Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, хто в Україні був залучений до підготовки планів Кремля щодо спроб «юридичної легалізації» маріонеткової центральної влади, яку Росія планувала встановити у Києві в разі успішного взяття української столиці військами РФ у лютому-березні 2022 року.
Зокрема, ключову роль в цьому мав зіграти Окружний адміністративний суд Києва на чолі з суддею Павлом Вовком, винісши рішення на користь Віктора Януковича за двома позовами про нібито незаконне позбавлення його статусу президента України. Подача цих позовів збіглася в часі з накопиченням російських військ на кордоні України, і суд прийняв їх до розгляду, попри пропущені терміни давності.
«Схеми» також встановили, що перший позов потрапив на розгляд конкретному судді в обхід офіційної процедури автоматичного розподілу, а саме Євгенію Аблову, призначеному в цей суд указом Януковича. Рішення за другим позовом мав винести суддя Ігор Качур, який у 2004 як член ЦВК визнав його переможцем на виборах, попри масові фальсифікації. Незважаючи на суспільну значимість, справи за позовами Януковича отримали спрощений статус, а отже суддя міг би ухвалити рішення у будь-який момент одноосібно, без призначення судового засідання.
Перший позов Віктора Януковича – про відсутність повноважень (компетенції) у Верховної Ради України позбавляти звання президента України у інший спосіб ніж за процедурою імпічменту – потрапив до судді Окружного адмінсуду Євгенія Аблова в обхід правил розподілу справ між суддями у грудні 2021-го року. Адже, як йдеться у розслідуванні, одразу сорок суддів ОАСКу не змогли взяти участь у розподілі цієї справи. Основна причина – відпустки.
Відповідно до правил використання автоматизованої системи документообігу, коли більшість суддів перебувають у відпустці – розподіл судових справ між суддями не мав би відбутися взагалі. Погодити його зупинку мав би голова суду Павло Вовк, а зупинити – керівник апарату цього суду, але цього не відбулося. Крім того, як з’ясували журналісти, частина суддів, які мали йти у відпустки через 14 днів – і це та причина, через яку вони нібито не змогли взяти участь у розподілі, продовжували працювати й ухвалювали судові рішення.
Журналісти також звернули увагу на те, що суддя Аблов прийняв позов Януковича до розгляду, попри прострочений термін для його подачі. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, подати такий позов можна тільки в тому випадку, коли є заява про поважність пропущених термінів, але її від Януковича не було.
Пізніше, вже коли російські війська втекли з Київщини, Аблов закрив цю справу саме на цій підставі.
Крім того, цей суддя не побачив суспільного інтересу у позові Януковича і вирішив розглядати справу у спрощеному режимі, без виклику сторін. Тобто, йдеться у розслідуванні, це означало, що рішення могло з’явитися у будь-який день на розсуд Аблова. В той час як Кодекс адміністративного судочинства застерігає в такому випадку від спрощеного розгляду.
Хоча цей позов, на думку сторони відповідача – юриста Верховної Ради – мав би потрапити до Верховного суду, суддя Аблов у клопотанні щодо зміни підсудності відмовив.
Другий позов Януковича до ВР – про відсутність компетенції (повноважень) на ухвалення актів про самоусунення президента України – потрапив до судді Ігоря Качура, який, як виявили журналісти, має свою історію взаємин із Януковичем, але у не взяв самовідвід у справі. За розпорядженням ще прем’єр-міністра Януковича, Качур був призначений заступником міністра промислової політики. А раніше, у 2004 році, Качур був членом Центральної виборчої комісії, яка оголосила Януковича обраним президентом. Цей протокол ЦВК згодом скасував Верховний суд України – через масові фальсифікації.
Також цей суддя, схоже, підказав Януковичу, як діяти в суді. Спочатку розгляд позову зупинили, бо документ був складений так, що його мав би розглядати інший суд – Верховний. Але Качур справу не закрив, а дав 10-денний термін президенту-втікачу виправити позов, щоб справу міг розглянути саме Окружний адмінсуд і цей суддя.
