електропередачі та електростанцій. Планові та аварійні вимкнення електроенергії стали звичним явищем у деяких частинах України, особливо це стосується Києва», – йдеться у звіті, оприлюдненому 11 листопада Міністерством оборони Великої Британії.
«Відновлюваність різна, і наслідки ударів навряд чи будуть відчуватися однаково. Продовження деградації мереж через російські удари майже напевно матиме наслідки для взаємопов’язаних систем водопостачання й опалення, що найбільше відчує цивільне населення взимку в той час, як попит зростатиме», – додали в розвідці.
Там наголосили, що російські удари по виробництву і передачі електроенергії мають непропорційний вплив на цивільне населення в Україні, невибірково впливаючи на такі важливі функції, як охорона здоров’я й опалення.
Останнім часом Росія посилила атаки на об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це періодично вимикають електроенергію.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Місія МВФ почала обговорення моніторингової програми з українською владою
Місія Міжнародного валютного фонду почала дискусії щодо моніторингової програми з представниками українського уряду – про це заявив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян 11 листопада.
«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками України у контексті продовження обговорення запиту влади щодо Моніторингової програми із залученням Ради виконавчих директорів МВФ», – йдеться в його заяві, яку наводить пресслужба МВФ.
За словами Степаняна, діалог буде спиратися на результати зустрічей у Відні в жовтні цього року. Місія працюватиме в онлайн-режимі.
Початок роботи місії 11 листопада анонсував раніше голова Національного банку України Андрій Пишний.
Президент України Володимир Зеленський провів 23 жовтня телефонну розмову з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду, в якій запевнив, що Україна «буде робити все, щоб гідно пройти моніторингову програму МВФ та якнайшвидше перейти до нової».
У Києві плануються екстрені відключення через нові удари по енергооб’єктах – директор Yasno
Вночі проти 11 листопада російські війська завдали нових атак по енергетичних об’єктах України, повідомив генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко 11 листопада.
«Вночі відбулися нові атаки на енергооб’єкти України. У Києві сьогодні застосовуються екстрені відключення у значних обсягах – тобто ми будемо не у графіках», – заявив він.
Напередодні в компанії «Укренерго» заявили, що 11 листопада по всій Україні плануються відключення електропостачання, найбільше обмежень буде у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях.
Останнім часом Росія посилила атаки на об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це періодично вимикають електроенергію.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Байден не планує зустрічатися з російською делегацією на саміті G20 – Салліван
Президент Сполучених Штатів Джо Байден планує провести низку двосторонніх зустрічей на полях саміту «Групи 20», але не з представниками Росії, повідомив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван на брифінгу 10 листопада.
Зокрема, за його словами, президент США сподівається вперше зустрітися з новими прем’єр-міністрами Великої Британії та Італії Ріші Сунаком та Джорджею Мелоні, які нещодавно заступили на свої посади.
Водночас Байден не планує зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, який очолить російську делегацію – про це Салліван сказав у відповідь на питання про те, чи планує він обговорити з ним питання ув’язнених у Росії американців Бріттні Ґрайнер та Пола Вілана.
«У президента немає планів зустрічатися з міністром закордонних справ Росії», – сказав він.
На питання, чи вважає він, що було б краще, якби Путін взяв участь у події, Салліван відповів, що «краще спитати в Путіна й Кремля, чому він вирішив не приїздити».
«Що я можу сказати, так це те, що президент Байден збирається просувати позитивний порядок денний щодо всіх питань, які я виклав, і він робитиме це незалежно від того, хто сидітиме в кріслі з російської сторони», – зазначив Салліван.
Видання Bloomberg повідомило 9 листопада, що президент Росії Володимир Путін не буде присутній на саміті G20 в Індонезії 15-16 листопада.
Херсон. Армія РФ пішла на вихід?
Армія РФ залишає Херсон і правобережну частину області? Як це вплине на хід війни? Чи будуть російські військові намагатися знищити Херсон? І для чого російська влада закликає Україну до переговорів? Як розгортаються події на херсонському напрямку, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Двоє людей загинули внаслідок ракетного удару по Миколаєву
Російські війська завдали удару по Миколаєву, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім вранці 11 листопада.
«Тварини у відповідь нашим ЗСУ відповіли ракетним ударом по житловій п’ятиповерхівці. Двоє загиблих, двоє поранених», – заявив він.
Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив, що удар спричинив руйнування будинка від п’ятого до першого поверху. Працівники ДСНС продовжують пошуково-рятувальну операцію.
Російські війська регулярно обстрілюють Миколаїв. Зокрема, використовують для цього іранські дрони та ракети С-300.
Армія Росії грабує території, з яких відступає, і руйнує інфраструктуру Херсонщини – Генштаб
Українські війська продовжують звільняти українські землі на Херсонському напрямку, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 листопада.
«Російські загарбники продовжують грабувати населені пункти, з яких відступають. Ворог також намагається максимально пошкодити лінії електропередач, інші елементи транспортної та критичної інфраструктури Херсонської області», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська продовжують примусово виселяти місцевих жителів з деяких окупованих населених пунктів Херсонщини.
«У селищі Зеленівка противник заборонив жителям будь-які переміщення по населеному пункту та здійснює дообладнання системи оборонних рубежів. У Тягинці та Козацькому окупанти замінували дороги та елементи інфраструктури, є факти підривів цивільного населення», – повідомляє командування.
Крім того, Сили оборони відбили російські атаки біля Новоселівського, М’ясожарівки, Макіївки і Білогорівки на Луганщині, а також Веселого, Соледара, Бахмута, Андріївки, Красногорівки, Опитного, Первомайського, Невельського, Мар’їнки і Павлівки Донецької області.
