Кілька держав готові підтримати гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine – ОП
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів засідання робочої групи з допомоги країнам у продовольчій кризі, повідомляє пресслужба ОП 17 листопада.
Єрмак нагадав, що Зеленський заявив про запуск гуманітарної програми Grain from Ukraine під виступу на саміті «Групи 20».
«Ця ініціатива спрямована на полегшення страждань народів і подолання продовольчої кризи, спричиненої російською збройною агресією проти України. Насамперед ідеться про країни Африканського континенту та Азії», – йдеться в повідомленні.
За словами голови Офісу, один із пунктів українського плану містить тезу про «право кожної людини не померти від голоду через те, що хтось у Кремлі вигадав забирати чужі території».
Крім того, заступник керівника ОП Андрій Сибіга зазначив, що кілька держав ухвалили рішення щодо участі в ініціативі й готові стати її донорами.
«Зокрема, Бельгія, Німеччина та Польща підтвердили фінансування відправки суден із зерном, які прямують чи вже прибули до країн, що потребують продовольства. Представник Офісу Президента також зауважив, що попередні підтвердження надали Японія, Туреччина та США», – йдеться в повідомленні.
До зустрічі долучилися, зокрема, амбасадорка Німеччини Анка Фельдгузен, посол Туреччини Ягмур Ахмет Гюльдере, представники посольства США та посол Китаю Фань Сяньжун. Зокрема, Фельдгузен сказала що її країна готова продовжувати фінансування відправки кораблів із зерном у ті країни, які його потребують. Інші дипломати також привітали заходи щодо захисту продовольчої безпеки.
29 жовтня Росія заявила про припинення участі в угоді щодо експорту українських харчів Чорноморським зерновим коридором. Це рішення пояснили нібито «терористичним актом» «проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки «зернового коридору», в чому Москва звинуватила Київ.
Київ назвав цю заяву Росії очікуваною, оскільки Москва почала загострювати продовольчу кризу ще у вересні нинішнього року. У США таке рішення Москви вважають «абсолютно обурливим», оскільки цей крок посилить голод.
Але вже 2 листопада Міністерство оборони Росії повідомило про відновлення участі Москви в угоді про експорт зерна Чорноморським коридором. За повідомленням, Росія нібито отримала від України гарантії, які «видаються достатніми», щоб відновити виконання угоди.
У МЗС України у відповідь заявили, що Україна не брала на себе жодних нових зобов’язань, які виходять за межі вже наявних у зерновій угоді.
Місцева влада повідомила про відпрацювання алгоритму дій на випадок ядерного удару по Донеччині
У Донецькій обласній військовий адміністрації повідомили про відпрацювання алгоритму дій на випадок ядерного удару по Донеччині.
За повідомленням, відпрацювання алгоритму відбулося в онлайн-режимі.
«За легендою навчань, росіяни застосували тактичну ядерну зброю проти одного з інфраструктурних об'єктів області. Маємо бути готові до будь-якого розвитку подій, адже загнаний щур зі свого бункера може віддати навіть найбільш божевільний наказ. У такому випадку реагувати треба буде швидко і злагоджено: для цього і потрібні своєчасні навчання», – написала пресслужба ОВА в телеграмі.
Всі профільні департаменти ОВА та місцевих адміністрацій, рятувальники, поліцейські та медики повинні чітко знати, як діяти в таких умовах з урахуванням особливостей використаної зброї та погоди, додають в адміністрації.
Міністерство закордонних справ Росії 2 листопада виступило із заявою, під назвою «Заява Російської Федерації про запобігання ядерній війні». Документ опубліковано на тлі війни Росії проти України й побоювань, які висловлюють представники України та країн Заходу у зв’язку з можливим застосуванням Росією ядерної зброї у конфлікті. Про гіпотетичну можливість використання ядерної зброї говорили, хоча й не завжди прямим текстом, деякі високопоставлені російські представники.
МЗС Росії заявило, що «реагування із застосуванням ядерної зброї гіпотетично допускається Росією виключно у відповідь на агресію, яку здійснюють із застосуванням зброї масового знищення, або агресію з використанням звичайних озброєнь, коли під загрозу поставлене саме існування держави».
Перед цим заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв висловив думку, що такою «агресією» у Москві можуть вважати повернення Україною під свій контроль окупованих Росією територій. У вересні українські військові звільнили більшу частину Харківщини, а нещодавно деокупували правобережжя Херсонщини.
Західні країни вважають, що Кремль із лютого регулярно натякає на можливість використання ядерної зброї. У виступі 27 жовтня Володимир Путін заявив, що Москва ніколи не говорила, що готова це зробити.
Анонімні джерела газети The Washington Post в адміністрації Байдена стверджують, що американські чиновники не заспокоєні словами Путіна. Там вважають, що ризик застосування ядерної зброї підвищиться, коли Москва вичерпає свої сили та конвенційну зброю в Україні.
Суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдано, повідомила доктор міжнародного права в Амстердамському вільному університеті Марієке де Гун, яка присутня під час ухвалення вироку.
«Пулатов виправданий, оскільки не доведено, що він мав змогу скасувати наказ, який уже віддав Дубінський, і не брав належної участі в наданні, транспортуванні і запуску «Бука», – вказала де Гун.
Гіркін, Дубінський і Харченко отримали довічні терміни увʼязнення заочно.
Раніше суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
«Суд вважає, що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
«Не хотіли як на Донбасі». Як «Жовта стрічка» опиралася окупації у Херсоні?
У перші дні після звільнення Херсону рух «Жовта стрічка» опублікував фото своїх активістів, тих людей, що проводили акції й чинили спротив окупантам у Херсоні. Координатор херсонського руху розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про те, як було започатковано рух та як сили опору працювали під час російської окупації у Херсоні.
У Кремлі після чергових ракетних ударів заявили, що Київ не хоче переговорів
Після чергових ракетних ударів по Україні в Кремлі знову заявили про переговори з Києвом. речник російського президента Дмитро Пєсков каже, що Україна не хоче переговорів.
«Українська сторона не хоче жодних переговорів. Спеціальна військова операція продовжується і її цілі мають бути досягнуті. Будь-які переговори мають цілі. Наші цілі добре відомі. І ці цілі можуть досягатися або за допомогою спеціальної військової операції або за допомогою переговорів», – сказав Пєсков, якого цитує російська агенція «Интерфакс».
Крім того, після чергових ракетних ударів РФ по українській інфраструктурі речник Путіна заявив, що відсутність світла в багатьох регіонах України – це наслідки дій Києва, у тому числі відмови від переговорів.
Президент України Володимир Зеленський 11 листопада заявив, що не виключає мирних переговорів з Росією, але з «іншою» – «з тією, що справді готова до миру. Такою, яка готова визнати, що вони – окупанти». Але, за його словами, окрім ультиматумів, «нічого не чув від нинішнього президента РФ».
На початку жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким проведення переговорів з Росією неможливе, доки президентом там залишається Володимир Путін. Це сталося невдовзі після оголошення Москвою про анексію низки окупованих українських регіонів. Влада Росії раніше заявляла, що готова до переговорів, але не готова обговорювати долю окупованих територій.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Експертів з України допустили на місце вибуху в Польщі – представник канцелярії Дуди
Представникам України надали доступ до місця події в районі польського Пшеводуву, де внаслідок падіння ракет загинули двоє людей – про це заявив державний секретар канцелярії президента Польщі Якуб Кумох, який відповідає за міжнародну політику.
«Ще раз повторюю: Україна не винна, що захищається від Росії і бореться з російськими ракетами. На сайт допущені українські експерти», – заявив Кумох.
ін подякував посольству США та послу Україні в Польщі Василю Зваричу за «за співпрацю у цій дуже важливій справі».
Напередодні президент України Володимир Зеленський закликав надати українським експертам доступ до розслідування вибуху в Польщі.
15 листопада Росія завдала масованого ракетного удару по українських містах, зокрема по обʼєктах енергетичної інфраструктури. За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, російські військові випустили близько ста ракет.
За інформацією ЗМІ, вибухи в польському селі Пшеводув сталися о 15:40 за місцевим часом на фермі біля зерносушарки, загинули двоє людей.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії на село Пшеводув впала ракета російського виробництва.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. «Дипломату вказано на неприйнятне нагнітання в Польщі антиросійської істерії навколо інциденту», – йдеться у повідомленні МЗС. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
В окупованому Севастополі чули звуки вибухів, могла спрацювати ППО
В окупованому Росією Севастополі 17 листопада пролунали вибухи, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свободав Крим.Реалії.
За його даними, о 15:28 за місцевим часом (у Києві це 14:28) у центральній частині Севастополя було чути вибух, схожий на спрацювання системи протиповітряної оборони. О 15:43 у Севастополі було чути ще чотири віддалені гучні звуки, схожі на постріли з гармат під час бойової підготовки російських військовослужбовців на полігоні.
Телеграм-канал «ЧП/Севастополь» підтверджує звук вибуху у місті. Подробиць немає.
Кореспондент Крим.Реалії повідомив, що о 13:19 у Севастополі також було чути гучний звук.
Російська влада поки не коментувала ці повідомлення.
16 листопада жителі Севастополя скаржилися на гучні звуки у місті. Як повідомив російський голова міста Михайло Развожаєв, це було повʼязане з навчаннями Чорноморського флоту Росії та перевіркою сирен.
Раніше в Севастополі до 27 листопада продовжили дію «жовтого» рівня терористичної небезпеки. Він був запроваджений після «атаки безпілотника» на штаб Чорноморського флоту Росії.
Російський удар по Дніпру: кількість постраждалих зросла до 23
Кількість постраждалих через ракетні удари по одному з підприємств у Дніпрі зросла до 23, з них 15 шпиталізували до стаціонарів лікарень. Про це повідомила заступниця директора департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації Тетяна Квітницька.
За її словами, кількох пацієнтів після надання першої медичної допомоги відпустили на амбулаторне лікування.
У стаціонарах перебувають люди різного віку: від дівчини-підлітка з порізами гомілки до 83-річної жінки. Остання під час ракетного удару пережила інфаркт міокарда, її прооперували й стентували, стан стабільний, лежить у реанімації.
Решта пацієнтів мають порізи шкіри та м'яких тканин різного ступеню тяжкості. Усі перебувають в стані середньої тяжкості.
«Люди йшли на роботу, збиралися дома, тобто оголені ділянки були пошкоджені, в основному це порізи. Є струс головного мозку, акубаротравми, декілька пацієнтів з контузією», – сказала вона.
Про збільшення кількості потерпілих також повідомив голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко. Він також оприлюднив фото наслідків ракетного удару.
17 листопада Росія завдала удару по двох інфраструктурних об’єктах у Дніпрі. На одному з них виникла сильна пожежа. Повідомлялося про 14 постраждалих, серед постраждалих є дівчина-підліток.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Нідерландський суд підтвердив, що MH17 був збитий ракетою російського виробництва
Літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України, заявив 17 листопада нідерландський суд, який розглядає справу про збиття літака.
«Суд вважає, що що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Суд оголошує рішення у справі про збиття MH17.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Підозрюваними у справі є росіяни Ігор Гіркін, Сергій Дубінський, Олег Пулатов і українець Леонід Харченко. Прокуратура вимагала довічного ув'язнення для них за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
Україна може звільнити Маріуполь, Крим, а вже потім Донбас: прогнози аналітиків
Початок зими не означає, що український контрнаступ має зупинитися, тим більше, що Україна отримала великий поштовх із визволенням Херсона, а Росія перебуває у «найбільш вразливій ситуації» з часу початку вторгнення. Такий загальний висновок обговорення, яке організувала «Атлантична рада» у Вашингтоні. Які прогнози на розвиток ситуації? За яких умов Кремль захоче зупинити війну? На чому «грає» Путін? Як можна протидіяти обстрілам цивільної інфраструктури України? Думки аналітиків передає «Голос Америки».
Повітряні сили ЗСУ розповіли, чим Росія сьогодні атакувала Україну і які були цілі
Повітряні сили Збройних сил України розповіли, що Росія 17 листопада випустила 18 крилатих ракет по території України.
«17 листопада росія знову вдарила із літаків стратегічної авіації Ту-95мс з району Волгодонська Ростовської області. Усього із 9-ти бомбардувальників-ракетоносців випущено до 18 крилатих ракет типу Х-101/Х-555. Цього разу цілями ворога стали підприємство на Дніпропетровщині та об’єкти газодобувної галузі України», – йдеться у повідомленні.
За даними Повітряних сил, чотири крилаті ракети було знищено у центральному регіоні, також українські військові знищили усі п’ять «Shahed-136», які атакували Україну з території Білорусі.
На південному напрямку сили протиповітряної оборони знищили дві керовані авіаційні ракети Х-59.
Речник російського президента РФ Дмитро Пєсков повторив тезу Москви, що ракетні удари завдаються по об’єктах інфраструктури України через її військовий потенціал.
«Йдеться про ті об’єкти інфраструктури, які прямо чи опосередковано стосуються військового потенціалу України та українського режиму», – сказав Пєсков, якого цитує російська агенція «Интерфакс».
При цьому він каже, що відсутність світла в багатьох регіонах України – це наслідки дій Києва, у тому числі відмовляються від переговорів.
«Небажання української сторони вирішувати проблему, виходити на переговори, більше того, дії української сторони щодо відмови від узгоджених розуміння тексту і так далі, ось це все наслідки», – заявив речник російського президента.
Російські ЗМІ повідомили про «атаку безпілотника» на електропідстанцію в Криму
Російські ЗМІ повідомили, що в окупованому Криму безпілотник атакував електричну підстанцію «Кафа», уламки дрону впали на території енергооб’єкта.
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, радник російського голови Криму Олег Крючков повідомив, що безпілотник збили, пошкоджень об’єкта немає, а енергопостачання не порушене.
Російський провладний телеграм-канал Mash написав, що інцидент стався в ніч на 17 листопада і що на місці буцімто знайшли уламки українського безпілотника.
Українські військові публічно не коментували ці повідомлення.
Підстанція «Кафа» розташована біля Феодосії. До неї підключено вісім ліній 220 кВ. Основний потік потужності розподіляється на ЛЕП, які ведуть на захід та північний захід півострова, частина – на південь до Феодосії. Підстанцію «Кафа» збудували після анексії Криму у 2015 році.
Війська РФ вдарили по житловому будинку у Вільнянську, загинули 4 людини – Запорізька ОВА
Російські війська вночі завдали удару по місту Вільнянськ Запорізької області, загинули чотири людини, повідомив голова ОВА Олександр Старух.
«Екстрені служби проводять аварійно-рятувальні роботи у м.Вільнянськ, де внаслідок нічного ракетного удару зруйновано двоповерховий житловий будинок. На даний час під завалами знайдено 4 загиблих, їх особисті дані встановлюються», – написав він у телеграмі.
За даними Старуха, під уламками будинку, в якому проживали 4 родини, ще можуть перебувати люди.
Війська РФ обстріляли газові родовища на сході України – «Нафтогаз»
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов повідомив, що сьогодні російські війська здійснили масований обстріл газовидобувної інфраструктури на сході країни.
«Наразі відомо про декілька зруйнованих об’єктів, інші зазнали пошкоджень різного ступеню. Спеціалісти «Укргазвидобування» оперативно прибули на пошкоджені об’єкти», – сказав Чернишов.
За його словами, наразі оцінюються наслідки та масштаби атаки.
Як повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов у Telegram, через російські удари по Ізюмському району пошкоджено об’єкти газодобувної галузі – газовики і рятувальники працюють над усуненням наслідків, додав він.
Кількість постраждалих через атаку РФ по Дніпру зросла до 14 – влада (оновлено)
(Оновлено) Кількість постраждалих внаслідок російських ударів по Дніпру зросла, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
«Уже 14 поранених через російську атаку на Дніпро. Серед них 15-річна дівчинка. Усі у лікарнях міста», – написав він у Telegram.
Раніше мер Дніпра Борис Філатов казав про вісім постраждалих.
17 листопада Росія завдала удару по двох інфраструктурних об’єктах у Дніпрі. На одному з них виникла сильна пожежа. Повідомлялося, що серед постраждалих є дівчина-підліток.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Суд у Нідерландах cьогодні оголосить вирок у справі MH17
Суд у Нідерландах 17 листопада винесе вердикт у справі про збиття рейсу малайзійських авіаліній MH17 над Україною в 2014 році.
Підозрювані – росіяни Ігор Гіркін, Сергій Дубінський, Олег Пулатов і українець Леонід Харченко – не з’являться в суді, оскільки відмовилися прибути на судовий процес.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення для підозрюваних за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи, хоча навряд чи вони відбуватимуть термін, якщо їх визнають винними.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
На Київщині влучань не було, «декілька об’єктів» збили – влада про ранкові атаки РФ
На Київщині влучань не було, «декілька об’єктів», які цілились в критичну інфраструктуру, збили сили ППО, повідомив голова Київської ОВА Олексій Кулеба.
«Сили ППО збили декілька ворожих об’єктів, що цілились у нашу критичну інфраструктуру. Прильотів в області немає. Проте маємо влучання в інших регіонах України, що впливає й на нашу енергосистему», – написав він у телеграмі.
За його словами, ситуація з електропостачанням в області залишається складною, за рішенням «Укренерго» тривають екстрені відключення.
Читайте також: Біля Києва за останню годину збили дві ракети і один Shahed – влада
15 листопада Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні, зокрема по Київщині.
Керівник поліції області Андрій Нєбитов повідомляв про російський удар по одному з районів Київщини, який пошкодив 10 будинків. Був зафіксований ракетний удар у ще одному районі області, де також були пошкоджені будівлі. Внаслідок російської атаки на Київщині загинула людина.
Після масованих ракетних атак мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляє, що російські війська нині окупували близько 20% території України.
«Але наразі вони (російські війська – ред.) займають приблизно 20 відсотків України. Таким чином, вони займають ділянку землі довжиною близько 900 кілометрів і, можливо, близько 75 або 80 кілометрів у глибину. Тож це не маленький шматок землі», – сказав він під час брифінгу 16 листопада.
Він вважає, що ймовірність того, що Росія досягне своїх стратегічних цілей – завоювати Україну, близька до нуля.
За словами Міллі, в Україну вторглися 170-180 000 російських військових, вони зазнали «величезних втрат», але Росія провела мобілізацію, тому Москва все ще має значну бойову силу в Україні.
Водночас міністр оборони США Ллойд Остін переконаний, що українці продовжуватимуть тиснути на російські окупаційні сили.
«Я думаю, що українці продовжуватимуть на них тиснути. Українці знають, що дозволяти їм відпочивати і переозброюватися – це помилка. Це операційна помилка. І я не вірю, що вони припустяться такої помилки», – додав глава Пентагону.
На Харківщині через удар по критичній інфраструктурі є троє постраждалих – ОВА
Російські війська завдали ракетних ударів по Харківській області, є пошкодження критичної інфраструктури і поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Російські окупанти завдали ракетних ударів по Ізюмському району. Зафіксовані влучання по критичній інфраструктурі. На жаль, постраждали 3 працівників, чоловіків госпіталізували до лікувальної установи», – повідомив Синєгубов у Telegram.
17 листопада Росія завдала удару по двох інфраструктурних об’єктах у Дніпрі. На одному з них виникла сильна пожежа. Повідомляється про 8 постраждалих. Ракетного удару в четвер завдано і по об’єкту інфраструктури на Одещині.
Два дні тому – 15 листопада – Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні, випустивши понад 90 ракет, більшість з яких збили українські сили ППО. Внаслідок ударів одна людина загинула, ще шестеро людей травмовані. Також внаслідок обстрілу було пошкоджено близько 30 об’єктів – це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
Після масованих ракетних атак мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.