Розгляд позову Качур призначив на 16 лютого – першу ймовірну дату повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. У розслідуванні журналісти звертають увагу на те, що Янукович подав позови синхронно із накопиченням російських військ на кордоні з Україною – наприкінці грудня 2021-го, а закриття справ суддями відбулося тоді, коли російські війська відступили від Києва – у квітні 2022-го.
Президент Володимир Зеленський ініціював ліквідацію Окружного адмінсуду в квітні 2021 року – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
У коментарі журналістам заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов, який курує судову реформу, висловив думку, що затягування ліквідації Окружного адмінсуду пов’язане із добором нових суддів, що можливе лише із завершенням реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Андрій Смирнов очікує, що ліквідація ОАСК відбудеться не раніше від літа 2023 року. На уточнення журналіста «Схем», чи означає це, що обвинувачені судді до цього часу будуть продовжувати здійснювати судочинство, заступник керівника Офісу президента відповів, що «це питання не до нього».
Судді, які могли бути задіяні в реалізації сценарію Кремля щодо легітимізації Януковича, йдеться у розслідуванні, нині продовжують здійснювати правосуддя і при цьому мають статус обвинувачених у справі НАБУ про створення злочинної організації і захоплення влади, але на засідання в Антикорупційному суді не з’являються. Суддя Аблов на запитання «Схем» про призупинення авторозподілу у справі Януковича зазначив, що «кожен день повинен бути авторозподіл, що можна зробити інше?». По суті позову експрезидента Аблов говорити не захотів, пославшись на мотивувальну частину рішення.
Журналісти окремо звернули увагу, що кістяк суддівського корпусу ОАСК був призначений в часи президентства Віктора Януковича. В той час за судову систему на Банковій відповідав Андрій Портнов, як заступник керівника Адміністрації президента, який нині під санкціями США через вплив на суди. Із яким, як свідчать записані правоохоронцями розмови суддів ОАСК і які публікують «Схеми», ймовірно, координував свої дії голова ОАСК Павло Вовк.
Окремі запити журналісти направили на ім’я голови ОАСК Павла Вовка й судді Ігоря Качура та чекають на відповідь.
Суддя Вовк раніше відреагував на ініціативу Зеленського ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Він заявляв, що президент України вирішив це зробити під впливом «агентів іноземного впливу».
«Тільки почали роботу»: поліція відкрила 430 справ про воєнні злочини військ РФ на Херсонщині – Єнін
Російські військові «проявили себе в черговий раз у всій красі» – таким чином ситуацію з розслідуванням воєнних злочинів попередньо прокоментував заступник міністра внутрішніх справ Євгеній Єнін у ефірі Радіо Свобода 17 листопада.
За його словами, правоохоронці бачать схожі прояви жорстокості та вчинення воєнних злочинів на тимчасово окупованих територіях.
«Якщо ми говоримо про найбільш типові кейси, з якими нам доводилося стикатися, це розстріл абсолютно мирної автомобільної колони в районі Каховської ГЕС, де рашисти розстріляли автобуси, в яких їхало мирне населення, жінки, діти, люди похилого віку. Саме там загинула родина одного з наших поліцейських колег, його дворічна донька і новонароджений син», – розповів Єнін.
Серед інших випадків, які зафіксували правоохоронці: розстріл, а потім переїзд танками цивільної колони, зґвалтування, які завершувалися вбивствами, та катування місцевих з метою відняти їхній бізнес, додав представник МВС. Крім того, є дані про співпрацю окремих місцевих колаборантів з окупантами та їхню участь у мародерстві.
«І багато-багато іншого, на превеликий жаль. Ми тільки розпочали роботу, на сьогодні внесено до ЄРДР близько 430 кримінальних проваджень, і це лише органами Нацполіції. Якщо говорити загалом, то ця цифра станом на сьогодні сягає 3 200 кримінальних проваджень. Це спільний результат всіх органів досудового розслідування, Національної поліції, ДБР і Служби безпеки України», – сказав заступник міністра.
Єнін зазначив, що правоохоронці відслідковують долю колаборантів, у тому числі тих із них, які до окупації працювали в структурах МВС. Зокрема, напередодні представники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції спільно зі слідчими СБУ затримали одного з таких поліцейських.
«На сьогодні знайшли вже декілька списків осіб у різних так званих органах окупаційної влади, колаборантів, зарплатні відомості, контактні телефони і так далі. Все це стане доказовою базою, і ми будемо ретельно відслідковувати подальшу долю цих людей, навіть якщо вони втекли на ТОТ або до Росії. Рано чи пізно ми будемо їх затримувати», – додав він.
Раніше міністр внутрішніх справ Денис Монастирський повідомив, що правоохоронці виявили 63 тіла жертв катувань на звільненій від російських військ Херсонщині.
«Легітимний» сценарій Кремля. Хто і як в Україні допомагав «поновити» Януковича?
Коли 16 лютого 2022 року агенція Reuters почала трансляцію з центру Києва в очікуванні нападу військ Росії, неподалік у суді – за графіком – було призначено засідання за позовом експрезидента України Віктора Януковича. У зв’язку із нібито незаконним позбавленням його звання президента.
Янукович втік до Росії відразу після перемоги проєвропейської Революції гідності.
Загалом позовів було два. Янукович подавав їх до Окружного адмінсуду Києва синхронно із накопиченням військ Росії на кордоні з Україною. З рішенням повномасштабно наступати і йти на Київ, Кремль, вочевидь, мав і заготовлені сценарії встановлення свого політичного керівництва України.
А в березні 2022 року, коли російські війська були на підступах до Києва, літак Януковича був помічений в Мінську, де відбувались перемовини російської та української делегацій.
Сценарій поновлення Януковича, підкріпленого рішенням суду – як і всі інші плани з повалення і захоплення центральної влади в Києві, – провалився, разом з втечею російських військ з Київщини під натиском Збройних сил України.
Важлива роль під час спроби реалізації такого сценарію – відводилась суддям Окружного суду Києва.
Суду, який влада обіцяла ліквідувати ще за півтора року до цього – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
Чому Кремль міг покладатися на позитивне для себе рішення Окружного адмінсуду Києва?
І чому, попри рішення президента Володимира Зеленського, ОАСК досі не ліквідований, а його судді продовжують вершити правосуддя іменем України?
«Схеми» детально проаналізували, хто і як допомагав реалізовувати сценарій Кремля.
Росія збільшила кількість носіїв крилатих ракет у Чорному морі – ОК «Південь»
Росія збільшила кількість носіїв крилатих ракет у корабельному угрупованні в Чорному морі, повідомило 17 листопада оперативне командування «Південь».
«Наразі їх три, один із яких – підводний. До залпу готові до двох десятків ракет типу «Калібр». Загальний склад корабельного угруповання ворога налічує 10 кораблів і катерів, які продовжують маневрувати у ракетобезпечному районі, вздовж південно-західного узбережжя тимчасово окупованого Криму», – йдеться в повідомленні.
Напередодні в ОК «Південь» заявляли про «зменшення ворожого флоту в Чорному морі до восьми кораблів і катерів» і повідомляли, що на чергування був виведений один підводний ракетоносій, споряджений чотирма крилатими ракетами типу «Калібр».
17 листопада заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України Олексій Громов повідомив, що за період з 11 листопада російські війська завдали 148 ракетних ударів, в тому числі 15 листопада – 11 ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури України, застосували 26 дронів-камікадзе по позиціях українських військ в районах п’яти населених пунктів та об’єктах цивільної інфраструктури. За словами Громова, лише 17 листопада за час масованого авіаційного удару загарбники застосували 16 крилатих ракет і п’ять безпілотних літальних апаратів.
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
CNN: у США вичерпуються запаси деяких озброєнь для України
Сполучені Штати відчули скорочення запасів деяких озброєнь та боєприпасів, які вони пообіцяли надати Україні як військову допомогу, пише CNN із посиланням на кілька джерел в уряді.
Зокрема, йдеться про 155-мілімптрові артилерійські боєприпаси та переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. Також джерела CNN вважають, що можуть виникнути труднощі з виробництвом деяких інших озброєнь, включно з переносними протитанковими ракетними комплексами Javelin, а також ракетами HARM та GMLRS.
Швидко налагодити у США виробництво озброєнь та боєприпасів, запаси яких скоротилися, поки не виходить, так само як і отримати їх у союзників у Європі.
При цьому влада США підкреслює, що безпека країни за жодних умов не постраждає і кожна поставка оцінюється з урахуванням її впливу на стратегічні резерви Сполучених Штатів та оборонні плани.
До початку війни в Україні, зазначає CNN, США вперше за багато років не були учасниками жодного збройного конфлікту — війська з Афганістану та Іраку на той момент були виведені, і потреби у виробництві зброї для участі в масштабній війні не було.
«Це стає все важче і важче», - заявив CNN конгресмен Майк Квіглі, член комітету з розвідки, коментуючи постачання озброєнь Україні. «Ми думали, що ця війна закінчиться за кілька днів, але зараз можуть пройти роки. У той час, коли глобальні ланцюжки постачань руйнуються, Заходу буде дуже важко задовольняти потреби на дуже високому рівні», – сказав він.
Речник Пентагону Патрік Райдер запевнив CNN, що США продовжуватимуть підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно», додавши при цьому, що жодні постачання зброї Україні не знизять обороноздатність Сполучених Штатів.
США – один із головних союзників України. Після початку війни Сполучені Штати виділили кілька багатомільярдних пакетів військової допомоги Україні, а також підготували для неї програму ленд-лізу, яка дає змогу постачати озброєння на умовах оренди або тривалого розстрочення. Наразі ця програма розглядається як резервний варіант на випадок, якщо наситити наявні канали постачання буде неможливо.
«Укренерго»: світло повернули близько 70% споживачів у деяких областях центрального регіону
НЕК «Укренерго» повідомляє, що його фахівці повернули електропостачання близько 70% споживачів у низці областей центрального регіону і підготували високовольтні лінії для підключення в західному і дніпровському регіонах, повідомила пресслужба компанії ввечері 17 листопада.
«На деокупованій Херсонщині ремонтні бригади «Укренерго» спільно із саперами обстежують високовольтні лінії. На жаль, там швидкість робіт стримує щільно замінована територія», – йдеться в повідомленні.
У компанії зауважили, що лише 15 листопада російські ракети пошкодили 15 енергооб’єктів, через це не працюють тисячі кілометрів магістральних високовольтних ліній.
«Ця інфраструктура необхідна для видачі електроенергії з електростанцій та передачі з західних регіонів на схід, тобто по всій країні. Більше ніж 1000 фахівців «Укренерго» 24/7 працюють над відновленням енергосистеми, латають те, що можна залатати і замінюють те, що можна замінити», – повідомили у компанії.
При цьому, щоб утримати стабільну роботу енергосистеми в таких умовах й уникнути більших аварій, оператор змушений вдаватися до обмежень споживання – до 40% у країні. Графіки на сьогодні застосовані по всій Україні.
«Укренерго» також попереджає, що з кожною наступною атакою на енергооб’єкти України вимкнення світла можуть тривати довше.
15 листопада російські військові завдали одного з найбільших ударів по українській інфраструктурі за весь час повномасштабного вторгнення. Менший обсяг мала ракетна атака 17 листопада, але за числом загиблих і поранених цивільних обстріли, що відбулися в четвер, перевершили вівторкові.
За даними ЗСУ, Росія 15 листопада випустила понад 90 ракет з півночі Каспійського моря, з Ростовської області та з акваторії Чорного моря. Більшість ракет збили українські сили протиповітряної оборони. До цієї масованої атаки Росія залучила 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Внаслідок ударів 15 листопада загинули дві людини, ще шестеро людей травмовані. Також внаслідок обстрілу пошкоджено близько 30 об’єктів – це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
Після масованих ракетних атак мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
Генштаб: на сході за тиждень було понад 500 бойових зіткнень із військами РФ
На сході України за тиждень було понад 500 бойових зіткнень українських сил із російськими військами, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
За його словами, ситуація на сході – найбільш складна, противник там намагається вийти на адміністративний кордон Донецької області.
Громов на брифінгу 17 листопада повідомив, що на сході країни загарбники продовжують вести наступальні дії і завдають ракетних та авіаційних ударів, здійснюють постійні артилерійські обстріли по позиціях українських військ вздовж усієї лінії зіткнення.
Зокрема, кажуть у Генштабі, на Бахмутському напрямку війська РФ вели наступальні дії з метою витіснення українських підрозділів із зайнятих позицій у районах населених пунктів: Білогорівка, Яковлівка, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Опитне, Кліщіївка, Андріївна, Курдюмівка, Зеленопілля, Озерянівка і Майорськ.
На Авдіївському і Новопавлівському напрямках загарбники вели наступальні дії в районі населених пунктів: Красногорівка, Веселе, Авдіївка, Опитне, Водяне, Первомайське, Невельське, Мар’їнка, Новомихайлівка і Павлівна, завдали авіаційних ударів в районі 11 населених пунктів, повідомив Громов.
Він також зауважив, що Росія після відступу з правобережної частини Херсонської області, відновлює свої війська і перекидає боєздатні підрозділи на інші напрямки.
«Ми не виключаємо, що противник може наростити свої зусилля і на Запорізькому і Луганському напрямках. Якщо далі брати його амбіційні плани, він може спробувати проводити наступальні дії з території Білорусі через Чернігівську і Сумську області. Але це все – в його планах, і вже було в нашій історії. Ми гідно давали відсіч. На даний момент противник дійсно перекидає свої війська на деякі напрямки, але і ми вживаємо відповідних заходів», – сказав Громов.
Напередодні у вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський заявив про те, що жорсткі бої тривають на Донеччині.
«Доповіді й повідомлення з Донеччини – без змін. Жорсткі бої тривають у тих же пунктах, що й раніше. Тримаємо позиції попри десятки атак», – сказав голова держави.
Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія посилить наступальні операції в Донецькій області. Вони пов’язують це, зокрема, з виведенням російських сил з Херсонщини. Ці підрозділи російське командування може перекинути в Донецьку область для посилення наступальних операцій, кажуть в ISW.
«Суд перебував під тиском політиків» – МЗС Росії про вердикт у справі MH17
Росія вважає, що в основі судового процесу в справі про катастрофу MH17 «лежало політичне замовлення». Про це йдеться в коментарі, який увечері 17 листопада поширило Міністерство закордонних справ РФ.
«Протягом усього процесу суд перебував під безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків, представників прокуратури та ЗМІ, які навʼязували політично вмотивований результат розгляду. Очевидно й те, що Нідерланди, ініціювавши паралельно суперечки у справі МН17 проти нашої країни на інших майданчиках, просто не могли допустити на національному рівні будь-якого іншого вироку, крім обвинувального, оскільки в такому разі розсипалися б їхні аргументи в міжнародних форматах. Про об'єктивність і неупередженість у таких умовах говорити не доводиться», – вказано в заяві.
Суд у Нідерландах 17 листопада визначив, що Гіркін, Дубінський і Харченко отримали довічні терміни увʼязнення заочно. Також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Раніше суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
«Суд вважає, що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
У Повітряних силах прокоментували вибухи в окупованому Джанкої
Аеродром у окупованому Джанкої в Криму є одним із тих, які використовують російські війська – про це сказав речник Повітряних сил Юрій Ігнат у ефірі Радіо Свобода 17 листопада.
Таким чином він прокоментував повідомлення про вибухи в районі аеродрому.
«Знаємо, що Чорнобаївка вже не окупована, є ще Чаплинка, яка вже в межах досяжності нашої артилерії, тому аеродром Джанкой, ймовірно, разом із Мелітополем використовується для гелікоптерів російських, які здійснюють атаки і підтримують сухопутні війська окупантів, тому ймовірно, що там дійсно були хлопки», – повідомив він.
За словами Ігната, хоча сам аеродром та його інфраструктура важливі, найважливішою є розташована там авіаційна техніка, яка «завдає великої шкоди».
«Крім Джанкоя, ще п’ять аеродромів окупанти використовують у Криму для дислокації своїх літаків», – додав речник.
Водночас представник Повітряних сил не підтвердив і не спростував припущення, що вибухи в Джанкої спричинили українські війська.
«Не знаю, можливо», – відповів він на питання про причетність Збройних сил України.
У Джанкої в окупованому Криму в ніч на 17 листопада було чути гучні вибухи. Телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на свої джерела повідомив, що удару зазнав російський військовий аеродром.
У Маріуполі РФ планує розгорнути підрозділи Росгвардії чисельністю до 400 осіб – Генштаб
Російські війська завдали п’ятьох авіаційних та 25 ракетних ударів, а також 10 разів обстріляли з реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зверненні 17 листопада.
Командування вказує на російські обстріли цивільної інфраструктури, що порушує міжнародне гуманітарне право.
«В Маріуполі окупаційна влада планує розгорнути підрозділи Росгвардії, особливого призначення та швидкого реагування, загальною чисельністю до 400 осіб», – повідомляє командування.
За даними штабу, на окупованій Луганщині російські загарбники посилили адміністративно-поліцейські заходи. Зокрема, вони закрили в’їзди до Рубіжного з напрямків Кремінної та Варварівки.
«В місті обмежено переміщення цивільних осіб та посилено фільтраційні заходи», – йдеться в зведенні.
Штаб також повідомляє, що протягом попереднього тижня у виправних закладах Росії завербували близько 650 в’язнів. Їх направили для підготовки в Ростовську область.
Крім того, російські війська продовжують примусову евакуацію місцевих з окупованих територій Херсонщини:
«В ніч на 16 листопада, окупанти примусово вивозили населення з Новокиївки. Крім того, в Новій Каховці перестала функціонувати центральна міська лікарня, тому що все медичне обладнання та машини швидкої допомоги викрадено та вивезено в напрямку тимчасово окупованої території АР Крим».
Згідно зі зведенням, українські війська протягом доби вразили три російських пункти управління, 17 районів зосередження живої сили, озброєння і військової техніки, п’ять складів боєприпасів та три інших важливих об’єкти противника.
У МЗС України прокоментували слова речника Путіна про обстріли як схиляння до переговорів
У Міністерстві закордонних справ України прокоментували заяву речника президента Росії Володимира Путіна Дмитра Пєскова, який 17 листопада назвав знищення української критичної інфраструктури наслідком «небажання української сторони виходити на переговори».
«Так само поводяться терористи ІДІЛ («Ісламська держава Іраку і Леванту», початкова назва угруповання, яке зараз частіше називають «Ісламська держава» – ред.): вбивають невинних людей, аби виконали їхні вимоги. Росія діє як держава-терористка. Заява Пєскова має відкрити очі деяким країнам, які досі вірять, що Росія прагне переговорів. Російську агресію розмовами не зупинити. Її можна зупинити лише системами ППО, танками та РСЗВ», – написав у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
Кількома годинами раніше Дмитро Пєсков сказав, що відсутність світла в багатьох регіонах України – це наслідки дій Києва.
«Небажання української сторони вирішувати проблему, виходити на переговори, більше того, дії української сторони щодо відмови від узгодженого розуміння тексту і так далі, ось це все наслідки», – заявив речник російського президента.
15 листопада російські військові завдали одного з найбільших обстрілів української інфраструктури за весь час повномасштабного вторгнення. Менший обсяг мала ракетна атака 17 листопада, але за числом загиблих і поранених цивільних обстріли, що відбулися в четвер, перевершили вівторкові.
Ігнат про падіння ракети в Польщі: посилення ППО допоможе Україні захистити і себе, і Європу
Падіння ракети в Польщі відбулося на тлі потужного протиповітряного бою на заході України – про це розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат у ефірі Радіо Свобода.
«Було чимало ракет, спрямованих на цей регіон, щоб атакувати об’єкти енергетики там. Було збито 15 крилатих ракет повітряним командуванням «Захід», зокрема, на Львівщині, це доволі потужний протиповітряний бій був, який тривав короткий період часу, тому хочу зазначити, що Повітряні сили спрацювали доволі ефективно», – сказав він.
Ігнат підкреслив, що в будь-якому випадку трагедія в Польщі є наслідком російської агресії.
«Не так далеко від українського кордону впали ці залишки, буде встановлено фахівцями, чия ж то все-таки була ракета. Моя особиста думка: неважливо, чия це ракета, важливо, що стало причиною і хто призвів до цього», – додав речник.
Представник Повітряних сил також прокоментував питання, як вплине надання Україні нових систем протиповітряної оборони на можливі нові падіння снарядів на території сусідньої Польщі. Він пояснив, що збивати в центрі та на заході доводиться ті ракети, які не змогли перехопити на сході чи півдні. Водночас західні регіони можуть зазнавати атак і з боку Білорусі.
«Зрозуміло, що цей випадок привернув увагу, Україна просить надати ці системи, тоді буде більше відсоток того, що ми захистимо і себе, і Європу», – підсумував Ігнат.
15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по українських містах, зокрема по обʼєктах енергетичної інфраструктури. За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, російські військові випустили близько ста ракет.
За інформацією ЗМІ, вибухи в польському селі Пшеводув сталися о 15:40 за місцевим часом на фермі біля зерносушарки, загинули двоє людей.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії на село Пшеводув впала ракета російського виробництва.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. «Дипломату вказано на неприйнятне нагнітання в Польщі антиросійської істерії навколо інциденту», – йдеться у повідомленні МЗС. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
Вирок MH17: що кажуть родичі загиблих
Після років розслідування суд у Нідерландах нарешті виніс вирок у справі MH17: трьох обвинувачених – двох громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка – визнав винними і засудив до довічних термінів увʼязнення заочно, а росіянина Олега Пулатова – четвертого обвинуваченого у справі – звільнили від відповідальності за браком доказів. Про це повідомила доктор міжнародного права в Амстердамському вільному університеті Марієке де Гун, яка присутня під час ухвалення вироку.
Сілене та Роб Фредерікси – батьки одного із загиблих у цій авіакатастрофі 2014-го в небі на Донбасом. Тіла їхнього сина та його нареченої повністю згоріли і назавжди залишаться на території України. Фредерікси вісім років чекали на рішення суду і були майже на кожному засіданні. Що кажуть зараз, чого з нетерпінням очікують – розповіли в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Удар по Вільнянську: кількість загиблих зросла до семи – Тимошенко
Внаслідок удару по Вільнянську вночі проти 17 листопада виявили сімох загиблих, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко ввечері в четвер.
«На місці досі працюють десятки рятувальників, волонтери та комунальні служби. З-під завалів вилучено тіла сімох загиблих. Мої співчуття рідним та близьким. Роботи тривають», – заявив він.
Тимошенко вказав на те, російські війська завдали удару по житлових будинках у Вільнянську на Запоріжжі. В одному з будинків проживали три родини, загалом 10 людей.
Вільнянськ розташований за 18 км від обласного центру – Запоріжжя.
Запоріжжя та область регулярно зазнають російських атак.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Москва наразі не готова коментувати рішення суду в Нідерландах, який визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей.
«Зараз я можу сказати, що ми будемо вивчати це рішення, тому що в усіх цих питаннях кожен нюанс має значення. Після вивчення нормативно-правового документа ми, можливо, тоді будемо готові його коментувати», – сказав представник Міністерства закордонних справ Росії Іван Нечаєв.
Суд у Нідерландах 17 листопада визначив, що Гіркін, Дубінський і Харченко отримали довічні терміни увʼязнення заочно. Також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Раніше суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
«Суд вважає, що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
«Ми будемо вивчати це рішення» – представник МЗС Росії про вердикт у справі MH17
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
Зеленський призначив колишню генпрокурорку Венедіктову послом у Швейцарії
Президент України Володимир Зеленський призначив колишню генеральну прокурорку Ірину Венедіктову амбасадоркою в Швейцарії. Про це йдеться в указі, який Офіс президента оприлюднив 17 листопада.
«Призначити Венедіктову Ірину Валентинівну Надзвичайним і Повноважним Послом України в Швейцарській Конфедерації», – йдеться в документі.
Ірина Венедіктова наразі публічно не коментувала це рішення.
Наразі, за даними Міністерства закордонних справ, послом у Швейцарії та за сумісництві в Ліхтенштейні є Артем Рибченко.
Верховна Рада 19 травня підтримала подання президента Володимира Зеленського про звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України.
Що відомо про нові удари по Україні, довічний термін для Гіркіна і катівню у Херсоні?
Нові цілі ракетних ударів: Росія обстріляла газовидобувні підприємства України. Серед уражених об’єктів також «Південмаш» у Дніпрі. Перед цим у соціальних мережах повідомили про вибухи у Джанкої в окупованому Криму.
Справа MH17: суд у Нідерландах виніс остаточний вирок у справі збиття малайзійського «Боїнга» у небі над Донбасом у 2014 році. Для Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) та його поплічників прокурори просили довічне ув’язнення.
У херсонському СІЗО виявили приміщення, в якому, за даними правоохоронців, російські силовики утримували та катували містян. Репортаж з Херсону про те, як місто оговтується від окупації.
Про це дивіться в програмі «Свобода LIVE» о 18:00 на @Радіо Свобода.
МЗС Росії попередив росіян у ЄС про небезпеку прослуховування мобільних телефонів
Міністерство закордонних справ Росії попередило росіян, які подорожують до ЄС або живуть у країнах Євросоюзу, про небезпеку прослуховування їхніх телефонів третіми особами, передає державна інформагенція ТАСС.
«Сьогодні в ЄС ніхто не може бути гарантовано захищений від прослуховування з боку іноземних спецслужб. Наполегливо закликаємо російських громадян, які проживають або переміщаються Євросоюзом, враховувати це при використанні інформаційно-комунікаційних пристроїв», – заявив на брифінгу заступник директора департаменту інформації та друку МЗС РФ Іван Нечаєв.
За його словами, раніше в Європі було оприлюднено доповідь, згідно з якою в деяких країнах ЄС застосовувалися шпигунські програми для стеження за громадянами.
«Керівництво низки країн Європи – Польща, Греція і так далі – активно застосовувало шпигунські програми Pegasus, Predator та інші, головним чином ізраїльського виробництва. Вони використовувались для стеження за неугодними представниками опозиції, громадянського суспільства, ділових кіл, правозахисниками та журналістами. Розглядаємо таке положення справ як кричуще порушення фундаментальних принципів правової держави та прав людини», – наголосив Нечаєв.
Зеленський про рішення суду щодо MH17: «необхідно, щоб на лаві підсудних опинилися й замовники»
Президент України Володимир Зеленський прокоментував рішення суду в Гаазі щодо збиття малайзійського «Боїнга», який той визнав винними в катастрофі трьох людей.
Зеленський назвав рішення важливим, водночас вказав на важливість притягнення до відповідальності і замовників.
«Перші вироки винним у збитті MH17. Але необхідно, щоб на лаві підсудних опинилися й замовники, бо відчуття безкарності веде до нових злочинів. Маємо розвіяти цю ілюзію. Покарання за всі російські звірства – і тодішні, і нинішні – буде неминучим», – заявив президент.
Раніше 17 листопада суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга».
Викрали в Мелітополі, «судять» у Криму: нові подробиці у справі Ярослава Жука
Військово-слідчі органи в анексованому Криму ухвалили заяву про викрадення та застосування тортур до жителя Мелітополя Ярослава Жука, якого звинувачують російські силовики у «вчиненні акту міжнародного тероризму». Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Олексій Ладін. У чому звинувачують українця, читайте в цьому матеріалі.