Внаслідок російських обстрілів постраждали близько 20 населених пунктів Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей.
10 листопада головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що що не може ані підтвердити, ані заперечити інформацію про можливий вихід російських військ із Херсону. Натомість навів дані щодо контрнаступу ЗСУ в регіоні – з 1 жовтня українські підрозділи просунулися до 36,5 кілометрів в глибину оборони російської армії, звільнивши 41 населений пункт, або 1 381 квадратний кілометр.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Пізніше, 10 листопада, Міноборони Росії назвало відведення російських військ із територій Херсонської області на правому березі Дніпра «маневром на підготовлені позиції».
Російські війська вдарили по об’єкту інфраструктури Вінниччини – голова області
Російські війська завдали удару по Вінницькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов рано вранці 11 листопада.
«11 листопада почалося з тривоги. Знову є влучення в один із об’єктів критичної інфраструктури Вінницької області», – заявив він.
За даними голови області, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. На місці працюють рятувальні служби.
Російські військові 17 жовтня здійснили ракетний обстріл Вінницької області, влучивши по об’єкту критичної інфраструктури.
Останнім часом Росія посилила атаки на об’єкти критичної інфраструктури, зокрема, енергетичні. За даними влади, через російські обстріли в Україні «серйозно пошкоджено» близько 40% енергетичної інфраструктури. Через це проводяться періодичні відключення електроенергії.
У Росії удари по українській критичні інфраструктурі пояснили «військовим потенціалом». Київ каже, що Москва розписалася «у воєнних злочинах, а також геноциді».
Сили оборони продовжують просуватися до лівого берега Дніпра на півдні– командування
Російські війська продовжують переміщувати підрозділи між двома берегами Дніпра на Херсонщині, повідомляє оперативне командування «Південь». Зокрема, вони облаштовують рубежі на лівому березі і ведуть обстріли українських позицій на правому.
«Сили оборони продовжують просування лінії фронту ближче до лівого берега, вороже військо екстрено пакується у плавзасоби, які здаються придатними для переправи і намагаються врятуватися втечею», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська обстріляли з «Града» Новоолександрівку на Запоріжжі, а також Нікопольський район Дніпропетровщини – внаслідок цього обстрілу отримала осколкові поранення 10-річна дитина.
«В Чорному морі продовжує маневрувати корабельне угруповання ворожого недофлоту в кількості 17 одиниць, на бойове чергування виведено два ракетоносії з шістнадцятьма «Калібрами». Певним чином ворог натякає, що готовий помститися за «незручні складні рішення» по Херсонщині, до яких він був доведений. А значить цілком імовірні повтори масованих ракетно-дронових обстрілів по всій території України», – додає командування.
Відтак військові закликають дотримуватися заходів безпеки. Вони також попереджають про ймовірність замінування великих площ, які залишили російські війська.
10 листопада головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що що не може ані підтвердити, ані заперечити інформацію про можливий вихід російських військ із Херсону. Натомість навів дані щодо контрнаступу ЗСУ в регіоні – з 1 жовтня українські підрозділи просунулися до 36,5 кілометрів в глибину оборони російської армії, звільнивши 41 населений пункт, або 1 381 квадратний кілометр.
9 листопада у Росії заявили про рішення відвести війська в Херсонській області на лівий берег Дніпра. Пізніше, 10 листопада, Міноборони Росії назвало відведення російських військ із територій Херсонської області на правому березі Дніпра «маневром на підготовлені позиції».
ЄС пропонує план кіберзахисту на тлі зростання занепокоєння через Росію
Європейська комісія запропонувала два плани дій для вирішення ситуації з безпекою, що погіршилася після вторгнення Росії в Україну, щоб зміцнити кіберзахист і дозволити збройним силам швидше та краще пересуватися через кордони, повідомляє агенція Reuters.
Єврокомісія заявила, що російські кібератаки на країни ЄС та їхніх партнерів стали «тривожним дзвінком», потрібні додаткові дії для захисту громадян і збройних сил, а співпраця з НАТО повинна бути активізована.
«Війна повернулася до наших кордонів, а російська агресія проти України підриває мир і міжнародну систему, засновану на правилах, у всьому світі», – заявив верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на прес-конференції, щоб оголосити про плани.
«Це впливає на нас, і ми повинні адаптувати нашу оборонну політику до цього нового середовища», – додав він.
Окремо генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив про зростання загроз у кіберпросторі.
«Я закликаю союзників знову взяти на себе зобов’язання щодо кіберзахисту. Маючи більше грошей, більше досвіду та розширену співпрацю. Це життєво важлива частина нашої колективної оборони, і ми всі в цьому разом», – заявив він.
У червні Литва постраждала від масованої кібератаки. За словами директора Національного центру кібербезпеки Йонаса Скардінскаса, атаки проводилися з Росії. Відповідальність за атаку взяло на себе прокремлівське угруповання Killnet.
«Разом будуємо повітряний щит». Зеленський подякував США за пакет військової допомоги
Президент України Володимир Зеленський подякував Джо Байдену за черговий пакет військової допомоги США.
«Дякую Джо Байдену і дружньому американському народові за черговий прояв солідарності – пакет допомоги, що містить системи ППО Avenger і ракети для систем ППО Hawk. Разом будуємо повітряний щит, щоб захистити мирних українців, і наближаємо перемогу над агресором», – написав він у твіттері.
У своєму традиційному відеозверненні сказав про важливі засоби протиповітряної оборони від США: «Якраз те, що треба, те, що ми просили».
10 листопада США повідомили про новий пакет військової допомоги для України на 400 мільйонів доларів. Він, серед іншого, включає ракети для ЗРК HAWK, чотири системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем HIMARS.
Загалом Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 18,6 мільярда доларів з початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого.